§ 9. Рослини і тварини. Відмінності між ними

А чи замислювались ви над тим, скільки видів рослин існує на нашій планеті? Сьогодні на нашій планеті налічують понад 300 тисяч видів зелених рослин. І відкриття нових ще триває. Як їх розрізняти?

Рослини відмінні за будовою, розміром, умовами та тривалістю життя, тому їх поділили (класифікували) на групи.

Також рослини розрізняють за багатьма іншими ознаками.

За тривалістю життя рослини бувають:

• однорічні (огірки, кавун, льон тощо);
• дворічні (капуста, морква, буряк тощо);
• багаторічні (клен, береза, липа тощо).

За розміром та різноманітністю стебел виділяють:

Різноманітність тварин

Тварини мешкають в усіх найвіддаленіших куточках нашої планети. За кількістю клітин тварини, як і рослини, бувають одноклітинні та багатоклітинні (мал. 9.1).

Мал. 9.1. Одноклітинна тварина амеба (а), багатоклітинна тварина короп (б)

За певними ознаками тварин класифікують на багато різних груп.

Тварини за типом харчування

Хижаки

• всеїдні — живляться і тваринами, і рослинами (мавпа, ведмідь, свиня тощо)

Всеїдні

• рослиноїдні — харчуються лише рослинами (корова, жираф, заєць тощо)

Рослиноїдні

Тварини за здатністю підтримувати сталу температуру тіла

• холоднокровні — температура тіла залежить від температури середовища (риби, змії, жаби, ящірки тощо)

Холоднокровні

• теплокровні — організм виробляє власне тепло і підтримує сталу температуру тіла (звірі, птахи)

Теплокровні

Серед тварин виділяють отруйні види, які можуть бути вкрай небезпечними для інших тварин і для людини зокрема. Отруйними можуть бути павуки, скорпіони, комахи, змії. Зазвичай, вони не нападають першими, лише для самозахисту. Найпоширенішими отруйними тваринами в Україні є каракурт, оси і бджоли, гадюка звичайна тощо.

Закономірності життєдіяльності, будову тіла та різноманітність тварин вивчає наука зоологія.

Відмінність рослин від тварин

Найважливіша відмінність рослин полягає в їх живленні. Рослинам, як і іншим живим організмам, потрібна їжа. Але вони дуже особливі! Ви вже знаєте, що лише рослини мають у своїх клітинах органели хлоропласти. Усередині хлоропластів є особлива зелена речовина — хлорофіл. Він під дією сонячного світла переробляє воду, яку рослина отримує з ґрунту, та вуглекислий газ із повітря на поживну речовину — глюкозу. Отже, рослини живляться речовинами, які самі ж і створюють.

А всі тварини харчуються готовими поживними речовинами, поїдаючи рослини чи інших тварин.

Більшість тварин здатні до активного руху всім тілом або його частинами. А рослини ведуть прикріплений спосіб життя та здатні рухати лише певними частинами тіла (як рух квіток соняшника за сонцем на небосхилі).

Також особливістю тварин є те, що вони мають органи чуття, зокрема очі, ніс, шкіру, язик та вуха. Вони здатні сприймати інформацію з довкілля, на відміну від рослин, які таких органів не мають.

• містять у клітинах хлорофіл
• самі утворюють поживні речовини
• ведуть прикріплений спосіб життя
• не мають органів чуття

• не утворюють поживні речовини
• здатні до активного руху
• мають органи чуття

У Карпатах та на Поліссі зростає дивовижна рослина-хижак — росичка круглолиста. На її волосках виділяється клейка речовина. Дрібні комахи потрапляють до них і вже не можуть злетіти. А листок обгортає комаху й перетравлює її. Чи дійсно слід відносити росичку круглолисту до рослин?

Рослини і тварини — великі групи, що об’єднують багато різноманітних організмів. Вони мають спільні властивості, але відрізняються способами живлення й життя, наявністю певних органів тощо.

• 1. Які групи рослин ви знаєте? Назвіть приклади рослин кожної групи.
• 2. Які бувають тварини за типом харчування? Наведіть приклади.

Екологічна катастрофа: головні загрози нашій планеті у п’яти графіках

Понад 500 експертів з 50 країн попереджають про це у великому звіті ООН, який опублікували цього тижня.

У ньому йдеться про втрати, яких світ зазнав протягом останніх 50 років, і про досить похмуре майбутнє для десятків і сотень тисяч видів.

Цей документ, розроблений Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистем (IPBES), має допомогти створити план термінового порятунку природи.

То що ж нам відомо про здоров’я планети з точки зору біорізноманіття (різноманітність живих істот на Землі та екосистеми, у яких вони живуть)?

1. Світове біорізноманіття швидко зникає

Так звана Червона книга Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) – перелік видів, які перебувають під загрозою – є критичним показником нашого впливу на природу.

В межах цього проекту було оцінено майже 100 000 видів. Із них понад чверті загрожує вимирання, починаючи від лемурів Мадагаскару до земноводних, таких як жаби і саламандри, і рослин, таких як хвойні та орхідеї.

Така оцінка не є остаточною, і ми навіть достеменно не знаємо, скільки тварин, грибів і рослин є на нашій планеті. Цифри коливаються від приблизно двох мільйонів видів до приблизно одного трильйона, але більшість експертів каже про 11 мільйонів видів або менше.

Вчені вважають, що Земля рухається до “масового вимирання” – шостого за останні півмільярда років.

“Зараз є переконливі докази того, що наша планета втрачає види з тривожною швидкістю”, – розповів професор Александр Антонеллі, науковий директор Королівських ботанічних садів К’ю.

Останній раз подібна ситуація траплялась близько 66 мільйонів років тому, коли на Землю впав астероїд, однак зараз, за словами пана Антонеллі, в усьому винні люди.

Поточні показники вимирання приблизно у 1000 разів перевищують ті, що були до появи людини, і очікується, що в майбутньому ці показники будуть приблизно у 10 тисяч разів вищими.

Автор фото, Getty Images

Останній самець північного білого носорога на ім’я Судан помер у березні 2018 року

Регіони з надзвичайним різноманіттям життя викликають особливе занепокоєння, наприклад Африканський континент, який є останнім місцем на Землі, де мешкає ціла низка великих ссавців.

Згідно з дослідженням, опублікованим минулого року IPBES, дії людства можуть призвести до вимирання половини африканських птахів і ссавців до кінця 2100 року.

Там також йдеться, що протягом останнього десятиліття скоротилась кількість 42% наземних видів тварин і рослин в Європі та Центральній Азії.

2. Серед найбільших загроз для дикої природи – втрата середовища проживання, зміна клімату та забруднення

Згідно з нещодавнім дослідженням, хоча зміна клімату є зростаючою загрозою, основними факторами зниження біорізноманіття залишаються втрата природного середовища існування через використання земель для вирощування продуктів харчування, палива та деревини, а також надмірна експлуатація рослин і тварин людьми шляхом вирубування лісів, полювання і риболовлі.

Такі ссавці як панголіни, наприклад, опинились на межі вимирання через незаконне полювання задля їхніх панцирів та м’яса. Нераціональне вирубування лісів сприяє зникненню мавп рінопітеків у М’янмі, а розширення сільського господарства знищує таких тварин, як гепарди.

“Уряди країн зосередилися набагато більше на зміні клімату, аніж на втраті біорізноманіття або деградації земель, – повідомив ВВС голова правління IPBES, професор Боб Вотсон. – Однак усі три чинники однаково важливі для добробуту людини”.

3. Тварини і рослини зникають – і так само зникає їхнє середовище існування

Деградація земель через людську діяльність негативно впливає на добробут щонайменше 3,2 мільярдів людей і підштовхує планету до шостого масового вимирання, повідомляє IPBES.

Основними факторами є нераціональне сільське та лісове господарство, зміни клімату, а в деяких районах – розширення міст, доріг та видобування корисних копалин.

Деградація земель зокрема включає втрату лісів, і хоча в усьому світі ці втрати сповільнюються завдяки лісовідновленню та новим насадженням, втрати лісів прискорюються в тропічних лісах, які мають одні з найвищих рівнів біорізноманіття на Землі.

У 2018 році було втрачено близько 12 мільйонів гектарів лісів у тропічних регіонах світу, що дорівнює 30 футбольним полям щохвилини, повідомляє нещодавній звіт.

4. Зміни у середовищах існування призводять до втрати біорізноманіття

За даними IPBES, лише чверть земель на Землі є фактично вільною від впливів людської діяльності. Передбачається, що до 2050 року їхня кількість скоротиться до однієї десятої.

“Питання землекористування є ключовим для основних екологічних проблем, які ми наразі маємо”, – розповіла BBC News професор Мерседес Бустаманте з університету Бразилії.

З 2001 року Індонезія втратила мільйони гектарів первинних тропічних лісів. Втрати у 2018 році зменшилися приблизно на 40% завдяки жорсткішому законодавству та вологому періоду, завдяки якому було менше лісових пожеж, але попри це плантації пальмової олії поступово зруйнували єдине середовище, де залишилися зникаючі популяції орангутанів.

IPBES прогнозує, що у низинних лісах Південно-Східної Азії, на таких островах як Борнео і Суматра можуть зникнути кожен третій вид птахів і майже чверть усіх ссавців – якщо виродження лісів продовжуватиметься такими ж темпами.

5. Зникають деякі з останніх великих тропічних лісів

У регіоні Амазонки знаходиться найбільший у світі тропічний ліс, у якому досі продовжуть відкривати нові види рослин і тварин.

Рондонія, що знаходиться у західній частині долини Амазонки, найбільше у цьому регіоні постраждала від вирубування лісів. Дерева вирубують задля вирощування сільськогосподарських культур або для створення пасовищ, а також з метою лісозаготівель і видобутку копалин.

З часом пейзаж перетворюється на поєднання клаптиків полів, поселень і залишків лісу.