ОДН по електроенергії: формула для розрахунку і способи скорочення витрат

При оплаті комунальних послуг ви можете задатися питанням, що таке ОДН по електроенергії і як їх розрахувати. Загальнобудинкові потреби (ОДН) – це величина, що характеризує споживання в багатоквартирному будинку енергетичних ресурсів, таких як тепло і електрику. До споживачів відноситься все освітлення нежитлових і господарських приміщень (вхід в під’їзд, сходові майданчики, горища і підвали, споживання ліфта, домофони). Крім цього сюди відносять потреби ЖКГ і іншого (протипожежні сигналізації, насоси опалення, водопостачання та інші технологічні вузли системи забезпечення будинку) для яких потрібна електроенергія, а також втрати внутрішньобудинкових мереж.

Про що потрібно знати

Всі перераховані види загальнобудинкових потреб споживають чимало електроенергії, тому відбувається розрахунок питомої споживання на квартиру (за площею). І збирається пристойна сума на оплату ОДН, тому даний витрата ділиться на всіх мешканців будинку.

Оновлення в плані розрахунку і нарахування сум до оплати за комунальні послуги, пов’язані з вищепереліченим, відбулися в постанові від 1 січня 2017 року. Тепер загальнобудинкові потреби по електроенергії стали послугою, за яку нараховуються рахунки за встановленими нормативами, це ж законодавство діє і зараз – в 2023-2024 році. Далі ми дізнаємося, як вважати споживання і суму оплати.

Важливо знати! Право визначення нормативів загальнобудинкових потреб перейшло від органів МСУ до органів держ. влади регіону або республіки, а розрахунок проводиться за встановленими формулами.

Як розрахувати ОДН по електроенергії в багатоповерховому будинку

Варто відразу зазначити, що при розрахунку ОДН має значення, чи встановлені лічильники в будинку і квартирах індивідуально, чи є в квартирах індивідуальні лічильники. Коли додому встановлений загальний лічильник, то для того щоб розрахувати ОДН на квартиру є така формула:

Vi одн = (V про – Σu Vu неж. – Σv Vv жіл.н. – Σu Vw жіл.п. – V кр) × (Si / S об)

• V про – свідчення по лічильнику, загальнобудинкового споживання;
• Vu неж – скільки кВт / год витрачено господарськими, технічними приміщеннями та засобами;
• Vv жіл.н – споживання квартирою, з лічильником;
• Vw жіл.п – споживання, якщо немає лічильника в квартирі;
• V кр – скільки енергії витратили комунальні служби для виробництва гарячої води і опалення, якщо немає їх централізованого постачання;
• Si – площа квартири;
• S про – сумарна площа всіх квартир будинку.

В результаті розрахунку з’ясовується, що ви оплачуєте ОДН пропорційно площі своєї квартири і кількості спожитої електрики.

Для багатоповерхівок, в яких немає загального лічильника електроенергії, розрахувати ОДН можна за формулою такого виду:

• N одн – норматив на квартиру;
• S ої, Si, Sоб – площі общедовомого майна, конкретної квартири і всіх квартир.

Провівши розрахунок кількості споживаної електроенергії кожною квартирою, електропостачальна компанія додає це кількість до показань квартирних індивідуальних лічильників або до встановленої норми навантаження, якщо квартирний лічильник відсутній.

Споживання електроенергії понад норму

Якщо споживання перевищила норму, це прирівнюється до крадіжки, тому що це можливо при підключенні до електромережі в обхід лічильника електроенергії. У квартирах, де немає індивідуального лічильника, відбувається розрахунок ОДН по кількості проживаючих і прописаних. При цьому трапляється, що фактично проживає в рази більше число людей, ніж за документами. Впливають також дрібниці, на зразок подачі показань вимірювальних приладів не в призначені терміни і їх фальсифікація, похибки приладів, внутрішньобудинкові втрати.

Як розрахувати втрати в мережах

До споживання за нормами загальнобудинкових потреб приписують і такий пункт, як втрати на внутрішньобудинкових мережах. Розрахунок ведеться таким чином, що втрати електроенергії складають 3% від загального числа спожитих кВт / год. За фактом їх можна розділити на дві групи:

1. Втрати в проводах, трансформаторі і мережах передачі електроенергії.
2. Втрати, які не пов’язані з технічними факторами. Це різноманітні впливи ззовні, в тому числі розкрадання електроенергії.

Щоб знизити втрати, викликані першою причиною, потрібно оновлювати електричну інфраструктуру, прокладати більш товсті кабелю і покращувати якість контактів у з’єднаннях і роз’єднувачах, але це дуже дороге задоволення. Друга причина трудноустраняема і пов’язана з менталітетом, а також соціально-економічним становищем жителів. Однак встановлюються більш досконалі прилади обліку і посилюється відповідальність.

4 ради щодо зниження рахунки загальнобудинкових потреб

Для зменшення рахунків за електрику рекомендується установка загального лічильника на будинок. Розрахунки і практика показують, що вартість його установки «економиться» таким чином протягом 1 року. Ми вже відзначили, що на величину втрат впливає якість електропроводки. Тому варто замінити кабель в загальнобудинкових мережах на більш товстий. Розрахунок полягає в зразковому споживанні струму усіма квартирами будинку і підбором відповідного перетину.

Наступний крок – це усунення «лівих» підключень до загальної мережі, в обхід приладу обліку. Так ви усунете точки розкрадання електроенергії. У тому числі визначити санкціоновано чи підключені підприємства, магазини та установи, які знаходяться на перших поверхах будинку. Але як перевірити? Це можна зробити шляхом звернення до відповідних органів, наприклад організацію, яка поставляє електрику.

Знизити загальнобудинкові потреби по електроенергії можна, якщо всі мешканці будуть своєчасно передавати показання лічильників, в іншому випадку вважають за нормативом.

Встановити системи автоматичного управління під’їзних освітленням і енергозберігаючі лампи. Це знизить споживання загальним освітленням в рази і продовжить життя світильників, так як знизиться кількість відпрацьованих годин на добу. Різницю в споживанні можете розрахувати самі, результат вас здивує.

Ми розповіли про те, що таке загальнобудинкові потреби по електроенергії і яка методика розрахунку ОДН. Це важливий пункт в рахунках за КУ, адже ви оплачуєте за те, що ваш під’їзд в багатоквартирному будинку або в гуртожитку забезпечений усіма необхідними благами цивілізації. Але, як ми вже сказали, ви можете заощадити, якщо реалізуєте наші поради.

Буде корисно прочитати:

• Як менше платити за світло
• Що робити, якщо сусіди крадуть електроенергію
• Як вибрати електролічильник
• Як економити на електричному опаленні

Порядок начисления и оплаты за общедомовые нужды (ОДН)

Почему тарифы на центральное отопление и электроэнергию самые высокие по сравнению с другими видами услуг? Такое положение напрямую связано с огромными потерями в сетях этих коммунальных ресурсов и отсутствием возможности оперативной локализации проблемного участка. То есть, потери изначально закладываются в тарифы для потребителей. Учитывая текущие реалии, возникает ряд вопросов к расчету ОДН по электроэнергии, попробуем найти на них ответы.

Что такое ОДН по электроэнергии?

Проще всего объяснить значение данного термина на примере. Допустим, имеется типовой многоквартирный дом, подключенный к электроснабжению. Общий расход в данном случае будет включать в себя следующие составляющие:

1. Электроэнергия, израсходованная индивидуальными потребителями.
2. Электричество, необходимое для питания оборудования общих домовых территорий (освещение лестничных площадок, лифтового оборудования, технологические потери на внутренних линиях и т.д.). Данная статья расходов получила название «общедомовые нужды» или сокращенно – ОДН.

Расход по первому пункту определяется по показаниям индивидуальных счетчиков. Для второго производится специальный расчет, результаты которого отражаются в соответствующей графе квитанции коммунальных платежей.

Квитанция с графой ОДН электроэнергии

Что входит в ОДН?

Жильцы многоквартирных домов, получив квитанцию, куда входит оплата ОДН, не редко задаются вопросом, что включает в себя эта категория расходов. Ответим на этот вопрос, приведя для наглядности рисунок, с перечислением общедомовых приборов.

Оборудование, входящее в состав ОДН

Обозначения:

• a) Осветительные приборы на лестничных клетках, чердачных и подвальных помещений.
• b) Системы освещения придомовых территорий.
• c) Лифтовое оборудование.
• d) Системы безопасности (домофоны, видеонаблюдение и т.д.).
• e) Пожарная сигнализация.
• f) Аппаратура провайдеров.
• g) Антенные усилители.
• h) Насосное оборудование.
• j) Потери электроэнергии.

Обратим внимание, что к последнему пункту относятся как потери внутридомовой сети, так и несанкционированные подключения в обход индивидуальных приборов, учитывающих потребление электроэнергии. То есть, в данном случае можно говорить о краже электричества у соседей по дому.

Оплата ОДН

Согласно Постановлению Правительства РФ (№354), весь объем потребленной электроэнергии на ОДН оплачивается жителями многоквартирного жилого дома. Чтобы не возникло разночтений, приведем дословно выдержку из Постановления.

Пример выдержки из ПП РФ №354 от 6 мая 2011 года

Как видим, в Постановлении определено, что все расходы электроэнергии на ОДН возлагаются на собственников жилого дома, вне зависимости от выбранной формы управления. Руководствуясь данным Постановлением, управляющие компании производят расчет объемов потребления электроэнергии на общедомовые нужды, полученные результаты вносятся в квитанции оплаты коммунальных услуг. Пример такой квитанции был продемонстрирован на рисунке 1.

Пример расчета ОДН по электроэнергии в многоэтажном доме

Несмотря на то, что тарифы и нормы потребления электроэнергии различаются в отдельных регионах, формулы расчетов для начисления платежей по соответствующей графе остаются неизменными. Приведем примеры расчетов для многоквартирного жилого дома с общедомовым счетчиком потребления электроэнергии и объекта, где не такой прибор отсутствует.

Со счетчиком

Механизм вычислений будет следующим:

1. Производится снятие показаний за определенный период с общедомового прибора учета потребления электроэнергии. Допустим, коллективный счетчик отобразил потребление в объеме 6500 киловатт-часов. В данном случае это общий расход электроэнергии жилого дома, который включает в себя суммарный объем потребления жилых помещений и затраты на ОДН.
2. На данном этапе производится сравнение суммарных показаний, снятых с индивидуальных электросчетчиков и данных общедомового прибора учета. Чтобы выполнить данную операцию необходимо просуммировать потребление каждой квартиры. Как правило, данные за отчетный период снимаются в определенных числах месяца. Такие ограничения на процесс снятия показаний необходимы для того, чтобы не возникало больших расхождений в балансе.

Представим, что суммарное значение всех показаний электросчетчиков жильцов составило 5600 киловатт-часов. То есть, это показатель объема электроэнергии израсходованного владельцами жилых помещений.

1. Получив показатель расхода на жилые помещения, его вычитают из общего объема потребленной электроэнергии. Результатом будет количество киловатт-часов, приходящихся на долю ОДН. В нашем случае расчет будет следующим: 6500 – 5600 = 900.
2. Теперь необходимо произвести распределение (начисление) платы ОДН между собственниками помещений. Начисления производятся собственнику, исходя из жилой площади (ЖП), занимаемой владельцами квартир. Для этой операции необходимо рассчитать соотношение между квадратным метром ЖП и единицей измерения для ресурса, затраченного на общедомовые нужды (киловатт-час для электроэнергии).

Вернемся к нашему примеру. Допустим общая жилая площадь в доме 4200 м 2 . Следовательно, чтобы рассчитать соотношение необходимо общий объем потребления ОДН (в нашем случае 900 кВт*ч) разделить на суммарное количество жилой площади (4200 м 2 ), у нас получится: 900/4200 ≈ 0,214 кВТ*ч.

1. Рассчитав соотношение несложно вычислить потребление электричества ОДН для любого собственника жилья в доме. Для этого необходимо умножить полученный коэффициент на жилую площадь той или иной квартиры. Например если за собственником числиться 42 м 2 жилой площади, то расчет расхода, в нашем примере, будет следующим: 42 * 0,214 = 8,988 кВт*ч. Обратим внимание, что площадь нежилых помещений не учитывается.
2. На завершающем этапе рассчитывается плата ОДН, для этого полученный результат умножается на тариф, предусмотренный для данного региона. Допустим, наш дом располагается в Санкт-Петербурге, соответственно, при одноставочном тарифе 4,32 руб. за 1 кВт*ч, размер оплаты будет следующим: 4,32 * 8,988 ≈ 38,83 руб.
3. Производится оплата потребления электричества, затраченного на общие нужды.

Закрывая тему расчетов при наличии счетчика МОП, следует заметить, что самое слабое звено в данной системе учета – снятие показаний с индивидуальных приборов. Это напрямую связано с влиянием человеческого фактора, например, информация передана с ошибкой или нет возможности снять показания ввиду отсутствия жильцов. Также следует принять во внимание время, необходимое на ввод данных в общую базу и возможные ошибки оператора. В системах автоматизированного сбора показаний такие недостатки отсутствуют. На сведение баланса по электроэнергии, потребляемой сетями жильцов, уйдет всего несколько минут, при этом гарантируется стопроцентная точность.

Без счетчика

Приведенный выше способ расчета расхода ресурсов (электроэнергии) на ОДН применим только в случае наличия общего счетчика. Если таковой отсутствует, то в качестве коэффициента, необходимого для расчета пользования электроэнергией, используется специальный норматив, предусмотренный для данного региона. Принцип расчета платы показан ниже.

Расчет ОДН при отсутствии общедомового прибора учета

Информацию по расчетному коэффициенту (нормативу) для определенного региона можно получить на официальном сайте областной администрации. В данном случае коэффициент выступает в роли граничной величины, ее пересмотр возможен только в большую сторону. Такое решение может быть принято общим собранием жильцов (если не ошибаемся, на практике такого еще ни разу не происходило).

Как выгодней со счетчиком или без

В качестве примера приведем нормы потребления электроэнергии на общедомовые нужды для Нижегородского региона.

Нормы потребления ОДН в Нижнем Новгороде (для примера)

Если отследить тематическую информацию касательно на местных форумах, то выяснится, что устанавливать МОП приборы выгодно, поскольку в этом случае приходиться меньше платить за коммунальные ресурсы, затраченные на общие нужды.

Ситуация, когда установлен общий электросчетчик, а объем потребления коммунальных ресурсов превышает региональную норму, принципиально невозможен. В этом случае все указывает на факт потери ресурсов по вине управляющей компании.

Как снизить ОДН по электроэнергии?

Сростом нормативов потребления, увеличиваются и начисления ОДН, приведем несколько вариантов решений, позволяющих уменьшить эту статью расходов. В большинстве случаев, для реализации приведенных советов потребуется общее собрание жильцов дома. Начнем с главного:

1. Произведите установку общедомового прибора учета. Сумма, затраченная на его покупку, окупится довольно быстро.
2. Если передача информации (снятой с индивидуальных счетчиков) осуществляется, поставщику ресурса (электроэнергии) после контрольной даты, то вычисление расхода производится по региональной норме. Тоже касается и показаний общедомовых приборов.
3. Желательно организовать процесс снятия информации со счетчика МОП таким образом, чтобы при этом присутствовал кто-то из жильцов, назначенный общим собранием или сотрудник управляющей компании. Последняя крайне заинтересована в этом, поскольку если расход будет превышать объем норматив потребления, финансовая ответственность ложится на УК.
4. Организация проверок арендуемых помещений на предмет несанкционированного подключения.
5. Модернизация электрооборудования и общедомовых электросетей. Даже замена обычных ламп накаливания на энергосберегающие аналоги даст ощутимый результат.

Важно ознакомиться и прочитать:

Использованная литература

• Пестриков В.М. «Домашний электрик и не только» 2006
• А. В. Лыкин «Учет и контроль электроэнергии» 2019
• В. В. Красник «Вся неправда о подключении к электросетям» 2009
• В.В. Красник «Прорыв в электросеть» 2013

Що таке ел ен одн

Дата оновлення: 29.02.2024

Щодо відповідальності за технічний стан і обслуговування електроустановок, положеннями пунктів 2.2.1-2.2.6 глави 2.2 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила), визначено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін.

Якщо межа експлуатаційної відповідальності не збігається з межею балансової належності, у тому числі у випадку відсутності власника окремих елементів електричної мережі, сторони укладають договір про обслуговування ділянки між цими межами, в якому визначають взаємні обов’язки та відповідальність сторін з цього питання.

Точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності.

Крім того, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем та оператором системи за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється:

1. у разі повітряного відгалуження – у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача;
2. у разі кабельного вводу – на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.

При цьому межа експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою 1000 В і вище встановлюється:

1. на з’єднувачі прохідного ізолятора повітряної лінії із зовнішньої сторони закритих розподільних пристроїв або на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів відкритих розподільних пристроїв;
2. на наконечниках кабельних або повітряних вводів живильних чи розподільних ліній.

Щодо відповідальності за стан внутрішньобудинкових електричних мереж у багатоквартирному будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється:

1. між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи – відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 глави 2.2 Правил;
2. між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, – на вхідних клемах вузла вимірювання;
3. між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, – на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання;
4. між власником вузла обліку та споживачем – на відхідних клемах вузла вимірювання.

Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності для індивідуальних будинків між споживачем та оператором системи встановлюється:

1. у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом – у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку (при повітряному вводі);
2. у разі кабельного вводу або використання ізольованого проводу при відгалуженні від лінії електропередачі – на наконечниках кабелю живлення або ізольованого проводу на ввідному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований усередині будівлі, або на вихідних клемах вузла вимірювання, якщо ввідно-розподільний пристрій та вузол обліку електроенергії розміщені ззовні будівлі.

За стан контактних з’єднань на межі експлуатаційної відповідальності та на вхідних і вихідних клемах, опломбованих у вузлах обліку засобів вимірювальної техніки, відповідає оператор системи.

Заміну елементів вузла обліку забезпечує його власник.

Щодо установлення, експлуатації засобів вимірювальної техніки (далі – ЗВТ), положеннями пунктів 2.3.2 – 2.3.10 глави 2.3 розділу ІІ Правил визначено, що для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові ЗВТ, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі – Кодекс), Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими ЗВТ для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими ЗВТ для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові ЗВТ електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, ЗВТ для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу, Правил та проектних рішень.

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Щодо заміни засобів вимірювальної техніки, вищезазначеними положеннями Правил встановлено, що планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових ЗВТ електричної енергії здійснюються постачальником послуг комерційного обліку (далі – ППКО) за договором про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу.

Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових ЗВТ електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або ППКО відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та ППКО відповідно до Кодексу.

Непланова заміна, ремонт розрахункових ЗВТ здійснюється ППКО за рахунок учасника роздрібного ринку, на вимогу (за ініціативою) якого здійснюється непланова заміна, ремонт розрахункового ЗВТ.

Слід зазначити, що у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред’явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/ППКО, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред’явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії – учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом порядку щодо перевірки даних комерційного обліку.

На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та ППКО за необхідності проводять відповідні коригування.

За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Послуги з облаштування вузла обліку електроустановки або реконструкції вузла обліку надаються споживачу ППКО відповідно до Кодексу.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок споживача.

У разі розділення обліку електричної енергії оплата послуг облаштування вузла обліку або реконструкції вузла (вузлів) обліку електричної енергії здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.

У разі звернення побутового споживача до ППКО (оператора системи), який надає такому споживачу послуги комерційного обліку, із заявою щодо встановлення або заміни засобу вимірювальної техніки (реконструкції вузла обліку), який відповідає вимогам нормативних документів, ППКО надає такому побутовому споживачу замовлені ним послуги протягом 7 робочих днів від дня оплати побутовим споживачем вартості цих послуг.

Крім того, заміна або реконструкція вузла обліку здійснюється за рахунок ініціатора такої заміни або реконструкції в порядку, встановленому Кодексом. Під час розрахунку вартості облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії ППКО враховуються:

1. матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (ЗВТ), конструкцій;
2. вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг);
3. вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг);
4. відсоток загальновиробничих витрат та норма прибутку.

Звертаємо увагу, що споживач має право самостійно придбати ЗВТ, який відповідає вимогам Кодексу, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких ЗВТ, та надати його ППКО для встановлення на своєму об’єкті відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку.

Під час купівлі ЗВТ споживач повинен керуватися рекомендаціями ППКО щодо технічних характеристик такого ЗВТ. Якщо проектні рішення улаштування вузла обліку передбачають дистанційне зняття даних показів, споживач має узгодити з ППКО тип лічильника електричної енергії.

ППКО має в порядку, встановленому Кодексом, увести в експлуатацію наданий споживачем ЗВТ.

У разі встановлення на об’єкті споживача ЗВТ, наданого ППКО цим споживачем, у калькуляції з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії не враховується вартість засобу вимірювальної техніки ППКО.

Щодо місця встановлення вузла обліку електричної енергії (ВОЕ), положеннями пунктів 5.1.1 – 5.1.3 глави 5.1 розділу V Кодексу передбачено, що усі точки комерційного обліку (далі – ТКО) мають бути оснащені вузлами обліку, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку (далі – ЗКО) необхідно здійснювати відповідно до вимог Кодексу, Правил, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 (далі – ПУЕ), та проєктних рішень.

Місце розміщення вузла обліку має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5 метра в усіх напрямах, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів.

Вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

Заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, встановленого відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій та який відповідає вимогам цього Кодексу, ПУЕ та проєктним рішенням (незалежно від того хто є власником ЗКО), здійснюється ППКО за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною документально підтвердженою згодою власника ЗКО, сторони, приєднаної до мережі, та оператора мережі (пункт 5.8.1 глави 5.8 розділу V Кодексу).

Щодо розділення/об’єднання обліку, положеннями пунктів 5.1.19-5.1.22 глави 5.1 розділу V Кодексу визначено, що у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об’єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один ЗКО для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.

На об’єкті побутового споживача має бути забезпечений окремий комерційний облік електричної енергії, що використовується на непобутові потреби.

Побутовий споживач (власник об’єкта) забезпечує встановлення окремого вузла обліку (площадки вимірювання) для непобутових потреб на підставі проєктних рішень.

При цьому, розділення обліку та встановлення окремих ЗКО на об’єкті користувача системи (зокрема споживача) здійснюється у разі:

1) створення додаткових площадок комерційного обліку на об’єкті для забезпечення окремого комерційного обліку на побутові та непобутові потреби або використання різних тарифів, тарифних планів, тарифних коефіцієнтів, різної вартості електричної енергії тощо;

2) поділу або виділу в натурі частки/часток з об’єкта нерухомого майна, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників) та належить їм на праві спільної власності, для забезпечення окремого комерційного обліку споживання електроустановок кожного власника відповідних часток об’єкта.

Об’єднання комерційного обліку здійснюється у разі об’єднання двох або більше площадок комерційного обліку на об’єкті або проведення у встановленому законодавством порядку об’єднання об’єктів нерухомого майна в один об’єкт.

Оплата послуг з розділення/об’єднання обліку (улаштування або реконструкції ЗКО) здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення/об’єднання.

У разі розділення обліку у зв’язку із використанням на об’єкті побутового споживача електричної енергії на побутові та непобутові потреби, оплата послуг з улаштування або реконструкції вузлів обліку здійснюється за рахунок побутового споживача.

Звертаємо увагу, що індивідуальний побутовий споживач має право передати придбаний ним ЗКО оператору системи розподілу, а оператор системи розподілу повинен прийняти та поставити на свій баланс цей ЗКО у встановленому законодавством порядку за умови його відповідності вимогам цього Кодексу.