50 років тому помер видатний поет з Обухова Андрій Малишко

Земляки Андрія Самійловича Малишка пам’ятають його творчу спадщину, поетичне слово, що стало піснею, відомою на увесь світ.

В Обухові функціонує музей-садиба, де народився і жив поет, школу, де він навчався, і яка носить його ім’я. У краєзнавчому музеї створена кімната з експозицією його особистих речей та творчого надбання.

Протягом року і рідному місті Андрія Малишка проводяться культурно-мистецькі заходи присвячені поету.

Він народився в сім’ї шевця. Закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти.

В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. Потім була служба в армії. Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у місцевих газетах.

Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах. Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» У 1930 р. надрукував перші вірші в журналах.

Муза багато років не покидала майстра рими. Поет радував співвітчизників багатьма віршами. Найвідоміший з них “Пісня про рушник”

Портрет Малишка на реверсі монети НБУ

30 років тому. Україна і останній візит президента США до СРСР

Останній візит і «котлета по-київськи»

30 років тому у спекотні дні липня 1991 року президент Радянського Союзу Михайло Горбачов приймав у Москві американського президента Джорджа Буша-старшого. Тоді мало хто міг собі уявити, що це – останній візит президента США до Радянського Союзу просто тому, що через кілька місяців Радянського Союзу просто вже не буде на політичній карті світу.

Президент США Джордж Буш і президент СРСР Михайло Горбачов (праворуч). Москва, 31 липня 1991 року

А буквально за кілька днів після того, як Джордж Буш повернеться до Сполучених Штатів, почнуть відбуватися події, які у буквальному сенсі слова змінять епоху – спроба державного перевороту, яку вчинили представники вищого радянського керівництва, опір російського президента Бориса Єльцина, масові акції протесту у московського «Білого дому», поразка путчистів, заборона КПРС, проголошення незалежності України та інших колишніх радянських республік.

Президент США Джордж Буш і президент Росії Борис Єльцин (ліворуч). Москва, 30 липня 1991 року

Виступ президента Росії Бориса Єльцина на мітингу в Москві, 20 серпня, 1991 року. На мітингу майорять і українські прапори, на передньому плані – синьо-жовтий прапор, а на задньому – червоно-чорний. Українці брали активну участь в масових акціях у Москві, які, в кінцевому результаті, призвели до розпаду радянської імперії. Зокрема, із 1989 року в Москві діяла організація з назвою «ОУН-РУХ»

Саме тому візит американського президента до СРСР увійшов в історію зовсім не переговорами Горбачова і Буша – про ці переговори і досягнуті на них домовленості зараз не згадають навіть фахівці з радянсько-американських відносин. Візит президента США увійшов в історію виступом Джорджа Буша у Києві, перед депутатами Верховної Ради Української РСР.

Президент США Джордж Буш під час виступу у Верховній Раді УРСР. Київ, 1 серпня 1991 року

Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (праворуч) і президент США Джордж Буш під час урочистої зустрічі в аеропорту. Україна, серпень 1991 року

Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (праворуч) і президент США Джордж Буш. Серпень 1991 року

Буш не був першим американським президентом, який відвідав Київ – українська столиця незмінно включалася Кремлем до програми протокольних подорожей іноземних гостей. Але став останнім американським президентом, який відвідав столицю союзної республіки, а не незалежної України. Саме тому про виступ президента США в українському парламенті досі згадують, про нього досі сперечаються історики.

Буш у Києві хотів надати підтримку перш за все президенту СРСР Михайлу Горбачову. Незважаючи на те, що радянський президент практично вже відмовився від великої частини своїх реформаторських намірів, відправив у відставку багатьох прихильників перебудови і оточив себе партійними консерваторами – вони і влаштують переворот 19 серпня 1991 року , на Заході на Горбачова все ще продовжували сподіватися. І перш за все з точки зору можливості створення «оновленого Союзу» замість зловісної комуністичної імперії.

Демонстранти в центрі Києва під час візиту до України президента США Джорджа Буша. Київ, 5 серпня 1991 року

Чоловік тримає транспарант і прапор США в очікуванні на проїзд кортежу американського президента Джорджа Буша, який прибув із візитом до України. Київ, серпень 1991 року

Станом на 20 серпня була запланована церемонія підписання союзного договору частиною потенційних учасників «оновленого Союзу». Свої підписи погодилися поставити лідери Росії, Казахстану, Узбекистану, Білорусі та Таджикистану. Керівники республік Балтії, Кавказу та Молдови не збиралися приєднуватися до нової старої держави – у деяких країнах вже пройшли референдуми і опитування про незалежність, інші готувалися до їхнього проведення. А ось керівництво України, з одного боку, не відмовлялося від переговорів щодо «оновленого Союзу», а з іншого – не поспішало з ратифікацією угоди. При цьому всі прекрасно розуміли, що без участі України ніякого «оновленого Союзу» не буде.

Буш у Києві він не зустрічався з представниками Народного руху України – прихильники українського суверенітету не підтримували союзний договір

Так що на цьому тлі не варто дивуватися, що у своїй промові у Верховній Раді УРСР президент Буш заявив, що «президент Горбачов досяг вражаючих речей, і його політика гласності, перебудови і демократизації має на меті прийти до свободи, демократії і економічної незалежності». Президент США підтримав новий союзний договір і застеріг від «суїцидального націоналізму, заснованого на етнічній ненависті».

В майбутньому Буш розповість, що ці слова він вписав в текст промови сам – під враженням подій, які відбувалися тоді на території Югославії. У Києві він не зустрічався з представниками Народного руху України (НРУ) – прихильники українського суверенітету не підтримували союзний договір. І, звичайно ж, це теж викликало чимало запитань. Голова Руху поет Іван Драч заявив, що «президент Буш, здається, був загіпнотизований Горбачовим».

Радянський Союз розвалили не Буш і не ЦРУ

Пройде зовсім небагато часу і цю промову Буша журналісти назвуть «котлетою по-київськи», а спогади про неї ще довго будуть переслідувати колишнього американського президента. Але, як на мене, це хороша промова. І ось чому.

Вона повністю спростовує тезу про те, що це «ЦРУ розвалило Радянський Союз». Американський президент – сам колишній директор ЦРУ – з трибуни українського парламенту виголосив промову на підтримку збереження Радянського Союзу і не зустрівся з прихильниками української незалежності. Його помічники навіть уявити собі не могли, як зміниться ситуація. Це я можу засвідчити особисто.

30 вересня 1990 року. Мітинг, на якому закликали до виходу України зі складу СРСР. Окрім синьо-жовтих прапорів, майорять і червоно-чорні