Аванс: строки виплати і розмір

Праця людину підносить. Але ще приємніше отримувати за свою роботу винагороду. А як пестить слух звук СМСки на телефоні, коли на картку «впала» зарплата! Але щоб порадувати працівників, бухгалтерові треба попрацювати. Поговоримо сьогодні про зарплатний аванс.

Усі питання, що стосуються виплати зарплати за першу половину місяця (авансу*), бажано прописати в колективному договорі або положенні про оплату праці. У ньому зазначте: скільки разів на місяць виплачуватимете зарплату своїм працівникам, у які строки та у якому розмірі.

* У трудовому законодавстві немає поняття «аванс», але це лаконічніший і звичніший термін, тому в статті використовуватимемо саме його.

Періодичність виплати

Вимоги до періодичності виплати заробітної плати встановлені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Це мінімальна кількість виплати зарплати на місяць. Але ніщо не заважає роботодавцеві виплачувати зарплату своїм працівникам частіше. Так, наприклад, зарплату можна виплачувати кожного тижня або щодекадно. Але якщо працівник попросить виплачувати йому зарплату один раз за підсумками місяця, роботодавець не повинен йти йому на поступки. Це вважатиметься порушенням трудового законодавства з усіма подальшими неприємними наслідками.

Строки виплати

Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату працівникам не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці). Ця умова повинна дотримуватися і для авансу, і для заробітної плати за другу половину місяця. Відразу виникає запитання: що вважається першою і другою половиною місяця? Відповідь підказує Мінсоцполітики в листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10. Перша половина місяця — це перші 15 календарних днів (з 1-го по 15-те число). Відповідно, друга половина місяця — наступні календарні дні місяця, починаючи з 16-го числа й до останнього календарного дня місяця. Зазначимо: з точки зору елементарної математики перша половина лютого закінчується в день закоханих — 14 лютого. Адже у звичайному (не високосному) році в лютому всього 28 днів. Але щоб не морочитися з підрахунками та округленнями, на наш погляд, можна дотримуватися рекомендацій Мінсоцполітики для усіх місяців без винятків.

Таким чином, аванс виплачуйте в період з 16-го по 22-ге число, а зарплату — з 1-го по 7-ме число. Точна дата має бути встановлена в колективному договорі або нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (за його відсутності — з представником трудового колективу).

З урахуванням викладеного, загальні строки виплати авансу і зарплати представимо на рис. 1. До речі, при встановленні конкретних строків виплати зарплати не забувайте ще про одну вимогу: проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати 16 календарних днів.

Рис. 1. Строки виплати зарплати та авансу

Тобто не можна виплачувати аванс, скажімо, 16-го числа, а заробітну плату за другу половину місяця — 7-го числа наступного місяця, оскільки розрив між цими виплатами перевищує 16 календарних днів.

Приклад 1. Колдоговором установлено, що виплата зарплати на підприємстві здійснюється двічі на місяць — у перший день після закінчення періоду, за який вона здійснюється.

Перша половина місяця — це період з 1-го по 15-те число (15 календарних днів), отже, датою виплати авансу буде 16-те число місяця (15 + 1). Строк виплати зарплати за другу половину місяця — 1-ше число місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати.

Часто виникає ще одне запитання: коли виплачувати аванс (зарплату), якщо строк виплати зарплати, встановлений в колдоговорі, припадає на вихідний, святковий (неробочий) день? Дії роботодавця в цьому випадку чітко прописані в трудовому законодавстві. Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату в робочі дні.

Якщо день виплати зарплати збігся зі святковим/неробочим або вихідним днем, зарплату виплачуйте напередодні!

При цьому наступна виплата не переноситься. Тобто проводитиметься в дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом підприємства (див. лист Мінсоцполітики від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28).

Зверніть увагу: у такому разі проміжок між виплатами зарплати може перевищити 16 календарних днів, але це не вважатиметься порушенням трудового законодавства.

Наприклад, для підприємства, про яке йдеться в прикладі 1, у червні 2019 року день виплати авансу (16 червня) припадає на вихідний день (неділя). Отже, аванс треба виплатити працівникам напередодні, тобто 14 червня (п’ятниця). А ось зарплату за другу половину червня треба виплатити у встановлений строк — 1 липня (понеділок).

Розмір авансу

Мінімальний розмір авансу встановлений у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. Там передбачено, що розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше плати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Водночас роботодавець може встановити розмір авансу й у більшому розмірі. Головне — зазначити це в колдоговорі або положенні про оплату праці.

На практиці застосовують два варіанти встановлення розміру авансу:

• виходячи з фактично відпрацьованого часу (цей показник змінюватиметься щомісячно);

• у фіксованому розмірі (певний відсоток від окладу).

Давайте розглянемо нюанси кожного варіанта.

Орієнтуємося на відпрацьований час.

Як ми говорили вище, аванс — це зарплата за першу половину місяця. А першою половиною місяця вважаються перші 15 календарних днів місяця. Тобто працівникові треба виплатити аванс у сумі, не меншій ніж оплата за фактично відпрацьовані дні (години) з 1-го по 15-те число поточного місяця, виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу). У свою чергу, кількість робочих днів, що припадають на першу половину місяця, у різних календарних місяцях може відрізнятися.

Нижче (див. таблицю) ми навели кількість робочих днів, що припадають на першу половину місяця в 2019 році для 5-денного робочого тижня з двома вихідними в суботу і неділю (з урахуванням рекомендацій про перенесення робочих днів згідно з Розпорядженням КМУ від 10.01.2019 р. № 7-р).

Місяць 2019 року

Кількість робочих днів:

Частка робочих днів, що припадають на першу половину місяця, %

у першій половині місяця (з 1-го по 15-те число)

Виплата авансу працівникам: розмір і механізм розрахунку

Доволі часто від бухгалтерів можна почути такі запитання:
• чи потрібно нараховувати аванс в облікових регістрах?
• як визначати суму авансу для виплати?
• чи можна його взагалі не виплачувати?
Тож, з’ясуймо, які вимоги встановлює трудове законодавство та як уникнути порушень під час визначення розміру авансу й розрахунку суми до виплати

Передусім наголосимо: ч. 1 ст. 115 КЗпП передбачає виплату зарплати не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.дн., та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату. Тому невиплата авансу (зарплати за першу половину місяця) — це пряме порушення трудового законодавства. Детальніше про строки виплати авансу див. у статті «У які строки виплачувати аванс і зарплату працівникам».

Мінімальний розмір авансу: особливості визначення

Розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) визначають у колективному договорі чи нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів ― представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).

Розмір авансу не може бути меншим від оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі ― Закон про оплату праці).

Першою половиною місяця вважаються перші 15 к.дн. місяця (див. лист Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10).

Отже, працівникові повинні виплатити аванс у сумі, не меншій за фактично відпрацьовані робочі дні (години) із 1 по 15 число поточного місяця, виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).

Зверніть увагу!

Дні відпустки, хвороби, відсутності з інших причин не вважають відпрацьованим робочим часом і не беруть участі в розрахунку суми авансу. Але дні відрядження необхідно враховувати під час обчислення суми авансу, адже ці дні вважаються відпрацьованим робочим часом.

Кількість робочих днів, які відпрацьовує працівник протягом першої половини місяця, може відрізнятися в різних календарних місяцях, а отже, фактична оплата за відпрацьований час буде різною.

Зокрема, наприклад, для 5-денного робочого тижня у 2019 році в першій половині місяця було:

• у січні — 9 р.дн. (із 21-го);
• у лютому — 11 р.дн. із 20-ти;
• у березні — 10 р.дн. із 20-ти;
• у квітні — 11 р.дн. із 21-го, а якщо було перенесення — 11 р.дн. із 20-ти;
• у травні — 9 р.дн. із 21-го, а якщо було перенесення — 10 р.дн. із 22-х;
• у червні — 10 р.дн. із 18-ти;
• у липні — 11 р.дн. із 23-х;
• у серпні — 11 р.дн. із 21-го;
• у вересні — 10 р.дн. із 21-го;
• у жовтні — 10 р.дн. із 22-х;
• у листопаді — 11 р.дн. із 21-го;
• у грудні — 10 р.дн. із 21-го (незалежно від перенесення днів).

Як бачимо, у деяких місяцях (лютий, квітень, червень, серпень, листопад 2019 року) кількість відпрацьованих робочих днів протягом першої половини місяця навіть більша, ніж у другій половині. Тому лише встановити розмір авансу в розмірі 50% тарифної ставки (посадового окладу) не вийде.

Тож, як зазначити в колдоговорі чи положенні про оплату праці порядок визначення розміру авансу (зарплати за першу половину місяця)?

Як визначити розмір авансу в колдоговорі