Епідемію чуми, пік якої припав на середину XIV століття, вважають одним з найпохмуріших епізодів людської історії. "Чорна смерть" забрала десятки, якщо не сотні мільйонів життів у Європі, Азії та Африці. Викликає чуму бактерія Yersinia pestis, що передавалася людям від бліх, а переносили чумних бліх щури.21 жовт. 2022 р.
Чума викликається грамнегативною бактерією Yersinia pestis. Симптомами є або тяжка пневмонія, або лімфаденопатія з великими, чутливими лімфовузлами та з високою температурою, яка часто прогресує до септицемії.
Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі тварини, що виділяють вірус у зовнішнє середовище зі виснаженнями з носа, очей, зі слиною, сечею та калом. Собаки, що перехворіли на чуму і не мають клінічних ознак, виділяють вірус у довкілля до 3 місяців.
Хвороба завдавала більшого удару мешканцям міст через скупчення людей та антисанітарію на вулицях, а також через щурів, чиї блохи і були переносниками чумної палички Yersinia pestis, яка викликала хворобу. Селянам щастило, якщо до села не приїздили заражені люди. Деякі поселення намагалися не допускати чужинців.
Існує дві основні клінічні форми чуми: бубонна (найпоширеніша) та легенева. Реклама: Люди найчастіше заражаються чумою через укуси бліх, яких, зокрема, переносять гризуни. Домашні тварини також можуть заразитися, якщо полюють на інфікованих чумою гризунів або якщо їх вкусить інфікована блоха.
pestis; заст. морови́ця) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, яка характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю.
Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця ) — зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, яка характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням …