Цей термін позначає сукупна кількість всіх клітин у мозку (крім нейронів), які своїми відростками заповнюють простір між нервовими клітинами (нейронами) і мозковими капілярами. Клітини нейроглии мають два види глиоциты і мікроглія.
Виконують опорну (підтримують аксон) та трофічну (живлять тіло нейрона) функції.
Нейро́н, зрідка неврон чи (лат. neuron, від дав. -гр. νεῦρον — «волокно», «нерв») — електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу.
Нервова тканина Нервова тканина є основою нервової системи та складається з двох видів клітин — нейронів та нейроглії.
Нейрони забезпечують основні функції нервової системи: передачу, переробку і зберігання інформації. Нервові імпульси мають електричну природу і поширюються по відростках нейронів. Клітини-супутники виконують живильну, опорну і захисну функції, сприяючи росту і розвитку нервових клітин.
Нейрони здатні сприймати подразнення, перетворювати його на нервові імпульси і проводити їх до інших нейронів або певних органів. Кожний нейрон складається з тіла і відростків. У тілі розташоване ядро й інші органели. Відростки можуть бути двох типів.
Нейроглі́я — сукупність нервових клітин, що поряд з нейронами формують нервову тканину. Клітини нейроглії, або гліальні клітини чи просто глія, досить сильно відрізняються від нейронів. Найбільша різниця полягає в тому, що глія напряму не бере участь в генерації та проведенні нервових …