Що таке ліцей

Українські школярі починають своє тінейджерське, а далі доросле життя зі школи. Усі це знають і не для кого не секрет. Але для багатьох батьків часто проблемою постає вибір навчального закладу, де б і не дорого було навчатися, і хотілося б зі спеціальним нахилом, професійними вчителями та гарним колективом.

Аби зробити правильний вибір для своєї дитини мало просто відчувати, треба знати різницю між ліцеєм, школою та гімназією і скласти деякі порівняння. Ця стаття буде щасливим промінням, якщо перед вами постало питання: «Що таке школа-ліцей та в чому різниця між школою та гімназією?»

Де з’явився перший ліцей і чому школи стали ліцеями?

З давніх-давен ліцей вважається місцем сили знать, людського розвитку та науки. Перша згадка про «ліцей» датується часами життя Арістотеля – відомого давньогрецького філософа, адже саме він залишив у документах таке надбання для нас.

Лікей – це перший побудований в Афінах ліцей, який назвали на честь Аполлона Лікейського. Викладачами, як не дивно, стали Сократ та Арістотель. Цікаво, що зараз знання відкриті для всіх, але не кожний хоче ними користуватися, а от наші пращури так просто навчатися не могли. Вони мали бути заможними дітьми з 6 до 11 років, обов’язково вихідцями з багатих сімей. У 1877 році ліцеїсти мали освоїти три університетські та шість гімназійних класів. А ось 1917 став переломним роком, адже ліцеї стали відкривати не тільки для багатих, але і для простого люду.

Що таке ліцей в Україні?

Ліцей сучасного вигляду – це навчальний заклад з деякими особливостями. В ньому акцент поставлений на особливу програму, в яку входить вивчення предметів зі спеціальним нахилом. Написано складно, але на практиці дуже просто. Наприклад, якщо це біологічний ліцей, то багато шкільних годин будуть присвячені вивченню біології, хімії та екології в цілому. Але якщо це математичний нахил, то геометрія, фізика та алгебра будуть вивчатися майже не кожен день.

Школа-ліцей знайшла своє місце десь між середніми навчальними закладами та вищими училищами.

Виникає питання : «Чим відрізняється коледж від ліцею?»

Коледж – це навчальний заклад, але вже з акредитацією «середнє професійне». Він вже дає людині право працювати після закінчення за отриманим фахом.

Чим відрізняється ліцей від школи та гімназії?

Школа – це заклад, де вже визначені стандартні предмети, які викладаються кожного тижня. В ній є всі підручники, посібники та дисципліни. А ось в ліцеї діяльність проводиться за авторськими програмами, які адаптуються в залежності від напрямку. Насправді ліцей дуже схожий на гімназію, але головна відмінність полягає в тому, що в гімназії предмети читаються і поглиблюються більше в теорію, в той час, як ліцеїсти освоюють практику.

До речі, у звичайну школу діти йдуть в 6 або 7 років. А ліцей починається після закінчення 6 та 7 класів.

Варто зазначити, що рівень педагогічного складу вищий за державну школу. В ліцеї обов’язково працюють доктори та кандидати наук.

Як відбувається навчання в ліцеї та яка освіта?

Загалом, усі школи, ліцеї та гімназії мають в собі стандарт системи навчання для школярів, але якщо у школі все зрозуміло, то ліцей створює секції, клуби, тренінги, додаткові класи та обов’язково головний напрям: чи то технічний, чи біологічний, чи технічно-математичний. Подібні додаткові курси для ліцеїстів читаються за окрему плату. До речі, коли мова заходить про базове навчання, то і воно викладається на вищому рівні з окремими вимогами.

Ще одна особливість: ліцей пов’язують з ранньою профорієнтацією. Як мінімум у навчальному закладі представлений один профіль, але деякі такі навчальні заклади працюють на базі академій наук та ВНЗ. Люди часто називають такі місця «предуніверситетами», адже вони готують випускників до навчання в коледжах та університетах. Після закінчення школи-ліцею дитина отримує середню базову освіту.

Що дає ліцей школяру?

Тож, підсумовуючи можна сказати, що школа-ліцей – це престижний навчальний заклад для учнів з базовою освітою, адже:

1. Вважається за рівнем вище ніж школа.
2. В ньому окремі семінари, класи, практикуми та залікові сесії.
3. Подібний до гімназій, але з практикою.
4. Гарний початок кар’єри.
5. Рівень викладачів високий.
6. Вивчається профорієнтація.

Навчальний заклад – це найважчий та найважливіший початок незвіданого підліткового життя. Нехай ваші діти отримують лише якісні знання, а життя у ліцеї, школі чи гімназії буде незабутнім. Пам’ятайте, вибір завжди за вами!

З якого віку починається та скільки триває навчання в різних країнах світу

Наразі в МОН обговорюється питання щодо можливості розпочинати навчання дітей з 5-ти років, таким чином зберегти 12-ручку, водночас діти закінчуватимуть школу в більш ранньому віці. В Міністерстві зазнають, що така практика поширена в багатьох європейських країнах.

Відповідно до аналізу освітніх систем країн Європейського Союзу, з яким можна ознайомитись за посиланням, повна загальна середня освіта в європейських країнах дійсно триває не менше 12 років. В Україні, Білорусі, Росії та Азербайджані навчаються 11 років.

Навчання в Австрії, Албанії, Бельгії, Греції, Іспанії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Франції триває 12 років. При цьому діти йдуть до школи у 6 років. У таких країнах, як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Хорватія та Швеція діти розпочинають навчання з 7 років та навчаються також 12 років.

У Данії, Боснії та Герцоговині, Ісландії, Італії, Люксембургу, Норвегії, Румунії, Словаччині, Словенії, Англії, Шотландії, Угорщині, Чорногорії та Швейцарії навчання триває 13 років, та діти йдуть до школи у 6 років. Найдовше навчаються в Ірландії – протягом 15 років, починаючи з 4-річного віку. В Північній Ірландії навчаються також з 4 років тривалістю 14 років.

Чому такий важливий 12-й рік навчання? Це стосується вже старшої профільної школи, коли вже доросла людина обирає напрям професійної діяльності. В розвинених європейських країнах з якісним рівнем підготовки людського капіталу навчання триває до 18, а деколи й до 19 років. Оскільки саме в цьому віці вже доросла особистість повністю підготовлена до самостійності та вибору майбутнього.

Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич під час інтерв’ю одному з видань розвіяла побоювання батьків, що діти занадто пізно завершать навчання. Вона зазначила, що після здобуття певного профілю в старшій школі молода людина має змогу вступити на споріднену спеціальність у вищій навчальний заклад, де навчатиметься не протягом чотирьох років по бакалаврській програмі як зараз, а трьох. Тобто, закінчивши 12-ти річну школу, вона навчатиметься ще три в університеті. Зараз діти закінчують 11 класів та вчаться у ВНЗ чотири роки. В обох випадках на здобуття повної загальної та вищої освіти знадобиться 15 років.

Лілія Гриневич зазначила, що навчання з 5-ти років є обов’язковим роком дошкільної освіти. Наразі Уряд має намір зробити його шкільним. Водночас в європейських країнах діти переважно йдуть до школи у 6 років. Там, де воно розпочинається раніше, також є складовою дошкільної освіти. Вона зауважує, що для початку шкільного навчання дитина має досягти певного рівня зрілості.

В огляду на дослідження Європейської комісії в країнах 5-ти річки здобувають дошкільну освіту, яка є обов’язковою та фінансується державою. В цей час вони навчаються в ігровій формі дотримуватись певних правил, контролювати свій емоційний стан, набувають соціальних та побутових навичок, вивчають геометричні форми фігур, розрізняють кольори, рахують до 100 тощо Таким чином відбувається підготовка маленьких дітей до школи.

Початкова освіта в різних країнах може тривати 4, 5, 6, 7 і навіть 8 років, базова – 3-4 роки, а профільна – 3 і більше років.

Україна також планує впровадити ідею трирічної профільної освіти з урахуванням 12 років навчання у школі.

Водночас, якщо буде запроваджено, що діти будуть йти до школи у 5 років, одразу виникає кілька викликів. По-перше, шкільна програма має бути адаптована під певний вік, тобто для 5-річних учнів вона має бути легше, ніж для 6-річних. І тут одразу виникає питання, чи зможуть такі учні на кінець 4-го класу досягти певного рівня знань та навичок. В противному випадку прогалини слід надолужувати протягом навчання в базовій школі до кінця 9 класу, щоб бути готовими до здобуття профільної освіти.

Як зауважує Лілія Гриневич, навчання в трирічній старшій школі надає можливість здобувати середню освіту разом з майбутньою професією, після закінчення якої виходити на ринок праці, або поглиблено вивчати певні дисципліни й продовжувати навчання в університеті. Роль школи з впровадженням 12-річки зміниться, оскільки навчання в 11 та 12 класах відбуватиметься з поглибленим вивченням певних предметів для здобуття окремого фаху.

Також слід зауважити, що навчальне навантаження учнів, що навчаються за кордоном та в Україні протягом року різниться. Діти в європейських країнах отримують більший об’єм знань через довшу тривалість навчального року. До того, навчальний процес сьогодення коротший на 35 днів в порівнянні з 10-річкою за радянських часів, оскільки тоді навчались 6 днів на тиждень. Тобто за 10 років набігає 350 днів, що еквівалентно 2 навчальним рокам.

Виходячи з вищевикладеного, українські діти навчаються менше часу, ніж їхні іноземні однолітки, однак рівень набутих знань та компетентностей після закінчення школи практично рівний. Це говорить про те, що українські освітні програми еквівалентні європейським. З іншого боку, це призводить до надмірної невиправданої інтенсифікації навчальної діяльності українських школярів, що спричиняє перевтому та виснаження дітей.