Як називаються рецептори смакового аналізатора

0 Comments 19:49

§ 46. Сенсорні системи смаку та нюху

Значення та будова смакової сенсорної системи. Смак — це сприйняття смакових властивостей речовин, що надходять у ротову порожнину. Смак допомагає людині визначати якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходженню процесу травлення загалом. Сприйняття смаку є результатом діяльності смакової сенсорної системи.

Рецептори смаку — це спеціалізовані смакові клітини, розташовані в смакових цибулинах сосочків — виростах слизової оболонки язика (іл. 120 а), а також на стінках глотки та м’якого піднебіння.

Іл. 120. Смакова сенсорна система: а — слизова оболонки язика; б — будова смакової цибулини язика; в — розташування смакових рецепторів

Основу смакової цибулини становлять опорні клітини. Вони формують смакову пору, у якій містяться смакові ворсинки рецепторних клітин (іл. 120 б). У ротовій порожнині смакові клітини розміщені нерівномірно. Ці рецептори спеціалізовані на сприйняття різних смакових подразнень. Наприклад, корінь язика найбільш чутливий до гіркого (1), його бічні краї — до кислого (2) та до солоного (3), а кінчик язика — до солодкого (4) (іл. 120 в).

Механізм сприйняття смаку. Харчові речовини взаємодіють лише з певним видом смакових рецепторів. Молекули речовин приєднуються до молекул певних ділянок смакового рецептора й спричиняють його збудження. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, через міст, гіпоталамус — до скроневої частки головного мозку, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів.

Відчуття смаку відіграє вагому роль у регуляції надходження хімічних речовин до організму, формуванні апетиту, регуляції травлення. Людина, організму якої не вистачає йонів Натрію, що переважно надходять із кухонної солі (NaCl), вважатиме їжу несолоною навіть тоді, коли концентрація солі в ній настільки значна, що ніхто її не їстиме.

Для людини смак має певне емоційне забарвлення, адже смачна їжа викликає приємні відчуття на відміну від несмачної. Якщо людина голодна, то вся їжа сприймається нею як смачна. І навпаки — на ситу людину навіть вишукані страви не справляють належного враження. Розглянемо причини цього явища. У голодної людини зі шлунку до центру голоду в гіпоталамусі надходять збуджувальні імпульси. Від нього через харчовий центр, розташований у довгастому мозку, імпульси надходять до смакових рецепторів. Тому вони під час прийому їжі швидко збуджуються. Імпульси з центру насичення, що також міститься в гіпоталамусі, різко знижують активність смакових рецепторів.

У сприйнятті смаків беруть участь нюх, зір та дотик, оскільки сенсорні системи працюють у тісній взаємодії. Пригадайте, як змінюється запах їжі, коли у вас нежить. Це зумовлено тим, що центри смаку й нюху розміщені в сусідніх ділянках кори головного мозку. Їхні нейрони взаємопов’язані й можуть збуджуватися одночасно. Зі смаковим центром пов’язані центри інших видів чутливості. Тому гарно оформлені стіл та страви сприяють появі апетиту. А для сприйняття смаку морозива необхідна оцінка його не лише за хімічними, але й за механічними і тепловими ознаками.

Нюхова сенсорна система спеціалізована на сприйнятті хімічних подразників і формуванні специфічного відчуття запаху. Значення нюху — процесу сприйняття запаху — дуже важливе. Хоча люди зазвичай не помічають запахів (через те, що звикають до них), але за запахом людина відрізняє недоброякісну їжу і відмовляється від неї, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров’я домішок, чим захищає свій організм від отруєння. Запах дає можливість відчути різноманітні позитивні емоції — ми насолоджуємося ароматами квітів, свіжого повітря тощо.

Нюхова сенсорна система, як і всі інші, складається з трьох частин. Органом нюху є ніс. Рецептори нюху розташовані у верхній частині носової порожнини. Вона вкрита слизовим епітелієм, у якому розміщені від одного до десяти мільйонів особливих клітин — нюхових рецепторів, які охоплюють у дорослої людини площу близько 7,5 см 2 . Вони мають глечикоподібну форму, а їхні війки проникають у шар слизу. Саме війки розрізняють молекули пахучих речовин.

Механізм сприйняття запахів подібний до механізму сприйняття подразнень смаковими рецепторами. Пахучі речовини контактують з війками нюхових рецепторів, подразнюючи їх. На мембрані цих рецепторів містяться особливі білкові молекули, здатні взаємодіяти з певними молекулами пахучих речовин.

Якщо форма молекули пахучої речовини підходить до структури білка, як ключ до замка, то між ними відбувається хімічна взаємодія. Мембрана рецепторної клітини збуджується, виникають нервові імпульси. Звідси вони надходять по нюховому нерву до кори головного мозку (іл. 121), де й виникають відповідні нюхові відчуття. Це найкоротший зв’язок головного мозку з навколишнім середовищем.

Запахи класифікують за багатьма ознаками. За психологічним сприйняттям їх поділяють на приємні, неприємні та байдужі. Відчуття певного запаху залежить від концентрації пахучої речовини. Наприклад, концентрована ефірна олія багатьох рослин має важкий невизначений запах. Але якщо її сильно розвести, то відчувається приємний аромат.

Нюхова, як і смакова, сенсорна система швидко адаптується до дії подразнень. Наприклад, увійшовши в приміщення, де є якийсь запах, через певний час перестаємо його відчувати. Однак ця здатність залежить від багатьох чинників (погодних умов, забруднення довкілля, стану здоров’я, настрою тощо).

Але нюх, як і смак, можна тренувати, збільшуючи здатність розрізняти і характеризувати запахи у десятки разів.

Іл. 121. Нюхова сенсорна система. а — носова порожнина; б — нюховий епітелій

Смакова сенсорна система. Нюхова сенсорна система. Смакові рецептори. Нюхові рецептори. Сприйняття смаку та запаху

Досі ще не встановлено одиниць виміру смаку й чіткості їх класифікації. Одним з перших запропонував класифікацію смаків відомий російський учений Михайло Ломоносов. Він писав: «Головні зі смакових відчуттів, що найкраще розрізняються, такі: 1) кислий, як оцет; 2) їдкий, як винний спирт; 3) солодкий, як мед; 4) гіркий, як смола; 5) солоний, як сіль; 6) гострий, як дика редька; 7) кислуватий, як недозрілий плід». Більшість же вчених визнає 4 елементарні смакові відчуття: солодке, солоне, кисле й гірке. За теорією Ханса Хеннінга (початок XX ст.), будь-який смак можна отримати, якщо змішати в необхідній пропорції три із чотирьох можливих первинних смаків.

Смаковий поріг (мінімальна концентрація речовини, що викликає відчуття смаку) неоднаковий для різних хімічних речовин. Так, цукор відчувається за концентрації 0,01 моль/л води, кухонна сіль — 0,05 моль/л, лимонна кислота — 0,009 моль/л. Тобто люди більш чутливі до кислого і менш чутливі до солодкого.

1. Яке значення мають смак і нюх для організму людини? 2. Яка будова смакового аналізатора? 3. Як у людини формується відчуття смаку і від чого воно залежить? 4. Як людина відчуває запахи? 5. Яка будова нюхової сенсорної системи? 6. У голодної людини смакова чутливість дуже висока, унаслідок чого звичайні продукти смакують по-іншому. Яке біологічне значення має це явище? У чому полягають його причини? 7. Як можна тренувати сенсорні системи? 8. Висловте своє ставлення щодо звички деяких людей надмірно користуватися парфумами.

§ 50. Сенсорні системи нюху й смаку

Чому букетик фіалок, поставлений на роялі, заважає співаку брати високі ноти? Чому після натирання часником ступні ноги ви відчуєте в роті смак часнику? Чому вдихання бергамотової олії підвищує гостроту зору в сутінках? Чому хлороформ під час вдихання викликає відчуття солодкого? Чому ментолова жувальна гумка викликає температурне відчуття холоду?

ЗМІСТ

Яке значення має нюхова сенсорна система?

НЮХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА – це система, яка забезпечує сприйняття хімічних летких подразнень і формування нюхових відчуттів. Чутливість нюхової сенсорної системи людини дуже велика: один нюховий рецептор може збуджуватися окремими молекулами пахучої речовини. Ще однією властивістю нюхового аналізатора є його тісний зв’язок з центрами слухової та смакової сенсорних систем.

Таблиця 43. ВІДДІЛИ НЮХОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ

Відділ

Характеристика процесів

Перетворення хімічної інформації на нервові імпульси здійснюють хеморецептори носової порожнини (нюхова хеморецепція)

Проведення імпульсів здійснюють нюхові нерви (нервове проведення збудження).

Кіркове формування нюхових відчуттів відбувається у нюховій зоні скроневої частки кори півкуль у тісній взаємодії з Іншими зонами

Нюх – це сукупність процесів у нюховій сенсорній системі, що здійснюють сприйняття хімічної інформації повітря. Органом нюху є ніс з нюховими рецепторами, кількість яких досягає 10 млн. Розташовані хеморецептори в слизовій оболонці верхніх носових ходів і здійснюють нюхову хеморецепцію. Оскільки кількість нюхових рецепторів з віком зменшується, діти зазвичай розрізняють більше запахів, аніж дорослі.

Іл. 98. Схема будови нюхового аналізатора: 1 – лімбічна система; 2 – нервові центри нюхової зони; 3 – шар слизу; 4 – нервові волокна нюхового нерва; 5 – рецепторні клітини; 6 – нюховий епітелій

У нервовому проведенні збудження беруть участь не тільки волокна нюхового нерва, а й волокна трійчастого, язикоглоткового і блукаючого нервів.

Кіркове формування нюхових відчуттів відбувається у нюховій зоні кори півкуль, що має зв’язок з багатьма іншими чутливими зонами. Тому запахи можуть стимулювати виділення слини, звужувати кровоносні судини, підвищити артеріальний тиск тощо. На формування відчуття запаху впливають температура, вологість, відчуття голоду, забрудненість повітря, емоції тощо.

Нюх у людини розвинутий краще, ніж смак, – він дає змогу розрізняти більше, ніж 10 000 нюхових відчуттів. Нюх, окрім здійснення інформаційної функції, бере участь в регуляції обміну речовин через сприймання запахів речовин, регуляції поведінки через вплив на емоції, оскільки існує прямий зв’язок нюхового аналізатора з лімбічною системою. Наприклад, запахи лаванди діють заспокійливо, а запах лимона, навпаки, збуджує.

Як відбувається процес сприйняття запахів? Під час взаємодії пахучої речовини і рецепторних білків нюховий рецептор збуджується, виникають нервові імпульси, що надходять до головного мозку, де й виникають нюхові відчуття.

Отже, нюхова сенсорна система має зв’язки з багатьма іншими аналізаторами та забезпечує один із найдавніших видів чуття (нюх), бере участь у регуляції обміну речовин та поведінки.

Яке значення має смакова сенсорна система?

СМАКОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА – це функціональна система, що сприймає хімічні подразнення та формує смакові відчуття. Також смакова сенсорна система разом із нюховою беруть участь у регуляції обміну речовин, впливаючи на процес травлення, та регуляції поведінки через формування відчуття апетиту.

Таблиця 44. ВІДДІЛИ СМАКОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ

Відділ

Характеристика процесів

Перетворення інформації їжі на нервові імпульси здійснюють хеморецептори смакових бруньок (смакова хеморецепція)

Проведення імпульсів здійснюють язиковий, лицевий, язико-глотковий та блукаючий нерви, довгастий та проміжний мозок (нервове проведення збудження)

Кіркове формування смакових відчуттів відбувається у смаковій зоні скроневої частки кори півкуль у тісній взаємодії з іншими зонами

Смак – це сукупність процесів у смаковій сенсорній системі, що здійснюють сприйняття хімічної інформації їжі. Органом смаку в людини є язик, який визначає перший із процесів сприйняття – смакову хеморецепцію. Сприймання смаку зумовлене смаковими бруньками, кількість яких – близько 2 тисяч (іл. 99). Подразником для них є хімічні речовини, розчинені в слині. Розташовані смакові бруньки на язиці, внутрішній поверхні щік й піднебіння. У порожнині рота, крім смакових рецепторів, є ще й інші – механорецептори, терморецептори, їх подразнення посилює смакові відчуття.

Іл. 99. Схема будови смакового аналізатора: 1 – смакові рецептори; 2 – смаковий центр; 3 – провідникові шляхи

Проведення нервового збудження, що виникає у смакових рецепторах, здійснюють аж 4 пари нервів, і тому язик є високочутливим органом людини. Нервові волокна цих нервів на своєму шляху проходять структури лімбічної системи, однією з функцій якої є формування емоцій, що пояснює емоційну забарвленість відчуття смаку.

Іл. 100. Будова смакової бруньки: 1 – смакова пора; 2 – смакові волоски; 3 – рецепторні клітини; 4 – підтримувальні клітини; 5 – епітелій язика

На кіркове формування смакових відчуттів впливають концентрація речовини, температура, емоції, різні спеції і приправи тощо. Виділяють 4 основних типи смакових відчуттів: відчуття солоного, кислого, солодкого, гіркого. На формування смакових відчуттів впливають також зір та нюх. Так, страви, що неприємно пахнуть, ніколи не сприймаються як смачні, яскрава люстра над обіднім столом посилює смакові відчуття їжі. Це зумовлено тим, що центри смаку, нюху, зору взаємопов’язані і легко обмінюються інформацією.

Отже, основними процесами смакової сенсорної системи є смакова хеморецепція, проведення збудження та кіркове формування смакових відчуттів, на які накладаються відчуття нюху, температури.

ДІЯЛЬНІСТЬ

САМОСТІЙНА РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ Нюховий та смаковий аналізатори

Порівняйте основні процеси нюхової та смакової сенсорних систем. Сформулюйте висновок про їх подібність та відмінності, запишіть у робочий зошит.

Ознаки

Нюхова сенсорна система

Смакова сенсорна система

Де народився Станіслав БондаренкоДе народився Станіслав Бондаренко

0 Comments 22:01


Зміст:1 Станіслав Бондаренко – біографія, фото, особисте життя, дружина, діти, зріст і вагу 20191.1 Дитинство і сім’я1.2 Кар’єра1.3 Особисте життя Станіслава Бондаренка1.4 Стас Бондаренко зараз2 Біографія Станіслава Бондаренка: дитячі роки,

У якому фрукті міститься більше клітковиниУ якому фрукті міститься більше клітковини

0 Comments 23:04


Зміст:1 Клітковина: в яких овочах та фруктах її найбільше1.1 Що таке клітковина?1.2 Читайте також1.2.1 Як правильно їсти піцу — корисний лайфхак1.2.2 Чим корисний ананас і кому його потрібно їсти, а