15 українських народних пісень, які має знати кожен із нас

Україна здавна славиться своєю співочістю. І це не просто слова, а підтверджені факти. Так, етнографи нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень, а це більше, ніж у всіх інших націй! Найкращі фольклорні твори передаються з покоління в покоління, залишаючись повсякчас актуальними. Їх виконують як під час застіль, так під час Революцій. До вашої уваги 15 українських народних пісень, які вже давно стали улюбленими.

Розпрягайте, хлопці, коні
Автором цієї пісні, яка вже давно стала народною, вважають Івана Негребецького з Полтавщини. “Розпрягайте, хлопці, коні” була маршем загонів Нестора Махна, тому автор отримав за свою неї 25 років заслання в Магадан.

Ой у вишневому саду (О милий мій)
Ми не знаємо, хто і коли склав цю пісню про кохання, але без “Ой у вишневому саду” й досі не обходиться жодна забава.

Несе Галя воду
Хто лише не переспівував цю народну пісню… Таїсія Повалій, Тріо “Мариневичів”, Христина Соловій, і навіть “Воплі Відоплясова”! Саме час заспівати про Галю:

Їхав козак за Дунай
Автором цього романсу вважають козака Харківського полку, філософа та поета Семена Климовського. Можливо, він написав її після невдалих турецьких походів Петра I. Пісня набула популярності ще в середині XVIII століття, та з часом її привласнили російські поети та композитори, створивши купу власних варіацій. Ні російською, ні французькою “Їхав козак за Дунай” не звучить так автентично та щиро, як українською. Дуже прониклива пісня про війну та розлуку:

Ти ж мене підманула
Ще одна пісня каждого, каждого застілля! За даними істориків, вперше вона згадується у 1897 році. Тоді “Ти ж мене підманула” належала до роду “триндичок”, тобто жартівливих молодіжних пісень. Натомість зараз в народі популярна не лише її класична версія, але й кілька удосконалених. Від “копиці” до “Тьоща дай на машину” 😉

А яка ваша улюблена версія цієї народної пісні?

Ой на горі та й женці жнуть
Козацька народна пісня, яка стала “Запорозьким маршем”. Ймовірно, ця композиція виникла ще в другій половині XVII століття. Історики вважають, що вона пов’язана із Михайлом Дорошенком або Петром Конашевичем-Сагайдачним. У всякому разі, щоразу під час прослуховування цієї пісні нас переповнює гордість і за козаків, і за всіх захисників України.

Била мене мати
Народна рекрутська пісня, у якій дівчина тужить не так через те, що мама “била її березовим прутом”, а через тяжку долю свого коханого-рекрута, тобто солдата. У XIX ст. у війську служили 25 років, тому не дивно, чому вона хоче набутися з милим якнайдовше, навіть наперекір мамі…

Ой на горі два дубки
Цю жартівливу народну пісню, як-то кажуть, навіть горобці цвірінькають. Прості слова та притаманний українцям гумор – рецепт успіху кожного хіта.

Чорні брови, карії очі
Красива пісня про кохання до чарівної українки. Не так давно історики натрапили на ймовірного автора цього народного хіта: ним виявився поет середини ХІХ ст. Костянтин Думитрашко. Попри заборону українського слова в тодішній час, він залишив нам у спадок неповторний твір.

Ой у гаю при Дунаю
У народі побутують два варіанти цієї пісні, і обидва вони прекрасні. “Ой у гаю при Дунаю” відома, щонайменше, з 1916 року.

Цікаво, що саме цю пісню виконала відома актриса українського походження Мілла Йовович, презентуючи свій дебютний альбом у 1994-му. Зацініть:

Як служив я в пана
Ще один взірець українського гумору. Цю пісню намагаються виконувати всі, однак запам’ятати слова не так і просто. Нумо разом:

А той індик, піндик, шпіндик.
А те гуся, суся-сюся
А те кача дрібно скаче
А та кура-чубатура,
Нема пір’я – одна шкура,
По садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Ой чий то кінь стоїть
Автор цієї народної пісні невідомий, та вона дуже популярна не лише в Україні, а й за кордоном. Послухайте, як “Ой чий то кінь стоїть” співає Святослав Вакарчук, справді до мурашок:

Зеленеє жито, зелене
В Україні вважається, що під цю пісню слід зустрічати гостей. “Зеленеє жито, зелене” стала широко відомою в естрадному виконанні співачки Оксани Білозір та ВІА “Ватра”.

Плакуча гітара
Дуже прониклива та атмосферна пісня, яку виконують на весіллях. Наполегливо рекомендуємо послухати, бо зараз так уже не пишуть…

Повіяв вітер степовий
Одна з найпоширеніших українських стрілецьких пісень. Донедавна цю пісню вважали народною, але нещодавно етнографи дізналися ймовірного автора твору. Ним виявився Іван Маркович Витвицький з Івано-Франківщини. Пісню “Повіяв вітер степовий” він присвятив своєму братові, який був січовим стрільцем і загинув у боях за незалежність України. Ця композиція також ввійшла в альбом “Наші партизани” співака Тараса Чубая, а також гуртів “Плач Єремії” та “Скрябін”.

14 українських пісень, які має знати кожен

Українці – співоча нація. Й не даремно, українська мова – одна з наймелодійніших мов світу. Так, етнографи нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень, а це більше, ніж у всіх інших націй! Найкращі фольклорні твори передаються з покоління в покоління, залишаючись повсякчас актуальними. До вашої уваги 15 українських народних пісень, які вже давно стали улюбленими.

Розпрягайте хлопці коні

Автором цієї пісні, яка вже давно стала народною, вважають Івана Негребецького з Полтавщини. “Розпрягайте, хлопці, коні” була маршем загонів Нестора Махна, тому автор отримав за свою неї 25 років заслання в Магадан.

Розпрягайте, хлопці, коні,

Та й лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений

В сад криниченьку копать.

Приспів:

Маруся, раз, два, три, калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся, раз, два, три, калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька

Рано вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать,

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

Просив, просив відерочко –

Вона йому не дала,

Дарив, дарив їй колечко –

Вона його не взяла.

“Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечора

І з другою говорив”.

“Вона ростом невеличка,

Ще й літами молода,

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба”.

Ой у вишневому саду (О милий мій)

Лірична українська народна пісня «Ой, у вишневому саду» розповідає про кохання, про те, як приходить весна в природу і в життя. Чудова і душевна прекрасна пісня, яка проникає в серце. Історична традиції українських дівчат: цю співає наречена в день весілля, яку подружки проводжують у заміжнє життя. Звичай зберігся і майже на кожному весіллі можна почути цю зворушливу пісню з вуст нареченої і її подружок.

Ой у вишневому саду,

Там соловейко щебетав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

Ой милий мій, а я твоя,

Зійшла вечірняя зоря.

Проснеться матінка моя,

Буде питать, де була я.

Проснеться матінка моя,

Буде питать, де була я.

А ти їй дай такий отвіт:

«Така чудова майська ніч,

Весна іде, красу несе,

А тій красі радіє все.

Весна іде, красу несе,

А тій красі радіє все».

Доню моя, не в тому річ,

Де ти гуляла цілу ніч.

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

Коса моя розплетена,

Її подруга розплела,

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим розлучилась я.

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара,

А я щаслива й молода,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай дочку свою,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай дочку свою