Перинатальні центри на захисті благополуччя сім’ї

З метою удосконалення медичної допомоги матерям та дітям, впровадження в практику охорони здоров’я високоефективних перинатальних технологій на принципах доказової медицини та за рекомендаціями ВООЗ, підвищення доступності та якості надання перинатальної допомоги

1.1. Примірний статут Перинатального центру зі стаціонаром, що додається;

1.2. Примірне положення про Перинатальний центр у складі закладу охорони здоров’я, що додається.

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити впровадження цього наказу.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Моісеєнко Р. О.

Міністр О.В. Аніщенко

Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
від 15.08.2011 р. № 514

ПРИМІРНИЙ СТАТУТ
Перинатального центру зі стаціонаром

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Перинатальний центр зі стаціонаром (далі — Центр) є комунальним закладом охорони здоров’я, в якому передбачається надання високоспеціалізованої медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах матерям та новонародженим групи високого ризику, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції, що потребують високої інтенсивності лікування та реабілітації на основі використання сучасних перинатальних технологій з доведеною ефективністю, який обслуговує (вказати адміністративно-територіальні одиниці, які входять до сфери обслуговування Центру, далі — населення).

1.2. Центр створюються (вказати вид розпорядчого акта, яким створений Центр, вказати орган, який його видав, дату видання і номер) в АР Крим, кожній області, в містах Києві та Севастополі.

Ліжкова потужність Центру та адміністративна територія, що ним обслуговується, визначається органом охорони здоров’я, якому підпорядковується Центр.

1.3. Центр може бути заснований на базі відокремленої частини комунальної власності (вказати територіальну громаду, у власності якої перебуває частка майна, переданого Центр), далі — власник. Представником власника є (вказати назву органу, до сфери управління якого належить Центр), далі — уповноважений орган управління.

1.4. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також актами уповноваженого органу управління та іншими нормативно-правовими актами і цим Статутом.

2. НАЙМЕНУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

• • повне українською мовою: Комунальний заклад «________________»;
• • скорочене українською мовою: КЗ «_________»;
• • у разі необхідності:
• • повне російською мовою: Комунальное учреждение «__________»;
• • скорочене російською мовою: КУ «________»;
• • повне англійською мовою: Communal institution «_______________»;
• • скорочене англійською мовою: CI «___________».

2.2. Місцезнаходження: _________________.

3. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Центр створений з метою реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я жінок та дітей, що передбачає проведення на території обслуговування Центру заходів, спрямованих на забезпечення:

• • вагітних, роділь, породіль та новонароджених доступною, своєчасною та якісною спеціалізованою медичною допомогою;
• • керованості та безперервності, доступності, своєчасності та якості медичної допомоги;
• • наступності лікувально-діагностичного процесу.

3.2. Відповідно до поставленої мети предметом діяльності Центру є:

1. Організаційно-методична робота:

• • Підготовка пропозицій для територіальних органів охорони здоров’я щодо регіональної програми Центру та регламенту взаємодії з іншими структурними підрозділами органу охорони здоров’я, які надають медичну допомогу населенню.
• • Впровадження системи контролю за якістю надання допомоги матерям та новонародженим з використанням телекомунікаційної інформаційно-аналітичної системи.
• • Адаптація і впровадження існуючих стандартів надання медичної допомоги МОЗ України жінкам та новонародженим у ПЦ та ЛПЗ у районі діяльності.
• • Організація та проведення перинатальної диспансеризації — заходів, спрямованих на антенатальну охорону плода, профілактику перинатальних та інтранатальних ушкоджень, організацію комплексності, етапності у роботі лікувальних закладів різних профілів та рівнів акредитації з виявлення та обліку патологічних станів у вагітної жінки та плода, випадків, що потребують медичного втручання у плода, програмованого розродження і подальшого адекватного лікування новонародженого у постнатальному періоді.
• • Організація системи безперервного навчання регіональних семінарів та занять з актуальних питань перинатології з фахівцями Центру та працівниками органу охорони здоров’я, причетними до надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та немовлятам, з метою надання їм всебічної інформаційної підтримки та реалізації концепції постійно-діючого професійного навчання лікарів.
• • Забезпечення роботи цілодобової акушерської бригади швидкої допомоги в межах територіальної одиниці.
• • Організація системи загрозометричного контролю за ускладненими випадками вагітності та пологів, надання допомоги жінкам та новонародженим в ЛПЗ регіону, консультування їх в телефонному, телемедичному та, за необхідності, за направленням відповідних спеціалістів.
• • Забезпечення організації перинатального транспортування «in uterus» та оптимізація транспортування новонароджених в спеціалізовані ЛПЗ.
• • Організація роботи за принципом взаємодії з органами охорони здоров’я всіх рівнів, науково-дослідними установами та вищими медичними закладами освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, з професійними асоціаціями, благодійними та громадськими організаціями.

2. Лікувально-діагностична робота:

• • Здійснення преконцепційного обстеження та, у разі необхідності, лікування подружніх пар з метою підготовки їх до подальшої вагітності, прогнозування, своєчасного визначення та попередження можливих акушерських і перинатальних ускладнень.
• • Організація медико-генетичного обстеження подружніх пар та моніторинг вагітних із підвищеним ризиком спадкових захворювань, хромосомних аномалій та вроджених вад розвитку плода та новонародженого.
• • Забезпечення застосування сучасних методів пренатальної діагностики та оцінки стану плода (неінвазивних та інвазивних) з подальшою інтерпретацією отриманих результатів.
• • Виконання повного об’єму гінекологічних діагностичних та оперативних втручань (малоінвазивних, органозберігаючих та реконструктивно-пластичних) з метою відновлення репродуктивної функції жінок, що бажають мати дитину.
• • Використання повного обсягу допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування неплідності у жінок та подружніх пар, що мають бажання мати власну дитину з можливістю подальшого спостереження за такими вагітними, перинатальною охороною плодів та неонатальним доглядом за новонародженими.
• • Спостереження, перинатальне супроводження та розродження вагітних із високим ступенем акушерського та перинатального ризику, не виношуванням, багатопліддям, аутоімунними розладами, важкими формами супутньої патології (зокрема, екстрагенітальними захворюваннями).
• • Використання високотехнологічних методів лікування акушерської, перинатальної та неонатальної патології (малоінвазивна хірургія в акушерстві та неонатології, фетальна хірургія, імунокоррекція, екстракорпоральні методи гемокорекції та детоксикації та ін.).
• • Попередження передчасних пологів та надання повного обсягу кваліфікованої медичної допомоги передчасно народженим немовлятам або новонародженим із важкими формами перинатальної патології незалежно від терміну гестації.
• • Своєчасна діагностика, виявлення та лікування усіх форм неонатальної патології, обстеження та моніторинг новонароджених від матерів із обтяженим репродуктивним та спадковим анамнезом, ускладненим перебігом гестації, високим ступенем перинатального ризику, застосуванням ДРТ.
• • Забезпечення організації кваліфікованої невідкладної хірургічної допомоги новонародженим із вродженими вадами розвитку.
• • Пролонгована реабілітація новонароджених з малою та надзвичайно малою вагою під час народження, вродженими вадами розвитку, перинатальними ураженнями середнього та важкого ступеню.
• • Катамнестичне спостереження та розробка індивідуальних програм реабілітації дітей, що народжені передчасно, а також з патологією, терміном до 2-х років (за показаннями).

3. Консультативна робота:

• • Надання кваліфікованими фахівцями (гінекологом, терапевтом, андрологом, медичним генетиком, сексопатологом, ендокринологом, психологом, тощо) консультативної допомоги жінкам та подружнім парам, що бажають мати дітей.
• • Вирішення питання, щодо тактики обстеження та лікування не виношування вагітності, обрання методу запліднення у подружніх пар із неплідністю та неефективним лікуванням на попередніх етапах надання спеціалізованої медичної допомоги.
• • Вирішення питання щодо можливості запліднення, виношування вагітності та розродження у жінок із важкими формами спадкової та/або екстрагенітальної патології.
• • Вирішення питання щодо доцільності та термінів переривання вагітності у жінок із важкими формами соматичної та/або спадкової патології, обтяженим медико-соціальним анамнезом, діагностованими вродженими вадами розвитку плода.
• • Виробка тактики ведення вагітності та пологів у жінок із високим ступенем акушерського та перинатального ризику.
• • Консультативна допомога (як безпосередньо, так і в інтерактивному режимі) ЛПЗ нижчих рівнів та/або скерування пацієнток для обстеження та лікування в спеціалізовані заклади.
• • Психологічний супровід та підтримка вагітних із обтяженим репродуктивним анамнезом (безплідність, не виношування, перинатальні втрати під час попередніх вагітностей, вроджені вади розвитку дітей, пологові травми, застосування ДРТ) та перинатальними ускладненнями на тлі даної вагітності (багатопліддя, ЗВУР, аутоімунні порушення, внутрішньоутробне інфікування та ін.), а також психологічна допомога породіллям із важкими формами патології новонароджених.
• • Консультативний огляд новонароджених із вродженими вадами розвитку та іншими формами неонатальної патології з метою визначення ступеню ураження та встановлення доцільності скерування їх на більш високий рівень спеціалізованої медичної допомоги.
• • Забезпечення етапності в здійсненні неонатального догляду та тривалої реабілітації дітей, народжених передчасно, а також із різними формами перинатальної патології, внутрішньоутробним інфікуванням та пологовими травмами.
• • Пропаганда здорового способу життя, позитивного ставлення до вагітності, природного перебігу пологів, раннього прикладання до грудей і грудного вигодовування, а також відношення до ще не народженої дитини, як до особистості, що має певні права.

4. Наукова робота:

• • Здійснення у співпраці з кафедрами (акушерства та гінекології, перинатології, репродуктології, неонатології, педіатрії, медичної генетики, дитячої анестезіології, дитячої хірургії, медичної психології та ін.) вищих медичних навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, фаховими відділами ДУ МОЗ та НАМН України наукового пошуку з метою оптимізації преконцепційної та пренатальної діагностики вроджених вад розвитку, прогнозування та своєчасного лікування акушерсько-гінекологічних, перинатальних та неонатальних ускладнень.
• • Налагодження та підтримка міжнародної наукової співпраці (стажування, спільні дослідницькі проекти, науково-практичні конференції, зокрема — інтерактивні) з провідними університетськими клініками та перинатальними центрами інших країн з метою наближення наявних клінічних підходів та лікувально-діагностичних можливостей в Україні до сучасних світових стандартів.
• • Започаткування моніторингу та створення електронних баз даних щодо реєстрації та всебічного аналізу складних вад розвитку, важких форм перинатальної патології, повторних репродуктивних невдач, аутоімунних розладів у вагітних, плодів та немовлят, а також новонароджених, що народились від багатоплідних вагітностей та вагітностей внаслідок застосування ДРТ.
• • Апробація та поширення нових сучасних методик діагностики та лікування акушерсько-гінекологічної, перинатальної та неонатальної патології, що дасть можливість суттєво знизити захворюваність та смертність антенатальну, немовлят, так і їх матерів.

4. Адміністративно-господарська робота — ресурсне забезпечення статутної діяльності та виконання державних і регіональних програм шляхом:

• • юридично-правового забезпечення (ліцензування, акредитація, правова та нормативна база, взаємодія з контролюючими органами);
• • комунікативно-інформаційного забезпечення (аналіз інформації директивних органів та підготовка розпорядчих документів для роботи Центру та інших закладів охорони здоров’я з питань перинатальної допомоги, координація роботи та система взаємозв’язку з закладами охорони здоров’я всіх рівнів);
• • матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
• • забезпеченості кадрами (підготовка, поповнення та підвищення професійної кваліфікації, безперервна підготовка кадрів);
• • впровадження сучасних управлінських та медичних технологій;
• • проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення;
• • реалізації гуманітарних програм (професійні об’єднання, гуманітарна допомога, участь у благодійних програмах тощо).

4. ПРАВОВИЙ СТАТУС

4.1. Центр є юридичною особою.

4.2. Центр є неприбутковим закладом.

4.3. Центр здійснює господарську діяльність.

4.4. Збитки, завдані Центром внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

4.5. Для здійснення господарської діяльності Центр залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено законодавством.

4.6. Центр має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банків, у тому числі (в іноземній валюті), круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

4.7. Держава та уповноважений орган управління не відповідають за зобов’язаннями Центру, а Центр не відповідає за зобов’язаннями держави та уповноваженого органу управління, окрім випадків, передбачених законодавством.

4.8. Центр має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах.

5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

5.1. Центр має право:

5.1.1. Звертатися у порядку, передбаченому законодавством, до центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, для отримання інформації та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Центр завдань.

5.1.2. Укладати господарські угоди з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до законодавства.

5.1.3. Здійснювати співробітництво з іноземними організаціями відповідно до законодавства.

5.1.4. Здійснювати власне будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт основних фондів у визначеному законодавством порядку.

5.1.5. Залучати підприємства, установи та організації для реалізації своїх статутних завдань у визначеному законодавством порядку.

5.1.6. Співпрацювати з іншими центрами та лікувально-профілактичними закладами вторинного та третинного рівнів, науковими установами.

5.1.7. Надавати консультативну допомогу з питань, що входять до його компетенції, спеціалістам інших закладів охорони здоров’я за їх запитом.

5.1.8. Здійснювати інші права, що не суперечать чинному законодавству.

5.2.1. Здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню своєї роботи;

5.2.2. Придбає матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб;

5.2.3. Створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;

5.2.4. Здійснює бухгалтерський облік, веде фінансову та статистичну звітність згідно з законодавством.

6.1. Управління Центром здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав уповноваженого органу управління щодо господарського використання комунального майна і участі в управлінні трудового колективу.

6.2. Поточне керівництво діяльності Центру здійснює головний лікар (директор), який призначається на посаду уповноваженим органом управління на умовах контракту. Строк найму, права, обов’язки і відповідальність головного лікаря, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом.

6.3. Головного лікаря (директора) Центру може бути звільнено достроково на передбачених контрактом підставах відповідно до законодавства.

6.4. Головний лікар (директор) Центру:

6.4.1. Безпосередньо підпорядковується уповноваженому органу управління та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань і здійснення ним своїх функцій.

6.4.2. Діє без довіреності від імені Центру, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію Центру і вирішує питання діяльності Центру у межах та у визначеному законодавством та статутом порядку.

6.4.3. Розпоряджається коштами та майном відповідно до законодавства та цього Статуту.

6.4.4. Укладає договори (у тому числі щодо надання первинної медико-санітарної допомоги), видає довіреності, відкриває рахунки в органах Держказначейства, в установах банків в установленому порядку.

6.4.5. У межах компетенції видає накази та інші розпорядчі акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників Центру.

6.4.6. Підписує та подає на затвердження до уповноваженого органу управління проект Статуту, подає зміни до Статуту.

6.4.7. Призначає своїх заступників та розподіляє обов’язки між ними.

6.4.8. Визначає організаційну структуру Центру, граничну чисельність працівників, штатний розпис та подає їх на затвердження до уповноваженого органу управління.

6.4.9. Затверджує положення про структурні підрозділи Центру за поданням керівників цих підрозділів.

6.4.10. Призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів, інших працівників.

6.4.11. Встановлює працівникам розміри премій, винагород, надбавок і доплат на передбачених колективним договором та законодавством умовах.

6.4.12. Укладає колективний договір з працівниками від імені уповноваженого органу управління.

6.4.13. Вирішує інші питання діяльності Центру у відповідності із законодавством.

6.5. Головний лікар Центру, його заступники та керівники підрозділів у межах своїх повноважень здійснюють оперативне керівництво Центром та його підрозділами.

6.7. Головний лікар Центру та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності у встановленому законодавством порядку.

7.1. Приймальне відділення.

7.2 Консультативно-діагностичне відділення (поліклініка) :

• • реєстратура;
• • денний стаціонар з ліжками для обстеження;
• • відділення по лікуванню безпліддя з ліжками для ДРТ;
• • кабінет планування сім’ї(при можливості цент планування сім’ї);
• • кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;
• • кабінет лікаря-генетика (при можливості генетичний центр);
• • кабінет лікаря-терапевта;
• • кабінет лікаря-стоматолога;
• • кабінети лікарів-консультантів (за необхідністю: кардіолог, інфекціоніст, імунолог, алерголог та інші);
• • кабінет лікаря-уролога, сексопатолога з цистоскопічною апаратурою;
• • кабінет психолога;
• • кабінет фізіотерапії з ЛФК;
• • кабінет катамнестичного спостереження за недоношеними
• • новонародженими;
• • кабінети лікарів-педіатрів;
• • кабінет лікаря невролога дитячого;
• • кабінет лікаря офтальмолога дитячого;
• • кабінет лікарів-консультантів (хірурга, ортопеда-травматолога дитячих; уролога дитячого, тощо)
• • процедурний кабінет.

7.3. Стаціонарні відділення:

7.3.1 приймальне відділення;

7.3.2 акушерський стаціонар:

• • відділення медицини плода та патології раннього терміну вагітності;
• • відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології (з ліжками для не виношування);
• • пологове відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами і операційними;
• • відділення сумісного перебування матері та дитини;
• • відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії;
• • операційна;

7.3.3. гінекологічний стаціонар:

• • відділення гінекології з малоінвазивними технологіями;

7.3.4. неонатологічний та педіатричний стаціонар:

• • відділення інтенсивної терапії новонароджених;
• • Відділення постінтенсивного догляду та виходжування виходжування;
• • Відділення постнатальної реабілітації.

7.3.5. відділення трансфузіології

7.3.6. дистанційний консультативно-діагностичний центр з телемедичними технологіями:

• • санітарна авіація;
• • учбово-методичний центр з телемедичними технологіями,

7.4. Лабораторний та діагностичний блоки:

7.4.1 лабораторний блок:

• • клініко-біохімічна лабораторія, включаючи ургентну службу;
• • бактеріологічна та вірусологічна лабораторії;
• • радіо-імунологічна, генетична лабораторії;
• • ембріологічна лабораторія (за наявності ДРТ);
• • цитологічна, гістологічна лабораторії;
• • експрес-лабораторія.

7. 4.2. діагностичний блок:

• • – кабінет ЕКГ
• • кабінети пренатальної діагностики (УЗД, кардіографія);
• • кабінети променевої діагностики та магніторезонансної терапії (рентген, мамографія, можливо МРТ, КТ).

7.5. Адміністративно-господарський блок:

8. МАЙНО ТА ФІНАНСУВАННЯ

8.1. Майно Центру становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Центру.

8.2. Майно Центру є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Центр користується та розпоряджається майном відповідно до законодавства.

Усі питання, які стосуються відмови від права на земельну ділянку, що знаходиться на балансі Центру або її відчуження, вирішуються виключно Уповноваженим органом управління.

8.3.Джерелами формування майна Центру є:

8.3.1. Кошти обласного (місцевого) бюджету.

8.3.2. Власні надходження Центру:

від господарської та/або виробничої діяльності;

за оренду майна;

від реалізації майна;

8.3.3. Інші власні надходження Центру.

8.3.4. Надходження коштів на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів.

8.3.5. Інші джерела, не заборонені законодавством.

8.4. Центр має право:

• • передавати з балансу на баланс матеріальні цінності між своїми структурними підрозділами, у тому числі філіями та відділеннями, а також здавати в оренду юридичним та фізичним особам закріплене за ним майно згідно із законодавством та за погодженням з уповноваженим органом управління;
• • за погодженням з уповноваженим органом управління реалізувати застаріле обладнання, прилади, апаратуру та використовувати кошти від реалізації вказаного майна на оновлення матеріально-технічної бази Центру у визначеному законодавством порядку.

8.5. Структура, штатний розпис та кошторис Центру затверджуються уповноваженим органом управління за поданням керівника Закладу.

8.6. Фінансування Центру:

• • фінансування діяльності Центру здійснюється у встановленому порядку за рахунок місцевого бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством України;
• • перевірка та ревізія порядку використання майна, господарської та фінансової діяльності Центру здійснюється відповідним органом та уповноваженим органом у визначеному законодавством порядку.

8.7. Центр самостійно здійснює оперативний, бухгалтерський облік, веде статистичну, бухгалтерську та медичну звітність і подає її органам, уповноваженим здійснювати контроль за відповідними напрямами діяльності Центру визначеному законодавством порядку.

Керівництво Центр несе відповідальність перед уповноваженим органом управління та перед іншими органами за достовірність та своєчасність подання фінансової, статистичної та іншої звітності.

9. ПОВНОВАЖЕННЯ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ

9.1. Працівники Центру мають право брати участь в управлінні Центром через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудовому колективі, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Центру, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Представники первинної профспілкової організації, а у разі їх відсутності- вільно обрані працівниками представники, представляють інтереси працівників в органах управління Центру відповідно до законодавства.

Центр зобов’язаний створювати умови, які б забезпечували участь працівників в його управлінні.

9.2. Трудовий колектив Центру складається з усіх громадян, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Закладом.

9.3. До складу органів, через які трудовий колектив реалізує своє право на участь в управлінні Центром, не може обиратися головний лікар Центру. Повноваження цих органів визначаються законодавством.

9.4. Виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією Центру регулюються колективним договором.

9.5. Право укладання колективного договору від імені уповноваженого органу управління надається головному лікарю Центру, а від імені трудового колективу — уповноваженому ним органу.

Сторони колективного договору звітують на загальних зборах колективу не менш ніж один раз на рік.

9.6. Питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування працівників Центру та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом відповідно до законодавства, цього Статуту та колективного договору.

9.7. Джерелом коштів на оплату праці працівників Центру є кошти обласного (місцевого) бюджету.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижчою від встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення головного лікаря Центру визначаються контрактом, укладеним із уповноваженим органом управління.

9.8. Оплата праці працівників Центру здійснюється у першочерговому порядку. Усі інші платежі здійснюються Центром після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

9.9. Працівники Центру провадять свою діяльність відповідно до Статуту, колективного договору та посадових інструкцій згідно з законодавством.

10. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

10.1. Припинення діяльності Центру здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням Уповноваженого органу управління, а у випадках, передбачених законом України, — за рішенням суду.

10.2. У разі реорганізації Центру вся сукупність його прав та обов’язків переходить до його правонаступників.

10.3. Ліквідація Центру здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється уповноваженим органом управління або за рішенням суду.

10.4. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для пред’явлення вимог кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня публікації рішення про ліквідацію, визначаються органом, який прийняв рішення про ліквідацію Центру.

10.5. Ліквідаційна комісія розміщує у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє особисто в письмовій формі у визначені законодавством строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає усіх необхідних заходів зі стягнення дебіторської заборгованості Центру та виявлення кредиторів з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію Центру.

10.6. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління Центру. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Центру і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його уповноваженому органу управління або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені в установленому законодавством порядку.

Ліквідаційна комісія виступає в суді від імені Центру, що ліквідується.

10.7. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до законодавства.

10.8. Працівникам Центру, які звільняються у зв’язку з його реорганізацією чи ліквідацією, гарантується дотримання їх прав та інтересів відповідно до законодавства про працю.

10.9. Центр є таким, що припинився, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В.о.директора Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення А.В. Терещенко

Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
від 15.08.2011 р. № 514

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Перинатальний центр у складі закладу охорони здоров’я

1. Загальні положення

1.1. Перинатальний центр (далі — ПЦ) є структурним підрозділом закладу охорони здоров’я, в якому передбачається надання високоспеціалізованої медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах переважно найбільш важкому контингенту вагітних, роділь, породіль, новонароджених дітей, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду на основі використання новітніх технологій з доведеною ефективністю.

1.2. ПЦ створюється у складі закладу охорони здоров’я республіканського, обласного або міського рівня, який організовується в АР Крим, кожному обласному центрі, містах Києві та Севастополі.

Ліжкова потужність ПЦ та адміністративна територія, що ним обслуговується, визначається головним лікарем закладу охорони здоров’я, якому підпорядковується ПЦ.

2. Основні завдання ПЦ

2.1. Основним завданням ПЦ є реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я жінок та дітей, що передбачає проведення на території обслуговування Центру заходів, спрямованих на забезпечення:

• • вагітних, роділь, породіль та новонароджених доступною, своєчасною та якісною спеціалізованою медичною допомогою;
• • керованості та безперервності, доступності, своєчасності та якості медичної допомоги;
• • наступності лікувально-діагностичного процесу;
• • координації роботи на території обслуговування з питань репродуктивного здоров’я населення.

Відповідно до завдань основними функціями ПЦ є:

• • Здійснення преконцепційного обстеження та, у разі необхідності, лікування подружніх пар з метою підготовки їх до подальшої вагітності, прогнозування, своєчасного визначення та попередження можливих акушерських і перинатальних ускладнень.
• • Організація медико-генетичного обстеження подружніх пар та моніторинг вагітних із підвищеним ризиком спадкових захворювань, хромосомних аномалій та вроджених вад розвитку плода та новонародженого.
• • Забезпечення застосування сучасних методів пренатальної діагностики та оцінки стану плода (неінвазивних та інвазивних) з подальшою інтерпретацією отриманих результатів.
• • Виконання повного об’єму гінекологічних діагностичних та оперативних втручань (малоінвазивних, органо-зберігаючих та реконструктивно-пластичних) з метою відновлення репродуктивної функції жінок, що бажають мати дитину.
• • Використання повного обсягу допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування неплідності у жінок та подружніх пар, що мають бажання мати власну дитину з можливістю подальшого спостереження за такими вагітними, перинатальною охороною плодів та неонатальним доглядом за новонародженими.
• • Спостереження, перинатальне супроводження та розродження вагітних із високим ступенем акушерського та перинатального ризику, не виношуванням, багатопліддям, аутоімунними розладами, важкими формами супутньої патології (зокрема, екстрагенітальними захворюваннями).
• • Використання високотехнологічних методів лікування акушерської, перинатальної та неонатальної патології (малоінвазивна хірургія в акушерстві та неонатології, фетальна хірургія, іммунокоррекція, екстракорпоральні методи гемокорекції та детоксикації та ін.).
• • Попередження передчасних пологів та надання повного обсягу кваліфікованої медичної допомоги передчасно народженим немовлятам або новонародженим із важкими формами перинатальної патології незалежно від терміну гестації.
• • Своєчасна діагностика, виявлення та лікування усіх форм неонатальної патології, обстеження та моніторинг новонароджених від матерів із обтяженим репродуктивним та спадковим анамнезом, ускладненим перебігом гестації, високим ступенем перинатального ризику, застосуванням ДРТ.
• • Забезпечення організації кваліфікованої невідкладної хірургічної допомоги новонародженим із вродженими вадами розвитку.
• • Пролонгована реабілітація новонароджених з малою та надзвичайно малою вагою під час народження, вродженими вадами розвитку, перинатальними ураженнями середнього та важкого ступеню.
• • Катамнестичне спостереження та розробка індивідуальних програм реабілітації дітей, що народжені передчасно, а також з патологією, терміном до 2-х років (за показаннями).

2. Консультативна та організаційно-методична робота:

• • Надання кваліфікованими фахівцями (гінекологом, терапевтом, андрологом, медичним генетиком, сексопатологом, эндокринологом, психологом, тощо) консультативної допомоги жінкам та подружнім парам, що бажають мати дітей.
• • Вирішення питання, щодо тактики обстеження та лікування не виношування вагітності, обрання методу запліднення у подружніх пар із неплідністю та неефективним лікуванням на попередніх етапах надання спеціалізованої медичної допомоги.
• • Вирішення питання щодо можливості запліднення, виношування вагітності та розродження у жінок із важкими формами спадкової та/або екстрагенітальної патології.
• • Вирішення питання щодо доцільності та термінів переривання вагітності у жінок із важкими формами соматичної та/або спадкової патології, обтяженим медико-соціальним анамнезом, діагностованими вродженими вадами розвитку плода.
• • Виробка тактики ведення вагітності та пологів у жінок із високим ступенем акушерського та перинатального ризику.
• • Консультативна допомога (як безпосередньо, так і в інтерактивному режимі) закладів охорони здоров’я нижчих рівнів та/або скерування пацієнток для обстеження та лікування в спеціалізовані заклади.
• • Психологічний супровід та підтримка вагітних із обтяженим репродуктивним анамнезом (безплідність, не виношування, перинатальні втрати під час попередніх вагітностей, вроджені вади розвитку дітей, пологові травми, застосування ДРТ) та перинатальними ускладненнями на тлі даної вагітності (багатопліддя, ЗВУР, аутоімунні порушення, внутрішньоутробне інфікування та ін.), а також психологічна допомога породіллям із важкими формами патології новонароджених.
• • Консультативний огляд новонароджених із вродженими вадами розвитку та іншими формами неонатальної патології з метою визначення ступеню ураження та встановлення доцільності скерування їх на більш високий рівень спеціалізованої медичної допомоги.
• • Забезпечення етапності в здійсненні неонатального догляду та тривалої реабілітації дітей, народжених передчасно, а також із різними формами перинатальної патології, внутрішньоутробним інфікуванням та пологовими травмами.
• • Пропаганда здорового способу життя, позитивного ставлення до вагітності, природного перебігу пологів, раннього прикладання до грудей і грудного вигодовування, а також відношення до ще не народженої дитини, як до особистості, що має певні права.
• • Підготовка пропозицій через головного лікаря до територіальних органів охорони здоров’я щодо регіональної програми ПЦ та регламенту взаємодії з іншими структурними підрозділами закладу охорони здоров’я, які надають медичну допомогу населенню.
• • Впровадження системи контролю за якістю надання допомоги матерям та новонародженим з використанням телекомунікаційної інформаційно-аналітичної системи.
• • Адаптація і впровадження існуючих стандартів надання медичної допомоги МОЗ України жінкам та новонародженим у ПЦ та закладах охорони здоров’я адміністративно-територіальної одиниці.
• • Забезпечення організації та проведення перинатальної диспансеризації — заходів, спрямованих на антенатальну охорону плода, профілактику перинатальних та інтранатальних ушкоджень, організацію комплексності, етапності у роботі лікувальних закладів різних профілів та рівнів акредитації з виявлення та обліку патологічних станів у вагітної жінки та плода, випадків, що потребують медичного втручання у плода, програмованого розродження і подальшого адекватного лікування новонародженого у постнатальному періоді.
• • Забезпечення організації системи безперервного навчання регіональних семінарів та занять з актуальних питань перинатології з фахівцями ПЦ та працівниками закладів охорони здоров’я, причетних до надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та немовлятам, з метою надання їм всебічної інформаційної підтримки та реалізації концепції постійно-діючого професійного навчання лікарів.
• • Складання електронного списку вагітних з метою їх своєчасної диспансеризації та забезпечення медичного спостереження на рівні відповідно до стану здоров’я та ризиків вагітних.
• • Забезпечення роботи цілодобової акушерської бригади швидкої допомоги в межах територіальної одиниці.
• • Забезпечення організації системи загрозометричного контролю за ускладненими випадками вагітності та пологів, надання допомоги жінкам та новонародженим в закладах охорони здоров’я регіону, консультування їх в телефонному, телемедичному та, за необхідності, за направленням відповідних спеціалістів.
• • Забезпечення організації перинатального транспортування «in uterus» та оптимізація транспортування новонароджених в спеціалізовані ЛПЗ.
• • Забезпечення організації роботи за принципом взаємодії з органами охорони здоров’я всіх рівнів, науково-дослідними установами та вищими медичними закладами освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, з професійними асоціаціями, благодійними та громадськими організаціями.

4. Наукова робота:

• • Здійснення у співпраці з кафедрами (акушерства та гінекології, перинатології, репродуктології, неонатології, педіатрії, медичної генетики, дитячої анестезіології, дитячої хірургії, медичної психології та ін.) вищих медичних навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, фаховими відділами НДУ МОЗ та НАМН України наукового пошуку з метою оптимізації преконцепційної та пренатальної діагностики вроджених вад розвитку, прогнозування та своєчасного лікування акушерсько-гінекологічних, перинатальних та неонатальних ускладнень.
• • Налагодження та підтримка міжнародної наукової співпраці (стажування, спільні дослідницькі проекти, науково-практичні конференції, зокрема — інтерактивні) з провідними університетськими клініками та перинатальними центрами інших країн з метою наближення наявних клінічних підходів та лікувально-діагностичних можливостей в Україні до сучасних світових стандартів.
• • Започаткування моніторингу та створення електронних баз даних щодо реєстрації та всебічного аналізу складних вад розвитку, важких форм перинатальної патології, повторних репродуктивних невдач, аутоімунних розладів у вагітних, плодів та немовлят, а також новонароджених, що народились від багатоплідних вагітностей та вагітностей внаслідок застосування ДРТ.
• • Апробація та поширення нових сучасних методик діагностики та лікування акушерсько-гінекологічної, перинатальної та неонатальної патології, що дасть можливість суттєво знизити захворюваність та смертність антенатальну, немовлят, так і їх матерів.

4. Права та обов’язки ПЦ

4.1. ПЦ має право вносити пропозиції головному лікарю закладу охорони здоров’я щодо подальшого розвитку ПЦ;

4.2. Звертатися у порядку, передбаченому законодавством, через головного лікаря закладу охорони здоров’я до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, для отримання інформації та матеріалів, необхідних для виконання покладених на ПЦ завдань;

4.3. Співпрацювати з іншими центрами та лікувально-профілактичними закладами, науковими установами.

4.4. Надавати консультативну допомогу з питань, що входять до його компетенції, спеціалістам інших закладів охорони здоров’я за їх запитом.

4.5. Створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;

5. Відповідальність ПЦ

5.1. ПЦ несе відповідальність за:

• • виконання покладених на нього завдань і функцій;
• • дотримання вимог чинного законодавства та внутрішніх організаційно-нормативних документів при здійсненні завдань та функцій, покладених на ПЦ;
• • достовірність відомостей та інформації, що належить до компетенції ПЦ;
• • достовірність та своєчасність подання статистичної та іншої звітності.

6. Керівництво ПЦ

6.1. Загальне керівництво ПЦ здійснює керівник, який призначається та звільняється наказом головного лікаря ЛПЗ за погодженням з органом охорони здоров’я.

• • несе персональну відповідальність за виконання покладених на ПЦ завдань і функцій;
• • вносить пропозиції головному лікарю з питання діяльності ПЦ у межах та у визначеному законодавством порядку;
• • вносить пропозиції до організаційної структури ПЦ, граничної чисельності працівників, штатного розпису;
• • погоджує положення про структурні підрозділи ПЦ за поданням керівників цих підрозділів;
• • подає головному лікарю закладу охорони здоров’я подання на призначення на посади та звільнення співробітників ПЦ;
• • подає головному лікарю ЛПЗ подання на преміювання, винагороди, надбавки і доплати на передбачених колективним договором та законодавством умовах;
• • вирішує інші питання діяльності ПЦ у відповідності із законодавством.

6.3. Керівник ПЦ є офіційним представником ЛПЗ, діє в межах своїх повноважень та представляє інтереси ПЦ за дорученням головного лікаря ЛПЗ в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, установах та організаціях, а також у взаємовідносинах з організаціями та фізичними особами, у тому числі іноземними, відповідно до наданих їм повноважень.

6.4. Штатний розпис ПЦ, функціональна взаємодія між ПЦ і підрозділами ЛПЗ визначаються головним лікарем ЛПЗ залежно від конкретних умов і потреб забезпечення діяльності ПЦ.

Структура ПЦ в складі закладу охорони здоров’я:

7.1 консультативно-поліклінічне відділення:

• • реєстратура;
• • денний стаціонар з ліжками для обстеження (на 3-4 ліжка);
• • кабінет по лікуванню безпліддя;
• • кабінет планування сім’ї (при можливості центр планування сім’ї);
• • кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;
• • кабінет лікаря-генетика (при можливості генетичний центр);
• • кабінети лікарів-педіатрів;
• • кабінет катамнестичного спостереження за недоношеними новонародженими;
• • кабінети психолога;
• • кабінети лікарів-консультантів з педіатричних спеціальностей (за необхідністю: невролог дитячий, офтальмолог дитячий та інші);
• • процедурний кабінет.

Консультативні прийоми лікарів суміжних спеціальностей передбачені лікарями закладу охорони здоров’я, до складу якого входить ПЦ.

7.2. Стаціонарні відділення:

7.2.1 акушерський блок:

• • Приймальне відділення;
• • Відділення медицини плода та патології раннього терміну вагітності;
• • Відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології (з ліжками для невиношування вагітності)
• • пологове відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами і операційними;
• • відділення сумісного перебування матері та дитини
• • відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії;

7.2.2. гінекологічний блок (залежно від розташування може входити як до складу ПЦ, так і перебувати у підпорядкуванні ЛПЗ):

• • приймальне відділення (в разі перебування з акушерським блоком в одній будівлі)
• • відділення гінекології з малоінвазивними технологіями;
• • палати інтенсивної терапії;

7.2.3. неонатологічний та педіатричний блок:

• • відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених;
• • відділення другого етапу виходжування недоношених дітей;
• • Відділення постнатального догляду та пролонгованої реабілітації (за потребою).

7.3. лабораторно-діагностичний блок:

– клініко-біохімічна лабораторія, включаючи ургентну службу;

– кабінети пренатальної діагностики (УЗД, кардіографія);

7.4. адміністративно-господарський блок:

2. Такі відділення, які відділення трансфузіології, дистанційний консультативно-діагностичний центр з телемедичними технологіями, лабораторний та діагностичний блоки, адміністративно-господарський блок та інші, входять до складу закладу охорони здоров’я.

В.о.директора Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення А.В. Терещенко

Розпочався Український тиждень імунізації

Щеплення — це єдиний надійний захист від небезпечних хвороб: туберкульозу, гепатиту, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції.

В Україні є достатньо вакцин проти всіх 10 захворювань за Календарем щеплень, а колективного імунітету (коли вакциновані 95-97% населення) — немає проти жодного.

Тізер до вітального фільма

14.02.2019 згідно Розпорядження голови Запорізької обласної ради від 05.02.2019 №33-н на засіданні колегії Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації «Виконання завдань Уряду в сфері охорони здоров’я Запорізької області в 2018 році» колектив комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради нагороджений Почесною грамотою за підсумками роботи галузі охорони здоровья Запорізької області у 2018 році.

Дуже приємно отримувати такі гарні фото від наших маленьких пацієнтів! Це
одна з перших трієнь – дівчата, народжені у Запорізькому перинатальному
центрі в терміні вагітності 29 тижнів. Найменьшенька була вагою 690грамів.
Пишаємося нашими дітками.
Ростіть здоровими та щасливими!

17 листопада в світі відзначається Міжнародний день недоношених дітей (World Prematurity Day)
З цього приводу у КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР пройшло привітання батьків, які народили передчасно. В святкуванні приймали участь матусі та татусі 21 передчасно народженої дитинки. Найменший «поспішайко» на сьогоднішній день важить 1030 грам та народжений на 27 тижні вагітності.
Також вітаємо з випискою додому наших передчасно народжених двійняток, сьогодні вони мають подвійне свято!
Колектив перинатального центру пишається дітками, які народилися у наших стінах та від щирого серця бажає міцного здоров’я, невичерпної енергії та досягнень! Нехай доля буде прихильною до Вас, даруючи радість життя, незрадливу удачу, вірних та надійних друзів!
Ми завжди раді Вам!

На базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради компанія «Фармак» 04.10. – 05.10.2018 року проводить тренінг для лікарів Запорізької області з питань надання медичної допомоги при акушерських кровотечах. Тренінги складаються з двох занять: теоретичних та практичних. В перший день заняття проходили для співробітників перинатального центру на тему «Акушерський травматизм та кровотечі», практичні заняття медичний персонал відпрацьовував на тренажері.

2-й день тренінгу, що організовує фармацевтична компанія «Фармак» на базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради проходить за темою «Акушерські кровотечі».

Всесвітній тиждень грудного вигодовування проводиться щорічно з 1 по 7 серпня за і

ніціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Приводом для його запровадження стало прийняття у серпні 1990 року Інночетійської декларації ВООЗ і ЮНІСЕФ, спрямованої на охорону, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Прихильники і захисники грудного вигодовування в цей тиждень проводять різні заходи для того, щоб привернути увагу молодих мам і тих, хто планує ними стати, як це важливо для здоров’я малюка та мами!

КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР, як заклад, що має статус «Лікарня, доброзичлива до дитини», теж активно приймає участь та організував низьку заходів:

1. Проведено семінари за темами: «Як забезпечити успішне грудне вигодовування», «Перші кроки для успішного грудного вигодовування», «Дієта годуючої мами – розвінчуємо міфи і пристосовуємося до реальності», «Правила та техніка кормління груддю», «Грудне вигодовування — основа здоров’я майбутнього покоління».

1. Продовжено розповсюдження інформаційно-просвітницьких та методичних матеріалів з Розширеної Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ «лікарня, доброзичлива до дитини».

Для детальнішой інформації — копіюйте адресу —

17 листопада у світі відмічається Міжнародний день недоношених дітей (World Prematurily Day)

У 2009 році за ініціативи Європейського фонду турботи про новонароджених пацієнтів (EFCNI) 17 листопада був призначений як Міжнародний день недоношеної дитини (Premature Awareness Day).

Вперше святкування Міжнародного дня недоношених дітей відбулося у 2009 році – у цей день у Відні на площі Святого Михайла професори університетської клініки Арнольд Поллак і Ангеліка Бергер запустили в небо одночасно 500 білих кульок – згідно числа недоношених дітей, які народилися у Відні протягом року. У 2010 році цей день був широко відсвяткований вже у 12 європейських країнах.

Щорічно на планеті близько 15 мільйонів дітей народжуються недоношеними, іншими словами, це кожна 10-та дитина із тих, що народилися.
Досягнення у виходжуванні недоношених важливі не тільки самі по собі, вони сприяють розвитку медичної науки в цілому, покращуючи результати лікування доношених новонароджених, дітей раннього віку та дорослих

Виходжування недоношених – дуже дорогий процес. Серйозні затрати необхідні на складне обладнання (інкубатори, респіратори, монітори тощо), яке дозволяє не тільки створювати для дитини умови, наближені до внутрішньоутробних, але й виконувати частину ще не сформованих фунгкцій організму: допомагати дитині дихати, отримувати харчування. Після виписки мами з дітьми продовжують спостерігатися в умовах катамнестичного кабінету Перинатального центру.

Ще хочеться відмітити, що величезна кількість видатних людей народилися недоношеними і досягли неймовірних успіхів, не зважаючи на їх складний життєвий старт. Серед них Наполеон, Ісаак Ньютон і Альберт Ейнштейт, багато відомих акторів та музикантів, наприклад, легенда соул-музики Стіві Уандер, якому сліпота, пов’язана із ретинопатією недоношених не завадила здобути всесвітню відомість.

У нашему Перинатальному центрі за весь термін існування народилось 1880 недоношенних немовлят, з которих 143 дитини з масою тіла до 1000г.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Головний лікар
КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР
_______________ О.Д. Кирилюк
«27» грудня 2013р.

Політика сприяння та підтримки грудного вигодовування
у КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР
1. КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР має план дій (політику) щодо підтримки грудного вигодовування і проводить регулярне інформування всіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів та членів їх родини.
2. Медичний персонал систематично проходить навчання щодо впровадження Політики підтримки грудного вигодовування за 18-годинною програмою, що передбачає 3 години клінічної практики.
3. Впроваджуємо в практику сучасні методи підготовки сім`ї до народження дитини. Проводимо інформування та навчання вагітних, матерів та членів їх родин щодо переваг та методів грудного вигодовування.
4. Допомагаємо матерям успішно розпочати раннє грудне вигодовування.
5. Навчаємо вагітних, матерів та членів їх родини як годувати грудьми та як зберегти лактацію в складних ситуаціях, у тому числі якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей.
6. Наш заклад підтримує виключно грудне вигодовування до шестимісячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та соціальними показниками, і продовження грудного вигодовування до 1 року та більше із своєчасним введенням пригодовування.
7. У КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР забезпечене цілодобове спільне перебування матерів з дітьми та участь матерів і членів родини у здійсненні догляду за дитиною.
8. Медичний персонал перинатального центру заохочує матерів до грудного вигодовування за вимогою дитини за відсутності медичних протипоказань.
9. У перинатальному центрі відмовились від використання у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, сосок, пустушок та інших засобів, які імітують материнські груди.
10. Створені групи підтримки грудного вигодовування до яких спрямовують матерів.
11. Ми дотримуємось Міжнародного зведення правил збуту замінників грудного молока.
12. Забезпечена практика сімейних пологів (підготовка партнерів і допомога жінці під час пологів). Вільне відвідування породіллі і дитини у всіх відділеннях перинатального центру.

12 ПРИНЦИПІВ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ
1. Наявність в письмовій формі політики підтримки грудного вигодовування і регулярне доведення його положень до відома усіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів та членів їх родин.

2. Систематичне навчання медичного персоналу щодо впровадження політики (плану дій) підтримки грудного вигодовування.

3. Впровадження в практику сучасних методів підготовки сім’ї до народження дитини.

4. Допомога матерям успішно розпочати раннє грудне вигодовування.

5. Навчання вагітних, матерів та членів їх родин годуванню грудьми та збереженню лактації у складних ситуаціях, в тому числі, якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей.

6. Підтримка грудного вигодовування до шестимісячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та соціальними показниками, і продовження грудного вигодовування до 1 року і більше із своєчасним введенням пригодовування.

7. Забезпечення цілодобового спільного перебування матері з дітьми та участі матері (членів родини) у здійсненні догляду за дитиною.

8. Заохочення матерів до грудного вигодовування за вимогою дитини .

9. Відмова від використання у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні сосок, пустушок чи інших середників, які імітують материнські груди.

10. Створення груп підтримки грудного вигодовування і направлення до них матерів.

11. Дотримання міжнародного зведення правил збуту замінників грудного молока.

12. Практика сімейних пологів (підготовка партнерів і допомога жінці під час пологів). Вільне відвідування породіллі (матері) і дитини у відділенні спільного перебування.
Грудне молоко – це їжа, яку в нормі повинна отримувати новонароджена дитина та дитина перших років життя. Воно натуральне, безпечне для дитини, завжди саме тієї температури, яка потрібна

Молоко матері — найкраща їжа для немовляти. Воно ідеально пристосоване до всіх особливостей травлення і обміну речовин новонародженої дитини. Білковий, жировий, вуглеводний компоненти жіночого молока, вітаміни, мінеральні речовини — індивідуальні для кожної дитини, а деякі речовини, що входять до складу молока, є незамінними для фізіологічного росту і розвитку немовляти.

Склад грудного молока

До складу грудного молока входить більше 100 біологічно активних компонентів. Властивості молока і його кількість змінюються під час всього періоду лактації. Можна сказати, що молоко підлаштовується під потреби малюка і завжди володіє тими властивостями, які дитині є найбільш необхідними. Ви можете бути спокійні – ваша дитина отримує все, що йому потрібно.

Перші 3 – 4 доби грудні залози виробляють молозиво, з 4 -5 дня з’являється так зване перехідне молоко, а з 2-3 тижні малюк отримує вже зріле молоко.

Молозиво – це клейка густа рідина жовтуватого кольору. У ньому міститься багато білків, солей, вітамінів (наприклад, А, С, Е, К), лейкоцитів, імуноглобулінів. Лактози і жирів у молозиві менше, ніж в перехідному і зрілому молоці. Однак, жирові клітини молозива більш калорійні. Його склад дуже близький до складу білків сироватки крові дитини, а це означає, що воно легше всмоктується і краще засвоюється організмом. На сьогоднішній день немає таких дитячих сумішей, які за своїм складом відповідали б молозиву. Для того, щоб імунітет вашої дитини був сильнішим, з перших днів прикладайте дитину до грудей.

Перехідне молоко — в складі перехідного молока жиру набагато більше, ніж в молозиві. Також у ньому значно більше вуглеводів, а кількість білка зменшується.

Зріле молоко має в своєму складі найменше білка (у порівнянні з молозивом і перехідним молоком), але його цілком достатньо для того, щоб дитина повноцінно розвивалася.

Також в грудному молоці є гормони і речовини, які допомагають боротися з інфекціями. Грудне молоко також містить багато гормонів і факторів росту, які регулюють фізичний розвиток і ріст дитини. Тироксин, кортизол, холецистокінін, інсуліноподібний фактор росту та багато інших речовин сприяють гармонійному розвитку імунної, ендокринної та центральної нервової систем.

Переваги грудного вигодовування

Годування груддю — одне із самих природних і корисних занять для мами і її малюка. Ніщо так не впливає на майбутнє здоров’я новонародженого, як годування грудним молоком.

Грудне молоко- єдине повноцінне природне харчування для немовлят. Не менш важливо й те, що грудне вигодовування сприяє виникненню виключно тісного зв’язку між матір’ю та дитиною, яку може створити тільки мати.

Переваги грудного молока:

1. Харчова цінність — молоко матері пристосоване до всіх особливостей травлення й обміну речовин кожного новонародженого. Білковий, жировий, вуглеводний компоненти жіночого молока, вітаміни, мінеральні речовини — індивідуально відповідають потребам дитини.
2. Захисна роль жіночого молока — профілактика харчової алергії; забезпечення протиінфекційних факторів і формування у немовляти власної повноцінної системи імунітету.
3. Регуляторна роль жіночого молока пов’язується з наявністю в ньому різних гормонів, ферментів, ростових факторів, які сприяють дозріванню травного тракту дитини, запобігають перевантаженню гіпоталамо-гіпофізної системи новонародженого.
4. Природне вигодовування відіграє важливу роль у процесах розвитку психоемоційних відносин між матір’ю і дитиною. Помічено, що під час годування грудьми між матір’ю і дитиною встановлюється особлива близькість, яка зберігається на довгі роки — на все життя. Новонароджена дитина має чути мову матері, її голос.

Діти, яких мама вигодовувала грудьми, значно менше хворіють на алергічні захворювання, хвороби органів дихання, захворювання шлунково-кишкового тракту, панкреатит, холецистит, інфекційні кишкові захворювання, цукровий діабет, атопічний дерматит, пневмонії, бронхіальну астму.

Грудне молоко — екологічно чисте, завжди потрібної температури, свіже, ніколи не псується, нормалізує стілець, легко перетравлюється, добре засвоюється.

Годуючи дитину грудьми, жінка відчуває ні з чим незрівняне щастя материнства. Впродовж перших двох-трьох днів після пологів виділяється молозиво, потім — перехідне молоко, а з другого тижня — зріле молоко. Склад грудного молока може змінюватися протягом доби, і навіть в процесі одного і того ж вигодовування: перші порції молока містять багато білків та мінеральних речовин, останні порції — більше жирів.

Переваги грудного вигодовування для дитини

• Грудне молоко містить усе, що необхідно Вашому маляті: білки, жири, лактозу, вітаміни, залізо, мінерали, воду і ферменти, — причому саме в тих кількостях, які необхідні для оптимального росту і розвитку.
• Діти, вигодувані грудним молоком, більш здорові. У грудному молоці містяться речовини, які запобігають розвитку в кишечнику патогенних бактерій, що викликають шлунково-кишкові захворювання і діарею.
• Діти, які одержували грудне молоко, не так часто страждають від вушних і респіраторних інфекцій; крім того, у них знижується вірогідність розвитку алергії, раку, дитячого діабету та ожиріння.
• Діти, вигодувані грудьми, у меншій мірі схильні до ризику виникнення синдрому раптової смертності немовлят .
• Грудне вигодовування знижує ризик розвитку некротизуючого ентероколіту (НЕК).
• Грудне молоко стерильне, не заражене бактеріями і має протимікробні властивості.
• Грудне молоко маєоптимальнутемпературу і не потребує ніякої підготовки. Воно завжди доступнедлявашої дитини.
• Діти, що знаходилися на грудному вигодовуванні, протягом усього життя менш схильні до діабету, серцево-судинних захворювань, екземи, астмита інших розладів алергічного характеру.
• Грудне вигодовування стимулює розвиток мозку. Дослідження показали, що у дітей, що харчувалися материнським молоком, краще розвинені візуальна пам’ять і зір.
• Грудне вигодовування — це більше ніж просто харчування. Воно зміцнює емоційнийвзаємозв’язок між дитиною і матір’ю, дарує любов і тепло, створює відчуття близькості.

Переваги грудного вигодовування для матері:

• Грудне вигодовування зменшує післяпологовікровотечіі знижує ризик розвитку анемії.
• Годування грудьми допомагає матері відновити свою фігуру.
• Грудне вигодовування дозволяє відстрочити наступ нової вагітності.
• Грудне вигодовування забезпечує захист від раку грудей, раку яєчників і остеопорозу.
• У матерів, які годують груддю, часто підвищується самооцінка. Крім того, вони краще розуміють своїх дітей.
• Грудне молоко завжди доступнеі дозволяє економити сили, час і гроші.
• Грудне вигодовування сприяє встановленню міцного духовного зв’язку між матір’ю і дитиною, що залишається на все життя.

Перше прикладання малюка до грудей потрібно проводити ще в пологовому залі. Новонароджена дитина зразу ж після народження голенькою вкладається на живіт мами, обсушується підігрітою пелюшкою, там же їй вдягають шапочку і шкарпетки для запобігання втрати тепла. Матір і дитину разом вкривають підігрітою сухою пелюшкою і ковдрою. В контакті шкіра до шкіра в пологовій залі вони мають провести 2 години, для дотримання вимог теплового ланцюжка.

Тепловий ланцюжок — це комплекс заходів, які впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонароджених. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок та ставить новонароджену дитину під загрозу переохолодження. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми).

Тепловий ланцюжок

Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25 о С–28 о С.

Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.

Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками.

Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накрити чистою сухою, попередньо підігрітою пелюшкою.

3.Контакт “шкіра –до –шкіри”

Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою, попередньо підігрітою, пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин.

З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка перше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через 30 хвилин після народження в аксілярній ділянці електронним термометром.

Грудне вигодовування треба починати як можна раніше, протягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не треба примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак.

Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаляються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома.

Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільного перебування.

Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи.

У зв’язку з цим, дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.

За умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції.

Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення, (палату) медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку та контроль температури тіла для запобігання виникнення гіпотермії. В палату спільного перебування новонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю.

При народженні дитини шляхом кесарського розтину, новонароджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.

Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах.

Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка.

Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.

Огляд, обробку та зважування дитини необхідно на цей час відкласти.

Через 20-60 хв. після пологів більшість новонароджених спроможні знайти і захопити сосок без допомоги.

Якщо раннє прикладання не відбулося, і перше годування відклалося на деякий час, лактація у цьому випадку також може бути успішною і тривалою. Мати, яка не може прикладати дитину до грудей, повинна регулярно зціджувати молозиво. Навіть якщо після пологів молочні залози видаються порожніми, потрібно зцідити краплі молозива, повторюючи цю процедуру регулярно. Молозиво треба віддавати дитині, якщо вона може отримувати їжу через рот. Кількість молока обов’язково збільшиться і буде достатньою для годування дитини.

Часте, активне годування дитини за її вимогою можливо здійснити лише тоді, коли дитина відразу після пологів знаходиться поруч з матір`ю в одній палаті. При такому режимі матір має можливість годувати свою дитину виключно грудним молоком, не використовуючи догодовування сумішами або допоюванням водою чи глюкозою. Це є важливим і для здоров’я дитини, і для становлення лактації у матері. Частота прикладання дитини до грудей у таких випадках може бути і 10-12 разів на добу. Особливо важливі в підтримці лактації нічні прикладання до грудей. Не треба штучно обмежувати тривалість годувань. Дитина сама відпустить груди, коли наїсться. Кожна мама має право вимагати, щоб її дитину не догодовували з пляшечки.

Спільне перебування матері і дитини є профілактикою розвитку інфекції у дитини і матері, а також загрубіння молочних залоз, застоїв молока, закупорювання молочних протоків і запалення грудних залоз (маститу).

Рекомендації з успішного грудного вигодовування

Щоб годування було приємним і легким, треба зайняти зручне положення, мати має бути розслабленою і добре бачити обличчя дитини. Миття грудей перед кожним годуванням не потрібне, бо це може призвести до пересушування сосків та утворення тріщин. Цілком достатньо щоденно приймати душ.

Тривале годування материнським молоком одна з найголовніших умов, яка забезпечує розвиток і здоров’я малюка не тільки протягом періоду грудного вигодовування, але й в наступні періоди життя.

Щоб забезпечити тривале і успішне грудне вигодовування, потрібно дотримуватись наступних правил:

• правильно прикладати дитину до грудей
• годувати дитину «за вимогою» вдень та вночі
• тривалість кожного годування визначається дитиною: маля саме відпускає груди, коли наїлося.

До віку 6 місяців дитині не потрібно нічого, окрім грудного молока (ніякої іншої їжи, води, чаїв, соків тощо). Грудне молоко повністю забезпечує потреби дитини першого піврічя життя в рідині та поживних речовинах.

Положення дитини біля грудей:

• тримайте дитину так, щоб її животик був притиснутий до верхньої частинивашого живота,нижня ручка дитини повинна обіймати грудну клітинуматері знизу;
• голівка дитини повинна лежати на ліктьовому згині руки матері: позиція немовляти змінюється за рахунок зміни положення руки;
• обличчядитини знаходиться навпротигрудіматері, носик —
  навпроти соска;
• голова і тулуб дитини повинні бути на одному рівні /немовля не може ефективно смоктати, якщо його голова зігнута чи
  викривлена, а ноги провисають/;
• притримуйте дитину за все тіло, а не тільки за плечі і голівку;
• стежте, щоб тіло дитини повністю лежало на подушці, столику, ліжку тощо, не примушуйте себе тримати дитину лише на руках.

Правильне прикладання до грудей: крок за кроком

1. Зручно розташуйтеся, розслабтеся. Виберіть зручне положення, лежачи або сидячи, щоб утримувати дитину близько до грудей протягом досить довгого часу. Існує безліч способів годування: сидячи, лежачи, навпочіпки.
2. Тримайте дитину так, щоб її голівка знаходилася навпроти вашихгрудей.Перевірте, чи зручно вашій дитині.
3. 3. Носик дитини під час годування повинен бути на одному рівні з соском.Не слід пальцями регулювати відстань між носиком дитини і грудьми. Притискаючи груди пальцями, ви порушуєте форму грудей, тим самим, ускладнюєте захоплення соска. При правильному розташуванні дитина дихає через краї носових отворів.
4. 4. Не тримайте і не рухайте груди. Ваші рухи завадять дитині вхопитися за груди. Дитина повинна повністю захопити груди, щоб дістатися місця локалізації молока. Якщо є необхідність у підтримці грудей, підтримуйтеїхзнизу.
5. 5. Якщо дитина сонна або неспокійна, зверніть її увагу на годування ніжними дотиками до щічки чи до ротика або торкайтеся до них соском. Видавіть крапельку молока на поверхню соска, це стимулюватиме подальший апетит дитини.
6. 6. Коли ви побачите, що рот дитини широко відкритий, язичок знаходиться глибоко у роті, вся ваша задача: проявити спритність, швиденько наблизити дитину до себе і дати їй шанс «вхопитися». Буде потрібен досвід кількох годувань, щоб навчитися, не все вдається відразу, з першої ж спроби.

Правильне прикладання до грудей складається з 3 етапів:

1. Мама повинна торкнутися соском губ дитини.

Можна при цьому зцідити краплю молочка, щоб малюк відчув запах

1. Терпляче дочекайтеся, коли крихітка широко відкриє рот і його ніс при цьому виявиться на рівні соска.

Піднесіть дитину до грудей. Не тягніть груди до дитини рукою!

1. Націльте нижню губу дитини до низу соска, щоб він захопив більшунижню частину ареоли, а його підборіддя доторкнулося до грудей.Нижня губка при цьому вивернетьсяназовні, підборіддя диини впирається в грудь.

Ознаки правильного прикладання:

• підборіддям і носиком немовля торкається до груді /диханню це не перешкоджає;
• ротик дитини широко розкритий;
• губи немовляти вивернуті ,особливо нижня;
• щічки дитини круглі або, ніби, розпливаються по материній груді;
• більша частина ареоли захоплена ротиком маляти, губки розміщені на 2,5-4 см вище від основи соска;
• дитина смокче повільно і чути, як вона ковтає молоко;
• видно, як рухаються жувальні м’язи дитини ,вони розміщені в
  ділянці нижньої щелепи ближче до вух, коли вона смокче грудь, та чути характерні звуки під час смоктання і ковтання молока;
• процес годування є безболісним для матері.

Ознаки неправильного прикладання:

• носик дитини розміщений не перед соском матері;підборіддя дитини не доторкається до материної груді;
• ротик маляти відкритий нешироко, губи втягнуті до середини;
• дитина захопила лише сосок, а більша частина ареоли — над її губами;
• щічки немовляти під час смоктання западають;
• дитина робить швидкі і короткі смоктальні рухи;
• під час смоктання немовля „прицмокує”;
• під час годування дитини мати відчуває біль або дискомфорт.

Наслідки неправильного прикладання:

• на сосках утворюються тріщини;
• мати відчуває біль підчас годування, що призводить до появи страху перед годуванням, а також до гальмування рефлексу виведення молока;
• недостатнє випорожнення молочної залози може призвести до застою молока — лактостазу;
• наслідком утворення тріщин і лактостазу може стати мастит;
• неефективне смоктання дитини призводить до зменшення секреції молока і розвитку,так званої, гіпогалактії у матері, а маля поводиться неспокійно біля грудей і погано набирає вагу.

Позиції при годуванні грудьми

Існує декілька поз годування грудьми.Можна годувати дитину сидячи, лежачи або стоячи. У будь-якому випадку, поза має бути зручною і не викликати напруження. У разі потреби, можете скористатися додатковими засобами (подушки, стільці), щоб спертися на них, або змінити позу. Незручне положення при годуванні може привести до болю в спині, розтягуванню м’язів шиї і плечей, а також до тріщин сосків.

Для годування в цій класичній позиції, малюк повинен лежати на боці, притиснутий до живота матері, голова знаходиться в лікті матері або на передпліччі. Тіло дитини розташовуйте так, щоб ротик малюка знаходився на одному рівні з соском. Використовуйте подушки, які допомагають підвести дитину до рівня соска, а також служать зручною опорою для рук, особливо в перші тижні годування. Підтримайте груди рукою, складеною півколом схожим на латинську букву U. Голова лежить на згині ліктя вашої руки. Рот малюка захоплює мінімум 1,5 см ареоли (навколососкового кружка).

Поза «Лежачи на боці»

Дуже зручна поза для годування, особливо вночі, а також в перші тижні після пологів для тих мам, хто переніс епізіотомію, коли декілька тижнів заживають шви і лікарі радять не сідати. І мама, і малюк лежать на боці, лицем один до одного. Голова мами повинна лежати на подушці, плечі- на поверхні ліжка. Мати під спину може покласти подушку для опори. Вона підтримує рукою малюка, аби він зберігав положення на боку, стежить за прикладанням. Крім підтримки рукою, можна використовувати валик.

Поза «З під руки» або «Футбольний м`яч»

Ця поза особливо зручна для матері, яка народила хірургічним шляхом (кесарів розтин), тому що дозволяє тримати дитину в стороні від шва. Більшість дітей охоче смокчуть груди в цьому положенні. Ця поза також може бути корисна матері з потужним приливом молока, оскільки дає малюкові можливість самому регулювати потік молока.

Для годування в позиції «з під руки» підтримуйте голову дитини долонею, а її тіло рукою (передпліччям) збоку від себе, схоже ніби ви тримаєте м`яч. Підтримуйте груди рукою .Дитина дивиться на вас. Її рот — на рівні соска. Ноги малюка знаходяться під вашою рукою.

Поза «Лежачи на подушці»

Це також «нічна» поза, хоча, звичайно, можна використовувати її і в інший час доби. Поза буде незамінна тоді, якщо дитина «облюбує» якусь одну грудь (таке буває), тоді годування з іншої груді без зміни положення малюка буде просто порятунком. Та й просто для різноманітності варто спробувати.

Поза «Перехресна колиска»

Ця поза підійде для першого часу, якщо жінка вперше годує малюка і тільки вчиться робити це правильно — в такій позиції зручно проконтролювати потрібне захоплення соска. Також ця поза зручна для годування ослаблених дітей і дітей з малою вагою.Однією рукою жінка підтримує тіло крихітки, другою — голівку. Щоб рука не затікала при тривалому годуванні, можна скористатися подушкою

Поза «Заколисування стоячи»

На жаль, саме заколисування — найпростіший спосіб, яким вдається приспати дитину, тому багато батьків до нього вдаються. Якщо мама при цьому буде годувати малюка, успіх гарантований.

Необхідно тільки правильно взяти крихітку — однією рукою підтримувати голівку на рівні грудей, а другу протягнути між ніжками. Прикласти дитину до грудей.

Краще, звичайно, не зловживати заколисуванням, тому що часто після цього, малюк відмовляється засинати в якому-небудь іншому положенні, а сил батьків на нічні «танці» надовго не вистачить.

Поза «Нависання»

Ця поза здається незручною, але вона незамінна для малюків, яким, з тих чи інших причин, поки важко смоктати молоко. Наприклад, після реанімації новонароджених, або якщо у мами ще не «розроблені» груди. З нависанням молоко відходить легше, дитині не треба докладати зусиль, щоб насититися.
Довго мама в такій позиції не витримає — нависання підходить тільки на перший час, щоб налагодити грудне вигодовування. Зверніть увагу, що малюк не повинен лежати на спині — його треба покласти злегка набік.

Поза «Валет»

Ця поза призначена для годування в тих екстрених випадках, якщо у мами утворилося ущільнення в верхній частці грудей. У позі валетом дитина підборіддям розминає проблемне місце, при цьому повністю висмоктує застояне молоко. Це набагато ефективніше, ніж розминання руками.

Варто зазначити, що такий метод ефективний при лактостазі. Головне — пристосуватися і покласти дитину підборіддям на тверде місце в грудях. Спинку малюкові потрібно зафіксувати за допомогою валика або подушки, щоб він лежав на боці.

Щоб мама могла годувати в такій позі довше, можна припустити руку між ніг у крихти, обійнявши його за попу, а під голову собі підкласти подушку.

Поза «Малюк сидить»

Коли малюк підростає, він може облюбувати саме цю позу. Сидячи, зручно годувати дитину за межами будинку, наприклад, на прогулянці

Поза «Сидячи в слінгу»

Якщо мама і малюк вже облюбували слінг і слінгоносіння не викликає питань, можна спробувати цю позу.

У позиції сидячи в слінгу найзручніше годувати, якщо дитина зав’язана не спереду, а збоку на стегні. Для годування потрібно просто трохи приспустити слінг, щоб рот малюка був на рівні соска. Мамі треба одягти спеціальний одяг для годування.

Як харчуватися відразу після пологів

Ідеальне харчування для матусі, яка годує грудьми- це збалансована і здорова іжа. Здоровий раціон складається з різних продуктів: овочів, фруктів,свіжих молочних продуктів, м`яса, риби тощо.

Не потрібно обмежувати себе в їжі різко і вживати занадто багато рідини. Перші 2-3 дні відбувається процес налагодження лактації. Якщо випивати більше 1 літра, можуть виникнути проблеми з надлишковими приливами молока, що загрожує неприємними хворобливими відчуттями. Рідину вживають по необхідності, коли є бажання.

Які продукти можна їсти мамі, після пологів:

• каші на воді: гречана каша, кукурудзяна каша, вівсяна каша (стежити за реакцією малюка), з рисовою кашею будьте обережні, вона зміцнює. Якщо малюк страждає запорами, рисову кашу виключити;
• м’ясо відварне, тушковане, запечене: яловичина, кролик, індичка;
• кисломолочні продукти: кефір в невеликих кількостях 500-700 г в день (стежимо за реакцієюмалюка, може бути метеоризм), сир не сильно жирний (стежимо за реакцією), ряжанка, закваска, йогурти без добавок;
• печені зелені яблука ;
• рослинні масла нерафіновані: оливкова, соняшникова, кукурудзяна (15 г на день);
• вершкове масло 25 г на день;
• овочевий суп ;
• нежирний бульйон;
• хліб, хлібобулочні вироби грубого помолу, можна з висівками;
• яйця (одне варене яйце раз на два дні, відстежуємо реакцію, іноді на білок може сипатималюка);
• макаронні вироби з твердих сортів пшениці;
• твердий сир (не солоний і не гострий);
• картопляне пюре, картопля запечена;
• риба відварна, запечена 1-2 рази на тиждень (нежирні сорти: судак, короп, тріска, хек, мінтай);
• рідини: негазована вода, зелений чай, чорний (слабкий), компот із сухофруктів, чаїз фенхелем, трав’яні;
• печиво “Марія”, галетне печиво (з 1 дня після пологів);
• сухарики, бублики;
• прянощі (кріп, петрушка, лавровий лист);
• варений буряк (стежити за реакцією). Буряк проносить, що полегшує випорожнення після пологів;
• тушковані овочі (кабачок, морква, буряк) – вводимо мамі в раціон на 2-3 місяць;

цукор і кондитерські вироби: обмежена кількість (зефір, мармелад з натуральними барвниками) – обережно

Не можна в перші місяці після пологів:

Гігієна післяпологового періоду

Після пологів жінка дуже вразлива для інфекцій, адже внутрішні статеві органи представляють, по суті, одну велику рану. Для того, щоб уникнути загрози різного роду ускладнень, породіллі дуже важливо дотримуватися правил гігієни.

Найпростішим і важливим принципом є часте миття рук, адже ви будете контактувати з малюком, який ще дуже вразливий для інфекції. Душ приймати бажано двічі на день — вранці і ввечері. Постільну білизну в післяпологовому періоді необхідно міняти не рідше, ніж через 5-7 днів.. Сорочка повинна бути бавовняною, міняти її необхідно щодня. Суворо індивідуальними повинні бути рушники для рук, молочних залоз та інтимної гігієни.

Досить поширена проблема післяпологового періоду — це тріщини сосків. Найчастіше тріщини виникають, якщо дитина бере груди неправильно, захоплюючи ротиком тільки сосок, без навколососкової ареоли. Буває й так, що тріщини з’являються просто через те, що шкіра сосків дуже м’яка і ніжна, особливо якщо жінка не готувала груди до годування під час вагітності, а дитина смокче груди дуже довго або надто сильно.

Дуже важливо відразу ж після пологів правильно дати дитині груди.

Важливо знати і про те, що на поверхні ареоли є залози, які виділяють жир, що дезінфікує і пом’якшує соски. Тому при митті грудей милом слід промивати тільки саму залозу, а соски мити теплою водою без використання мила, щоб не пересушити шкіру сосків, видаливши з неї природне змащення.

Прекрасною профілактикою тріщин сосків можуть служити все ті ж повітряні ванни, які допомагають природним чином висушити шкіру грудей і не допустити її перезволоження.

Якщо тріщини все ж утворилися, то область хворого соска можна змащувати рослинними оліями ,своїм молоком , рідким розчином вітаміну А. При цьому, краще не давати хворі груди дитині, в крайньому випадку використовувати спеціальні силіконові накладки на груди, які допоможуть уникнути нових травм сосків. Проте, користуватися такими накладками постійно не потрібно — все ж дитині набагато корисніше відчувати запах грудей мами, а не силікону.

Лактостаз у годуючої мами

Лактостаз — це неприємне захворювання молочних залоз годуючих матерів, викликане застоєм молока і утворенням внаслідок цього характерних ущільнень.

Причини лактостазу

• неправильне прикладання дитини до грудей,як правило, найпоширеніша причина появи лактостазу. Багато мам під час годування груддю не приділяють належної уваги положенню дитинибіля грудей, тому, як немовля охоплює ореолу соска і тому, як самі вони тримають груди під час годування. Сюди ж можна віднести великі перерви між годуваннями і затискання грудей при годуванні дитини;
• здавлювання молочних залоз під час сну,носіння тісного одягу, в тому числі і бюстгальтера, теж може призвести до утворення лактостазу;
• постійний стрес або велике фізичне навантаження також сприяють утворенню лактостазу.

Симптоми лактостазу

Першими симптомами, якими проявляється лактостаз у годуючої мами, є набряклість і почервоніння грудей, які супроводжуються її хворобливістю, появою ущільнень і підвищенням температури. Молоко з хворих грудей при цьому витікає в меншій кількості. Якщо не звернути на ці симптоми в ранній стадії, то лактостаз може перейти в мастит, при виникненні якого потрібно буде негайно звернутися до лікаря

Лікування лактостазу

При появі перших ознак лактостазу необхідно відразу ж прикласти до грудей дитину, він легко розсмокче груди, звільнить протоки і спустошить ту часточку грудей, в якій стався застій. Якщо немає можливості дати груди маляті або ж він просто відмовляється брати її, то доведеться зціджувати самостійно. При сильних хворобливих відчуттях бажано прийняти теплий душ або прикласти до грудей теплий компрес, це дозволить полегшити процедуру зціджування.

До хворої груді малюка потрібно прикладати частіше, ніж до здорової. У той же час, щоб уникнути проблем з другою груддю, при появі відчуття переповнення, її необхідно трохи зцідити. У перерві між годуваннями для полегшення хворобливих відчуттів і зменшення набряклості можна прикладати холодні компреси.

Зціджування грудного молока дозволить уникнути закупорки протоків в молочних залозах.

Профілактика лактостазу

У першу чергу профілактика лактостазу у годуючої мами полягає в регулярному прикладанні дитини до грудей. Причому, годувати малюка потрібно не лише на його вимогу, а й тоді, коли мама відчуває, що груди налилися і потребують спустошення

Зціджування грудного молока.

Правильно організоване грудне вигодовування і нормальна лактація у матері, як правило, не потребує зціджування грудного молока. В той же час, медичний персонал рододопоміжних закладів повинен добре володіти методикою зціджування молока і навчати цьому жінку ще під час вагітності і в перші дні після пологів у зв’язку з можливим виникненням показань для проведення ції процедури.

Існує ціла низка ситуацій, коли необхідно зціджувати грудне молоко для:

• збереження і підтримки лактації за наявності тимчасових протипоказань для грудного вигодовування з боку матері або дитини;
• годування дитини з низькою вагою тіла;
• здійснення правильної техніки годування при переповненій щільній молочній залозі;
• полегшення стану жінки при нагрубанні молочної залози, розвитку лактостазу;
• годування хворої дитини, яка не може висмоктати достатню кількість молока;
• годування дитини грудним молоком, якщо мати працює або вчиться;
• стимуляції лактації при недостатній кількості молока у матері.

За відсутності перелічених показань, зціджування грудного молока не тільки не корисне, але й може бу­ти шкідливим для жінки, особливо при порушенні правильної техніки (травмування тканини молочної за­лози, необгрунтована стимуляція продукції молока).

Як правильно зціджувати?

Молоко можна зціджувати вручну або за допомогою молоковідсмоктувачів, які, в свою чергу, бувають механічні і електричні. При використанні молоковідсмоктувача необхідно ретельно стежити за його чистотою і стерилізувати перед кожним використанням, щоб виключити ризик розвитку патогенних бактерій на його поверхні. Заборонено використання молоковідсмоктувачів жінками, що мають тріщини сосків.

Ручне зціджування

Необхідно знати кілька правил цього нелегкого процесу, щоб не завдати шкоди організму і зберегти лактацію.

Спочатку слід зробити масаж грудей, який допоможе розширити та активізувати протоки, полегшити відтік молока. Підготуйте чисту ємкість для зцідженого молока. Вимийте і насухо витріть руки.

Покладіть на край ареоли або за 2,5-3 см від соска, поставте великий палець з одного боку і решту пальців навпроти.

Якщо уявити собі циферблат годинника, то вийде, що ваші пальці лежать на цифрах 6 і 12,3 і 9,2 і 8 тощо

Натисніть у бік грудної клітини ніби захоплюєте заповнені молоком протоки, що лежать під ареолою

З‘єднайте пальці разом

Зробіть рух назовні зведеними пальцями, потягніть вперед, зціджуючи молоко.

Повторіть усе знову- пальці на край ареоли, стиснути вглиб грудної клітки, звели пальці між собою, зворотній рух. Зціджування потрібно робити швидко без зупинок.

Загалом зціджування має тривати не довше 20-30 хвилин: по 5-7 хвилин на кожну залозу, поперемінно повертаючись то до однієї, то до другої.Положення рук потрібно поступово змінювати за годинниковою стрілкою. Сприятливо впливають на цей процес кругові рухи і легкі погладжування. Зціджене молоко потрібно зберігати в холодильнику подалі від дверцят до восьми днів у спеціальній ємкості з кришкою або у спеціальному одноразовому пакеті.

Зціджування молоковідсмоктувачем

Щоб цей апарат був зручний, його потрібно вибирати під форму грудей, тому не рекомендується купувати його до пологів, так як з появою молока можуть відбутися значні зміни у фігурі.

Перед використанням потрібно обов’язково прочитати інструкцію і простерилізувати молоковідсмоктувач. Перший час доведеться звикати, особливо якщо груди занадто чутливі. Щоб виконати все правильно, потрібно дотримуватися таких правил:

• Вимийте та висушіть руки.
• Займіть зручне положення.
• Направте сосок в воронкумолоковідсмоктувача, так щоб від був чітко по центру воронки.
• Якщо молоковідсмоктувач має регулятор сили тяги, встановіть його спочатку на мінімум і почніть зціджувати. Якщо молоко не тече, збільшіть силу тяги до того рівня, щоб вам було комфортно і молоко зціджувалося.
• Якщо з’являється біль, то змініть положення соска, значить, він розташований неправильно.
• Незціджуйте занадто довго, груди не повиннівтомлюватися.
• Коли ви бачите, що молоко перестало текти, легенько помасажуйте груди і знову почніть зціджувати.

Запрошені спеціалісти ознайомили учасників із сучасними підходами до надання невідкладної допомоги, вимогами уніфікованих клінічних протоколів, чітко окреслили обсяг допомоги на різних етапах надання медичної допомоги.

Всесвітній тиждень грудного вигодовування — це подія, яка проходить щороку в перший тиждень серпня в більш ніж 170 країнах світу. Прихильники і захисники грудного вигодовування в цей тиждень проводять різні заходи для того, щоб привернути увагу молодих мам і тих, хто планує ними стати, а також офіційних організацій до того, що в наш час, у зв’язку величезними рекламними капання виробників штучного харчування, багато мам відмовляються від годування своїх діток грудним молоком, але це дуже важливо для здоров’я малюка і для здоров’я мами!

КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР організував низьку заходів з 1 по 08 серпня 2016, відповідно до наказу Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації від 27.07.2016 № 669 «Про проведення Всеукраїнського тижня підтримки грудного вигодовування в Запорізькій області»

Цього року гасло Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування, до відзначення якого долучаються і в Україні — «Грудне вигодовування — ключ до сталого розвитку». Тема тижня підтримки грудного вигодовування 2016 року підкреслює, що грудне вигодовування — це ключовий елемент, який змушує подбати про важливість благополучного початку життя, про необхідність поважати один одного та піклуватися про світ, в якому ми живемо.

Грудне вигодовування — це ідеальне харчування, яке сприяє здоровому росту і розвитку дитину, зменшує ризик тяжких інфекційних захворювань у мами, сприяє здоров’ю жінки, зменшуючи ризик розвитку онкозахворювань. Як наголошують медичні фахівці, молоко матері містить складники, які впливають на формування імунітету дитини. Воно змінюється залежно від потреб малюка, насичуючись саме тими речовинами, які йому потрібні на час годування. Виключно грудне вигодовування та раннє прикладання до грудей значно зменшує кількість дитячої смертності до 5 років.

Відомо, що у вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Цілі Сталого Розвитку — цільові показники майбутнього міжнародного розвитку. Цілі Сталого Розвитку діятимуть в період з 2015 по 2030 рік і нараховують 17 глобальних цілей задля подолання бідності, викорінення нерівності та несправедливості, а також протидії кліматичним змінам.

Всесвітній альянс на підтримку грудного вигодовування (WАВА), пропонує присвятити цьогорічні заходи тижня грудному вигодовуванню, як інтегрованій частині наступних Цілей Сталого Розвитку:

1. Безпечність продовольчих продуктів та харчування.

2. Здоров’я, добробут та виживання.

3. Навколишнє середовище та зміни клімату.

4. Продуктивність праці, розширення прав та соціальний захист.

5. Сталі партнерські стосунки та норми законодавства.

Вітаєо вас на офіційному сайті Запорізького обласного перінатального центру зі стаціонаром. Цей медичній заклад виник на базі Запорізького Міського Пологового будунк № 5.

Кроки до здоров’я http://babykrok.com.ua/

Історія створеня Нашого Центра

Історія створення комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради

Запорізький пологовий будинок №5 розпочав своє існування у 1963 році.

З 2006 року пологовий будинок був лікувальним закладом надання акушерської допомоги жіночому населенню та новонародженим дітям III-го рівня. Ліжковий фонд пологового будинку складав 195 ліжок.

Після проведення в грудні 2011 року зовнішнього аудиту групою експертів Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» в складі фахівців МОЗ України та Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України КУ «Міський пологовий будинок № 5» м. Запоріжжя остаточно обрано як оптимальний об’єкт для базового лікувально-профілактичного закладу обласного перинатального центру. Відповідно до рекомендацій МОЗ України розроблено та затверджено План заходів реалізації національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» в Запорізькій області, розроблена попередня схема обласного перинатального центру як функціональної структури з базовим акушерським стаціонаром і його сателітами.

До сьогодні Запорізька область не мала обласного пологового будинку, відділення або перинатального центру, як закладу Ш рівня надання перинатальної допомоги мешканцям області.

З вересня 2012 року на території лікарні почалася реконструкція

Протягом 2012 – 2013 років проводилась підготовка медичних кадрів для Запорізького обласного перинатального центру. Згідно з графіком спеціалісти пройшли перепідготовку та підвищення кваліфікації на базі профільних кафедр Запорізького державного медичного університету, Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Харківської медичної академії післядипломної освіти та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка, а також прийняли участь у навчальних семінарах та практичних тренінгах в рамках Українсько-Німецького партнерства, організованих Міністерством охорони здоров’я України.

Обласний перинатальний центр, який розпочав своє існування 30 листопада 2013 року, розрахований на 124 ліжка. Орієнтовна його потужність — близько 2700 пологів в рік, але в 2014 році ця межа була перевищена та склала більш 3000 пологів.

До структури Перинатального центру входять вісім підрозділів: консультативно-діагностичне відділення, відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології, пологове відділення з 9 індивідуальними пологовими відділеннями та операційними, відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії, відділення інтенсивної терапії новонароджених, відділення постінтенсивного догляду та ІІ етапу виходжування новонароджених, відділення гінекології з малоінвазивними технологіями, клінічна-діагностична лабораторія .

Штат перинатального центру складає 460 штатних одиниць. Всього в закладі працює 73 лікар та 183 фахівця з базовою медичною освітою.

Запорізький обласний перинатальний центр це:

— осередок високотехнологічної медичної допомоги для жінок та дітей групи; високого та вкрай високого ризику перебігу вагітності та пологів;

— потужний методичний лікувально-діагностичний центр;

— центр тренінгової підготовки кадрів;

— аналітичний центр, відповідальний за організацію перинатальної допомоги в регіоні;

Очолює Обласний перинатальний центр Кирилюк Олександр Дмитрович: лікар акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук, організатор охорони здоров’я з вищою кваліфікаційної категорію. У 2007 р. нагороджений грамотою Міністерства охорони здоров’я, а 2009 році нагороджений грамотою Кабінету Міністрів України. Є автором та співавтором більш 50 наукових праць. Проводить учбово-педагогічну роботу з лікарями інтернами по циклу «Акушерство і гінекологія».

У перинатальному центрі створені комфортні умови перебування для матері та дитини, палати з окремими санвузлами розраховані на одну або двох жінок. Ми також намагаємося бути повністю відкритими для наших пацієнтів: починаючи з моменту спільних пологів і продовжуючи спілкування сім’ї в післяпологових палатах. Головне в нашій роботі, щоб мама і дитина отримували позитивні емоції.

Функціонування в Запорізькій області високоспеціалізованного обласного перинатального центру третинного рівня дають можливість концентрувати матеріальні ресурси, впроваджувати високоефективні медичні технології, забезпечити високий рівень лікувально-діагностичного процесу.

Ми робимо все можливе, для того, щоб зберегти здоров’я матерів та дітей Запорізької області.