Особливості пред’явлення претензій щодо кількості та якості поставленого товару

Почнемо із загального запитання, що часто виникає на практиці в суб’єктів господарювання, які мають намір направити претензію своєму постачальникові.

Чи обов’язково застосовувати положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (далі – Інструкція № П-7) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (далі – Інструкція № П-6) при поданні претензії постачальникові?

Керуватися цими інструкціями ще радянських часів не обов’язково в тому випадку, якщо сторони, спираючись на норми Цивільного кодексу (далі – ЦК), на власний розсуд врегулювали питання про порядок приймання-передачі продукції (лист Мінекономіки від 11.10.05 р. № 81-16/712).

Крім того, покупець може пропустити процедуру подання претензії постачальникові та відразу звернутися до суду.

Тепер перейдемо безпосередньо до теми нашої консультації. Ми вже розглянули загальні правила подання претензії боржникові (див. «Пред’являємо претензію контрагентові: порядок, строки, зміст»). А зараз докладніше поговоримо про особливості складання і подання претензії в різних ситуаціях. Конкретно йтиметься про спори, що випливають з договору постачання товарів (невідповідність якості, комплектності, кількості тощо).

Крім того, до виконання договору постачання сторони часто залучають перевізника. Адже товар, звичайно ж, потрібно ще доставити до покупця. І якщо покупець отримує неякісний, зіпсований товар або якщо товар не доїжджає до покупця в застережений строк, виникає запитання: кому ж подавати претензію – постачальникові чи перевізникові?

Нижче ми розповімо, кому необхідно адресувати претензію в різних ситуаціях та на які особливості при цьому слід зважати.

Подаємо претензію постачальникові

Ситуація 1
Неякісний товар
У ході приймання товару з’ясувалося, що якість продукції, яка надійшла, не відповідає вимогам стандартів, зазначеним у супровідних документах, які засвідчують якість товару. Як у такому разі подати претензію постачальникові?

У такій ситуації покупець повинен керуватися нормами ст. 222 Господарського кодексу (далі – ГК), ст. 678 ЦК, умовами договору, що стосуються порядку приймання товару, а якщо таких немає – тоді Інструкцією № П-7.

Отже, у ході приймання товару з’ясувалося, що якість продукції, яка надійшла, тари або упаковки не відповідають вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні та супровідних документах, що засвідчують якість товару. У такій ситуації покупець повинен (п. 16 Інструкції № П-7):

• припинити приймання товару;
• повідомити постачальника і викликати його для участі в подальшому прийманні товару;
• в очікуванні постачальника скласти акт, у якому зазначити кількість уже оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Такий акт може бути складений у довільній формі з наявністю всіх обов’язкових для первинного документа реквізитів.

Подальші дії покупця залежатимуть від того, приїде представник постачальника для участі в прийманні товару чи ні (про це він повинен повідомити покупця за допомогою засобів зв’язку).

На замітку! Згідно з правилами Інструкції № П-7 одногородній постачальник зобов’язаний з’явитися для продовження приймання товару. Що стосується іногородніх постачальників, то тут усе залежить від умов договору або від бажання постачальника. Наприклад, у договорі постачання можуть бути передбачені випадки, коли прихід представника іногороднього виготівника (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта – є обов’язковим. Якщо такої умови немає, сторонам доведеться домовлятися, як чинити.

Якщо постачальник з’явився для приймання товару, то сторони договору мають скласти двосторонній акт приймання.

Для оформлення матеріальних цінностей, які за кількістю та якістю відрізняються від даних супровідних документів постачальника, можна використовувати акт про приймання матеріалів типової форми № М-7, затвердженої наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193.

Які вимоги покупець може заявити в претензії до постачальника, якщо він прийняв неякісний товар?

Покупець має право на власний вибір вимагати у такому разі (ст. 678 ЦК):

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

А якщо виявлені істотні недоліки товару (їх неможливо усунути або це нераціонально за витратами або часом), тоді покупець має право:

• відмовитися від договору і зажадати повернення сплаченої за товар грошової суми;
• вимагати заміни товару.

Як правильно скласти претензію постачальникові?

Претензія до постачальника повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені в ч. 3 ст. 222 ГК. Проте при її складанні також необхідно зважати на правила, уставлені Інструкцією № П-7. Так, до претензії щодо постачання продукції неналежної якості потрібно додати такі документи (п. 40 Інструкції № П-7):

• акт про фактичну якість і комплектність товару;
• документи відправника, що посвідчують якість і комплектність продукції;
• пакувальні ярлики з тарних місць, у яких установлені належна якість і комплектність продукції;
• ТТН;
• документи, що підтверджують повноваження представника, який брав участь у прийманні товарів;
• акт, у якому зазначені кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів (складається після приймання продукції за участю представника постачальника). Якщо продукція переводиться у нижчий ґатунок, покупець повинен обґрунтувати це у цьому акті з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов’язкові правила;
• акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб) (за умови, що відбір зразків (проб) передбачений технічними умовам, стандартами, договором постачання);
• інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або її некомплектності (комерційні акти, для швидкопсувних вантажів – відомості про льодопоставку, температурний режим, а також відомість подання та прибирання вагонів, пам’ятка прийомоздавальника при вивантаженні вантажу засобами вантажоотримувачів на місцях загального користування тощо).

Не робіть зайвої роботи! Вищеперелічені документи необхідно додати до претензії в тому випадку, якщо вони відсутні у постачальника.

Якщо покупець подає претензію з вимогою про відшкодування різниці у вартості продукції (уцінки) у зв’язку з переведенням її в нижчий ґатунок, то він зобов’язаний додати до претензії документи, що підтверджують оприбуткування продукції з фактично отриманим сортом.

У який строк постачальник повинен відповісти на претензію?

Претензія розглядається в місячний строк з дня її отримання (ч. 6 ст. 222 ГК).

У ході приймання товару покупець виявив, що постачальник поставив некомплектний товар (у деяких одиниць продукції відсутні необхідні деталі). Як подати претензію?

При постачанні некомплектного товару покупець подає претензію в такому ж порядку, як і в разі отримання товару невідповідної якості (див. ситуацію 1). Проте в акті за результатами приймання продукції потрібно детально прописати кількість некомплектної продукції та перелік вузлів і деталей, яких не вистачає, а також їх вартість (пп. 29 Інструкції № П-7).

Ситуація 2
Недостача товару
При отриманні товару від постачальника покупець виявив недостачу товару. Як правильно подати претензію у такому разі?

При виявленні недостачі товару покупець повинен керуватися ст. 670 ЦК та Інструкцією № П-6. Так, покупець зобов’язаний:

• припинити подальше приймання і викликати представника постачальника, щоб продовжити приймання за його участю (п. 16, 17 Інструкції № П-6);
• забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів, щоб вона не змішалася з іншою однорідною продукцією (п. 16 Інструкції № П-6).

За результатами приймання товару за кількістю складається акт, у якому має бути чітко зазначено, скільки і якого товару не вистачає.

Складаючи претензію, покупець повинен знати, що в розглянутій ситуації він має право (ст. 670 ЦК):

• вимагати передачі йому кількості товару, якої не вистачає;
• відмовитися від переданого товару та його оплати;
• якщо недопоставлений товар оплачений – зажадати повернення сплачених за нього грошей.

Претензія до постачальника повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені в ч. 3 ст. 222 ГК. Проте при її складанні також необхідно брати до уваги і правила, установлені п. 29 Інструкції № П-6.

До претензії про недостачу продукції має бути доданий акт про недостачу з додатками, зазначеними в п. 27 Інструкції П-6 (якщо їх немає у постачальника).

Подаємо претензію перевізникові

Ситуація 3
Втрата вантажу
Покупець перерахував постачальникові передоплату за товар. Постачальник передав товар автоперевізникові на підставі договору автоперевезення. Проте у процесі транспортування частина вантажу була загублена (один з 10 відправлених постачальником ящиків). Чи може покупець пред’явити претензію перевізникові, якщо він не укладав з ним договір перевезення? Якщо так, то як її правильно скласти?

Так, покупець у такій ситуації може пред’явити претензію перевізникові (підстава – ч. 2 ст. 222 ГК, пп. 16.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363, далі – Правила № 363). Незважаючи на те що договір з перевізником не укладався, покупець має право зажадати від перевізника відшкодування вартості загубленого товару (ст. 925 ЦК, ст. 315 ГК).

У пп. «а» п. 16.2 Правил № 363 прямо передбачено, що вантажоотримувач має право пред’явити претензію автоперевізникові у разі втрати вантажу, якщо надасть товарно-транспортну накладну (далі – ТТН) з підписом водія (експедитора перевізника) про приймання ним вантажу до перевезення.

Нагадаємо, що один примірник ТТН перевізник повинен передати покупцеві (п. 11.6 Правил № 363).

Протягом якого строку необхідно подати претензію перевізникові?

Претензія подається протягом 6 місяців з того моменту, коли покупець дізнався або повинен був дізнатися про те, що його товар втрачений при перевезенні (ч. 2 ст. 315 ГК).

Якщо строк для пред’явлення претензії закінчується у святковий або вихідний день, тоді днем закінчення цього строку вважається наступний за ним робочий день (п. 16.12 Правил № 363). Наприклад, покупець 29 січня 2018 року дізнався, що товар загублений перевізником. Строк для пред’явлення покупцем претензії минає 29 липня 2018 року. Але це неділя. Отже, останнім днем, коли покупець ще може пред’явити перевізникові претензію, буде 30.07.18 р., понеділок.

Як правильно скласти претензію до автоперевізника?

У претензії мають бути зазначені відомості, необхідні для її розгляду, а саме (п. 16.7, 16.9 Правил № 363):

• повне найменування і поштові реквізити сторони, яка пред’являє претензію (у нас це покупець);
• повне найменування і поштові реквізити перевізника, якому пред’являється претензія;
• дата пред’явлення і номер претензії;
• обставини, через які пред’явлена претензія, і докази, що підтверджують ці обставини;
• посилання на правові норми;
• вимоги заявника претензії (у нашому випадку – покупця);
• сума претензії та її розрахунок. У нашому випадку це буде фактична вартість втраченого перевізником товару і збитки, зазнані покупцем у зв’язку з непостачанням товару;
• платіжні реквізити покупця, що пред’явив претензію;
• перелік документів, що додаються до претензії.

Претензія про відшкодування вартості втраченого вантажу повинна бути складена у письмовій формі, підписана керівником або заступником керівника підприємства, направлена перевізникові рекомендованим або цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення або вручена йому під розписку (ч. 2, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу; п. 16.7, 16.9 Правил № 363).

Які документи потрібно додати до претензії?

Обставини, у зв’язку з якими подана претензія, необхідно підтвердити документально. Тому до претензії треба додаті підтвердні документи, передбачені в п. 16.10, 16.11 Правил № 363, а саме:

• ТТН на відправку товару. Покупець може додати завірену постачальником копію ТТН. Відправляти перевізникові оригінал не обов’язково, адже оригінал знаходиться у постачальника, від якого перевізник прийняв товар, а у перевізника наявний ідентичний примірник ТТН;
• платіжний документ про оплату покупцем товару (у нашому випадку постачальникові була перерахована передоплата).

Візьміть до відома! Якщо до претензії не додати всі необхідні для її розгляду документи, перевізник матиме право повернути таку претензію без розгляду протягом 10 днів після її отримання. Причому з обов’язковим зазначенням причин її повернення. Але якщо перевізник не поверне претензію протягом 10 днів, вона вважатиметься прийнятою до розгляду ( п. 16.13 Правил № 363).

Яка дата вважається днем пред’явлення претензії?

Датою пред’явлення претензії вважається день, коли (п. 16.12 Правил № 363):

• рекомендований або цінний лист з претензією зданий на пошту (дата відправлення буде зазначена на поштовому конверті та в квитанції про відправлення цього листа);
• претензія вручена перевізникові під розписку в її отриманні (дата вручення буде зазначена на другому примірнику претензії, який залишається у покупця).

Як швидко перевізник повинен дати відповідь на претензію?

Перевізник повинен розглянути претензію покупця і повідомити його про результати розгляду (задовольнити або відхилити) протягом 3 місяців (ч. 3 ст. 315 ГК; пп. 16.14 Правил № 363).

При частковому задоволенні або відхиленні претензії перевізник, відповідаючи на претензію, повинен зазначити мотиви прийнятого рішення і повернути заявникові додані до претензії документи (у т. ч. та інші докази) у 10-денний строк (пп. 16.15 Правил № 363).

Важлива інформація! У разі задоволення претензії в повному розмірі документи (інші докази), що додаються до неї, не повертаються (пп. 16.16 Правил № 363).

Ситуація 4
Пошкодження вантажу
Постачальник відвантажив покупцеві товар на суму 150 000 грн. За договором постачання покупець перерахував постачальникові передоплату в розмірі 50 000 грн. Проте під час перевезення вантажу автоперевізником (договір з ним укладав постачальник) товар був частково пошкоджений. Чи може покупець звернутися до автоперевізника з вимогою про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням товару?

Так, може. Згідно з ч. 3 ст. 314 ГК та ч. 2 ст. 924 ЦК у разі пошкодження вантажу перевізник відповідає перед вантажоотримувачем у розмірі суми, на яку зменшилася вартість вантажу. Покупець має право звернутися до автоперевізника з вимогою про відшкодування розміру фактичної шкоди. Проте це можливо за наявності ТТН з відповідними записами в ній або акта встановленої форми, якщо такий акт складався (пп. «б» п. 16.2 Правил № 363).

Які документи треба додати до претензії в такій ситуації?

До претензії необхідно додати ТТН на відвантаження товару, а також акт про те, що покупцеві товар доставлений у пошкодженому стані (повністю або частково). Акт складається і підписується постачальником, покупцем і перевізником відповідно до вимог п. 15.1, 15.2, 15.3 Правил № 363. Форма такого акта наведена в додатку 4 до Правил № 363.

Претензія у цьому випадку складається і направляється автоперевізникові в такому ж порядку, що й у ситуації 3.

На замітку! Покупець має право подати претензію перевізникові і в разі псування, пошкодження або недостачі товару.

А якщо перевізник двічі привіз покупцеві пошкоджений товар, можна подати одну претензію за два ці випадки?

Ні, так не можна. Річ у тому, що претензія пред’являється окремо на кожну партію товару, втрачену перевізником (п. 16.6 Правил № 363). Наприклад, постачальник передав перевізникові для перевезення дві партії товару: 22.05.18 р. та 01.07.18 р. Перевізник прийняв кожну партію товару за окремою ТТН, проте покупцеві обидва рази доставляв частково пошкоджений товар.

У цьому випадку покупцеві слід пред’являти перевізникові дві претензії: окремо на кожну партію товару.

Джерело: “Баланс” № 63, який вийшов з друку 06.08.18 р.

Пред’являємо претензію контрагенту

Багато хто вважає, що єдиний вихід у разі порушення контрагентом прав або законних інтересів сільгосппідприємства – звернутися до господарського суду. Однак не слід забувати про досудовий порядок врегулювання спору між сторонами, який реалізується шляхом направлення порушнику претензії. У консультації розглянемо вимоги до претензії, строк її розгляду та інші не менш актуальні питання.

Що таке претензія?

Претензія – це форма досудового врегулювання спорів між контрагентами, яка є вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору.

Загалом особи, які порушили права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи на претензію чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу, далі – ГК; ст. 19 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК). Утім інколи контрагент чекає саме такого нагадування (претензії) і лише після її отримання поновлює порушені права. Тобто претензія ніби є способом психологічного тиску на боржника.

Чим регулюється порядок пред’явлення претензії?

Досудовий (претензійний) порядок врегулювання спору визначено ст. 222 ГК, ст. 19 ГПК, а також рекомендаціями Мін’юсту від 23.01.07 р. № 35-14/7 «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації».

Чи обов’язково при виникненні спору одразу направляти претензію стороні?

Ні. Перш за все сторона має право, а не обов’язок звернутися до порушника із претензією (ч. 2 ст. 222 ГК). Право на звернення до господарського суду гарантується державою (ст. 4 ГПК).

Тобто сторона може одразу звернутися до суду за захистом порушених прав, якщо тільки сторони не домовилися (у договорі, контракті) про вжиття заходів для досудового врегулювання спору або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом (ст. 19 ГПК).

Наприклад, ст. 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено обов’язковий досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають за договором перевезення, шляхом пред’явлення претензії винній стороні.

Таким чином, сторони правовідносин мають самостійно вирішити, чи бажають вони застосовувати досудову процедуру врегулювання спорів, і якщо так, то вказати на це в договорі. Умова договору про застосування претензійного порядку може бути сформульована так: «. Усі спори за цим договором вирішуються сторонами шляхом переговорів. У разі якщо спір неможливо вирішити переговорами, сторона зобов’язана направити іншій стороні претензію. Подальше врегулювання спору між сторонами відбувається через суд».

Зверніть увагу: незважаючи на те що сторони мають право включити у договір умову про застосування досудового врегулювання спору, судова практика свідчить, що сторони все одно можуть відразу звернутися до суду, не складаючи при цьому претензію (див. постанову ВАСУ від 24.10.06 р. № 2/238). Адже вибір способу правового захисту – це право, а не обов’язок сторін. Крім того, заборона відразу після порушення прав та інтересів особи звертатися до суду порушує її право на судовий захист. Тож, навіть якщо в договорі прямо вказано на досудове врегулювання спору за допомогою претензії, можете сміливо пропускати цей етап та відразу йти до суду.

Якими є обов’язкові реквізити претензії?

ГК містить перелік обов’язкових реквізитів претензії, а саме (ч. 3 ст. 222 ГК):

• повне найменування юрособи/фізособи-підприємця та поштові реквізити заявника (кредитора) та особи, якій вона пред’являється (боржник);
• номер претензії та дата її пред’явлення;
• обставини, через які пред’явлено претензію;
• докази, що підтверджують такі обставини;
• вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
• сума претензії та її розрахунок (коли вона виражена у грошовому еквіваленті) із платіжними реквізитами заявника;
• перелік доданих документів, доказів (оригінали або належним чином засвідчені копії).

Акцентуємо увагу: до претензії не обов’яз­ково додавати документи, які є у другої сторони (ч. 4 ст. 222 ГК). А боржник зобов’язаний задовольнити вимоги, обґрунтовані належним чином (ч. 6 ст. 222 ГК).

Претензію краще скласти у двох примірниках, по одній для кожної сторони. Претензія підписується уповноваженою особою заявника чи його представником та направляється адресату (боржнику) рекомендованим або цінним листом або вручається під підпис. Відмітка про отримання є доказом спроби врегулювати спір у досудовому порядку, що стане у пригоді, якщо все-таки відбудеться судовий розгляд (якщо до цього дійде справа) (див. зразок).

код ЄДРПОУ 77777777, м. Суми, вул. Мільмана, 22, офіс 255

Кому: СТОВ «Зерно», код ЄДРПОУ 88889999
м. Харків, вул. Суворова, 5

ПРЕТЕНЗІЯ
щодо сплати заборгованості за надані послуги

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонечко» (далі – Виконавець) і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно» (далі – Замовник) було укладено договір про надання послуг від 18.01.18 р. № 6 (далі – Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Виконавець зобов’язується надати послуги з інформаційно-технічного обслуговування техніки Замовника, а Замовник – оплатити їх у розмірі та на умовах, вказаних у Договорі.

За результатами наданих послуг Виконавець готує письмовий акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Після цього Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом трьох робочих днів з дня отримання від Виконавця рахунка-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.3 Договору).

20.02.18 р. сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1, загальна сума якого становила 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.). На підставі цього акта Виконавець надав замовнику рахунок-фактуру від 20.02.18 р. № 39, про що свідчить підпис представника Замовника та штамп вхідної кореспонденції. З огляду на це Замовник мав перерахувати оплату до 23.02.18 р. включно. Утім на дату складання претензії оплата на розрахунковий рахунок Виконавця так і не надійшла.

Виходячи з норм ст. 526 Цивільного кодексу та ст. 193 Господарського кодексу (далі – ЦК та ГК) зобов’язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов’язань.

Очевидно, що Замовник не виконав п. 3.3 Договору – не оплатив надані послуги в установлений строк, тобто порушив свої договірні зобов’язання. Особи, які порушили права або законні інтереси інших суб’єктів, повинні поновити їх, не чекаючи на претензію (ст. 222 ГК). Крім того, Замовник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК) та зобов’язаний задовольнити вимоги, обґрунтовані належним чином (ст. 222 ГК).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, 530 ЦК, ст. 222 ГК, ст. 19 Господарського процесуального кодексу, Виконавець вимагає від Замовника виконати належним чином зобов’язання за Договором та перерахувати на його рахунок заборгованість у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) у строк до 16.03.18 р.

Усі необхідні для розгляду цієї претензії документи у Замовника є : Договір, акт приймання-передачі послуг № 1, рахунок-фактура від 20.02.18 р. № 39.

Наголошуємо, що у разі невиконання вимоги, викладеної у цій претензії, або залишення її без відповіді Виконавець буде змушений звернутися до Господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором разом із віднесенням на Замовника усіх витрат, пов’язаних із судовим врегулюванням спору.

Директор ТОВ «Сонечко» (підпис) Д. О. Демченко

Чи встановлено строк надсилання претензії?

Строк, протягом якого має бути надіслана претензія, законодавством не встановлено. Проте не слід забувати про строк позовної давності – строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Загальна позовна давність становить три роки, але вона може бути й набагато меншою (ст. 257, 258 ЦК).

Тож протягом цього строку і треба направити претензію. Радимо із цим не зволікати, адже треба враховувати і час на підготовку та звернення до суду.

Важливо! Окрім загальної позовної давності існує також спеціальна – скорочена чи більш тривала. В основному ця давність становить 1 рік (ч. 2 ст. 258 ЦК). Тож будьте пильними та не розслабляйтесь, вважаючи, що у вас ще вагон часу. При виникненні спору краще одразу прийміть рішення про направлення претензії порушнику чи зверненні до суду.

Яким є строк розгляду претензії?

Претензія повинна бути розглянута у місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (ч. 6 ст. 222 ГК). Наприклад, ст. 315 ГК надає можливість пред’явити претензію перевізникові. Строк розгляду претензії за договором перевезення вантажів становить 3 місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – 6 місяців.

За необхідності при розгляді претензії сторони мають звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Чи переривається строк позовної давності при пред’явленні претензії?

Ні, не переривається. Тож якщо строк позовної давності майже сплинув і зрозуміло, що ви не встигнете направити претензію, а боржник – надати на неї відповідь, варто одразу звертатися до суду. Тоді позовна заява призупинить перебіг строку позовної давності (ч. 2 ст. 264 ЦК), і це не дозволить боржникові списати борги за давністю строку.

Крім того, підставою для переривання перебігу позовної давності є отримання від боржника відповіді на претензію із визнанням боргу (ч. 1 ст. 264 ЦК).

Отже, направлення претензії має свої плюси для кредитора. Основний з них – врегулювання спору без зайвих витрат (не треба сплачувати судовий збір при зверненні до суду, складати позовну заяву, наймати адвоката тощо), а також перенесення закінчення строку позовної давності за спором.

Як виглядає відповідь на претензію?

За результатами розгляду претензії боржник має повідомити заявника письмово. Після підписання уповноваженою особою чи представником боржника відповідь на претензію надсилається заявникові рекомендованим чи цінним листом або вручається йому під підпис (ч. 8 ст. 222 ГК).

Ні типової форми, ні вимог до відповіді на претензію ГПК наразі не містить (із 15.12.17 р. діє у новій редакції). Раніше вимоги до відповіді були передбачені у ст. 8 ГПК. Тому боржник за своїм баченням складає відповідь на претензію. Ми рекомендуємо вказувати у відповіді:

• повне найменування, поштові реквізити юрособи, котра надає відповідь, та підприємства-заявника;
• дати і номери відповіді та претензії;
• результат розгляду претензії – невизнання, визнання повністю, частково (наводиться визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа для перерахування боргу або строк та спосіб задоволення претензії, коли вона не підлягає грошовій оцінці);
• при повному/частковому відхиленні претензії – причини такого відхилення із посиланням на відповідні законодавчі акти та документи;
• перелік доданих документів, доказів, а також документів, які повертаються заявнику (оригінали документів, що надійшли разом із претензією).

Отже, головним, що має вказати боржник у відповіді на претензію, є результат її розгляду – повне або часткове визнання, повне або часткове відхилення з обґрунтуванням власної позиції.

Сторона правовідносин має право, а не обов’язок звернутися до порушника із претензією. За бажанням сторона може проігнорувати процедуру досудового врегулювання спору та одразу звернутися до суду. Це не буде вважатися порушенням. Претензію краще надіслати протягом строку позовної давності. Відповідь на неї має бути надана протягом одного місяця з дня її одержання.

Перевагами претензійного порядку є коротший порівняно із судовим строк вирішення конфлікту та безоплатність такого врегулювання (судовий збір не сплачується). Утім кожну ситуацію необхідно розглядати окремо, аналізуючи, чи призведе до бажаних результатів направлення претензії порушнику прав, або доцільно одразу звернутися до господарського суду. Остаточне рішення – за вами. А наша консультація допоможе вам грамотно скласти претензію вашому контрагенту.

Джерело: “Баланс-Агро” № 11, який вийшов з друку 19.03.18 р.