Артилерійські дивізії: радянські монстри які повертає РФ – скільки в них артилерії та яка потужність

Defense Express продовжує цикл матеріалів присвяченому масштабним, на межі втрати зв’язку з реальністю, планам РФ із формуванням нових дивізій. Раніше вже була оцінена можливість та необхідні ресурси з перетворенням семи мотострілецьких бригад у дивізії, а зараз – аналіз плану створення одразу п’яти артилерійських дивізій військових округів.

Справа в тому, що артилерія для РФ стала наріжним каменем всієї тактики і саме на її вогонь здійснюється максимальна ставка. Водночас артилерійські дивізії – це те, що здавалось взагалі залишилось у часи СРСР, бо такі з’єднання є справжніми монстрами з величезною кількістю артилерії.

Наприклад можливо згадати радянську 34-у артилерійську дивізію, яка на момент виведення з Німеччини у 1991 році складалась з п’яти артилерійських бригад та мала на озброєнні:

• 72 од. 152-мм гаубиць 2А65
• 72 од. 152-мм САУ 2С5 “Гиацинт-С”
• 72 од. 152-мм САУ 2С3 “Акация”
• 72 од. 220-мм РСЗВ “Ураган”
• 72 од 100-мм протитанкові гармати МТ-12 та 36 СПТРК “Штурм-С”

У 2007 році перед розформуванням її скоротили до 3-х бригадного складу виключивши “Урагани” та протитанкову бригаду, а також замінивши самохідні 2С3 “Акация” на причіпні 2А36 “Гиацинт-Б”, а також додали дивізіон на 240-мм самохідних мінометах 2С4 “Тюльпан” та учбову бригаду.

У ході реформи збройних сил РФ та відмові від дивізій у 2008-2011 роках, артдивізії були розформовані, а найбільшим з’єднанням залишаються артбригади, які в середньому мають по чотири дивізіони. Загальна кількість артилерійських систем зазвичай становить:

• 36 од. 152-мм САУ 2С19 “Мста” або причіпні 2А65 “Мста-Б”
• 8 од. 220-мм РСЗВ “Ураган”
• 27 СПТРК “Штурм-С”

У деяких артбригадах РФ до них додаються 12 одиниць 203-мм 2С7 “Пион” (або їх модернізація “Малка”) та/або самохідні міномети “Тюльпан”. Також існують артилерійські бригади підвищеної могутності, які у чотирьох дивізіонах мають: 24 одиниці САУ “Піонів” та 16 “Тюльпанів”.

Враховуючи ностальгію міноборони РФ за часами СРСР, то скоріш за все Москва спробує повернути артилерійські дивізії саме радянського складу з п’яти бригад, додавши до дивізії додаткові підрозділи з засобами розвідки. У випадку, якщо це будуть п’ять новостворених з’єднань, то це означає потребу у 1080 одиницях 152-мм артилерії, 360 РСЗВ великого калібру та 540 протитанкових видів озброєння (хоча останнє вбачається не принциповим).

Але навіть у випадку, коли артилерійські дивізії будуть формуватися шляхом об’єднання існуючих бригад, то навіть це означає потребу у їх доозброєнні. Без урахування того, що будуть використані “побиті” артбригади, які “магічним” чином різко будуть доведені до штатної кількості, це означає потребу у 540 одиницях 152-мм артсистем.

Звісно у РФ значні запаси гармат, якщо брати Military Balance, то на “папері” мова йде про астрономічні запаси у близько 2 тисячі самохідної артилерії у калібрі 152-мм, та близько 1,7 тисячі 152-мм гаубиць, а також ще 700 РСЗВ “Ураган”. До артилерійських систем ще можливо додати старіші зразки на кшталт Д-20, Д-1 та навіть МЛ-20 – ще близько 2 тисяч.

Але за оцінками лише 30% артилерійських систем, особливо самохідних, взагалі підлягають відновленню. Більше того, РФ активно їх знімає з консервації та кидає на фронт, зокрема справа вже дійшла не тільки до Д-20, а й до Д-1 зразка 1943 року. Тобто зі складів вже вибрали все що було й дійшли до запасів 50-х років.

Окрім того, у питанні артилерії важливо не тільки наявність стволів, а й боєприпасів до них. І з огляду на цілий ряд маркерів, з їх запасами у РФ вже існують проблеми, які поступово переростають у стратегічні.

Існує інформація, що поточний нормати витраи артилерійських боєприпасів на добу в армії РФ наразі встановлений у розмірі 22-24 постріли на 24 години (звісно це не означає, що вони стріляють раз на годину). Таким чином добова потреба у снарядах за цим нормативам лише для однієї артилерійської дивізії має становити 23,7-25,9 тисячі 155-мм снарядів на добу. Для п’яти артилерійських дивізій – понад 125 тисяч снарядів на добу.

Якщо комплементарно для РФ порівняти випуск великокаліберних боєприпасів із всім оборонно-промисловим комплексом США, який зараз виробляє 14 тисяч 155-мм боєприпасів на місяць, то це дев’ять місяців роботи російських боєприпасних заводів. Дев’ять місяців роботи для того, щоб забезпечити вже урізану добову норму витрат снарядів п’яти артилерійських дивізій.

Звісно у міноборони РФ провели значно точніші розрахунки, але логіка рашиського військового керівництва цілком зрозуміла. На папері звести бригади у дивізії – це одна задача, за яку можливо отримати медалі чи навіть ордени. А ось надати гармати та боєприпаси – це задача для військово-промислового комплексу РФ, за невиконання чого цілком реально отримати до 10 років .

Артилерія РФ: як не заплутатись у дивізіонах та батареях, скільки гармат у підрозділах російської армії

У збройних силах РФ артилерія приділяється особлива увага, бо саме нею намагаються хоча б частково компенсувати перевагу країн НАТО в авіації. Саме артилерія має забезпечити вогневу підготовку, підтримку та супровід для загальновійськових формувань наземних військ РФ.

Історично для назв підрозділів артилерії використовуються не “піхотні” терміни – “батальйон” чи “рота”, а “дивізіони” та “батареї”, але найменшою структурною одиницею все одно залишається “взвод”.

Артилерійський вогневий взвод – це три “стволи”. Два вогневих взводи (загалом шість артилерійських систем) зі взводом управління – утворюють артилерійську батарею.

Таким чином у артилерійській батареї на САУ 2С19М1 “Мста”:

• 64 особи;
• 6 САУ;
• 1 командно-спостережна машина 1В185;
• 1 командно-штабна машина 1В186;
• 3 одиниці автотранспорту.

Артилерійський дивізіон складається з трьох батарей (в середньому – 18 “стволів”), взводів забезпечення та взводу управління дивізіону.

Наприклад, в артилерійському дивізіоні на САУ 2С19М1 “Мста”:

• до 247 осіб;
• 18 одиниць САУ;
• 4 командно-наглядові машини 1В185;
• 4 командно-штабні машини 1В186;
• 1 передовий розвідувальний пункт ПРП-4А;
• 12-16 вантажних машин.

Але треба одразу обумовити, що склад та організація артилерійського дивізіону вкрай різноманітна та залежить від типу артилерійських систем, які можуть не лише бути самохідними чи причіпними, що зумовлює значно більшу кількість автотранспорту у підрозділі, але і відрізнятися за типом.

У армії РФ, попри намагання перейти у сухопутних військах виключно на САУ, залишається велика кількість причіпної артилерії

Наприклад, якщо дивізіон на 152-мм САУ 2С19 “Мста” – це 18 артилерійських систем, то дивізіон на 203-мм самохідних гарматах 2С7 “Пион” – 12 артсистем. А дивізіон 240-мм самохідних мінометів 2С4 “Тюльпан” – 8 артсистем. Але правила – чим більший калібр, тим менше “стволів” у дивізіоні – не існує. Наприклад, дивізіони зі 122-мм САУ 2С1 “Гвоздика” налічуються 12 “стволів” .

Також нагадуємо про можливість ознайомитись зі штатними структурами та озброєнням:

Завантажити схеми у високій якості можливо за цим посиланням.

Інформацію, спеціально для Defense Express, підготував Олексій Яровий, підготовка до публікації та інфографіка – Олег Катков.