У давнину питання про те, хто й коли писав книги Старого Заповіту, не викликало суперечок. За традицією, вважалося, що автором всього П'ятикнижжя був Мойсей, Книги Псалмів – Давид, а писання пророків повністю приписували тим особам, імена яких значилися в заголовках їхніх книг.
Біблія
| Біблія 1859 р. | |
|---|---|
| Автор | декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Бог) |
| Мова | давньоєврейська мова, арамейська мова і койне |
| Жанр | релігійна література і святі тексти |
| Видано українською | так |
Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу складає близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 46 книг, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю.
У той час, як Старий Завіт записувався протягом більш 1 тисячі років, на написання Нового Завіту пішло приблизно 50-75 років. 5. Біблію написали понад 40 різних авторів. Біблія відома як богонатхненна книга, записана слугами Божими.
Книги навчальні поетичні
- Книга Йова
- Книга Псалмів
- Книга приказок Соломонових
- Книга Екклезіястова (або Проповідника)
- Пісня над піснями
12 змін у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 28 червня 2022. Нови́й Заві́т, також Нови́й Запові́т (грец. Καινὴ Διαθήκη, Kainē Diathēkē) — священна книга християнства, частина Біблії, написана християнськими святими давньогрецькою мовою (діалект Койне).
Стари́й Запові́т — одна з двох частин Святого Письма, в його основі лежить «Танах» яка поділяється на книги Закону (Тору), Пророків (Невіїм) та Писання (Кетувім), що своєю чергою поділяються на різні відривом часу.