Глюкоза (цукор) крові

Глюкоза – один з найважливіших компонентів крові, її кількість віддзеркалює стан вуглеводного обміну. Сама глюкоза є представником простих цукрів. Примітно, що вона практично рівномірно розподіляється між клітинами крові і плазмою, хоча її вміст у плазмі дещо більше. Також концентрація глюкози в артеріальній крові більша, порівняно із венозною, що пояснюється процесом її поглинання клітинами.

Глюкоза для організму є основним і універсальним джерелом енергії, якій забезпечує обмінні процеси. Нервові клітини взагалі функціонують за умови, якщо в крові наявна певна її кількість. Крім того, вона є частиною деяких складних молекул, наприклад глікопротеїнів. Глюкоза надходить із їжею, при чому рослинним джерелом глюкози є крохмаль, а тваринним – глікоген (полісахарид, в якому накопичується та зберігається глюкоза в живих організмах, у тому числі й людському). В кішечнику ці полісахариди розщеплюються до глюкози і надходять у кров.

Концентрацію глюкози в крові регулюють гормони та центральна нервова система. Різні гормони можуть збільшувати її вміст в крові. Це: глюкагон, кортизол, адреналін, соматотропін та гормони щитоподібної залози (наприклад тироксин). Їхня дія полягає у вивільненні глюкози з глікогену, який накопичений в м’язах та печінці, запобіганню утворення нового глікогену та блокуванні дії інсуліну. Лише один гормон суттєво впливає на зменшення вмісту глюкози – інсулін. Рецептори до інсуліну має м’язова і жирова тканині організму, таким чином він діє на більшу частину тіла. Його дія протилежна вищезгаданим гормонам – він стимулює утворення глікогену та тригліцеридів (ще одна форма накопичення глюкози, яка міститься в жирових клітинах) та сприяє переходу глюкози з крові в тканини тіла.

Нормальний вміст глюкози в крові залежить від віку:

Концентрація глюкози в крові підтримується переважно механізмом “глюкоза-інсулін-глюкагон”. Він працює так: після вживання їжі рівень глюкози зростає, у відповідь на це підшлункова залоза виробляє необхідну кількість інсуліну, який переводить надлишок глюкози в глікоген. У випадку негайної потреби в додатковій енергії (фізичне або емоційне навантаження, стрес і т.п.) підшлункова залоза синтезує глюкагон, який навпаки вивільняє глюкозу з накопиченого глікогену. Поки цей механізм працює належним чином, рівень глюкози в крові знаходиться в межах норми.

При деяких станах та хворобах рівень глюкози в крові підвищується (гіперглікемія) або знижується (гіпоглікемія).

Найчастіше підвищений рівень глюкози в крові спостерігається у хворих цукровим діабетом. Крім того, гіперглікемія можлива при ураженнях центральної нервової системи, підвищенні гормональної активності щитоподібної залози, а також надниркової залози та гіпофізу, при травмах і пухлинах мозку, епілепсії, отруєнні чадним газом і як наслідок емоційного та психічного збудження. Інколи у вагітних жінок спостерігають стабільно підвищений рівень глюкози в крові – гестаційний цукровий діабет.

Згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ) для встановлення діагноза цукровий діабет використовують тільки результати дослідження плазми венозної крові натщесерце, а результати розшифровуються так:

• Нормальна концентрація – до 6,1 ммоль/л;
• Порушена глікемія – від 6,1 ммоль/л до 7 ммоль/л;
• Попередній діагноз цукрового діабету – більше ніж 7 ммоль/л, за умови наявності інших критерії, які відповідають захворюванню (дивись нижче).

Критерії цукрового діабету згідно рекомендацій ВОЗ (достатньо хоча би одного):

• Наявні наступні симптоми: збільшене сечовиділення (поліурія), сильна спрага (полідипсія), втрата маси тіла та спостерігалось підвищення вмісту глюкози в крові до 11,1 ммоль/л;
• Вміст глюкози в крові натще (відсутність вживання їжі протягом не менше 8 годин) більший за 7,1 ммоль/л;
• Вміст глюкози в крові через 2 години після вживання 75 г глюкози більший за 11,1 ммоль/л.

Тест на толерантність до глюкози з навантаженням

У випадку, коли вміст глюкози в крові характеризується як порушена глікемія (6,1 – 7,0 ммоль/л), проводять пероральний тест на толерантність до глюкози. Крім того, цей тест призначають пацієнтам із високим ризиком розвитку цукрового діабету, коли серед близьких родичів є хворі на цю недугу, або ж є фактори ризику: ожиріння, гіпертонічна хвороба. Для проведення тесту на толерантність до глюкози хворий протягом 3-х днів має одержувати харчування, яке містить не менше 125 г вуглеводів на добу. За 10-14 годин до відбору крові пацієнт має голодувати. Перший аналіз беруть зранку, після чого дають дорослому хворому “навантаження” – 75 г глюкози, розчиненої в стакані води (для дітей доза складає 1,75 г глюкози на кілограм, але не більше 75 г). Через 2 години повторно беруть кров на дослідження.

Результати перорального тесту на толерантність до глюкози (із заміром за 2 години після навантаження) трактують так:

• Нормальна толерантність – вміст глюкози в крові після навантаження меньший за 7,8 ммоль/л;
• Порушена толерантність – вміст глюкози в крові після навантаження знаходиться в межах 7,8-11,1 ммоль/л;
• Попередній діагноз “цукровий діабет” – вміст глюкози в крові після навантаження більший за 11,1 ммоль/л;

Для діагностування гестаційного діабету використовують іншу схему тесту на толерантність до глюкози із навантаженням. Процедура проводиться на 24-28 тижні вагітності наступним чином:

Крок 1. Без попереднього голодування вагітна приймає 50 г глюкози, після чого через годину вимірюється вміст глюкози в крові. Якщо він більший за 7,8 ммоль/л (різні авторитетні організації пропонують також межу 7,5 ммоль/л та 7,2 ммоль/л) та переходять до другого кроку, якщо менший, то діагноз не виставляється.

Крок 2. Після 8-годинного голодування вимірюється рівень глюкози і вагітна приймає 100 г глюкози, після чого вимірюється її концентрація в крові через 1, 2 та 3 години.

Діагноз гестаційний діабет виставляють, якщо хоча б в двох з чотирьох нижченаведених випробувань буде досягнута або перевищена границя норми:

(Зауваження до таблиці: межі норми наведені двома числами: перше – за Карпентером, другое – за даними американської National Diabetes Data Group; вибір робить лікуючий лікар).

Гіпоглікемія являє собою небезпечний стан, який нерідко виникає внаслідок передозування інсуліну у хворих цукровим діабетом. Крім того, знижений рівень глюкози в крові можна спостерігати при порушеннях всмоктування вуглеводів, які пов’язані з різними хворобами шлунка та кишечнику, при недостатньому виділенні гормонів надниркової залози або при рідкісній формі раку підшлункової залози – інсуломі. Хронічні хвороби печінки, пов’язані з порушенням синтезу глікогену теж можуть проявлятися гіпоглікемією. Іноді гіпоглікемію спостерігають при захворюваннях центральної нервової системи.

Рівень глюкози у крові: норма і відхилення від неї

Глюкоза у крові – це цукор, який кров постачає до всіх клітин тіла, забезпечуючи їх таким чином енергією. Цей показник необхідно постійно тримати на контролі (особливо чим старшою стає людина), адже тільки так можна знизити ризик виникнення діабету і серцево-судинних захворювань у майбутньому.

За статистикою, в Україні від діабету потерпає 1,5 мільйона осіб, ще 3 – 4 мільйони мають схильність до цього захворювання, а порушення метаболізму глюкози разом зі стійким підвищенням артеріального тиску залишається одним із ключових факторів ризику хвороб системи кровообігу.

Рівень цукру в крові змінюється впродовж дня / Фото Pexels

Глюкозу ми отримуємо із харчових продуктів. Наш організм здатний самостійно регулювати її оптимальний рівень, який буде достатнім для забезпечення клітин енергією та не настільки високому, щоб перевантажувати кровотік, оскільки для підтримки життєво важливих функцій організму склад крові повинен залишатися стабільним.

Рівень цукру у крові змінюється протягом дня. Після прийому їжі він зростає, після чого (приблизно за годину), знижується. Найнижчим рівень глюкози в організмі є зранку, натще.

У цій статті ми розглянемо, що таке глюкоза, якими мають бути її показники у крові, а також як утримувати рівень цукру у крові у здорових межах.

Який рівень глюкози у крові вважається оптимальним

Фахівці у галузі охорони здоров’я вважають, що нормальним показником рівня цукру у крові натще є нижче 5,5 ммоль/літр*. Але у контролі за рівнем глюкози у крові важливим є не якийсь конкретний показник. Наша мета – утримати цей рівень у межах здорового діапазону.

У хворих на цукровий діабет показник норми цукру у крові суттєво відрізняється. Американська діабетична асоціація рекомендує пацієнтам з цукровим діабетом утримувати рівень глюкози у крові у діапазоні 3,9 – 7,2 ммоль/літр натщесерце. У наступні 2 години після прийому їжі рівень цукру у крові не повинен перевищувати 10 ммоль/літр.

Переконайтеся, що рівень глюкози у вашій крові відповідає показникам норми.

Рівень глюкози у крові на голодний шлунок

Рівень глюкози у крові після прийому їжі (приблизно через півтори години)

Здорова людина

Пацієнт з діабетом 1-го типу

Приблизно 5 – 9 ммоль/л

Пацієнт з діабетом 2-го типу

Приблизно 5 – 8,5 ммоль/л

*У США та деяких інших країнах рівень глюкози у крові вимірюється у мг/дц. Для українців більш звичним є вимірювання у ммоль/л. В інтернеті можна знайти безліч ресурсів, які допоможуть конвертувати мг/дц у ммоль/л.

Що таке глюкоза

Отримавши вуглеводи з їжею, наша травна система перетворює їх на молекули цукру різної складності. Складні вуглеводи, такі як лактоза, яка присутня у молочних продуктах, важче розщеплюються організмом, оскільки містять різні типи молекул цукру.

Глюкоза – це продукт розпаду вуглеводів, простий цукор, який клітини організму можуть легко перетворювати в енергію. Цукор надходить у кров безпосередньо із травної системи після завершення процесу травлення. Однак глюкоза може потрапити у клітини, тільки якщо у кровотоку циркулює достатня кількість інсуліну.

Інсулін – це білок, який “готує” клітини до прийому глюкози. Тож якщо не буде достатньої кількості інсуліну або ж якщо ці клітини набудуть стійкості до його впливу, змушені будуть “голодувати”.

Після споживання їжі концентрація цукру у крові зростає. Підшлункова залоза автоматично вивільняє інсулін, сприяючи переміщенню глюкози з крові до клітин. Оскільки дедалі більше клітин отримує глюкозу, рівень цукру у крові поступово нормалізується.

Печінка і м’язи зберігають надлишок глюкози у вигляді глікогену. Глікоген відіграє важливу роль у досягненні гомеостазу (збалансованого стану в організмі), що допомагає організму належно функціонувати в умовах дефіциту чи повної відсутності їжі.

Якщо людина не їстиме протягом деякого часу, концентрація глюкози у крові знижуватиметься, а тому підшлункова залоза змушена буде виділяти інший гормон – глюкагон, який запускатиме процес розпаду глікогену до глюкози, нормалізуючи у такий спосіб рівень цукру у крові.

Що таке гіперглікемія

Гіперглікемія: як визначити / Фото Pexels

Постійно високий рівень цукру у крові є ознакою патологічного стану, який називають “гіперглікемією”.

Найчастіше на гіперглікемію страждають люди з погано контрольованим діабетом, синдромом Кушинга та деякими іншими захворюваннями, а також особи, які приймають стероїдні гормони (у таблетках).

Гіперглікемія зазвичай розвивається, коли підшлункова залоза виробляє недостатню кількість інсуліну або коли клітини організму стають менш чутливими до нього. Без інсуліну глюкоза не може потрапляти в клітини і, відповідно, починає накопичуватися у кровотоку.

Гіперглікемія проявляється:

• сухістю у роті;
• частими позивами до сечовипускання;
• підвищеним відчуттям спраги;
• втомою;
• запамороченням;
• “затуманеним” зором;
• головним болем;
• нудотою;
• слабкістю.

Постійна гіперглікемія може призводити до інсулінорезистентності. Чутливість клітин до інсуліну знижується. Відповідно, знижується також кількість глюкози, яку вони поглинають. У кінцевому результаті розвивається діабет 2-го типу.

Неконтрольований діабет негативно впливає на дрібні кровоносні судини, які забезпечують поживними речовинами й киснем нерви, нирки, сітківку ока та інші органи.

Постійна гіперглікемія може призводити до серйозних наслідків для здоров’я, зокрема:

• сліпоти;
• захворювань нирок, що ведуть до розвитку ниркової недостатності;
• еректильної дисфункції;
• оніміння і поколювання пальців ніг та рук, що є результатом постійного ушкодження нерва;
• появи виразок на шкірі стоп;
• поганим загоєнням ран;
• підвищеним ризиком виникнення інфаркту та інсульту.

Гіпоглікемія

Гіпоглікемія: як визначити / Фото Pexels

Гіпоглікемія розвивається, коли концентрація цукру у крові опускається нижче норми. Люди, які страждають на діабет, мають підвищений ризик виникнення як гіперглікемії, так і гіпоглікемії.

Ранніми ознаками гіпоглікемії є:

• поколювання (пощипування) губ;
• тремтіння рук та інших частин тіла;
• блідість обличчя;
• підвищена пітливість;
• прискорене серцебиття;
• тривожність;
• запаморочення.

Мозок людини потребує постійних поставок глюкози. Різке зниження рівня глюкози у крові може призводити до:

• потьмарення свідомості і дезорієнтації;
• труднощів з концентрацією уваги;
• агресії.

Рідше можуть виникати судоми або ж людина може втрачати свідомість. У людей, хворих на діабет, сильна гіпоглікемія може навіть стати причиною смерті!

Найпоширеніші причини гіпоглікемії:

• діабет;
• прийом окремих лікарських препаратів;
• передозування інсуліном;
• вживання алкоголю без споживання їжі (оскільки печінка не виділяє глікогену);
• деякі захворювання, особливо важкі гепатити і порушення роботи нирок;
• анорексія.

Надмірне продукування організмом інсуліну або ж його прийом у вигляді лікарських засобів також може призводити до гіпоглікемії.

Деякі пухлини можуть супроводжуватися зниженням рівня цукру у крові, оскільки вони виробляють хімічні речовини, подібні до інсуліну. Пухлина також може “втягувати” велику кількість глюкози, позбавляючи енергії здорові тканини організму.

Люди, які перенесли операцію із шунтування шлунка, також можуть потерпати від гіпоглікемії, оскільки споживають менше їжі, ніж до операції.

Незидіобластоз (рідкісне захворювання у дітей, яке характеризується збільшенням бета-клітин) може призводити до надлишкового продукування інсуліну у підшлунковій залозі.

Увага! Якщо у вас є симптоми підвищеного або зниженого рівня цукру у крові, негайно зверніться до лікаря!

Як утримати рівень глюкози у межах норми

Людям, які страждають на діабет, слід особливо уважно ставитися до підтримки постійного рівня цукру у крові у рамках рекомендованих показників. Однак і людям, які не хворіють на цю недугу, також слід дотримуватися здорового стилю життя, що дозволить уникнути у майбутньому розвитку цукрового діабету та його ускладнень.

Щодо харчування, ключовою рекомендацією є вибір продуктів з низьким глікемічним індексом – тим, які не викликатимуть небезпечних коливань рівня глюкози у крові. Такий індекс має кожен продукт. Приміром, тістечка чи фастфуд володіють високим глікемічним індексом і, відповідно, викликають значне підвищення рівня цукру у крові.

Порівняймо. Глікемічний індекс вареної картоплі становить 78±4. Для порівняння, кавун має індекс 76±4, але містить мало вуглеводів (лише 8 грамів на 100 грамів продукту). Глікемічний індекс меду – 61±3, а молока стандартної жирності – лише 39±3.

Як моніторити рівень глюкози у крові

Як визначати рівень глюкози в крові / Фото Pexels

Важливою частиною ефективного контролю за діабетом є регулярне визначення рівня глюкози у крові.

Люди, які страждають на цукровий діабет, повинні кілька разів на день перевіряти рівень цукру у крові та відповідно планувати свою діяльність, організовувати харчування, підібрати дозу цукрознижуючих ліків або інсуліну.

Пацієнтам із діабетом 2-го типу визначати концентрацію цукру у крові необхідно щонайменше раз на день. Ті ж пацієнти, які вводять інсулін (тобто всі, у кого діагностували діабет 1-ого типу і деякі пацієнти з діабетом 2-ого типу), повинні перевіряти рівень глюкози у крові кілька разів на день.

Належний моніторинг рівня цукру у крові дозволяє ефективно контролювати перебіг хвороби.

Як нормалізувати рівень глюкози у крові

При незначному перевищенні норми покращити ситуацію допоможуть зміни у стилі життя і харчування. Дотримання здорової дієти, збагаченої фруктами й овочами, підтримка ваги у межах норми, а також мінімум 150 хвилин помірних, проте достатньо інтенсивних фізичних вправ щотижня – це саме те, що потрібно.

Рекомендується також:

• регулярно харчуватися, не пропускаючи прийомів їжі;
• замість соків і газованої води пити звичайну чисту питну воду;
• надавати перевагу фруктам, а не цукеркам;
• контролювати порції їжі, так щоб ¼ тарілки становило м’ясо (найкраще – птиця) або риба, ¼ – вуглеводні продукти та ½ – овочі, які не містять крохмалю.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.