Мегаполіси і найбільші агломерації світу

Сучасне суспільство, у силу безлічі глобальних процесів, стає все більш урбанізованим. Тому питання вивчення і опису мегаполісів і агломерацій більш ніж актуальне. У статті описані найбільші агломерації світу, а також дано визначення терміна «агломерація».

Що таке агломерація

Більшість сучасних енциклопедій визначають агломерацію як велике скупчення населених пунктів, які головним чином є міськими, а у виняткових випадках і сільськими утвореннями, що об’єднуються в одне ціле завдяки економічним, політичним і культурним зв’язкам. Найбільші агломерації світу почали формуватися у середині ХХ століття, коли зростання міст відбувався повсюдно. У ХХІ столітті процес урбанізації посилився і продовжився в новій формі.

Агломерація може сформуватися навколо одного великого міста і називатися моноцентрична. Прикладом таких агломерацій є Нью-Йорк та Париж. Другий тип агломерації називається поліцентричним, це означає, що до складу агломерації входить кілька великих населених пунктів, які, незалежно один від іншого, є центральними. Яскравим прикладом поліцентричної агломерації є Рурський регіон в Німеччині.

На 2005 рік в усьому світі налічувалося близько 400 агломерацій, число жителів у кожній з них перевищувала 2 мільйони людей. Найбільші агломерації світу на карті розташовуються досить нерівномірно, але найбільша їх концентрація спостерігається в економічно розвинених країнах. У десяти найбільших агломераціях світу проживає понад 230 мільйонів чоловік.

Токіо і Йокогама

Безумовно, найбільша агломерація – це столиця Японії, Токіо. Її населення на сьогодні наближається до 38 мільйонів чоловік, що перевищує населення багатьох європейських країн (Швейцарія, Польща, Нідерланди та інші). Агломерація по своїй суті є поліцентричною і об’єднує два центральних міста – Йокогами і Токіо, а також безліч дрібних населених пунктів. Площа агломерації складає 13,5 тисячі км 2 .

Центр цієї величезної агломерації становлять три міські райони, які розташовуються навколо імператорського палацу в Токіо. Крім того, в місті розташовується ще 20 районів і кілька префектур (Гума, Канагава, Ібаракі і т. д.). Вся ця структура зазвичай називається Великий Токіо.

Лондон

На даний момент є багато визначень тієї території, на якій розташовується місто Лондон. Серед них Великий Лондон, Лондонське графство і навіть Лондонський поштовий або телеграфний округ. Вчені зазвичай поділяють у територіальній структурі британської столиці історичний центр (Сіті), Внутрішній Лондон (13 міських кварталів), Зовнішній Лондон (приміські старі райони). Всі ці територіальні елементи формують таку структуру і населення, якими володіють найбільші агломерації світу.

Адміністративні кордони лондонській агломерації займають близько 11 тисяч км 2 з населенням близько 12 мільйонів чоловік. У цю територію входять і так звані міста-супутники Лондона: Bracknell, Харлоу, Бэзилдон, Кроулі та інші. А також безпосередньо ті території, які прилягають до столиці: Ессекс, Суррей, Кент, Хартфордшир.

Париж

В адміністративному відношенні місто Париж є лише одним з департаментів, що входять в район Іль-де-Франс. Але столиця давно підім’яла під себе всі вісім департаментів, адміністративний поділ на даний момент є умовним. А Париж є урбанізованим центром, який володіє тими ж якостями, що і найбільші агломерації та мегаполіси світу. Зокрема, Париж має значну кількість міст-супутників, які вишикувалися і влилися в столиці ще в 1960-х роках.

Будівництво так званих нових міст – спеціальним чином створюються супутники Парижа, почалося у великій короні в 1960-е.

Париж столиця Франції разом з так званими новими містами і коронами утворює величезну агломерацію, або Великий Париж. Площа мегаполісу дорівнює 12 тисяч км 2 , а населення – понад 13 мільйонів чоловік. Париж представляє найбільші агломерації світу на карті Європи.

Азіатські агломерації

Останнім часом у світовій економічній та культурного життя починає завойовувати позиції Азія. В азіатських країнах також зосереджені найбільші агломерації світу. Явним прикладом є місто Мумбаї, кількість жителів якого перевищує 22 мільйони осіб. Чи столиця Філіппін Маніла з населенням в 20 мільйонів, а також Делі з 18 мільйонами жителів. У Китаї агломерації займають близько 10 % території всієї країни. Такі мегаполіси, як Шанхай (19 млн осіб) і Гонконг (15 млн мешканців), є наочними прикладами урбанізаційних процесів на Сході.

Таким чином, в сучасних умовах глобалізації та урбанізації великі міста розростаються і перетворюються в агломерації, яких у світі стає все більше і більше.

§ 68. Урбанізація. Міські агломерації. Мегаполіси. «Світові міста»

1. УРБАНІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ. Сучасні науки — географія, соціологія, економіка — дають різні визначення поняття урбанізації. Із точки зору географії урбанізація — це історичний процес підвищення ролі міст, міського способу життя та міської культури в розвитку суспільства, пов’язаний із просторовою концентрацією діяльності у відносно нечисленних центрах переважно соціально-економічного розвитку.

Із точки зору соціології урбанізація — це процес швидкого зростання кількості міського населення, збільшення концентрації населення, робочих місць, виробництва, сфери послуг у головному місті (метрополісі), у той час як навколишні населені пункти втрачають своїх жителів. Цей процес традиційно пов’язаний з індустріалізацією, переселенням сільських жителів у міста через кращі умови життя, можливості працевлаштування, рівень доходів.

Урбанізація — процес підвищення ролі міст і міського населення в розвитку суспільства, поширення міського способу життя.

Urbanization is a process of improvement the role of cities and urban population in society, the spread of urban lifestyle.

Мал. 1. Риси, чинники та наслідки урбанізаційних процесів.

Із точки зору економіки урбанізація — це наслідок того, що містам надаються переваги в державній політиці та інвестиціях, що змушує людей залишати села.

• 1. Використовуючи підходи різних наук до визначення поняття урбанізації, укажіть причини, які зумовлюють і стимулюють цей процес.
• 2. За мал. 1 проаналізуйте, які саме соціальні, політичні, економічні та екологічні наслідки мають процеси урбанізації. Охарактеризуйте їх.

2. МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ. МЕГАПОЛІСИ. СВІТОВІ МІСТА. Навколо великих міст формуються великі скупчення населених пунктів різного розміру та функцій, які вони виконують. Так утворюються міські агломерації.

Селітебні ландшафти — антропогенні ландшафти населених місць: міст і сіл із їхніми будівлями, вулицями, дорогами, садами й парками.

Residential landscapes are anthropogenic landscapes of settlements: cities and villages with their buildings, streets, roads, gardens and parks.

Мал. 2. Види міських агломерацій: а) моноцентрична; б) біцентрична; в) поліцентрична.

Міська агломерація — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів, об’єднаних функціональними, економічними, трудовими, соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними, екологічними та іншими зв’язками й інтересами.

Urban agglomeration — a form of settlement, territorial cluster settlements united functional, economic, labor, social, cultural and household, recreational, ecological and other connections and interests.

Агломерації бувають моноцентричними (одноцентричними) та поліцентричними (багатоцентричними) (мал. 2). В Україні класичними прикладами моноцентричних агломерацій е Київська та Харківська, де навколо найбільшого міста сформувалися десятки менших міст, селищ міського типу та сіл (мал. 3). Натомість Дніпро разом із Кам’янським і Новомосковськом формують поліцентричну міську агломерацію.

За даним мал. 3 опишіть найбільшу в Україні Київську міську агломерацію.

Нині шість міст світу мають кількість населення понад 20 млн осіб. Навколо них формуються найбільші міські агломерації світу. Якщо раніше найбільшою вважалася агломерація Нью-Йорка, то зараз першість належить міським агломераціям Китаю та Індії (Шанхай, Пекін, Нью-Делі, Колката тощо).

Мал. 3. Київська міська агломерація.

У найбільш густозаселених районах світу великі міські агломерації поступово зростаються між собою, утворюючи мегаполіси. Особливо вони тяжіють до узбереж морів і великих озер. Наприклад, найбільший мегаполіс світу Токайдо виник на Тихоокеанському узбережжі Японії, де на сотні кілометрів від Токіо до Осаки й Кобе утворилося фактично одне величезне місто. У ньому живе понад 60 млн осіб, половина населення Японії. Другий величезний мегаполіс із населенням понад 40 млн жителів — Босваш — виник на північно-східному узбережжі США від Бостона до Вашингтона (мал. 4).

У жовтні 1964 р. мережа швидкісних залізничних ліній «Сінкансен», які здатні розвивати швидкість понад 300 км/год в умовах частих землетрусів і тайфунів (під час випробувань поїзди розвивали швидкість від 443 до 580 км/год), з’єднала міста Осака й Токіо. Перша лінія із 17 станціями мала протяжність 515 км. Поїзд долав цю відстань за дві з половиною години.

Значними мегаполісами світу є Чипітс (район Великих озер у США й Канаді від Чикаго до Пітсбурга), «Блакитний банан» у Європі, Ліверпуль — Лондон у Великій Британії, Сапсан, або Каліфорнійський, на західному узбережжі США від Сан-Франциско до Сан-Дієго, дельта Янцзи в Китаї, дельта Перлинної річки (Чжуцзян) на березі Південнокитайського моря.

Мал. 4. Найбільші мегаполіси світу.

«Світове місто» — місто, яке вважається важливим елементом економічної та політичної системи світу, має потужний економічний і культурний вплив не тільки на регіони його розташування, а й на інші ключові регіони Землі. Уперше цей термін було використано щодо міст Лондон, Нью-Йорк і Токіо в 90-х рр. XX ст. Сучасне світове місто — це не завжди столиця країни.

Назвіть країни, столицями яких є ці міста, знайдіть їх на карті в атласі.

У «світових містах» проводять міжнародні зустрічі й конференції, розміщуються штаб-квартири міжнародних організацій. Ці міста вирізняють певні риси: Токіо (37,4 млн осіб), Делі (28,5 млн осіб), Шанхай (25,5 млн осіб) — найбільшою кількістю населення; Токіо, Гуанчжоу, Сеул — потужністю міської агломерації; Токіо, Осака, Москва, Женева — високою вартістю життя; Дубай, Маямі, Амстердам, Торонто — кількістю іноземців; Токіо, Сеул, Нью-Йорк — пасажиропотоком; Шанхай, Лондон, Нью-Йорк — довжиною метрополітену; Атланта, Пекін, Лондон, Чикаго — потоком авіапасажирів; Москва, Лондон, Нью-Йорк, Гонконг — кількістю мільярдерів; Токіо, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго — обсягами надання послуг і виробництва товарів. Нині перелік світових міст складає понад 150. Найбільше їх на території США, ЄС, Індії та Китаю. За значенням їх умовно поділяють на три типи:

Альфа (44 міста), Бета (63 міста) і Гамма (110 міст). Рейтинг світових міст Альфа++ очолюють Лондон і Нью-Йорк.

Знайдіть на політичній карті «світові міста». У яких країнах вони розташовані?

Серед українських міст до групи «світових» належить лише Київ (70-те місце, тип Бета), а ознаки «світових міст» дедалі більше простежуються в таких містах, як Київ, Одеса, Львів і Харків.

«Світові міста» відіграють головну роль у формуванні сучасної глобальної економічної системи. Їх виокремлення пов’язане з прискоренням темпів глобалізації всіх сфер людської діяльності та різною роллю агломерацій в житті людства. Лондон, Нью-Йорк і Токіо найбільше підпадають під поняття «глобальні міста» — міста-організатори сучасного глобалізованого світу, де визначається стратегія розвитку людства.

3. ВІДМІННОСТІ В РІВНЯХ І ТЕМПАХ УРБАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. Зараз процес урбанізації особливо яскраво проявляється в країнах, що розвиваються, адже в розвинених країнах він майже досяг свого найвищого рівня. Загалом уже понад 50% населення світу живе в містах. В Україні цей показник перевищив 70%, і найвищий він у Дніпропетровській області — понад 84%.

Найвищий рівень урбанізації характерний для країн Західної Європи, а в столицях Естонії, Латвії, Білорусі та Угорщини зосереджено від 20 до 50 % усього населення країн. Найшвидші темпи зростання кількості міст та міського населення характерні для Індії, Китаю, Мексики, Бразилії, Пакистану, Індонезії тощо.

Причинами швидких темпів урбанізації є концентрація промисловості в містах, розвиток у них медицини, науки та освіти, культурних і політичних функцій, поглиблення територіального поділу праці. Для урбанізації характерні швидкі темпи припливу до великих міст сільського населення в пошуках роботи, за культурно-побутовими та освітніми потребами (табл.).

В Україні урбанізація триває й зараз, незважаючи на зменшення загальної кількості населення. Україна має два міста загальнодержавного, 182 міста обласного та 276 міст районного значення. Два міста — Чорнобиль і Прип’ять — були залишені після аварії на ЧАЕС у 1986 р. через небезпечний рівень радіації.

Схід і південь країни, які на час розпаду СРСР уже мали високий рівень урбанізації, протягом двох останніх десятиліть демонстрували повільніші її темпи порівняно із заходом, де історично переважало сільське населення. У центральних регіонах темпи урбанізації виявилися вищими. На заході та в центрі сільське населення переселялося до міст швидше, тому відносна частка міського населення тут зросла.

Залежно від особливостей соціально-економічного розвитку території рівні й темпи урбанізації в країнах і регіонах світу дуже відрізняються. Чинник природних умов і ресурсів, визначальний в минулому, зараз відійшов на другий план. Зосередження підприємств, науково-дослідних установ, навчальних закладів, житлових масивів на одній території дає значний економічний ефект. Одні й ті самі інфраструктурні елементи (електро-, газо- і водопостачання), дороги, культурні й освітні будівлі використовуються одночасно багатьма підприємствами. Саме це робить міста більш конкурентоспроможними. Відбувається класична в суспільній географії економія коштів, ресурсів і праці за рахунок спільного використання інфраструктури.

За картою урбанізації населення України в атласі визначте регіони, де рівні урбанізації найвищі та найнижчі. Назвіть причини такого рівня урбанізації.

Спрогнозуйте урбанізаційні процеси в Україні в найближчі роки.

У багатьох країнах темпи урбанізації сповільнюються після того, як її рівень досягає 70%. Найвищий рівень урбанізації спостерігається у високорозвинених країнах ЄС: Бельгії (98%), Ісландії (94%), Нідерландах (91,5%). Високий рівень урбанізації в США (82%), Канаді (81,4%), Уругваї (95%), Аргентині (92%). В Азії найвищий рівень урбанізації мають Ізраїль (92%) і Катар (99%). У країнах

УМОВНІ РІВНІ УРБАНІЗАЦІЇ

Рівень урбанізації

Частка міського населення, %

§ 7. Урбанізація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіс. Працересурсний потенціал. Українська діаспора в країнах Європи

1. Густота населення в Європі. Особливості розселення визначаються різними чинниками: природними, історичними, економічними, екологічними та політичними. Значні за площею регіони мають нині середню густоту населення понад 1000 осіб/км 2 , а майже 16 % суші планети практично не заселені. Середня густота населення світу вже давно перевищила 50 осіб/км 2 . За цим показником окремі материки й частини світу істотно відрізняються. Європа належить до найзаселеніших територій (див. мал. 10).

Поясніть причини густої заселеності регіону. Аргументуйте свою думку.

Найвища у світі густота населення в Монако — понад 18 600 осіб/км 2 . Висока щільність населення у Ватикані (4700), на Мальті (3500), у Нідерландах (1070), Бельгії (965). А от Ісландія (8), Фінляндія та Норвегія (41), інші північні країни в Європі заселені слабо.

У деяких країнах з високими показниками середньої щільності виокремлюють перенаселені території, наприклад узбережжя Північного моря (Велика Британія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Данія), узбережжя Середземного моря (Франція, Італія, Іспанія), долина річки Рейн (Німеччина, Нідерланди).

Знайдіть на карті названі вище території та країни.

Назвіть основні причини відсутності населення на певних територіях у таких країнах, як Велика Британія та Норвегія.

2. Урбанізація, субурбанізація, рурбанізація. Найбільша щільність населення спостерігається там, де утворилися міста, тобто у високоурбанізованих зонах. Світовий процес урбанізації має певні особливості: 1) швидкі темпи зростання міського населення (у 1800 р. в містах проживало лише 2 % населення світу, у 2014 р. — понад 50 %, а у 2060 р., за прогнозами, жителями міст будуть понад 60 % людей); 2) концентрація населення та господарства у великих містах (у 1850 р. міст-мільйонерів було 2 — Лондон і Токіо, нині їх понад 300 і 519 урбанізованих зон із чисельністю населення понад 1 млн); 3) території великих міст швидко розширюються, близько розміщені міста з’єднуються, утворюючи міські агломерації.

Урбанізація — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується збільшенням міських поселень і кількості міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні та світі.

Urbanization — the growth of the importance of cities in the development of society, which is accompanied by the growth and development of urban settlements, an increase in the proportion of urban population, the spread of urban lifestyles in a particular region, country and the world.

Мал. 10. Густота населення: а) рибальське селище у Швеції; б) м. Монте-Карло (Монако)

Вищою ланкою процесу урбанізації є мегаполіси — велетенські нагромадження агломерацій та деяких міст, які фактично з’єдналися в смугу чи зону міського розселення, де живуть десятки мільйонів людей.

Прочитайте більше про урбанізацію та поділіться інформацією на одному з уроків географії: demographia.com/db-worldua.pdf (щорічне видання англійською мовою).

Найвищий рівень урбанізації в Європі мають Бельгія та Мальта (95 %), Сан-Марино й Ісландія (94 %), Нідерланди та Люксембург (90 %). Урбанізація Монако становить 100 %. У цілому в містах проживає майже 75 % населення Європи, і лише в Молдові — менше 50 %, Боснії і Герцеговині — приблизно 40 %, а в Ліхтенштейні — 14,3 %.

Поясніть, чому більша частина населення України обирає міський спосіб життя.

Фактично в європейських міських агломераціях усе більше ознак мегаполісів, де відбувається субурбанізація, яка почала розвиватися в 50-х роках XX ст. Причиною її виникнення стало погіршення умов проживання та екології у великих містах через надмірну концентрацію всіх видів промислової діяльності та зростання кількості автомобілів на душу населення. У європейському регіоні цей процес притаманний найбільш розвинутим державам. Субурбанізація, або дезурбанізація, призводить до утворення міських агломерацій. Цей процес активно розвивається у Франції, Великій Британії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Австрії та інших найбільш розвинених країнах Європи.

Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства супроводжують чинники, що сприяють процесу, зворотному урбанізації, рурбанізації. Спрощується переміщення на великі відстані. Наприклад, за допомогою розвиненої мережі швидкісних поїздів TGV з 1981 р. у Франції відстань Париж—Лондон (460 км) можна проїхати за 2 год 15 хв (для порівняння: відстань Київ—Луцьк (400 км) — за 8 год). У великих містах зростає вартість землі, а тому й вартість житла. Збільшуються можливості обмінюватися інформацією, здобувати освіту, працювати дистанційно. Про проблеми екології, транспортні колапси й епідемії в містах і говорити не треба. Ці й інші причини сприяють відтоку населення з міст у сільську місцевість.

Субурбанізація (іноді руралізація) — процес зростання й розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.

Suburbanization (sometimes ruralization) — the process of growth and development of suburban areas of large cities resulting in the formation of urban agglomerations.

Прочитайте більше про сучасні урбанізаційні процеси на сайті: www.un.org/ru/youthink/urbanization.shtml — матеріали Всесвітнього банка для учнів.

3. Джентрифікація. Це ще одна внутрішня міграція, яка відбувається в містах. Цей термін 1964 р. запропонував британський соціолог Рут Гласс. Спочатку цей процес стосувався реконструкції та поновлення непрестижних міських районів для громадян з більш високим рівнем доходів. Для США він мав расистський відтінок, адже переобладнання стосувалися окремих районів міст, де проживало темношкіре населення. Тобто в результаті джентрифікації більш заможні мешканці отримували можливість проживати в оновленому житлі й не мати «некомфортних» сусідів, які, наприклад, не працюють, уживають наркотики або алкоголь.

Наприкінці XX ст. вченими було досліджено причини цього явища: демографічні й екологічні, соціокультурні, політичні й економічні, суспільні та соціальні.

Джентрифікація — це не тільки політичний, економічний та географічний процеси, а й містобудівний (мал. 11). Сучасна джентрифікація стосується не лише житлового фонду міст, а й старих підприємств і промислових зон, які з розвитком продуктивних сил занепадають і перестають функціонувати. Такі приміщення або зносять і будують на їхньому місці нове сучасне житло, або реставрують і перепрофілюють. Наприклад, тютюнові мануфактури у французькому місті Морле (побудовані в 1740 р.) і в іспанській Севільї (Королівська тютюнова фабрика, побудована 1770 р.) після закриття основного виробництва були переобладнані відповідно на технологічний університет, соціальне житло Морле, ректорат і деякі факультети Севільського університету.

4. Міські агломерації, мегаполіси, світові міста в Європі. Головну роль у концентрації населення у великих містах відіграють міста-мільйонери, що, як правило, виникають у зручних для господарської діяльності місцях з вигідним географічним положенням. Поруч з’являються інші міста, які поступово об’єднуються в агломерації. Населення світу дедалі більше концентрується у великих містах. Адже що більше місто, то більше промислових, торговельних, транспортних, освітніх, розважальних, адміністративних та інших функцій воно виконує. Через це людина має тут можливість знайти роботу, реалізувати власні здібності. Тому міста будуть рости й надалі. Потрібно зазначити, що в Європі міст-мільйонерів не багато. Російські 10 із 15 міст-мільйонерів розташовані в європейській частині країни.

Мал. 11. Будинок у Гонконгу: а) до і б) після джентрифікації

Джентрифікація — це процес відновлення зруйнованих міських кварталів завдяки заселенню більш багатих мешканців.

Gentrification is a process of renovation of deteriorated urban neighborhoods by means of the more affluent residents.

На картах географічного атласу знайдіть столиці європейських країн, які не є містами-мільйонерами.

Найбільша міська агломерація Європи — Московська, розташована в європейській частині Росії, а найпівнічніша у світі — Санкт-Петербурзька. Серед тих, що потрапили до 50 найбільших, лише три європейські — Лондонська, Паризька та Рейн-Рур у Німеччині.

Доведіть або спростуйте думку про те, що більшості країн Європи притаманний процес рурбанізації.

Світові міста — це міста, що зосередили на власній території величезний економічний потенціал, який постійно зростає. Безперечним світовим лідером є Лондон. До світових міст належать також Париж, Франкфурт-на-Майні, Амстердам, Мілан, Берлін, Відень, Цюрих, Брюссель, Мадрид. Як організатори сучасного глобального, інтегрованого світу, вони стають центрами управління світовим господарством, тут відбувається найбільше зустрічей та форумів, які визначають стратегію розвитку людства на найближчий період. Світові міста відіграють головну роль у формуванні світової економічної системи. їх виокремлення пов’язано з прискореними темпами глобалізації й різною роллю великих агломерацій у житті людства. Тому ці міста ще називають глобальними.

Світові міста — це фінансові ядра, де зосереджені найбільші банки світу. Вони є глобальними сервісними й комунікаційними центрами, адже засоби комунікації нині — це своєрідна «кровоносна система» глобального світу. Світове місто — це обов’язково потужний центр освіти, науки, кредитування, розвитку господарства в усіх куточках планети. Особливо швидко розвивається надання ділових послуг — страхування, аудит, юридичні послуги, консалтинг, маркетинг. У таких містах готують топ-менеджерів найвищої кваліфікації. У сервісному й комунікаційному обслуговуванні серед світових міст виокремлюються Лондон, Франкфурт-на-Майні та Париж (мал. 12).

За матеріалами Інтернету підготуйте інформацію про найдавніші, найбільші та найпрестижніші вищі навчальні заклади Європи.

Світові міста є головними транспортними вузлами, які перерозподіляють різноманітні транспортні потоки. Наприклад, аеропорти-лідери за обсягами пасажироперевезень розташовані в уже названих містах: Лондоні («Heathrow» — 75,7 млн пасажирів у 2016 р.), Парижі («Charles de Goulle» — 66 млн), Амстердамі («Schiphol» — 63,5 млн), Франкфурті-на-Майні («Frankfurt.» — 60,8 млн пасажирів). Два перших аеропорти входять у десятку світових лідерів.

Чинник вигідного географічного розміщення є однією з головних умов перетворення міст на глобальні, це ще раз підкреслює значення географії як науки й навчальної дисципліни в сучасному глобалізованому світі.

Розвиток світових міст не позбавлений суперечностей. Наприклад, з часом між ними наростає конкуренція за власне місце «під сонцем», що загострює протистояння в глобалізованій світовій економічній системі й викликає циклічні кризи. Світові міста дедалі більше перебирають функції, які раніше належали порівняно невеликим міським поселенням. Наслідком є занепад малих і середніх міст і міграції населення. Відбувається надмірна концентрація людей та основних фондів у світових містах, що призводить до екологічних проблем, зростання злочинності, занепаду моралі тощо.

Мал. 12. Світові міста Європи: а) м. Лондон (Велика Британія); б) м. Париж (Франція)

5. Українська діаспора в країнах Європи. Світовий конгрес українців (СКУ), який у 2016 р. відзначив 50-річний ювілей своєї діяльності, нині об’єднує громадські організації з 53 країн світу й представляє 20-мільйонну українську спільноту, яка живе й працює за кордоном.

У серпні 2017 р. на базі Національного університету «Львівська політехніка» у Львові відбулися Дні української діаспори з нагоди святкування 50-ї річниці діяльності СКУ. Знайдіть в Інтернеті інформацію, у якій висвітлюється ця подія.

Неможливо назвати точну кількість українців, які мешкають у країнах Європи. Наприклад, українська діаспора в Росії налічує понад 2,5 млн осіб, у Португалії офіційно — 35 тис. українців, які мають дозвіл на перебування в країні, і 15 тис. тих, хто отримав громадянство, а в Німеччині визначити кількість українців не може навіть посольство України в цій державі, хоча тут і в Італії українська діаспора найчисленніша в Європі.

Історія та імена представників української діаспори в Європі заслуговують окремого детального вивчення. Наприклад, у Франції, уряд якої завжди ставився до осіб, які емігрували, більш-менш лояльно, працювали: математик із світовим ім’ям Михайло Остроградський, лауреат Нобелівської премії в галузі фізики (1992 р.) Жорж Шарпак, балетмейстер паризької «Гранд-опера», нащадок славетного козацького роду Лифарів Серж Лифар — почесний президент Національної ради танцю при ЮНЕСКО й ін.

Конституція України. Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Ознайомтеся з інформацією про українську діаспору в Угорщині на офіційному сайті: ukrajinci.hu.

Причин, які впливають на виїзд українців із держави, декілька: безробіття, низькі соціальні стандарти й рівень безпеки, родинна бідність та інші. Видів трудової міграції також декілька: тимчасова сезонна робота терміном від 1 до 6 місяців, робота за контрактом від 1 року, навчання з «квитком в один кінець», релокація бізнесу, «відтік мізків» та ін. Саме трудова міграція створила нові осередки діаспори в Європі: Неаполь, Мілан, Верона, Болонья в Італії; Валенсія, Барселона, Малага, Аліканта в Іспанії; Лейрія, Порту, Авейру, Барага в Португалії.

Найменша густота населення в Європі — в Ісландії, найвища — у Монако. Найбільші міські агломерації: Московська, Лондонська, Паризька та Рейн-Рур. Найвищий рівень урбанізації мають Бельгія, Мальта, Сан-Марино й Ісландія, найнижчий — Молдова, Боснія та Герцеговина й Ліхтенштейн. Найвищою ланкою процесу урбанізації є мегаполіси.

Світові міста Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майні, Амстердам та ін. зосереджують величезний економічний потенціал, що зростає, відіграють головну роль у формуванні світової економіки. Субурбанізація породжена погіршенням умов проживання та екології в постіндустріальному суспільстві.

Діаспора — це частина народу, який мешкає за межами країни походження, що утворює згуртовані й стійкі етнічні групи в країні проживання, має соціальні інститути для підтримки й розвитку своєї ідентичності та спільності.

Diaspora is apart of the nation living outside its country of origin, forming a solid and stable ethnic group in the country of residence and having social institutions to maintain and develop its identity and community.

Джентрифікація — політичне, економічне й географічне явище.

Світовий конгрес українців нині об’єднує громадські організації з 53 країн світу й представляє 20-мільйонну українську спільноту, з яких понад 5 млн мешкають у країнах Європи.

1. Охарактеризуйте та порівняйте урбанізаційні процеси в країнах Західної та Східної Європи.

2. Поясніть, чому для країн Європи притаманний процес рурбанізації.

3. Знайдіть на карті світові міста в Європі. Охарактеризуйте їхнє значення для регіону та світу.

4. За допомогою додаткових джерел розкажіть про хвороби, які належать до урбанізаційних.

5. Вивченню української діаспори велику увагу приділяв професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ф. Заставний. Доберіть матеріали про ці дослідження та поділіться ними на одному з уроків географії.