Що таке ялівцева горілка і як її приготувати в себе вдома?

Своєю появою цей напій завдячує лікарю Франциску Сільвіо та 17 століттю. Як відомо, це був час епідемії чуми. Вірячи в лікувальні властивості ялівцю, люди вшивали ягоди цієї рослини у пов’язки, які тоді носили майже все, щоб не захворіти. Вони вірили, що вдихаючи повітря, яке проходить через ялівець у масці, воно знезаражується. Через деякий час і правда, було виявлено, що деревина рослини має деякі дивовижні властивості: досить сильна сечогінна властивість, а також перешкоджає гниття.

Цікаво! Ще з часів Авіценни ялівець використовували для лікування хвороб нирок та сечового міхура.

Знаючи всі ці властивості рослини, Франциск почав експериментувати у винаході ліків на його основі. Однак через деякий час настойка втратила своє значення і набула згубного характеру для тих, хто зловживав нею. Так почалася нова ера Джина.

Секрети виготовлення

Джин прийнято ділити на два типи: голландський та англійський (або лондонський сухий), які відрізняються за технікою виготовлення.

Найпоширенішим вважається другий варіант – англійська.

Секрет його виготовлення досить простий: за основу береться зерновий спирт, який не має запаху та кольору. У нього додають воду та різні ароматичні добавки у вигляді: ягоди ялівцю (основний), аніс, корінь фіалки, лимонні та апельсинові кірки, дягіль, кориця, кардамон та інші. Найчастіше його не залишають на витримку. Міцність лондонського типу становить від 40 до 47%.

Англійський джин прийнято також ділити на види:

• Лондонський сухий – унікальність у техніці перегонки. Особливість цього виду в тому, що готується він за повної відсутності цукру, звідси і друга назва “сухий”. Найпопулярніший вид джину.
• Жовтий – досить рідкісний екземпляр. Має бурштиновий колір, який набуває через витримку у дубових бочках, де раніше зберігався херес.
• Плімутський – один із підвидів джину. Назву отримав через своє походження — місто Плімут, розташоване на південному заході Франції. Від інших видів відрізняється процесом виготовлення: як основна сировина виступає пшениця і застосовується метод дистиляції. У складі переважно акцент віддається ялівцевим ягодам, і скорочується кількість цитрусових компонентів. Має дуже м’який смак та приємний післясмак.

Другий за популярністю тип – голландський.

Основна різниця від англійського типу – це отримання так званого “солодового вина” з 55% спирту. Щоб отримати таке вино перед перегонкою всі необхідні компоненти додаються прямо в сусло. Після цього знову розбавляють водою, додають ялівець і відправляють на вторинну перегонку. Джин повинен пройти короткий процес старіння в дубових бочках, щоб набути свого золотистого кольору. Іноді до нього додають трохи карамелі. Підсумкова міцність напою – 35%. На відміну від м’якого лондонського джину, для голландського характерний сильніший смак та аромат.

Найпоширенішими марками джину є: Claeryn, Beefeater, Golden Gin, Gordon’s Dry та багато інших. Помилковою думкою є те, що напій за своєю назвою виготовляють суто в Нідерландах та Англії. Звичайно, ні! Відмінне виробництво налагоджено у таких країнах як Іспанія, США, Франція. У України її, наприклад, випускають лише сухий тип: «Алкон», «Петровський» та інших.

Що таке ялівцева горілка і як її приготувати в себе вдома?

Міцний алкоголь – напій на любителя. Однак саме він має абсолютно неповторний аромат і терпкий смак. Знавці стверджують, що тільки напій з великою кількістю градусів здатний подарувати тепло та спокій. Ялівцева горілка (вона ж джин) – це справжня насолода для справжніх

гурманів. Її робить майже кожна країна світу. Але особливо цінується такий напій, виготовлений у Голландії.

Нідерланди вперше винайшли такий незвичайний рецепт і дали джину його споконвічну назву. Спочатку ялівцева горілка готувалася на основі коньячного спирту. І лише цілу сотню років у рецепті з’явився ячмінь.

При виробництві джину спирт для початку добре наполягають (від кількох тижнів до півроку). Робиться це на ялівцевих ягодах, щоб алкоголь добре просочився особливим терпким смаком і ароматом. Потім заготівлю майбутньої горілки переганяють вдруге, розбавивши попередньо водою. В результаті виходить міцний спиртний напій із унікальними смаковими властивостями. У України він отримав назву «ялівцева настойка». Вона абсолютно прозора і має яскраво виражений специфічний аромат.

У Голландії виробляють кілька сортів джину. Але найбільшої популярності набули три з них: Korenwijn, Oude та Jonge. Перший варіант витримується

у бочках протягом як мінімум одного року. Знавці стверджують, що такий джин слід пити в спокійній і відокремленій обстановці дрібними ковтками, насолоджуючись ним, немов добрим дорогим коньяком або віскі. Ялівцева горілка другої категорії готується відповідно до старовинних традицій. Вона навіть може взагалі не мати ніякої витримки та розливатись у пляшки відразу ж після створення. Це не притаманно горілки в принципі. Але смакові якості від цього зовсім не страждають. Остання марка Джина з’явилася в Голландії відносно недавно. Але вже встигла набути своїх вірних послідовників.

Голландські джини більш ароматні і мають насичений смак. Англійські

напої цього виду не можуть похвалитися такими самими якостями. Тому джин із Голландії вважається більш якісним та затребуваним. Англійська ялівцева горілка набагато легша на смак.

Якщо ви мрієте спробувати цей специфічний напій, але купувати його в магазині немає жодного бажання (занадто багато підробок та неякісного алкоголю), то його можна приготувати в домашніх умовах. Це не так складно, як здається, а результат неодмінно порадує своїм незабутнім ароматом. Настоянка на ялівцевих ягодах не потребує великої кількості інгредієнтів. Вам знадобиться горілка і самі ягоди у відношенні 1 л на 200 грамів. Плоди ялівцю необхідно ретельно стовкти в кашу і покласти в балон. Його накриваємо кришкою та наполягаємо у теплому місці протягом приблизно 3 тижнів. Далі маса проціджується за допомогою марлі, складеної у 2-3 рази. Настойка розливається у пляшки із темного скла. Макуха змішується з горілкою. Через деякий час його можна додати до соку, що забродив. За бажання можна покласти трохи цукру. Горілку слід процідити та наполягати у щільно закупорених пляшках у погребі приблизно два тижні. Після цього напій можна куштувати.

Вірні супутники

Через свою міцність (45%), джин дуже рідко п’ють у чистому вигляді. Тому нерідко його можна побачити у компанії з іншими напоями. Велика популярність джину також у складі коктейлів.

Однак цей напій має незмінні супутники, у чиїй компанії смак буде найкращим чином розкритий:

• цитрусові соки (лимонний, апельсиновий, грейпфрутовий та ін);
• Журавлинний морс;
• Тонік;
• Вермут;
• Імбирний сік;
• Содова.

Найчастіше джин у складі з перерахованих вище компонентів подають як аперитив.

Популярні рецепти

Відомо безліч рецептів ялівцевої настойки, перевірених часом.

Класична ялівець

Класична золотиста ялівка робиться на самогоні, але можна використовувати горілку або спирт.

• 50 г сухих або свіжих ягід ялівцю;
• 2 л очищеного зернового самогону;
• цукровий сироп (1 ст. л цукру на ½ склянки води) до смаку;
• 2-5 ст. л горілки.

1. Свіжі ягоди розминають (можна використати блендер). Сухі подрібнюють у ступці або кавомолці.
2. Заливають алкогольною основою потрібної міцності.
3. Настоюють у темному прохолодному місці щонайменше 14 днів.
4. Дегустують. Якщо напій виявився занадто різким, для пом’якшення додають 1-3 ложки цукрового сиропу та кілька ложок горілки та залишають ще на 2-3 дні.
5. Проціджують. Розливають по пляшках темного скла, герметично закупорюють.

Ялівцеві ягоди заливають самогоном і наполягають 2 тижні у темному місці. Ця технологія приготування ялівцевої настойки є основною, інші рецепти відрізняються лише наявністю різних добавок.

Ялівцева настойка з прянощами

Ялівцева настойка з прянощами готується як класична, але з додаванням прянощів. Набір прянощів можна скласти, виходячи з власних уподобань.

Найбільш поширені склади (з розрахунку на 1 л алкоголю):

1. ½ палички кориці (3 г меленої), терта цедра 1 лимона (лайма), 3 насіння анісу, 1 ч. л зерен коріандру (3 г меленого).
2. 1 ч. л кмину, ½ ч. л зерен коріандру.
3. 2 ч. л зерен коріандру, ¼ ч. л меленої кориці або маленький шматочок коричної палички, по 1 г анісу, ісопу, фенхелю, порошку з кореня солодки.

Новорічна настойка

Передбачається, що цей святковий напій будуть пити не тільки чоловіки, а й жінки, тому краще наполягати ягоди та добавки на горілці.

На 2 л горілки потрібно:

• 50 г ягід ялівцю;
• 2 мандарини;
• 2 апельсини;
• 2-4 подрібнені ядра волоського горіха або мигдалю;
• цукровий сироп (фруктоза) на смак.

Для приготування новорічної ялівцевої настойки обов’язково беруть стиглі мандарини та апельсини. Цукровий сироп можна замінити медом, але напій набуває досить специфічного смаку, який не кожному подобається.

Цілюща настойка графа Розумовського

Настоянка графа Розумовського – багатокомпонентний напій з яскравим терпким трав’яно-хвойним ароматом та смаком. Для посилення лікувальних якостей суху основу наполягають на спирту.

На 1 літр алкоголю беруть:

• 20 г кольорів липи;
• 10-15 г сухих ягід ялівцю;
• по 10 г сушеної м’яти та насіння анісу;
• 5 г меленого імбиру;
• цукор за смаком.

1. Усі складові, крім імбиру та цукру, засипають у посуд і заливають алкогольною основою.
2. Залишають у темному прохолодному місці для наполягання на 2-3 тижні. Рідина має набути інтенсивного червоно-коричневого кольору.
3. Проціджують, віджимають осад.
4. Додають імбир, цукор, добре збовтують, настоюють 3-4 дні.
5. Повторно фільтрують, розливають по суліях, закупорюють.

Чи можна пити самогон, настояний на ялівцю

Самогон, як і будь-яку іншу міцну настойку на ягодах ялівцю, пити можна, а в деяких випадках про них розповімо нижче, навіть потрібно.

Для заготівлі сировини вирушайте восени до ботанічного саду. Знадобляться ягоди і, можливо, кілька хвої. Але будьте уважні, не всі ягоди підходять для вживання, деякі з них отруйні.

Не варто турбуватися, достатньо візуального огляду, щоб відрізнити їстівні плоди від отруйних. У їжу використовують шишкоягоди (саме так називаються плоди рослини) Ялівцю звичайного. У зрілому вигляді вони мають різний відтінок фіолетового: від червоного до темно-синього. В іншому вибрати правильні плоди допоможуть такі ознаки:

• крона Ялівцю звичайного конусоподібна, а плоди мають приємний солодкий присмак;
• ягоди, непридатні для вживання мають 2 кісточки, у їстівних – 3 штуки;
• листя рослини, придатного до вживання, тригранне, схоже на звичайну хвою, зелень отруйної рослини більше скидається на листочки, вкриті лусочками;
• спробуйте розтерти між пальцями трохи хвої. Відчули типовий скипідарний запах? Не чіпайте цю рослину, в їжу її не вживають.

Не думайте, що кілька ягід, що випадково потрапили, непридатних до вживання в їжу, приведуть до серйозного отруєння. Для виникнення скільки-небудь значних проблем потрібно з’їсти достатню кількість плодів. У цьому випадку можливе виникнення таких симптомів:

• блювання;
• нудота;
• втрата свідомості;
• проблеми із нирками;
• викидні у жінок у положенні.

Це цікаво! Протягом доби ялівцевий гай площею 1 га здатний виробити близько 30 кг фітонцидів. Такого обсягу летких з’єднань вистачає для знезараження повітря у досить великому місті.

Застосування у косметології

Настоянка ялівцю може використовуватися для протирання шкіри обличчя при вугровому висипі та розширених порах. Але треба враховувати, що цей засіб на спиртовій основі може спричинити почервоніння та подразнення чутливої ​​шкіри.

Ефективним засобом для боротьби з сильним випаданням волосся та жирною себореєю вважаються маски з ялівцевою горілкою. Нанесіть настойку, намагаючись розподілити її лише по проділах, не попадаючи на волосся. Акуратно утріть у шкіру і залиште на 35-45 хвилин, після чого змийте великою кількістю теплої води.

збирати та зберігати ягоди потрібно з дотриманням певних правил

Самогон на ялівцевих гілках

Настоянка на гілках та хвої більше нагадує смаком, ароматом та консистенцією бальзам. Напій має яскраво виражену антисептичну дію, його застосовують для компресів і розтирань. Жінкам допомагає впоратися з болючими відчуттями в період менструацій.

Щоб зробити бальзам, знадобляться лише:

Рецепт приготування дуже простий:

1. Добре промийте гілки під холодною проточною водою, покладіть на щільний рушник до повного висихання. Злегка (не у пюре) подрібніть їх за допомогою блендера.
2. Засипте рубану хвою в скляну банку. Краще взяти ємність об’ємом 0,7-1 л, щоб було легше перемішувати настойку.
3. Залийте вміст самогоном, щільно закрийте і заберіть у темне місце. Регулярно, раз на 2 дні, збовтуйте вміст.
4. Через 2 тижні відфільтруйте бальзам через 3-4 шари марлі. Повторіть процедуру кілька разів. Чим якісніша фільтрація, тим довше зберігається настойка.

Важливо! Засіб, приготовлений таким же чином, але настояний на воді, а не на спирті, застосовують у гінекологічній практиці. Настоєм просочують турунди і користуються як протимікробні тампони, при інфекціях статевих органів.

Які цілющі властивості самогону на ялівцю

У народній медицині ще з давніх-давен активно застосовуються всі частини рослини. Традиційна наука також не заперечує цілющі властивості ялівцю.

При виготовленні настойки активні речовини, що містяться в плодах і хвої, витягуються спиртом, з ним же потрапляють в організм. Алкоголь – один з кращих консервантів, так що всі мінерали, вітаміни, терпеноїди та ін зберігаються в повному складі і найкращому вигляді, причому довше, ніж у сушених ягодах.

Лікувальні якості настоянки з ялівцю на самогоні:

• сильний природний антисептик;
• допомагає при застудних захворюваннях;
• підвищує опірність хвороб;
• купірує зубний біль;
• ефективна при багатьох шкірних хворобах;
• сприяє нормалізації травних процесів;
• застосовується як протипухлинний засіб;
• сприятливо діє на ЦНС;
• нормалізує кровообіг та АТ;
• природний м’який діуретик;
• застосовують при ревматизмі, радикуліті, артриті;
• знімає алергічні симптоми.

Важливо! З усіх видів рослини тільки ягоди Ялівцю звичайного умовно їстівні. Інші види в їжу непридатні та отруйні, найбільш небезпечний Ялівець козацький.

Лікувальні властивості та протипоказання

Ялівцева настойка широко використовується в традиційній та народній медицині як ліки для прийому всередину та у вигляді компресів, примочок, лосьйонів, добавок у лікувальні ванни, інгаляцій.

Настоянка, приготовлена ​​на основі ялівцю, має протизапальну, антисептичну та інші властивості.

Ялівець володіє властивостями:

• бактерицидним;
• антисептичним;
• ранозагоювальним;
• протизапальним;
• сечогінний;
• тонізуючим;
• стабілізуючим артеріальний тиск.

Настоянку призначають для лікування:

• шкірних захворювань (дерматит, фурункульоз);
• застуди, грипу, ГРВІ, ГРЗ;
• органів дихання при астмі, туберкульозі, бронхітах, пневмонії;
• неврології, радикулітів;
• захворювань нирок (пієлонефрит);
• зняття зубного болю.

Ялівцева настойка – міцний алкогольний напій і навіть у невеликих дозах корисна не всім.

Її не можна приймати за:

• виразці шлунка та 12-палої кишки, гастритах у гострий період;
• запальних захворюваннях нирок;
• вагітності та лактації;
• хронічний алкоголізм;
• індивідуальної нестерпності компонентів.

Настоянка з терену: як приготувати терен на горілці, спирті, самогоні?

Восени 2021 року ми відкрили для себе настоянку з терну. З першими морозами виїхали в поле за дачею, виявили кущі дикого терну, зібрали ягоди і вирішили їх пустити на найблагороднішу справу — приготування настоянки під назвою Тернівка. Я сам жену самогон на колоні Алкаш Пельмяш, тому проблем із сировиною у мене не було. Дистилята було 30 літрів, а терна ціле поле.

Я маю чітке усвідомлення того, що ідеальних пропорцій не існує. У всіх використовується різний алкоголь, ягоди збираються в різні часові сезони і заважають у різних співвідношеннях. Я орієнтуватимуся на свої відчуття і на правду не претендую. Можливо, вам потрібно додати трохи менше або трохи більше ягід для ідеального смаку.

Настоянка з терну на самогоні (народний рецепт на 3-літрову банку)

Якщо у вас є пара пляшок самогону, то найкраще зробити настоянку у банку на 3 літри. Пропорції будуть такі:

• Самогон 40% – 2,5 літра.
• Ягоди тернини — 1 кг.
• Цукор – 2,5 столові ложки.

Які ягоди краще використовувати? Вдалий час для збору – перші морози. Терн буде насиченим, смачним та ароматним. Ідеально для виготовлення настойки. Можна його зібрати раніше або взагалі використовувати заморожені ягоди. На смак напою це вплине, але не так критично.

Для естетичної подачі тернової настойки можна використовувати паличку кориці.

Скільки наполягати? Від 3 днів до 3 тижнів. Я не прихильник настоянок, які робляться місяцями і навіть роками. Якщо ви серйозний сомельє і відчуваєте недостатність терпких ноток тернослива в напої, то можна потримати напій і довше. Але зазвичай протягом 2-3 тижнів вже все стає зрозумілим.

У нас із батьком випадково залишилася половина 3-літрової банки, в якій самогон наполягався з терном 6 місяців. Серйозної різниці ми не відчули, тільки сильно впала міцність (до 33-34%).

Настойка з терну на горілці (рецепт із кісточками)

Цей рецепт ми з батьком вигадали самі. Пропорції можуть сильно варіюватися, але суть ви зрозумієте:

• Горілка 40% – 2,5 літра.
• Ягоди тернини — 0,5 кг.
• Свіжа шипшина – 0,5 кг.
• Чорнослив – 5 штук із кісточками.
• Цукор – 2,5 столові ложки.

Як приготувати настоянку? Всі ягоди добре промийте та засипте на дно банки. Відразу додайте 2-3 ложки цукру і залийте горілкою майже до країв. Продукт, що залишився, можна випити, а настойку закрийте щільною кришкою і приберіть в темне прохолодне місце. Періодично потряхуйте вміст. За тиждень потихеньку можна починати дегустувати.

Чи можна додавати більше терну чи шипшини? Так. Але в процесі наполягання сік ягід перемішуватиметься із самогоном. Внаслідок чого його міцність може впасти до 30-35%. Тому краще використовувати міцніший напій або ж сипати менше терну.

Якщо додати дуже багато ягід, то вийде наливка. Про неї ми поговоримо трохи згодом.

Насичений колір тернової настойки.

Чим цінні ягоди, листя, квіти, кора та коріння рослини

Хімічний склад тернових ягід може змінюватися залежно від регіону зростання. Корисні властивості терну обумовлені вмістом наступних основних інгредієнтів:

• амінокислоти 2,5% (яблучна та ін.);
• дубильні та ароматичні речовини;
• корисні елементи (залізо, кальцій, калій, фосфор, йод, марганець, цинк та ін.);
• пектин, каротин;
• фруктові цукру та глюкоза (до 8,8 %);
• вітаміни А, В1, В2, З, РР;
• жирні олії (лінолеве, олеїнове, стеаринове).

природа наділила рослину великим вмістом біологічно активних речовин, що підтримують здоров’я людини

У лікувальних цілях використовують як ягоди терну, а й квіти, листя, коріння і гілки. У зеленій масі рослини присутня велика кількість вітаміну С, флавоноїдів, антоціанів та фенолкарбонових кислот. Коріння містить дубильні речовини. Плоди можна споживати у свіжому, сушеному вигляді, готувати з них варення, джеми та соки.

Особливості впливу на організм людини

Користь терну для організму проявляється в наступному:

• зміцнення стінок кровоносних судин, що сприяє зниженню тиску та рівня холестерину, зменшує ризик серцево-судинних хвороб;
• зменшує дратівливість та нормалізує сон;
• має в’яжучу дію на шлунок, сприяє виведенню шлаків, покращує перистальтику кишечника, формуючи корисну мікрофлору;
• допомагає зменшити вагу за рахунок спеціальної дієти;
• використовується при лікуванні хвороб печінки та нирок;
• підвищує імунітет організму;
• застосовується для профілактики простатиту;
• знімає болючі відчуття при менструації;
• свіжі ягоди допомагають жінкам при вагітності подолати напади нудоти та прояви токсикозу.

Цілющі властивості для людини мають і відвари з квітів терну:

• сприяють очищенню крові;
• позитивно діють працювати ШКТ, допомагають очищенню печінки;
• мають потогінну та сечогінну дію;
• заспокоюють нервову систему;
• знімають запальні процеси на шкірі.

Настоянка з терну на спирту (швидкий рецепт)

Завдяки високій міцності, спирт набагато швидше витягає з терносливу смак, аромат і колір. По можливості використовуйте чистий спирт 96,6% або розбавте його до 45%.

• Спирт (96% або 45%) – 2 літри.
• Ягоди тернини — 1 кг.
• Курага – 10 штук.
• Цукор – 2 столові ложки.

Як визначити готовність настоянки? Дегустацією чи на око. Спирт працює швидше за самогон або горілку, тому термін настоювання можна скоротити від 3 днів до 2 тижнів. Насичений колір та аромат напою дасть вам зрозуміти, що все готове.

Навіщо додавати курагу? Для додаткового аромату та кольору. Курага у невеликих кількостях завжди позитивно позначається на настоянках. Але головне — не переборщити, інакше виходить «компот» із незрозумілим солодким смаком. Не завжди доречно.

Як альтернативу кураги можна додати перегородки волоського горіха. Вони теж надають цікавого кольору настойці.

Як зберегти терен на зиму

Щоб не піддавати ягоди термічній обробці, їх можна висушити або заморозити. У такому вигляді заготівля на зиму повністю зберігає всі корисні властивості, вітаміни та хімічні елементи.

Сушіння терну

Висушити плоди на зиму можна кількома способами. Найпростіший варіант – на свіжому повітрі. Ягоди розміщують на лист або піднос тонким шаром, зверху накривають марлею. Витримують на відкритому сонці п’ять днів, на ніч заносять до приміщення. Періодично терен перемішують, щоб з нього рівномірно випаровувалася волога. Потім лист ще на три дні залишають у тіні.

Якщо використовують духову шафу, процес сушіння на зиму проходитиме у три етапи. Першого дня залишають ягоди на чотири години при температурі 500. Прилад вимикають і відкривають. Наступний етап також триває чотири години, але за режиму 70 0C. Третього дня розігрівають духовку до 750 і витримують у ній плоди 2 години.

Важливо! Зберігати сушений на зиму терен потрібно в закритій ємності за низької вологості повітря.

Використовують заготівлю для приготування компоту, квасу або додають у мюслі.

Заморозка терну

Якщо немає часу на сушіння плодів, їх можна довго зберігати за мінусової температури в морозильному відсіку.

Послідовність заморозки на зиму терну:

1. Плоди миють під краном.
2. Розкладають на тканину.
3. Періодично перемішують, щоб вода повністю випарувалася з поверхні всіх плодів. Заморожують лише сухий терен.
4. Розкладають у невеликі контейнери чи пакети.
5. Якщо м’яка тара, розподіляють по поверхні морозильної камери одним шаром.
6. Через дві години, коли ягоди стануть твердими, можна покласти пакети один на інший.

Перед використанням переміщують пакет або контейнер із морозилки на полицю холодильника та залишають на кілька годин. Для повного розморожування залишають за кімнатної температури.

Харчову цінність заморожений терн зберігає до наступного врожаю

Найпростіший рецепт настоянки з терну за 3 дні

Хто не хоче думати і довго чекати над пропорціями, то можна приготувати терен так:

• Тернові ягоди – половина 3-літрової банки.
• Самогон, горілка, спирт – до країв.

Чому не можна повністю заповнювати банку ягодами? З двох причин: самогону в цьому випадку поміститься менше за літр, а міцність продукту впаде до мінімуму, бо алкоголь перемішається з соком.

Чи можна давити ягоди для настоянки? В цьому випадку вже виходить наливка, та й градус фортеці помітно падає. Ми не рекомендуємо вам давити ягоди у цьому рецепті.

Наполягати продукт можна як у великих, і малих тарах.

Лікувальна настойка з терну: користь для організму

Коли говорять про користь алкогольних напоїв, то одразу виникає багато запитань. Хтось вірить у властивості подібних настоянок, а хтось ні. Але незаперечним є факт, що терн – неймовірно корисна та смачна ягода. То чому б не поєднати приємне з корисним та зробити лікувальну настойку? Рецепт наступний:

• Терн – повна 3-літрова банка.
• Самогон, горілка, спирт 45% – до країв.

Наполягаємо протягом місяця. За цей час алкоголь витягне більшу частину корисних речовин із ягід. Рідина вийде надзвичайно насиченою. Скільки та як часто пити? Тут я залишаю вибір на розсуд читача. Сам би я пив 3 чарки по 30 мл за вечерею. Як то кажуть: «Заради здоров’я, а не пияцтва».

• Покращує травлення. Позитивно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, а також на походи до туалету.
• Очищує організм. Виводить шлаки та інші шкідливі токсини з організму.
• Поліпшує сон. Алкоголь сам по собі не впливає позитивно на якість сну, але саме терн дає хороший ефект.
• Нормалізує вагу. Ягоди терну часто радять вживати дієтологи, що ще раз підкреслює користь цих ягід.
• Позитивно впливає на серце. Насамперед це зниження артеріального тиску.
• Зміцнює імунітет. Як і будь-які інші плоди, терн є джерелом мікроелементів, які добре впливають на роботу організму в цілому.
• Зміцнює ясна. Цікавий факт, про який я не знав. Якщо у вас є проблеми з яснами, то терн рекомендований до вживання!
• Зменшує біль під час жіночих днів. Будучи чоловіком мені не зрозуміти глибини цього пункту, але така властивість у терну теж є.

Якщо вживання настойки переходить у конкретне застілля, то ні про яку користь для організму тут не йдеться. Скрізь треба знати міру.

Протипоказання до вживання ягід

Тернослива приносить користь. Але незнання деяких правил може завдати шкоди.

1. Не можна їсти дику сливу натще: через велику кількість кислоти він викликає подразнення шлунка.
2. Шкідливі плоди дикої сливи для людей, які страждають на гастрит, виразкові хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
3. Ягоди колючої сливи протипоказані алергікам.
4. Отруйні кісточки не можна розкушувати та ковтати.

І все ж таки корисних якостей у дикої сливи набагато більше, тому не варто відмовлятися від розумного вживання ягід терну.

Наливка з терну: рецепт у домашніх умовах

Пропорції алкоголю і терну приблизно такі самі, як і в настоянці. Але суттєво відрізняється спосіб приготування. Давайте почнемо з інгредієнтів:

• Самогон 40% – 1 літр.
• Ягоди тернини — 1 кг.
• Цукор – 5 столових ложок.

Покрокова інструкція з приготування наливки з терну:

1. Перемити та перебрати всі ягоди. Гнилі та плісняві викидаємо.
2. Видалити кісточки. При довгому наполяганні вони виділяють шкідливі речовини, тому краще відразу ж їх позбутися.
3. Перемолоти блендером або прокрутити через м’ясорубку. Кашу, що вийшла, перекласти в ємність для наполягання.
4. Насипати 5 столових ложок цукру та перемішати.
5. Вважається, що на цьому етапі необхідно дати цій масі постояти 2-3 дні. Я не прихильник цього підходу, тому робіть за бажанням. Я цей пункт пропущу.
6. Заливаємо вміст самогоном чи горілкою. Інтенсивно все перемішуємо та прибираємо у темне місце на 14 діб.
7. Періодично вміст збовтуємо, трясемо, перевертаємо.
8. Через два тижні фільтруємо наливку через марлю та розливаємо по пляшках.
9. Можна братися до дегустації!

Якщо напою дати “відпочити” протягом 2-3 днів, то смак стабілізується і напій вийде смачніше. Сам я ніколи нічого не чекаю, хочеться всього й одразу. Але якщо ви здатні трохи почекати, то наливка вам віддячить більш насиченим, яскравим смаком!

Ботанічний опис терну

Тернівник добре росте в умовах помірного клімату. Його можна зустріти на Кавказі, у Криму. Тернівник багато на півночі Африки, в країнах Малої Азії. Україна, країни західної Європи, Середземномор’я багаті на зарості дикої сливи. Освоїлися рослини з терпкими ягодами на заході Скандинавії, ​​біля європейської частини України. Тернівник не любить тінь, тому зустрічається на узліссях, у степах, лісостепах. Місця з великою кількістю сонця вибирає невибаглива козляча ягода, поширюється самосівом.

Тернівник – розгалужене чагарник не більше трьох метрів заввишки. Також колюча злива може зростати у вигляді дерева, висотою від 4 до 8 метрів.

• Коренева система терну потужна, м’ясиста, має безліч бічних коренів, які насичують рослину вологою і грунтовно закріплюють її на поверхні землі. Стрижневий корінь заглиблюється у ґрунт до одного метра.
• Стовбур дикої сливи прямий, з колючками, покритий бурою або насичено-коричневою корою, розгалужується і закінчується розкішною кроною. Деревина тверда, міцна.
• Стебла та гілки у дикої сливи рясні, розташовуються паралельно землі, закінчуються гострим щільним шипом. По всій поверхні гілок ростуть колючки. Свіжі пагони терну покриті м’яким ворсом. Відходять вони від кореневища, тим самим допомагають тернині розростатися і утворювати зарості.
• Лист колючої сливи шкірястий, матовий, темно-зелений, розміром від 4 см до 5 см, формою нагадує еліпс, із зубчиками по краях. До гілок листя кріпиться середнього розміру черешками. Розпускається листя повною мірою після в’янення квітів.
• Квіти терну ніжного біло-рожевого відтінку мають тонкий, приємний, трохи гіркуватий аромат з відтінком мигдалю. Бутони розташовані по одному або по два, мають п’ять пелюсток. Цвіте терен рясно, у квітні-травні. Бутони розпускаються ще до появи листя. Густа, пишна, ароматна шапка квітучого терну виглядає красиво, приваблює комах, що збирають пилок і нектар. Дика злива є чудовим медоносом.
• Плоди колючої сливи темно-синього, майже чорного кольору вкриті восковим нальотом сіро-сизого відтінку. Ягода діаметром від 1см до 1,5 см. М’якуш її зелений, соковитий, м’ясистий. Усередині плода знаходиться кісточка. Кисло-солодкий смак має терпкість, яку втрачає після перших морозів. Сливини кріпляться до гілок ґрунтовно, іноді залишаються на дереві до весни. Дозрівають плоди терну до кінця літа або до початку осені. Терн відрізняє щорічне, рясне плодоношення, яке починається через 2-3 роки після посадки рослини.

Дика злива стійка до посухи, не боїться морозів. За допомогою терну створюють живоплоти, декорують ділянки, зміцнюють схили, що сповзають вниз.

Дикий терен і садовий терн відрізняються один від одного. У дикого терну ягоди терпкі, в’яжучі.

В результаті схрещування терну дикого зі сливою виведений садовий терн. Плоди його більші, солодкі, соковиті, менш терпкі. Цукру в них вдвічі більше.

Стовбур і гілки терносливі не такі колючі, як у дикого терну, що полегшує збирання врожаю. Зараз існує багато сортів гібриду терну та сливи. Перші їх селекційним шляхом вивів І. У. Мічурін. Сорта терну садового:

• Солодкоплідний ТШХА. Кисло-солодкі плоди майже позбавлені терпкості.
• Білясувар. Сорт терну отримав назву від азербайджанського міста, де був виведений. Потрапивши у середню смугу України, у Скандинавія показав зимостійкість, витривалість. Плоди солодко-пріснуваті, злегка в’яжучі, перші заморозки дають сливі ніжну кислинку і прибирають терпкість.
• Гордість Скандинавії. Ягоди складно відрізнити від сливи. Лише легка терпкість і м’ясистість вказують на тернину. Плоди яскраво-коралові, великі. Сорт вирізняє високу врожайність.
• Запашні тернина. Фіолетові ягоди середньої величини, всередині жовті, з кисло-солодкою м’якоттю, терпкість у них відсутня.
• Шропширська тернослива вважається найсмачнішою через медову м’якоті, відсутність терпкості.

Існує безліч сортів терну, в України найбільш популярні Ульяновський, Садовий, Куйбишевський, Сизранський, Пензенський, Ранній гібриди терну та сливи.

Відео з популярними рецептами тернової настойки

Наливка від Станіслава Тарасова

Найбільш універсальний рецепт, у якому Станіслав кроками розписує приготування свого напою. Паралельно йде заготівля терну для в’ялення, що мені здалося також цікавим. Рекомендую для перегляду!

Настоянка тернова від Самодєлкін і КО

Найскладніший і найдовший підхід нам пропонує автор каналу Саморобкін та КО. Якщо швидко промотати відео, стане незрозуміло, навіщо нагрівати терн в каструлі і що там взагалі потрібно фільтрувати. Якщо ви реально хочете приготувати смачну тернову настойку, то краще подивитися ролик цілком.

Настоянка з терну для дівчаток

Позитивне відео від автора каналу “Вінегрет” або “Особою в салаті”, в якому автор розповідає про цікаві настоянки з власних запасів. Крім терну в ролику фігурує Айва та Фейхоа, про яку я писав в іншій статті на нашому сайті – .

Настойка з терносливу в пляшках з-під горілки

Найпростіший рецепт, який підійде не тільки до терну, а й до будь-якої іншої ягоди. У пляшку горілки засипаються плоди та додається 1 столова ложка цукру. Через пару днів або навіть годинника продукт забарвлюється в приємний фіолетовий колір. Ось і все можна приступати до дегустації!

Поради від досвідченого самогонника

Дозволю собі дати вам кілька порад щодо приготування тернової настойки. Всі ці думки я вже розповів у статті, тому просто перерахую їх списком для наочності:

1. Не треба сипати дуже багато ягід. Коли терна у пропорціях дуже багато, він починає розбавляти самогон. Міцність рідини зменшуватиметься, а насиченість від цього сильно не змінюється.
2. Найкращі ягоди дозріють до перших морозів. Але це не означає, що не можна робити напій із заморожених, сухих або трохи недозрілих тернових плодів. Все можна, якщо обережно!
3. Оптимальний термін наполягання від 3 до 3 тижнів. Взагалі не бачу сенсу місяцями ходити навколо однієї банки тернослива з горілкою, сподіваючись на якесь диво. Я намагаюся простіше ставитись до таких речей.
4. На літр дистиляту додайте 1 столову ложку цукру або декстрози. Це пом’якшить напій і дозволить краще відчути смак настойки.
5. Якщо розчаруєтеся в настоянці, то візьміть будь-яку натуральну ароматичну есенцію ELIX і не парьтесь. Я починаю потихеньку вивчати ці штуки і можу сказати, що на натуральній сировині ви не досягнете такого аромату, який дають сучасні есенції. Добре це чи погано не знаю, але моя справа вас поінформувати.

Якщо вам буде потрібна безкоштовна консультація або порада щодо тернової настойки або самогонного апарату, то пишіть мені на