5 вдалих конструкцій саморобних квардроциклів

Зробити квадроцикл бувалому авто- або мотолюбителю не так вже і важко. Але перш ніж прийняти рішення і розпочати справу, варто ознайомитись з досвідом конструкторів-першопрохідців.

Не варто стверджувати, що ці проекти саморобних квардоциклів – найкращі. Але вони найбільш типові, і на них зручно показати характерні конструкторські схеми, помилки і успішні рішення.

Для розваг

Легкий квадроцикл з двигуном від класичного К-750 створювали явно для розважальних поїздок. Він максимально простий, у нього немає нічого зайвого: декоративного обвісу, захисних щитків, габаритних вогнів і навіть багажника.

Мінімум оснащення, проте чотири колеса для стійкості; фаркоп – для додання практичності.

Передня підвіска тут повністю незалежна, а задня – залежна, причому на жорсткому важелі, який дає мосту (від “Жигулів”) волю лише в одній площині. Цікава деталь цієї моделі – несиметрично обрізаний задній міст. Інші конструктори чомусь бояться так робити, а даремно: це дозволяє відцентрувати вихід з МКП “Урала” і фланець “жигулівського” мосту. А це в свою чергу полегшує роботу кардана трансмісії, навіть якщо це ШРУС. Рішення з гальмівним диском на цьому ж трансмісійному валу також заслуговує на повагу.

Раціональний

Найпростіша конструкція, що по суті являє собою мотоцикл “Урал”, поставлений на чотири колеса. Задню вилку розширили, щоб на неї можна було навісити трохи звужений задній міст від “Жигулів”.

Не менше половини саморобних квадроциклів мають саме таку конструкцію. Але через спрощену задню підвіску їхні можливості на бездоріжжі обмежені.

Міст ходить вгору-вниз лише в одній площині, що не дуже добре на великих нерівностях, проте такий примітивізм дав змогу обійтися лише двома важелями.

Мало хто з саморобників має креслення своїх проектів – більшість з’єднань і ув’язок робиться “за місцем”. Проте без ескізів технічна творчість неможлива.

Спереду класична для такого транспорту незалежна параллелограмна підвіска з парою А-подібних важелів біля кожного колеса. Гальма гідравлічні, на всі чотири колеса, з використанням деталей від тієї ж таки вазівської класики. З цікавих рішень – примусовий обдув циліндрів “уралівського” двигуна повітрям за допомогою вентилятора пічки від Lada Samara.

Досконалий

Це вже робота дещо іншого рівня, хоча в основі лежить той самий силовий агрегат від важкого мотоцикла-опозита. Конструктор приділив більше уваги підвісці коліс, а значить, ця машина буде на голову вище попередніх на пересіченій місцевості. Спереду – довгі важелі, по парі для кожного колеса, а сзаду – незмінний нерозрізний міст від задньопривідного легковика.

Кілька додаткових вдосконалень піднімають цю саморобку на інший технічний рівень.

Але відмінність від безлічі подібних проектів у тому, що цей міст підвішено на чотирьох важелях, які дають йому можливість ходити не суто вгору-вниз, а й нахилятися. Тобто на нерівностях то одне, то друге заднє колесо квадрика не буде вивішуватися, випробовуючи міст та важелі на міцність, а м’яко облягатиме рельєф шляху.

Мотоциклетному двигуну повітряного охолодження при роботі квадроцикла на важкому грунті загрожує перегрів, тож автор проекту прилаштував до мотора маслорадіатор, теплообмінник якого сховав під переднім багажником. Невідомо, чи вистачить при цьому потужності штатного маслонасоса, адже всім відомо, що змащувальна система двигунів КМЗ доволі примхлива. Застосоване вдале рішення з колесами: спеціальну зубасту гуму взули на диски від автомобіля “Ока”, які розширили за допомогою вварених вставок.

4х4 з автомобільним двигуном

Типовий представник відносно нечисельного клану квадроциклів з автомобільним двигуном. Конструктор обрав найдоступніший і певно, найзручніший варіант – 33-сильний двохциліндровий двигун від компактного автомобільчика “Ока”. Його плюси перед аналогічним за потужностю мотором “Дніпра” та “Урала” – в більший довговічності та меншій тепловій навантаженості завдяки наявності системи рідинного охолодження з радіатором.

Автомобільний двигун виводить саморобку на новий рівень можливостей: стає доступним тривалий рух у важких умовах і з великим вантажем.

Це, а також особливості передньопривідної трансмісії “Оки”, дало змогу зробити квадроцикл повнопривідним. Автомобільний силовий агрегат розташували вздовж рами, відповідно, кожен колісний привід автомобільчика на “квадрику” став трансмісійним валом (карданом), що передає крутний момент до переднього та заднього мосту. Ведучі мости зроблені на основі “жигулівських”, але кожну напіввісь замінили приводним валом від Lada Samara.

Схема трансмісії квадроцикла 4х4: 1- двигун “Ока” 0,75 л; 2 – зчеплення; 3 – МКП із “заниженою” головною парою; 4 – трансмісійний вал (ШРУСи ВАЗ-2108) до переднього мосту; 5 – редуктори ведучих мостів (ВАЗ-2101); 6 – трансмісійний вал. 7 – колеса.

Трохи дивно, що жоден з трьох диференціалів не має блокування. Але для підвищення крутного моменту в МКП “Оки” шестерні головної пари замінили на ланцюгову передачу з більшим значенням. Цікаво, що за зізнанням самого автора, робота над проектом зайняла 11 місяців, конструктор-аматор проводив у гаражі щодня по кілька годин – після основної роботи.

Класичний

Стриманий вигляд цей квадроцикл має за рахунок скромних “жигулівських” коліс, щільно посаджених щитків та відсутності решти розвиненого обвісу. Використана база все того ж МТ-10 “Дніпро” частково його рама, силовий агрегат, бак, сидіння.

Фактично, найпростіший квадроцикл аналогічний за функціональністью до мотоцикла з коляскою, хоча й має лише два місця. Але він більш стійкий на дорозі.

Cудячи з усього, власник – він же конструктор – бачив своє дітище як транспорт для неквапливих прогулянок, без зазіхань на подвиги на бездоріжжі. Передня підвіска, як і у більшості аналогів, цілком незалежна, задня – із “жигулівським” нерозрізним мостом, залежна, тобто без можливості реагувати на складний рельєф місцевості.

Побудова квадроцикла власними руками найчастіше займає місяці, а той роки, адже конструктори-аматори працюють тільки у вільний від основної діяльності час.

Рекомендація Авто24

Дуже важливо визначитись, який тип “квадрика” вам потрібен, а також, наскільки складний проект ви зможете потягнути. Адже може статися, що коли ви візьмете на себе занадто багато, транспортний засіб ви все-таки створите. Але чи буде він достатньо надійним і функціональним, якщо побудований в умовах суворої економії коштів і часу? Тож реально оцінюйте свої потреби і свої сили, і нехай вас надихає успішний досвід попередників.

Саморобний квадроцикл з мотоблока

Маневреність і мобільність – головні переваги квадроцикла, які поєднуються з потужністю і керованістю, високою прохідністю. Але покупка готових моделей таких позашляховиків обходиться в значну суму. Можна виготовити агрегат власними силами. Головне – заздалегідь розібратися з витратними матеріалами перед тим, як створювати саморобний квадроцикл з мотоблока.

Як перетворити мотоблок в квадроцикл

Перед початком роботи головне – відшукати дизельний або бензиновий мотор в справному стані. Його тягового потенціалу повинно вистачати не тільки для повноцінного переміщення, але і для транспортування водія.

Після цього залишається вибрати ходову частину, яка використовується в тому чи іншому випадку. Вибір роблять між гусеничним і колісним варіантом. Перше рішення відрізняється більш високою прохідністю. Але така конструкція складніша у виконанні. І процес управління не завжди доступний водіям з мінімумом знань з технічної складової.

Які знадобляться інструменти та обладнання

Крім того, для конструкції знадобляться такі вузли, придбані в готовому вигляді або створені самостійно:

1. Освітлення, щоб пересуватися вночі.
2. Сидіння для водія, захищене від опадів і несприятливого впливу навколишнього середовища.
3. Задній міст, розташований під задніми колесами.
4. Рама, куди кріпляться всі деталі.

Коли квадроцикл з мотоблока своїми руками зібраний, він володіє наступними характеристиками:

1. Середня швидкість до 10 кілометрів на годину.
2. Потужність двигуна – 10 кінських сил.
3. 200 кілограм вантажопідйомності.

виготовлення квадроцикла

Головне – заздалегідь вирішити, для яких цілей застосовується обладнання. Це може бути полювання та риболовля, прогулянки на природі, інші подібні заходи. Всі деталі підбираються на підставі даного чинника.

З приводу рам квадроцикла

Або ця деталь конструюється самим власником техніки, або він монтує вже готовий варіант вироби, що був у вжитку. Тут важливо простежити за тим, щоб надійно кріпився до днища двигун – він якраз йде уздовж рами. Для закріплення використовуються болти. Трансмісія і привід теж приєднуються якомога міцніше, щоб не було люфтів.

саморобні рами

Основним матеріалом можуть служити труби для газо- та водопроводу. Товщина стінки у них не повинна перевищувати 3 міліметри:

При з’єднанні застосовують точкове зварювання. Після цього переходять до цільної різновиди робіт. До рами треба відразу приварити вушка, на які кріплять важільні, амортизаторні механізми. Подальший монтаж передбачає кріплення кронштейнів, щоб квадроцикл з двигуном від мотоблока став більш надійним.

При реконструкції наявної рами

Видалення деталей – обов’язковий етап при реконструкції готових рам. Вільний доступ важливий для каркаса. Від’єднують частину ззаду, а для передньої проводять нарощування. Після цього привариваются вузли, що дозволяють монтувати повний набір агрегатів для квадроцикла. Підсідельні стійки при виконанні такої роботи відсуваються на 40-45 сантиметрів.

Металеві листи – основа для багажника передній, задній частині. На наступному етапі йде з’єднання з рамою. Виходить готова рама, яку треба пофарбувати. Від застосування лакових покриттів можна відмовитися.

З приводу двигунів

Можна використовувати деталі від будь-яких транспортних засобів:

Але нас цікавить саме, як з мотоблока зробити квадроцикл. Сучасні моделі володіють достатнім показником потужності для вирішення подібних проблем. У них усередині стоять чотиритактні двигуни, з потужністю до 15 коней.

Паливо економніше всього витрачається у мотороллерних двигунів. Такі квадроцикли будуть найлегшими.

Функція охолодження знадобиться тим, хто любить подорожувати і в жарку погоду. На старих моделях ця можливість була відсутня.

Робота з підвіскою

Використання передніх, задніх підвісок дозволено однаково. З найпростіших рішень – вибір передньої підвіски, від мотоцикла.

Задня підвіска облаштовується в двох варіантах:

1. Від автомобіля. Тоді деталь вкорочують під габарити самого квадроцикла в готовому вигляді. Наявність диференціала стане головною перевагою. Але такі конструкції відрізняються збільшеним вагою.
2. Кардан-редукторні моделі. Редуктор монтується на задній осі.

При створенні квадроциклів з мотоблоків не обійтися без незалежної підвіски, для якої характерний високий кліренс. Кріплення проводиться за допомогою болтів. У процесі беруть участь і сайлентблоки – це шарніри з гуми і металу. Передня підвіска має стійку, для якої важливий певний рівень нахилу. Інакше транспорт з великою ймовірністю перевертається на дорозі.

Амортизатори підходять будь-якого типу. Але при наявності відповідного бюджету – рекомендується купувати газомасляної моделі, з підкачкою. Тоді підвіску буде простіше регулювати в залежності від складних умов. Колеса від квадроцикла на мотоблок ставляться в більшості випадків.

Облаштування ходової частини разом з рульовим керуванням

Рулі вибираються автомобільні або мотоциклетні. У деяких випадках поєднуються обидва варіанти. Тоді кріплення виглядають наступним чином:

1. Вгорі знаходяться кермо, важіль і вал від мотоцикла.
2. Тяга керма від автомобіля розташовується знизу.

Бажано відразу купувати і паливний бак, разом з кермом.

Кермові вали використовуються і саморобні. В якості основи беруть металеву трубу – з 3-міліметровими стінками, 20-міліметровим діаметром. Нижня частина – для розміщення обмежувача ходу. Відео з інтернету це підтверджують. Ланцюгова передача стане відмінним аналогом зубчастої парі. Тоді техобслуговування стане простіше, не зажадає серйозних грошових вкладень.

Також оптимальним вибором стане механічна коробка передач. Тоді характерно поліпшення маневреності. Ручне перемикання для високих і низьких передач все одно необхідно. Вхідні вали з КПП повинні бути спрямовані на задній і передній мости, відповідно.

ВАЗи невеликих габаритів – оптимальне джерело коліс. Їх взувають в гуму, відповідну поточним експлуатаційних умов. Вибір гальмівних систем залежить від коліс. У вітчизняних автомобілів беруть поворотні кулаки.

Про повному приводі

Гарна прохідність – головна позитивна характеристика для повнопривідних моделей. Але тоді важлива надійність двигуна, гуми. Після потрібно брати:

1. Управління кермом тільки автомобільного типу.
2. Диференціали.
3. Трансмісійний привід, механічний.

З приводу корпусу

З відповідних варіантів матеріалів відзначають склопластик або скловолокно. З першим різновидом процес виготовлення простіше.

Робота виконується з такою послідовністю:

1. Споруджуємо «болванку» корпусу. Її треба накреслити, вирізати і спорудити, з листів пінопласту максимальної щільності.
2. Кілька скловолоконних шарів теж присутні на конструкції.
3. На кожен шар наносять епоксидну смолу.
4. Вставка кріплень з металу між шарами обов’язкове, щоб з’єднати корпус з рамою.

На останньому етапі корпус висушується. Після цього поверхня грунтується і шліфується, фарбується.

Про збірці квадроциклів

Знадобиться пройти такі етапи для завершення роботи:

1. Придбання, підготовка деталей.
2. Сварка рами, її переробка.
3. Монтаж коліс з амортизаторами, ходової частини, гальм з підвісками.
4. Установка двигуна і коробки передач. Привід збирається на цьому ж етапі.
5. Далі монтують електрообладнання, включаючи акумулятор і приладову дошку, поворотники, фари.
6. Виготовляється корпусні частину.
7. Корпус шліфують і грунтують, фарбують.
8. Встановлюють корпус, сидіння.

підсумки

За технічними характеристиками квадроцикли, виготовлені власними силами, не поступаються заводським варіантів. Такий транспорт довго прослужить власнику, адже останній знає про всі деталі. Ремонт легко провести прямо на місці при необхідності. Головне – щоб набір інструментів і деталей на заміну завжди був під руками. Важливо з самого початку до дрібниць продумати процес складання.

1. Мабуть варто почати з проекту «Буцефал» мого друга по листуванню Sanusha. Мабуть саме елегантне і просте виконання легкого баггі, в основі якого лежить точно такий же двигун як у мене – Lifan 190FR.

2. Не менш оригінальний проект баггі товариша vital-bmk з Маріуполя. Звичайно це не окрема самостійна машина, а відгалуження в основному проекті, тому історію створення доведеться окремо вичитувати з БЖ.

3. Продовжуємо огляд колісної техніки ? наступним кандидатом в мій список став мабуть один з найяскравіших проектів драйву з мотоблочним двигуном – проект шосейного квадрика від nika67 з Вітебська. Той же мотоблочний двигун з редуктором правда на 13 коней, ще звичайно плюс коробка від мотоцикла Дніпро, але ви подивіться яке втілення! Взагалі з першого погляду навіть складно сказати що транспорт гаражного виробництва. Здається, що квадроцикл зійшов з виробничої лінії.

4. Ну якщо вже пішов така розмова від квадрік, наступним цікавим витвором для мене став квадроблок з Пітера від Miha1508. Шести колісний квадрік спокійно в’їжджає і виїжджає з болота, як на мене так просто супер, ехх … моя табуретка може їздити тільки по асфальту ?

5. Одним з недавніх і цікавих проектів, що з’явилися на драйві, для мене став проект саморобки з міста Кикнур (Кіровська область) від Karetn. Як мені здається проект з самого початку створювався як-то спонтанно без особливого плану дій. Творець періодично за «думкою» звертається до народу, від чого творіння все ставати схожим на щось на зразок маленького «віліса», на мене так не менш цікаво ніж попереднє проекти, тим більше він так само потрапляє в категорію саморобок з двигуном від мотоблока. За словами автора в проекті реалізовано 6,5 сильний аналог хонди ?

6. Так само одним з молодих проектів Драйва2 є творіння родом з Волокаламское у вигляді гоу-карта від Wowka82. Скажу так … це саме те що хотів спочатку зробити я, ну точніше то до чого я хотів прийти ? але в підсумку життя склалося так, що я вирішив запив тарабайк ? Тому для мене цей проект це втілення моєї мрії, хоч і іншою людиною але все ж, особисто мені приємно на те як це техніка «живе».

7. Мабуть це саме оригінальне технічне застосування мотоблочного двигуна! ? для мене стало мабуть приємною несподіванкою, що такий транспорт можна зробити самостійно в гаражних умовах! і так не буду темнити … це судно на повітряній подушці … так так! ця техніка переміщається на тязі від мотоблочних движків. Раніше це був самостійний проект, який не посоромлюся сказати, мого віддаленого наставника Alex5799 з Челябінська ? правда судячи з усього він був забанений, що для мене стало дуже сумною подією ? і тепер за долею цієї унікальної техніки залишається стежити тільки в блозі його творця.

8. Буквально сьогодні попався мені ось такий от чудовий агрегат належить AleksMlv ? І не дивлячись на те що техніка має два колеса, це (зверніть увагу!) НЕ мотоцикл , а снегоболтоход! :)) І природно в якості силової установки використовується мотоблочний двигун на 7 конячок. Хоч і не саморобка, але все ж люди з руками цілком зможуть повторити дане чудо в гаражних умовах, тому має всі права місце в цьому записі ?

9. Ще один не самостійний проект «жителя» Драйва2 Impala2 трайк вийшов на славу ? На жаль щільно ознайомитися з творінням можна тільки поспілкувавшись з творцем. Раніше про цю техніку можна було прочитати в бж і блозі, але потім господар вважав цю інформацію не актуальною і видалив її. Зараз можна задовольнятися лише фото, як і у всіх інших творах в цій техніці так само в якості силової установки використовується мотоблочний двигун ?

10. Не гавкає не кусає, і возить купу корисного? ? Ну звичайно! звичайно, я трохи зовсім не забув про самохідних санках, або в народі званих мотособака. Зі свіжого на нашому сайті є ось такий запис від Sever29 про свою саморобної собачці ?

На цьому поки все! ? якщо кого пропустив – свисніть, обов’язково додам.
Р.S. Якщо було цікаво не забуваємо ставити палець вгору і ділитися з друзями 🙂
Всім гарного настрою і успіхів у починаннях! ?

Саморобний всюдихід на базі мотоблока

Мотоблок – одна з найбільш вдалих конструкцій агротехніки. Саме тому народні умільці навчилися створювати на її основі інші транспортні засоби – болотоходи, Каракат і ін. Незважаючи на синонімічно на перший погляд цих понять, всі вони мають свої нюанси і адаптовані під специфічні умови експлуатації. Про подібності та відмінності між саморобними видами транспорту з малою агротехніки і піде мова в даній статті.

Саморобний всюдихід на базі мотоблока своїми руками

Класичне визначення мотовсюдихода говорить, що це автомобіль або інший вид транспорту для їзди по бездоріжжю і трасах з будь-яким дорожнім покриттям. Всюдихід на основі легкого та середнього сільськогосподарської техніки, відноситься до категорії міні всюдиходів, що володіють малими габаритами і зниженим вагою.

Перед початком виготовлення міні всюдихода своїми руками потрібно:

• знайти справний дизельний або бензиновий мотор, тяговий потенціал якого дозволить не тільки переміщатися, але і транспортувати водія;
• визначитися з типом ходової частини. Вона може бути гусеничної і колісної. Гусеничний міні всюдихід більш прохідний. Однак його виконання завжди на порядок складніше, та й процес управління може виявитися не під силу людині з первинними технічними знаннями.

Покрокова інструкція для виготовлення саморобного всюдихода

1. Створення підстави конструктиву всюдихода. Бажано брати вже готові рами, наприклад, зі старої мототехніки типу УРАЛ або ІЖ. Завдяки їм майбутній всюдихід буде міцним і маневреним;
2. Після рами переходимо до заднього мосту. Стійка, покіс і втулки керма збирають воєдино дві підвіски – задню і передню;
3. На цьому етапі збирається колісна база всюдихода. Як неї підійде вживана запаска з вантажних машин. Якщо на них встановити камери низького тиску, всюдихода буде гарантована відмінна керованість і маневреність. Про їх покроковому виконанні ми поговоримо під кінець статті;
4. Інтеграція в збірну конструкцію двигуна, без якого міні всюдиходи на колесах не зможуть виконувати свою функцію;
5. Після інсталяції моторної системи саморобка доповнюється трансмісією, вихлопними елементами і гальмами, які для зниження силових і тимчасових витрат можуть бути взяті зі старого автомобіля або мотоцикла.

Слідом за складанням переходять до польових випробувань зібраного своїми руками агрегату, успішність яких – передумова до полнорценной експлуатації.

Каракат на основі культиватора: відмінні риси та збирання

Каракат з мотоблока за своїм цільовим призначенням аналогічний вище розглянутому пристосуванню Відзнаками служать:

• збільшена колісна база з ремінним зчепленням;
• громіздкість;
• розширені умови для експлуатації – Каракат здатний генерувати швидкість до 70 км / год на пересіченій місцевості.

З огляду на те, що головний упор в цій переробці стосується саме покришок, зупинимося на них більш детально.

Серед існуючих способів власноручного відтворення потужних і великих скатів на Каракат можна виділити кілька основних:

1. вважається найлегшим. Беруться два металевих диска і агрегуються на втулку. На них надягають камери, що закріплюються транспортерної стрічкою. Мотоблок на камерах має хорошу стійкість і витривалість;
2. на втулці кріпиться лише один з дисків. На неї ж встановлюють перемички. До останніх зварювальним апаратом пристосовують кільця;
3. нагадує попередній спосіб, однак для центрального диска необхідна додаткова спиця, яку можна виготовити з металевої заготовки або труби;
4. дозволить дати нове життя дискам з старого моторолера, які стандартно кріплять до втулки.

В якості опорного конспекту для подальшої збірки Каракат можна скористатися запропонованими кресленнями.

Саморобний Каракат на базі двигуна від почвообрабативателя типу «Нева» або «МТЗ» збирають таким чином:

• варимо раму з металевого профілю або труб;
• встановлюємо передній і задній привід. Допускається, якщо вони будуть без диференціала і цільними;
• передній міст можна запозичити від ходової частини автомобіля. З нього ж береться рульова рейка;
• двигун запозичують від почвообрабативателя. Можна залишити рідний редуктор або замінити його багатоступінчастої коробкою передач. В такому випадку в Каракат буде простіше управляти швидкостями. З редуктором доведеться зупинитися, перш ніж змінити швидкість пересування;
• поставити скати і переходити до тестування каракарта.

Квадроцикл з мотоблока: переробка в 4 кроку

Квадроцикл – транспортний засіб на чотирьох колесах, що відрізняється хорошою прохідністю, маневреністю і підвищеною безпекою. Нерідко конструктори порівнюють його з 4-колісним мотоциклом.

Саморобні квадроцикли найчастіше відтворюють на основі потужних агрегатів типу «Нева». Покроково це процес виглядає так:

• модифікація колісної частини. З огляду на те, що мотоблочние рушії конструктивно знаходяться під корпусом, в квадроциклі їх потрібно розвести на рівну відстань від кузова. Для цього найкраще скористатися заводськими адаптерами;
• переробка рами – її слід посилити. По можливості береться готова від старого мотоцикла. Вона буде міцніше саморобної і не створить в майбутньому квадрациклах проблем;
• монтаж дисків – для квадроцикла підійдуть низькопрофільні диски. Для згладжування тертя між гумою і ободом встановлюють тканинні прокладки;
• інсталяція шин на квадроцикл – традиційно використовують камери від вантажівок. Можна скористатися так само колеса малого тиску, гідності яких будуть розглянуті далі. Безсумнівним бонусом для квадроцикла стане те, що він не потребуватиме амортизаторах.

Після нехитрих маніпуляцій квадроцикл можна випробовувати на сільській трасі.

Болотоходи і пневмохід як допрацьована версія всюдиходів

Болотоход – це машина з високою прохідністю. Болотоходи відмінно зарекомендували себе на багнистих ділянках, мілководдях, мулистих і болотистих ґрунтах. Дуже популярні у рибалок, мисливців, дослідників, які змушені долати десятки кілометрів непрохідного бездоріжжя.

Процес складання болотоходи аналогічний конструювання квадроцикла або Каракат з культиватора, через що детально на ньому ми не зупинимося.

Пневмохід – вид транспорту, що виник в середині минулого століття. Сьогодні конструкція пневмохід істотно допрацьована. У деяких варіантах пневмохід збільшено число коліс до 6 замість стандартних 4. Умовно пневмохід можна назвати мотоблоком на пневмоколеса.

Виходячи з самої назви, головною відмінністю пневмоходу від інших саморобок з мотокультиватора є колісна база. Колеса низького тиску, що застосовуються в даному агрегаті, за рахунок мінімального зусилля на грунт дозволяють уникнути прогрузанія, пробуксовки і інших неприємних моментів.

Пневмохід збирають в порядку, ідентичному процесу збору всюдихода або Каракат. Детальна інструкція по створенню коліс низького тиску буде викладена далі. Вона є універсальною, оскільки може бути корисною в удосконаленні інших саморобних апаратів – квадроцикла або болотоходи.

Колеса низького тиску своїми руками: модифікація саморобок з легкої сільгосптехніки

Всюдихід з мотоблока з колесами низького тиску, як і класичний пневмохід з мотоблока – універсальне рішення для найбільш складних ділянок, які звичайний позашляховик може не подужати. Найчастіше це заболочені місця, піщані дюни, дороги з кам’янистим покриттям. Мале тиск (до 2 кг / см 2) і величезна кількість пневмопространства роблять гуму більш еластично, що сприяє подоланню будь-яких перешкод.

Колеса низького тиску – річ дорога, співмірна з ціною іншої частини Каракат або болотоходи. Тому зупинимося на тому, як зробити саморобну мототехніку – пневмохід, квадроцикл або болотохід на пневмоходу.

• • знаходимо основу – готові покришки від вантажної або авіаційної техніки. Остання в рази легше і довговічніше. За рахунок рівномірної товщини з нею буде простіше працювати. Але покришки від Зілов або ГАЗу теж варті уваги;
  • видаляємо дротяний корд по всьому периметру заготовки;
  • підриваємо і демонтуємо протекторний малюнок гуми. Вручну це досить трудомістким, через що нам знадобиться лебідка і гострий ніж;
  • • після переробки покришки переходимо до формування нового протекторного малюнка. Слід пам’ятати, що його характер безпосередньо залежить від типу грунту, по якій він буде їздити. Наприклад, для болотоходи підійде глибокий протектор, для глинистих ґрунтів – малюнок, який не перешкоджатиме їх самостійної очищення. На піску для пневмоходу життєздатними будуть вузькі канавки. Нанесення нового малюнка виконують вручну спеціальним добре заточеним ножем. після цього – приступаємо до складання диска;
    • • переформатування дисків має одну важливу мету – полегшити їх до максимуму. Приклади готових перевтілень представлені на малюнках нижче;
      • збираємо запаску;
      • накачуємо камери. Щоб покришки були щільно зафіксовані до диску, застосовують транспортерне полотно армованого типу.

      Подібні рекомендації – прогресивне рішення для будь-яких саморобних машин з мотокультиваторов – Каракат, квадроцикла, болотоходи і навіть снігохода.

      Ми розглянули найбільш популярні саморобки з двигуном від мотоблока. Але на цьому винахідливість народних умільців щодо даного СІЛЬГОСПАГРЕГАТ не закінчується. Жителі Північних районів давно оцінили переваги аеросаней, мотосаней, снігохода. А мінітрактор або Мотобуксирувальники з мотоблока став постійним супутником домашнього господарства.

      Всюдихід з мотоблока – підготовка і виготовлення

      Безпосередньо перед тим, як зробити мотовсюдихід, потрібно визначитися з типом саморобного транспортного засобу. Для цього потрібно врахувати умови експлуатації всюдихода, вантажопідйомність, і, звичайно ж, не забувати про досвід роботи.

      Якщо у вас немає досвіду у виготовленні гусеничного механізму, то варто спробувати зробити болотохід з пневматичними колесами.

      Вибираємо двигун для всюдихода

      Пневмохід, як правило, працюють на моторах з системою примусового охолодження. Це слід врахувати, і вибирати для саморобного всюдихода мотор, обладнаний повітряним або водяним охолодженням. Не потрібно забувати, що обраний двигун обов’язково повинен мати певний запас потужності. В іншому випадку, пневмохід з мотоблока не вийти експлуатувати у важких умовах. Як правило, оптимальним варіантом стане застосування мотора, потужністю близько 15-20 л. с., а для легкого всюдихода, або Каракат, підійде мотор, потужністю до 15 «конячок».

      Другий важливий фактор – це тип двигуна. Досить складно дати конкретні рекомендації з приводу того, який двигун краще – дизель або бензиновий, так як кожен з них має свої достоїнства і недоліками. Проте, всюдихід на пневмоходу все ж краще оснащувати дизельним двигуном – він менш вимогливий до якості палива і не потребує особливого догляду.

      Колеса низького тиску своїми руками

      Для виготовлення легкого всюдихода – Каракат, потрібно зробити великі потужні колеса, які зроблять Каракат з мотоблока максимально прохідним. Виготовити такі колеса можна декількома способами:

      • перший метод полягає в використанні 2 дисків, виготовлених з листового металу. При створенні коліс їх потрібно закріпити на втулку, після чого встановити камеру. В кінці камера фіксується шматками транспортерної стрічки;
      • другий метод більш складний у виконанні. Він має на увазі монтаж і фіксацію одного диска на втулці з останнім кріпленням до нього перемички. Після цього з боків до колеса потрібно приварити сталеві кільця;
      • третій метод чимось нагадує попередній. Різниця тільки в тому, що в якості центрального диска використовується спиця з листового металу або труби;
      • четвертий спосіб має на увазі кріплення до тіла втулки двох дисків, взятих від коліс мопеда.

      Кожне таке колесо здатне витримати досить великі навантаження, незалежно від погодних умов конкретного регіону.

      Поетапна збірка всюдихода

      На виготовленні коліс і виборі двигуна підготовка до виготовлення всюдихода не закінчується. Вкрай важливо заздалегідь вивчити креслення, які підкажуть, як і в якому порядку монтувати елементи агрегату.

      Щоб зробити міні-всюдихід своїми руками, буде потрібно діяти в такому порядку:

      1. В першу чергу потрібно вибрати основу каркаса для всюдихода. Для цього підійде рама від старих радянських мотоциклів УРАЛ і ІЖ. При чому, міні-всюдиходи на колесах з рамою від Іжа є найбільш маневреними. Якщо для задуманого вами всюдихода не підходить жоден з перерахованих варіантів, то каркас можна зварити самостійно, використовуючи для цього швелери, труби і куточки з різним діаметром;
      2. На другому етапі буде потрібно зробити підвіску і задній міст всюдихода. Мотоблок на камерах повинен володіти незалежною підвіскою – вона більш складна у виготовленні, однак агрегат з таким механізмом вийти більш маневреним і зручним при їзді. Щоб зробити незалежну підвіску, з’єднайте лонжерони між собою підкосом, рульовий втулкою і окремою стійкою;
      3. Наступний крок має на увазі монтаж на всюдихід виготовлених раніше коліс. Це робиться за допомогою сталевих маточин. На кожній з них повинні бути встановлені міцні стрічки, які будуть обплітають колеса в поперек;
      4. На останньому етапі потрібно встановити мотор і інші, необхідні для роботи всюдихода системи, і надійно закріпити їх на рамі. Як колісний, так і гусеничний всюдихід, повинен бути обладнаний зчепленням, гальмівний і вихлопною системою;
      5. В кінці збірки обов’язково перевірте саморобний всюдихід. Якщо ви не знайшли ніяких дефектів, то можете приступати до щоденної експлуатації агрегату.

      Зроблений мотоблок на пневмоколеса стане незамінним помічником в тих випадках, коли його власнику потрібно швидко подолати болотисті ділянки і русла річок. Відмінна плавучість коліс робить всюдихід підходящим засобом пересування по різним водних перешкод. При цьому на суші всюдихід на базі мотоблока зможе розвивати швидкість до 70 км / ч.

      Квадроцикл з мотоблока – особливості створення агрегату

      За своєю суттю, квадроцикл являє собою 4-колісний мотоцикл, який призначається для їзди в найбільш важкодоступних місцях. Для цього агрегат повинен мати легку масу, великий запас потужності, а також бути максимально простим в експлуатації. Всіма цими якостями буде володіти квадроцикл, виготовлений своїми руками з мотоблока.

      Вибір двигуна для саморобного агрегату

      Можливості саморобного квадроцикла багато в чому залежать від двигуна, який ви оберете для збірки агрегату. Перша вимога до мотору – він повинен бути максимально потужним. Непоганим варіантом буде застосування двигуна від китайського мотоблока. Такі мотори вже встигли зарекомендувати себе, як досить надійні конструкції, добре витримують тривалі навантаження.

      При виборі обов’язково звертайте увагу на початковий крутний момент мотора. Чим вище цей показник, тим швидше квадроцикл буде долати болотисту місцевість.

      Якщо міркувати по маркам мотоблоків, чиї двигуни підходять для монтажу на саморобний квадроцикл, то, крім китайських агрегатів, для виготовлення можна використовувати мотори від сільськогосподарських машин марки Нева, Зоря і Салют. Мотобуксирувальники з мотоблока однієї з цих марок подолає будь-яку перешкоду, і не підведе вас в самий невідповідний момент.

      Як зібрати квадроцикл своїми руками – порядок дій

      Зробити квадроцикл з двигуном від мотоблока трохи простіше за рахунок того, що вам не потрібно виготовляти колеса. Як і у випадку з Каракат, перед виготовленням квадроцикла з мотоблока потрібно вивчити креслення, які підкажуть правильний порядок дій при складанні.

      Алгоритм виготовлення квадроцикла виглядає наступним чином:

      1. В першу чергу від вас буде потрібно розширити колію. Так як в конструкції всіх сучасних мотоблоків колеса розташовуються безпосередньо під мотором, то вам знадобиться трохи розширити дистанцію між колесами, що додасть квадроциклу стійкості, особливо, при проходженні різких поворотів. Для збільшення колії використовуйте спеціальні вставки – їх можна виточити самому, або замовити виготовлення деталей в токарної майстерні. Ще один варіант – покупка спеціальних адаптерів в магазині сільськогосподарської техніки. Мінус даного методу – висока вартість готових елементів;
      2. На наступному етапі потрібно зробити раму для квадроцикла. Її можна зварити, взявши за основу велосипедний або мотоциклетний каркас, або ж виготовити з нуля, використовуючи сталеві труби. Пам’ятайте, що рама – це найбільш вразлива частина квадроцикла, так як після монтажу на неї мотора і інших деталей конструкція буде піддаватися сильному навантаженню. Кріпити раму слід за допомогою двох шрифтів і поворотного шарніра;
      3. Третій етап – установка і фіксація коліс. Перед цим визначте потрібний вам розмір дисків. Пам’ятайте, що чим більше діаметр деталей, тим менше буде швидкість, і тим більше зусиль потрібно мотору для розгону. Оптимальним варіантом стане застосування автомобільних дисків з широким ложем, діаметром 15 дюймів. Далі на диски намотується щільна тканина, а зверху надівається гумова камера;
      4. На останньому етапі на раму квадроцикла монтується двигун, зчеплення, система запалювання, гальма і вихлоп. Не обов’язково використовувати всі ці механізми від одного і того ж мотоблока. Головне, щоб кожен елемент був дійсно надійним і повністю справним. Не забудьте встановити і підключити кнопки управління і перемикачі. Найкраще розташувати їх поруч один з одним, щоб управляти квадроциклом було зручніше.

      Саморобний квадроцикл практично нічим не поступається ринковим аналогам – він розвиває приблизно таку ж швидкість і швидко долає будь-які перешкоди.

      Особливості виготовлення мото- і аеросаней

      Якщо квадроцикл потрібен виключно для зимових доріг, то замість передніх коліс його можна обладнати лижами. Для цього агрегат обладнується вертикальною віссю, яка кріпиться до поперечини, що з’єднує лижі. Верхня частина осі приварюється до керма квадроцикла з мотоблока.

      Виготовлені таким чином мотосани важать на порядок менше колісного квадроцикла. Завдяки цьому саморобний агрегат зможе з легкістю долати високі кучугури, не заглиблюючись в сніг. Ще один плюс полягає в тому, що така конструкція зможе розганятися до більшої швидкості і перевозити трохи більше багажу.

      При бажанні з мотоблока можна виготовити аеросани. Вся складність роботи полягає у виготовленні пропелера, який буде потрібно встановити в задній частині агрегату. Зробивши лопаті і помістивши їх в круглий каркас, пропелер через вал підключається до двигуна від мотоблока. При експлуатації аеросаней мотор буде розганяти лопаті, а вони – саморобний агрегат.