Помазання (лат. Unctio) — релігійний ритуальний акт поливання або умащення миром (ароматичною олією) голови, інших частин тіла або цілого тіла людини. Помазання Давида з Паризького Псалтиря, 10 ст.
Обряд миропомазання Тертуліан свідчить, що після хрещення йде обряд помазання та покладення рук єпископа з молитвою на голову новопросвіченого. В Апостольському переданні єпископ кладе руки на новохрещених, читає молитву, а потім завершує цей обряд помазанням єлеєм та зображенням знаку хреста на чолі у новохрещених.
Миропомазання є «печаттю» того дару, який ми отримали у Хрещенні, щоб показати, що на кожного охрещеного сходить Святий Дух, як на апостолів у П'ятдесятницю.
Коли хтось важко хворіє потрібно покликати до хворого священника, у якого хворий зможе прийняти таїнства Сповіді, Єлеопомазання та Святого Причастя. Христос закликає Своїх учнів іти за Ним, кожен узявши Свого Хреста (Мт.
μύρον «ароматна олія») — в християнстві спеціально приготована і освячена ароматична олія, що використовується в таїнстві миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антимінса, престолу і стін, хрещення людини (миропомазання).
Помазання — особливо помазання хворих — відоме як «unction» та помазання вмираючих, як частина передсмертних обрядів у католицькій та православній церкві також називають як «крайнє …