Туя західна: посадка та догляд

Сьогодні мова піде про всіма улюблені туї. Чому улюблені? Тому що жоден садок без неї не уявляється, вона як і ялівець, універсальна у використанні, невибаглива і виглядає красиво цілий рік.

Туя західна (Thuja occidentalis L.) – вічнозелена рослина роду Туя (Thuja), сімейства Кіпарисові (Cupressaceae), також називається Життєвим деревом. Вперше її описав і дав ботанічну назву Карл Лінней у 1753 році. Латинська назва Thuja отримана з грецької, що позначає воскуріння або жертвування, що пов’язане з приємним запахом, який поширювався під час спалювання деревини під час жертвоприношень.

Рід включає 5 видів, і у кожного з них велика різноманітність декоративних форм, відмінності в характері зростання, в габітусі, кольорі хвої і форми крони. Хвоя лускоподібна, не колюча, кора червоно-бура, з віком – коричнева. Шишечки яйцеподібні, дрібні, із лусочок. Ареал Туї: південно-східна частина Канади та північна частина США.

Туя західна найбільш поширений вид туї, може досягати до 20 м у висоту, має компактну пірамідальну крону. Але, як уже говорилося, форма крони теж залежить від сорту, наприклад, для сорту “Брабант” характерна пухка крона і тому їх висаджують щільніше один до одного, створюючи густу живопліт, за допомогою частої обрізки.

Примітна риса туї західної – невибагливість, зимостійкість та любов до обрізки. Річний приріст 20-30 см заввишки і близько 10 см завширшки. Любить вологі родючі ґрунти, хоча росте практично на будь-яких, можна садити як на сонце, так і в тіні.

Посадка та догляд за туєю західною

Місце вибираємо або сонце, або півтінь, можна і в тіні садити, але від цього крона стає рихлішою. Грунт повинен бути родючим, проникним і вологим, можна зробити дренаж, хоч виростає туя на будь-яких грунтах, але краще забезпечити правильні умови для її зростання.

Яма для посадки глибиною 80 см, залежить від розміру кома, засипаємо сумішшю з торфу, землі та піску у співвідношенні 2:1:1, можна додати азотне добриво, наприклад, нітроамофоску. Також, як уже говорилося, туя добре відноситься до дренажу, так що на дно ями можна засипати керамзит або биту цеглу. Під час посадки коренева шийка має бути лише на рівні землі, заглиблення призводить до загибелі туї.

Туя любить вологість, і тому полив і дощування дуже необхідні для її нормального розвитку. Удобрюють тую як і всі кущі, навесні, вносячи азотні добрива і восени, фосфорними або використовують спеціальні добрива для хвойних.

Обрізка стимулює розвиток гілок у туї, тому перше обрізання проводять навесні, видаляючи усі пошкоджені після зими гілки. Також, варто не забувати, що через густоту крони, гілки туї в глибині пріють і її треба іноді чистити, для стимуляції зростання нових бруньок. Обрізку проводимо ввечері або в похмуру погоду, щоб уникнути появи бурих точок через збільшення випаровування води. Після посадки тую можна починати формувати лише на другий рік. Необхідно після обрізки її сильно пролити та обмити крону. Для створення щільної живоплоту з туї, необхідне часте обрізання, спочатку зрізати верхівкову точку зростання на необхідному нам рівні, і туя почне рости вшир, тому формувати її за допомогою обрізки, тепер треба цілий рік.

На зиму майже всі види туї необхідно або зв‘язувати, щоб не зламалися гілки від снігу, або укутувати агротекстилем чи тіньовкою.

Хвороби та шкідники туй

Опік хвої. Навесні, коли ґрунт ще не прогрівся повністю, найчастіше з’являється побуріння хвої. Розсипаємо навколо туї кору або агротекстиль для зменшення відбиття сонячного світла. Весною, після сходу снігу, активно заливаємо тую. Для зміцнення імунітету та як антистрес – обробити Епіном, під корінь проливаємо Цирконом. А також не забуваємо тіньовкой прикривати тую перед зимою.

Буре шюте. На бурій відмерлій хвої помітний чорно-сірий павутинний наліт грибниці. Хвоя довго не опадає, тонкі гілки відмирають. Обробити пізно восени і відразу після сходу снігу Курзатом або хлорокисом міді. Весною обробляємо кожні 10 днів Фундазолом. Зрізати та спалити уражені гілки.

Песталоцієве в’янення. Хвоя та пагони туї покриваються коричневими плямами та всихають кінці пагонів. Згодом на хвої з’являються чорні крапки – це спори грибів, після чого мертва хвоя стає сірою. Профілактична обробка ранньою весною Курзатом. При лікуванні обробляємо по черзі Стробі, Фундазол, Байлетон з додаванням Циркона. Зрізати та спалити уражені частини рослини.

Собачі сліди. Почорніння хвої з наступним її відмиранням. Зрізати пошкоджені гілки, удобрити тую комплексним мінеральним (особливо важливі позакореневі добрива). Не допускати тварин до рослин.

Зміна забарвлення хвої в холодний сезон є захисною реакцією зниження температури повітря. З потеплінням сік у рослині починає відновлювати циркуляцію і туя повертає свій природний колір. Якщо навесні туя не відновила колір, і на гілках з’явилася іржа, то швидше за все туя вражена хворобою або шкідниками.

І все ж, без туї західної складно уявити хоча б одну ділянку, її універсальне використання, невибагливість, можливість формування на свій лад, різноманітність забарвлення хвої та форм крон робить її незамінним та бажаним у будь-якому проекті ландшафтного дизайну та озелененні саду.

Варіанти використання її теж воістину безмежні: як солітер, рядові посадки, ядро ​​в групі або доповнення, жива стрижена будь-якої висоти огорожа, алеї, прикраса при вхідній зоні як топіар – серця, спіралі, кулі, квадрати, бонсаї, чого тільки не придумають цікавого.

Купити тую західну з посадкою та доставкою можно за телеф оном +380979424238. Туя західна чудово прикрасить Вашу ділянку!

Читайте також:

Туя – ідеальна хвойна рослина для саду

Туї використовують в оформленні внутрішніх садів та у вуличному дизайні. Гарне декоративне дерево добре підходить для одиночної посадки, в рядах, а також у вигляді живоплоту. Жива огорожа зелена цілий рік і забезпечує природний бар’єр від вітру, забруднення від пилу та шуму.

Особливості рослин туї

Хвойне дерево із сімейства Кіпарисових родом із Північної Америки та Східної Азії. Дерева і чагарники належать до цього сімейства з лускатим або голчастим листям. Культивуються як декоративні рослини, і їх можна висаджувати окремо у дворі або в громадських парках та садах, також у поєднанні з іншими декоративними рослинами, у створенні живоплотів.

Цей вид хвойних має пряме стебло з червонувато-коричневою корою та пірамідальну крону. Шишки у цієї рослини дрібні, кулясті, трохи подовжені і складаються з кількох лусочок.

Як доглядати тую?

Туя вимагає такого ж догляду, як будь-яка інша декоративна рослина або плодове дерево. Їх необхідно регулярно обрізати, підгодовувати, поливати, щоб вона залишалася красивою довгий час.

Їх можна садити як у півтіні, так і в сонячних місцях. Вибране місце має бути захищене від протягів. При посадці враховують розмір дерева: що більше дерево, то більше місця йому потрібно зростання. Їх часто садять для створення живоплоту, при цьому дерева залишають рости вільно, залишаючи відстань в 1 метр між ними.

Садять для створення живоплоту

Грунт, в якому ростуть чагарники і дерева туї, повинен бути родючим, пухким, багатим на поживні речовини. Вони віддають перевагу слабокислому, добре дренованому грунту.

Рослини туї мають поверхневий корінь і потребують великої кількості води під час посухи. Якщо рослини не одержують достатньо води, вони сохнуть. Занадто багато води призводить до удушення коріння і навіть до їх загнивання. Щоб уникнути цих проблем, забезпечують добрий дренаж.

Зверніть увагу! У перші два тижні після посадки туя щодня потребуватиме води, потім її поливають раз на три дні. Після першого місяця посадки можна скоротити частоту поливів до двох разів на тиждень за умови, що температура не буде надто високою. Через 6 місяців туя добре вкорениться, і додаткового поливу вже не буде потребувати.

Ці хвойні рослини не потребують добрива, якщо тільки ґрунт не є проблемним і в ньому не вистачає поживних речовин. Внесення добрив рекомендується проводити ранньою весною, після останніх заморозків або восени. Показано додавати до ями, куди висаджують саджанець туї.

Туї добре переносять обрізання, і його проводять не тільки для формування, але і для омолодження. Найкращий час для її обрізання – кінець зими. Обрізка кінчиків гілок прискорює їх зростання і формує красиве і багате листя.

Зрізаючи крону, можна виправити деякі дефекти форми або набути особливих її форм. При обрізанні видаляють засохлі гілки і ті, що виросли за межі контурів.

Як посадити ту

Оптимальні сезони для посадки туї – весна та осінь, але їх можна садити цілий рік, доки земля не промерзне. При посадці влітку може статися, що рослина не приживеться. На початку осені погодні умови сприяють приживанню рослин, коли ґрунт ще теплий і оптимальна температура і вологість.

Додаткова інформація! При посадці туй навесні важливо переконатися, що період зимових заморозків минув. При копанні ями важливо пам’ятати, що вона повинна бути більше кореневої грудки на 10-15 см. глибше кореня в глибину, куща і втричі більше завширшки.

Добрива, що вносяться під час посадки, підтримують і прискорюють укорінення дерева. Його розсипають по дну ямки, потім опускають рослину і чверть ями засипають землею. Далі ґрунт навколо дерева необхідно ущільнити, щоб усунути повітряні порожнечі, які утворюються при засипанні ґрунту. Наливають воду, дають їй стекти, і заповнюють всю яму ґрунтом. Наприкінці рясно поливають.

Мульчування грунту з тирси або кори навколо рослини збереже вологу, триматиме грунт пухким і матиме декоративний вигляд.

Як розмножується туя?

Туї продаються на ринку вирощені в горщиках і мають сформоване коріння. Рослину можна тримати у горщику навіть кілька місяців до посадки. У домашніх умовах тую можна розмножити живцями або щепленням.

Живцювання проводять у серпні або грудні. Беруть живці з напівдерев’янілих стебел, довжиною до 10 см і вирощують як розсаду в шарі піску або на відкритому повітрі.

Періодично їх поливають, щоб грунт завжди був вологим, але не надмірно. Взимку рослини захищають поліетиленовою плівкою. Приблизно через 1-1,5 місяці у гілок з’явиться коріння.

Нижні гілки прикопують у землю, і коли вони вкореняться, дадуть початок новій рослині. Їх відокремлюють від материнської рослини та саджають окремо.

Вирощування туї з насіння

Розмноження насінням є найбільш ефективним, тому що призводить до отримання великої кількості рослин, але вони повністю не успадковують ознаки материнської рослини. Шишки збирають у вересні. Стратифікацію насіння проводять протягом декількох тижнів і висівають у відкритий ґрунт у травні на глибину близько пів сантиметра.

Хвороби, шкідники

Незважаючи на те, що вони дуже стійкі до хвороб, хвойні породи можуть мати деякі проблеми. Це можуть бути грибкові захворювання чи шкідники. Побуріння листя туї – дуже поширене захворювання.

Профілактичні обприскування інсектицидами є важливими для здоров’я рослин. Важливо щорічно проводити обприскування навесні, у середині та наприкінці літа. Боротьбу проводять препаратами на основі міді, маркоцебу та ін.

Захворювання можуть виникати з багатьох причин: неправильна посадка, невідповідний термін посадки, проблеми з ґрунтом, надто маленька відстань між рослинами, надмірна вологість ґрунту, великі перепади температур, неправильне внесення добрив тощо.

Важливо! Хвороба Беркмана гілок змінюють колір із зеленого на червонувато-коричневий. За перших ознак хвороби обрізають уражені гілки.

Вічнозелені рослини не так скидають листя, як листяні дерева восени. Туї поступово позбавляються відмерлих листків, а ті застряють між здоровими гілками. На них поселяються шкідливі комахи та грибки. Павутинні кліщі та попелиці завдають шкоди, і боротися з ними необхідно хімічними препаратами.

Більшість проблем викликані дефіцитом поживних речовин у ґрунті, або туя не може витягти їх через ґрунт. Ґрунт із підвищеною кислотністю чи лужністю – причини, які можуть утруднити і навіть перекрити доступ рослин до необхідних поживних речовин.

Нестача води може бути причиною усихання гілок. Туя скидає частину свого листя, щоб зберегти запас води.

Використання у народній медицині

Туя цінується як декоративна рослина, але має і лікувальні властивості. Продукти, отримані з туї, можуть мати як зовнішнє, і внутрішнє застосування. Надають стимулюючу, сечогінну, протиревматичну, відхаркувальну, антисептичну, протизапальну, глистогінну дію; Будь-яке лікування необхідно погоджувати з лікарем і суворо дотримуватись призначеного їм дозування.

Туя містить особливу ефірну олію, що складається з сесквітерпенів, флавоноїдів, слизу, дубильних речовин та полісахаридів. Його добувають з листя, гілок і кори туї.

Види туї

Найбільш відомі східна, західна та гігантська туя. Карликові сорти використовуються як чагарники і можуть бути оформлені в різних стилях. Деякі види можуть рости в горщиках, їх не потрібно висаджувати в саду, і можна прикрасити терасу або балкон.

Найчастіше для прикраси ландшафтних ділянок вибирають ту західну, оскільки посадка цього виду та догляд за ними у відкритому ґрунті не створюють особливих труднощів.

Туя західна (туя звичайна) – високе дерево (10-15 м) має витончений вигляд, і вимагає менше місця. Вона більш чутлива до посухи, ніж східна туя, тому потребує регулярного поливу. Необхідно стежити за внесенням поживних речовин навесні та восени, тоді рослина матиме красивіший колір і жвавість.

Туя східна – дерева висотою 8-10 м, рідше чагарники, з компактною кроною, з розгалуженими гілками біля основи. Міцна рослина з великою кореневою системою. Ці туї витривалі, добре переносять посуху, але вимоги до простору вони досить великі.

Гігантська туя дуже декоративна, з густою пірамідальною кроною і добре вписується в будь-який ландшафт. Висаджують її окремо та у поєднанні з іншими декоративними рослинами, у створенні живоплотів. Низькорослі сорти відмінно виглядають у рядах, як тло для клумб.

Незважаючи на свою популярність у наших садах, це дерево не дуже легко вирощувати. Воно чутливе до морозів, тому садити його слід у місці, захищеному від холодних вітрів.

Кожен вид або сорт туї має особливі характеристики. Обрізка, правильний полив, поживні розчини, захист від шкідників – частина правильного догляду. Тому крім загальних рекомендацій важливо враховувати особливості догляду характерні для обраного сорту.