Кислиця (60 фото) – види, вирощування та догляд у домашніх умовах

Декоративна і швидко зростаюча кислиця так сподобалася садівникам у всьому світі, що за лічені роки поширилася континентами. Її розводять у квартирах, висаджують у контейнери та використовують при оформленні клумб та бордюрів. Розповідаємо докладніше!

1. Загальна інформація
2. Види кислиці
3. Пістрокольорова кислиця
4. Трикутна кислиця
5. Клубненосна кислиця
6. Залізистолистна кислиця
7. Чотирилиста кислиця
8. Ріжкова кислиця
9. Догляд за кислицею
10. Температура
11. Освітлення
12. Полив
13. Грунт
14. Добрива та підживлення
15. Обрізка
16. Зимівка
17. Пересадка
18. Розмноження та посадка кислиці
19. Боротьба зі шкідниками та хворобами
20. Кислиця – фото

Загальна інформація

Кислиця отримала свою назву за характерний кислий присмак листя. За природою це квітуча трава з Південної Америки, яку ще називають хибною конюшиною. Є багаторічники та однорічники, але зовні вони дуже схожі.

У кислиці повзе поверхневе кореневище, яке поступово обростає наростами, схожими на маленькі бульби. Висота декоративної трави – до 30 см, а зазвичай того менше. При цьому довжина пальчастого листя на довгих черешках легко сягає 15 см. Цікаво, що в залежності від погоди і часу доби, листя може поникати і підніматися.

Наприкінці весни кислиця зацвітає, і продовжує цвісти ще місяць. На кожному квітконосі по одному або кілька трубчастих бутонів, що розкриваються гарними вигнутими воронками. Найпоширеніші відтінки – білий, жовтий та рожевий.

Види кислиці

Кислиця дуже різноманітна, але в Україні прижилося лише кілька видів. У кімнатних умовах можна ще експериментувати з селекційними гібридами, а от у саду радимо зупинитися на перевіреній часом класиці! Звичайна кислиця

Найпоширеніший багаторічний вид, що росте у хвойних лісах і відмінно уживається з грибами. Пальчасте листя зібране з химерних серцеподібних фрагментів. Квітки поодинокі, світлі, але з виразними темними прожилками.

Пістрокольорова кислиця

Дуже незвичайний вид з різнобарвними бутонами – білими з бордовою облямівкою. Строкаті сорти відрізняються і формою листя з тонких довгих частин. На ніч квітки повертаються в трубочку.

Трикутна кислиця

Це те саме фіолетове листя, яке так нагадує крила метеликів. Цей вид найчастіше вирощують у кімнатних умовах. Ще химерніше він виглядає під час цвітіння, коли розпускаються довгі білі пучки-трубочки.

Клубненосна кислиця

Це їстівна рослина, яку в рідних країнах вирощують разом з іншими городневими бульбами. Цю кислицю цінують за високий вміст крохмалю. Але взагалі вона ще й цілком декоративна зі своїми рожевими квітками.

Залізистолистна кислиця

Відмінний варіант для саду та контейнерів. Вона виростає в маленький, але дуже щільний кущик до 15 см завширшки. Сегменти листя складені начебто віялом. У квіток гарний рожево-сріблястий відтінок.

Чотирилиста кислиця

Її ефектне листя складається з чотирьох сегментів, причому по центру вони майже коричневі. А ось край – світло-зелений. Кущик маленький, до 15 см, і, по суті, це розкішна розетка на короткому стеблі. Цвіте вона пухкими зонтичними суцвіттями з червоних, рожевих або фіолетових квіток.

Ріжкова кислиця

Прекрасний ґрунтопокровник, який розростається так швидко і стрімко, що дехто вважає його бур’яном.Листя зібране із серцеподібних сегментів бордового або коричневого відтінку.

Догляд за кислицею

Кислиця любить тепло і не переносить морози. На літо її можна виносити на вулицю або висаджувати в садок, але зимівля – строго у приміщенні. В іншому ж вона майже не завдає проблем, незважаючи на свій екзотичний вигляд.

Температура

Ідеальна температура для кислиці – від 20 градусів, але при цьому їй обов’язково потрібне свіже повітря. Влітку краще винести кімнатні вазони на балкон або як мінімум провітрюй частіше. Взимку дотримуйся температури 12-18 градусів.

Освітлення

Кислице обов’язково потрібен довгий сонячний день, до 14 годин. Але при цьому бажане розсіяне світло, так що до полудня її притінюють. Кімнатним вазонам знадобиться досвітлення взимку.

Полив

Влітку кислицю поливають часто і інтенсивно, як тільки підсохне верхній шар. Садової кислиці зазвичай вистачає природних опадів. У період спокою достатньо поливу раз на 1-1,5 місяці. Крім того, у спеку кислицю можна обприскувати. Але загалом вона добре адаптується до будь-якої вологості повітря.

Грунт

Вибирай легкий повітряний грунт для листяних рослин. Підійдуть також універсальні суміші, але в них варто додати розпушувач. У саду ґрунт заздалегідь перекопують із торфом та перегноєм.

Добрива та підживлення

Для підживлення використовуй мінеральні суміші з азотом та фосфором – для листя та кореневої системи. Але потрібна дуже низька концентрація – вдвічі слабша за рекомендовану норму. Садові види можна підгодовувати органікою, а кімнатні – деревною золою та янтарною кислотою.

Обрізка

Щоб кислиця виглядала акуратно, її потрібно періодично проріджувати. Це стосується і кімнатних кущиків, і садових почвопокровних видів. І завжди видаляй сухе листя і відцвілі бутони.

Зимівка

Це є актуальним для садових видів. Восени наземна частина кислиці відмирає, і тоді потрібно акуратно викопати бульби та залиш їх зимувати в темному прохолодному місці. На початку весни прикопай їх у ґрунт із піском у контейнери, і вже потім висади у сад.

У південних регіонах бульби можна залишити зимувати у відкритому ґрунті.Але все одно після відмирання наземної частини потрібно замульчувати їх товстим шаром, щоби не промерзали.

Пересадка

Перед пересадкою потрібно спочатку припинити полив і просушити земляну грудку. Після цього акуратно перевали рослину у вазон на пару сантиметрів більше. Це потрібно навіть для стимуляції зростання та утворення дочірніх бульб. У більшості випадків кислиця спокійно переносить перевалку навіть під час цвітіння.

Розмноження та посадка кислиці

Садову кислицю висаджують насінням відразу в ґрунт до середини весни. Вже через 2 тижні прокльовуються сходи, але весь перший рік рослина нарощує корінь та розетку. Вже на другий – кущики набувають своєї декоративності та цвітуть. У саду молоді рослини висаджують на глибину близько 3,5 см та з кроком 10-12 см.

У домашніх умовах кислицю найчастіше розмножують живцями, причому підходить взагалі будь-яка частина рослини. Добре приживаються окремі сегменти листя. Але вкорінювати їх краще відразу в пухкому ґрунті з піском та перегноєм. У теплі та на сонці вже через 3 тижні вони благополучно приживуться.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

У кислицічудовий міцний імунітет, що з частини обумовлено високим вмістом кислоти. Навіть грибок і павутинний кліщ вражають її дуже рідко. Тому й заходи тут жодних не потрібні. Просто скористайся лікувальними препаратами та скоректуй вологість!

Кислиця – фото

Кислиця дуже гарна та гарна в будь-яких умовах. Пропонуємо ближче розглянути, чого варте її химерне листя, у нашій фотогалереї!

Жимолость їстівна: посадка та догляд з фото-описом

Жимолость їстівна, ягода. Посадка, вирощування, догляд.

Жимолость їстівна вирощування і догляд

Чагарникові сорти жимолості не тільки красиві, але і корисні, вважаються справжньою панацеєю від цинги, недокрів’я, серцево — судинних захворювань. Ягода давно сподобалася садівникам. Про те, як проводиться вирощування і догляд жимолості їстівної, а також догляд і вирощування жимолості капріфоль, розглянемо докладніше в даній статті.

Жимолость багата природними вітамінами, капріфоль вважається її декоративною формою, кучерява рослина стане справжньою живою огорожею для будь-якого паркану, альтанок, або арок.

Ліановидний капріфоль вирощується зазвичай для ландшафтного дизайну, батоги розростаються швидко в довжину, доходять до 6 метрів, краса і аромат від цвітінь викликають у садівників справжнє захоплення. Капріфоль ще називають запашною жимолостю і широко використовують для виробництва парфумерії.

Жимолость не є примхливою ​​культурою, однак високоросла рослина потребує своєчасної обрізки, має деякі нюанси при вирощуванні та догляді.

Висаджуються кущі навесні або восени. Весняна посадка проводиться досить рано у зв’язку з раннім формуванням пучок рослин. Знаючи всі тонкощі вирощування даного чагарнику, висадити можна його і восени. Перед посадкою жимолості необхідно враховувати деякі правила: — висаджувати рослини краще в сонячному місці, не підійде для їх росту болотиста місцевість. Якщо грунт — глинистий, потрібен хороший дренаж — глибина ями повинна бути не менше 70 см, для дренажу дно необхідно засипати гравієм або піском, зверху — тонким шаром вапна і землею — щоб уникнути повітряних кишень лунку перед зануренням саджанця потрібно добре розправити, при цьому розташування кореневої шийки не повинно бути нижче рівня землі.

Надалі коріння рослини важливо рясно поливати, а гілки — підрізати. Особливо кілька тижнів після висадки для приживлюваності рослин важливо, щоб грунт був постійно вологим, для м’якого зволоження поливати саджанці краще з лійки.

Через кілька днів після посадки провести мульчування саджанців перегноєм, або торфом, уклавши матеріал навколо стовбура рослини. Рослина не боїться посухи, поливати її можна в спеку, підгодовувати добре комплексними добривами.

Підживлення проводиться поетапно. Уперше їйогопроводять навесні. На 10 літрів води додається добриво (1 ст. л) і нітрофос (1 ст. л). Під кожен кущ виливається по відру розчину, молодим саджанцям достатньо 3 — 4 літри.

Друга підгодівля проводиться в період появи зав’язі. На 10 літрів води додати сульфат калію (1 ст. л), нітрофос (2 ст. л). Під дорослий кущ виливається до 20 літрів добрива, під молодий кущ — до 5 літрів.

Втретє підгодівля поводится восени. На 10 літрів води додають суперфосфат (3 ст. л), сірчано — кислий калій (2 ст. л). Поливають кущі в такому ж обсязі, як і при другій підгодівлі.

Обробляти грунт можна в будь-який зручний час, коренева система у чагарників добре розвинена, йде вглиб землі до 40 см, пошкоджень не боїться. Для стимуляції розгалуження ліановидні рослини потребують обрізки. Як правило, цим займаються на майбутній рік після їх висадки.

З настанням весни обрізають відмерлі гілки, так рослина омолоджується, починає бурхливо і стрімко рости на радість садівникам.

Жимолость їстівна, ягода. Посадка, вирощування, догляд.

Вирощування і догляд їстівної жимолості не представляє особливої ​​складності. Головне, щорічно вносити добрива, перегній, стежити за тим, щоб грунт був пухкий, без бур’янів, з доступом до кореневої системи води і повітря. Ягоди дуже корисні, восени з них роблять різні заготовки: повидло, джеми, компоти, варення.

Жимолость капріфоль догляд і вирощування полягає в проріджуванні — 1 раз у 2 — 3 роки, в обрізанні батогів по досягнення їх більше 50 см у висоту, в повному обрізанні кущів по досягнення 15 — річного віку, залишаючи лише пеньки з пучками 50 — 60 см від землі. Видаляти ж пошкоджені, неправильної форми пагони потрібно щорічно з метою профілактики, щоб молоді і здорові пагони з приходом нового сезону швидко росли, розвивалися і радували красою своїх господарів. Читайте наш сайт «Сільське господарство та Садівництво» і не знайте проблем і турбот у Вашому Саду!

Читайте також:

Жимолость їстівна на нашому столі

Жимолость їстівна – це смачно і корисно. В перекладі з англійської назва «Honeyberries» звучить як «медова ягода». Вона цінується не тільки за свій смак і цілющі властивості. Рослина толерантна до холоду. Вона витримує температури до — 48 °C. Також жимолость їстівна може бути першою ягодою, зібраною навесні (ще до початку плодоношення полуниці).

Жимолость їстівна: опис

Що таке жимолость? Це відносно нова ягода на нашому столі. Однак вона активно вирощувалась в холодних регіонах нашими предками і вважалась «еліксиром життя». Протягом століть фермери в Азії та Східній Європі довгий час могли культивувати цю плодово-ягідну культуру. Хоча жимолость їстівна (Lonicera caerulea) ще не дуже популярна рослина в наших садах, але вона гідна вашої уваги. Кращі сорти: Дует, Чарівниця, Синєглазка, Вітамінна.

1. Lonicera caerulea з тієї ж самої родини, що і декоративна жимолость, але формує їстівні плоди. Птахи та інші дикі тварини люблять ягоди і привабливі кущі, котрі ростуть без особливого догляду в помірних і холодних районах до висоти 3-5 метрів. В наших садах кущики досягають в висоту до 1,5 м.
2. Рослина формує довгасту, 2,5 – сантиметрову синю ягоду з ароматом, який не класифікується більшістю споживачів. Кажуть, що смак і аромат нагадує малину, чорницю, ківі, вишню або виноград. Все залежить від дегустатора. В міру солодкі і соковиті ягоди стають з кожним роком все популярнішими серед європейських і північноамериканських садівників.
3. Перші плоди з’являються в уже перший рік після посадки, але рясне плодоношення спостерігається через 2-3 роки.
4. Плоди дозрівають раніше полуниці! Їх збирають пізньої весни і на початку літа. Стиглі плоди мають чудовий аромат. Крім того, вони синього кольору з білуватим нальотом, а їх м’якоть набуває пурпурно-червоного забарвлення. Дорослий кущ може давати близько 6 кг плодів.
5. Жимолость їстівна — витривала рослина і, як правило, не страждає від хвороб і шкідників. Крім того, вона може жити до ста років!
6. Кущики є привабливими навіть коли не цвітуть і не плодоносять. Вони з сіро-зеленим листям навесні-влітку і з листям жовтого кольору восени.

Корисні властивості

• Свіжі весняні ягоди — це те, що ми чекаємо всю зиму. Вони чудово смакують свіжими або використовуються в десертах, морозиві та консервах. Всього одна порція (чашка) ягід містить 4 грами клітковини, 24% вітаміну С, 25% марганцю і 36% відсотків вітаміну К . Крім того, там близько 84% води, а вся чашка має лише 85 калорій з 15 грамами вуглеводів.
• Як і ягоди чорниці, жимолость їстівна збагатить організм високою кількістю антиоксидантів і антоціанів, цукрів (глюкозою, фруктозою, сахарозою), а також великою кількістю Р-активних сполук.
• Зверніть увагу, що жимолость їстівна має в два-три рази більше антиоксидантів, ніж чорниця. Це, без сумніву, краща ягода!
• Вона може допомогти зберегти ваші очі здоровими. Доведено, що антоціан корисний для хорошого зору. Він допомагає збільшити циркуляцію в капілярах сітківки, підвищуючи нічний зір.
• Жимолость — джерело селену, який захищає імунну систему і перешкоджає розвитку пухлин! Також проведене дослідження показало, що ті, хто щоденно споживав жимолость, зменшили вміст вільних радикалів в організмі на 25 відсотків.
• Дивовижний факт: навіть при термічній переробці корисні властивості зберігаються!

Догляд за їстівною жимолостю

Підживлення

На початку вегетації важливо забезпечити інтенсивний ріст зеленої маси. Тому вже на початку весни в верхній шар ґрунту вносять карбамід, або нітроамофоску, або ж інші азотні добрива. В середині-кінці травня, вносити фосфорні добрива для підвищення якості цвітіння і плодоношення. Під зиму для зміцнення кущів вносять калійні добрива.

Обрізка жимолості

Для того, щоб кущ жимолості був здоровим і давав хороший урожай, його потрібно правильно обрізати.

Першу обрізку роблять через 2-3 тижні після посадки. При цьому потрібно залишити від 3 до 5 потужних гілок, кожну з яких підрізають на третину.

Ранньою весною видаляють всі мертві і хворі пагони.

По досягненню 7 років жимолость формує велику кількість пагонів молодого віку. Частину їх бажано видалити, для того щоб рослина не витрачала сили на їх живлення. Також на 7 рік потрібно видалити 5-6 річні гілки, так як це поліпшить плодоношення.

Пересадка

Їстівна жимолость досить легко пересідає. Кущ акуратно викопують, коріння опускають на годину в воду. Далі коріння акуратно розправляють і пересаджують рослину в підготовлену яму. Якщо потрібно, то кущ розділяють гострим інструментом або лопатою. Протягом тижня рослина приживеться на новому місці.

Полив

У більшості випадків кущі жимолості не вимагають поливу. Але під час засухи їхні поливають з розрахунку близько 10 л на рослину раз в 3-4 дня. Щоб кущ не пересихав, прикореневе коло куща засипають шаром мульчі, наприклад, сосновою корою, сухим торфом, або ж тирсою.