Річниця збиття Боїнг-737 над Тегераном: чи є зрушення у справі і чи дочекаються постраждалі компенсацій

3 роки з дня однієї з найбільших трагедій в історії українських авіаліній – 8 січня 2020 року у небі над Тегераном збили Боїнг-737. Тоді загинули усі 176 людей, які були на облавку. Це громадяни 7 країн, зокрема і українці. В Ірані спершу заперечували свою причетність до катастрофи, а потім визнали помилкове влучення системою ППО, йдеться в ТСН.

На треті роковини збиття Боїнга українських авіаліній у небі над Тегераном і досі більше питань, ніж відповідей.

У невеличкому сквері на Дніпровській набережній у Києві про події трирічної давнини у Тегерані нагадує камінь, на граніті висічений номер того самого зловісного рейсу PS 752. Ще 176 дерев у пам’ять про кожного загиблого внаслідок того інциденту. Їх висадили менш ніж за 2 місяці до повномасштабного вторгнення до України. А вже за понад пів року, за іронією долі, іранською зброєю знову цілитимуть по мирних людях і цього разу не випадково.

До скверу сьогодні вшанувати пам’ять загиблих прийшли рідні та колеги.

Також читайте

Точка розколу Євросоюзу: на що чекати найближчим часом Україні від партнерів

Того ранку 8 січня 2020 року 176 людей рейсу PS 752 рушали до Києва. Політ обірвався раптово, буквально після злету. Загинули усі, хто був на облавку – пасажири та екіпаж – це громадяни Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Серед загиблих були 9 членів українського екіпажу та ще двоє українських пасажирів.

Спершу у Тегерані наполягатимуть, що сталася технічна несправність і лише за три дні визнають, що літак збили. Спрацювала система Протиповітряної оборони, випадково, бо тоді в країні нібито очікували удару від Америки.

Людську помилку визнають головною причиною трагедії у Тегерані. “Якщо дві ракети потрапляє в літак, ви знаєте – це не випадковість. Я не знаю чого вони потрапили. Після попадання першої ракети літак продовжував політ, тобто пілоти продовжували управляти літаком. І вже після другого попадання літак втратив керування і впав”, – каже бортпровідник.

Після стількох років безуспішних перемовин і закликів до Тегерану терпець країн, громадяни яких постраждали увірвався. За 3 дні до нового року Україна, Британія, Канада та Швеція ініціюють арбітражний розгляд спору щодо збиття цього пасажирського літака, щодо притягнення винних до відповідальності. Ще у червні 21 року Тегеран офіційно висунув обвинувачення проти 10 військовослужбовців, але хто ці люди – імен ніхто не знає.

Також читайте

У Києві попрощались із бійцем, якого вдома чекали п’ятеро дітей

Сам Іран наразі не дав згоди на такий арбітраж, на це у них є пів року. Втім, якщо Тегеран таки не наважиться взяти відповідальність у дію вступить Монреальська конвенція 1971 року. Тоді з держав-позивачів зможе передати спір до Міжнародного суду ООН. Окрім цієї мети – Забезпечення об’єктивного технічного розслідування про причини авіакатастрофи. “Так розумію, що ці три роки вже пройшли, будь-який час на очікування на якісь бюрократичні речі вже пройшов. Я так розумію, що все буде виходити на стадію фінального розгляду через організацію цивільної авіації, міжнародну, через ООН”, – каже пілот МАУ Володимир Гайдамака.

Встановлення відповідальності Ірану як держави за збиття літака та виплата компенсації. Сатисфакція – фактично офіційне вибачення із зобов’язанням не повторювати подібного. Із цим можуть допомогти звернення до ради “Ікао” – міжнародної організації цивільної авіації. Вони можуть розглядати порушення Чиказької конвенції. За одним з її положень забороняється застосовувати зброю проти цивільної авіації. Таку ж заяву проти Росії за збиття МН17 подали Нідерланди та Австралія.

У Канаді та Україні не виключають, літак іранці збили навмисно. Саме тому не дають міжнародній групі слідчих повного допуску до розслідування справи.

Іран пропонував компенсацію у розмірі 150 тисяч доларів родичам кожного загиблого. Україна таку суму не погодила. Тегеран діє в обхід і намагається вирішити справу без визнання протиправності своїх дій.

Нині після того як Іран почав постачати Росії бойові дрони для обстрілів українських територій надія на прямі переговори тане із кожним днем. Торік за продаж озброєння країні-агрсеорці наша сторона ініціювала розірвання дипломатичних відносин, а іранського посла позбавили акредитації. Попри усі наявні докази та санкції у Тегерані продовжують заперечувати підтримку війни.

Читайте також:

Боїнг 737

«Бо́їнг 737» (англ. «Boeing 737» ) — найпопулярніший та наймасовіший вузькофюзеляжний реактивний пасажирський літак за всю історію авіабудування. Станом на лютий 2021 випущено понад 10 500 літаків. Широко експлуатується у світі.

Зміст

Характеристика

«Боїнг 737» — назва понад п’ятнадцяти типів повітряних суден чотирьох сімейств: «Боїнг 737 Original» («Оригінальний»), «Боїнг 737 Classic» («Класичний»), «Боїнг 737 Next Generation» («Наступне покоління», «NG») та «Боїнг 737 MAX».

Історична довідка

Літак виробляє корпорація «Боїнг» від 1967. Літаки «Боїнг 737» введені в експлуатацію 1968. У процесі створення перших модифікацій розроблено два варіанти: «Боїнг 737-100» на 100–103 крісла і «Боїнг 737-200» на 130 крісел. У літаках використовували деталі та агрегати «Боїнга 727» (приблизно на 50 %). Їх обладнано вбудованими трапами та допоміжною силовою установкою. Це відкрило для авіакомпаній нові ринки та дозволило літати на невеликі необладнані аеродроми.

Після випуску 1 144 літаків виробництво «Боїнг 737 Original» із двигунами «Pratt & Whitney JT8D» влітку 1988 припинено. На заміну — новий авіалайнер «Series 300» — базовий представник сімейства «Classic». У ньому використовували те ж саме крило зі збільшеними закінцівками. Найбільшими відмінностями стали нові економічніші і малошумні двигуни «CFM56» та подовжений на 2,64 м фюзеляж. Це дозволило збільшити ємність багажних відсіків та кількість пасажирів до 139 осіб.

У вересні 1988 сертифікат Федерального авіаційного управління США (англ. англ. Federal Aviation Administration; FAA ) отримав «Боїнг 737-400», який мав довший на 3,05 м фюзеляж і був оснащений потужнішими двигунами. На літаку посилили шасі та панелі крила, максимальна злітна маса зросла до 68 039 кг. Базовим варіантом «Боїнга 737-400» став лайнер змішаного компонування на 146 місць (з максимальною місткістю 180 місць).

Наймолодшою моделлю класичного сімейства є «Боїнг 737-500» (скорочений варіант літака «Боїнг 737-300») зі збільшеною дальністю польоту, який уперше злетів 1989. Він замінив морально застарілі моделі «Боїнга 737 Original», що не відповідали новим екологічнім вимогам.

09.02.1997 перший політ виконав «Боїнг 737-700» сімейства «NG», за кількістю місць аналогічний літаку «Боїнг 737-300». Моделі цієї серії: 737-600, -700, -800 і -900 пасажиромісткістю 132, 149, 189 і 215 відповідно. З оригінальним «Боїнгом 737» у цих літаків спільна конструкція фюзеляжу. Найбільшими змінами стали нове крило, оперення, шасі, авіоніка, вдосконалені двигуни. На «NG» встановлено скляну кабіну, обладнану цифровими системами та дисплеями замість аналогових приладів. Загальна кількість складових деталей літака скоротилася на третину, що зменшило його масу, покращило керованість і обслуговування. Застосовано вертикальні закінцівки крил — вінглети, завдяки чому скоротились витрати палива і покращились злітно-посадкові характеристики літака. З’явилася можливість оснащення вінглетами літаків ранніх типів.

Сучасний стан

Новітнє сімейство літаків «Боїнг 737»: MAX 7, MAX 8, MAX 9 і МАХ 10, що експлуатують від березня 2017. Серія базується на модельному ряді «NG», який вона має замінити. Головною відмінністю сімейства є використання більш економічних двигунів «CFM International LEAP», які забезпечують замовникам значну паливну ефективність — скорочення витрат палива на 13 % порівняно з найбільш ефективними сучасними вузькофюзеляжними літаками. Планер літака теж зазнав деяких змін. Останні удосконалення конструкції (зі встановленням нових вінглетів «Advanced Technology») сприяють подальшому поліпшенню експлуатаційних характеристик «Боїнга 737 MAX», особливо під час польотів на великі відстані.

Порівняльні характеристики перших і новітніх (на 2021) типів літаків «Боїнг 737»

Література

1. Pelletier A. Boeing: The Complete Story. Sparkford : Haynes Publishing, 2010. 256 p.
2. Dornseif D. Boeing 737: The World’s Jetliner. Atglen : Schiffer Publishing, 2017. 288 p.
3. Boeing (офіційний сайт).URL: http://www.boeing.com/commercial/737ng/

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Снігир Г. В. Боїнг 737 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Боїнг 737 (дата звернення: 29.02.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.05.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів