Існує безліч форм лікувальної фізичної культури: ранкова гігієнічна гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття фізичними вправами, лікувальна дозована ходьба, дозовані сходження (теренкур), масові форми оздоровчої фізичної культури, дозовані плавання, веслування, спортивні вправи та ігри, …
Засоби ЛФК – це діючі лікувальні фактори, такі як гімнастичні фізичні вправи, фізичні вправи у воді, ходьба, заняття на тренажерах.
Розрізняють чотири основних механізми лікувальної дії фізичних вправ на організм хворого: тонізуюча, трофічна (trophe — живлення) дія, формування компенсацій і нормалізація функцій.
Отже, лікувальну фізичну культуру застосовують як метод активної, функціональної і патогенетичної терапії; вона покликана відновити у хворого порушені функції, загально оздоровити його і зміцнити сили хворого, а також запобігти ускладненням захворювань.
Гімна́стика — фізичні вправи, які спочатку виконувалися для зміцнення здоров'я і тренування. Назва походить від вигляду, в якому тренувалися чоловіки стародавньої Греції: gymnos — в перекладі з грецької означає «голі вправи», її також називають вправами для тіла.
Лікувальна гімнастика – головний компонент лікувальної фізкультури, яка часто поєднується з масажем і фізіотерапевтичними процедурами.