Іври́т (івр. עברית[ʔivˈʁit] ( прослухати) чи [ʕivˈɾit] ( прослухати)), також староєвре́йська мо́ва — єврейська (гебрейська) мова з групи семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі.
ІвритІзраїль / Офіційна мова Ізраїль — багатомовна країна. Офіційною мовою є іврит; арабська має особливий статус. Крім того, поширені англійська та російська, а також французька, амхарська (ефіопська), іспанська, румунська, польська, ідиш, ладіно, угорська.
Сучасний іврит відродила одна людина — Еліезер Бен-Єгуда, який під час навчання в Сорбонні спостерігав глибокий вплив французької мови на французький націоналізм.
Лужки, Віленської губернії — 16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження івриту як розмовної мови, видавав перший щотижневик івритом, був засновником Комітету мови іврит, розпочав публікацію першого повного словника мови.
Мертвою мовою називають ту, яку жоден народ не вважає своєю рідною і не використовує її у щоденному побутовому спілкуванні. При цьому сама мова може зберегтися, її можна вивчити, і часом вона виконує якісь культурні функції, як, наприклад, латина.
Іменник Іменники в івриті мають два роди: чоловічий і жіночий, абстрактні іменники зазвичай — жіночого роду. Жіночий рід має закінчення ה- (приблизна вимова: -а), або ת/ -ית/ -ות- (приблизна вимова: -et/-it/-ut). Іменники з іншим закінченням — переважно чоловічого роду. Категорія числа …