Опущення нирок: що небезпечно і що робити? Опущення нирки: як жити з недугою Чому нирка опущена

Нирки відіграють важливу роль у життєдіяльності людини. Завдяки цим органам здійснюється виведення шкідливих речовин, що утворюються внаслідок множини фізіологічних хімічних перетворень. Проте часто стають мішенню різних захворювань: інфекційних, алергічних, онкологічних. Особняком серед усіх цих патологій стоїть нефроптоз – опущення нирки.

Особливості анатомічної будови нирок

Нирки є початок тривалого шляху під назвою сечовивідна система. Безпосереднє очищення крові здійснюється у щільних скупчення судин – клубочках. У спеціальних трубчастих структурах (канальцях) завершується процес утворення сечі, яка накопичується в баліях, після чого по сечоводу просувається в сечовий міхур.

Нирки знаходяться у черевній порожнині. Однак прямого зв’язку з сусідніми органами (шлунком, печінкою, кишечником) не мають. Вони розташовані в заочеревинному просторі, обмеженому хребтом, поперековими м’язами та сполучнотканинною оболонкою – очеревиною. Постійне прописування органів фільтрації крові задумане невипадково. Подібним способом природа створила запас міцності – при будь-якому гнійному захворюванні кишечника чи інших структур черевної порожнини нирки продовжать виконувати свою роботу – виділяти сечу, підтримувати нормальний рівень артеріального тиску.

Нирки розташовані у заочеревинному просторі у тісному сусідстві з хребтом

Нирки, як будь-який інший орган, фіксовані на постійному місці.
Верхній полюс лівий розташований на рівні 12 грудного хребця, правою – трохи нижче, що відповідає 1 поперекового хребця. Органи утримуються в цьому положенні за рахунок:

• обмеженої довжини судин нирок – артерії та вени;
• сполучнотканинних зв’язок, що кріпляться до печінки, селезінки, дванадцятипалої кишки, діафрагми;
• жирової тканини, розташованої навколо нирки;
• внутрішньочеревного тиску, створюваного м’язами спини та черевного преса.

Нефроптоз – медичний термін, що означає опущення однієї чи обох бруньок.
Захворювання страждають діти віком від 8 до 15 років і дорослі віком 20-40 років. Серед останніх патологія у кілька разів частіше зустрічається у жінок.

Класифікація

Нефроптоз поділяється на такі види:

Іноді патологічний процес торкається кількох органів черевної порожнини. У разі діагностується спланхноптоз, у якому нефроптоз є лише частиною захворювання.

Причини та фактори розвитку

Нирки в нормі характеризуються можливістю обмеженого зсуву вниз, особливо на вдиху
. Зазвичай ця величина вбирається у одного-двох сантиметрів. Однак опущення однієї або обох з них є більш складним, ніж просте зміщення вниз.

Нирка має у складі структуру, звернену до хребту – ворота. Цим терміном позначається сукупність трьох важливих анатомічних компонентів – ниркової артерії, вени та сечоводу. Навколо цих утворень відбувається рух органу: верхній полюс відхиляється від хребта, тоді як нижній наближається щодо нього. Подібний процес призводить до того, що судини витягуються в довжину, які діаметр зменшується.

Ворота нирки представлені сечоводом, нирковою артерією та веною

Нирка дуже чутлива до зміни кровообігу. Перекручування судин неминуче призведе до підвищення рівня артеріального тиску, оскільки організм чітко регулює проходження крові через клубочки.

Захворювання часто провокує перегин сечоводу. Цей фактор також не буде непоміченим, тому що він спричинить те, що сеча почне накопичуватися в нирці, розтягуючи чашково-лоханкову систему. У подібному органі швидко оселиться інфекція. Нефроптоз переросте в пієлонефрит – бактеріальне запалення чашок та балій. Розширення останніх принаймні зветься гідронефрозу.

Гідронефроз – патологічне розширення ниркової балії

Опущення найчастіше піддається права нирка, оскільки ліва сильніше фіксована на своєму місці.
Жінки страждають на це захворювання в кілька разів частіше внаслідок ширшого тазу, а також вагітностей і пологів. Крім того, опущенню нирки сприяє низка факторів:

Симптоми опущення нирок

Ознаки нефроптозу відрізняються і у прямої залежності від ступеня вираженості патологічного зміщення нирки. Орган має великі компенсаторні можливості, у зв’язку з чим захворювання може тривалий час ніяк себе не проявляти.
У разі воно розпізнається випадково при профілактичному огляді.

Саме тому виявляється велика розбіжність між кількістю людей, які мають нефроптоз, і кількістю людей, які страждають на це захворювання.

Н.А. Лопаткін

Урологія 2011

У разі незначного опущення нирки клінічна картина дуже мізерна:

• тупі болі в попереку;
• посилення дискомфорту при фізичному навантаженні;
• зникнення болю у горизонтальному положенні;
• Загальна слабкість;
• втрата апетиту;
• депресія.

Подальший розвиток нефроптозу призводить до появи нових ознак захворювання:

Симптоми нефроптозу при вагітності можуть посилюватися внаслідок тиску збільшеної матки на сечоводі.
У дітей на тлі інтенсивного подовження кісток решта структур (м’язи, нерви, зв’язковий апарат, судини) не встигають за зростанням тіла в довжину. У зв’язку з цим може підвищуватися інтенсивність проявів захворювання у старшому шкільному та підлітковому віці.

Опущення нирки – відео

Методи діагностики

Діагностика нефроптозу комплексна, включає низку обов’язкових досліджень:

Методи лікування

Лікування нефроптозу здійснюється під керівництвом спеціаліста-уролога. Терапія має такі цілі:

• фіксацію нирки у правильному положенні;
• нормалізацію рівня артеріального тиску;
• профілактику інфікування нирки;
• ліквідацію болючих відчуттів.

Медикаментозна терапія

Лікування препаратами використовується при яскраво виражених симптомах нефроптозу:

• для ліквідації болю застосовуються нестероїдні протизапальні засоби: Нурофен, Ібупрофен, Анальгін, Німесулід, Найз;
• для нормалізації артеріального тиску застосовуються антигіпертензивні препарати: Періндопріл, Капотен, Перінєва, Валсартан;
• для лікування інфекції призначаються уроантисептики: Нітроксолін, 5-НОК, Норфлоксацин, Фурагін, Фурадонін, Фуразолідон;
• Для профілактики інфікування нирки використовуються рослинні уроантисептики: Канефрон, Фітолізін.

При вагітності та у дитячому віці дозволені до застосування не всі групи препаратів.

Фармакологічні препарати для лікування нефроптозу.

Нурофен – ефективний знеболюючий препарат

Перинева – препарат, що нормалізує рівень артеріального тиску

5-НОК містить потужний уроантисептик нітроксолін

Канефрон – натуральний рослинний препарат

Лікувальна фізкультура

Лікувальна фізкультура обов’язковий компонент терапії нефроптозу. Поліпшення фіксації нирки відбувається шляхом нарощування сили м’язів спини та преса, а також підвищення внутрішньочеревного тиску.
При регулярному виконанні вправ можна досягти значних успіхів.

Лікувальну фізкультуру слід поєднувати з носінням спеціального бандажу. Одягати його необхідно вранці в момент видиху, після чого можна встати з ліжка та займатися справами. При вагітності характер вправ може змінюватись залежно від терміну. Потрібна консультація спеціаліста.

Бандаж – спосіб підтримувати потрібне положення нирки

Вправи при нефроптозі – таблиця

1. Зігнуті коліна підтягувати до живота.
2. Між колін помістити невеликий м’яч і стискати його.

1. Підняти прямі ноги. На вдиху розвести коліна, на видиху схрестити ноги.
2. Діафрагмальний подих: на вдиху втягувати живіт, на видиху – випинати.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання нефроптозу призначається у таких ситуаціях:

• болісний характер болю в попереку;
• запалення балій, при якому клінічна картина не покращується на тлі адекватного лікування;
• високий рівень артеріального тиску;
• епізоди виділення крові із сечею;
• значне розширення ниркової балії – гідронефроз;
• каміння у нирках (уролітіаз).

Існує безліч різних хірургічних методик, що мають загальну назву нефропексії. Сенс втручання у тому, щоб з допомогою шовного матеріалу створити додаткову надійну фіксацію нирки у необхідному місці.
Вибір доступу та метод знеболювання підбираються індивідуально.

Нефропексія – операція з фіксації нирки у ложі

Народне лікування

Рослини – ефективний засіб для профілактики розвитку інфекційних патологій нирок. З дозволу лікаря можна використовувати такі рецепти:

1. Трав’яний збір. Змішати рівні частини сухого листя меліси лікарської, споришу, мучниці звичайної, ниркового чаю, квіток бузини, трави звіробою, кореня аїру болотного, насіння льону, плодів фенхелю. Три столові ложки збору залити половиною літра окропу, наполягати шість годин. Приймати отриманий засіб необхідно після фільтрації як чай перед кожним прийомом їжі.
2. Хвощ. 1 ч. л. сухої подрібненої сировини залити склянкою окропу, наполягати 30 хвилин. Після проціджування препарат приймати невеликими порціями протягом доби.
3. Трав’яний збір. Змішати рівні частини сухої подрібненої трави шавлії, звіробою, репішка, меліси, гвоздики, котовника. 1 ст. л. суміші помістити в термос і залити склянкою окропу, настояти протягом 2 годин. Відфільтрувати та випити у три прийоми на день.

Рослини в терапії нефроптозу – фотогалерея

Шавлія має виражені антисептичні властивості

Хвощ застосовується при нефроптозі

Мелісса має заспокійливу дію

Ускладнення та прогноз

Прогноз лікування нефроптозу, зазвичай, сприятливий. У важких випадках при виражених ознаках хвороби можливий розвиток таких ускладнень:

Нефроптоз – патологія, що вимагає серйозного відношення. Розвиток процесу відбувається протягом тривалого терміну, коли є шанс виправити ситуацію, що склалася, медикаментами та лікувальною фізкультурою. Своєчасне звернення до фахівця та чітке виконання всіх рекомендацій – запорука успішної терапії опущення нирки.

Опущення нирки, або нефроптоз – це патологічний стан, що виникає за наявності ненормальної рухливості цього органу. При цьому нирка зміщується вниз від свого звичайного розташування і виходить за межі природного ложа. Жінки набагато більш схильні до цієї патології, ніж чоловіки. Крім того, опущення правої нирки зустрічається частіше, ніж усунення лівої.

Нирки не повинні зміщуватись більш ніж на 5 см навіть при диханні та фізичних навантаженнях. Часто патологічне зміщення знаходять під час УЗД органів черевної порожнини цілком випадково (наприклад, під час перевірки печінки та жовчного міхура). Людина не підозрює про захворювання, оскільки воно провокує больовий синдром лише у 10% випадків.

Факт: захворювання найчастіше зустрічається у жінок віком 30-55 років, а також у маленьких дітей. Воно розвивається при різкому падінні маси тіла та низькому відсотку жирової тканини.

Хірургічне лікування показано у таких випадках:

• Зниження працездатності через больовий синдром.
• Значна рухливість нирки.
• Гідронефротична трансформація.
• Відсутність результатів при лікуванні пієлонефриту.
• Артеріальна гіпертензія.
• Венна гіпертензія та кровотечі у нирках.

При виявленні патології суворо забороняється:

• Займатися в тренажерному залі.
• Вживати більше грам білка на 1 кг маси тіла.
• Відвідувати спаринги на контактних видах єдиноборств.
• Є кислу, гостру, копчену, смажену їжу.

У чому причина опущення нирки?

Нефроптоз є наслідком ослаблення підтримуючого апарату нирки.

• втрати пружності черевної стінки через повторні вагітності;
• швидкому та значному зниженні маси тіла;
• постійного фізичного навантаження, пов’язаного з підйомом та перенесенням тяжкостей;
• хронічному сильному кашлі;
• травми з пошкодженням зв’язкового апарату нирки.
• генетична схильність.
• тривале перебування у зоні високої вібрації.
• відсутність вчасного лікування інфекцій.
• сильні травми (удари в ділянку нирок або падіння на спину з великої висоти).
• низький внутрішньочеревний тиск через відсутність фізичного навантаження.

Які симптоми опущення нирки?

Найбільш частим проявом нефроптозу є больовий синдром у підребер’ї або в здухвинній ділянці. Інтенсивність болю залежить від ступеня опущення нирки.

• Сильний біль у попереку через скупчення сечі та крові в тканинах нирки. Больові відчуття більш виражені в стані стоячи. Лежачи вони повністю проходять.
• Кров при сечовипусканні утворюється через руйнування судин, оскільки відбувається сильне скручування.
• Біль у нижній частині живота, стегнах або органах малого тазу викликаний тиском на нервові закінчення через зміщення та збільшення нирки у розмірах.
• Значне порушення роботи шлунково-кишкового тракту викликано посиленою стимуляцією нервових закінчень, що знаходяться біля зміщеної нирки.
• Грипозний стан і слабкість спричинені підвищенням об’єму токсичних речовин у крові через те, що нирка поступово втрачає основну функцію.
• При подальшому розвитку захворювання біль стає постійним у вертикальному положенні тіла, але слабшає при положенні лежачи на спині.
• Виражений ступінь опущення нирки характеризується постійними сильними болями, що іноді нагадують ниркову кольку. Крім цього, можуть турбувати періодичні нудота та блювання, а також з’являються ускладнення у вигляді пієлонефриту, артеріальної гіпертензії, неврологічних болів, що віддають у сідницю або ногу тощо.

Як діагностується опущення нирки?

Використовується 4 способи діагностики:

• Загальний аналіз сечі.
• Ультразвукове дослідження .
• Урографія.
• Пальпації.

Основний метод виявлення нефроптозу, який використовується у багатопрофільній клініці ЦЕЛТ – це ультразвукове обстеження. З його допомогою можна визначити наявність захворювання, стадію опущення нирки, оцінити порушення її функції. Додаткову інформацію для уточнення діагнозу надає рентгенологічне дослідження нирок з використанням контрастної речовини – екскреторна урографія.

Наслідки опущення нирок

Якщо не розпочати лікування вчасно, то можуть виникнути такі захворювання:

• Гідронефроз – повна атрофія паренхіму нирки.
• Венозна гіпертензія – руйнування судин у нирках.
• Пієлонефрит – ішемія нирки через брак кисню, крові, вітамінів та мінералів. Це провокує розвиток інфекції та зростання хвороботворних бактерій.
• Сечокам’яна хвороба – утворення каменів через відкладення солей, які провокують гострий больовий синдром.

Наші лікарі

У чому полягає лікування нефроптозу?

При ранній діагностиці опущення нирки терапія включає носіння бандажа. Наші спеціалісти підбирають його на індивідуальній основі, що гарантує найкращі результати.

Якщо нефроптоз вже досягла вираженої стадії і призводить до серйозних порушень функції нирки або оточуючих внутрішніх органів, то ставиться питання проведення операції. Зазвичай вона полягає у фіксації нирки у її природному положенні.

Лікувальна гімнастика

Проводиться для зміцнення попереку та преса. Згодом нормалізується внутрішньочеревний тиск. Вправи нескладні:

• Підйом ніг по черзі у положенні лежачи.
• Глибоке дихання.
• “Велосипед”.
• Підйом колін до живота.
• Ножиці.

Корсети для фіксації нирки в оптимальній позиції

Корсет дозволяє збільшити тиск у черевній порожнині та зафіксувати нирки у правильній позиції. Термін лікування – до одного року. Носіння корсету призначається разом із лікувальною гімнастикою, інакше не вдасться закріпити результат. У медицині використовуються бандажі наступних видів: післяопераційні, універсальні, післяпологові, теплі. Вибір проводить лікар після глибокої діагностики.

Операція при опущенні нирок

За відсутності протипоказань та стійкого результату при консервативному лікуванні призначається хірургічне втручання. Усього існує 4 типи операцій:

• Кріплення органу до ребрів м’язовими клаптями.
• Фіксація синтетичними матеріалами.
• Кріплення фіброзної капсули сполучною тканиною.
• Фіксація до ребрів за допомогою шва у нирці.

Після операції 14 днів потрібно дотримуватися постільного режиму, щоб уникнути рецидиву.

– аномальна рухливість нирки, коли вона виходить зі свого ложа і спускається до черевної порожнини. Це захворювання супроводжується болем у попереку або підребер’ї, частіше з правого боку. Нефроптоз небезпечний тим, що нирка може перекрутитись навколо своєї осі. При цьому перетискаються і розтягуються кровоносні судини, що живлять орган. Це призводить до запальних процесів та утворення каменів у нирках. У нормі нирки нерухомі. Вони можуть зміщуватися на 1-1,5 см при диханні та під час рухів. Якщо нирка зміщується більш ніж на 5 см, це вже вважається патологією. Опущення нирки різного ступеня досить поширене явище. Нефроптоз зустрічається у 1,5% жінок та 0,1% чоловіків. Найчастіше його випадково діагностують під час УЗД. Тільки у 15% людей нефроптоз спричиняє хворобливі відчуття. Середній вік хворих 30-50 років, але трапляється захворювання й у дитячому віці. Жінки у 5-10 разів частіше страждають від нефроптозу. Таке співвідношення пов’язане з особливостями жіночого організму, що повторюються вагітністю та пристрастю до дієт.

Що таке нефроптоз, або блукаюча нирка

Нефроптоз називають порушення нормального положення нирки – вертикальне опущення. Органи знаходяться в нирковому ложі, утвореному фасціями (оболонками) та зв’язками. Завдяки нирковому ложу, жировій капсулі, нирковій ніжці та внутрішньочеревному тиску, що створюється м’язовими скороченнями черевного преса, органи залишаються на своєму місці.

Наші нирки відносно рухливі органи. Допускається усунення вниз на 2 см, це нормальний стан. Якщо цифра збільшується до 3 см та більше, діагностується патологічна рухливість.

Двосторонній нефроптоз – рідкість. Коли один із органів опущений, це ще не означає, що є патологія. У здорових людей одна нирка розташована нижче за іншу. Симетрію порушує правий орган, який завжди знаходиться нижче лівого. При цьому майже в 5 разів найчастіше виявляють нефроптоз праворуч.

На 50 випадків у жінок припадає в середньому 5 чоловіків. Причини – особливості будови (ширина тазу), слабка мускулатура черевного преса. Нерідко нефроптоз діагностують при вагітності відразу після пологів через недостатній тонус черевної стінки.

Анатомія нирки та зв’язкового апарату нирок

Нирки
– найважливіші парні органи сечовидільної системи, які забезпечують очищення крові та підтримання хімічного балансу в організмі. Нирки мають бобоподібну форму. Середня довжина органу 12 см, ширина 5-6 см, товщина 3,5 см. Маса органу 130-200 г. Причому ліва нирка зазвичай дещо більша за праву. Нирки знаходяться в черевній порожнині і прилягають до її задньої стінки на рівні 11-12 грудного та 1-2 поперекового хребця. Нирки майже повністю прикриваються нижніми ребрами. У нормі права нирка розташована трохи нижче за ліву, і верхнім краєм прилягає до печінки. У зв’язку з цим у 80% випадків зміщується права нирка. Будова нирки.
Кожна нирка складається із системи утворення накопичення та виведення сечі. Зовні нирка покрита щільною капсулою з жиру та сполучної тканини. З їхньою допомогою забезпечується кріплення нирки всередині черевної порожнини. За фіксацію нирки відповідають:

• Судинна ніжка
  складається з ниркової артерії та ниркової вени. Однак судини можуть розтягуватись, тому не забезпечують надійної фіксації.
• Жирова капсула
  , що складається з жирової клітковини, оберігає орган від переохолодження та травм. У жінок вона ширша і коротша, тому слабше фіксує нирку.
• Фасції нирки
  . 2 листи фасції із міцної сполучної тканини розташовані на передній та задній поверхні нирки. Вони зростаються на верхньому полюсі нирки та переходять у фасцію діафрагми. Таким чином, нирка виявляється у підвішеному стані. На фасції припадає основне навантаження щодо фіксації органу.
• Черевні зв’язки.
  Зсередини черевну порожнину вистилає тонка оболонка із сполучної тканини – очеревина. Її складки утворюють стрічки – зв’язки, що фіксують органи в черевній порожнині. Праву нирку утримують печінково-ниркова та дванадцятипало-ниркова зв’язки. Ліву нирку фіксують підшлунково-ниркова та селезінково-ниркова зв’язки.
• Ниркове ложе,
  утворене діафрагмою, м’язами черевної стінки, брижами кишок та фасціями.

Якщо один із складових цього фіксуючого апарату слабшає, то нирка зміщується вниз під власним вагою.

Причини опущення нирки

Найчастіше винуватці аномалії – слабкість зв’язок, м’язів очеревини та її стінки. Коли підтримуючі елементи не справляються з роботою, надмірна рухливість нирки майже завжди є питанням часу.

Причини, чому органи опускаються:

• Зловживання дієтами, хвороби, що провокують різке скидання ваги. Наслідок – витончення жирової капсули, що призводить або до опущення нирки, або до ротації (розвороту щодо осі). Ротація не вважається патологією. Якщо немає больового синдрому, а аналізи не показують жодних порушень, потрібно лише регулярно обстежуватися протягом 12 місяців.
• Слабкість зв’язок, особливо з правого боку, де верхньою «сусідкою» нирки є печінка.
• Сильно розтягнуті м’язи очеревини, зокрема у період вагітності та після пологів.
• Інтенсивні заняття спортом, сильне навантаження на прес, робота, пов’язана з постійним підйомом важких речей.
• Травми живота, попереку, що ушкоджують зв’язковий апарат у ділянці нирок.
• Вроджені чи набуті захворювання цих органів прокуратури та сполучної тканини.
• Швидкий набір ваги, наслідок – ожиріння.

Найбільшого ризику придбати нефроптоз піддаються дорослі астенічної статури (слабкий тонус м’язів черевного преса, дефіцит жирової клітковини) і підлітки, чия маса тіла знижена, вагітні жінки, що часто народжують.

Причини та фактори ризику

До основних факторів ризику розвитку нефроптозу відносяться:

• уроджені анатомо-фізіологічні особливості організму;
• значне зниження ваги протягом нетривалого часу (при захворюваннях чи дієтах);
• вагітність (особливо великим плодом) та пологи;
• травми живота та попереку (як одноразові, так і тривале або повторюване регулярно травмування);
• надмірні фізичні навантаження.

Часто до захворювання наводить поєднання одночасно кількох причин.

У групі ризику знаходяться представники таких професій, як вантажники, водії, перукарі, хірурги тощо – ті, чия діяльність пов’язана з тривалим статичним навантаженням.

У дітей нефроптоз може виникати у періоди інтенсивного зростання, важливе значення у виникненні патології має неправильна постава, викривлення хребта. Крім того, розвитку захворювання сприяють перенесений кашлюк, рахіт, а також часті бронхіти, коліт.

Класифікація за стадіями

Опущення нирки класифікується за стадіями. Існує 3 ступеня:

1. Перший. Нирки, одна або обидві, промацуються на вдиху через очеревину, але на видиху орган знову йде на місце – в підребер’ї. За цієї стадії вони зміщуються як мінімум на 1,5 хребця.
2. Друга. Нижня частина нирок опускається на 2 хребці. Вони промацуються нижче підребер’я, коли людина стоїть. Однак, якщо хворий лежить, нирки незмінно мігрують на звичне місце.
3. Третя. Нижня частина органу зміщена вже на 3 або більше хребця. Нижче підребер’я нирки визначають незалежно від становища, але у важких випадках їх промацують у районі малого тазу.

Безсимптомний перебіг першої стадії нефроптозу – причина незнання, людина не має поняття про зміни, що почалися. Звернення до лікаря відбувається на другій стадії, коли усунення, як і симптоми, вже відчутне. Нирки мігрують на 5-6 см нижче за нормальне положення. Про нефроптоз на 7 см або 8 см сигналізує тупий біль.

Іноді реєструється усунення на 10 см, а найскладніший і небажаний нефроптоз – 12 см.

Загальна характеристика

Двосторонній нефроптоз діагностується нечасто і має на увазі під собою вихід нирок з відведеного ним ложа та опущення їх нижче за фізіологічну рису. При цьому з’являються сильні болі, що іноді визначається перекручування навколо своєї осі. Такий орган, як нирки, є парним, його функції полягають у виведенні з організму продуктів життєдіяльності як сечі. Також вони контролюють процеси обміну в організмі. Органи розташовуються в порожнині очеревини з обох боків на задній поверхні хребта. Якщо вони розташовані нормально, то у кожної людини ліва нирка завжди знаходиться нижче, ніж права. Зумовлено це тиском на останню печінку. Нирки оточує шар жиру, який підтримує в потрібному положенні. Якщо впливають певні фактори, цей шар здатний стоншуватися, і нирки поступово опускаються.

Ознаки нефроптозу

Відмінна риса 1 стадії – майже завжди відсутні симптоми. Є лише один-єдиний ознака – тупі нетривалі біль у попереку як наслідок фізичних навантажень чи болісного кашлю. Коли людина приймає іншу позу, лежить на спині чи хворому боці, вони проходять.

При другому ступені нефроптоза нирка занурюється дедалі нижче, де провокує інтенсивний больовий синдром, особливо у вертикальному положенні. Частота нападів зростає. Болі, що починаються в різних частинах живота, іррадіюють у спину, пах, статеві органи.

При третьому ступеня хворобливі відчуття області підребер’я стають постійними супутниками, вони поширюються на частину живота, де перебуває проблемна нирка. Біль у животі посилюється, він не вщухає навіть у положенні лежачи. Інші прояви нефроптозу:

• запор, пронос;
• каламутність сечі;
• відсутність апетиту;
• напади ниркової кольки;
• запаморочення, слабкість, безсоння, депресивний стан;
• підвищення АТ, ускладнене гіпертонічними кризами.

Початкові стадії небезпечні тим, що діагностувати їх важко. Прояви правобічного нефроптозу нагадують ознаки апендициту, лівий нагадує коліт чи холецистит.

Ускладнення

Внаслідок нефроптозу у хворого можуть розвиватися серйозні ускладнення. Часто як ускладнення опущення нирки часто розвивається артеріальна гіпертензія
. Це пов’язане з перегином судин, які живлять нирки. Іноді в людини виявляються артеріальні кризи
.

Через порушення нормального відтоку сечі з сечоводів та ниркових балій може розвиватися інфекція сечових шляхів
. Внаслідок того, що сеча у них затримується, відбувається активне поширення бактерій. Це веде до частого та хворобливого сечовипускання, а також болю в животі та проявів ознобу, лихоманки
.

Застій сечі та зменшена швидкість її відтоку в сечовий міхур сприяє розвитку сечового каміння
. Камені у нирках та сечові камені також можуть утворюватися як наслідок порушеного уратного або пуринового обміну.

Якщо у людини має місце опущення нирки або блукаюча нирка, то такий патологічний стан значно підвищує травмонебезпечність при отриманні травм живота та тазу. Нирка, зміщена вниз живота або таз, більш сприйнятлива до будь-якої травми або поранення.

Ниркова колька
– найпоширеніше ускладнення при нефроптозі. При опущенні нирки коліка проявляється сильним болем у ділянці попереку у боці. Крім того, хворого турбує озноб, нудота, олігурія, у сечі з’являється білок та кров.

Чим загрожує опущення нирки

Хоча нефроптоз і не смертельний, цей стан із перегином та розтягуванням кровоносних судин нерідко призводить до небезпечних наслідків. Серед них:

• Артеріальна гіпертензія. Вона виникає через перегин судин і провокує підвищення тиску в нирковій вені, порушений відтік сечі. Отже, великий ризик інсульту, інфаркту.
• Гідронефроз. Неможливість відходження сечі внаслідок перегинів або перекрутів сечоводу призводить до розширення чашки та балії. Внаслідок паренхіму нирки атрофується.
• Пієлонефрит. Його викликають проблеми із сечовипусканням. Неможливість евакуації сечі з нирок, застійні явища у них – причина розмноження патогенів та запалення.
• Мочекам’яна хвороба. Недостатній кровообіг в органах – наслідок запалень балій та оптимальна умова для утворення каміння.

Вертикальне опущення на 5 см не вважається серйозною аномалією як ліворуч, так і праворуч.

Однак якщо виникли підозри та деякі симптоми, необхідно термінове звернення до лікаря. Ніхто не дасть гарантії, що опущення нирки не продовжиться далі.

клінічна картина

Початковий етап появи двостороннього нефроптозу досить складно визначається, оскільки симптоматика не специфічна. Спочатку виникають хворобливі відчуття, що тягнуть, які локалізуються у відділі попереку і виявляються при фізичних навантаженнях. Однак у стані спокою вони зникають. На першій стадії болю рефлекторні, причиною їхньої появи виступає роздратування закінчень нервів через нирковий тиск. Симптоми двостороннього нефроптозу досить неприємні.

Друга стадія характеризується появою постійних болів, що виникають у ділянці нирок і віддають у спину. Хворим стає важко перебувати у стані стоячи. Крім того, змінюється склад урини. Лабораторне дослідження сечі показує, що кількість білкових сполук та еритроцитів збільшується.

Для третьої стадії характерним є посилення симптоматики, судини органу можуть перекрутитися, що стає причиною дефектів кровообігу та появи серйозних наслідків для людини. Болючі відчуття нестерпні, при зміні положення тіла не минають. Також відзначаються зниження апетиту та працездатності та порушення сну.

Як ставиться діагноз

Спочатку проводиться збирання анамнезу. Коректний опис хворим на симптоми дуже допомагає. Особливо це стосується тих, у кого згодом виявляють правобічний нефроптоз. Серед ознак цієї аномалії завжди є розлади травлення. Обстеження лікар починає з пальпації нирки. Людина спочатку лежить на кушетці, потім стоїть.

• аналізи крові та сечі – біохімічний, загальний;
• сеча за Нечипоренком, Зимницьким, добовий її обсяг на білок;
• дослідження нирок на швидкість клубочкової фільтрації;
• контроль АТ із зміною положення тіла;
• ультразвукове дослідження – лежачи, стоячи;
• екскреторна урографія;
• іноді – КТ, МРТ.

У тяжких випадках нефроптоза наступна діагностика та лікування проводиться на підставі стаціонарного обстеження.

Способи діагностики та звернення до фахівця

Якщо виникають ознаки нефроптозу, необхідно звернутись до нефролога. Грунтуючись на клінічних проявах, спеціаліст проведе обстеження. Лікар насамперед здійснює пальпаторне дослідження та зовнішній огляд. Крім того, призначаються такі процедури: аналіз урини та крові; рентгенологічне обстеження; ангіографія ниркових судин; УЗД; сцинтиграфія. Завдяки показникам цих досліджень визначається діагноз двостороннього нефроптозу, ступінь розвитку хвороби та терапевтичний курс.

Лікування опущення нирок

Неускладнений нефроптоз добре піддається консервативним методам лікування, але тільки якщо одна лише нирка з невеликою аномалією. Коли розвинулися інші хвороби (гіпертонія, МКЛ, пієлонефрит), потрібні не тільки медикаменти, але й інші заходи. Іноді потрібна госпіталізація.

Носіння корсетів

Перший метод – фіксація блукаючої нирки з використанням бандажу. Його надягають після сну, лежачи у ліжку. Роблять це обов’язково на видиху, інакше лікування неефективне. Знімають ортопедичний пристрій перед сном.

Краще купувати виріб індивідуального пошиття, яке підганяє по фігурі лікар. Самостійне придбання бандажу виключено, є протипоказання. Одне з них – фіксований нефроптоз, коли через тривале опущення нирка міцно утримується у нефізіологічному місці. Її тримають зрощення, спайки та рубці.

Операція

Марність консервативних методів та тяжкі ускладнення вимагають хірургічного втручання. Операція називається нефропексією. Вона є фіксацією нирки. Серед показань:

• сильний та постійний больовий синдром, що призводить до втрати працездатності;
• тяжкі випадки гідронефрозу та пієлонефриту;
• високий АТ.

Нефроптоз нирки усувають за допомогою лапароскопії. Орган, що опустився, повертають на місце і фіксують там, використовуючи сітчастий поліпропіленовий імплантат.
Вже наступного дня людина може вставати, харчуватися рідкою їжею, проте повна працездатність відновлюється через 2 тижні.

Вправи для зміцнення м’язового корсету

Лікувальна фізкультура показана на 1 стадії нефроптозу, коли трохи опущена права нирка або ліва. Виконувати ЛФК необхідно щодня, інакше ефективність прагнутиме нуля. Усі вправи робляться лежачи.

1. Ноги згинають в колінах, потім слідує ряд вдихів – від 10 до 20. Під час них живіт сильно випинають, а видихаючи, втягують.
2. Піднімають та повільно опускають прямі ноги.
3. Протягом кількох хвилин роблять вправи – “велосипед”, “ножиці”.
4. Підтягують зігнуті ноги до живота спочатку спочатку, потім почергово.
5. «Крокують» по стіні, лежачи біля неї.

Комплекс вправ, незважаючи на легкість, завжди треба узгоджувати з лікарем.

Ліки

Аномальне положення органу, що зміщується, медикаменти вилікувати не в силах. Таку терапію застосовують при нефроптозах 2 і 3 стадії, якщо людина страждає від сильного больового синдрому та для запобігання подальшим ускладненням.

Рухлива нирка 1 стадії не потребує прийому препаратів. Якщо запалення незначне, призначають засоби рослинного походження – Канефрон, Уронефрон, Цистофіт. В окремих випадках потрібні:

• протизапальні – Гідрокортизон, Диклофенак, Німесулід;
• знеболювальні та спазмолітики – Анальгін, Баралгін, Но-шпа;
• сечогінні – Лазікс, Фуросемід;
• імуностимулюючі – Тімалін, Тимоген.

Народні засоби

Що робити при опущенні нирки повинен вирішувати тільки лікар. Самодіяльність неприпустима. Саме лікар може порадити той чи інший народний засіб як доповнення до основної терапії. Зазвичай це сечогінні трави та плоди:

• звіробій;
• насіння кропу, петрушки;
• ялівцеві ягоди;
• березові бруньки;
• спориш;
• хвощ польовий.

Заварюють стандартно так: 1 ст. сухої сировини на склянку окропу. Настоюють півгодини та проціджують.

Курс, що з одного компонента, призначає нефролог чи уролог. Тривалість його від місяця до двох. Якщо немає результату, лікування припиняють, але продовжують терапію іншим рослинним препаратом.

Особливості харчування

Корекція раціону має дві мети:

• розвантаження сечовивідної системи;
• нарощування жирової тканини, якщо її дефіцит і призвів до нефроптозу.

Порушення роботи нирок диктує різку та повну відмову від надмірно солоного та гострого – консервованих подуктів, копченостей, маринадів, жирних м’ясних та рибних страв, фастфуду.

До списку забороненого при нефроптозі потрапляють солодощі, газована вода, міцний чай, какао, кава. Харчування має бути шестиразовим, але порції рекомендовані невеликі. Добовий об’єм рідини, що випивається не менше 1,5 л. Вітаються розведені свіжоприготовлені соки. Велика кількість свіжих фруктів та овочів є обов’язковою, проте щавель протипоказаний.

При виснаженні потрібна висококалорійна дієта.

Спосіб життя

Людина з нефроптозом зобов’язана внести значні корективи у звичне існування:

• Якщо лікар порекомендував носіння бандажу, робити це потрібно щодня.
• Лікувальна гімнастика, що зміцнює м’язи, не буде ефективною, якщо ви пропускаєте заняття.
• Не можна допускати переохолодження організму, що загрожують активізацією інфекції.
• Усі шкідливі звички (куріння, алкоголь) потрібно залишити у минулому.

Для профілактики двостороннього нефроптозу потрібно формувати з дитинства правильну поставу, виконувати вправи зміцнення м’язів черевної стінки. Не можна допускати травми, тяжке навантаження, тривалі вібрації. Вагітним жінкам потрібно носити допологовий бандаж.

Двосторонній нефроптоз небезпечний тяжкими наслідками для організму. Але за відсутності лікування 2 та 3 ступеня може розвиватися пієлонефрит, а за ним – ниркова недостатність. Стан опущення нирки з другого ступеня супроводжується болем, який значно знижує якість життя, тому звернутися по допомогу краще якомога раніше.

Прогноз

Нефроптоз – захворювання, результат якого зазвичай сприятливий у разі, якщо суворо виконувати всі лікарські рекомендації. Нефропексія, проведена вчасно, гарантує зникнення больового синдрому, швидку нормалізацію тиску. Пізніше лікування, навпаки, загрожує хронічними хворобами – гідронефрозом, пієлонефритом.

Якщо людина постійно працюватиме над зміцненням мускулатури преса, цей небезпечний стан не повернеться. Уникати слід травматизації в області нирок, великих фізичних навантажень, раптового скидання ваги. Під час вагітності показано носіння бандажу. Своєчасне звернення до лікаря за найменших симптомів зменшить ризик рецидиву.

Чому виникає?

Розвиток двостороннього нефроптозу може спровокувати кілька факторів. Особливо частою причиною витончення шару жиру навколо нирок є різка втрата маси тіла. Це може відбуватися під час дієти або при тяжкому захворюванні. Через війну органи стають рухливими, і виникають хвороботворні симптоми. Причинами нефроптозу є також:

Чи беруть при нефроптозі до армії

Відповідь на це питання у компетенції лікарської комісії:

• якщо виявлено підвищену рухливість правої чи лівої нирки на 1 стадії, то лікарі, оцінивши стан, частіше дозволяють призовнику проходити термінову службу;
• при II стадії нефроптозу, не обтяженого ускладненнями, висока ймовірність, що в армію все ж таки доведеться йти;
• патологія 3 ступеня – вагомий аргумент для звільнення від військової служби, але зарахування до запасу.

Своєчасно виявлений нефроптоз – запорука успішного лікування, тому при появі болю, що тягне, необхідний негайний візит до лікаря-нефролога або уролога.

Оперативне втручання

Найдієвіша процедура – ​​це нефропексія. Ця маніпуляція у тому, що опущені нирки прикріплюються, та його розташування відновлюється. Час підготовки до операції триває приблизно два тижні. Пацієнтам виписуються протизапальні препарати, щоб уникнути поширення ураження інфекцією. Під час оперативного втручання фахівець підшиває орган так, як він розташований фізіологічно. З цією метою використовується спеціальний імплант. Операція може проводитися лише за допомогою лапароскопічного методу, завдяки чому знижується ймовірність виникнення ускладнень, а також скорочується реабілітаційний період.

Які види нефроптозу трапляються?

По локалізації розрізняють:

Виділяють такі ступеня нефроптозу:

• нефроптоз 1-го ступеня (зміщення нижнього полюса нирки на відстань, що становить більш ніж 1,5 поперекових хребців);
• нефроптоз 2-го ступеня (зміщення нижнього полюса нирки на відстань, що становить більш ніж 2 поперекових хребця);
• нефроптоз 3-го ступеня (зміщення нижнього полюса нирки на відстань, що становить більш ніж 3 поперекових хребця).

Профілактичні заходи

Для того, щоб запобігти розвитку захворювання, а при його виникненні – попередити прогресування та формування небезпечних ускладнень, необхідно проводити первинну чи вторинну профілактику.

Первинна профілактика включає:

• підтримання постійної нормальної ваги;
• уникати підняття тяжкості, тривалого перебування в горизонтальному положенні, тривалої вібрації, травм;
• під час вагітності, у післяпологовому та післяопераційному періодах тимчасово використовувати бандаж, корсет або пояс.

Вторинна профілактика передбачає:

• регулярне обстеження та огляд лікаря;
• набір оптимальної маси тіла при виснаженні;
• проведення своєчасного лікування (консервативного чи оперативного);
• уникнення підняття тяжкості, тривалого перебування в горизонтальному положенні, тривалої вібрації, травм.

Етіологія

Спровокувати нефроптоз можуть як екзогенні, і ендогенні чинники. Патологія виникає у пацієнтів із слабким зв’язковим апаратом, не здатним утримувати органи у правильному положенні.

Серед факторів, які можуть призвести до нефроптозу, можна виділити:

• Вагітність та пологи. Ці процеси спричиняють переростання черевних м’язів, через що нирки позбавляються опори. Значне збільшення живота та повторні вагітності підвищують шанси на хворобу.
• Вроджена патологія зв’язкового апарату через генетичні дефекти.
• Природне старіння організму. З віком м’язи тазу та попереку стають слабкими і втрачають свою еластичність.
• Наявність тяжких захворювань, що супроводжуються розвитком дистрофії (наприклад, рак) або занадто швидке схуднення внаслідок дотримання суворих дієт. У цьому випадку жирова капсула стоншується, і нирка, втративши опору, змінює своє місцезнаходження.
• Пошкодження жирової капсули та/або зв’язок у ході проведення хірургічного втручання.
• Часта дія на тіло вібрації, тряски. З цією проблемою зазвичай стикаються водії.
• Несприятлива спадковість. За наявності близьких родичів нефроптозу, ймовірність виникнення патології також збільшується.
• Малорухливий спосіб життя. Нехтування спортом призводить до зменшення тиску в очеревині та слабшання м’язів. Через війну нирки опускаються, а фасції розтягуються.
• Травми, забиті місця. Вони можуть спричинити пошкодження зв’язкового апарату та/або появи великих гематом, які згодом почнуть тиснути на органи.
• Підняття тяжкості. Це може спровокувати збільшення тиску всередині очеревини, розтягнення фасцій та зв’язок.
• Сильний хронічний кашель. При ньому діафрагмальні м’язи активно впливають на внутрішні органи очеревини та зміщують їх униз.

Основні діагностичні методи, що дозволяють підтвердити діагноз

Інструментальна та лабораторна діагностика

1. Загальний аналіз сечі.
   Під час проведення дослідження можна визначити такі патологічні зміни: поява білка, еритроцитів, циліндрів, лейкоцитів у сечі.
2. Екскреторна урографія.
   Найбільш інформативний метод діагностики, що дозволяє визначити нефроптоз будь-якого ступеня.
3. Ультразвукове дослідження нирок.
   Даний метод рекомендується проводити в горизонтальному та вертикальному положенні пацієнта, так як при звичному виконанні нефроптоз 1-го та 2-го ступеня часто не визначається.
4. Ангіографія судин нирок.
   Проводиться з метою оцінки стану ниркових судин.
5. Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія нирок.
   

Диференційна діагностика

Правобічний нефроптоз
(нефроптоз праворуч) слід відрізняти від захворювань жовчного міхура, печінки, головки підшлункової залози.

Лівосторонній нефроптоз
(нефроптоз зліва) може нагадувати хвороби селезінки, хвоста підшлункової залози.

Нефроптоз будь-якої локалізації часто схожий за клінічними проявами із захворюваннями яєчників, надниркових залоз, кишечника, очеревини.

Вступ

Для простого обивателя нефроптоз нирки носить звичну назву «блукаюча нирка».
Найчастіше спостерігається усунення правої нирки, рідше – лівої, у виняткових випадках виникає двосторонній нефроптоз.

Хвороба може виникнути у будь-якому віці – як у дитини, і у дорослої людини. Серед усіх пацієнтів із нефроптозом переважають представниці жіночої статі.

Не кожне усунення нирки вважається нефроптозом і є патологією. Під час дихальних рухів відбувається рух нирки, по амплітуді, що не перевищує висоту тіла одного поперекового хребця. Дане усунення називають фізіологічним.

Відео про правосторонній нефроптоз

Лікування нефроптозу на ранніх етапах допоможе уникнути попадання на операційний стіл та тяжких наслідків. Як його запобігти та чим лікувати? Відеоконсультації досвідчених лікарів допоможуть дізнатися більше про нефроптоз та вжити перших необхідних заходів у лікуванні. Вагома користь носіння ортопедичного бандажу та використання трав’яних зборів за правильного підходу підвищать перспективи одужання.

Як лікувати нирки

Нефроптоз – блукаюча нирка

Діагностика патології включає оцінку скарг пацієнта, його огляд, а також пальпацію нирок. Якщо у лікаря виникла підозра на нефроптоз, додатково призначаються додаткові методики дослідження.

Тільки після оцінки результатів аналізів лікар зможе призначити правильний курс лікування.

Рівень небезпеки для організму

Пацієнт, дізнавшись про свій діагноз, відразу цікавиться, чи небезпечне опущення нирки? У кожній нирці пролягають великі кровоносні судини – артерія та вена: анатомічно вони широкі, укорочені. Коли нирка зміщується з фізіологічної ніші, де їй належить перебувати, кровоносні судини змушені розтягуватися, звужуючи ширину свого просвіту. Це спричиняє порушення кровообігу всередині цього парного органу.

Також зміщення нирки стає фактором, що схиляє до загину сечоводу, що загрожує розвитком гострої затримкою сечі. Зазначені відхилення від нормального стану створюють благотворні умови для виникнення та прогресування запального процесу ниркової тканини. Патологія визначається як «пієлонефрит» та на постійній основі, здатна викликати серйозні ускладнення у вигляді хронічної ниркової недостатності.

Лікувальна гімнастика

Найбільш ефективні вправи при нефроптозі першої та другої стадії його розвитку. Але важливо запам’ятати, що вправи пацієнт повинен виконувати постійно, щоб підтримувати досягнутий ефект. Цей метод лікування спеціалісти широко використовують. Перед виконанням вправ рекомендовано зробити собі легкий масаж.

• лежачи на спині підтягувати зігнуті ноги до грудей;
• лежачи на спині піднімати прямі ноги по черзі;
• у такому ж положенні піднімати одразу 2 прямі ноги;
• у такому ж положенні слід лягти біля стіни. Зробити по ній кілька кроків, щоб випрямити ноги (таз підняти). У такому положенні залишитись на пару секунд, потім повернутися у вихідне.

Терапія

Існує безліч способів усунути нефроптоз. Вибір методу залежить від стадії патології та індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Використання бандажів

За допомогою бандажу можна домогтися збільшення внутрішньочеревного тиску та зниження рухливості органів, їх фіксації у правильному положенні.

Головна мета використання бандажу – зміцнення підтримуючого апарату органу, а також попередження перекруту кровоносних судин.

Носити бандаж потрібно протягом усього дня. Знімати його можна лише перед сном і перед заняттям гімнастикою.

Надягає бандаж вранці, після пробудження. Щоб нирки стали правильно, пацієнту потрібно глибоко вдихнути і підняти таз. Саме в цей момент потрібно застебнути конструкцію. Одягати бандаж рекомендується зверху на білизну. Це допоможе уникнути потертостей у процесі носіння.

Тривалість курсу лікування визначається індивідуально. Зазвичай він не перевищує 12 місяців. Після закінчення терапії у пацієнта зміцняться зв’язки і органи надійно зафіксуються. Однак при цьому важливо розуміти, що досягнення терапевтичного ефекту можливе лише в одному випадку – якщо хворий зміцнюватиме черевні м’язи. Інакше від бездіяльності м’яза під бандажом ще більше ослабнуть, що значно сповільнить процес одужання.

Придбати бандаж можна в аптеці. Він представлений чотирма розмірами. Щоб вибрати правильний, потрібно орієнтуватись за обсягом талії. Так як конструкція оснащена липучками, застібками, це дозволяє зафіксувати її точно по фігурі.

живлення

Дієта при нефроптозі потрібна для нормалізації кількості жиру, що оточує нирки та зниження навантаження на сечовивідні органи.

Якщо нирки функціонують нормально – перше завдання стоїть у пріоритеті. Пацієнти з патологічно низькою вагою повинні щодня споживати велику кількість калорій, жирів і вуглеводів. Тільки так у найкоротші терміни можна збільшити жировий прошарок в організмі.

Внутрішній жир наново заповнюватиме ниркове ложе і збільшить пружність прилеглих тканин.

Дещо інше лікування потрібне пацієнтам, які мають супутні патології сечовидільної системи. В цьому випадку при складанні дієти дуже важливо врахувати супутні проблеми. Зазвичай при хворобах нирок медики радять знизити споживання солі, прянощів, білків та кислот. В особливо важких ситуаціях, можливо, доведеться відмовитися від смаженого, копченого та консервованого.

Серед небажаних продуктів можна відзначити бобові, рибу, м’ясо, жирні сири, а також овочі із щавлевою кислотою у складі.

Пацієнтам слід дотримуватися питного режиму та споживати переважно вегетаріанську їжу. Якщо є потреба в наборі ваги, харчування має бути також висококалорійним.

Санаторії

На перших стадіях дуже ефективним може бути гідротерапія.

Нетрадиційна медицина

Лікування народними методами застосовується на початкових стадіях нефроптозу. Воно добре доповнить інші методи консервативної терапії.

Хворі на нирки симптоми при опущенні мають вкрай неприємні. При правильному та регулярному використанні народних засобів можна досягти зниження інтенсивності болю, запобігти різноманітним ускладненням. Повернути орган у фізіологічно правильне становище їм, на жаль, не під силу.

Найбільш популярними в даному випадку є такі рецепти:

1. Насіння льону зрошується чистою водою, а потім посипається цукровою пудрою і засмажується на сковороді без використання олії. Приймати засіб необхідно по 1 ч. л. тричі на добу. Насіння при цьому важливо добре розжовувати. Корисно при нефроптозі також вживати насіння гарбуза та соняшника, всілякі горіхи.
2. Стебла віничної кохії (у подрібненому вигляді) у кількості 2-х ст. л. потрібно залити склянкою окропу та настояти у теплому місці 12 годин. Після закінчення зазначеного часу ліки проціджують і вживаються по 5 мл тричі на добу.
3. 50 г рідкого меду змішується з такою ж кількістю вершкового масла. Далі отриману масу кладеться по 1 ч. л. (з гіркою) шлункової та мигдальної кави, 2 яєчні жовтки. Все ретельно перемішується. Лікувальна рідина використовується по 1-2 ч. л. щоразу після трапези.
4. Потрібно 3 ч. л. перетертого лушпиння цибулі залити 2 склянками окропу, після чого настояти в теплому місці протягом півгодини. Готові ліки проціджують і приймаються по 1 ст. л. чотири рази на добу.
5. 1 кг соломи вівса заливається двома відрами води, доводиться до кипіння та вариться протягом години. Після цього засіб настоюється протягом кількох годин і використовується для сидячих ванн уранці та ввечері. Тривалість процедури у кожному разі має становити близько півгодини. Сидячі ванни приймати через день. За бажання хворий може готувати щоразу новий відвар, а розігрівати старий.
6. Потрібно змішати в однакових кількостях шавлія, цикорій, хвощ, м’яту, полин і звіробій, а потім 1 ст. л. отриманої сировини залити склянкою окропу та проварити на слабкому вогні протягом 10 хвилин. Готові ліки проціджують і приймаються по чарці тричі на день.

Медикаменти

Вживання медикаментів необхідне у разі наслідків нефроптозу. До кожного пацієнта медикаменти підбираються індивідуально. Так, при пієлонефриті зазвичай рекомендуються антибактеріальні засоби (Офлоксацин, Супракс), а також уроантисептики на рослинній основі (Канефрон, Журавіт).

При опущенні нирки симптоматичне лікування може включати вживання інгібіторів АПФ (Еналаприл, Лізіноприл) і блокаторів АР2 (наприклад, Телмісартан).

Якщо болить опущена брунька, що робити? Для усунення неприємної симптоматики в таких ситуаціях лікарі призначають знеболювальні засоби та спазмолітики.

ЛФК

ЛФК зможе допомогти лише за легкого нефроптозу. Робити вправи рекомендується вранці, після пробудження протягом півгодини. Заняття проходять лежачи на спині. Для найбільшої зручності під поясом можна помістити рушник, згорнутий валиком.

Урологи стверджують, що при нефроптозі найефективнішими є такі вправи:

1. Хворий згинає кінцівки в колінах і робить 10 дихальних рухів, задіявши діафрагму. На вдиху фахівці радять сильно видувати живіт, а на видиху – втягувати його.
2. Нижні кінцівки випрямити та витягнути вперед, а потім по черзі піднімати їх угору. Подібні дії слід повторити 8 разів із кожною ногою.
3. Ноги витягуються вздовж, а руки заводяться за голову, плечі трохи піднімаються. Поперек при цьому має щільно притискатися до підлоги. Далі ногами потрібно здійснювати рухи, схожі на ті, що відбуваються під час їзди на велосипеді. Правим коліном потрібно спробувати торкнутися ліктя на лівій руці та навпаки. Ці дії повинні тривати 2 хвилини.
4. Підтягувати до живота зігнуту в коліні кінцівку. Виконати 7 разів з кожною стороною.
5. Між колінами розташувати маленький м’яч і стискати його протягом 8 секунд. Повторювати у 5 підходів.
6. Ноги витягнути вздовж тіла. Їх одночасно на вдиху треба піднімати нагору, а на видиху повертати в початкове становище. Повторити 10 разів.
7. Ноги підняти вгору, залишивши при цьому коліна та щиколотки разом. На вдиху кінцівки необхідно розсувати, а на видиху схрещувати. Повторити 6 разів.

При нефроптозі перевагу варто віддати не надто активним іграм та ходьбі по рівній поверхні. Уникати слід стрейчингу, бігу та стрибків.

Щоб усунути нефроптозу симптоми у жінок, спати рекомендується зі злегка піднятими вгору нижніми кінцівками, приймати ванни, наповнені теплою рідиною.

Операція

Якщо пацієнт має ознаки опущення нирки симптоми та лікування народними засобами, медикаментами не допомагає, а патологічний процес прогресує – уролог може призначити операцію.

Хірургічне втручання хворим на нефроптоз зазвичай призначається за наявності:

• сильних болів, що не минають;
• втрати працездатності;
• хронічний, часто рецидивуючий пієлонефрит;
• гіпертонії;
• гідронефроз.

Суть самої процедури полягає в тому, що лікар проводить фіксацію фільтраційного органу у фізіологічно правильному положенні. Досягнутий таким чином ефект зберігається тривалий час.

Сьогодні така операція виконується переважно лапароскопічним шляхом. При ній фахівець, щоб отримати доступ до внутрішніх органів замість порожнинного розрізу робить кілька невеликих проколів. За своїми діями, він спостерігає на екрані монітора.

Таким чином, тіло пацієнта менше травмується, знижується ризик кровотечі та інших ускладнень. Відновлення після лапароскопії відбувається максимально швидко і легко, а на шкірі не залишаються грубі рубці і шрами.

Симптоми

За оцінками, близько 20% жінок можуть мати двосторонній нефроптоз, але лише незначна кількість пацієнтів має симптоми. Хоча цей стан зазвичай виявляється під час деяких діагностичних досліджень, це не часто викликає занепокоєння, якщо людина не має симптомів. Це найчастіше впливає праву нирку, ніж ліву. Хоча такий фізіологічний стан у деяких людей зустрічається рідко, симптоми можуть проявлятися чи не проявлятися. Іноді симптоми очевидні, зазвичай це:

Опущення нирок є досить поширеною проблемою серед пацієнтів різної статі та віку. Симптоми хвороби виявляються не відразу, іноді відсутні, і лікування має бути спрямоване на їх усунення, а також попередження ускладнень.

У медицині опущення нирок називається нефроптоз. Стан характеризується патологічною рухливістю нирки, за якої вона опускається в черевну порожнину, провокуючи різні ускладнення. Найчастіше страждає правий орган.

Важливо пам’ятати, що у нормі майже можуть зрушуватися на 1-1,5 см, це вважається нормою. Це відбувається при фізичному навантаженні або тривалому знаходженні в одному положенні. Однак при патологічній рухливості орган зміщується на 4-5 см, що вже вважається відхиленням і потребує лікування.

Опущення нирок, симптоми та лікування якого часто взаємопов’язані, не має загальноприйнятої класифікації, яка використовується фахівцями у різних країнах. Проте умовно лікарі ділять стан на вроджений та набутий.

Перший вид розвивається в результаті вроджених аномалій або генетичної схильності до подібних змін. Зазвичай симптоматика проявляється у ранньому віці, досить просто діагностується, нерідко потребує оперативного втручання. Другий різновид виникає в результаті одного або декількох сприятливих факторів, часто не проявляється до розвитку ускладнень.

Набута рухливість нирки вважається небезпечнішою, оскільки діагностувати її складно через відсутність виражених симптомів. Додатково фахівці виділяють ускладнене та неускладнене опущення органу. У першому випадку патологія виявляється у разі симптоматики іншого захворювання, у другому нефроптоз не виявляється.

Стадії та ступеня

Незалежно від виду захворювання лікарі виділяють 3 стадії чи ступеня його розвитку. На початковій стадії симптоматика зазвичай відсутня, орган зміщений не більше ніж на 9 см. При цьому пацієнт не відчуває змін, особливо у випадку, коли він раніше не страждав від захворювань органу.

У деяких випадках з’являється тупий, слабко виражений біль у правій або лівій частині попереку, що віддає в живіт верхню частину спини. Однак такі прояви трапляються не так часто. При різкій зміні положення тіла з горизонтального до вертикального хворий може відчувати дискомфорт, що пов’язано з розтягуванням ниркової капсули.

Друга чи прогресуюча стадія розвивається за відсутності лікування, оскільки діагностика першого ступеня майже не здійснюється своєчасно. У цьому виникають зміни у загальному стані хворого, а й у аналізах сечі.

Опущення нирок. Симптоми та лікування залежить від стадії

У ній з’являються еритроцити та сліди білка, що пов’язано із застійними явищами та порушенням відтоку лімфи, венозної крові. Пацієнт найчастіше скаржиться на біль, особливо при навантаженнях. У спокої дискомфорт послаблюється чи зовсім зникає.

Третя стадія називається занедбаною. При цьому пацієнт постійно говорить про сильний біль у ділянці нирок, що віддає в статеві органи і низ живота. Дискомфорт не зникає за зміни положення тіла. Під час обстеження відзначається повне опущення органу на малий таз. На цій стадії здебільшого вже є виражені симптоми ускладнень, розвивається запальний процес.

Симптоми

Опущення нирок (симптоми та лікування досить часто турбують пацієнтів зі спадковою схильністю до нефроптозу) у кожного пацієнта проявляється по-різному. Багато хто не помічає хвороби до її переходу на запущену стадію. Інші ж одразу відзначають зміни.

Першим проявом буде незначний ниючий біль, який виникає лише при фізичному навантаженні та зникає у спокої. Пацієнт зазвичай не звертає на це уваги, вважає біль результатом підвищених навантажень чи перевтоми. Крім цього, дискомфорт виникає не завжди, тому людина не звертається до лікаря довгий час.

Болі на цій стадії пов’язані з незначним опущенням органу та розвитком набряку тканин через порушення відтоку сечі. При зміні положення тіла відтік нормалізується, тому дискомфорт має непостійний характер. На 2 і 3 стадії болю посилюються, з’являються часто або постійно, оскільки зсув значне, і набряк не спадає при зміні положення тіла.

Дискомфорт у пацієнтів може з’являтися у сфері проекції органу. Часто хворий говорить про появу відчуттів у області статевих органів та низу живота, а також у зоні стегна. Це з подразненням нервових закінчень, розташованих поблизу органа.

У міру прогресування захворювання людина зауважує, що у сечі з’явилася кров. Перші кілька днів вона набуває рожевого відтінку, але через деякий час стає яскраво-червоною.

Подібні прояви пов’язані з перекручуванням дрібних судин, порушенням відтоку крові, руйнуванням капілярів та змішуванням крові із сечею. Крім симптоматики, яка характерна для ураження нирок, спостерігається розлад органів травлення. Пацієнта турбують запори або часті рідкі випорожнення, а також метеоризм. Іноді з’являється нудота та напади блювоти.

Варто відзначити, що у багатьох пацієнтів спостерігається почастішання сечовипускання, у деяких же позиви стають рідкісними, кількість урини, що виділяється, зменшується. Симптоматика багато в чому залежить від стадії розвитку хвороби та індивідуальних особливостей організму.

Зовнішні ознаки захворювання виявляються який завжди. На початковій стадії вони зовсім відсутні. У міру прогресування хвороби шкірні покриви набувають сірого відтінку, що пов’язано з порушенням фільтрації крові. Нерідко хворий відзначає набряклість обличчя, особливо ранковий час. Через деякий час набряки з’являються в області кісточок та гомілок, після чого переходять на стегна та руки.

На запущеній стадії все тіло пацієнта набрякло, при пальпації можна відзначити, що шкіра стала пастозною, блискучою. Під очима хворого з’являються мішки та темні кола, які не зникають після відпочинку, він стає слабким, апетит відсутній. Подібний стан свідчить про розвиток серйозних ускладнень, тому потребує негайної допомоги.

Причини появи

Опущення нирок розвивається внаслідок безлічі факторів, що схиляють. Вроджений вид хвороби пов’язаний з генетичними відхиленнями або аномаліями внутрішньоутробного розвитку, а також ускладненнями під час пологів.

Однак існує кілька причин, які можуть провокувати набутий вид патології:

Інфекційні захворювання печінки можуть стати причиною нефроптозу. Гепатит та цироз печінки нерідко ускладнюється цим захворюванням.

Діагностика

Опущення нирок досить просто діагностувати на 2 та 3 стадії, оскільки симптоми різко виражені. На початковій стадії діагностика та лікування не може. Існує кілька методів, що допомагають встановити точний діагноз.

Будь-який з методів не підходить як єдиний спосіб діагностики, вони завжди використовуються комплексно. Найбільш ефективним вважається аналіз сечі, УЗД, а також урографія.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Захворювання вважається досить серйозним та небезпечним, тому звернення до фахівця є обов’язковим. Лікуванням займається кваліфікований нефролог. Однак у багатьох невеликих містах такий фахівець відсутній, тому пацієнт прямує до звичайного терапевта.

Після діагностики звернення до фахівця обов’язково, навіть якщо було виявлено лише початкові ознаки нефроптозу. Термінове відвідування лікувального закладу показано у разі, коли є виражені симптоми захворювання, а також ускладнення з боку інших органів. Ігнорувати прояви не рекомендується.

Профілактика

Хворобу завжди простіше запобігти, ніж довго лікувати. Саме тому фахівці рекомендують дотримуватись деяких правил, що дозволяють мінімізувати ризик розвитку нефроптозу.

Першим методом буде виняток інтенсивний та тривалий навантажень, які негативно позначаються на здоров’ї людини. Не варто зовсім уникати будь-яких навантажень, але вони не повинні бути позамежними.

Жінкам не варто захоплюватись різними дієтами, які зменшують кількість вісцерального жиру до критично низьких показників. З появою симптомів інфекційних захворювань органів черевної порожнини необхідно негайно звернутися до лікаря та пройти лікування.

Важливим способом профілактики нефроптозу вважається мінімізація ризику травм, ударів і падінь з висоти. Особливо це стосується професійних спортсменів, які регулярно травмуються.

Важливо вести активний спосіб життя, грамотно поєднувати навантаження та відпочинок. Пацієнтам із спадковою схильністю до подібних патологій варто регулярно відвідувати лікаря та проходити обстеження, щоб виявити захворювання на початковій стадії.

Методи лікування

Опущення нирок (симптоми та лікування часто турбують пацієнтів у разі перших ознак) лікується консервативним способом, використовуються народні засоби, а також інші методи боротьби із захворюванням.

Лікарські засоби

Консервативна терапія використовується у разі ускладнень, оскільки жоден препарат не зможе повернути орган на колишнє місце. Однак ускладнення у вигляді пієлонефриту, гломерулонефриту та нефриту виникають майже завжди, тому медикаменти також часто застосовуються.

Найчастіше призначають такі ліки:

Додатково, лікар може призначати симптоматичну терапію. Варто зазначити, що консервативне лікування лише усуває симптоматику, але не вирішує основну проблему.

Народні методи

Народні засоби у лікуванні нефроптозу допомагають лише трохи послабити симптоматику, але не можуть виступати як основний метод терапії. Зазвичай застосовуються лікарські трави для приготування настоїв та інших засобів.

Відвар кропиви вважається добрим засобом для зменшення кількості крові в сечі та зміцнення судинної стінки. Готувати його просто: необхідно взяти 5 г свіжого листя, подрібнити його і варити 3 хв. 500 мл води. Готовий засіб залишити для наполягання на 30 хв. Після цього слід профільтрувати склад, приймати по 100 мл двічі на добу протягом тижня.

Настій ромашки – найкращий природний антисептик за будь-яких захворювань внутрішніх органів. Ліки не тільки знищують мікроби, але й покращують роботу травної системи, що часто спостерігається при нефроптозі.

На 300 мл окропу знадобиться 1 ч. л сухої трави. Після наполягання протягом 20 хв. засіб готовий до вживання. За добу дозволяється випити 2 порції. Продовжувати лікування необхідно щонайменше 5 днів поспіль.

Чай з листя брусниці також часто застосовується при різних ураженнях нирок. Він має антисептичні, протизапальні властивості, насичує організм аскорбіновою кислотою. На 250 мл окропу знадобиться кілька свіжих листків брусниці або 2 г сухої сировини. Наполягати ліки необхідно 30 хв. Приймати такий чай від 1 до 3 разів на день протягом 10 днів.

Будь-який з рецептів дозволяється використовувати лише після консультації спеціаліста. Кожен засіб має свої протипоказання та побічні ефекти.

Інші методи

Опущення нирок (симптоми та лікування необхідно обговорювати тільки з лікарем) на 2 та 3 стадії найчастіше лікують за допомогою оперативного втручання, оскільки в іншому випадку ускладнення загрожують життю пацієнта. Протипоказанням до операції вважається похилий вік пацієнта або хвороби, які можуть збільшити стан хворого при втручанні.

Суть операції у прикріпленні ниркової капсули до ребрів за допомогою м’язових клаптів, які раніше беруть у цього пацієнта. Зазвичай клапті беруть із стегнового м’яза.

Сьогодні найпопулярнішим методом проведення маніпуляції вважається лапароскопічний. При цьому в передній черевній стінці роблять розріз не більше 15 мм завдовжки, через нього в порожнину вводяться трубки. Завдяки цьому можна зафіксувати капсулу та уникнути ускладнень. А також утворення рубця на органі.

Післяопераційний період при лапароскопії не перевищує 10 днів, значно знижується можливість повторного опущення, а пацієнт відновлюється досить швидко.

Ще одним методом лікування вважається носіння спеціального бандажу, який фіксує орган одному місці. Однак такий спосіб можна застосовувати лише на 1 та 2 стадії. У цьому має бути ускладнень як запалення чи перекручування зв’язок, судин. Бандаж підбирається індивідуально, краще звернутися до лікаря.

Крім того, фахівці рекомендують виконувати прості вправи. Наприклад, підйоми ніг у положенні лежачи, вигинання спини в положенні рачки. Корисно виконувати діафрагмальне дихання, тобто під час вдиху розправляти як грудну клітину, а й надувати живіт. У кожному випадку лікар підбирає кілька вправ, які принесуть найкращий результат.

Ускладнення та наслідки

За відсутності лікування у пацієнта може розвиватися сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, нефрит. Часто з’являються симптоми гломерулонефриту. При тривалому перебігу хвороби підвищується ризик розвитку ниркової недостатності та некрозу органу внаслідок порушення кровообігу.

У період лікування пацієнт повинен дотримуватися особливого режиму та змінити спосіб життя. Необхідно виконувати вправи, але виключити стрибки, біг, підняття важких речей. Обов’язковою умовою буде носити бандаж.

Якщо пацієнт переніс операцію, перші 2 тижні фізичні навантаження виключаються повністю. Необхідно більше лежати, а ноги повинні бути трохи піднесені, що поліпшить кровообіг.

Важливо в період відновлення не вживати солону, смажену, кислу та жирну їжу. Щоб зменшити навантаження на орган. Рідина слід вживати помірно у кількості 30 мл на 1 кг маси тіла.

Опущення нирок – небезпечне захворювання, симптоми якого можуть значно погіршити стан хворого. З появою ознак слід негайно звернутися до лікаря, який призначить обстеження та лікування.

Оформлення статті: Міла Фрідан

Відео про нефроптоз

Симптоми та лікування опущення нирок:

Нефроптоз чи надмірна рухливість нирок розвивається як при спадкової схильності чи анатомічних особливостей організму, а й з вини пацієнтів. Патологія провокує больовий синдром, викликає коливання артеріального тиску, призводить до запальних процесів, знижує імунітет.

Як запобігти проблемі? Чим небезпечне опущення нирок? Провокуючі фактори та наслідки порушення рухливості природних фільтрів описані у статті.

Причини розвитку патології

Нирки не зафіксовані строго одному місці: при диханні органи зрушуються вгору-вниз на 1-2 див. Зв’язки печінки і селезінки підтримують нирки одному рівні. При розслабленні зв’язок і натомість впливу різних чинників відбувається зміщення однієї чи двох бобовидних органів. Опущення правої бруньки медики діагностують у більшості пацієнтів.

Патологія частіше розвивається у жінок: на важливі органи діє більше негативних факторів, природні фільтри зазнають сильного навантаження під час вагітності. Захоплення експериментальними дієтами, під час яких протягом місяця можна втратити 7-10 кг, різко знижує обсяг жирового прошарку, провокує надмірну рухливість бобовидних органів.

Нефроптоз негативно впливає функціонування природних фільтрів, погіршує стан організму. Перегин сечоводу заважає наповненню вен та артерій, посилює ризик запального процесу, порушує кровопостачання, провокує надмірне накопичення сечі. Здорові системи підтримують оптимальний рівень реакцій, але надмірно перенапружуються через невластиві функції. З цієї причини нефроптоз, який тривалий час протікає практично без симптомів, набагато небезпечніший, ніж гостре захворювання з яскраво-вираженою симптоматикою.

У групі ризику:

• багато народжували жінки;
• особи, за діяльністю змушені піднімати і переносити тяжкості;
• працівники, які постійно стикаються з вібрацією (машиністи тепловоза, водії);
• професії, за яких обов’язково перебування тривалий час на ногах (продавці, перукарі, пекарі, хірурги);
• шанувальниці модних дієт, які мріють різко схуднути.

Перейдіть за адресою та прочитайте про те, що таке гемодіаліз та як проводиться процедура.

Ортопедична терапія

Один із методів відновлення правильного становища нирки. При початковій стадії нефроптоз можна вилікувати носінням спеціальних пристроїв. Лікар підбирає бандаж, який фіксує нирки у правильному положенні. Корсет попереджає зсув бобовидних органів униз, тимчасово замінює ослаблені м’язи спини та черевного преса.

Вранці пацієнт надягає бандаж, увечері знімає пристрій. При фіксації нирок спайками носіння корсета заборонено.

Бандаж під час опущення нирки одягають обов’язково під час глибокого вдиху.

Хірургічне втручання

Хірургічне лікування проводять при опущенні нирки (однієї або двох) більш ніж на 3 хребці на тлі яскраво-виражених негативних ознак. Під час підготовки до операції важливо враховувати протипоказання.

Сучасний метод лікування нефроптозу – лапароскопічна нефропексія. Малоінвазивна операція знижує ризик інфікування, позбавляє пацієнта глибоких, довгих шрамів на тілі. За допомогою спеціальних інструментів хірург підводить спеціальну сітку під «плаваючу» нирку, фіксує орган у правильному положенні. Грамотне проведення лапароскопії дозволяє уникнути рецидивів нефроптозу.

У післяопераційний період необхідний суворий постільний режим.
Важливо підняти ноги на ліжку для запобігання застійним явищам у венах. При такому положенні знижується навантаження на ниркову тканину та серце, покращується прокачування рідини. Обов’язковою є антибактеріальна терапія для зниження ризику запального процесу після операції.

Наслідки та можливі ускладнення

При нефроптозі другого та третього ступеня можливі ускладнення:

• перекручування, вигин сечоводу – небезпечні явища, що порушують виведення урини;
• на тлі застою сечі розвивається;
• при важких формах запального процесу висока ймовірність повної атрофії нирок;
• при перекручуванні (зайвому натягу) артерії підвищується, яке практично неможливо знизити;
• при нестачі поживних речовин, крові, кисню розвивається гіпертонічний криз, часто пацієнт отримує інвалідність;
• високі показники загального та місцевого тиску у нирках провокують розрив судин, нерідко відкривається внутрішня кровотеча.

Профілактика нефроптозу – це дотримання нескладних правил: відмова від новомодних дієт, попередження ожиріння, схуднення не більше ніж на 1-2 кг на місяць, попередження зайвої худорлявості. Потрібно підтримувати м’язи спини, черевного преса у тонусі, вчасно лікувати запальні процеси у нирках. Важливо пам’ятати про взаємозв’язок органів і систем:
при строгих дієтах позбавлення клітин поживних речовин, кисню, порушення кровопостачання погіршує стан серця, судин, стимулює гіпертонічний криз.

У нормі трохи опущена права нирка, тобто її розташування трохи асиметричне щодо лівої. Зазвичай опущення нирки не порушує функціональні властивості органу і залишається у межах норми. Але іноді ця особливість переходить у патологію, розвивається опущення нирки. Докладніше про причини та лікування нефроптозу дізнайтеся з наступного ролика:

Збільшення нирки: можливі причини та лікування

Збільшення нирки або іншого органу є серйозним приводом для того, щоб звернутися до медичного закладу.

Саме така різка зміна розмірів органу свідчить про порушення, що відбуваються всередині нього. На жаль, іноді причини можуть бути настільки серйозними, що потрібно термінове оперативне втручання.

Нирка – це орган, що змінює в процесі життя розміри та деякі інші параметри. У дитини до одного року вона має довжину всього лише 6 см, через кілька років (приблизно у п’ятнадцятирічної людини) вона вже досягає 11 см.

• Після 50 років починається процес зміни розмірів, але тільки у бік зменшення, при цьому нирки трохи опускаються, втрачається еластичність судин.
• Незважаючи на те, що багато хто вважає обидві нирки копіями один одного, одна з них має меншу довжину, приблизно на 5% від величини більшої.
• Розміри нирок жінок і чоловіків теж відрізняються, в останніх вони трохи більші.
• Разом із змінами розмірів самих нирок може змінюватись і величина жирової капсули, що постійно наростає до 50 років, а потім починається її зменшення до можливого повного зникнення в деяких випадках.
• Існують певні причини, що сприяють різкому чи поступовому збільшенню розмірів нирки.

Дискінезія сечовивідних шляхів сприяє розвитку гідронефрозу, що змушує нирку збільшуватися.

Така патологія найчастіше спостерігається у жінок, особливо прийому ними гормональних препаратів. Будь-яке порушення у функціонуванні органу, що веде до застою сечі, провокує збільшення нирки.

1. Гострі запальні процеси, що вражають органи сечової системи, є вірними провокаторами щодо зміни розмірів нирок.
2. До таких захворювань відносяться пієлонефрит, амілоїдоз та гломерулонефрит.
3. Кіста, а тим більше полікістоз, провокують збільшення нирок, причина криється у обтяженій спадковості, коли хтось із родичів мав такі самі проблеми із сечовивідною системою.
4. На жаль, така патологія може протікати безсимптомно, про неї дізнаються через кілька років, частіше у віці, або випадково виявляють під час проведення УЗД.
5. Аномалії у розвитку сечоводів (при кількості двох або навіть трьох) виступають також як причина збільшення ниркового органу.

За відсутності явних патологій може бути збільшені нирки, якщо людина споживає надмірне кількість рідини. Вода – це те, чого сильно потребує сечовивідна система, але в усьому слід знати міру.

Ще гірше, коли рідина, що споживається, не є водою, а відноситься до розряду шкідливих або навіть небезпечних напоїв.

Симптоми та діагностика

Раніше виявлення патології дозволяє провести ефективне лікування та повністю її викоренити.

З цією метою слід уважно прислухатися до «сигналів», що посилаються організмом, особливо в тих випадках, коли чітко видно причини.

Симптоми збільшення нирок умовно поділяють на специфічні та загальні. Специфічні відносяться безпосередньо до певних ниркових захворювань.

При збільшенні розмірів органу може спостерігатися біль у боці. Такі ж сильні болі супроводжують кожен акт сечовипускання. Часто відчувається печіння, спостерігаються кров’яні згустки.

Якщо як основна причина виступає гідронефроз, то у хворого можуть спостерігатися сильні запаморочення, нудота та блювота.

Підвищення температури тіла за наявності таких симптомів також є попереджувальним фактором про патологію, що розвивається.

Зовнішніми ознаками патології є сильні набряки, які можуть спостерігатися на обличчі. Різко зменшується апетит, знижується активність, проявляється млявість та сонливість.

• Навіть кровоточивість ясен може вказувати на проблему.
• У разі появи симптомів хворому слід звернутися до лікаря, який призначить лабораторне або інструментальне дослідження.
• Але на самому початку лікар обов’язково з’ясовує скарги хворого, симптоми, можливу спадковість або хронічні захворювання.

Збільшення нирок лікар зможе виявити навіть під час проведення пальпації, оскільки вона сильно випинається. Орган може мати м’яку та бугристу структуру. На жаль, остання говорить про злоякісне захворювання.

Аналіз сечі також зможе розповісти лікареві багато про що. При проведенні аналізу звертають увагу зміну кольору, наявність крові, білка, лейкоцитів.

Під час проведення УЗД лікар може спостерігати як збільшення розмірів, а й зміна зовнішньої поверхні. Ультразвукове дослідження вважається високоточним, що дозволяє визначити навіть ступінь патології.

Лікування та профілактика

Без виявлення справжньої причини, що спровокувала збільшення органу, ніяке лікування не може бути призначене.

Якщо причиною патології є запальний процес, то лікарі спрямовують усі лікувальні заходи на зняття больового синдрому та відновлення нирки загалом.

Щоб зняти запалення, успішно використовуються антибіотики. На жаль, у більшості випадків консервативне лікування не здатне надати дієву допомогу, тому без оперативного втручання обійтися неможливо.

Сучасна медицина має у своєму розпорядженні великі можливості, тому при проведенні хірургічних операцій лікарі дотримуються реконструктивних або органозберігаючих заходів.

Зберегти нормальне функціонування ниркових органів допомагає ряд профілактичних дій, виконуючи які можна зміцнити нирку, що злегка втратила працездатність.

1. Щоб не викликати роздратування, не провокувати утворення каменів, важливо дотримуватися раціонального харчування, обмеживши максимально вживання солі.
2. Органи сечовидільної системи не «вітають» надмірне вживання м’яса, оскільки переробка білка для нирок є трудомістким завданням.
3. Регулярні заняття спортом або рухливий спосіб життя (тривалі прогулянки) покращують кровообіг, тим самим удосконалюючи роботу сечової системи.

Не можна допускати сильного перегріву або переохолодження. Перегрів викликає збільшення густоти крові, що підвищує навантаження на нирки, а переохолодження сприяє появі запального процесу.

Нирки – це найважливіший «агрегат» в організмі, який важливо підтримувати у робочому стані, не допускаючи збільшення та зменшення розмірів, появи запалень та інших небажаних моментів.

Основні причини збільшення нирки

Багато хвороб сечостатевої системи протікають майже безсимптомно. Якщо методом УЗД виявляється, що нирка збільшена, причини такого явища мають бути оперативно з’ясовані.

Нирки беруть участь у гомеостазі, виконуючи важливу роль: регулюють склад крові, виводять продукти розпаду хімічних сполук, воду, токсичні речовини. Показник стану органу – його розміри. Здорові бруньки безперервно функціонують. Якщо розвивається патологічний процес, це відбивається на функціональності органу та, як наслідок, відбувається збільшення нирки.

Параметри здорового органу

• Протягом життя розміри нирки змінюються: до 50-55 років відбувається формування сечовивідного органу, а надалі запускається механізм необоротних атрофічних процесів.
• Здорова нирка дорослої людини має такі параметри: довжина – 8-10 см у жінок, 10-12 см у чоловіків, ширина – 4-5 см та 5-6 см відповідно.
• Є низка нюансів, які слід враховувати для правильної інтерпретації параметрів:

1. З індивідуальних особливостей організму допустимо зміна величини органу до 15-20%.
2. Одна з нирок може бути трохи більшою за іншу.
3. Для людей похилого віку характерним є зникнення верхнього жирового шару органу, ширина якого у здорової людини становить до 12 мм.

При безсимптомному характері патології збільшення розміру органу допоможе виявити ультразвукове дослідження або пальпація.

Інші симптоми

Якщо на основній стадії недуги збільшені розміри не занепокоєні, запущена форма патології супроводжується безліччю неприємних симптомів. Саме на цій стадії найчастіше проводиться діагностика порушень сечостатевої системи.

1. Болісні відчуття в ділянці нирок. Ниючий характер болю.
2. Сеча з кров’яними домішками. Сечівник часто, болюче.
3. Підвищена температура тіла, характерна інфільтрації нирок.
4. Болі віддають у черевну порожнину, викликаючи нудоту, здуття.
5. Утрудненість сечовипускання призводить до набряків.

Гостра симптоматика потребує негайної діагностики та лікування.

Чинники етіології

Причиною збільшення нирок є серйозні захворювання сечостатевої системи. Винятком виступає вроджена патологія, коли людина має лише одну нирку, яка виконує подвійну роботу.

Часта причина прояву гострих симптомів збільшеної нирки – пієлонефрит. Для запального процесу, що має інфекційну природу, характерні ниючі болі, хворобливе сечовипускання, лихоманка, нудота. Пієлонефрит виникає внаслідок інфікування сечовивідних шляхів різними бактеріями. Невилікуване запалення набуває хронічної форми з періодичними загостреннями.

Таке захворювання, як гідронефроз, є ще однією, серйознішою причиною зміни нормальних розмірів нирок. Це прогресуюча патологія, при якій у нирковій балії відбувається скупчення сечі. З часом аномальна кількість урини призводить до зміни розмірів чаші, потім – до збільшення самої нирки.

Гідронефроз є важкою формою ускладнень, спричинених рядом серйозних вроджених чи набутих патологій. Це захворювання може призвести до незворотних процесів у ниркових тканинах.

ARVE Помилка: id and provider shortcodes attributes є mandatory для old shortcodes. It is recommended to switch to new shortcodes that need only url

Прояви гідронефрозу

Гідронефроз – серйозне хронічне захворювання, яке може призвести до онкології хворого органу. Такій недузі більше схильні жінки, значно рідше зустрічається ця хвороба у чоловіків. У 95% випадків патологія вражає одну бруньку.

Причиною первинного типу захворювання є вроджені аномалії сечовивідних шляхів. Вторинний тип виникає внаслідок набутих патологій. Причиною розвитку вторинного гідронефрозу можуть бути:

• різні хвороби сечостатевої системи;
• мочекам’яна хвороба;
• звуження сечівника, викликане травмами;
• онкологічні хвороби сечостатевої системи;
• злоякісні пухлини органів малого тазу, черевної порожнини, спинного мозку.

1. При підозрі на захворювання за допомогою УЗД діагностують рівень зміни параметрів хворого органу з метою визначення стадії гідронефрозу.
2. Стадії хвороби:

1. Перша фаза недуги характеризується незначним збільшенням балії, що протікає без важкої симптоматики. Можливе незначне нездужання, зниження життєвого тонусу.
2. На другій стадії нирка перестає нормально функціонувати через суттєве збільшення балії. Стінки чаші стають тоншими, сам орган теж збільшується. Спостерігаються безперервні болі в поперековому відділі, нудота, напади гіпертензії.
3. Нирка зростає вдвічі, характерно виражене порушення її функцій. Сеча, яку вдається виводити, стає каламутною, з домішкою крові. Хвороба на останній стадії протікає тяжко, життєва підтримка пацієнта можлива лише за умов стаціонару. За повної втрати функцій хворий орган видаляють.

При своєчасній діагностиці на ранній стадії хвороба піддається лікуванню. У 85-90% випадків повністю відновлюється функціонал органу, що виводить, повертаються його нормальні розміри. Реабілітація пацієнта триває від кількох тижнів до півроку.

Консервативні методи лікування гідронефрозу малоефективні. Комплексна терапія спрямована на супутнє захворювання, будучи підготовчим етапом до основного лікування.

Тільки хірургічне втручання за допомогою сучасних технологій, проведене у спеціалізованому центрі, допоможе відновити працездатність органу та зменшити його розміри.

Мета операції – реконструкція сечовивідної системи із збереженням органу.

ARVE Помилка: id and provider shortcodes attributes є mandatory для old shortcodes. It is recommended to switch to new shortcodes that need only url

Висновок на тему

Збільшені розміри нирки свідчать про супутню патологію. Тільки оперативна діагностика та своєчасне комплексне лікування допоможуть повернути параметри в норму, запобігти ускладненням.

Збільшено нирку: причини, симптоми, параметри, що робити

Збільшення нирки у розмірах може бути результатом кількох захворювань, що викликаються дефектами при народженні, структурними аномаліями, інфекціями, вагітністю, блокуванням сечовивідних шляхів та травмами.

Збільшена нирка буває у дорослих, немовлят, дітей, людей зі худорлявою комплекцією.

Збільшення нирки може бути різного ступеня: нерідко патологія виявляється лише на УЗД, але в деяких випадках досягає розмірів, що дозволяють лікарю промацати під час пальпації.

Сечовивідна система та гідронефроз

Нирки є складовою сечовивідної системи, завданням якої є видалення з тіла відходів метаболізму. Складаються сечовивідні шляхи із чотирьох частин:

Завдання нирок – фільтрувати кров і робити сечу, видаляючи надлишки речовин і рідини. Сеча збирається у частині нирки, що називається ниркова балія. Звідти вона тече вузькою трубкою, сечоводом, сечовий міхур.

Коли він наповнюється до певних меж, людина отримує сигнал від мозку випорожнити. Під час сечовипускання сеча залишає тіло по сечівнику .

Якщо щось у цій системі дає збій, в організмі починаються неполадки.

Однією із причин збільшення органу (гіперплазія нирки) є гідронефроз.

При цій хворобі нирки опухають через застою в них сечі, яка не може залишити орган і по сечоводу пройти до сечового міхура через блокування камінням, пухлиною тощо.

Також гідронефроз виникає, коли на шляху струму сечі в сечівнику з’являється перешкода, через яку відбувається зворотний рух урини в нирки (рефлюкс), що призводить до розширення балії.

При цьому об’єм нирки здатний збільшуватися. Гідронефроз лівої нирки, правої або відразу обох у тяжкому ступені може призвести до ниркової недостатності. Тим не менш, навіть якщо нирка збільшена сильно, це скоріше наслідок, а не причина захворювання.

Гідронефроз здатний дати себе знати симптомами, а може і не виявлятися, що залежить від причини і тяжкості блокування сечовивідних шляхів. Головний симптом – біль у боці або спині, а також в області живота і паху. Іншими ознаками гідронефрозу є:

• біль при випорожненні сечового міхура;
• прискорене сечовипускання;
• нетримання сечі;
• неповне спорожнення міхура;
• нудота;
• висока температура.

Гідронефроз є вторинним захворюванням, тобто причиною його появи є інше захворювання.

Спровокувати гідронефроз здатні багато факторів, серед яких слід відзначити каміння, вроджені аномалії сечовивідних шляхів (дефект, що проявляється при народженні дитини), згустки крові та тромби.

Також причиною може бути рубцювання тканин нирок через травму або перенесену операцію.

Доброякісні або ракові пухлини (не тільки в нирках, а й у сечовому міхурі, шийці матки, прямій кишці та простаті) – ще одна причина блокування струму сечі. Також слід виділити такі причини, як збільшення простати (не канцерогенна), вагітність, інфекції сечовивідних шляхів або інші захворювання, що є причиною запальних процесів у сечовивідній системі.

Діагностика та лікування гідронефрозу

Ультразвукове сканування – це найпоширеніший метод обстеження на підтвердження діагнозу гідронефроз.

Лікар також може підтвердити діагноз за допомогою рентгена, комп’ютерної томографії та магнітно-резонансного сканування.

Процес діагностики нерідко передбачає цитоскопію, при якій використовується довга гнучка трубка з джерелом світла та камерою на кінці, які дозволяють зазирнути в середину сечового міхура та сечовипускального каналу.

Аналізи сечі та крові допомагають оцінити функціональні можливості нирок. Лікар може перевірити наявність у сечі крові, яка здатна з’явитися через каміння, інфекцію, інші фактори.

Лікування гідронефрозу залежить від причини, що його викликала. Інфекційні захворювання лікуються антибіотиками. Дрібні камені у нирках можуть вийти самостійно, великі – видалені хірургічним шляхом. У разі важкого блокування, що викликало гідронефроз, надлишок сечі може бути видалений штучно вставкою катетера в сечовий міхур, за якою здійснюється відтік сечі.

Альтернативним хірургічним методом є нефростомія, яка дозволяє зробити дренаж сечі безпосередньо з нирок.

Запорукою успішної терапії гідронефрозу є своєчасне лікування, розпочате до того, як органу було завдано незворотних пошкоджень. У тяжких випадках гідронефроз здатний призвести до пошкодження нирок та ниркової недостатності.

При цьому єдиними методами підтримки життя пацієнта є діаліз та трансплантація.

Полікістоз нирок

Ще однією хворобою, яка може призвести до збільшення бруньок, є полікістоз, при якому в органі з’являються множинні кісти, наповнені рідиною. Якщо їх кілька (одна-дві) – це зазвичай нестрашно.

Але якщо їх дуже багато або вони стають занадто великими, у нирках починаються деструктивні зміни: кісти повільно заміняють здорову ниркову тканину, набагато скорочуючи їх функції та ведуть до ниркової недостатності.

Полікістоз є четвертою за чисельністю причиною ниркової недостатності (5% випадків). У багатьох пацієнтів полікістоз не виникає раніше за тридцять-сорок років. Першими симптомами цього захворювання є:

• Підвищений тиск – найчастіший симптом полікістозу, який може супроводжуватись головними болями. Високий тиск крові викликає руйнування тканин нирок, тому своєчасне лікування гіпертонії здатне запобігти або сповільнити настання ниркової недостатності.
• Біль у боці чи спині.
• Збільшення живота.
• Кров у сечі.
• Часті інфекції нирок або сечового міхура.
• Відчуття тріпотіння або булькання у грудях. Двадцять п’ять відсотків хворих на полікістоз страждають від розслаблення клапанів серця, що супроводжується болем у грудях.

Досить точно можна діагностувати полікістоз за допомогою УЗД. Іноді комп’ютерна томографія та магнітно-резонансне сканування можуть визначити невеликі кісти, які може виявити ультразвук. МРТ дозволяє виміряти обсяг і розмір нирок та кіст. У деяких випадках аналіз крові проводиться генетичне тестування.

Основною причиною полікістозу є спадковість, а саме – аномальні гени. Полікістоз нирок передається як за домінантним, так і рецесивним типом. При аутосомно-домінантному полікістозі дитині достатньо отримати дефектний ген від одного з батьків, щоб розвинувся полікістоз нирок. Зазвичай симптоми з’являються після сорока років, але хвороба може розвинутись і в дитинстві.

Інфантильний або аутосомний рецесивний полікістоз зустрічається рідко (в 1 випадку на 25 тис. чол.) І виникає вже у новонароджених або у немовляти. Щоб виникло це захворювання у немовлят у грудному віці, потрібні патологічні гени обох батьків. Симптоми патології виявляються вже в утробі матері.

Інфекційні недуги

Збільшення нирок або стан, коли одна нирка більша за іншу, здатні спровокувати інфекції сечовивідних шляхів. Це досить поширена хвороба, особливо у дітей та жінок.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІМП) виникають, коли мікроорганізми проникають у сечовивідну систему і починають там розмножуватися, що проявляється болем.

Якщо ІМП не лікувати, інфекція може дійти до нирок та спровокувати серйозне захворювання, пієлонефрит.

ІМП частіше виникає у жінок через те, що у них більш короткий сечівник, ніж у чоловіків, тому бактеріям простіше проникнути в сечовий міхур. Також може розвинутись ІМП у пацієнтів із заблокованими сечовивідними шляхами, а також за наявності катетера у сечовому міхурі.

Інфікування сечовивідних шляхів може виявляти себе такими симптомами:

• Часті позиви до випорожнення сечового міхура, при цьому сечовиділення може бути не більше кількох крапель.
• Печіння під час сечовипускання.
• Болюче відчуття, тиск або біль у нижній частині живота.
• Мутна чи забарвлена ​​кров’ю сеча.
• Сильний запах сечі.

Якщо інфекція поширюється у нирки і виникає пієлонефрит, у пацієнта може бути біль у нижній частині спини, підвищена температура, нудота та блювання. Поява цих симптомів є підставою для звернення за медичною допомогою.

Для постановки діагнозу лікар призначає аналіз сечі на наявність у ній бактерій та клітин крові. Лікування ІМП проводиться за допомогою антибіотиків, які ефективно запобігають росту та розмноженню бактерій.

Курс антибіотиків зазвичай не перевищує одного-двох тижнів. Антибіотики слід приймати, навіть якщо симптоми пройшли, щоб бути впевненим, що інфекція повністю пішла з організму. Під час лікування антибіотиками треба пити велику кількість води.

Іноді інфекція не проходить. Це призводить до хронічного ІМП.

Щоб переконатися у відсутності або присутності хвороби, призначають зробити різновид рентгена, звану внутрішньовенною пієлограмою, яка включає ін’єкцію контрастного барвника у вену та сканування нирок та сечового міхура . Також потрібні будуть дані ультразвуку нирок та сечового міхура, а також цитоскопії.

Іноді у жінок симптоми ІМП з’являються повторно, три-чотири рази на рік. У цьому випадку лікар призначає прийом низьких доз антибіотиків щодня протягом півроку та довше. Також можна порекомендувати при появі симптомів одноразово приймати антибіотики один-два дні. Дозування обов’язково має призначити лікар.

ІМП під час вагітності є серйознішим захворюванням, оскільки в цей час інфекціям набагато легше проникнути в нирки. Вагітні жінки повинні звернути особливу увагу на лікування ІМП, оскільки це може призвести до підвищеного тиску та передчасних пологів.

Збільшення нирки у дорослих: що це означає і які причини

У медичній практиці прийнято норми розмірів всіх органів, виходячи з яких робляться висновки про відхилення. Збільшення у розмірах – це привід звернутися за консультацією до медичного закладу та проходження необхідного обстеження щодо наявних патологій. У нашій статті ми розглянемо збільшення нирок у розмірах, що це означає і що робити у цій ситуації.

Чинники, що впливають збільшення розміру нирок

Збільшення нирки говорить про наявні порушення всередині органу

Увага! Збільшення нирки говорить про наявні порушення всередині органу, і вони можуть бути дуже серйозними, що вимагають невідкладної медичної допомоги та оперативного втручання.

Спочатку потрібно розібратися в тому, які параметри вважаються нормальними. Природно, що розміри органів змінюються в міру дорослішання організму, але вони також мають несиметричні розміри в однієї людини, а також відрізняються параметрами в залежності від статевої приналежності людей одного і того ж віку.

Нормальні розміри органів

У дитини віком 1 рік нирка має розмір близько 6 см, а до п’ятнадцятирічного віку дитини вона вже досягає 11 см. У дорослої людини ширина нирки в нормі становить 6 см, довжина до 12 см, товщина близько 4-5 см.

У віці 50 років починаються вікові зміни у бік зменшення розмірів органів, їх опущення, крім цього відбувається втрата еластичності ниркових судин.

Цей процес виражений більш менш залежно від того, який спосіб життя вела людина, менш виражена дана тенденція у людей, які ведуть відносно здоровий спосіб життя.

Жирова капсула, що оточує кожну нирку, нарощується приблизно до віку 50 років, потім починається її повільне стоншення, аж до повного зникнення (у деяких випадках).

Що стосується симетрії, то у людини ліва нирка приблизно на 5%-15% більше за розмірами, ніж права, і це вважається нормальним. При перевищенні різниці у розмірах між лівою та правою ниркою становить понад 20%, слід говорити про наявність патології. Також розмір нирок у чоловіків трохи більший, ніж у представниць прекрасної статі.

Причини збільшення нирок

Поступового або різкого збільшення у розмірах нирок сприяє гідронефроз

Поступового або різкого збільшення у розмірах нирок сприяють такі причини:

1. Гідронефроз, як наслідок порушення відтоку сечі. Найчастіше це захворювання спостерігається у жінок, які приймають гормональні препарати. Будь-яке порушення, що перешкоджає нормальному відтоку сечі, призводить до збільшення розмірів нирки;
2. Запальні процеси у гострій формі (пієлонефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз);
3. Наявність кіст. Найчастіше дана патологія передається у спадок і про неї дізнаються вже в дорослому віці під час проходження ультразвукового дослідження, так як процес утворення кіст може протікати абсолютно безсимптомно;
4. Вроджена аномальна кількість сечоводів (2-3 в одного органу) є причиною того, що збільшено нирку;
5. Вживання надмірно великої кількості води, причому відсутність патології, може стати причиною збільшення органу тільки за рахунок кількості рідини. Однак більш шкідливим вважається вживання великої кількості небезпечної для організму рідини (наприклад, що містить алкоголь, як пиво, вино та ін.);
6. Патології та порушення функціональності всіх внутрішніх органів та систем. Наприклад, запалення спинного мозку може стати причиною того, що буде збільшена права нирка або ліва;
7. Ненормальне функціонування сечоводів, сечового міхура, кожного з відділів сечовидільної системи, що порушує відтік сечі, призводить до неминучого збільшення нирок. Нирка буде розширена через сечі, що накопичилася в ній;
8. патології у внутрішніх ниркових тканинах, травми;
9. Додаткова судина може бути причиною передавлення чашечно-лоханкового сегмента.

Збільшення нирок має свої симптоми, знаючи які можна самостійно визначити наявність патології, а потім звернутися за медичною допомогою. Але оскільки багато ниркових захворювань є першопричиною збільшених розмірів органів, слід насамперед лікувати причину, а чи не наслідок.

Діагностика та симптоми збільшення нирок

При гідронефрозі при сечовипусканні може виникати відчуття печіння та біль, відвідування туалету стає частим.

При гідронефроз при сечовипусканні може виникати відчуття печіння і біль, відвідування туалету стає частим. Змінюється склад сечі, у ній може бути кров, білок. Відчуваються болі в області живота та в районі попереку. Поява цих симптомів означає, що є серйозна проблема, і необхідно терміново звертатися за медичною допомогою. При цьому захворюванні у хворого може також спостерігатися сильна нудота, блювання, запаморочення, підвищення температури тіла. Крім цього зменшується апетит, з’являється сонливість та млявість, сильні набряки (у тому числі на обличчі).

Увага! З появою хоча б одного з перерахованих симптомів, потрібно терміново звертатися до лікаря, який призначить необхідне додаткове дослідження для уточнення діагнозу.

На самому початку за симптомами визначається форма перебігу захворювання (гостра чи хронічна), виявляються супутні хвороби та спадковість.

Потім призначаються лабораторні аналізи сечі та крові, у тому числі на бактеріальну флору, УЗД діагностика.

Слід зазначити, що ультразвукове дослідження вважається найточнішим інструментальним методом, здатним визначити як ступінь збільшення органів, а й зміни у структурі.

Лікар за допомогою пальпації може визначити збільшення розмірів органу. У цьому випадку нирка характерно випинається. А при виявленні м’якої та горбистій структурі слід обстежуватися щодо злоякісних захворювань.

Як проводиться лікування?

Для приведення нирок у нормальний стан застосовується також хірургічне лікування

Зверніть увагу! Лікування нирок, що збільшилися, проводиться виключно після виявлення причини захворювання, що спровокувало зміни розмірів органів.

За наявності больових відчуттів призначаються анальгетики, і складається терапія зі зняттям запального процесу. При підвищеному артеріальному тиску призначаються препарати, що його знижують. Призначається консервативна антибактеріальна терапія із широким спектром дії, завдяки якій успішно знімається запалення.

Для приведення нирок у нормальний стан застосовується також хірургічне лікування, здатне усунути причини захворювання, які не піддаються консервативному лікуванню. Це може бути як операція з видаленням хворої нирки, так і зберігає його (наприклад, видалення каміння).

Профілактика

Працездатність постраждалого органу можуть відновити профілактичні заходи, які значно знижують ризик рецидиву. Для цього необхідно:

1. Дотримуватися раціону харчування згідно з дієтичним столом №7, зменшити вживання солі, занадто пряних, кислих страв;
2. Обмежити вживання білка, що важко засвоюється (наприклад, м’яса) і білка взагалі;
3. Уникати перегріву чи переохолодження, які у першому випадку впливають на густоту крові, підвищуючи цим навантаження на нирки, тоді як у другому – провокують запалення;
4. Вести здоровий спосіб життя, займатися спортом (без підняття важких речей), здійснювати тривалі піші прогулянки;
5. Зменшити стрес, позитивно мислити.

Лікування збільшеної нирки

Лікування збільшеної нирки, як правило, залежить від того, що в першу чергу викликає розширення, і часто включає комбінацію ліків та інвазивних процедур, таких як злив рідини і, при необхідності, хірургічне втручання.

Мета, як правило, вирішити основну умову більш ніж просто стиснути нирку назад до нормального розміру. Таким чином, отримати точний діагноз є вирішальним першим кроком.

Розширення може відбуватися з низки причин, і те, що працює для лікування однієї з причин, може бути не таким ефективним для іншої причини.

Важливість точного діагнозу

Збільшення нирок зазвичай не те, що люди помічають відразу, і вони не завжди потребують лікування.

Іноді набряк органу може бути викликаний тимчасовою інфекцією, і в цих випадках вона часто йтиме сама по собі. Умови, такі як нирок полікістозу також може бути причиною, як деякий вид раку.

Обидві ці речі вимагають потенційно агресивних методів лікування пацієнтам, щоб залишатися здоровими.

Люди, які страждають від алкоголізму або надмірно п’ють, можуть також спричинити пошкодження тканин та рубцювання, що може призвести до набряклості. Розширення може бути знижене і якщо так, то, як правило, лікар визначає це після того, як була знайдена причина. У більшості випадків пухлина є лише симптомом більш серйозної проблеми.

Антибіотики

Курси лікування антибіотиками є дуже поширеним лікуванням збільшених нирок, яке буває в результаті інфекції. Пієлонефрит, більш відомий як ниркова інфекція, викликається кишковою бактерією.

Одним із симптомів пієлонефриту збільшені та болючі нирки. Залежно від тяжкості інфекції антибіотики зазвичай приймають протягом 14 днів. Для чоловіків, інфекція яких пов’язана з поточною інфекцією простати, лікування може тривати до шести тижнів.

Як і з будь-яким курсом антибіотиків, це важливо для пацієнтів, щоб приймати їх весь курс, навіть якщо вони починають почуватися краще.

Антибіотики продовжують працювати навіть після того, як симптоми зникли, і зупиняти їх прийом передчасно насправді може призвести до інфекції, і вона може повернутися ще сильніше, ніж це було раніше.

Ліки від раку та стовбурових клітин

Ще однією причиною збільшених нирок є порушення обміну речовин, яке називається амілоїдоз. Цей стан виникає, коли амілоїдні білки накопичуються у людських органах, таких як нирки.

Як тільки достатня кількість білка амілоїду накопичується в навколишніх тканинах, порушення викликає збільшення та набряк нирок.

Є кілька варіантів лікування, включаючи лікування стовбуровими клітинами і, з нагоди, деякими доступними ліками від раку, щоб запобігти серйозним ускладненням у людей, які страждають від цих і пов’язаних з ними умов.

Амілоїдоз не є формою раку, але хіміотерапія та анти-запальні агенти, як було показано, можуть допомогти запобігти шкідливим відкладенням від збору в різних тканинах та органах. Трансплантація стволових клітин периферичної крові є ще одним можливим варіантом лікування.

Трансплантація стовбурових клітин включає високі дози хіміотерапії і переливання для заміни хворих і пошкоджених клітин. Ця процедура, як правило, зарезервована для агресивних форм захворювання через серйозні ризики, які вона несе.

Хіміотерапію та іноді променеве опромінення часто призначають у тих випадках, коли збільшення нирок насправді виникло через ракове новоутворення, яке почалося в органах або там поширюється.

Злив рідини

Іноді набряклість може бути викликана затримкою рідини в нирках, які повинні бути дреновані, і в цих випадках катетери або підшкірно-насосні системи можуть бути кращим лікуванням. Стан, відомий як двосторонній гідронефроз є одним із прикладів такого стану.

У цих випадках сеча збирається однією або обома нирками і не може стікати в сечовий міхур. Зазвичай це через якусь непрохідність, таку як збільшення простати.

За допомогою катетера фолі можна обійти цю перешкоду, і швидше за все, це допоможе полегшити симптоми і відновити нирки до нормального розміру, хоча часто буває, що непрохідність теж потрібно лікувати і, можливо, її потрібно буде видалити.

Дренування сечового міхура за допомогою нефростомії труб – ще один схожий варіант лікування. Труби, як правило, вводять через шкіру або поміщаються безпосередньо в сечоводі за допомогою стентів. Сечоводи є анатомічною структурою, які фізично з’єднують нирки та сечовий міхур. Після того, як основна причина закупорки лікується та видаляється, розширення має зникнути.

Хірургія

У певних випадках хірургія є найкращим способом, щоб зменшити набряк і запобігти ймовірності того, що розширення буде повторюватися.

Це, як правило, вважається більш екстремальним варіантом і, як правило, рекомендується тільки для людей, які мають постійні проблеми розширення, або при розширенні, що безпосередньо загрожує життю.

Операція, як правило, найбільш привабливий варіант, коли є якась серйозна закупорка або обструкція, які не можуть бути достатньо лікуються за допомогою ліків, пухлини є одним з прикладів, і кіста є ще одним прикладом.

Стан, відомий як полікістоз нирок, іноді вимагає хірургічного втручання. Дане захворювання характеризується різними кістами або нарости наповнені рідиною, що з’являються на стінах та внутрішніх тканинах органу.

Вони, як правило, доброякісні і не викликають особливого клопоту, коли вони маленькі, але коли їх багато і коли вони ростуть, вони можуть викликати великі проблеми.

Багато хірургів здатні видалити кісту за допомогою лазера, що може бути менш інвазивним, більш складною операцією, і вона все ще несе в собі ряд ризиків і можливих побічних ефектів.

Що означає, якщо УЗД показує збільшення нирки

Нирки відіграють винятково важливу роль у життєдіяльності організму, тому необхідно стежити за тим, щоб вони були здорові, та вчасно лікувати їхні захворювання. Однак багато хвороб нирок розвиваються безсимптомно, на ранніх стадіях нічим себе не проявляючи. У результаті лікування може вимагати багато часу та зусиль.

Навіть людині, яка вважає себе абсолютно здоровою, слід час від часу обстежувати нирки – наприклад, робити УЗД. У результаті обстеження може з’ясуватися, що розміри нирки збільшено. У чому ж причини такого явища?

У нормі у людини зрілого віку довжина нирок становить від 10 до 12 сантиметрів, ширина – від 5 до 6 сантиметрів та товщина – від 4 до 5 сантиметрів.

Зрозуміло, будь-який людський організм індивідуальний, тому можливі незначні відхилення у більшу чи меншу сторони. Це природне явище.

Однак, якщо відхилення перевищують зазначені величини більш ніж на 20%, це в переважній більшості випадків свідчить про хворобу.

У тому випадку, коли УЗД покаже значне збільшення загальних розмірів нирки або якоїсь із її внутрішніх структур, необхідно пройти додаткові обстеження, здати аналізи. Після встановлення діагнозу лікар призначить лікування. Найпоширеніша причина збільшення нирки – це пієлонефрит.

Ця хвороба проявляється такими симптомами: прискорене сечовипускання, біль у ділянці попереку (їх характер і сила може змінюватися в широких межах), почуття слабкості, розбитості.

У періоди загострення пієлонефриту підвищується температура, виникає озноб, гарячковий стан, може початися блювання.

Інша часта причина збільшення нирок – це гідронефроз. При цій хворобі у ураженій нирці утворюється більше сечі, ніж може відводитися через сечоводу.

Тому сеча поступово накопичується в чашково-лоханковій системі, що призводить спочатку до її збільшення, а потім і збільшення всього органу.

Найнебезпечніша причина збільшення нирки – злоякісна пухлина.

Її лікування необхідно розпочати якомога раніше! Але, як вже було сказано, на ранніх стадіях ця хвороба (як і багато інших) практично нічим не проявляється, тому, на жаль, її виявляють здебільшого вже на пізніх стадіях, коли шансів на благополучне лікування мало.

Нарешті, збільшення нирки може бути спричинене відсутністю другої нирки в організмі. Це трапляється дуже рідко, причому людина може до обстеження навіть не підозрювати про те, що має лише одну нирку. А оскільки єдиному органу доводиться працювати за двох, його розміри, звісно, ​​збільшуються.

Статті медичного характеру на Сайті надаються виключно як довідкові матеріали і не вважаються достатньою консультацією, діагностикою або призначеним лікарем методом лікування. Контент Сайту не замінює професійну медичну консультацію, огляд лікаря, діагностику чи лікування. Інформація на Сайті не призначена для самостійного встановлення діагнозу, призначення медикаментозного або іншого лікування. За будь-яких обставин Адміністрація або автори зазначених матеріалів не несуть відповідальності за будь-які збитки, які виникли у Користувачів у результаті використання таких матеріалів.

Причини збільшення нирок

Збільшення нирки у дорослої або дитини, виявлене на УЗД, – привід бити на сполох. Причини цього явища можуть бути різними, і вони вказують на порушення функціонування нирок. Більшість захворювань, у тому числі онкологічних, починаються безсимптомно. У ряді випадків лише виявлення збільшених бруньок дає шанс своєчасно розпочати лікування.

Вроджене та набуте збільшення нирок

Збільшені нирки сучасна медицина здатна виявити ще до появи дитини світ – під час внутрішньоутробного розвитку.

Зміна розміру внутрішнього органу пов’язана з патологією ниркової балії – така аномалія у складнішому вигляді може зустрічатися і у дорослих. Зі зростанням малюка збільшуються і нирки, що вже помітно у перший місяць життя дитини.

Це цілком закономірний процес, тому медичні фахівці у подібних випадках умовляють батьків не панікувати.

Якщо нирки збільшуються у дорослих людей, це вже серйозне порушення, яке, як свідчить медична статистика, зустрічається значно частіше у жінок, ніж у чоловіків.

З проблемою збільшених бруньок здебільшого стикаються представниці слабкої статі у віці 25–35 років. Причини такого стану органу прийнято ділити на вроджені та набуті.

У першому випадку збільшення нирки відбувається через дистенезію сечових шляхів, вад ниркової артерії, патологій клапана сечоводу та інших недуг.

Список причин набутого збільшення нирок значно ширший, важливу роль відіграють різні урологічні захворювання. У дорослих, які страждають на запальні захворювання та зміни сечової системи, зазвичай спостерігаються збільшені нирки та деформація ниркових тканин. Травма нирок також здатна спричинити подібний ефект.

Внутрішні органи можуть змінювати розміри через сечокам’яну хворобу, що розвивається.

На форму нирок впливають і різні пухлини, причому змінити розмір органів здатні не тільки злоякісні та доброякісні захворювання, але й пухлини сечових шляхів, простати, шийки матки.

Метастази в заочеревинних лімфатичних вузлах не завжди вдається швидко виявити, але нирка, що збільшилася, вкаже на їх наявність. Першопричиною збільшення нирок часом стає інфільтрація заочеревинної клітковини малого таза.

Симптоми патології

Стан хребта та функціонування всіх внутрішніх органів людини тісно взаємопов’язані. Запалення спинного мозку відбивається на функціонуванні нирок і здатне змінити їхню форму у бік збільшення.

Не менш тісно пов’язана робота нирок, сечового міхура та сечоводів. Якщо на одній із ділянок транспортування сечі з організму відбувається збій, що викликає її відтік, відразу починається збільшення розміру нирок.

Перегини та здавлювання лоханочно-сечовідного сегмента становлять серйозну небезпеку для нормального функціонування нирок. Вони виникають через додаткову судину, яка є у внутрішнього органу.

Перешкодою до відтоку сечі стають різні патології у структурі ниркової тканини, яке результатом – відтік сечі, зміна розмірів нирок.

Не менш небезпечне звуження сечових систем, яке має подібний ефект і з’являється найчастіше через травми нирок.

Збільшення нирок можна знайти самостійно, якщо знати основні симптоми патології. Існують загальні та специфічні ознаки, властиві певним хворобам, які є першопричиною збільшення нирок. Якщо людина страждає, наприклад, гідронефрозом, у нього спостерігатимуться дискомфортні відчуття або ниючі болі в боці з того боку, де розташовується уражена нирка.

Нерідко цей процес протікає паралельно з інфекційними захворюваннями статевих шляхів. При гідронефроз може підвищуватися температура тіла, починатися нудота, блювання, запаморочення.

Людина в подібних випадках скаржиться на прискорене сечовипускання і відчуття печіння, біль під час нього. Якщо збільшуються нирки, істотно змінюється і склад сечі: крім білка в ній виявляються згустки крові, та й сам препарат життєдіяльності набуває червоного відтінку. Пацієнти, які страждають на збільшення нирок, відчувають тривалі болі в області живота.

Консервативне та хірургічне лікування

Відразу ж треба уточнити: лікування нирок, що збільшилися, у дітей і дорослих не здійснюється до встановлення першопричини змін, що відбулися. Довжина нормальної бруньки у дорослої людини – не більше 12 см, ширина – 6 см. Нормальною вважається товщина 4–5 см.

Двох абсолютно однакових бруньок не існує, розмір кожної буде трохи меншим або більшим від середньостатистичної норми. Але якщо різниця перевищує 20%, це привід бити на сполох, тому що така величина є ознакою ниркових патологій.

Лікування нирок, що збільшилися, починається з діагностики та встановлення причин даного явища. Важливу роль грає стадія захворювання.

Завданням № 1 для медичних фахівців стає зняття больових симптомів та боротьба із запальним процесом. Але зменшення розміру балії та відновлення повноцінного функціонування нирки не менш важливе. Консервативне лікування із застосуванням антибіотичних препаратів виявляється успішнішим при запальному процесі.

У більшості випадків для приведення нирок у нормальний стан потрібне хірургічне втручання, адже медикаментозні препарати здатні знизити біль та артеріальний тиск, зменшити запалення, але не усунути першопричину патології. Для відновлення функціонування нирок, що збільшилися, як правило, застосовують реконструктивні або органозберігаючі хірургічні операції.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.