Варшава: карта та райони міста

У Варшаві 18 районів (дзельниць). У якому краще зупинитися? А де гуляти? Ми допоможемо вам розібратися!

Чи виїжджаєте у Польщу на пару тижнів або на вихідні, у вас має бути карта Варшава.

Місто розділено на 18 районів (дзельниць). Найцікавіші місця для туристів розташовуються в центрі і на півдні Варшави — саме тут зосереджені її основні пам’ятки. Якщо у вас вже є карта Варшави українською мовою, позначте на ній такі назви, як Середмістя, Вілянув та Урсинів.

Місто розділено приблизно навпіл річкою Віслою. Більшість готелів розміщується на лівому березі річки, в чому ви зможете переконатися, подивившись карту Варшави з готелями (правий берег польської столиці – це «спальні »Роони).

Вирішуючи, в якому районі Варшави зупинитися, врахуйте, що все найцікавіше традиційно розташовується в центрі, але й ціни на проживання тут вищі.

Найдорожчі готелі, а також більшість історичних та архітектурних пам’яток знаходиться у Середмісті — найстарішому районі у центрі Варшави.

Фешенебельні сучасні будівлі побачити у Празі-Полудній та Празі-Пулноць — це також центр міста (східна частина). Туристам буде цікаво дізнатися, що довгий час Варшавська Прага позиціонувалася як найнебезпечніший район міста.

У західній частині розташувався район Воля (Wola). Тут туристи зможуть побачити прекрасні особняки та безліч культових об’єктів — костели, а також храми різних конфесій.

Мають інтерес для мандрівників і південні райони Варшави (обираючи, де краще жити, зверніть на них увагу). Це Урсинов та Вілянув – перший відомий завдяки історичному національному парку, другий – Вілянувському палацу.

Варшава

Варшава є великим містом, що розділене на райони. Детальна інформація про визначні пам’ятки, місця, де можна поїсти і переночувати знаходиться в статтях про окремі райони. Не забудьте роздрукувати ці статті перед поїздкою.

Варшава (пол. Warszawa ) є столицею і найбільшим містом Польщі. Знаходиться в Мазовії на річці Вісла (пол. Wisła ), приблизно на однаковій відстані (350 км) до Балтійського моря (пол. Bałtyk ) на півночі і Карпат (пол. Karpaty ) на півдні.

Після багатьох воєн, які спустошили і зруйнували місто, Варшава бурхливо розвивалася, заробивши репутацію міста-“фенікса”, здатного щоразу підійматися з руїн і відновлювати свою колишню славу. Під час Другої світової війни вона, подібно до Роттердама і Дрездена, була майже повністю зруйнована, хоча у випадку Варшави це була набагато трагічніша історія послідовного руйнування. Величезними зусиллями її уцілілих жителів і всієї нації вона була відновлена з уламків, а її історичний центр відтворено, але більша частина спадщини була втрачена. Варшава також була одним з найбільших скупчень євреїв у Європі, які здебільшого загинули під час війни, тож Варшава є важливою пам’яткою Голокосту.

Сьогодні Варшава є жвавим мегаполісом, однією із столиць Європейського Союзу, що найдинамічніше розвиваються, і дев’ятим за населенням містом ЄС. В її еклектичній суміші архітектур є як старе, так і нове, вона постійно змінюється. Незважаючи на ріст міста, туристи легко орієнтуються завдяки чудовій системі громадського транспорту, до того ж найважливіші пам’ятки знаходяться досить близько одна до одного. Там не бракує помешкань і широкий вибір ресторанів і барів. Нічне життя Варшави також розвивається, і відроджена культура кафе захопила місто. Є чимало різноманітних музеїв, галерей та інших визначних туристичних пам’яток, і протягом усього року відбуваються якісь події.

Райони [ ред. ]

Зрозуміти [ ред. ]

Історія [ ред. ]

До перенесення столиці [ ред. ]

Сліди людської діяльності в районі сучасної Варшави існують, починаючи з 9 століття, але саме місто було засноване князями Мазовії аж у 13 столітті. Як адміністративний та економічний центр, що розвивався, місто мало другорядну роль в Мазовії порівняно з Плоцьком до 15-го століття і аж ніяк не було рівнею колишній столиці Польщі Кракову. Завдяки своїй економічній могутності й стратегічно важливому розташуванню міста в Польщі Варшава отримувала все більше значення, яке закріпилося, коли польський сейм (парламент дворян) перемістився сюди в 16 столітті, і вона став місцем королівських виборів.

Столиця Польщі [ ред. ]

У 1596 році місто стало де-факто столицею країни, коли король Сигізмунд III вирішив остаточно переїхати до нинішнього Королівського замку у Варшаві. Місто почало швидко розвиватися за межі теперішніх Старого і Нового Міста, а дворяни оселилися у особняках і палацах по всьому місту. У 17 столітті Прага на правому березі Вісли набула статусу окремого міста (і не входила до складу Варшави до 19 століття).

Як і багато інших міст Європи в цей час, Варшава руйнувалася війнами і стихійними лихами, але продовжувала рости і прогресувати. Барокові резиденції, як-от Вілянівський палац, будувалися в 17 столітті, а саксонські королі вперше створили амбіційні проекти міського планування на початку 1700-х років. У другій половині 18 століття останній король незалежної Польщі, Станіслав Август Понятовський, ще більше модернізував місто згідно з ідеалами Просвітництва.

В кінці 18-го століття, ослаблена Річ Посполита була розділена методами дипломатії, військових дій і повстань, і Варшава спочатку відійшла до Пруссії, втративши своє значення. Герцогство Варшавське, маріонетка Наполеона зі столицею у місті, проіснувало деякий час, але після поразки Наполеона ввійшло до складу Російської імперії.

Під владою Росії [ ред. ]

Варшава залишилася головним містом під російським пануванням, оскільки Королівство Польща було відновлене, хоча з російськими царями як спадковими королями і майже без політичної незалежності. Варшава була найзахіднішим з головних міст Російської імперії і розвивалася як торгово-промисловий центр. Хоч усі повстання і спроби відновити незалежність зазнали невдачі, Варшава все ще збагачувалася на культурні й освітні заклади, багато з яких існують і досі.

Ріст Варшави обмежили створенням подвійної лінії військових фортів, тож у другій половині 19 століття Варшава була одним з найщільніших і перенаселених міст свого часу. Щоб виправити санітарний стан, влада запустила будівництво першого варшавського водопроводу (під керівництвом Вільяма Ліндлі), і було створено першу систему обігріву та водонагрівні установки.

На зламі століть Варшаву електрифікували, надбавши електросилову установку, електричні трамваї та телефонну мережу. На початку Першої світової війни, Варшава була шумним, сучасним містом з майже мільйоном мешканців та унікальною архітектурою.

Між світовими війнами [ ред. ]

Коли Польща відновила незалежність, Варшава знову стала головним містом незалежної країни. Воно сильно постраждало під час війни, і невдовзі піддалося загрозі окупації Червоною армією, яка була розгромлена у битві за Варшаву 1920 року. При політичній нестабільності цього часу, Польща зазнала економічного зростання, оптимізму і належної уваги до планування міст, і Варшава від цього чимало виграла, особливо за останнього міжвоєнного мера Стефана Стажинського.

Варшава отримала сучасний аеропорт у Окенце, центральну залізницю через станцію, що з’єднала всі найважливіші маршрути, що проходили або закінчувалися у місті, та експериментальну телевізійну станцію. Сучасні та привабливі житлові райони утворилися поза межами історичних укріплень, зокрема на півночі, у Жолібожі та Білянах. У Варшаві й далі перемішувалися старе й нове, а багато сучасних будинків заповнили порожнини або замінили старіші будівлі по всьому місту, забезпечивши відомий еклектичний вигляд Варшави.

Напрацювання цього часу, хоч і зникли під час Другої світової, сформували місто у його сучасному вигляді. Більшість з них були відбудовані у тих же або схожих місцях, втім деякі з них збереглися.

Друга світова війна [ ред. ]

Більшу частину війни Варшава була окупована нацистською Німеччиною. Вона здалася після затяжних боїв, що знищили десяту частину міста та пошкодили чимало будівель та інфраструктуру. Нацисти не збиралися відновлювати місто, а планували абсолютно його перебудувати у німецькому стилі, знищивши все польське. Цього не сталося, та все ж для збереження місто робилося мало, та ще й радянська авіація періодично бомбардувала місто після 1941 року.

Цей період особливо трагічний для євреїв Варшави, які завжди становили значну частку її населення. Нацисти загнали євреїв у гетто (в районі Воля) і почали їх винищували. У 1943 році це спричинило повстання.

Наприкінці війни, у 1944 році, на хвилі поразки німців і радянського наступу відбулося драматичне і трагічне Варшавське повстання. (Не варто плутати з повстанням у варшавському гетто – це дві різні події). Внаслідок повстання більшість уцілілих будинків у Варшаві зруйнували, а повстанці й далі гинули, так і не звільнивши місто від німців перед вступом туди Червоної армії. Радянські війська зайняли цілковито спустошене місто, остаточно визначивши майбутнє Польщі як сателіта Радянського Союзу.

Післявоєнна відбудова [ ред. ]

Сталіністський Палац культури та науки став символом післявоєнної Варшави Сьогодні Палац оточений сучасними висотками

У 1945 році Варшава була майже повністю знищена. Вважається, що було зруйновано майже 80% міста, включаючи майже всі визначні будівлі. З 1,4 млн жителів половина загинули (в тому числі більшість євреїв), інші були виселені або самостійно втекли, тож у руїнах міста залишилися лише 10% населення.

Відбудова міста була архіскладним завданням, але сумнівів у її потрібності не було. Спеціальний комітет з архітекторів та планувальників керувала роботами. Їхні ідеї визначили “обличчя” сучасної Варшави. З одного боку, найстарші і найважливіші будівлі педантично відновлювалися за залишками документації, фотографіями та навіть малюнками. З іншого боку, комуністична ідеологія не схвалювала характеру довоєнної Варшави, а нагальні потреби і нові можливості дозволили ширше планування, зумовивши більше й просторіше місто.

Більшість архітекторів та істориків мало цінували архітектуру кінця 19 століття, тому багато історичних будівель та місць переробили, щоб відтворити їх вигляд часів 18 століття, а то й більш ранній. Втім, ідеологічні й практичні причини обмежили відновлення візерунків на менш важливих будинках, а централізоване планування дало відновленим районам міста вигляд гармонічніший, ніж це уявлялося до війни. Відбудова переважно завершилася у 40-х-50-х роках, але Королівський палац завершили аж у 1974 році. Після цього відновили мало будівель, серед них – відбудований у 90-х роках північний бік Театральної площі.

Крім відбудови старих будівель, у Варшаві будували ще й чимало нових соцреалістичних, які були монументальними й ідеологічно витриманими. Найвідомішою з них є неоднозначний Палац культури та науки, що став одним із символів Варшави. Все ж більша увага зверталася на розміщення постійно зростаючого населення, тому у Варшаві з’явилося багато непоказних сірих житлових будинків. Оскільки населення все росло, а ресурсів у плановій економіці не вистачало, влада надала перевагу збірним будинкам, створивши у місті великі скупчення панельних будинків.

Сучасна Варшава [ ред. ]

Відколи у 1989 році комунізм упав, Варшава розвивалася швидше, ніж Польща у цілому. Ви не впізнаєте місто, якщо були тут востаннє десять років тому, а зміни й далі відбуваються. Довгий час у Польщі було найлегше знайти роботу у Варшаві, тому багато міських поляків – варшав’яни у першому-другому поколінні, які походять з усієї Польщі.

Хоч більша частина Варшави схожа на західні міста, тут є чимало власних особливостей. Наприклад, bary mleczni часів комуністичного режиму ще досі працюють, залишаючись популярними незважаючи на вестернізацію: адже для невибагливих тут низькі ціни, а подають традиційну польську кухню. Колись навколо старого стадіону був найбільший у Європі ринок просто неба, втім, він поступився місцем новому стадіону, збудованому до Євро-2012.