Фармацевтична опіка: риніт

Риніт — запалення слизової оболонки носової порожнини, симптомами якого є закладеність носа, ринорея, свербіж у носі та чхання. В Україні захворюваність на гострий риніт, риносинусит та ринофарингіт становить 5–15 випадків на 1000 населення залежно від сезону. Частка таких хворих сягає 60–65% усіх амбулаторних пацієнтів, що звертаються до оториноларингологів [1], але частіше із симптомами риніту вони приходять до аптеки

Найпоширенішими причинами риніту є вірусні та бактеріальні інфекції, але також він може бути проявом інших захворювань. Нерідко (майже 32% від числа всіх випадків) риніт є проявом алергії [2]. Запалення можуть зумовлювати нейровегетативні розлади, що спричиняють ослаблення тонусу судин слизової оболонки носа (вазомоторний риніт). Крім того, риніт може виникати на фоні гострого чи хронічного синуситу, аденоїдиту, озени. Спричинити його можуть також інородні тіла у носовому ходу.

Під час відпуску безрецептурного препарату для симптоматичного лікування риніту фармацевт повинен виявити загрозливі симптоми, що потребують негайного звернення до лікаря:

• підвищення температури тіла вище 38,5 ºС;
• неприємний запах із носа;
• кров’янисті або гнійні виділення з носа;
• закладеність у вухах, зниження слуху;
• наявність виділення з одного носового ходу (особливо у дітей);
• тривалий біль у лобній ділянці або в ділянці перенісся;
• поєднання риніту з кашлем, який триває більше ніж 1 тиж, супроводжується нападами ядухи, зростаючою слабкістю, гнійним або кров’янистим мокротинням [3].

Рекомендуючи ЛЗ, слід звернути увагу пацієнта на те, що [3, 4]:

• судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не слід застосовувати більш як 5–7 днів;
• масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей віком до 2 років;
• симпатоміметики можуть спричинити підвищення артеріального та внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю застосовують при артеріальній гіпертензії, гіпертиреозі та глаукомі;
• також вони протипоказані особам з порушеннями мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі;
• заборонене одночасне застосування симпатоміметиків з іншими судинозвужувальними засобами, β-адреноблокаторами, седативними, антидепресантами, інгібіторами МАО, з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину;
• при алергічному риніті та полінозі застосування антигістамінних препаратів першого покоління є небажаним, оскільки вони можуть спричинити розвиток синуситу та гаймориту, а при бронхіальній астмі — зумовити або посилити бронхоспазм;
• антигістамінні препарати для місцевого застосування протипоказані дітям віком до 6 років;
  тривале застосування глюкокортикоїдів місцевої дії може стати причиною кандидозу верхніх дихальних шляхів, сухості слизових оболонок, носових кровотеч, пригнічення функції кори надниркових залоз;
• глюкокортикоїди місцевого застосування не рекомендовані в період вагітності та годування груддю, а також дітям віком до 4 років;
• комбіновані лікувальні засоби, які містять анальгетики та антипіретики, не призначають у період вагітності та годування груддю;
• ЛЗ, які містять декстрометорфан, фенірамін та хлорфенамін, можуть спричиняти сонливість, їх не можна застосовувати одночасно зі снодійними, седативними засобами, нейролептиками, транквілізаторами та препаратами, що містять алкоголь.

Не слід використовувати ЛЗ для місцевого застосування частіше, ніж це зазначено в інструкції до препарату, щоб уникнути синдрому рикошету. Перед застосуванням цих препаратів необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини.

Алгоритм фармацевтичної опіки при риніті

© І. Зупанець, В. Черних та ін.

1. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Гострий риносинусит. Наказ МОЗ України від 11.02.2016 року № 85.
2. Фармацевтическая опека: атлас. – К.: Фармацевт Практик, 2004. – С. 143.
3. Протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів. 1.1.26. Симптоматичне лікування риніту. Наказ МОЗ України від 18.12.2007 року № 838.
4. Фармацевтическая опека. Курс лекций. – Х.: Мегаполис, 2003. – С. 66.

Риніт: лікування, причини виникнення та симптоми

Риніт – це поширене захворювання дихальних шляхів, що характеризується закладеністю носа. Виділення з носа є наслідком подразнення та запалення слизової оболонки носової порожнини. Винуватцями хвороби найчастіше стають віруси, рідше бактерії, сухе забруднене повітря чи алергія.

Має гостру та може перетікати у хронічну форму. Неускладнений риніт зазвичай проходить самостійно протягом 3-7 днів. Але в деяких випадках необхідне лікування.

Як лікувати риніт, симптоми та види захворювання буде також розглянуто у статті.

Причини риніту та його види

Риніт може бути інфекційним, неінфекційним та алергічним, а його перебіг гострим та хронічним. У багатьох випадках причини риніту є саме віруси — аденовірус, коронавірус, риновірус та інші. Рідше – бактерії та грибки. Риніт часто супроводжує такі гострі інфекційні захворювання, як кір, скарлатина, дифтерія, туберкульоз, грип, гонорея.

Інфекційний риніт

Зазвичай інфекційний риніт характеризується гострою течією. Його збудниками є бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції, що проникають у носоглотку.

Приблизно половина дорослих стає “жертвами” інфекційної форми риніту, у дітей вона зустрічається ще частіше. Гострий інфекційний риніт супроводжується закладеністю вуха та погіршенням слуху – головний симптом. Це відбувається при переході запалення носової порожнини на слухові труби.

Неінфекційний риніт

Неінфекційний риніт може бути:

• вазомоторний риніт;
• травматичний риніт- внаслідок травм слизової оболонки носа;
• професійний – людина постійно стикається з негативними факторами, що провокують виникнення захворювання;
• медикаментозний риніт – розвивається внаслідок прийому тих чи інших препаратів;
• гормональний – йому притаманні гостра і хронічна форми.

Найчастіше зустрічається вазомоторний риніт. Він розвивається через порушення реакції організму на зовнішні рефлекторні подразники (сильні запахи, холодне повітря, безконтрольне застосування судинозвужувальних крапель). Під їх впливом слизова оболонка носа набрякає, можливе важке дихання.

Алергічний риніт

Буває сезонним або цілий рік. Сезонний алергічний риніт утворюється при негативній реакції організму на цвітіння рослин. Алергічний риніт спостерігається у будь-який час. Найчастіше причина алергічного риніту криються у реакції на тютюновий дим, пил, шерсть домашніх тварин. Ніс свербить, спостерігаються рясні рідкі виділення, напади чхання.

Хронічний риніт

Хронічний риніт буває наслідком недолікованого гострого нежитю, поганого носового кровообігу чи роботи у несприятливих умовах.

Катаральний риніт

При катаральному риніті у хворого спостерігається постійний запальний процес слизової оболонки носової порожнини.

Такий стан виникає у наслідок:

• частого розвитку респіраторних вірусних інфекцій;
• гострих ринітів;
• високої бактеріальної активності у слизовій оболонці;
• загального зниження захисних сил організму.

Крім того, катаральний риніт може стати наслідком сильного забруднення повітря пилом або продуктами горіння. Причиною цієї форми риніту є тютюновий дим.

Медикаментозний риніт

Наслідком прийому низки лікарських засобів іноді стає медикаментозний риніт. В основному така недуга розвивається на фоні лікування препаратами, які знижують артеріальний тиск, нейролептиками, транквілізаторами. Також медикаментозний риніт може спровокувати вживання алкоголю.

Однак найчастіше причина медикаментозного риніту – часте вживання крапель для носа з судинозвужувальним ефектом. Такі краплі не слід застосовувати протягом тривалого часу. Останнє особливо стосується людей похилого віку, а також тих, хто страждає від недуг серцево-судинної системи, оскільки ці медикаментозні засоби можуть спровокувати прояв підвищеного тиску та тахікардії.

Виникає через нестачу в організмі мінералів, вітамінів. Це захворювання часто спостерігається у людей, працюючих у шкідливих умовах. Іноді атрофічний риніт виникає внаслідок наявності генетичної схильності до цієї недуги. Також дана форма риніту іноді виявляється після того, як було проведено радикальне хірургічне втручання різних структур носа.

Вазомоторний риніт

Вазомоторний риніт, пов’язаний з судинними порушеннями, часто має місце у хворих, які страждають від нейроциркуляторної дистонії, гіпотонії, при астено-вегетативному синдромі, а також внаслідок деяких хвороб ендокринного характеру. Супроводжується вазомоторний риніт тканин носових раковин.

Дане явище відбувається через порушений тонус судин, а також порушення тонусу судин слизової носу. Ця форма риніту розвивається внаслідок зміни збудливості відділів вегетативної нервової системи. Таке явище стає причиною неадекватної відповіді слизової навіть на звичайне фізіологічне роздратування. Відбуваються зміни будови епітеліального шару, зменшується всмоктувальна слизова здатність.

Симптоми риніту

При гострому процесі уражаються обидві носові порожнини, у пацієнта порушується дихання та виникають інші клінічні симптоми риніту, які залежать від стадії захворювання:

• 1. Може тривати від кількох годин до двох діб. Виникають неприємні відчуття в носі, найчастіші симптоми риніту на цьому етапі – печіння та сухість. Також можуть спостерігатися загальні симптоми інтоксикації у вигляді слабкості, нездужання та незначного підвищення температури тіла.
• 2. Характеризується появою рясних серозних виділень. Основний симптом цієї стадії – закладеність носа стає максимальною, носове дихання відсутнє. Через те, що виділення сильно дратують шкіру біля носа, з’являється мацерація (шкіра червоніє, стає припухлою, іноді покривається тріщинами, виникають болючі відчуття).
• 3. Спостерігається на 4–5 день після початку хвороби. Носовий подих відновлюється, а стан пацієнта покращується. Колір та консистенція виділень змінюються. Вони стають каламутними і густими, можуть набувати жовтого або зеленого відтінку.

Тривале подразнення шкіри біля носа призводить до появи мацерації.

Тривалість захворювання може змінюватись від трьох днів до 4 тижнів. Іноді хвороба перетворюється на хронічну форму. І тут розвивається хронічний катаральний риніт.

Риніт при вагітності

Риніт при вагітності останнім часом став проявлятися дедалі частіше. Це пояснюється тим, що імунітет жінок у цей період трохи слабшає і не може так активно протистояти вірусам та бактеріям. При перших симптомах риніту потрібно відразу йти до лікаря та розпочинати лікування.

Причин розвитку риніту у вагітних може бути безліч, але лікарі особливо виділяють такі:

• інфекції дихальних шляхів;
• хронічні хвороби у стадії загострення (гайморит, синусит, фарингіт);
• зміна гормонального стану.

Лікування риніту при вагітності в основному проводять народними методами або ж із застосуванням щадних медикаментів (нафтизин, галазолін, називін, фервекс для носа, санарин). Найкраще лікувати недугу під контролем фахівця.

Як лікувати риніт ліками

Як лікувати риніт та до якого лікаря йти? Первинне звернення – до дільничного терапевта, за необхідності він дає направлення до ЛОР-фахівця чи алерголога.

Фармакотерапію призначають залежно від виду, стадії запалення та переважних симптомів. Присутня різниця протоколу лікування риніту дорослого та у дітей різного віку.

Перелік препаратів включає такі групи:

• деконгестанти системної дії (псевдоефедрин, фенілефрин та фенілпропаноламін);
• деконгестанти місцевої дії (всі назальні краплі та спреї, мазі);
• глюкокортикоїди для інтраназального застосування;
• симпатоміметики;
• місцеві М-холіноблокатори;
• ботулотоксин А;
• назальні сольові та антисептичні розчини для промивання та зрошення;
• жарознижувальні, протизапальні препарати;
• вітаміни та імуностимулятори.

При небезпеці ускладнень призначають антибіотики. Застосовують також гомеопатичні засоби, фізіотерапію, домашні методи (прогрівання, інгаляції, гарячі ванни для ніг).

Фізіотерапевтичні процедури

Лікування риніту на початковій або затяжній стадії у дорослих можна не лише ліками. Прискорити одужання, полегшити стан хворого покликані спеціальні процедури, наприклад, рефлексотерапія.

Активне застосування таких додаткових методів сприяє швидкому ефекту, знижує ризик ускладнення, звикання до ліків. Фізіопроцедури часто проводяться при лікуванні хронічного вазомоторного риніту, актуальні вони, коли необхідно лікувати медикаментозний риніт у дорослого на основі комплексного підходу.

Хірургічне лікування риніту

Оперативне втручання застосовується лише у лікуванні хронічного вазомоторного запалення, атрофічної та гіпертрофічної форм. Основні ринохірургічні методи:

• лазерна хірургія;
• шейверна редукція;
• ультразвукова дезінтеграція;
• вазотомія або конхотомія;
• ендоскопія в носовій порожнині (видалення поліпів та інших новоутворень);
• гальванокаустика (припікання);
• електрокоагуляція;
• кріохірургія;
• денервація судин слизової носа;
• пластичні операції щодо усунення дефектів носової перегородки.

Найчастіша операція – вазотомія. Триває втручання не більше 10 хвилин під місцевою анестезією. Використовується скальпель, електро- чи радіоніж. Хірург виробляє розсічення судинних з’єднань між окістям і слизовою оболонкою. Це усуває скупчення крові в судинах, набряк спадає, раковини носа приходять у норму.

Ендоскопія застосовується для видалення поліпів, які виникають при агресивному алергічному риніті. Втручання малотравматичне, безкровне, проводиться під контролем комп’ютера.

Припікання (гальваноакустика) лікує катаральний гіпертрофічний риніт, який консервативним методам не піддається. При цьому тканини припікають металевою пластиною, розігрітою електрострумом. Слизова оболонка зменшується, спадає набряклість, відновлюється циркуляція рідин. Зараз цю операцію застосовують все рідше, оскільки вона дуже травматична та болісна у післяопераційному періоді.

Більш ефективною є кріохірургія (припікання рідким азотом) та лазерне видалення гіпертрофованої тканини. Великий плюс сучасних технологій – відсутність кровотечі, стерильність та короткий реабілітаційний період.

Профілактика риніту

Профілактика риніту рекомендує використовувати сольові розчини. Вони необхідні для промивання носових проходів, що дозволяє очистити, зволожити слизову оболонку, захистити її від негативного впливу навколишніх факторів і полегшити носове дихання.

Крім того, не слід забувати про зміцнення імунітету. Для цього необхідно покращити харчування, достатньо часу приділяти сну, регулярно ходити на свіжому повітрі та проводити процедури загартовування.

Якщо аптечні препарати зараз недоступні, можна приготувати краплі в ніс у домашніх умовах. Далі читайте рецепти та особливості самостійного лікування риніту.