10 сортів садової лохини, які вам сподобаються!

Лохина високоросла, або садова, – рослина красива і корисна. Посадивши по периметру саду кущики одного з цих 10 сортів, ви отримаєте чарівний живопліт, який щоліта буде радувати вас багатим урожаєм смачних і дуже корисних ягід.

Окультурювати дику лохину садівники почали всього 100 років тому, тому можна сміливо стверджувати, що лохина садова – культура молода. Ця ягода приваблива і як декоративна рослина, і як ягідний чагарник, який дає якісний, смачний, багатий вітамінами урожай.

Якщо з якої-небудь причини ви до сих пір не встигли “поселити” високорослу лохину в своєму саду, радимо спробувати один із цих сортів.

Ягоди лохини цього популярного сорту світло-сині, з щільною ароматною м’якоттю. Та й самі кущики пишні і красиві, тому стануть чудовою прикрасою будь-якого саду. Однак варто врахувати, що розлогість – це одночасно і недолік кущів цього сорту, адже вони вимагають сильної обрізки.

Блюголд – ранній сорт . Плоди набувають насиченого кольору ще на початку літа і дружно дозрівають до середини липня . З одного куща збирають від 4,5 кг ягід навіть в не самі врожайн і роки.

Ця лохина стійко витримує морози до -35 ° С, тому підходить для вирощування в північних регіонах. Слабка сторона сорту – його ягоди швидко зав’ялюються, муміфікуються, особливо, якщо літо дуже спекотне.

Ягоди Блюголд обсипаються при перезріванні, тому урожай важливо збирати вчасно!

Дозрівання: Середина липня

Врожайність (кг з куща): 4,5-7

Особливості: Висока морозостійкість

2. Лохина Блюкроп

Цей середньостиглий американський сорт лохини був виведений понад півстоліття тому. Ягоди світло-сині, великі з пружною м’якоттю. Їх легко можна впізнати за характерною плескатою формою.

Посадити кілька кущиків Блюкроп на своїй ділянці варто тому, що рослини цього сорту не бояться ні снігу, ні спеки, ні шкідників і вірусів, а самі плоди не тріскаються при перезріванні, гідно витримують транспортування, добре зберігаються і не втрачають насиченого смаку при заморожуванні.

Дозрівання: Кінець липня – серпень

Особливості: Стійкість до хвороб, морозостій кість

Лохина Елліот, або пізнь остиглий старожил плантацій. Кущ високорослий – від 1.5 м до 2 м дорослі кущі, пряморослий, гілки вертикально-спрямовані. Досить густий, щільний, помірно розлогий кущ – вимагає частого і сильного підрізування для отримання більшої продуктивності, більшого розміру і кращої якості ягід.

Плоди дрібні і середні – в діаметрі від 11-12 до 15 мм, поодинокі великі, зібрані в кисті середн ьої і малої щільності – пухкі.

Як мінус – перезрілі плоди схильні обсипатися, як плюс – не розтріскуються. Шкірочка міцна і міцна, желейна м’якоть густа і щільна – транспортабельність висока, а здатність до зберігання – один з головних переваг сорту. В охолодженому вигляді можуть зберігатися більше місяця (за відгуками, мало не 7-8 тижнів і до 12 тижнів в умовах контрольованої температури ).

Смак приємний, кисло-солодкий, з ароматом. При зниженні температури, достатку опадів в смаку, за відгуками, з’являється малопомітна гірчинка. При цвітінні не страшні заморозки аж до -6 … -7 С.

Дозрівання: середина липня

Врожайність (кг з куща): 6-7 кг

Особливості: великий термін зберігання.

Один з ранніх – дозріває в липні, один з великих – вага до 2 г . Радує лохина Спартан і врожайністю – до 6 кг з куща. Цвіте пізно, що зменшує ризик потрапляння під повторні пізні заморозки.

Смак ягід дуже приємний, терпкувато-солодкий. Розмір 16-18 мм в діаметрі, до третього збору дещо дрібнішають. Повністю дозрілі, не довго висять – обсипаються: рекомендується збирати не рідше 1 раз на 7 днів , щоб не було втрат.

Врожайність (кг з куща): 3,6- 6

Особливості: швидко осипаються.

Урожайність 3.6-6 кг / з куща. Цвітіння на початку-середині травня, дозріває в середині липня-початку серпня, мало не одночасно з Блюкроп. До 70% в перший збір, інші – в другий, плодоносить протягом 2-3 тижнів . Можливість механізованого збирання робить сорт особливо привабливим для малого і середнього агробізнесу.

Кущ лохини Блюджей – швидко зростаючий і потужний, володіє прямостоячими пагонами, які досягають 1,5-1,8 м у висоту. Плоди середньої величини зібрані в довгі, пухкі кисті, світло-синього кольору. М’якоть і шкірка дуже щільні. Ягоди стійкі до розтріскування, дозрілі плоди досить довго можуть висіти на кущі не обсипаючись. Смак приємний, м’який і злегка терпкий . Сорт ранньостиглий . Ягоди дозрівають в середині липня, при цьому відбувається це практично одночасно, тому зібрати їх можна за один раз.

Дозрівання: середина липня

Врожайність (кг з куща): 3,6-6

Особливості: досить довго не осипаються

Цей сорт надзвичайно популярний у себе на батьківщині в Америці. І це не дивно: рослини стійкі до морозів, стабільно дають високий урожай. Кущам Дюка не страшні весняні заморозки, тому що вони пізно зацвітають, зате п лоди дають досить рано – вже в середині липня.

Ягоди цього сорту – “здоровані” з відмінним смаком і приємним ароматом. Але майте на увазі, що в період дозрівання “навантажені” врожаєм гілки можуть обламуватися, тому їх бажано підв’язувати.

Дозрівання: Середина липня

Особливості: Не боїться весняних заморозків

7.Бригіта Блю

Плоди у лохини сорту Бригіта Блю мають високі товарні якості. Вони великі до 15 мм, світлого синьо-блакитного кольору, міцні (добре зберігаються), транспортабельні, після дозрівання не обсипаються. Сорт пізнього терміну дозрівання (з середини серпня, ягоди достигають рівномірно), плоди міцні, середнього розміру, кисло-солодкого смаку, врожайність 4 – 6 кг з куща.

Лохина добре росте і цвіте на сонячних, захищених від вітру місцях, в тіні вона практично не плодоносить. Їй необхідний кислий, добре дренований ґрунт. Пристовбурні кола рекомендується замульчувати подрібненої корою. Надалі рослині знадобиться санітарна обрізка та проріджування пагонів. Лохина дуже чутлива до нестачі вологи, тому в жарке й сухе літо рослини поливають хоча б раз в тиждень ( 10 – 20 л на кущ ), уникаючи тривалого перезволоження. У перший рік після посадки саджанців лохини на постійне місце необхідно замульчувати основу куща торфом на зиму.

Дозрівання: з середини липня

Врожайність (кг з куща): 4 – 6 кг

Особливості: Високопродуктивний сорт лохини.

Кущ Торо має прекрасний декоративний вигляд. Ягода дозріває в кінці липня-початку серпня. Урожайність висока. Урожай збирається в 2 збори .

Плоди великі, плескатої форми красивого кольору і солодкі на смак.

Дозрівання сорту Торо починається одночасно з сорт ом Блюкроп, але закінчується раніше.

Зимостійкість сорту Торо – висока. Використовуються ягода сорту Торо для реалізації в свіжому вигляді або для промислової переробки.

Дозрівання: кінець липня – початок серпня

Врожайність (кг з куща): 6-10

Особливості: Має пріоритетне застосування в кулінарії

Кущі цього сорту відмінно почувають себе в ґрунті будь-якого типу, хоча найбільше люблять важкі, добре зволожені ґрунти. А ще вони чудово зимують, не бояться фітофторозу стебел.

У цього сорту є цікава особливість: в процесі дозрівання ягоди змінюють колір з зеленого на червоний і лише в повній зрілості набувають звичну темно-блакитне забарвлення. Плоди дозрівають рано – вже в середині липня, на смак вони приємні, солодкі.

Дозрівання: середина липня

Висота куща (м): 1,2-1, 8

Врожайність (кг з куща): 4,5-7

Особливості: Стійкий до фітофторозу.

Велика, щільна ягода, діаметром 18-20 мм, зі світлою м’якоттю і винно-солодким смаком. Дозріває в кінці липня – середині серпня. Плодоносити починає на 3 рік. Врожайність досягає 10 кг з куща. Кущ лохини Атлантис розлогий, середньорослий – до 1,6 м. Ягода морозостійка. Витримує температуру до -40 ° С.

Дозрівання: кінець липня – середина серпня

Висота куща (м): до 1, 6

Врожайність (кг з куща): до 10 кг

Особливості: Дуже врожайний, високо морозостійкий сорт.

З усього різноманіття сортів лохини ми відібрали 10 найбільш перевірених, які неодмінно віддячать вам за догляд чудовим зовнішнім виглядом і смачним урожаєм. А у каталазі саджанців л охини Беррі Фарм Юкрейн є накращі сорти на сьогодні! Цікаво, який сорт садової лохини виберете ви? Пишіть у Коментарях не соромтесь!

Олійний льон: переваги для аграріїв

Які особливості вирощування олійного льону та яку рентабельність він обіцяє аграріям.

Насіння олійного льону – експортно орієнтована культура і переважно постачається з України в Європейський Союз, куди щорічно імпортується близько 900 тис т. Там він конкурує із льоном з таких країн, як Казахстан, Росія, Канада, які експортуюсь туди до 180-190 тис.т. кожна. Обсяги світової торгівлі олійним льоном в 2015 році складали $868 млн., однак ринкові експерти прогнозують, що світовий попит на цей продукт зростатиме.

В Україні протягом останніх років також спостерігається поступове збільшення площ під цю культуру. В 2015 р. олійний льон в Україні був зібраний з площі у 62 тис. га, а валовий збір склав близько 61 тис. т., при середній врожайності у 1 т/га.

Світова ціна на насіння льону в 2009-2015 рр. коливалася в межах 500-700 $/т., однак в 2016 році вона впала до 372 $/т у жовтні. Крім того, в Україні досі діє експортне мито на насіння льону, тому внутрішня українська ціна дещо нижча від світової ціни.

Але льон все одно залишається рентабельною культурою. Середні витрати на вирощування складають від 6,5 тис. грн/га і вище в залежності від комплексу факторів (удобрення, насіння, обробіток ґрунту, захист, витрати палива, тощо). Таким чином, при ціні на насіння льону в жовтні приблизно у 9,400 грн./т (з ПДВ) на умовах EXW, урожайності в 1 т/га, що передбачає мінімальну технологію, рентабельність складатиме приблизно 30-40%. ЇЇ можна збільшити за рахунок використання високопродуктивних сортів та чіткого дотримання технології вирощування. Навіть при ціні на олійний льон, яку пропонує ринок сьогодні, врожай у 2 т/га може забезпечувати середню рентабельність у 100%-170%. А при врожайності від 2,5 т/га середня рентабельність може сягати до 250%. Слід зазначити, що окрім високої рентабельності вирощування олійного льону має ще цілий ряд інших переваг:

• Можливість вирощування в різних природно-кліматичних зонах України.
• Стійкість до посухи. Коренева система льону характеризується безперервним ростом у глибину майже до кінця вегетації. Завдяки цьому рослина засвоює вологу із глибших шарів ґрунту і краще витримує посуху порівняно з іншими культурами.
• Зручність у сівозміні. Олійний льон є альтернативною культурою ярому ріпаку та соняшнику за розміщенням у сівозмінах. Короткий вегетаційний період дає змогу збирати льон на при кінці липня і використовувати його у якості гарного попередника для озимих зернових.
• Висока стійкість до обсипання та вилягання
• Проста технологія вирощування та стійкість до хворіб та шкідників
• Невибагливість до ґрунтів, в незалежності чи це супіщані або суглинисті ґрунти.

Можна відзначити, що олійний льон ще не набув достатньої популярності в українських аграріїв, що не в останню чергу можна пояснити поширеним стереотипом про його низьку врожайність і, відповідно, низьку прибутковість. Однак головними причинами низької врожайності цієї культури є використання застарілих сортів, неякісного насіння та недотримання елементарних вимог технології вирощування. На нашу думку, розуміння аграріями потенціалу високої прибутковості олійного льону допоможе зайняти цій культурі гідне місце в структурі посівів сільськогосподарських культур в зоні Степу та Лісостепу.

В Україні зареєстровано багато сортів олійного льону. Ми рекомендуємо звернути увагу на сорт «Лірина», який вважається одним з найпродуктивніших в Німеччині по врожайності і дає в середньому за оптимальних умов та дотримання технології до 2,5-2,9 т/га. В 2016 році його вирощували в Чернігівській, Київській, Житомирській, Одеській та Миколаївській областях. Зокрема, на півдні України цей сорт протягом декількох років вирощує ПСП «Агропродукт», отримуючи урожай у 17–22 ц/га. Представники господарства відмічають, що у їхньому регіоні потреба в обробці цієї культури фунгіцидами та інсектицидами практично відсутня, однак посушливі умови передбачають дещо вищу норму висіву насіння — 52-55 кг/га. У Київській області в 2016 р. сорт «Лірина» вперше спробувало ТОВ СП «Трейдагропостач-200» і на піщаному полі у 350 га отримало урожай у 21 ц/га. Представники цього господарства відмічають, що потреби в обробці поля фунгіцидами та інсектицидами також не було, а «Лірина» показала суттєво більшу врожайність порівняно з вітчизняними сортами. На українському ринку сорт «Лірина» представлений компанією «Ерідон», яка займає лідерські позиції на вітчизняному ринку дистрибуції насіння, добрив та засобів захисту рослин.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .