Заготівля сіна

Сучасні технології виробництва кормів передбачають заготівлю розсипного, різаного та пресованого сіна.

Оптимальними є строки збирання сіяних багаторічних бобових трав у фазі бутонізації, злакових – у фазі початку колосіння. При скошуванні бобово-злакових сумішок або різнотрав’я строки початку першого укосу визначаються за фазою розвитку основного компоненту.

При запізненні з термінами збиранням трав не тільки зменшується урожай сіна, а й погіршуються його кормові якості. Трави стають більш грубими, твердими і погано поїдаються тваринами. При скошуванні трав після цвітіння в них на 15-25 % зменшується вміст білку і в той же час на 20-35 % підвищується кількість клітковини.

Технологічні операції при заготівлі сіна

Технологія заготівлі сіна включає наступні технологічні операції:

• скошування трав причіпними або самохідними косарками у валок або в покіс з плющенням або без плющення зеленої маси;
• ворушіння та обертання валків граблями з пасивними та активними робочими органами, або валкообертачами самохідних косарок-плющилок;
• підбирання валків в копиці з використанням підбирачів-копнувачів, копицевозів, начіпних волокуш, підбирачів;
• навантажування сіна прес-підбирачами обладнаними транспортувальним склизом з відключеним в’язальним апаратом;
• перевезення та укладання на зберігання.

Сушіння скошеного сіна

У полі при сонячній погоді скошені трави за короткий час пров’ялюються, злакові трави до вологості 40-45%, бобові -50-55 %, після чого їх згрібають у валки для рівномірного досушування. Щоб зберегти поживність корму сушки трави на сіно потрібно проводити в короткі строки. Для прискорення сушки одночасно зі скошуванням можливо проводити плющення зеленої маси.

Пресування сіна

Для зменшення витрат енергії та механічних втрат сіно необхідно заготовляти в пресованої вигляді (тюки і рулони). Переваги прессуемого сіна над розсипним способом заготівлі: Пакунки пресуються. Сіно зручно перевозити транспортними засобами. Пресоване сіно довше зберігає аромат і колір, менше поглинає вологу. При пресуванні сіна вологості втрачає 20-25%, листя і суцвіття досить довго перебувають на стеблах рослин.

↓ Фактори, які впливають на якість сіна

Не слід допускати, щоб трава просохла повністю в прокосах, тому що при цьому знижується якість сіна. Під час згрібання втрачається багато листків, тому траву в покосах спід тільки пров’ялювати, а досушувати її в валках. Сіно висушене у валках характеризується більшим вмістом протеїну порівняно з висушеним у покосах, оскільки майже повністю зберігається листя, більша частина якого вкрита від сонця.

Ще більше протеїну містить сіно отримане при скошуванні у валки і сушінні безпосередньо у валках. Значну частину поживних речовин сіно втрачає від дощів і роси або від надмірного пересушення і зайвого ворушіння трав. Сіно, яке попало під тривалий дощ пліснявіє і набуває неприємного запаху, буріє, а іноді й чорніє призводить до різкого зниження перетравності протеїну. В якісному сіні заготовленому з польової сумішки перетравлюваність протеїну складає 51,4 %, в злегка бурому – 33 %, в бурому -22%, в сильно бурому – 11 %. Щоб не допустити псування сіна від дощів, скошена трава якомога менше повинна знаходитись в покосах і валках.

Тема 3.12 Визначення технологічних процесів під час заготівлі сіна та сінажу, їх технічне забезпечення

1. Способи заготівлі трав на сіно, сінаж і трав’яне борошно

Сіно заготовляють у розсипчастому не подрібненому вигляді, в подрібненому і пресованому вигляді.

Треба чітко визначити черговість збирання трав і скласти графік заготівлі сіна, уточнивши в ньому, що скиртують у полі, а що на кормовому дворі.

Під час заготівлі сіна на значній відстані від ферми його краще підбирати прес-підбирачем: у такому вигляді воно більш транспортабельне. На ділянках, розташованих близько до кормового двору, можна заготовлювати сіно будь-яким способом. Відповідно відпрацьовують технологічні схеми збирання трав і заготівлі сіна, набір машин з урахуванням їх наявності в господарстві: вентилятори для досушування сіна, крупногабаритні причепи, що самі навантажуються і розвантажуються, скиртоклади-волокуші, коповози, пристрої для навантаження паків, косарки-подрібнювачі, косарки-плющилки, граблі, відцентрові і пневматичні ворушилки тощо.

Найбільш поширене (70…80 % від обсягу заготівель) приготування неподрібненої маси. У такому разі виробничий процес складається з таких основних операцій: скошування трав у покоси чи валки, ворушіння, згрібання у валки, обертання валків, складання у копиці, підбирання кіп, транспортування їх і укладання в скирти.

Технологія заготівлі подрібненого сіна передбачає скошування трав з обов’язковим плющенням (бобових), ворушіння і згрібання підсушеної трави у валки (за вологості 55…60 %), підбирання валків (за вологості 35…45 %) підбирачами-подрібнювачами або силосозбиральними комбайнами, оснащеними підбирачами; подрібнення на частки 8…12 см завдовжки, транспортування маси і досушування її в місці зберігання в скиртах і сінних баштах із застосуванням активного вентилювання (до вологості 18…20 %).

Під час заготівлі пресованого сіна траву скошують у покоси або валки, перевертають і згрібають у валки, прес-підбирачем підбирають і формують у паки. За такої схеми виключають операції згрібання, утворення копиць, які необхідні під час заготівлі розсипного сіна.

Якщо рослини, з невеликим умістом цукру, порізати на частки розміром 10…25 мм (за вологості 50…55 %) і в такому стані законсервувати, тобто ізолювати від навколишнього середовища, можна мати один із видів поживного корму – сінаж. Сінаж – це по суті силос, приготовлений з прив’яленої сировини до вологості 45…60 %. У загальному розумінні – це сіносилос. Суть процесу полягає в прив’ялюванні до, так званої, фізіологічної сухості, тобто до часткового зневоднення зеленої маси до вологості, коли бактеріям така волога недоступна. Тому під час сінажування не відбувається маслянокисле і майже не спостерігається оцтове бродіння, є певна кількість молочної кислоти.

Закладають сінаж у герметизовані башти, обліковані траншеї і кургани.

Технологія заготівлі сінажу охоплює такі операції: скошування трав у прокоси чи валки; ворушіння; плющення в прокосах, плющення з утворенням валка; скошування з одночасним плющенням; підбирання і подрібнення пров’яленої маси і завантаження у транспортні засоби; доставка і вивантаження маси у сховище, її розрівнювання і ущільнення, герметизація.

Однією з основних операцій технологій отримання сіна та сінажу є скошування. Від своєчасності і якості його виконання залежить поживність заготовленого корму.

Технологія заготівлі трав’яного борошна охоплює такі операції: скошування з одночасним подрібненням і завантаженням зеленої маси в транспортні засоби, доставку її до сушильного агрегату, сушка трави, гранулювання (брикетування), затарювання і зберігання.

Є два способи виробництва трав’яного борошна: без пров’ялювання і з пров’ялюванням скошеної трави.

За першого способу заготівлі трави скошують і подрібнюють з одночасним навантаженням маси в транспортні засоби косарками-подрібнювачами КИК-1,4, КУФ-1,8, Е-280, КС-1,8, КСК-100 та іншими.

Одним з важливих умов підвищення продуктивності сушильних агрегатів є подрібнення трав. Частинок завдовжки до 3 см для трав’яного борошна має бути не менше 85 % від загальної маси сировини. Така сировина не потребує додаткового подрібнення перед сушінням, швидше відбувається випаровування вологи, знижується витрата пального і підвищується продуктивність сушильних агрегатів.

Вихідна вологість трав, зібраних для приготування кормів штучної сушки, грає вирішальну роль у продуктивності сушильних агрегатів. Тому останнім часом все більш широкого поширення одержує другий спосіб заготівлі трав’яного борошна – з пров’ялюванням трав у полі.

Під час скошування трав у валки можна використовувати косарки загального призначення. Плющення трав забезпечує більш швидке їх пров’ялювання. Для підбору, подрібнення і одночасного навантаження маси в транспортні засоби застосовують універсальні косарки-плющилки. Пров’ялювати трави слід лише в теплу погоду і чітко певний час. За кожну годину пров’ялювання трав у полі кількість каротину за час його руйнування сонячними променями знижується на 2…3 %. Тому граничним строком пров’ялювання є 4 години, а вологість має бути не нижче 70 %.

Основні технологічні схеми заготівлі кормів наведено на рис. 3.12.1.

Рис. 3.12.1. Основні технологічні схеми заготівлі кормів:
а – розсипного сіна; б – пресованого сіна; в – сінажу і силосу; г – трав’яного борошна;
1 – скошування трав; 2, 12 – згрібання у валки; 3 – копнування; 4 – транспортування; 5 – навантаження; 6 – скиртування і досушування; 7 – підбирання валків і пресування; 8 – збір паків і укладання в штабелі; 9 – транспортування штабелів; 10 – скиртування; 11 – скошування і плющення; 13 – завантаження скошеної маси в транспортний засіб; 14 – закладання сінажу або силосу в траншею; 15 – розрівнювання і трамбування зеленої маси; 16 – скошування і подрібнення трави; 17 – завантаження зеленої маси для сушіння; 18 – сушіння; 19 – приготування трав’яного борошна; 20 – гранулювання; 21 – транспортування готової продукції

2. Агротехнічні вимоги до збирання трав

Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних – на початку цвітіння, а злакових – за появи колосків.

Косовицю проводити протягом 5. 7 днів, а на низинних луках, плавнях і болотах – 7. 10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних трав у степовій зоні – 4,0. 4,5 см, а в лісолуговій і лісостеповій зонах – 5. 6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6. 7 см, а сіяні багаторічні трави – 7. 9 см. Відхилення від висоти зрізу – не більше 0,5 мм. Втрати трави не мають перевищувати 2 %.

Сінозбиральні машини не мають надмірно ворушити, перетрушувати і засмічувати сіно. Збирати сіно у розсипному вигляді потрібно за вологості 16…18 %, а під час пресування – до 25 %. У пересохлому сіні обсипається багато листя, а у вологому – розвиваються мікроорганізми, які руйнують поживні речовини. Вологість пров’яленої трави під час заготівлі сінажу має бути в межах 50…55 %, а довжина подрібненої маси – 20…30 мм.

Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів. Втрата зеленої маси під час заготівлі сінажу не має перевищувати 0,5 %.

Під час заготівлі подрібненого сіна довжина подрібнених частинок має бути 30…50 мм.

Згрібати сіно у валки слід за вологості 18 % і нижче, а під час використання активного вентилювання – за 25…30 %. Повне збирання сіна провести за 10…15 робочих днів.

Робочі органи сінозбиральних машин не мають перетирати сіно, оббивати листочки і суцвіття, забруднювати сіно ґрунтом. Втрати сіна під час підбирання з валків з утворенням копиць допускаються не більше 5 %, під час підбирання з пресуванням – не більше 2 %. Загальні втрати трави під час косіння з подрібненням мають бути не більше 8 %.

Виконання технологічних операцій має супроводжуватися ретельним регулюванням машин на оптимальні режими їх роботи.

3. Комплектування, технологічне налагодження агрегатів

Для збирання трав на сіно використовують косарки КС-2,1, КДП-4, КТП-6, КРН-2,1А, косарки-плющилки КПРН-3А, КПС-5Г.

Сіно згрібають у валки, перевертають їх і ворушать масу в прокосах боковими універсальними граблями ГБУ-6 і ГВК-6А, а також поперечними граблями ГП-10, ГП-16А, в агрегаті з тракторами Т-40, ЮМЗ-6 і МТЗ-80.

Під час заготівлі розсипного сіна з копнуванням масу валків підбирають підбирачами-копнувачами ПК-1,6А, КПЛ-1,6, причіпами-підбирачами Т-009, Т-050 (ПНР). Копи, сформовані підбирачем-копнувачем перевозять універсальним копицевозом КУН-10 в агрегаті з трактором МТЗ-80.

Перевозять сіно до місць годівлі тварин або скиртування автомобілями і тракторними причепами 2-ПТС-4-887А.

Під час скиртування на сінокісних ділянках сіно перевозять волокушами ВНШ-3, ВУ-400, ВВ-0,4, ВНБ-3 і коповозами КУН-10. Скиртують сіно стогоутворювачами СНУ-0,5 і ПФ-0,5.

Для заготівлі подрібненого сіна пров’ялену у прокосах (скошують косарками-плющилками КПРН-3А, КПС-5Г) до вологості 40…50 % траву згрібають у валки і підбирають з одночасним подрібненням і вивантажуванням у транспорт. Для цього застосовують машини КСК-100, КУФ-1,8, КПКУ-75, Е-280, Е-281 (НДР). Подрібнену масу до місця складання перевозять спеціально обладнаними причепами 2-ПТС-4-887А.

Для заготівлі пресованого сіна (у паки прямокутної форми) застосовують прес-підбирачі ПС-1,6, ПСБ-1,6, ППЛ-Ф-1,6, К-422/1, К-453, ПКТ-Ф-2, що агрегатують, як правило, з тракторами класу 14 кН. Підбирають паки, утворені прес-підбирачами ПСБ-1,6 і ПС-1,6, за допомогою підбирача-укладача паків ГУТ-2,5А. Для заготівлі пресованого сіна використовують також прес-підбирачі ПРП-1,6, ПРФ-760 і пристрої для вантаження і укладання рулонів ППУ-0,5 і ПТ-Ф-500.

Для скиртування сіна і соломи застосовують навантажувач ПФ-0,5; для навантаження і укладання великих паків і рулонів – пристрій ПТ-Ф-300, який начіплюють на раму навантажувача ПКУ-0,8 або ПФ-0,5.

З метою досушування розсипного, пресованого і подрібненого сіна в скиртах використовують вентиляційні установки УВС-10М і УВС-16, пересувні повітропідігрівачі ВПТ-400 і ВПТ-600, а для досушування сіна в місцях зберігання – високопродуктивну промислову вентиляційну установку УДС-300.

Все частіше для заготівлі кормів на полях нашої країни застосовують закордонну техніку (рис. 3.12.2).

Перед початком збирального сезону треба перевірити і відрегулювати техніку. У косарці особливу увагу приділяють різальному апарату і механізму піднімання. Різальний апарат вважають відрегульованим, якщо в крайніх положеннях ножа середини сегментів збігаються зі серединами пальців, спинка ножової смуги прилягає своєю задньою стороною до пластин тертя, сегменти передніми кінцями спиралися на вкладиші пальців (між задніми частинами сегментів і вкладишів допускається зазор до 1,0 мм), притискні лапки мають із спинкою ножової смуги зазор не більше як 0,2…0,3 мм; сегменти ножа гострі, надійно притискуються до пластин пальців, а ніж легко переміщається в пальцях, амортизаційні пружини механізмів піднімання натягують так, щоб зусилля на важелях піднімання не перевищувало 80…100 Н.

Під час перевірки грабель звертають увагу на стан грабельного апарату, роботу автоматів і важільних механізмів піднімання.

У підбирачів-копнувачів перевіряють правильність розміщення пружин пальців, регулюють натяг компенсаційних пружин таким чином, щоб тиск на башмаку був у межах 50…60 Н. Контролюють стан урухомника підбирача і транспортера, справність полотна, пасів, у разі потреби регулюють зубчаті і ланцюгові передачі.

У тракторних волокушах звертають увагу на стан і правильність розміщення пальців грабельної решітки, чіткість дії механізмів піднімання.

Для прес-підбирачів установлюють належну щільність пака, особливо ретельно перевіряють роботу в’язального апарата.

4. Підготовка поля до роботи збиральних МТА

Рано навесні, до початку росту трави, ділянки оглядають, усувають всі перепони, що заважають нормальній роботі машин.

Перед косінням трав на полі чи лузі поділяють на загінки з урахуванням напряму і способу руху агрегатів. Для зручності обліку і раціонального використання машин площу загінки доцільно вибирати пропорційно добовій продуктивності сінозбирального агрегату. Ширина загінки має відповідати кратності проходів агрегату.

До початку збирання обкошують загінки і позначають поворотні смуги, прокошують і обкошують їх із збиранням сіна. Кути загінок обкошують так, щоб забезпечити плавність повертання агрегатів.

Напрям руху під час скошування природних трав вибирають уздовж довгої сторони поля, а сіяних трав він збігається з напрямом оранки. Спосіб руху – гоновий з розширенням суміжних проходів між загінками або вкругову.

Прив’ялену траву згрібають поперечними граблями під час руху їх човниковим способом упоперек напряму руху косарок, а боковими граблями – за напрямом руху косарок.

Під час пресування сіна прес-підбирачем агрегат рухається човниковим способом уздовж валків.

5. Формування та проведення роботи машинними агрегатами під час заготівлі сіна, сінажу та трав’яного борошна

Ця форма організації праці найбільш раціональна і ефективна. Використання механізованих загонів дає змогу заготовити корми протягом оптимальних агротехнічних строків, збільшити їх кількість і поліпшити якість, підвищити продуктивність технічних засобів за зниження затрат праці і собівартості продукції.

Загони можуть бути спеціалізованими чи комплексними. Перші комплектують для заготівлі одного, другі – кількох видів кормів.

Спеціалізований загін протягом сезону може переформуватись. Наприклад, після закладання сінажу з багаторічних трав він переходить на заготівлю силосу з кукурудзи тощо.

Комплексний загін одночасно заготовляє два і більше видів кормів (наприклад, зеленого корму і кормів штучного сушіння, сіна і сінажу, подрібненого сіна і брикетів та ін.).

Розмір і склад загонів залежить від обсягу заготівлі кормів, строків і умов виконання робіт, місткості сховищ, змінної продуктивності технічних засобів і кваліфікації механізаторів.

В комплексному збирально-транспортному загоні мають бути ланки:

• ланка із заготівлі зелених кормів;
• ланка із заготівлі сіна (сухого, прив’яленого, пресованого);
• ланка із заготівлі трав’яного борошна, гранул, брикетів;
• ланка технічного обслуговування агрегатів та за потреби виконання польового ремонту машин;
• ланка побутового обслуговування збирально-транспортного загону;
• ланка з обробітку ґрунту, внесення добрив та повторного поживного посіву трав.

6. Контроль і оцінювання якості роботи

Перед початком виконання операції агрегат установлюють на поворотній смузі і під час виїзду на контрольну борозну робочі органи машини переводять у робочий стан.

Під час першого проходу, проїхавши 20. 30 м, зупинити агрегат і перевірити якість виконання операції відповідно до агротехнічних вимог. За дальшого виконання операції постійно стежать за станом робочих органів.

У кінці загінки, на поворотній смузі повертають агрегат для зворотного руху.

Під час перевірки якості роботи вимірюють основні показники і визначають їх відповідність установленим агронормативам і допускам на них. Частину показників якості, що не мають числових значень, оцінюють суб’єктивно – оглядом поля.

Контролює якість скошування (табл. 3.12.1) та якість згрібання (табл. 3.12.2) тракторист-машиніст у процесі роботи та приймальник як під час роботи, так і після закінчення.

Таблиця 3.12.1 Контроль та оцінювання якості скошування

Показник	Відхилення	Бал
1	2	3
Відхилення за висотою зрізу рослин, см	0,5 1,0 2,0	5 4 3
Рівномірність вкладання рослин у прокосах	рівномірно нерівномірно	2 0
Втрати трави, %	до 2 більше 2	2 0

Таблиця 3.12.2 Контроль та оцінювання якості згрібання

Показник	Відхилення	Бал
1	2	3
Втрати сіна, %	до 1,5 1,5. 2,5 більше 2,5	4 2 0
Ширина валка, м	до 1 1,0. 1,2 більше 1,2	3 2 0
Маса 1 м валка	відповідає вимогам не відповідає вимогам	2 0

Питання для самоконтролю