Нут: що це за продукт, до чого відноситься, на що схожий на смак, для приготування яких страв підходить

Нут (лат. Cicer arietinum) – трав’яниста зернобобова культура сімейства Бобових. Рослина теплолюбна, добре переносить довгу посуху. Вирощується переважно в Південній та Передній Азії: в Індії, Пакистані, Ірані, Туреччині та Сирії. У Росії культивують понад 30 сортів, включаючи 6 нових різновидів.

Інші назви нуту – турецький горох, баранячий горох, грецький горох, нохут. Батьківщиною його вважають Туреччина та Сирія, де понад 7 тис. років тому виростав далекий «предок» культури, Cicer reticulatum. Вперше в писемних джерелах нут був згаданий Гомером, у знаменитій «Іліаді».Стародавні греки варили з цих бобів кашу, відому в ті часи під назвою «пульс», а також вживали в смаженому та сирому вигляді, як арахіс. Сьогодні баранячий горох поширений не менше, ніж у давнину – його широко застосовують у кулінарії для приготування перших страв, гарнірів, салатів та ін.

З чого роблять нут

У їжу вживають насіння нуту, яке витягують із дозрілих плодів (бобів). У кожному «стручку» знаходяться 1-2, рідше 4 «горошини». Вони мають характерну, бугристу форму, що нагадує голову барана або сови, за що культура і отримала одну зі своїх назв – баранячий горох.

Колір насіння, в залежності від сорту, варіюється від жовтого до темно-коричневого, практично чорного. Розмір невеликий, 5-15 мм у діаметрі. Горошини досить легені, маса 1000 шт. складає всього 150, максимум 300 г.

Нут не схожий до смаку на жодну з відомих бобових культур. Він має пряний, «горіховий» присмак, який особливо яскраво розкривається під час смаження. У звареному вигляді за смаковими якостями продукт нагадує картопляне пюре.

Що міститься в 100 грамах нуту

Нут – дуже калорійний і поживний продукт. У 100 г насіння міститься:

• 378 кКал;
• 20,47 г білків;
• 6,04 г жирів;
• 62,95 г вуглеводів.

Насіння культури є цінним джерелом наступних елементів:

• заліза;
• калія;
• марганця;
• меді;
• селена;
• фосфора;
• цинку;
• вітаміну В1 (тіаміну);
• вітаміну B6 (адерміну);
• вітаміну В9 (фолієвої кислоти);
• незамінної амінокислоти лізину;
• харчових волокон.

Високий вміст білка робить нут прекрасною заміною продуктам тваринного походження у вегетаріанських та веганських програмах харчування (примітно, що у темних зернах білка більше, ніж у світлих).Він дозволяє як зберегти відчуття ситості надовго, а й збагатити організм корисними речовинами. При цьому протипоказань до вживання цього виду бобів практично немає – з обережністю і в малих кількостях його потрібно вживати людям, схильним до підвищеного газоутворення, які страждають на виразку, цистит, подагру і тромбофлебіт.

Види нуту

В даний час існує кілька десятків сортів нуту. Умовно їх поділяють на 4 групи:

• азіатська;
• східна;
• євразійська;
• середземноморська.

Перелічені категорії, у свою чергу, класифікують за особливостями умов зростання. Так, нут буває:

• анатолійським;
• афганським;
• гірничо-європейським;
• степовим;
• туркестанським.

А також існує класифікація культури залежно від забарвлення насіння. Нут поділяють такі виды:

• білий;
• жовтий;
• зелений;
• червоний;
• коричневий;
• чорний.

Ще один важливий критерій – зовнішній вигляд насіння. За цією ознакою нут ділять на такі групи:

• дезі – коричневі або чорні сорти, що використовуються переважно для виробництва нутового борошна;
• кабулі – плоди зі світлою оболонкою, що широко застосовуються в кулінарії.

Основними постачальниками нуту дезі на світовий ринок є Іран, Індія, Ефіопія та Мексика. Кабулі зростає в Пакистані, Чилі, на півдні Європи та півночі Африки.

Що готують з нуту: 10 популярних страв

Нут підходить для будь-якого виду термічної обробки – його можна варити, смажити, тушкувати та запікати. З насіння культури готують:

• хумус (традиційна в країнах Близького Сходу закуска зі зварених та пюрованих зерен, приправлених кунжутною пастою, оливковою олією, часником, соком лимона та паприкою);
• фалафель (східна страва у вигляді смажених у фритюрі кульок із подрібнених бобів, приправлених прянощами);
• леблебі (популярні в Ірані та Туреччині ласощі з підсмаженого без застосування жиру насіння нуту, вживається в натуральному або підсолодженому цукрому вигляді як самостійна страва або додається до десертів);
• дхокла (страва індійської кухні, є приготованою на пару випічкою на основі нутово-рисової пасти);
• фаринат (італійські коржики з нутового борошна, зазвичай подаються з овочами, рідше з сиром).

У російській та європейській кухні нут використовується для приготування наступних видів страв:

• супов;
• пюре;
• в’язких та розсипчастих каш;
• рагу;
• запіканок.

А також нутове пюре додають до котлетного фаршу та паштетів, а обсмажене насіння – у різні салати. Не менш поширений і «закусочний» варіант, коли нут смажать або запікають із часником та спеціями та їдять, як сухарики. А також борошно та насіння використовуються при приготуванні випічки та десертів.

Як вибрати якісний нут у магазині

Щоб отримати максимальну користь від нуту, важливо правильно вибрати продукт. При покупці варто звернути увагу на такі моменти:

• Як виглядають «горошини». Вони повинні бути без сколів та пошкоджень, мати наближену до округлої форми, рівномірне забарвлення, гладку структуру та приблизно однаковий розмір.
• Якість упаковки. Вона має бути герметичною, без розривів та пошкоджень, краще прозора, щоб можна було добре розглянути, що за продукт знаходиться всередині, чи немає сторонніх домішок, сміття чи нальоту на зернах.
• Термін придатності. Зазвичай, становить трохи більше 12 місяців. Зберігати нут довше не рекомендується.

Після розкриття упаковки варто оцінити і запах продукту. Хороший нут випромінює легкий аромат злаків та горіхів. Зберігати зерна краще в скляній банці, в прохолодному і темному місці. Не можна розташовувати його поблизу продуктів, що мають різкий запах – насіння, як губка, швидко вбере його.

Чим відрізняється нут від гороху

Деякі споживачі помилково вважають нут різновидом гороху. Але це помилка, культури мають низку відмінностей.

Розглянемо, чим нут відрізняється від гороху:

Родова приналежність. Відомо, до чого належать обидві культури – вони є представниками сімейства Бобових класу Дводольних. А ось назва роду відрізняється, нут зараховують до Cicer arietinum, а горох – до Pisum.
1. Умови зростання. Нуту необхідний тепліший клімат, оптимальна температура для цвітіння і формування зав’язі становить 24-28°C, тоді як горох здатний нормально розвиватися і в менш «тепличних» умовах.
2. Кількість насіння в стручці. Як говорилося вище, один плід нуту містить 1-2 «горошини», а в гороховому стручку їх може налічуватися до 10 штук.
3. Зовнішній вигляд стручка та насіння. Горохові стручки подовжені, трохи вигнуті, нутові – короткі та здуті. Насіння першої культури має практично ідеальну кулясту форму і пофарбоване в зелений колір. Друга ж характеризується горбистій формою зерен, відтінок яких може змінюватись від світло-жовтого до темно-коричневого, залежно від сорту.При цьому після промислової обробки горох, як правило, ділиться на половинки, а нут зберігає цілісність зерна.
4. Хімічний склад та калорійність. Горох містить трохи більше білка, ніж нут (близько 20,5 г на 100 г продукту), проте поступається останньому за калорійністю, обсягом жирів та вуглеводів.
5. Обробка перед приготуванням. Нут треба довше вимочувати, краще – не менше 12 годин, гороху ж достатньо і 1-2 години.
6. Способи приготування. Якщо сушений горох переважно варять, то нут можна ще обсмажити, згасити або запекти.

А також варто враховувати реакцію організму на ці види бобових – як правило, горох викликає більше здуття, ніж нут.

Що таке нут і як його готувати?

Що таке нут і як його готувати? На ці та інші питання щодо згаданого продукту ми розповімо в матеріалах поданої статті.

• Загальна інформація
• Біологічний опис рослини
• Вигляд продукту
• Особливості зернобобової культури
• Поширення культури
• Історія походження
• Застосування
• Харчова цінність продукту
• Корисні властивості
• Поради щодо приготування
• Як правильно піддавати термічній обробці?
• Підіб ‘ємо підсумки

Загальна інформація

Чи знаєте ви, що таке нут? Це турецький горох (зернобобова культура), що належить рослині сімейства Бобові. Існують й інші назви даного продукту. Вони звучать наступним чином: бараній горох, бульбашка, шиш, нахат.

Що таке нут? Насіння нута – це харчовий продукт. Він дуже популярний на Близькому Сході і є основою для такої страви, як хумус.

Біологічний опис рослини

Тепер вам відомо, що таке нут. Однак це слово означає не тільки бобовий продукт, але саму однорічну рослину, на якій він, власне, і росте.

Стебель такої трави прямостоячий і нерідко досягає висоти 30-70 см. При близькому вивченні можна помітити, що він покритий залізистими волосинами.

Листя у нута непарноперисте. Після дозрівання боби стають вздутими і короткими. Як правило, вони містять 1-2 або 4 насіння.

Вигляд продукту

Як виглядає такий горох (нут)? Що це таке? Насіння має бугорчато-шершаву поверхню. Багато кулінарів відзначають, що вони досить сильно нагадують голову сови або барана.

Діаметр нуту нерідко сягає 1,5 см. Хоча зустрічаються і не дуже великі горошини розміром 0,5 см.

Колір такого продукту може бути як жовтим, так і дуже темним. Маса 1 тис. насіння коливається між 160 і 300 г (залежить від сорту).

Особливості зернобобової культури

Повідавши, що таке нут, слід розповісти про його особливості.

Вегетаційний період у скороспілої рослини становить близько 90-110 днів. Що стосується пізньоспілих сортів, то даний проміжок дещо збільшений і становить 150-220 днів.

Нут являє собою теплолюбну культуру. Проростання рослини починається тільки при температурі 3-5 ° C. Сходи можуть витримати короткочасні заморозки (9-11 ° C).

Оптимальна температура для цвітіння і формування насіння становить 26-28 ° C. При численних дощах цвітіння затримується, а на рослині з ‘являються такі захворювання, як фузаріоз і аскохітоз.

Поширення культури

Де особливо поширений нут? Що це таке? Фото даного продукту представлено в цій статті. Згадана культура зростає приблизно в 30 країнах світу. Під її посіви зайнято приблизно 8,6 млн. га. Близько 90% всієї посівної площі припадає на субтропічну і тропічну Азію (Індія, Китай, Пакистан).

Також нут активно вирощують в Африці, а саме в Марокко, Тунісі та Ефіопії. Крім того, він поширений в Америці (Колумбії, Мексиці) та Австралії.

Історія походження

А тепер про те, як давно в кулінарії почала використовуватися зернобобова крупа нут. Що це таке, ми розповіли вище.

За словами істориків, ця рослина почала ділитися на Близькому Сході приблизно 7500 років тому. На територію Риму і Греції нут потрапив ще в бронзовому столітті. Римлянам було відомо його кілька сортів.

В античності вважали, що нут сприяє лактації і спермоосвіті. Цей продукт стимулює менструацію, а також є сечогінним засобом, який відмінно допомагає лікувати будь-які ниркові захворювання.

Ще в XVII столітті Ніколас Калпепер вважав, що нут є менш “пучним”, ніж горох, і більш поживним.

Що стосується сучасних дослідників, то вони переконані в тому, що даний продукт сприяє зниженню рівня холестерину в крові.

Застосування

Що таке нут і як його готувати? Це питання дуже часто ставлять господині, які вперше побачили даний інгредієнт. Як говорилося вище, нутом називають харчовий продукт, поширений у Середній Азії та Північній Африці. З нього дуже часто готують закуски фалафель і хумус. Після прожарювання боби називають леблебі.

Слід також зазначити, що нут активно використовують в індійській кулінарії і вегетаріанській кухні.

З нуту дуже часто виробляється нутове борошно. З неї роблять пелюшки – фаринати.

Як правило, в їжу використовують переважно білосеменні сорти нуту. Їх теплова обробка відбувається набагато довше, ніж у гороху або чечевиці.

Зелена маса, що залишилася після переробки насіння, а також солома йдуть на корм для домашньої худоби.

Харчова цінність продукту

Що таке нут? Зв ‘язок цього продукту з чечевицею і горохом очевидний. Адже він також є джерелом фолієвої кислоти і цинку. У насінні нута міститься приблизно 7% жирів (поліненасичених), 50-60% вуглеводів і 20-30% білка. Також цей продукт включає в себе близько 12% інших компонентів, у тому числі вітаміни B1 і B6, незамінну амінокислоту лізин і мінеральні речовини.

Що стосується листя і стеблів, то в ньому міститься велика кількість яблучної і щавелевої кислот.

Корисні властивості

Користь нуту для організму людини обумовлена його складом. Цей продукт містить велику кількість вуглеводів і білка. Також він багатий мінеральними речовинами (калієм, кальцієм, магнієм, фосфором) і вітамінами.

Фахівцями давно було зауважено, що регулярне вживання цього продукту помітно знижує рівень холестерину в крові.

Поради щодо приготування

Вище ми розповіли вам про те, що являє собою турецький горох (що таке). Нута в кулінарії, особливо в нашій країні, не дуже багато. Але, незважаючи на це, він є відмінним продуктом, який може бути основою самостійних страв або використовуватися для додавання в різні супи, плов та інше.

Перш ніж приступити до термічної обробки даного інгредієнта, необхідно дізнатися, для яких страв він підходить найбільше.

• З нуту вийде відмінна закуска, якщо його спочатку відварити, а потім приправити такими спеціями, як коріандр, чорний перець, кумин, мускатний горіх, чилі та інше, і додати його в салат з зеленню.
• Для отримання ситної другої страви необхідно приготувати близькосхідний варіант пасти, а потім додати до неї нут разом з оливковою олією, зеленню і сиром “Фета”.
• Загасивши на малому вогні попередньо відварений нут зі свіжими помідорами, волоськими горіхами і спеціями, ви отримаєте відмінну страву, яку можна подати навіть до святкової вечері.
• Додавши заздалегідь відварений нут до овочевого або м ‘ясного супу, ви зробите першу страву більш насиченою і ароматною.

Як правильно піддавати термічній обробці?

Практично всі рецепти, що передбачають використання нуту, починаються з наступних слів: “зваримо нут”. Однак практично жоден з них не розповідає про те, як це слід правильно робити. Тому ми вирішили розкрити вам цей секрет.

• Перш ніж використовувати нут для приготування будь-якої страви, його слід гарненько перебрати, помістити в дуршлаг і промити в теплій воді.
• Процес замочування. Нут – це продукт, що вимагає тривалої теплової обробки. Щоб прискорити процес варіння даного інгредієнта, його рекомендують попередньо замочити. Для цього нут викладають у велику миску, а потім заливають теплою питною водою так, щоб вона покривала продукт приблизно на два великих пальця. У такому вигляді бобову культуру витримують при кімнатній температурі близько 12 годин (можна трохи довше). При замочуванні нуту до нього можна додати невелику кількість солі або соди. Фахівці стверджують, що така добавка помітно прискорює процес варіння продукту.
• Промивання. Після того як нут буде вимочений у воді, його знову гарненько промивають, попередньо виклавши в дуршлаг.
• Процес варіння. Перш ніж приступити до варіння нуту, слід підготувати глибоку каструлю. Вибір такого посуду пов ‘язаний з тим, що в процесі термічної обробки згаданий продукт дуже сильно збільшується в розмірах. З цією ж метою використовують велику кількість води. Одну частину нуту необхідно заливати трьома або чотирма частинами чистої рідини.

Варити зернобобовий продукт на плиті або в мультиварці слід до тих пір, поки він не стане м ‘яким. Це може забрати у вас 50-80 хвилин. Якщо ви використовуєте скороварку, то нут стане придатним до вживання після півгодини.

Визначити готовність згаданого продукту досить легко. Правильно зварений нут можна розчавити двома пальцями.

Слід особливо зазначити, що, на відміну від чечевиці або звичайного гороху, такий продукт ніколи не розварюється і не перетворюється в пюре. Готовий нут, зварений на плиті, в мультиварці або скороварці, являє собою в точності такі ж зерна, що і сире насіння. Однак вони розбухлі і м ‘які.

Підіб ‘ємо підсумки

Тепер ви знаєте, як слід варити такий зернобобовий продукт, як нут. Після термічної обробки його можна подавати до столу як повноцінну страву і використовувати для додавання в різні супи, каші, тушковані овочі, крупи, м ‘ясо і навіть у салати, закуски.