Нові правила для «швидкої»: чотири категорії порятунку

Кабмін затвердив постанову, що несе зміни у надання екстреної медичної допомоги уже з 2021 року. Згідно з нею вводяться нові правила виклику швидкої: виклики поділятимуться на чотири категорії залежно від стану пацієнта. Мета цих змін, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, – оптимізація роботи екстреної допомоги. «Це дозволить знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів із критичним станом. Норматив прибуття медичних бригад у такому випадку має становити 10 хвилин із моменту надходження звернення до диспетчера», – заявив прем’єр. Що ж зміниться для пацієнтів і медиків «екстренки» – далі в матеріалі.

Звернення будуть критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні

Коли ще влітку і Мінохорони здоров’я анонсували ці зміни, то повідомлялося, що станом на 2020 рік 67% машин швидкої допомоги не приїжджають на виклики вчасно. Відтак у планах змінити це співвідношення, щоб з наступного року не менше 60% машин прибували на місце вчасно, у 2022-му – 75% і 85% в 2023-му.

Тому залежно від стану пацієнта звернення поділятимуться на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні. Стан пацієнта та обставини подій виклику визначатиме диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги. І залежно від цього відрізнятиметься норматив за часом прибуття бригади швидкої. Щоправда поки категоризація звернень описана доволі загально. Але про що ж мова?

1. Пацієнт у критичному стані. У такому разі норматив прибуття швидкої становитиме 10 хвилин із моменту звернення до диспетчера. Йдеться про стани, які безпосередньо загрожують життю – відсутність дихання, неефективне дихання, сильна кровотеча та стани зумовлені впливом зовнішніх факторів (удар струмом, блискавкою, тощо), інтоксикацією та отруєнням або гострими та хронічними захворюваннями. З огляду на обставини, які не залежать від системи надання екстреної медичної допомоги, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.
2. Пацієнт в екстреному стані. Максимальне очікування «швидкої» має становити не більше 20 хвилин із допустимим перевищенням зазначеного нормативу, але не більше ніж у 15% випадків. Екстрений стан пацієнта – той, що несе загрозу життю та здоров’ю і може різко погіршитися у разі несвоєчасного надання допомоги. Такі стани супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, розладами дихання, іншими екстреними ознаками або можуть бути зумовленими тими ж чинниками, що й у критичних випадках.
3. Категорія не екстрених. У такому разі диспетчер служби порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Йдеться про виклики, коли стан пацієнта не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану здоров’я. Таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. І якщо не буде такої можливості – диспетчер направить до пацієнта бригаду швидкої, що не виконує критичні або екстрені виклики.
4. Непрофільне звернення. Диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація. Йдеться про хворих, стан яких не є невідкладним. За потреби відповідальним медичним працівником оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має бути надано дистанційну медичну консультацію.

У 2013-му уже намагалися таке зробити, але нормативних документів – теж не було

Про те, наскільки прийняті зміни зможуть покращити ситуацію, Укрінформ запитав у практика – лікаря бригади екстреної медичної допомоги Вишгородської станції в Київській області Володимира Гонтара. Він вважає, що розділення викликів на категорії – правильне рішення, але нагадує, що подібний розподіл уже діяв з 2013 року. Тоді був прийнятий закон про екстрену медичну допомогу, де виклики були поділені на екстрені і неекстрені, але нормативні документи так і не було прийнято.

Володимир Гонтар / Фото: Фейсбук

«Зараз ці зміни більше розраховані на диспетчерів. Але поки не буде чіткого алгоритму дій для диспетчера, підкріпленого нормативними документами, – які критерії оцінки стану, як йому діяти, які питання задавати і чи буде він захищений, якщо не прийме виклик – нічого не зміниться» – наголошує Володимир Гонтар.

Диспетчери мають окремо навчатися, як це відбувається у країнах Європи. «Наприклад, у Польщі потрібно відпрацювати три повних роки у складі бригади, щоб працювати диспетчером. А у Литві існує окрема сертифікація диспетчерів – без складання екзамену їм не дозволяється працювати. А ще там розроблений алгоритм дій диспетчера. Тобто диспетчери, задаючи питання, вбивають відповідь у систему «так» чи «ні» і в результаті отримують правильну послідовність дій. У нас же такого алгоритму немає навіть у письмовому варіанті. Як немає і протоколів для бригад екстреної медичної допомоги (останні затверджені протоколи видавалися в 2014 році). У результаті на місцях усі роблять те, що вважають за потрібне», – говорить лікар.

Що робити з тим, хто неправильно проінформує диспетчера?

Володимир Гонтар наголошує на іще одній важливій умові для підвищення ефективності швидкої – матеріальній відповідальності за безпідставний виклик бригади. «Поки не буде штрафів, зміна критеріїв не надто вплине на нашу роботу. Якщо людина один раз подзвонить з непрофільним зверненням і до неї швидка не приїде, то наступного разу вона скаже, що її стан критичний і бригада швидко буде у неї. Ми це і зараз бачимо: бригада може приїхати на біль в животі, який триває тиждень, хоча диспетчеру озвучувався сильний біль в серці, який щойно з’явився. У деяких лікарнях навіть є інструкція для пацієнтів: мовляв сімейний лікар зараз на виклик не приходить, тож за потреби говоріть ось це диспетчеру швидкої і до вас точно приїдуть. А все тому, що люди звикли викликати швидку навіть для того, щоб їх просто послухали. У результаті ми робимо роботу сімейних лікарів або навіть родичів, які вчасно не привезли ліки. А в той час могли б спасти людину від інфаркту», – пояснює Володимир Гонтар. За його словами, зараз по області лікарі «екстренки» мають 20-30% виїздів, на які можна було б не виїжджати, і це при тому, що їх уже відфільтрували диспетчери. І десь 1-2% виїздів припадає на виклики, де пацієнти свідомо обманюють.

Можна вкотре звертатися до свідомості громадян і закликати думати про інших, викликаючи швидку, але виходить, що без фінансової відповідальності це навряд чи вдасться. Та сама Європа, на яку ми звикли рівнятися, домоглася відповідальності лише завдяки системі штрафів чи оплати послуг, не передбачених нормами, як безплатні. Але ж можуть бути і помилки. Коротше: ситуація складна і чимскоріше ми зможемо перейти до конкретики, до напрацювання власного досвіду – тим буде краще.

Юлія Горбань, Київ

В Україні спростили процедуру працевлаштування водіїв екстреної меддопомоги

Кабмін ухвалив постанову, якою передбачена можливість спрощеної процедури працевлаштування для водіїв екстреної медичної допомоги (ЕМД) та медицини катастрофі. Дане рішення діятиме до кінця воєнного стану та рік після його припинення. Про це пише пресслужба Міністерства охорони здоров’я.

У МОЗ зазначили, що ухвалене рішення передбачає, що для працевлаштування, майбутній водій ЕМД мав протягом останнього року працювати водієм автівки певної категорії. Також він зобов’язаний пройти спеціальну підготовку та стажування (один місяць) і лише після цього зможе братися до роботи.

У відомстві наголосили, що до цього рішення майбутні водії повинні мати три останні роки безперервного досвіду на автівці відповідної категорії та після цього проходити ще шість місяців підготовки та стажування.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час засідання Уряду наголосив, що під час повномасштабного вторгнення РФ українські бригади ЕМД та медицини катастроф працюють на межі своїх можливостей.

«До звичних цілодобових викликів додалися щоденні надзвичайні ситуації – порятунок людей на місцях ворожих «прильотів» та перевезення їх до медзакладів. Окрім того, бригади першими виїжджають на деокуповані території, де в екстремальних умовах надають пацієнтам необхідну медичну допомогу. Тому зараз вкрай важливо прибрати зайву бюрократію та підсилити центри «екстренки» кваліфікованими водіями», – підкреслив він.

У МОЗ підкреслили, що бригада ЕМД та медицини катастроф потребують доукомплектування водіями.

«Станом на кінець минулого року вони були укомплектовані водіями на 79%, більше 20% з цих водіїв – люди пенсійного віку», – йдеться у повідомленні.

У відомстві наголосили, що для цілодобового забезпечення українців якісною меддопомогою, за добу на одній автівці «екстренки» має працювати чотири бригади, відповідно – чотири водії.

Раніше у Національній службі здоров’я України розповіли, як правильно викликати «швидку» та що потрібно повідомити диспетчеру.