Різдво Христове 2021: історія, традиції, скільки тривають святки

Проти 7 січня віряни йдуть до храму на Всенощну, щоб разом відчути духовну радість Різдва Христа Спасителя.

7 січня закінчується 40-денний Різдвяний (Пилипів, Апостольський) піст, тому цього дня нарешті на святковому столі православних сімей у великій кількості з’являються м’ясні та молочні страви.

Від 7 січня починаються 12-денні святки з вертепом та колядками, що закінчуються на свято Водохреща (19 січня).

Богослужіння на Різдво

Святкувати Різдво у православних церквах починають зранку 6 січня.

6 січня: о 7 годині ранку читають “Царські години” (замість літургії), а о 17-й – починається всеношна.

7 січня опівночі починається святкова Всеношна із літургією на честь Різдва Христового. Саме цю службу обов’язково треба відвідати, або (за умов карантину) подивитися трансляцію онлайн по телебаченню або на церковних YouTube-каналах.

7 січня о 9 годині звершується літургія Іоанна Златоустого.

7 січня о 16:30 – знову всеношна.

Як святкувати Святвечір

Вечір 6 січня, напередодні Різдва, називається Святвечір. Цього дня за церковним уставом – особливо суворий піст. Дозволяється їсти обрядову страву під назвою кутя.

Також читайте

Українська кутя на Святвечір – покроковий рецепт

Кутя – святкова каша (ячмінна, рисова, пшенична) з медом та родзинками.

У деяких регіонах України зберігається традиція – виставляти на стіл 12 пісних страв (це можуть бути просто горіхи, фрукти, овочі, соління).

Сідати вечеряти 6 січня можна лише після появи першої зірки – тоді, як волхви побачили зірку і прийшли привітати Богородицю та Йосифа із Різдвом Христовим.

Різдво Христове, історія

Напередодні Різдва Христового римський імператор Август повелів зробити перепис населення. Кожен іудей повинен записатися там, де жили його пращури. Марія та Йосип були з рода царя Давида. Тому повинні були прийти з Назарета, де в них був дім, до міста Давидового – Вифлеєма.

Коли вони нарешті доїхали до Вифлеєма, виявилося, що туди прийшло стільки людей, що не знайшлося жодної вільної кімнати.

Святе Сімейство змушене було ночувати у печері, куди пастухи загоняли худобу. Цю печеру ще звуть вертеп. Саме там, вночі і народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель світу. Діва Марія сповила немовля та поклала у ясла, де зазвичай клали їжу для худоби.

Тієї ж ночі пастухи зазвичай вартували свою худобу, коли з’явився серед них Ангел Божий та повідомив про народження Спасителя світу на ім’я Христос, якого вони знайдуть сповитого у яслах вертепу. Після тієї промови явився перед пастухами сонм ангелів, які співали: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, і у людях добра воля!” Пастухи пішли у печеру, усе розповіли Марії та Йосипу та вклонилися маленькому Христу. Незабаром до Святого Сімейства завітали й волхви з подарунками.

Поклоніння волхвів. Їхні дари

Волхви – мудрі люди, що займалися вивченням зірок. У ті часи люди вірили, під час народження великої людини в небі з’являється нова зірка. А ще вірили у пророцтво про появу Месії – Царя Іудейського, що підкорить увесь світ. Тому, коли на небі з’явилася нова зірка, мудрі волхви Сходу на ім’я Мельхіор, Валтасар та Гаспар пішли вклонитися народженому цареві у Єрусалим.

Прийшли до царя Ірода, але немовляти там не знайшли. Тоді Ірод дуже збентежився і наказав волхвам знайти новонародженого царя та розповісти, де він перебуває. Він вже тоді замислив вбити немовля.

Волхви повернулися у пустелю шукати царське немовля. Зорієнтуватися їм допомагала та сама нова зірка – вона вказувала волхвам шлях до Вифлеєма, і зупинилася у місці, де перебувало Святе Сімейство. Волхви вклонилися Марії, Йосипу та маленькому Христу та подарували золото, ладан та смирну (благовонне мастило). Саме тому золото, ладан й смирна звуть ще Дари волхвів.

Тієї ж ночі наснився волхвам сон із попередженням – не вертатися до Єрусалима і нічого не казати царю Іроду. Наступного ранку волхви так і зробили – не повернулися до Ірода, а одразу ж пішли додому.

Саме тому 7 січня, на Різдво Христове, церква шанує пам’ять волхвів Мельхіора, Валтасара та Гаспара, які послухали Божу волю і не доповіли Іроду про маленького Ісуса.

Різдво 2023: дати та звичаї свята, як відзначають в Україні

Коли Різдво в Україні та як його прийнято відзначати – розібрався УНІАН.

Віруючі відзначають Різдво Христове 25 грудня або 7 січня – залежно від того, за яким календарем живуть – юліанським чи григоріанським. Зараз йдуть запеклі суперечки про те, коли Різдво – 25 або 7 числа, але незалежно від обраної дати, традиції свята залишаються незмінними. УНІАН розповість, як відзначити Різдво та що не можна робити сьогодні.

Раніше ми говорили про те, які листівки з Різдвом Христовим 2023 можна відправити своїм рідним і близьким.

Різдво Христове – історія і традиції

Події, що призвели до важливого християнського свята, описані в Євангеліє від Матвія та Луки. Діва Марія і Йосип вирушили до Віфлеєма за наказом царя Ірода, який вважав за необхідне провести перепис населення. У місті вільного житла не виявилося, тому Марія і Йосип зупинилися в печері, де був облаштований хлів. Там і народився їхній син – Ісус Христос, якого пізніше назвали Месією і Спасителем людства. Того дня на небі зійшла Вифлеємська зірка, а першими про народження Сина Божого дізналися пастухи – їм розповіли ангели.

Головною традицією Різдва для багатьох християн є сорокаденний піст – цього року – Різдвяний піст 2022-2023. Він вважається одним з найсуворіших, але дозволяє очистити душу і тіло якнайкраще, щоб зустріти свято народження Христа в доброти.

Існують і інші традиційні щорічні різдвяні заходи:

• Святий вечір – відзначається з 6 на 7 січня, неможливий без 12 пісних страв (за кількістю апостолів).
• Колядка – з вечора 6 січня хлопці і дівчата ходять по домівках, співають пісні і читають вірші, залучаючи в оселі людей благополуччя.
• Ворожіння – язичницька традиція, згідно з якою в ніч з 6 на 7 січня можна звернутися до потойбічних сил, щоб дізнатися свою долю.

На Різдво обов’язково потрібно готувати кутю – блюдо з вареної пшениці, змішаної з маком і медом, волоськими горіхами, родзинками. Таку кашу потрібно брати з собою і йти в гості до хрещених батьків, а потім, після повернення додому, можна пригостити нею старших родичів – бабусь і дідусів.

Деякі віруючі переодягаються в костюми і влаштовують вертеп – розігрують сценку народження Христа. Можна зробити простіше і просто встановити таку інсталяцію з тематичних фігурок, головне – віддати данину традиції і вшанувати іменинника.

Що не можна робити на Різдво Христове – головні заборони

Крім традицій, на важливе свято народження Христа існує і те, чого ні в якому разі робити не можна. УНІАН зібрав перелік найважливіших заборон Різдва і з’ясував, що у свято заборонено:

• прибирати в будинку;
• прати, прасувати, шити, будувати;
• виносити сміття, мити підлогу, витирати пил;
• рибалити і полювати;
• лаятися, з’ясовувати стосунки, лихословити;
• відмовляти в допомозі нужденним.

На Різдво можна і потрібно ходити до церкви, ставити свічки за здоров’я і молитися святим про здоров’я і допомоги в справах. Також обов’язково потрібно приймати у себе гостей і самим ходити до друзів і родичів. Слідкуйте за тим, щоб всі страви на столі обов’язково спробували – якщо недоторканим залишиться хоча б одна, то це буде розцінено Вищими силами, як погана прикмета.

Вас также могут заинтересовать новости:

Традиції святкування Різдва в Україні. Пояснюємо

У цього свята багата історія, яку цікаво вивчати, і традиції, які змушують поринути в основи української традиційної культури.

У 2023 році українці святкуватимуть Різдво Христове за новоюліанським календарем – 25 грудня. Тому Святий вечір випадає на 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів серед християнських традицій, який супроводжується масовими гуляннями та обрядами.

Святкуванню Різдва передує 40-денний піст, який починається 15 листопада і триває по 24 грудня, а за юліанським календарем — з 28 листопада по 6 січня.

Різдво вважається другим після Великодня великим святом, з ним пов’язано чимало традицій та обрядів.

Explainer розповідає про найважливіші традиції українського Різдва.

Святвечір: традиції та заборони напередодні Різдва

Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 15 листопада і закінчується 24 грудня. Піст називається Пилипівським тому що він починається після дня святого Пилипа. В цей період віряни відмовляються від споживання деяких продуктів, щоб очистити своє тіло та душу. Під час цього посту забороняється вживати м’ясні, молочні страви, а також яйця.

Напередодні Різдва Христового, цьогоріч – це 24 грудня, український народ сідає за щедрий, але пісний стіл. Одна з головних традицій святкування Різдва — Святий Вечір. Після наведення порядків у будинку українці готують дванадцять святкових страв на честь дванадцяти апостолів.

Святкування Різдва починається, коли на небі з’являється перша зірка, яка сповістила про народження Ісуса Христа.

У Святвечір вся родина збирається разом за одним столом.

12 страв на Святвечір

За традицією, господині в Україні готують 12 пісних страв – на честь 12 апостолів. Одна з традиційних страв – кутя – готується з рису або пшениці, доповнюється родзинками, маком, горіхами та медом. Обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар.

“Господиня пов’язалася хусткою, засукала рукави і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти, а найбільше — старша дочка. В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році”, – пише етнограф Олекса Воропай у нарисі “Звичаї нашого народу”, в якому ретельно підібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов’язані з народним та релігійним календарями.

У цей час господар іде напувати худобу, дає їй свіжого сіна й стелить нову солому. Потім він відкидає сніг від хати, розчищує стежки й уважно оглядає все господарство. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте.

«Багатий Святвечір»

Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим — із 12 різноманітних пісних страв, а звідси й назва “багата кутя” чи “багатий Святвечір”.

Першим, як і годилося, займав місце господар, а за ним – інші члени родини. Трапеза у передріздвяний вечір починається з молитви, а потім – куті. Варто зазначити, що алкоголь 6 січня пити заборонено.

Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Вставши, глава сімейства пропонував пом’янути покійників і запросити їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час всі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі, тому й звільняли для них місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви та клали ложки. Слідом за господарем уся родина виголошувала молитву.

Згідно із українською традицією, в цей вечір прийнято провідувати своїх батьків, хресних. Крім того, у Святвечір ходять колядувати.

Чого не можна робити 24 грудня:

• займатися важкою роботою;
• багато розмовляти під час святкового застілля;
• виходити з-за столу під час трапези;
• незаміжнім не можна сидіти на розі столу;
• зустрічати Різдво з боргами та колишніми образами;
• йти далеко від будинку, тому що весь рік будеш блукати;
• садити за стіл непарну кількість людей, а якщо так сталося, потрібно додатково поставити ще один набір столового приладдя.

Що потрібно зробити в переддень Різдва:

• обов’язково одягнути світлий одяг, не можна, щоб вбрання було темним, особливо чорним;
• попросити вибачення у тих, кого ви скривдили;
• запалити в будинку свічки, щоб притягнути благополуччя.

Прикмети на Святвечір

Небо на Святвечір всипане зірками – у цьому році буде багатий урожай.

Якщо в навечір’я Різдва побачити зірку, яка падає, і загадати бажання, воно обов’язково здійсниться.

На Святвечір прийнято запалювати в будинку свічки, щоб притягнути благополуччя та успіх.

Бути в цей вечір у чорному одязі – поганий знак, що віщує рік невдач і сліз.

Ворожіння

У багатьох етнографічних нарисах можна зустріти інформацію, що на Різдво ворожіння найбільш точні, і багато хто дійсно їх влаштовує.

• Дівчата у свою чергу йшли до прорубу, роздягалися і, скропившись водою, нашіптували: “Як сеся вода біжит, так би за мнов бігали сватачі!”. Натомість удома розплітали волосся, брали в руки хліб і, тричі обійшовши оселю, дивились у вікно, де начебто “має показатися доля”.

• Дівчата вмивали обличчя калиновим соком, щоб завжди було рум’яним.

• Крім того, дівчата мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски; звідки одізветься пес, туди піде заміж.

• Потім підходили до вікон сусідів: якщо чули слово “сядь” — не пощастить вийти заміж, а коли “йди” — в цьому році прийдуть свати.

• Якщо дівчина хотіла побратися з хлопцем, то підходила до хліва і слухала, як поводять себе свині: тихо сплять — в родині буде лад, а коли кричать — у сім’ї будуть часті сварки.

Колядування

Улюбленою різдвяною традицією вважається колядування, а також вертеп.

Етнограф Олекса Воропай у нарисі “Звичаї нашого народу” пише, що колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти йдуть колядувати вже на Святвечір; на колишній Гетьманщині, на Слобідській Україні та на Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят зранку. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. А на Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

Діти й дорослі розігрують сцени народження Христа, розносять домівками кутю та співають різдвяні пісні.

Традиційно прийнято частувати колядників і давати їм гроші.