Декларація G7 для України й потужний пакет військової допомоги: у Вільнюсі завершився саміт НАТО

У Вільнюсі завершився довгоочікуваний саміт НАТО, участь в якому взяв Президент України Володимир Зеленський та інші світові лідери. Саміт НАТО відбувався на тлі загрозі світовій архітектурі безпеки. Зокрема, Росія веде загарбницьку війну проти України, а Китай нарощує військову могутність.

За підсумками першого дня саміту лідери НАТО погодилися, що в майбутньому Україна стане членом Альянсу без необхідності виконувати План дій щодо членства в НАТО. Водночас у підсумковому комюніке саміту держави НАТО не озвучили формального запрошення для України. Жодних конкретних дат щодо вступу України Альянс при цьому не озвучував. Відтак, усі найважливіші події саміту НАТО у Вільнюсі читайте в матеріалі 24 Каналу.

12 липня

20:33 У Кремлі негативно відреагували на гарантії безпеки для України від країн “Великої сімки”. Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков вважає дії G7 небезпечними для держави-терориста. 19:45 За підсумками саміту НАТО Володимир Зеленський дав пресконференцію. Він зазначив, що найважливішим результатом зустрічі стало саме прийняття декларації “Великої сімки” щодо “гарантій безпеки для України”. Крім того, президент обговорив питання військової допомоги, зернової угоди, а також посилення тиску на Росію за війну проти нашої країни.

18:36 Володимир Зеленський розповів про перемовини з Байденом. Зеленський подякував Байдену за надання касетних боєприпасів та іншу військову підтримку. Своєю чергою, Байден запевнив, що Сполучені Штати залишатимуться поруч з Україною.

Зеленський провів перемовини з Байденом / Фото Офісу Президента

17:47 Радник голови ОП Михайло Подоляк наголосив, що в результаті саміту НАТО в України буде підтримка союзників та більша кількість зброї. 16:53 Радник Білого дому з ніціональної безпеки Джейк Салліван розповів, що лідер США Джозеф Байден з президентом Володимиром Зеленським обговорять питання передачі Україні далекобійних ракет ATACMS. За його словами, Байден може оголосити про передачу цих ракет Україні. 16:46 Зеленський зустрівся з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем. Під час зустрічі они обговорили інтеграцію України євроатлантичний, і європейський рух. 16:40 Країни “Великої Сімки” погодили спільну декларацію щодо зобов’язань допомагати Україні. “Велика сімка” домовилася забезпечити нашу державу всім необхідним у воєнному протистоянні з Росією. Крім того, G7 також домовилися забезпечити Україну “гарантіями безпеки”.

16:10 На полях саміту у Вільнюсі відбулося перше засідання Ради Україна – НАТО. Створення цієї Ради – це підвищення рівня відносин і крок до майбутнього вступу до Альянсу. На ньому були Президент України та інші світові лідери. Ця подія дійсно є історичною.

Засідання Ради Україна – НАТО / Фото Офіс Президента

14:00 Президент України Володимир Зеленський на полях саміту НАТО зустрівся з президентом франції Еммануелем Макроном, під час зустрічі подякував Франції за далекобійні ракети SCALP.

Зеленський зустрівся із Макроном / Фото 24 Каналу Софії Назаренко

13:55 Рада Україна-НАТО розпочалася. Її відкрив генеральний секретар Єнс Столтенберг та назвав історичною. 13:15 Генсек НАТО Єнс Столтенберг у ході пресконференції заявив, що Україна ближче до НАТО, ніж коли-небудь. Усі члени погодилися, що Україна стане членом Альянсу, тому усунули План дій щодо членства. Він додав, що запрошення буде надано, коли всі члени погодяться, що всі умови для вступу виконані.

12:55 Україна та Нідерланди домовилися у серпні вже розпочати підготовку наших пілотів на західних винищувачах. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єром Нідерландів Марком Рютте.

Володимир Зеленський зустрівся у Вільнюсі з Марком Рютте / Відео 24 Каналу

Конкретні речі. На серпень – домовились почати підготовку пілотів. Наближаємо рішення щодо сучасної авіації для України. Домовились про конкретний внесок Нідерландів у зміцнення нашої ППО та артилерії. Дякую за підтримку на шляху в НАТО – як щодо запрошення, так і щодо гарантій безпеки на шляху, зокрема на двосторонній основі,
– розповів президент.

12:50 Президент України Володимир Зеленський проводить зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом на саміті у Вільнюсі.

Зеленський та Столтенберг провели зустріч / Фото 24 Каналу Софії Назаренко

Після цього Президент України та генсек НАТО виступили на спільній пресконференції.

Зеленський і Столтенберг дали спільну пресконференцію / Фото 24 Каналу Софії Назаренко

12:15 Норвегія передає Україні додаткові 1000 крихітних дронів Black Hornet для ведення розвідки, повідомило міністерство оборони Норвегії.

12:10 Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі проводять зустріч на полях саміту НАТО у Вільнюсі.

11:27Володиимир Зеленський також вже зустрівся з прем’єр-міністром Великобританії Ріші Сунаком. У себе в твітері Президент зазначив, що переговори з представником Великої Британії завжди посилюють глобальну безпеку! Тож, пообіцяв, що новини будуть.

Зустріч Зеленського з Сунаком / Фото Кореспондентка 24 Каналу Андріана Кучер

10:52 Володимир Зеленський вже зустрівся з канцлером Німеччини Шольцом: почалися двосторонні перемовини з німецькою делегацією.

Зеленський зустрівся із Шольцом / Фото кореспондентки 24 Каналу Софії Назаренко

10:13 Президент Володимир Зеленський у Вільнюсі проводить переговори з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Розпочалася зустріч із Канадою. Джастіне Трюдо, дякуємо за незмінну підтримку України ! Перше питання сьогодні – зброя для наших воїнів,
– зазначив Зеленський.

10:11 Володимир Зеленський прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. Разом з ним також на полях саміту також очільник МЗС Дмитро Кулеба та міністр оборони Олексій Резніков. Президент України назвав 3 пріоритети роботи у другий день саміту.

Президент України прибув на саміт / Відео Софії Назаренко

09:30 Міністр оборони України Олексій Резніков, перебуваючи на саміті НАТО у Вільнюсі, опублікував “сімейне” фото з представниками країн-партнерів офіційного Києва.

Ми зібрали кілька “сімей” для підтримки України. Зокрема танкове сімейство, артилерійське сімейство, сімейство ППО, а тепер, на 505-й день широкомасштабної війни, ще й авіаційне сімейство”,
— написав Міністр оборони України в Twitter, дякуючи кожному представникові оборонного відомства країни-партнера.

09:25 Президент Польщі Анджей Дуда у Вільнюсі сказав, що вважає недостатнім рішення НАТО щодо України на саміті. Але він висловив сподівання, що українці зможуть доєднатися до Північноатлантичного альянсу за кілька років. 09:20 Прем’єрка Естонії Кая Каллас прокоментувала підсумки першого дня саміту НАТО. За її словами, маючи ці домовленості на папері, Україна є впевненою в тому, що при зміні влади у будь-якій країні – це не вплине на її зобов’язання. 09:11 У відповідь на вчорашнє комюніке саміту НАТО, в якому було сказано, що Китай кидає виклик інтересам та безпеці блоку, Пекін різко відповів, що він проти будь-яких спроб НАТО розширити свою присутність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 09:10 Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що зараз немає жодної ясності щодо умов майбутнього членства України в НАТО, також невідомо коли і ким вони мають бути сформульовані. 09:05 Прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш позитивно оцінив рішення саміту НАТО щодо України. 09:00 Після прибуття на саміт НАТО у Вільнюсі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що не може коментувати питання членства України у НАТО, однак відзначила успіхи Києва на шляху до членства в ЄС. 08:50 Стартував другий день саміту НАТО, лідери Альянсу збираються на спільне засідання з ЄС та країнами Тихоокеанського регіону. На саміт уже прибули низка політиків: Урсула, Дуда, Шарль Мішель, прем’єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо, президент Фінляндії Саулі Нііністьо, глава уряду Естонії Кая Каллас.

07:00 Головні події другого дня саміту НАТО:

• 09:00 – засідання лідерів країн НАТО разом із партнерами з країн Індо-Тихоокеанського регіону (Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія), Швецією та ЄС;
• 12:35 – спільна пресконференція Володимира Зеленського і Єнса Столтенберга;
• 13:00 – засідання Ради Україна-НАТО;
• 15:30 – пресконференція генсека НАТО Єнса Столтенберга за підсумками саміту;

11 липня

22:15 Володимир Зеленський прибув до готелю у Вільнюсі. Там українського лідера вже чекали люди. Вони зустріли президента оплесками. 21:00 Володимир Зеленський заявив, що робота у Вільнюсі триватиме 12 липня. Оборона – пріоритет. Український лідер подякував партнерам за готовність робити нові кроки. Вже завтра відбудеться перше інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО.

19:00 Володимир Зеленський потужно виступив у Вільнюсі перед мітингом. Багато людей пришли, аби заявити: місце України – у НАТО. Український лідер подякував Литві, яка потужно допомагає Україні. Президент також подякував Литві за чітку позицію щодо запрошення Україну в НАТО. Зеленський наголосив: “я поїхав в дорогу сюди з вірою у рішення, з вірою у партнерів, з вірою у сильне НАТО”. Український лідер додав: “ніколи й нікому не треба озиратись на Москву”.

18:41 У Вільнюсі підняли прапор України з Бахмута. Участь у церемонії взяв президент Володимир Зеленський. 18:11 Єнс Столтенберг заявив, що НАТО погодилося прийняти Україну в Альянс без ПДЧ. Країни Альянсу ухвалили пакет підтримки для України. 17:10 У Литві заявили, що підтримують Україну та її майбутнє у НАТО. 16:13 Володимир Зеленський та Олексій Резніков вже прибули до Вільнюса. 15:48 За даними ЗМІ, Джо Байден виступає за спрощення процедури вступу України до НАТО з метою прискорення її членства після закінчення війни з Росією. Байден хоче скасувати ПДЧ для України.

У Вільнюсі розпочався саміт НАТО: дивіться відео

14:21 Столтенберг і Науседа офіційно відкрили саміт НАТО. Генсек сказав, що саміт має “наблизити України до НАТО, куди вона і належить”. Зустріч відбудеться на рівні глав держав і урядів, включно зі Швецією.

Офіційне фото учасників саміту НАТО / Скриншот відео

• 2 ЗРК Patriot,
• 40 БМП Marder 1A3,
• 25 Leopard 1A5,
• 1 система безпілотних літальних апаратів Luna.

• Туреччина погодилася розблокувати членство Швеції, однак він відмовився прогнозувати точний час вступу Швеції в НАТО;
• коментуючи передачу Україні касетних боєприпасів, генсек сказав, що це індивідуальне рішення кожної з країни;
• говорять про гарантії безпеки для України, Столтенберг висловив впевненість, що партнери по НАТО досягнуть сильних рішень для України;
• Столтенберг нагадав, що головним предметом розгляду НАТО щодо України був пакет з трьох пропозицій: “програма практичної підтримки” для повної сумісності між ЗСУ і силами НАТО; рішення про створення Ради Україна – НАТО; пропозиція скасувати ПДЧ для України;
• генсек сказав, що ймовірна перемога Росії несе загрозу не тільки для України, але й країн НАТО;
• Україна отримає позитивний і сильний сигнал, а також шлях до членства.

10 липня

23:15 Туреччина погодилася передати протоколи про вступ Швеції до парламенту. Генсек НАТО повідомив, що Швеція виконала всі умови меморандуму, аби задовольнити занепокоєння Туреччини в питанні безпеки. Відтак, Ердоган погодився розблокувати вступ Швеції в НАТО. 12:31 У МЗС України повідомили, що члени Альянсу дійшли до консенсусу щодо вступу нашої держави до НАТО без ПДЧ. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що досягнути консенсусу вдалося після інтенсивних переговорів.

Від “абсурдності” до “гарних результатів”. Основні підсумки саміту НАТО у Вільнюсі

Вже ввечері 11 липня, після першого дня саміту, він втратив свою актуальність. Він немовби сумно нагадував про марні надії України отримати запрошення до НАТО вже у литовській столиці.

Але ранок наступного, другого дня саміту, приніс і надії. Тон українського президента Володимира Зеленського щодо вільнюських рішень теж змінився.

Слова про “абсурдність і безпрецедентність” він змінив на визнання “гарних результатів, хоч вони могли б бути ідеальними”, якби Україну таки запросили вступити до НАТО після завершення війни. Без умов, сумнівів і зволікань, коли сама Україна не має часу чекати. Адже щодня через російську агресію гинуть цивільні та військові українці.

“Ми отримали великий позитив і отримали недвозначність того, що Україна буде в НАТО”, – додав Володимир Зеленський.

Якими б не були формулювання вільнюського саміту, в альянсі визнають, що нині Україна, по суті, виконує функцію щита між Росією та євроатлантичним простором. І при цьому на другому році війни майже 90 відсотків українців, за різними соціологічними опитуваннями, підтримують членство в НАТО.

Ще перед самітом помічник генсека з оборонної політики та планування Ангус Лепслі на питання ВВС про те, що альянс скаже у Вільнюсі, відповів: світові лідери шукають ці слова та рішення для України.

Під час саміту зазвичай стриманий і нейтральний у своїй риториці генсек альянсу Єнс Столтенберг емоційно озвучував меседжі про повну підтримку. Він наголосив, що Україна тепер “як ніколи, близька до НАТО”.

За підсумками саміту Україна також отримала політичну декларацію про безпекові гарантії від “Великої сімки”. За словами президента Зеленського, до цієї заяви готові приєднатися ще чотири-п’ять країн.

Втім, Вільнюс де-факто не полегшив шлях України до НАТО. І це все на тлі війни.

Як переконана українська сторона, багато експертів, а також центральноєвропейські члени альянсу, вільнюські рішення можуть ускладнити життя й для самого НАТО: забезпечити Україні реальні безпекові гарантії дорожче, ніж запросити до альянсу.

Крім того, подальша масштабна ескалація з боку Росії означала б провал вільнюського задуму. Подібно до того, як не виправдало себе рішення саміту НАТО в Бухаресті в 2008-му. Тоді на вимогу Франції та Німеччини союзники вирішили не надавати Україні та Грузії план щодо членства. Це не відвернуло війни Росії проти обох країн.

Отож, нижче пояснюємо в деталях, що основні результати Вільнюського саміту значать для України та НАТО.

Невизначені умови

У тунелі, що вів до медіацентру Вільнюського саміту, литовські організатори розмістили фото українців: юні хлопці, що втратили кінцівки через війну; маленькі діти у похмурому бомбосховищі; літні люди, яких рятувальники визволяють з-під вогню та уламків.

Хтось зупинявся та уважно розглядав ці світлини. Хтось швидко проходив повз, не звертаючи уваги. В учасників саміту є вибір, чи вдивлятися в таку важку реальність. В українців його немає.

Українська делегація до самого ухвалення фінального комюніке наполягала на тому, що Україна має отримати фактично безумовне запрошення до НАТО вже на цьому саміті й вступити до альянсу після завершення війни.

Натомість Україна отримала рішення про те, що НАТО запросить її до альянсу, коли на це буде згода союзників та коли будуть виконані певні не конкретизовані умови.

Таке формулювання залишає великий простір для інтерпретацій. Що якщо не буде згоди всіх союзників? Що це за умови? Що буде вважатися достатніми безпековими умовами для вступу? Йдеться про завершення війни, але яким саме воно має бути? Ніхто як з боку НАТО, так і з боку України публічно не пояснив.

Президент Зеленський під час спілкування з журналістами визнав, що “його переконали” погодитися на загальний термін “умови” замість конкретнішого “безпекові умови”. Крім безпеки, в поняття “умови” альянс заклав також продовження оборонних реформ, військової модернізації та боротьбу з корупцією.

Український президент переконаний, що альянс не стримуватиме вступ України через реформи: “Я вважаю, що ми будемо в НАТО, як тільки безпекова ситуація буде стабілізована. А це означає, що в той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять у НАТО, і ми будемо в НАТО”.

Конкретики щодо умов для запрошення до НАТО не отримала не лише Україна. Її не матиме й Росія для того, щоб протидіяти виконанню таких умов.

ПДЧ не буде, але оцінки залишаться

На вільнюському саміті НАТО скасував план дій щодо членства (ПДЧ) як умову для майбутнього вступу України. Це рішення погодили ще до зустрічі у вільнюській столиці. ПДЧ свого часу виконали більшість країн Центральної та Східної Європи, які вступили до альянсу в 1999-му.

Це спрощує процес підготовки до членства для України в сенсі бюрократії та звітування. Але, як випливає з фінального комюніке, не означатиме, що Україну більше не оцінюватимуть.

НАТО зберігає інструмент національних річних програм співпраці з Україною (НРП). Міністри закордонних справ НАТО регулярно оцінюватимуть, як Київ їх виконує.

Цей інструмент запровадили ще в 2009 році, по суті, НРП заповнили вакуум у взаємодії альянсу та України.

За місяць до повномасштабного вторгнення Росії Україна ще розглядала проєкт такої програми на наступний рік. Війна це перервала.

Безпекові гарантії замість запрошення

На головній сцені в престеатрі саміту, як назвали простір для зустрічей з медіа, Володимир Зеленський стояв пліч-о-пліч з лідерами “Великої сімки”.

Всі вони намагалися посміхатися. Найсерйознішим, навіть дещо суворим, у цей момент здавався український президент.

“Вважаю цей результат важливою перемогою України на шляху до НАТО”, – написав після схвалення заяви очільник ОП Андрій Єрмак, що брав участь у підготовці цього рішення.

Очільники “Великої сімки” ухвалили політичну декларацію про наміри надати Україні безпекові гарантії на випадок нової агресії Росії. А також допомагати Україні вже зараз системами ППО, артилерією, далекобійною зброєю, броньованою технікою, а також бойовими засобами в повітрі. Під останніми, вочевидь, маються на увазі насамперед багатоцільові винищувачі F-16.

Український президент не посміхався, коли вийшов на сцену з лідерами “Великої сімки”

На саміті румунська делегація заявила, що готова організувати навчання для українських пілотів з бойовим досвідом на F-16 у серпні. Хоча, як розповіли ВВС присутні на обговоренні цього питання представники України, румунські делегати не надали деталей, чи зможуть вони це зробити так швидко.

Раніше заявляли, що такі навчання мали б розпочатися в липні, але досі не стартували. Найбільш підготовлену базу для цього мають США. Але про навчання на їхній базі наразі не йдеться.

На запитання про ракети ATACMS від США президент Зеленський відповів багатозначним мовчанням та посмішкою.

Загалом же, за його словами, Україна отримала від партнерів “важливий меседж, що йдеться про безпекові гарантії саме на шляху до НАТО”. А не гарантії, що замінять членство в НАТО.

Слово “гарантії” для багатьох українців асоціюється з Будапештським меморандумом 1994 року. У ньому також йшлося про безпекові гарантії для України після відмови від ядерної зброї від США, Великої Британії та Росії. Ці гарантії залишилися обіцянками, а одна з країн-гарантів напала на Україну.

Володимир Зеленський наполягає, що цього разу уроки історії мають бути засвоєні

Український президент запевнив, що цього разу уроки історії мають бути засвоєні. Країни, які підписали декларацію у Вільнюсі, планують укласти з Україною двосторонні юридично обов’язкові договори. А спільна декларація є лише “багатосторонніми рамками” для них.

У цих двосторонніх договорах мало б йтися про максимально конкретні речі: передачу певних типів озброєнь, оборонних технологій, навчання українських пілотів на сучасних винищувачах, кредитні гарантії для України, енергетичні проєкти, протидію спробам Росії обійти санкції в оборонці тощо. Список можливостей союзників НАТО та потреб України є довгим.

Окрему допомогу “Велика сімка” та деякі інші країни НАТО надають та надаватимуть далі ще під час війни.

Після її завершення в України буде певне міжчасся: період між припиненням бойових дій та ймовірним вступом до альянсу. Довгострокові безпекові гарантії потрібні для того, щоб вона була захищеною від можливої нової агресії РФ саме в цей час.

Допоки не підписані двосторонні договори, говорити про дієвість цього механізму зарано.

Рада рівних

У Вільнюсі відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО. Україна має право самостійно скликати засідання цього органу для кризових консультацій, а всі його учасниці мають рівний статус.

“Це набагато сильніша структура, ніж просто партнерство”, – сказав генсек Столтенберг.

Це ще один майданчик для координації, де Україна зможе отримати досвід роботи в численних комітетах альянсу як рівноправний партнер.

“Хрещення вогнем” натівської дипломатії

Одним із менш помітних підсумків Вільнюського саміту є той досвід, який українська влада здобула в натівській політиці. Про це чимало говорили в кулуарах .

Альянс у своїх рішеннях традиційно орієнтується на консенсус та пошук спільного знаменника. Часто цей знаменник є компромісним. Відповідно, саміт, що, на думку української сторони, мав би стати історичним, став компромісним.

“Іноді дуже важко пояснити партнерам певні речі. Ми перебуваємо у стані війни, і партнери дуже хочуть нам допомогти. Але ми живемо в дуже різних умовах”, – сказав український президент у Вільнюсі.

Фактично чи не вперше погляди України й США, а також деяких країн, що повністю орієнтуються на американський курс, розійшлися. Приміром, канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо не виступив відкрито на підтримку запрошення України до альянсу, як це зробили президент Франції Еммануель Макрон та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Розходження проявилися, приміром, під час публічного форуму НАТО, де відбуваються дискусії між політиками, дипломатами та експертами.

Радник з національної безпеки американського президента Джейк Салліван закликав українців до більшої вдячності за все, що робить США. Це прозвучало у відповідь на питання виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк.

Вона запитала Саллівана, чи продиктоване рішення США та альянсу щодо України страхом перед Росією та прагненням домовлятися з Путіним неофіційно. А також – що вона має сказати своєму 11-річному сину про вибір НАТО? Чи готувати його до участі у війні за сім років, коли він підросте?

Джей Салліван закликав “залишити інсинуації та підтексти за дверима”, а закиди на адресу Джо Байдена назвав “необґрунтованими та невиправданими”. Зрештою, він визнав, що тягар війни несе на собі український народ. Салліван заприсягся “робити все можливе кожен Божий день”, щоб допомогти Україні вистояти.

Саміт, що, на думку української сторони, мав би стати історичним, став зрештою компромісним

Президент Зеленський після зустрічі з Джо Байденом висловив сподівання: “Ніхто не буде торгуватися членством в НАТО. Буде політичне рішення, засноване на оцінці безпекової ситуації”.

Багато ЗМІ процитували слова міністра оборони Великої Британії Бена Уоллеса щодо постійних прохань України про зброю: “Знаєте, ми не Amazon”. Але насправді слова Уоллеса вирвали з контексту. У повній версії він сказав, що “на Капітолійському пагорбі були певні нарікання, коли ми привозили лист озброєнь, немов для шопінгу. Мовби Уряд США – це представництво Amazon”.

Британський міністр відомий своєю послідовною та рішучою підтримкою України. Його країна першою надала Україні летальну зброю на початку війни та першою надала далекобійні ракети Storm Shadow.

Український президент запевнив його у своїй вдячності аж до того, що готовий “дякувати йому кожного ранку”. Ці слова дехто сприйняв як нечемність.

Зрештою, у багаторічній історії НАТО, особливо в часи криз, часто траплялися тертя між союзниками. По суті, у Вільнюсі Україна вперше стикнулася з усіма тонкощами та складнощами натівської політики не як країна, яку підтримують, а як країна, яка претендує на членство.

Пізно ввечері після саміту на стовпах вуличних ліхтарів у Вільнюсі ще майоріли прапори НАТО, Литви та України. Вони чергувалися. Кольори українського стяга яскраві, а натівський прапор – темніший.

Тому в темряві виникала оптична ілюзія: немовби український прапор висів один. Але варто було придивитися й переконатися – це не так. На стовпі поруч з українським висів прапор НАТО.

Саміт НАТО у Вільнюсі: Україна у центрі уваги

Альянс має знову запевнити Україну, що вона може вступити до НАТО. Колись. Чи буде цього разу на саміті у Вільнюсі більше конкретики, яка роль Німеччини та чи дасть Ердоган зелене світло на вступ Швеції до Альянсу?

Висотна будівля у Вільнюсі, де відбудеться саміт НАТОФото: Bart Maat/ANP/picture alliance/dpa

За всю 74-річну історію НАТО глави урядів і керівники держав Альянсу рідко перебували так близько до противника під час своїх регулярних зустрічей на високому рівні. Вільнюс, столиця Литви, розтошований всього за 200 кілометрів від кордону з російським агресором в ексклаві Калінінград. Це 360 кілометрів до кордону України, яка потерпає від загарбницької війни, яку веде Росія. Союзницька з Росією Білорусь, де очікується прибуття російських бойовиків ПВК “Вагнер”, розташована лише за 35 кілометрів від Вільнюса. У 2006 році представники НАТО проводили таку зустріч в сусідній Латвії, в Ризі, але тоді Росія ще вважалася партнером, а не загрозою.

З метою охорони найбільшої в історії Литви зустрічі глав держав і урядів литовська армія і союзники по НАТО задіяли близько 4000 солдатів. Разом з поліцією і спецслужбами безпеку протягом двох днів саміту у вівторок і середу мають гарантувати близько 12 000 осіб. Литовські дипломати вважають, що варто очікувати “провокацій” з боку росіян. Німецькі збройні сили також долучені до охорони заходу. Військово-повітряні сили тимчасово розмістили навколо Вільнюса системи Patriot для захисту від ймовірних ракетних атак. Як повідомлялося, ці системи перебувають там у бойовій готовності з четверга. Також повідомлялося про те, що у Вільнюсі розгорнуто сили спеціального призначення Бундесверу, але подробиці невідомі.

Чого хоче досягти Литва – господиня саміту?

Приміщення виставкового центру у Вільнюсі було відремонтоване і розширене спеціально для проведення саміту Альянсу. Литва витрачає на саміт 38 мільйонів євро. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, ці гроші добре вкладені. Добре організований саміт показує, що Литва достатньо “доросла”, щоб зробити цю історичну зустріч можливою, сказав він кілька днів тому під час відвідин виставкових залів, оздоблених символікою НАТО. Тепер, за його словами, йдеться вже не про інфраструктуру, а про зміст і рішення заходу. Науседа, відомий підтримкою України та її прагнення вступити до НАТО, хоче, щоб Альянс насамперед продемонстрував єдність.

Гітанас НауседаФото: Nina Haase/DW

Литовський президент вважає, що потрібно скористатися нинішньою слабкістю російського президента Володимира Путіна після невдалої спроби путчу бойовиків ПВК “Вагнер” у Росії. “Деякі мої колеги кажуть, що сильний Путін менш небезпечний, ніж слабкий Путін. Я з цим не згоден. Нам потрібно рішуче рухатися вперед, тому що ми перебуваємо на роздоріжжі історії. Якщо ми не будемо рішучими і об’єднаними зараз, завтра буде занадто пізно”, – наголошує він.

Очікування України

Президент України Володимир Зеленський раніше вже неодноразово озвучував позицію Києва. “Україна готова до членства в НАТО. Чекаємо, коли НАТО буде готове прийняти Україну”, – наголошував він напередодні саміту.

Він розуміє, що Україну не можуть прийняти в НАТО під час війни, що триває, але принаймні гарантії безпеки з боку Заходу Києву потрібні зараз, каже український президент. Гарантії безпеки важливі не лише для України, але й для її сусідів через російську агресію в Україні та можливу агресію проти інших частин Європи, як вже неодноразово пояснював Зеленський.

Очікування України великі, але канцлер Німеччини Олаф Шольц так само, як і інші глави урядів, ще задовго до саміту у Вільнюсі чітко висловив позицію основних країн НАТО: “Під час війни не може бути ніякого вступу до нашого оборонного альянсу. Однією з передумов членства є відсутність невирішених прикордонних конфліктів”.

Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN напередодні саміту чітко дав зрозуміти, що Україні доведеться зачекати. Лише після завершення агресивної війни, яку веде Росія, можна буде взагалі розмірковувати над питанням про вступ. Нині ж, за його словами, Україні треба спочатку допомогти перемогти у війні. Після війни можливі гарантії безпеки, такі як зараз отримує від США Ізраїль, натякнув американський президент.

Єнс СтолтенбергФото: François Walschaerts/AFP

Чи краще швидкий вступ до НАТО?

Як можуть виглядати гарантії безпеки для України з боку великих країн НАТО – США, Великобританії, Франції та Німеччини – одразу після сподіваного завершення війни, поки що незрозуміло, і це питання, як очікується, обговорюватимуть у Вільнюсі. Клаудія Майор, експертка з питань безпекової політики берлінського Фонду “Наука і політика”, вважає, що позиція канцлера є надто стриманою. Вона рекомендує вже зараз прийняти до НАТО ті частини України, які безпечно контролюються київським урядом. Таким чином, Україна стала б справжнім союзником, якого тоді потрібно захищати.

“Це не швидкий і не легкий процес. Вступ до НАТО пов’язаний з багатьма ризиками. Але якщо ми зараз говоримо: вступ тільки після війни, то це означає де-факто, що Росія має стимул продовжувати цю війну нескінченно і таким чином має де-факто вето на вільний вибір альянсу (Києвом. – Ред.)”, – сказала Клаудія Майор в ефірі німецького телебачення.

Безпека України і роль Німеччини

Берлінський Фонд ” Наука і політика” (SWP) оприлюднив напередодні саміту НАТО в Вільнюсі аналітичну доповідь під назвою “Тривала безпека для України”, що закликає до конкретних кроків, після яких країна може стати членом Альянсу. Серед таких кроків, приміром, підтримка Києва шляхом “пакту про безпеку, відбудову і мир”. Це має включати “заходи, що підсилюють один одного” і координуються між різними гравцями. Тобто між ЄС, НАТО, великими промислово розвиненими країнами G7 і більш ніж 50 країнами під керівництвом США, які на американській авіабазі в західно-німецькому Рамштайні координують поставки зброї в Україну. Німеччина має відігравати при цьому центральну роль з точки зору фінансових ресурсів і можливостей і, насамперед, з точки зору політичної ваги, вважає співавторка документа, експертка SWP Марґарете Кляйн (Margarete Klein).

Марґарете Кляйн Фото: SWP Berlin

“Нам ідеться про те, що безпека України мусить гарантуватися в довгостроковій перспективі”, – зазначила в інтерв’ю DW Кляйн, яка очолює дослідницьку групу з питань Східної Європи та Євразії у Фонді SWP. “І для цього ми бачимо лише три можливості: або Росію буде роззброєно, що нереалістично, або Україна знову отримає ядерну зброю, чого ніхто не може хотіти, або членство України в НАТО”, – пояснює експертка.

У своїй аналітиці Кляйн пише, що російському президенту і Кремлю необхідно дати зрозуміти, “що підтримка Заходу є довготривалою”. Тоді російський розрахунок, що з часом підтримка України зменшиться, не спрацює, вважає вона. Необхідне продовження, інтенсифікація і довгострокове фінансування поставок озброєнь, – зазначає Кляйн. Тобто йдеться про постачання боєприпасів, технічне обслуговування, логістику української оборони і розвиток української військово-оборонної промисловості. Водночас, за словами експертки, Україна має бути повністю інтегрована в західну військову структуру. При цьому Німеччина, на її думку, мала б у найближчі роки перетворитися на провідну державу в Європі у питаннях оборони та озброєння.

Розбіжності в деталях

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, термін повноважень якого нещодавно було продовжено ще на рік, невтомно повторює формулу, що країни Альянсу підтримуватимуть Україну зброєю, боєприпасами та навчанням військових стільки, скільки буде потрібно, щоб відбити агресію Росії. “На саміті я очікую нових оголошень про військову підтримку України. Ми також затвердимо багаторічну програму підготовки до членства в НАТО. Ми повинні домогтися, щоб Україна вистояла як суверенна, незалежна держава в Європі”, – сказав Столтенберг напередодні саміту в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

До самого початку саміту серед учасників 31 делегації країн-членів НАТО так і не було досягнуто єдиної позиції стосовно деталей політики щодо України, а також нових оборонних планів для стримування і захисту від можливих російських нападів на територію НАТО. Верховний головнокомандувач НАТО в Європі представив майже 2000-сторінковий план оборони на випадок російського вторгнення. Це перший такий план з часів закінчення холодної війни у 1980-х роках.

Насамперед Туреччина, зокрема, досі не погоджується з підсумковим документом не через принципові застереження, а для того, щоб проштовхнути кілька власних пунктів, кажуть у дипломатичних колах. Угорщина, яка радше дружньо налаштована до Росії, також не дуже прагне підтримувати Україну. Франція останнім часом наполягає на якнайшвидшому вступі України до НАТО. Німеччина та інші західні держави більше зволікають, тоді як країни Балтії вимагають більше зброї, більше боєприпасів, власне, більше всього для України.

“Це дуже мило – прибути на саміт і сказати: “О, ми всі рухаємося в одному напрямку”, – сказала колишній старший стратег НАТО Стефані Бабст в інтерв’ю Литовському радіо (LRT). “Вибачте, але це дурниця. Всі бачать, що існують різні підходи. І якщо ми це можемо бачити, то і президент Путін також. І це можуть також бачити китайці та іранці”, – зазначила вона.

Чому Швеція має чекати?

Вирішальним фактором буде те, як провідна держава НАТО, США, позиціонуватиме себе щодо суперечливих питань. Президент США Джо Байден висловився проти негайного членства України в НАТО, але хоче пообіцяти більше військової допомоги. Байден також хоче вплинути на президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, щоб той відмовився від опору проти ще рік тому обіцяного вступу Швеції до НАТО.

Ердоган зустрічається у понеділок з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Вільнюсі перед початком саміту. Крістерссон минулого тижня просив про підтримку у Білому домі у Вашингтоні. Туреччина досі закидає Швеції те, що вона робить недостатньо для боротьби з тими, кого Ердоган називає курдськими терористами. Парламент Угорщини також ще не схвалив вступ Швеції. Але вирішення проблеми є досяжним, запевнив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Чи чекати Україні запрошення в НАТО на саміті у Вільнюсі

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video