Кримінальний кодекс України Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
До неповнолітніх застосовуються знижені строки позбавлення волі (надалі — ПВ) за злочини різної тяжкості: за нетяжкий злочин — до 4 років ПВ; за тяжкий злочин — до 7 років ПВ; за особливо тяжкий злочин — до 10 років ПВ, а в разі, якщо він поєднаний з умисним вбивством, — до 15 років ПВ.
Незаконне позбавлення волі або викрадення людини карається ув'язненням до 3 років. А якщо викрали малолітніх, заподіяли фізичні страждання, застосували зброю або викрала група осіб, санкція — до 5 років тюрми.
Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною Кримінального кодексу України. Позбавлення волі є основним (ч. 1 ст. 52 КК України) і строковим видом покарання, яке встановлюється у межах від одного до п'ятнадцяти років (ч.
за нетяжкий злочин – на строк не більше чотирьох років; за тяжкий злочин – на строк не більше семи років; за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років; за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п'ятнадцяти років.
Можливе покарання за незаконний перетин кордону, за новим законом, – до трьох років в’язниці. Якщо ж …