Гречка

Гречка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. Мн. Гречки. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — дика, польова. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — дика. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Нехай буде гречка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скакати у гречку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегнати через гречку. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. Гречечка. Грин. ІІІ. 54.

Зміст

• 1 Сучасні словники
• 2 Ілюстрації
• 3 Медіа
• 4 Див. також
• 5 Джерела та література
• 6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГРЕЧКА, и, жін.

1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з явився Гуща (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Максим Рильський, I, 1956, 27)

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (Карпенко-Карий, I, 1960, 326). ♦ На гречку переганяти (перегнати) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вводить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Скакати (скочити, стрибати, стрибнути і т. ін.) в гречку — мати нешлюбні зв’язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 213); Хай (нехай) буде гречка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть. (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 128).

Гречка — рослина роду Fagopyrum родини Гречкові (Polyponaceae).

Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, вона може виростати висотою до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, що їх люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах. З гречки роблять дієтичне гречане борошно, або варять гречану кашу.

однорічна трав’яниста рослина родини гречкових, походить із Азії, круп’яна культура; листя червоне, квіти білі або рожеві, запашні; насіння багате білком (бл. 12%) і жирами (2, 6%), переробляють на крупу; цінна харчова культура і медонос.

Грець

Грець, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.

Зміст

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГРЕЦЬ 1, я, чол., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Леонід Первомайський, Райдуга. 1960, 162). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164. Коментарі (0) ГРЕЦЬ 2, я, чол., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Юрій Смолич, Сорок вісім. 1937, 251). ♦ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним. (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 213); Хай (нехай) йому (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

Фразеологічний словник української мови

бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі!(Укр.. присл..); — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові защадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало). грець з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.), лайл., перев. жарт. Ужив. для вираження втрати інтересу до кого-, чого-небудь, вимушеної згоди з кимсь, поради не звертати уваги на когось, щось і т. ін.; хай буде так. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. .. Ну, і грець з ним. (Ю. Шовкопляс); В голові майнула тверда думка: “Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде” (В. Кучер); — Зупиніть експрес! — волав я.— Уб’ю лжедіда! — Та грець із ним! — умовляв голова.— Тримайте краще оце (А. Крижанівський); — Запхну (шпагу) та ще не туди — грець з нею (С. Ковалів); // з ким—чим. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. — Ну, і грець із ним, з твоїм вівсом,— вилаявся старуватий, похмурий запорожець (С. Добровольський). грець його́. — А грець його з тією роботою,— махнув рукою Левко.— Сядемо, Маріє, послухаємо перепілку (І. Цюпа). грець ухопи́в кого, що, зневажл. Хтось раптово захворів, зник або загинув, щось недобре трапилось з кимсь. — Де ти пропадав, новий боцмане? — зустрів їх вигуком Торба.— Я гадав, що тебе грець ухопив (М. Трублаїні); Коли б він знав, що дочка його там, у самісінькому вирі неподобних подій, навіть є їх активним учасником…— сердешного доктора, поза всяким сумнівом, ухопив би грець (Ю. Смолич); Губернаторша зразу ж зомліла. Губернатора теж мало не хопив (вхопив) грець (Ю. Смолич). і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець. Той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі. — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький); (Валерій:) Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. (Саня:) Та ти в мене такий… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов); У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко). на гре́ця кому, що і без додатка, жарт. Навіщо, для чого. Картав (дядько Семен) рідних: — Занапастили Парасочку! На греця їй те багатство, хіба в ньому щастя? (В. Минко); — Може, ви ще й будете жаліти за своєю піччю, Василино,— сказав Твердохліб.— На греця вона здалася? (І. Цюпа). нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого, що, жарт. Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Такі вже ми, видно, .. що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати (З журналу). грець ві́зьме. …І в пані Роксолани серце тьохнуло, бо їй здалося, буцім чоловіка грець візьме… (О. Ільченко). хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. (Ярина:) Один він в неї, грець бийого взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети). хай (неха́й) (йому́) грець кому, з ким—чим і без додатка, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник); — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька); Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд); — Хай йому грець,— казав (тато),— так храмувати (В. Большак); А вітер такий, що нехай йому грець. (І. Нехода). —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян); Хай грецьтому, хто чинить зло (З журналу). хай би грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? — .. Штурмівщина і тут, хай би їй грець! (О. Гончар).