Історія Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

Миронівський інститут пшениці знають у колах представників аграрної науки і всього українського суспільства як відому на світовому рівні наукову установу з багатою понад 105-річною історією. Заслужену славу інституту принесли шедеври світової cелекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.

Сорт Українка 0246, названий так за пропозицією С.Л. Франкфурта, в 1927 році експонувався на Всесвітньому сільськогосподарському ярмарку в Лейпцигу (Німеччина), у 30-х роках став найпоширенішим сортом у СРСР. У 1929 році Українкою засівається більше 2 млн. га посівних площ, перед війною – понад 6 млн. га. Зерно Українки з дуже високими хлібопекарськими якостями мало великий попит за кордоном і у 30-і роки було вагомою статтею в радянському експорті. Сорт Українка 0246 був визнаний міжнародним стандартом сильної пшениці.

Сорт Миронівська 808, який розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ, завдяки цінним властивостям широко вирощувався не тільки в різних природно-кліматичних зонах СРСР від Прибалтики і Вірменії до Уралу, Алтаю, Сибіру, ​​але займав великі площі й у соціалістичних країнах. Майже через 55 років після районування сорт-довгожитель Миронівська 808 і зараз вирощується в Росії та Казахстані. Завдяки високій продуктивності, зимостійкості, якості зерна Миронівська 808 визнана одним з найпоширеніших у світі за посівними площами сортів озимої пшениці, а завдяки високій комбінаційної здатності за цінними господарськими ознаками – одним з найбільш широко використовуваних у світовій селекції. Її нащадками є понад 400 сортів в різних країнах, вони зайняли природну нішу навіть у таких північних регіонах РФ, як Бурятія і Хакасія.

У 70-х роках миронівські сорти озимої пшениці (Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна) займали до 8 млн. га посівних площ у СРСР та 3 млн. га у країнах соціалістичного табору. Миронівський інститут мав постійні окремі експозиції в павільйонах «Зерно» ВДНГ СРСР і УРСР. Вирощування сортів озимої пшениці миронівської селекції дало за 10 років (1968–1977) чистий додатковий прибуток понад 1 млрд. 600 млн. крб. У 70–80-х роках започатковано міжнародне співробітництво з Інститутом зернових культур Бернбург-Хадмерслебен (Німецька Демократична Республіка), Інститутом зернових культур Кромержиж (Чехословацька Соціалістична Республіка), польським Інститутом селекції та акліматизації рослин (м. Радзікув), болгарським Інститутом пшениці і соняшнику (м. Генерал Тошево) в царині селекції озимої пшениці та ячменю, яке увінчалося створенням ряду спільних сортів. Сьогодні налагоджені зв’язки з представниками науки і бізнесу Угорщини, Молдови, Литви, в перспективі – Казахстану.

У середині 90-х років укладаються угоди про обмін гермоплазмою з міжнародними координаційними селекційними центрами CIMMYT і ICARDA. Миронівський інститут є учасником Міжнародної програми селекції озимої пшениці (IWWIP). У 2014 році укладено угоду про асоційоване членство в Європейській інтегрованій системі генних банків (AEGIS).

Дуже великою є теоретична і практична наукова спадщина багатьох поколінь миронівських вчених, зокрема внесок миронівських селекціонерів у зерновиробництво країни. За час діяльності дослідної станції і Миронівського інституту більше 70 вчених захистили докторські і кандидатські дисертації, ряд з них удостоєні премій різного рівня, створено більше 300 сортів дев’ятнадцяти сільськогосподарських культур. У різний час найбільші посівні площі займали сорти озимої пшениці Українка 0246, Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна, Миронівська 61, Миронівська 27, Миронівська ранньостигла, Миронівська 65, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Колос Миронівщини, Мирлєна, ярої пшениці – Миронівська яра, Колективна 3, Елегія миронівська, Струна миронівська, сорти озимого ячменю Бемір 2, Паллідум 77, Миронівський 87, Борисфен, Сейм, Тутанхамон, Жерар, ярого ячменю – Миронівський 86, Миронівський 92, Цезар, Соборний, Триполь, Хадар, Сонцедар, Юкатан, сорти озимого тритикале МАД 1, АДМ 4, АДМ 5, АДМ 11.

Сьогодні науковим продуктом Миронівського інституту пшениці є сорти-інновації пшениці, ячменю, тритикале. На 2017 рік до Державного реєстру України внесено 83 сорти миронівської селекції, в тому числі 49 пшениці м’якої озимої. Станом на 2017 рік державне сортовипробування України проходять 32 сорти зернових колосових культур. Великим попитом у аграріїв сьогодні користуються нові сорти озимої пшениці Світанок миронівський, Легенда Миронівська, Горлиця Миронівська, Оберіг миронівський, Берегиня мироновская Господиня Миронівська, МІП Вишиванка та інші, ярої пшениці – Панянка, Жизель, Діана, ячменю озимого Атлант миронівський, Паладин миронівський та ярого – Віраж, Талісман миронівський, озимого тритикале Амур, Обрій миронівський, Миролан. І сьогодні не здає своїх позицій сорт-довгожитель озимої пшениці Миронівська 65, понад 40 років вирощується просо Миронівське 51.

Щороку укладається близько 150 ліцензійних договорів з наданням ліцензій на використання сортів мироновської селекції.

Колектив інституту налаштований на плідну конструктивну працю. Планів багато, і поле діяльності широке. Разом з колегами будемо втілюватиусе задумане в життя!

З повагою , О .А. Демидов

директор Мирон і вс ь кого і нститут у

пшениц і і мен і В. М . Ремесл а НААН

доктор с і льс ь ко г о сподарських наук

член-кореспондент НААН

Заслужен и й п ра цівник с і льс ь кого господарства Укра ї н и

С вою історію інститут веде з 1912 р., коли було засновано Центральну (Миронівську) дослідну станцію. Визначна роль в організації станції та розробці програми її діяльності належить видатному вченому-агробіологу Соломону Львовичу Франкфурту – професору сільського господарства,керівнику Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків. Він здійснював загальне керівництво та матеріальне забезпечення станції від початку її діяльності до 1920 р. Завідувачі Центральної станції були, по суті, його заступниками на місці. На честь засновника Центральної дослідної станції С.Л. Франкфурта у 2012 р. до 100-річчя діяльності Миронівського інституту пшениці відкрито меморіальну дошку, а у 2016 р. з нагоди 150-річчя від дня народження великого вченого на території інституту встановлено меморіальний камінь

Перший завідувач Центральної дослідної станції – випускник Московського сільськогосподарського інституту, спеціаліст Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків ,агроном І розряду Сергій Максимович Тулайков (1911–1916).

У бурхливі післяреволюційні роки станцію очолювали Олександр Федорович Нестеров (1916–1918), Казимир Францевич Мурашко (1918–1920), Олексій Костянтинович Філіповський (1920–1929), Антон Іванович П’ятенко (1929–1931) .

У голодні 30-ті та передвоєнні роки посаду завідувача станції обіймали Іван Купріянович Бобир (1931–1932), Андрій Макарович Фейцаренко (1932–1934), Василь Федорович Старченко (1934–1938), Іван Архипович Тимченко (1938–1941).

Д вадцять років (1944–1964) директором Миронівської дослідно-селекційної станції був випускник Київського агроінженерного інституту Антон Йосипович Фрідріх , який присвятив установі понад 30 років своєї трудової діяльності (1933–1964) . Визначна його заслуга – у відродженні, становленні та успішному розвитку станції в післявоєнний період. Нагороджений орденами Леніна, «Знак Пошани», двома орденами Трудового Червоного Прапора.

Надзвичайного творчого піднесення та величезних наукових і практичних здобутків Миронівський ордена Леніна науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці, чиї сорти пшениці прославили Миронівку на увесь світ, досягнув завдяки унікальному таланту визнаного світовою спільнотою селекціонера двічі Героя Соціалістичної Праці академіка Василя Миколайовича Ремесла,якийпройшов шлях від заступника директора (1948–1964) до директора Миронівської селекційно-дослідної станції (1964–1968), став засновником і першим директором науково-дослідного інституту, створеного за його ініціативи в 1968 р. на базі станції (1968–1983).

На Миронівську селекційно-дослідну станцію фронтовик Ремесло приїхав у 1948 р. і працював тут до кінця життя (1983 р.), присвятивши цій установі 35 років своєї творчої наукової діяльності, а з 1984 р. інститут з гордістю носить ім’я всесвітньо відомого вченого, якого по праву називають «творцем пшеничного колоса» та Хлібним батьком.

Б удучи директором головної установи з селекції пшениці в СРСР академік В. М. Ремесло очолював Всесоюзну координ а ц ійну раду з селекції озимої пшениці при ВАСГНІЛ (1974–1983 рр.), секцію зернових культур і наукову раду з підвищення якості зерна Відділення рослинництва і селекції ВАСГНІЛ, був членом Ради Європейської асоціації селекціонерів, а також редколегій ряду центральних профільних наукових журналів. Він започаткував співробітництво з німецькими і чеськими селекціонерами, наукові зв’язки з Угорщиною, результатом чого стало створення спільних сортів озимо ї пшениці. За внесок у збільшення виробництва зерна в СРСР В. М. Ремесло нагороджений двома золотими медалями «Серп і молот» ниці та ячменю. Героя Соціалістичної Праці. На батьківщині двічі Героя (м. Пирятин на Полтавщині) академіку за життя було встановл ено бронзове погруддя. За великі заслуги видатний селекціонер, дійсний член Академії наук СРСР і ВАСГНІЛ, член-кореспондент Академії сільськог осподарських наук Німецької Демократичної Республіки, почесний доктор Карлового Університету (Прага, Чехословаччина). У пам’ять про засновника інституту та внесок ученого в сільськогосподарську науку Миронівському науково-дослідному інституту селекції та насінництва пшениці в лютому 1984 р. було присвоєно ім’я В. М. Ремесла та встановлено барельєф видатного селекціонера В. М. Ремесло нагороджений багатьма орденами і медалями СРСР та соціалістичних країн, удостоєний Ленінської, Державних премій СРСР і УРСР та Національної премії НДР І ступеня. У 2007 р. відбулася Міжнародна наукова присвячена 100-річчю від дня народження В. М. Ремесла, а у 2012 році з нагоди 100-річчя від заснування установи академіку встановлено пам’ятник.

У 2017 р. до 110-річчя від дня народження В. М. Ремесла Н аціональний банк У країни в серії «Видатні особистості України» випустив пам’ятну колекційну монету «Василь Ремесло» номінало м 2 гривні . Після смерті В. М. Ремесла понад 17 років посаду директора інституту обіймав Леонід Олександрович Животков (1983–2000). Талановитий селекціонер присвятив установі понад тридцять років своєї плідної творчої діяльності (1969–2000), зокрема керував Миронівським селекційним центром. Був одним із заступників голови Всесоюзної координаційної ради з селекції пшениці при ВАСГНІЛ, яку свого часу очолював академік В. М. Ремесло. У 1997 р. удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки України та ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Л. О. Животков розширив співробітництво з німецькими, чеськими і угорськими селекціонерами та започаткував спільну селекційну роботу з селекціонерами Болгарії і Польщі. Після смерті В. М. Ремесла понад 17 років посаду директора інституту обіймав Леонід Олександрович Животков (1983–2000). Талановитий селекціонер присвятив установі понад тридцять років своєї плідної творчої діяльності (1969–2000), зокрема керував Миронівським селекційним центром. Був одним із заступників голови Всесоюзної координаційної ради з селекції пшениці при ВАСГНІЛ, яку свого часу очолював академік В. М. Ремесло. У 1997 р. удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки України та ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Л. О. Животков розширив співробітництво з німецькими, чеськими і угорськими селекціонерами та започаткував спільну селекційну роботу з селекціонерами Болгарії і Польщі. У 2000–2003 рр. інститут очолював Володимир Анатолійович Власенко – фіксований учасник співробітництва у галузі селекції пшениці в рамках програм CIMMYT та ICARDA , один з організаторів наукових зв’язків з селекціонерами декількох наукових установ Китайської Народної Республіки, Угорщини, Сербії. Пройшов стажування в Національному інституті аграрної ботаніки Великобританії (м. Кембрид ж). У 2003–2006 рр. посаду директора Миронівського інституту пшениці обіймав доктор сільськогосподарських наук Володимир Іванович Дубовий. Н агороджений трудовою відзнакою Колегії Міністерства аграрної політики України « Знак Пошани». У 2007–2014 рр. інститутом керував В алентин С ергійович Кочмарський (з 2013 р. д октор c ільськогосподарських наук) . Л ауреат Премії Національної академії аграрних наук України «За видатні досягнення в аграрній науці» (2011), присудженої як співавтору книг и «Насінництво пшениці озимої». Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою і медаллю Кабінету Міністрів України та багатьма іншими відзнаками.

З 2015 р. інститут очолює доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН, професор Олександр Анатолійович Демидов . Має почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України», нагороджений Грамотами Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, орденами «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів, пам’ятною медаллю з нагоди 100-річчя від заснування НААН України. Як лауреат V Міжнародного проекту «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни», який щороку проводиться за підтримки та участі представників Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій української діаспори, видатних політичних та громадських діячів, О. А. Демидов нагороджений орденом «Патріот України» і Грамотою «За проявлений патріотизм та бездоганне служіння Україні» і занесений до Книги Пошани «Твої імена, Україно» (2016 р.). Рішенням Президії Асамблеї ділових кіл та Науково-експертної Ради Програми «Лідери Х ХІ століття» присвоєно почесне звання «Лицар Вітчизни» з нагородженням орденом «Золотий хрест честі і звитяги «Лицар Вітчизни» та врученням іменного диплома, почесної іменної зброї (лицарської шаблі) та нагрудного знака Лицарського Легіону України (2018 р.).

За вагомі здобутки та вагомий внесок у розвиток науки України О. А. Демидов нагороджений Почесною грамотою та орденом «Науковець року 2020» Української федерації вчених. З авдяки творчій праці та високому професіоналізму науковців о станніми роками Миронівський інститут пшениці удостоєний ряду високих державних відзнак. За значні досягнення у діяльності нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» (2016), за розвиток аграрної науки та практичні досягнення у 2016 та 2017 рр. став переможцем у номінаціях «Лідер агропромислового комплексу України». У ХХІ столітті Миронівський інститут пшениці відзначив декілька знаменних дат у своїй багатій на події історії, з нагоди яких відбулися конференції та урочисті зібрання з великою кількістю поважних гостей, серед яких вітчизняні та іноземні вчені, урядовці, виробничники. До 100-річчя від дня народження засновника інституту академіка В. М. Ремесла (2007 р.) пройшли урочисті збори та проведено міжнародну наукову конференцію. У 2012 р. відбулося урочисте святкування 100-річчя від заснування Центральної (Миронівської) станції, на базі якої створено інститут. У 2016 р. з нагоди події державного рівня – 150-річчя від дня народження основоположника академічної аграрної науки України С.Л. Франкфурта, фундатора Центральної дослідної станції – предтечі нинішнього Миронівського інституту пшениці – відбулись урочисте зібрання в інституті та науково-практична конференція у Києві. У 2017 р. пройшли урочисте зібрання (10 лютого) та Міжнародна науково-практична конференція (20 жовтня), присвячені 110-річчю від дня народження академіка В. М. Ремесла. Проведено урочисті зібрання з нагоди 105-річчя від заснування Центральної дослідної станції (2017 р.) та 50-річчя від утворення на теренах Миронівської селекційно-дослідної станції Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці (січень 2018 р.), згодом – Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла.

Н ині основні напрями наукової діяльності установи – селекція адаптативних високопродкутивних сортів зернових культур, захист рослин та технології вирощування, а також дослідження в царині фундаментальної біології. У науковому колективі Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН 7 докторів, у тому числі 1 член-кореспондент та 16 кандидатів наук. Тут виховується молоде покоління вчених, які достойно продовжують славні традиції установи. В інституті діють ліцензовані Міністерством освіти і науки України аспірантура за спеціальністю «Селекція і насінництво» та спеціалізована вчена рада К 27.380.01 з правом проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальностями 06.01.05 «Селекція і насінництво» та 03.00.16 «Екологія» . Нині в аспірантурі інституту навчаються 15 молодих науковців. Наукові керівники майже усіх аспірантів і здобувачів – доктори і кандидати наук Миронівського інституту пшениці. Це свідчить про високий фаховий рівень миронівських учених. Збірник наукових праць «Миронівський вісник» внесений до Переліку фахових видань України.

Активно об’єднує науковий потенціал колективу рада молодих учених інституту. За останні роки проведено дев’ять міжнародних конференцій, учасники яких – молоді вчені, спеціалісти, а також студенти-старшокурсники аграрних навчальних закладів України та близького зарубіжжя.

Під керівництвом О. А. Демидова укладено угоди про співробітництво з науковими установами Казахстану, Литви, Китайської Народної Республіки, Болгарії, Угорщини, рядом вітчизняних науково-дослідних установ, а також із профільними навчальними закладами різного рівня освіти.

Останніми роками з діловими та ознайомчими візитами в інституті побували ряд учених та виробничників з багатьох країн, зокрема доктор О. І. Моргунов – керівник Міжнародної програми з покращення озимої пшениці (Анкара, Туреччина) Міжнародного центру з покращення кукурудзи і пшениці CIMMYT (2016), група вчених Ноттінгемського університету Великобританії (2016), професор рослинництва і ґрунтознавства Центру прикладних генетичних технологій Університету Джорджії (США) Вейн Аллен Парротт (2017), китайські науковці (2019), делегації фахівців з прикладної біотехнології з Німеччини та виробників і переробників зерна з Франції (2019).

На базі інституту регулярно проходять семінари та наради різного рівня, навчання та курси підвищення наукової кваліфікації. Останніми роками проведено науково-методичний семінар (квітень 2015 р.), ініційований Відділенням рослинництва НААН з метою узагальнення результатів селекційної та насінницької роботи з озимою пшеницею в системі Академії, регіональну нараду з проблем насінництва та забезпечення установ мережі НААН добазовим насінням (2016), декілька виїзних засідань, нарад та семінарів департаменту АПР Київської ОДА за участі обласного керівництва та інші подібні заходи. Інституту підпорядковано Носівську селекційно-дослідну станцію та п’ять дослідних господарств у різних областях України. Але головними здобутками в усі часи були і є сорти зернових культур. Науковий продукт інституту – сорти озимої та ярої м’якої та твердої пшениці, озимого і ярого ячменю, озимого і ярого тритикале та проса які щороку поповнюють Державний реєстр України. За понад 100 років діяльності Миронівської станції таінституту створено більше 350 сортів сільськогосподарських культур. Нині до Державного реєстру України внесено 133 миронівських сортів зернових культур, більше 30 проходять державне випробування. Великий попит у аграріїв мають нові миронівські сорти, але понад з цим півстоліття не здають своїх позицій і такі сорти шедеври, як просо Миронівське 51. Ліцензійні договори на вирощування миронівських сортів укладено з понад 100 агрогосподарствами України. Миронівські вчені здійснюють науковий супровід вирощування насіння селекції інституту, проводять обстеження посівів безпосередньо у господарствах і надають виробничникам методичні рекомендації та поради.

Сорти пшенці селекції Миронівського інституту пшениці та підпорядкованої йому Носівської селекційн о-дослідної станції успішно проходять випробовування в Угорщині, Туреччині, Литві, Молдові.

Виробничники – часті гості інституту. Для ознайомлення з с елекційними новинками та думкою хліборобів щодо миронівських сортів щороку проводяться міжнародні конференції, Дні поля, організовуються експозиції на виставках різного рівня, зокрема на щорічних міжнародних аграрних виставках «АГРО», семінари-навчання та круглі столи для керівників, агрономів і спеціалістів агрогосподарств. Миронівські науковці також є обов’язковими учасниками подібних заходів у багатьох установах та господарствах України. Ряд заслужених науковців та виробничників України удостоєні «Диплому Почесного доктора Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН» за багаторічну плідну співпрацю з нашою установою, популяризацією і поширення сортів миронівської селекції та впровадження їх у виробництво.

К олектив інституту налаштований на конструктивну працю. Селекційна р обот а цікава і потрібна для суспільства. Наші успіхи – це запорука розвитку аграрного сектору економіки та процвітання нашої держави!

Названо найбільш родючий сорт пшениці в Україні

Таких висновків дійшов Олександр Гудожник, агроном ФГ «МЮД» (Дніпропетровська обл.). Щороку господарство висіває у товарних посівах не менше як 10 сортів озимої пшениці, під яку відводять близько 1800 га.

Останні кілька років у господарстві сіють здебільшого краснодарські сорти – Віта, Краснодарська 99, Волгоградська 84, а паралельно випробовують нові українські й інші іноземні.

Щодо багатьох імпортних сортів, то, незалежно від компанії-селекціонера, агроном виділив кілька спільних проблемних моментів: вони не стійкі до морозів, за стресових умов не розкривають свій потенціал і швидко вироджуються (у перший рік сорт може дати 10 т/га, а в наступні – 2-3 т/га), а насіння завжди дорожче.

«Для порівняння, ми вирощували українську Шестопалівку п’ять років, починаючи з еліти, і з кожною наступною репродукцією вона давала стабільний, добрий урожай», – аргументує аграрій.

У вирощуванні краснодарських сортів господарство віддає перевагу сівбі насіння категорії еліта, бо в той час як інші сорти дають з гектара по 4-5 т, еліту цієї селекції косять по 9-10 т/га.

Читайте також: В Україні різко зросли ціни на цибулю.