Креслення

Зображати навколишні предмети люди навчилися дуже давно, раніше, ніж навчилися писати. Збереглися малюнки на скелях, стінах печер, існування яких обчислюється тисячоліттями. Однак креслення як своєрідний засіб вираження технічної думки з’явилося значно пізніше — тоді, коли в людей виникла потреба передавати один одному свої задуми, тобто коли виник поділ праці. А це сталося передусім у будівельній справі, де для здійснення задуму зодчого були потрібні зусилля багатьох осіб. Уже в Стародавньому Єгипті були відомі плани і фасади житлових будівель, культових споруд тощо. Під час розкопок Вавилона було знайдено скульптуру, що зображає будівничого, який розглядає креслення.

З появою креслень виникла необхідність вивчення способів зображення, узагальнення накопиченого людьми досвіду виконання креслень. Так, наприклад, у творі Евкліда «Оптика» (300 р. до н. е.) містилися теореми про умови «бачення» предметів. В 11 р. до н. е. римський архітектор та історик Вітрувій у своєму творі про архітектуру встановив три види зображень: план споруди, його фасад і перспективу (загальний вигляд).

Подальший розвиток креслення відбувся в епоху Відродження. Італійський учений Леон Баттіста (1404—1472) у своїх трактатах «Про живопис» та «Про зодчество» розробив основи перспективних проекцій, подав спосіб побудови перспективи за допомогою сітки, що має велике практичне значення. Проекційно пов’язані між собою план і фасад використовував для побудови перспективи німецький художник Альбрехт Дюрер (1471—1528). Французький науковець та інженер Гаспар Монж (1746—1818) систематизував і узагальнив накопичений на той час досвід зображення на площині просторових предметів. Видана в 1798 р. книга Г. Монжа «Geometrie Descriptive» є першим систематичним викладом нарисної геометрії — науки, що вивчає закономірності зображення на площині просторових форм і розв’язання геометричних задач проекційно-графічними методами. Нарисну геометрію справедливо називають граматикою креслення.

Історичні документи підтверджують застосування креслень зодчими Давньої України-Русі. Пам’ятники архітектури в Києві та інших містах свідчать про високу майстерність тогочасних будівельників.

1. Метод проеціювання. В основу побудови зображень на кресленнях покладено метод проеціювання. Він полягає в тому, що зображення предмета на площині отримують за допомогою проеціювальних променів.

Проеціювання — утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціювальними променями.

Проекція — зображення предмета на площині, утворене методом проеціювання.

Перлини мудрості

Креслення — це мова техніки.

Центральне проеціювання — коли проеціювальні промені виходять з однієї точки, і зображення утворюється зі спотвореними розмірами.

Центральне проеціювання

Паралельне косокутне проеціювання — коли проеціювальні промені паралельні, але падають на площину проекцій не під прямим кутом.

Паралельне косокутне проеціювання

Паралельне прямокутне проеціювання — коли проеціювальні промені паралельні та перетинають площину проекцій під прямим кутом. Утворена на площині проекція дає уявлення про форму плоского предмета. На кресленні проекцію доповнюють розмірами.

Паралельне прямокутне проеціювання

Проеціювання на дві площини проекцій. Одна проекція не завжди однозначно визначає форму зображуваного предмета. Це називають невизначеністю форми об’ємного предмета за однією проекцією. Тому, щоб одержати уявлення про форму об’ємного предмета, проеціювання виконують на дві площини проекцій: горизонтальну Н і вертикальну V. Вертикальну площину проекцій називають фронтальною. Площини проекцій у просторі розміщені під прямим кутом одна до одної. Лінію перетину цих площин (її позначають х) називають віссю проекцій. Проекцію предмета на горизонтальну площину проекцій називають горизонтальною проекцією. Проекцію предмета на фронтальну (вертикальну) площину проекцій називають фронтальною проекцією.

Проеціювання на дві площини проекцій

Проеціювання на три площини проекцій. Дві проекції предмета — горизонтальна і фронтальна — доволі повно та однозначно позначають на кресленнях форму багатьох предметів, але не всіх. Існують проекції, які відповідають одночасно кільком предметам. Отже, за двома проекціями не завжди можна точно уявити форму предмета.

Третя площина проекцій має назву профільної та позначення W. Вона одночасно перпендикулярна до фронтальної та горизонтальної площин. Усі площини утворюють тригранний кут, який нагадує частину куба. Перетин площин утворює осі проеціювання: x, y, z. Деталь розміщують усередині куба і, розглядаючи її з трьох сторін, за допомогою проеціювальних променів утворюють проекції на всіх трьох площинах.

Побудова профільної площини

Перлини мудрості

Натхнення потрібне в геометрії не менше, аніж у поезії.

Олександр Пушкін, видатний російський поет

2. Написи на креслениках. Усі написи на креслениках виконують креслярським шрифтом. Це робить креслення більш чіткими й виразними, полегшує їх читання.

Написи виконують у два етапи:

• 1) тонкими лініями намічають контури літер і цифр;
• 2) обводять літери і цифри м’яким олівцем.

Важливо!

Літери і цифри стандартного шрифту в жодному разі не креслять, а пишуть від руки.

Розмір шрифту — висота великих літер у міліметрах, виміряна перпендикулярно до основи рядка.

Розмір шрифту позначають h. Написи на кресленнях виконують шрифтами таких розмірів: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28 і 40 мм.

Висота малих літер (її позначають с) відповідає висоті великих літер попереднього розміру шрифту. Наприклад, для шрифту розміру 14 висота малих літер дорівнює 10 мм, для розміру 10-7 мм, для розміру 7-5 мм і т. д.

Товщину ліній шрифту визначають залежно від його висоти. Вона дорівнює 0,1 h і позначається d.

d — товщина ліній шрифту, h — розмір шрифту, c — висота малих літер, g — ширина літер

Ширина більшості великих літер має дорівнювати 0,6h. Ширина літер А, Д, Ж, М, Ф, X, Ш, Щ, Ю — 0,8 h (включно з нижніми та верхніми елементами), а ширина літер Г, С, 3 — 0,5 h. Ширина більшості малих літер дорівнює 0,5 h. Ширина літер а, м, ц, ь дорівнює 0,6 h, літер ж, т, ф, ш, щ, ю — 0,7 h, з та с — 0,4 h. Частини літер, які виступають з рядка (зверху або знизу), виконують за рахунок відстаней між рядками.

Висота всіх цифр дорівнює висоті великих літер h. Ширина цифр дорівнює h/2 (за винятком цифр 1 (0,3 h) та 4 (0,5 h).

Відстань між літерами і цифрами в словах 0,2 h, між словами і числами — 0,6 h. Відстань між нижніми лінійками рядків — 1,7 h.

Перлини мудрості

Нарисна геометрія є найвищим засобом для розвитку таємничої та такої, що мало піддається вивченню точними науками, здатності людського духу до фантазії, без якої не відбуваються визначні відкриття та винаходи.

Микола Ринін, радянський учений у галузі повітроплавання, космонавтики та нарисної геометрії

Приклад написання літер англійської абетки

Приклад написання літер української абетки

Приклад написання арабських і римських цифр

Арт-галерея

Художнє креслення

Художник з Венесуели Рафаель Араужо без допомоги комп’ютера і сучасних технологій створює креслення і розрахунки польоту метеликів та зображення мушель молюсків. Здається, що ці ілюстрації знайдено в зошитах Леонардо да Вінчі, а не нашого сучасника. Тривимірні розрахунки, логарифмічні спіралі та строгі лінії захоплюють і подумки переносять глядачів у якийсь інший, неймовірний світ. Схожі речі можна створювати за лічені години за допомогою програм 3D-моделювання, а на створення робіт Р. Араужо йде набагато більше часу, проте в його картинах є щось справжнє і живе.

Роботи Рафаеля Араужо

3. Типи ліній. Для виконання конструкторських документів застосовують лінії різної товщини і накреслення. Кожна лінія має своє призначення.

4. Правила нанесення розмірів. Розміри на кресленнях позначають за допомогою виносної та розмірної ліній, розмірного числа.

Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками, які впираються у виносні лінії. Виносна лінія виходить за стрілку на 1-5 мм. Якщо стрілка перекриває контурні лінії, то лінії розривають, щоб показати стрілку. За малої відстані між виносними лініями стрілки розміщують ззовні.

Розмірні лінії — це лінії, які проводять паралельно до тих відрізків, розміри яких визначають. Виносні лінії — це лінії, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображення, розмір якого зазначають.

Розміри елементів стрілки

Елементи лінійного розміру на кресленні

На кресленнях обов’язково наносять габаритні розміри. Їх розташовують далі від зображення, ніж інші. Без габаритних розмірів креслення не закінчене.

Габаритні розміри — розміри, які визначають граничні (найбільші й найменші) величини зовнішніх (і внутрішніх) обрисів виробів.

Правила нанесення розмірів:

• розмірну лінію, як правило, обмежують стрілками, форма та розміри яких мають бути однаковими по всьому кресленню;
• розмірне число пишуть над розмірною лінією;
• слід уникати перетину розмірних та виносних ліній;
• розмірні лінії слід виносити за контур зображення деталі на відстань, не меншу за 10 мм;
• відстань між паралельними розмірними лініями має становити не менш ніж 7 мм;
• число розмірів на зображеннях виробів має бути мінімальним, але достатнім для його виготовлення;
• кожен розмір на кресленні вказують лише один раз;
• якщо розмірна лінія вертикальна, то розмірне число пишуть зліва від лінії;
• за великої кількості розмірів розмірні числа наносять у шаховому порядку для зручності читання;
• у випадку, коли виносні лінії розташовані дуже близько одна від одної, дозволяється ставити штрихи або точки;
• розмір дуги кола наносять із позначкою у вигляді дуги над числом;
• розміри кола наносять зі значком діаметра.

Перлини мудрості

Давай настанови лише тому, хто шукає знань, виявивши своє невігластво. Надавай допомогу лише тому, хто вміє виразно висловити свої найзаповітніші думи. Навчай лише того, хто здатний, дізнавшись про один кут квадрата, уявити собі інші три.

Конфуцій, давньокитайський філософ

Позначення розміру діаметра

Розмір діаметра всередині кола

Розмір діаметра за межами кола

Різні варіанти нанесення розмірів кола

За великої кількості однакових елементів (найчастіше отворів) вказують кількість отворів та діаметр отвору. Відстань між отворами позначають як відстані між центрами отворів.

Нанесення розмірів декількох однакових елементів

Якщо деталь має однакову товщину, тобто плоска, то товщину позначають за допомогою малої латинської літери s перед розмірним числом.

5. Масштаб.

Масштаб на графічних зображеннях позначають літерою М.

Масштаб — це відношення розмірів предмета на кресленні до його дійсних розмірів.

Масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100 та інші.

Зображення в натуральну величину — 1:1.

Масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1 та інші.

Перлини мудрості

Серед рівних розумів — за інших рівних умов — перевагу має той, хто знає геометрію.

Блез Паскаль, французький математик, механік, фізик, літератор і філософ

Приклад використання масштабу

Вигляд — це зображення повернутої до спостерігача частини предмета. На фронтальній площині розміщується вигляд спереду, на горизонтальній — вигляд зверху, на профільній — вигляд зліва.

Креслення — це документ, що містить графічне зображення виробу (деталі), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, й відомості, необхідні для його виготовлення та контролю.

Наочне зображення — це зображення, на якому, як і на малюнку, показано видимими три сторони предмета.

Ескіз — графічне зображення предмета, виконане від руки, без застосування креслярських інструментів і без точного дотримання масштабу, але обов’язково зі збереженням пропорційності між окремими частинами предмета.

6. Аксонометричні проекції. Слово «аксонометрія» — грецьке. Воно складається з двох слів: axon — вісь, metreo — вимірюю, що в перекладі означає «вимірювання за осями».

Аксонометричні проекції застосовують як допоміжні до комплексних креслень у тих випадках, коли необхідне пояснювальне наочне зображення форми деталей.

Відмінність аксонометричних проекцій від ортогональних полягає в тому, що в аксонометричній проекції зображення предмета разом з осями координат одержують проекціюванням паралельними променями на одну аксонометричну площину проекцій.

Сутність аксонометричного методу полягає в тому, що об’єкт відносять до прямокутної системи координат та проеціюють його разом з осями координат паралельними променями на деяку площину проекцій, яку називають аксонометричною. Зображення, яке при цьому отримують, називають аксонометричним, а проекції осей координат — аксонометричними осями координат.

Сторінками історії

У давні часи у Франції в кондитери брали людей, які мають схильність до малювання, і читали їм курс архітектури та історії мистецтв. Майбутні кондитери вивчали орнаментику, креслення, навчалися ліпити та малювати.

Розташування осей у фронтальній диметричній проекції

Розташування осей координат в ізометричних проекціях

7. Технічний рисунок. Технічними рисунками користуються тоді, коли потрібно швидко і зрозуміло показати на папері форму предмета.

• Під час виконання технічних рисунків додержують тих самих правил, що й під час побудови аксонометричних проекцій.
• Вибір виду аксонометричної проекції, на основі якої буде виконуватися технічний рисунок, залежить від форми зображуваного предмета.
• Якщо в об’єкта будь-яка частина має форму призми, в основі якої лежить квадрат, то такий об’єкт слід зображати в прямокутній диметричній проекції.
• Не варто розташовувати об’єкт в ізометричній проекції, якщо в нього є плоскі поверхні, розташовані під кутом 45° до площини основи об’єкта.
• Технічний рисунок зручно виконувати на папері в клітинку.
• Для кращого виявлення об’ємності предмета на технічних рисунках наносять штриховку.

Технічний рисунок — це аксонометричне зображення предмета, виконане від руки, з додержанням його пропорцій у розмірах на око.

Технічні рисунки об’єктів

8. Використання перерізів та розрізів на креслениках. У практиці можна зустріти предмети, форму яких важко визначити за кресленням за допомогою лише видів. Очевидно, потрібні ще якісь зображення, застосування яких дасть змогу краще усвідомити форму предмета. Для вирішення цієї проблеми використовують переріз і розріз.

Переріз — зображення фігури, отриманої за уявного розтину предмета однією або кількома площинами.

Наочне зображення предмета, умовно перерізаного допоміжною площиною А

На перерізі показують лише те, що є в січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважають уявно видаленим.

Види перерізів. Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні переріз може бути винесеним або накладеним.

Винесений переріз розміщають поза контуром вигляду зображеного на кресленні (а). Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета (б).

Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення (а) або в розриві вигляду (в).

Види перерізів

Положення січної площини на кресленні позначають лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигляді двох штрихів (а). Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лінією, такою ж завтовшки, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини.

Виконання винесеного перерізу: а — позначення фігури перерізу; б — виконання розімкнутої лінії та стрілок

Розріз — це зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною.

На розрізі зображують те, що утворюється в січній площині та поза нею.

Розріз може бути утворений однією або кількома січними площинами. Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості та складні.

Прості розрізи

Утворені внаслідок перетину предмета однією січною площиною

Складні розрізи

Розрізи, утворені за допомогою кількох січних площин

Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на фронтальні, горизонтальні, профільні та похилі.

Види простих розрізів

Характеристика

Утворюється січною площиною, паралельною до горизонтальної площини проекцій

Утворюється січною площиною, паралельною до фронтальної площини проекцій

Утворюється січною площиною, паралельною до профільної площини проекцій

Утворюється січною площиною, яка нахилена до горизонтальної площини проекцій під гострим кутом

Перлини мудрості

У народів, які володіють геометрією, навіть найпростіші речі мають якусь особливу красу.

Феофан Прокопович, український богослов, прозаїк, поет, публіцист, математик, філософ, перекладач

Горизонтальний розріз А-А; фронтальний розріз В-В; профільний розріз Б-Б

Похилий розріз

Складний розріз

Арт-галерея

Креслення та креслярі в живописі

Д. Фетті. «Архімед». 1620

І. Степанов. «Креслярі». 1967

9. Деталювання складальних креслеників. Щоб створити виріб, який складається з кількох деталей, спочатку потрібно виготовити ці деталі. Для виготовлення деталей потрібні їх креслення. Креслення окремих деталей, з яких складається виріб, виконують за його складальним креслеником.

Послідовність читання складальних креслеників

• 1. Прочитують основний напис і з нього дізнаються про назву виробу, його масу, масштаб зображення тощо.
• 2. Ознайомлюються зі специфікацією, дізнаються, з яких деталей складається виріб, яка їх кількість, назва, матеріал.
• 3. Вивчають складальне креслення загалом, тобто уявляють, які на кресленні виконано вигляди, розрізи, перерізи, виносні елементи і яке призначення кожного з них.
• 4. Визначають розміри, які нанесено на кресленні.
• 5. Вивчивши проекції виробу загалом, послідовно виділяють і вивчають форму кожної деталі.
• 6. З’ясувавши форму і призначення кожної деталі зокрема, переходять до вивчення способів поєднання деталей між собою.
• 7. Уявляють за кресленням послідовність розбирання і складання виробу.

Складальний кресленик — конструкторська документація у вигляді креслення, яке являє собою зображення складальної одиниці та інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) і контролю.

Деталювання — процес виконання робочих креслень окремих деталей виробу за складальним креслеником.

Це цікаво

• Уміння креслити знадобиться таким технічним фахівцям, як дизайнери, архітектори, топографи, будівельники, інженери, фізики, машино- та авіабудівники. Гуманітаріям може воно стати в пригоді для розвитку логічного і просторового мислення. Сьогодні важко назвати сферу діяльності людини, у якій не застосовували б уміння зображати або розуміти креслення.

Перлини мудрості

Геометрія ж приносить неабияку користь архітектурі, і насамперед вона вчить використання циркуля і лінійки, що надзвичайно полегшує складання планів будівель і правильне застосування кутників, рівнів і висків.

Вітрувій, римський архітектор і механік, вчений-енциклопедист

Геометрія ґрунтується на механічній практиці і є нічим іншим, як тією частиною загальної механіки, у якій висловлюється і доводиться мистецтво точного вимірювання.

Ісаак Ньютон, англійський фізик, математик, механік і астроном

Складальний кресленик затискача

10. Зображення з’єднань деталей. З’єднання деталей поділяють на роз’ємні та нероз’ємні. До роз’ємних з’єднань належать ті, які можна розібрати, не руйнуючи деталей, з яких вони складаються. Нероз’ємні з’єднання не можна розібрати без руйнування деталей. У техніці застосовують такі основні з’єднання деталей: болтове, шпонкове, заклепкове, штифтове, зварне, гвинтове.

Різьбові з’єднання на складальних кресленнях зазвичай креслять за відносними розмірами. Величину окремих елементів з’єднань при цьому визначають залежно від зовнішнього діаметра різьби.

Розміри кріпильних деталей на складальних креслениках не завдають. Необхідні дані містяться в позначенні, яке записують у специфікації.

Болтове з’єднання

Зображення і позначення різьби

11. Види та призначення будівельних креслеників. Будівлі та споруди зводять за будівельними кресленнями, їх поділяють на архітектурно-будівельні (креслення житлових, громадських і виробничих будівель) та інженерно-будівельні (креслення інженерних споруд: мостів, шляхопроводів, залізниць, гідротехнічних споруд тощо).

За призначенням будівельні креслення поділяють на креслення будівельних виробів і будівельно-монтажні креслення. За кресленнями будівельних виробів на підприємствах будіндустрії виготовляють окремі частини та деталі будівель і споруд. За будівельно-монтажними кресленнями на будівельних майданчиках здійснюють складання і зведення будівель та споруд. Виконують будівельні креслення за правилами прямокутного проеціювання на основні площини проекцій (фронтальну, горизонтальну і профільну) із застосуванням розрізів. Але, зважаючи на специфіку зображуваних предметів, будівельні креслення мають деякі особливості.

Зображення на будівельних кресленнях. Основними зображеннями на будівельних кресленнях є фасад, план і розріз.

Вигляд будинку спереду — головний фасад, вигляд зліва чи справа — бічний фасад. На фасадах показують розміщення дверей, вікон, архітектурні деталі будинку. Фасад дає загальне уявлення про розмір будинку і пропорції його окремих частин. Розміри на фасадах не наносять.

Для багатоповерхового будинку плани виконують для кожного поверху. За планом можна визначити форму і розміри будинку, взаємне розташування приміщень у ньому (так само і для поверху), розміщення вікон і дверей, товщину стін і перегородок тощо. На планах наносять умовні зображення санітарно-технічного обладнання, систем опалення, водопостачання.

Фасад — це зображення зовнішнього боку будинку.

План будинку (чи його поверху) — це розріз горизонтальною площиною на рівні, трохи вищому від підвіконня.

Перерізи стін, виконані з матеріалу, який є для будинку основним, не штрихують. Окремі ділянки з іншого матеріалу штрихують. Для кожного приміщення на плані зазначають площу (у квадратних метрах), яку вказують цифрою без позначення одиниці та підкреслюють лінією.

Щоби показати внутрішню будову будинку, його висоту (чи висоти поверхів), на будівельних кресленнях застосовують вертикальні розрізи (поздовжні чи поперечні). Одержують їх за допомогою вертикальних січних площин, що, як правило, проходять по віконних і дверних прорізах.

Створення розрізу будівлі

Масштаби будівельних креслень. Оскільки будівлі та споруди мають великі розміри, на будівельних кресленнях застосовують масштаби зменшення 1:100, 1:200, 1:400. Для невеликих будинків і для фасадів застосовують масштаб 1:50. Це дає змогу краще виявити на фасаді архітектурні деталі. Масштаби різних зображень можуть бути різними, тому масштаб зазвичай вказують біля кожного із зображень.

Будівельний кресленик одноповерхової споруди

Будівельний кресленик споруди з мансардою

12. Призначення та основні види технічних схем.

Схеми входять до комплекту конструкторської документації та містять дані, необхідні для проектування, виготовлення, складання, регулювання, налаштування й експлуатації виробу.

На відміну від складального кресленика, на схемі позначають не всі деталі, які входять до складу виробу, а лише ті, які потрібні для пояснення принципу його дії.

Схема — графічне зображення, на якому за допомогою умовних позначень подано складові частини виробу, їх взаємне розташування і зв’язки між ними; один з видів графічних моделей виробів.

Види схем

Кінематична схема — зображення, яке пояснює принцип дії механізму, що передає рух.

Кінематична схема приводу

Гідравлічна схема — технічний документ, що містить у вигляді умовних графічних зображень або позначень інформацію про будову та складові частини виробу, дія якого ґрунтується на використанні енергії стиснутої рідини.

Гідравлічна схема гідроприводу

Пневматична схема — графічний конструкторський документ, що містить умовні графічні зображення або позначення пневматичних складових частин виробу і зв’язків між ними.

Пневматична схема: вхідний вентиль 1, вологовідділювач 2, регулятор тиску 3, манометр 4, масло розпилювача 5, електропневматичний клапан 6, пневматичний циліндр 7

Електрична схема — це технічний документ, що містить у вигляді умовних графічних зображень чи позначень інформацію про будову, складові частини та взаємозв’язки між ними виробу, дія якого ґрунтується на використанні електричної енергії.

Схема нереверсивного електроприводу

Створено в Україні

Геометричні торти

Молодій харків’янці Динарі Касько вдалося вперше у світі втілити принципи сучасної архітектури в кулінарних десертах. Її геометричні торти, архітектурні десерти і прикраси з глазурі та карамелі немов ширяють у повітрі. Дівчина закінчила Харківський інженерно-будівельний університет. Після народження дитини в молодої мами відкрився кулінарний талант. Сьогодні гастрономічними шедеврами українки захоплюються в усьому світі. Нещодавно вона потрапила на обкладинку впливового кондитерського журналу So Good. Кожен торт Динара спочатку моделює на комп’ютері, потім роздруковує форму на 3D-принтері, шліфує, відливає із силікону і заповнює їстівними інгредієнтами. «Я намагаюся поєднати архітектуру, дизайн і кондитерську справу, — каже вона. — Гарний торт, як і цікава будівля, потребує попереднього проекту. Необхідно працювати з формою, об’ємом, композицією, пропорціями, кольором і текстурою».

Кондитерські вироби Динари Касько

Перевірте себе

• 1. Від чого залежать розміри літери у креслениках?
• 2. Шрифтами яких розмірів виконують написи на креслениках?
• 3. У яких одиницях позначають лінійні та кутові розміри на креслениках?
• 4. Як проводять розмірні та виносні лінії відносно вимірюваного відрізка?
• 5. Як наносять розмірні числа на вертикальних і похилих розмірних лініях?
• 6. Які умовні знаки застосовують для нанесення розмірів?
• 7. Як позначають масштаб на кресленні?
• 8. Які масштаби встановлені стандартом?
• 9. Які бувають типи ліній?
• 10. Опишіть послідовність побудови та читання виглядів на креслениках.
• 11. Який алгоритм виконання технічного рисунку?
• 12. Назвіть правила виконання розрізів та перерізів на креслениках деталей виробу.
• 13. З чого складається процес деталювання складальних креслеників?
• 14. Яке призначення будівельних креслеників?
• 15. Які існують види технічних схем?

Ваша проектна діяльність

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних міні-проектів

• «Кресленики в історії стародавнього світу».
• «Пошук і аналіз графічних зображень, виконаних у ХІХ столітті».
• «Кресленики, які виконували наші батьки та дідусі».
• «Графічні зображення в житті сучасної людини».
• «Дослідження олівців, які найкраще відповідають виконанню графічних зображень».
• «Пошук графічних зображень будівель нашої місцевості».
• «Дослідження графічних зображень, які виконують на підприємствах нашого міста».
• «Використання графічних зображень представниками різних професій».

Перлини мудрості

Сучасні будівлі й космічні станції, авіалайнери і підводні човни, інтер’єри квартир і побутова техніка, мікросхеми і навіть рекламні ролики. Воістину, сучасна цивілізація — це Цивілізація Геометрії. Геометричні знання й уміння, геометрична культура і розвиток є сьогодні професійно значущими для багатьох сучасних спеціальностей, для дизайнерів і конструкторів, для робітників і вчених.

Ігор Шаригін, радянський математик і педагог, фахівець з елементарної геометрії, популяризатор науки

Ідеї для натхнення та втілення

БАНК ІДЕЙ ДЛЯ ТВОРЧИХ ПРОЕКТІВ

Розробка конструкторсько-технологічної документації на виготовлення виробів

Макети будинків

Підставки для канцтоварів

Вішалки для одягу (настінні, пересувні, автомобільні)

Вази-трансформери

Полиці

Горіхоколи

Арт-галерея

Ілюстрація з французького середньовічного манускрипту «Бог — Геометр». 1220—1230

Д. Блейк. «Великий Архітектор». 1794

В. Мідлер. «Вузівка». 1935

Рекомендовані джерела

• 1. Бойко О. Технічне креслення та комп’ютерна графіка : навчальний посібник для підготовки кваліфікованих робітників / О. Бойко, П. Волошкевич, П. Базишин, Н. Мацура. — К. : Кондор, 2017. — 234 с.
• 2. Інженерна графіка: креслення, комп’ютерна графіка : навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли. — К. : Каравела, 2005. — 304 с.
• 3. Креслення, рисунок, композиція : навч. посіб. / Т. М. Клименюк — Л. : Вид-во Львівської політехніки, 2012. — 344 с.
• 4. Креслення : навчальний посібник / Автори-упорядники: Глушко Ю. Ю., Гребенькова Г. В. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://gurt.org.ua/uploads/news/files/2016-8/%d0%9a%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-min.pdf
• 5. Креслення [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. — Режим доступу: http://ad-dtrek.at.ua/
• 6. Креслення [Електронний ресурс] // Вікіпедія. — Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Креслення.
• 7. Основи креслення [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. — Режим доступу: http://kreslennya.com/
• 8. Урок з креслення [Електронний ресурс]. — Режим доступу https: //www.youtube.com/watch?v=UmrVTxsJgHg

Споруда українського вулика своїми руками

Існує безліч типів вуликів, кожен з яких має свої переваги і недоліки. У них різні конструкції, розміри, облаштування, місткість. У цій статті піде мова про класичний, давно завоював довіру вулику-лежаку на узковисокую рамку, відомому також як український.

особливості конструкції

Український вулик входить в число найбільш популярних серед бджолярів. Його пристрій найбільш наближене до природних умов проживання бджіл, тому вони відчувають себе в ньому комфортно. Прототипом українського вулика були колоди – будиночки для медоносних комах, які робили з колод жителі Центральної Європи до XIX в. Перший вулик-лежак, який згодом був названий українським, виготовив в 1870-х рр. поляк Казимир Левицький. Сьогодні використовують декілька спрощені конструкції.

Горизонтальний вулик-лежак на високу рамку є простою прямокутну конструкцію, в якій розміщені від 16 до 24 рамок. Він має дах і дно, яке не знімається. При необхідності його поділяють діафрагмами, а також додатково утеплюють. Основні загальноприйняті розміри рамки – 435 × 300 мм.

Чи знаєте ви? Одомашнення бджіл сталося близько 5-6 тис. Років тому. Люди поселяли медоносних комах в примітивні вулики, виготовлені із прутів і дощок, або в глиняний посуд.

• Конструкція лежака має ряд переваг:
• простота при використанні;
• комфортне утримання бджіл в будь-який час року;
• мінімальне втручання людини в діяльність медоносних комах;
• можливість утримання в одному вулику двох бджолиних сімей або однієї сім’ї з нуклеусом;
• простота виготовлення своїми руками;
• відсутність додаткових надставок;
• один розмір рамки.

• Серед мінусів описуваної конструкції варто згадати:
• можливість використання лише на невеликих стаціонарних пасіках;
• великі габарити;
• неразборная конструкція;
• незручність при розміщенні в зимівнику;
• недостатній повітрообмін в період зимівлі;
• труднощі при нарощуванні сімей.

Як виготовити український вулик своїми руками

Вулик-лежак просто виготовити своїми руками. Для цього не потрібні якісь спеціальні навички або складні інструменти. Читайте також статті по цій темі:

Особливості 16-рамкових вуликів Види вуликів

Вулик абата Варре Види вуликів

Особливості конструкції двухкорпусного вулика Види вуликів

Основні особливості вуликів «Удав» Види вуликів

Основні особливості великоросійських вуликів Види вуликів

Головні особливості 8-рамкових вуликів Види вуликів Всі статті

Необхідні інструменти для виготовлення

• дошка товщиною 4 см, довжиною 84 см і шириною 14, 5 см – 2 шт .;
• дошка 4 × 84 × 18, 5 см – 4 шт .;
• дошка 4 × 36, 5 × 13, 9 см – 8 шт .;
• дошка 4 × 81 × 15 см – 3 шт .;
• дошка 3 × 40 × 7 см – 1 шт .;
• дошка 2 × 86 × 20 см – 2 шт .;
• дошка 2 × 39, 5 × 20 см – 2 шт .;
• дошки для покрівлі 1, 5 × 96 × 13 см – 4 шт .;
• рейка 1, 3 × 84 × 3 см – 8 шт .;
• молоток;
• цвяхи;
• штунтгебель;
• відбірників;
• рубанок;
• дерев’яні шпунти;
• цвяхи 10 см.

Креслення і розміри

Нижче приведена інструкція виготовлення конструкції з габаритами 50, 7 × 68, 6 × 38, 1 см (висота × довжина × ширина). Товщина торцевої і задньої стінок в ній становить 3, 3 см, боковин – 2, 8 см.

1. Зробити торець шляхом з’єднання двох дощок шириною по 18, 5 см і однієї дошки шириною 14, 5 см в шпунт, щиток або рейку.
2. У торці випиляти 2 нижніх вічка довжиною 20 см, висотою 1 см.
3. На відрізку між нижніми вічками, по центру, відступивши 1, 2 см від верхньої кромки, зробити верхні льотки з поперечником 2, 5 см.
4. Зробити задню частину з дощок 84 × 18, 5 см шляхом з’єднання їх в шпунт або рейку. Якщо все зробити правильно, то ширина стінки виявиться більше ширини торця на 4 см.
5. Випиляти нижній льоток довжиною 10 см і заввишки 1 см на відстані 4 см від нижньої кромки і 9 см від торця.
6. Виготовити бічні частини, з’єднавши по 4 дошки розмірами 36, 5 × 13, 9 см в шпунт і рейку.
7. Сколотити корпус.
8. З’єднати дно з трьох дощок 81 × 15 см в шпунт і рейку. З нижньої сторони об’єднати їх Шпугі.
9. Вставити дно в чверті корпусу і прибити їх цвяхами, використовуючи по 4 штуки на кожну дошку.
10. Остругать виступаючу частину, зробивши конус.
11. Прибити дошку, яка буде служити роздільником вічок, з зовнішньої сторони торцевої стінки і частини дна, на якій є виступ.
12. Приробити до верхньої кромки вічок напрямні бруски.
13. Вставити в направляючі бруски 2 леткових вкладиша.
14. Приєднати до нижньої кромки заднього бруска опорний брусок.
15. Прикріпити вище бруска направляючий брусок.
16. Вставити між опорними і спрямовуючим брусками леткові вкладиші.
17. Прикріпити за допомогою петель прілётную дошку.
18. Виготовити односхилий дах, використовуючи обв’язку і покрівельний щиток.
19. Покрити покрівлю бляхою, толем, руберойдом або гумовим покриттям.
20. Виконати в боковинах обв’язки 3 отвори для вентиляції, мають розмір в поперечнику 2 см.
21. Відгородити отвори для вентиляції зсередини гратами, а зовні прикрити вертушками.

Відео: вулик український

Устаткування вулика всередині

У корпусі лежака на торцевій і задній стінках слід зробити пропили шириною 10 мм глибиною і 6 мм завширшки для вставки розділяє стінки з фанери.

Обраний число рамок кріпиться за допомогою спеціальної притискної рейки. Рамки слід виготовити розмірами 30 × 43, 5 см.

Правила утримання бджіл в українських вуликах

У вуликах-лежаках з узковисокімі рамками при утриманні двох сімей або сім’ї з нуклеусом навесні необхідно надати їм багато корму – близько 8-10 кг на сім’ю, а гнізда добре утеплити подушками, матами, папером.

Важливо вжити заходів, щоб члени однієї родини не потрапили в іншу. Для цього випускають спочатку сильні сім’ї. Після того як вони повернуться у вулик, закривають льотки і випускають на весняний Років членів слабкої родини.

Гніздо розширюють один раз. Розширення варто зробити в момент кладки маткою яєць. Процедуру здійснюють сотами світло-коричневого кольору. При наявності 7-8 сот розплоду всі стільники необхідно зрушити до стінки, розташованої з протилежного боку від льотка. Простір, який вивільнився, слід заповнити рамками із сушею і вощиною в кількості від 5 штук. Щоб відновити нормальне положення гнізда, медоносні комахи будуть будувати стільники на вощині, і у них не залишиться часу на роїння. Нові відбудовані стільники розміщують ближче до центру гнізда. Старі стільники поступово переміщують ближче до країв.

Важливо! Перед тим як вставити рамки із сушею, необхідно провести їх змочування в теплій воді.

Щоб уникнути роїння, необхідно розділити гніздо на 2 половини двома-трьома рамками з сушею. Помітивши це, матка спробує возз’єднати гніздо, заповнюючи стільники яйцями. При рівні медозбору, що перевищує 2 кг, вулик доповнюють надставкою з 10-20 рамками. Коли в гнізді стає тісно, ​​слід відсадити сім’ю в окремий вулик.

Поради досвідчених бджолярів

Щоб зміст бджіл в українських вуликах-лежаках було комфортними як для власника, так і для комах, слід скористатися рекомендаціями досвідчених бджолярів:

1. Виробляти розширення за 2-3 рази: при 6-7 рамках з розплодом доставити 2 рамки з медом і 2 зі штучною вощиною; після їх заповнення додати 4-5 рамок, 3 з яких з вощиною; при необхідності додати необхідну кількість рамок перед медозбором.
2. Розширення гнізда за допомогою поділу його на 2 частини слід робити лише в сильній сім’ї і при відсутності загрози холодів.
3. Перед головним медозбором обов’язково потрібно робити перегрупування рамок шляхом зосередження всіх рамок з відкритим розплодом і маткою біля льотка, а сот з друкованим розплодом – в глибині гнізда.
4. Не варто обладнати вулики надставками в разі, якщо сім’я почала роїтися і заклала на сотах маточники.
5. Щоб зберегти робочу силу в ході пізнього медозбору, необхідно формувати тимчасовий отводок. До формування вдаються після того, як сім’я наростить 11-12 рамок, 8-9 з яких займе розплід.
6. Щоб не допустити роїння, потрібно використовувати різні методи: маток-помічниць, метод Чайкіна, завантаження бджіл роботою та ін.

Отже, українські вулики являють собою прості конструкції для утримання двох бджолиних сімей або однієї сім’ї з нуклеусом. Вони зручні у використанні для бджоляра і комфортні для проживання бджіл. Чи знаєте ви? Найдавніші останки бджоли, які на сьогодні знайдено палеонтологами, відносяться до періоду 100 млн років тому. Їх відкопали в Бірмі. Комаха було перехідною формою від оси-хижачки до бджолі-запилювачів.