Товсті, жадібні та дурні: якими українців виставляли у радянських фільмах

Як відомо, однією з вкрай показових особливостей СРСР була її масштабна машина пропаганди, яка займалася активним викоріненням інакомислення і цілком успішно справлялася зі своїм завданням – дати своїм мешканцям гарну картинку, замінивши на неї об’єктивну реальність. Однією з мішеней радянської пропаганди була й Україна, а образ про неї, який був сформований ще за часів Йосипа Сталіна, живе у свідомості типових мешканців інших регіонів колишнього СРСР і до сьогодні.

Про конкретні приклади вирішив розповісти білоруський блогер Максим Мирович.

Він нагадав, що з метою пропаганди працювали практично всі джерела інформації, починаючи від ЗМІ та закінчуючи художнім кінематографом, за допомогою яких у юних незміцнілих умах закріплювалися казки, що подавалися під виглядом правдивих історій.

“Ідеологічна обробка була тотальною, і вийти з цього зачарованого кола могли тільки ті, хто мав нормальне виховання в сім’ї та мав альтернативні джерела інформації — які в СРСР всіляко заборонялися, пригнічувалися та глушилися”, — написав він.

“У степах України”, 1952.

Мирович виділив цей фільм як зразковий приклад того, який образ українців намагалася нав’язати глядачеві сталінська пропаганда. А саме товстого та дурного “х*хла”.

Фільм оповідає від двох голів колгоспів Селівоні Часнику та Кондраті Галушці, які різними способами намагаються досягти кращого життя та збільшити показники надою та помелу.

“Саме такі громадяни здебільшого пережили сталінські репресії та депортації та багато в чому визначали образ України після Голодомору та репресій”, — зазначив Мирович.

Він підкреслив, що в радянських фільмах ніколи не акцентували уваги на тому, куди поділися всі чесні, красиві, активні та небайдужі українці, оскільки показувати правду про репресії та страти ніхто не хотів.

Образ українців, яких показали в цій стрічці, пізніше неодноразово використовувався в інших фільмах, що зрештою і призвело до того, що росіяни їх такими й запам’ятали.

“Триста років тому”, 1956.

Фільм оповідає про події XVII століття та про те, що українці нібито воювали проти поляків, щоб увійти до складу Росії. До речі, тоді країни із такою назвою ще не існувало.

“Авторів фільму це не бентежить — російська кавалерія під триколорами хвацько скаче “єднати” Україну. Загалом, така собі розлога журавлина, як у сучасних фільмах Микити Міхалкова”, — пише Мирович.

Також він вказав на образ магнатів Речі Посполитої, які всі як один показані у фільмі “пузатими, носатими та страшними”.

Блогер нагадав, що фільм зняли з прокату майже одразу після його виходу, оскільки навіть за радянськими мірками він був надто абсурдним. Та й після нього історичну тематику СРСР намагалися не підіймати.

“Весілля в Малинівці”, 1967.

Відомий фільм, у якому правдиво передали лише декорації та пейзажі, пише Мирович.

“Фактично, для фільму була створена якась інша, віртуальна Україна, яку дуже хотіли б бачити в Кремлі — цілком російськомовна, яка з хлібом-сіллю зустрічає радянські війська з Москви”, — зазначив він.

Як і в попередньому фільмі, тут автори теж вирішили відокремити “хороших хлопців” від “поганих” у вигляді зовнішності героїв. Так людей місцевого отамана Грицько зобразили виродками, а ось усі Червоноармійці навпаки виглядають молодими та красивими.

Блогер нагадав, що село Малинівка, яке знаходиться в Харківській області та сильно постраждало під час Голодомору, а злидні там відчувалися навіть у 1967 році, що призвело до того, що там ледве змогли знайти коней для зйомок.

Як повідомлялося раніше, російський режисер Сергій Турулін порівняв сюжет комедії Леоніда Гайдая “Кавказька бранка, або Нові пригоди Шуріка” 1967 року та французького фільму Le triporteur (“Скутер”) 1957 року і вказав на те, що в радянському фільмі були в деталях відтворені навіть прикраси.

Історія фільму «Кавказька бранка»: як Моргунов смішив Варлей, і чому Нікулін пішов у відмову

Фильм «Кавказская пленница» — не просто одна из лучших комедий Леонида Гайдая, это одна из лучших кинокомедий всего советского периода.

Ее обошла только «Бриллиантовая рука» этого же режиссера. Съемки фильма были непростыми, зато результат превзошел все ожидания.

Одна из главных идей режиссера – пригласить в фильм уже известную зрителю троицу в лице Юрия Никулина, Георгия Вицина и Евгения Моргунова. Однако с этой идеей возникли проблемы.

Юрий Владимирович высказался против участия в фильме «Кавказская пленница», так как был уверен, что образ троицы хотят пустить в тираж, привлекая им внимание зрителя.

Сам Гайдай сомневался, стоит ли снимать фильм о Трусе, Бывалом, Балбесе и Шурике, когда все смешное о них уже рассказано.

Но вердикт руководства «Мосфильма» был однозначен – снимать продолжение нужно. Никулина Гайдай смог уговорить тем, что это будет последний фильм со старыми героями.

Изначально в сценарии было прописано, что Шурик и Нина отправляются в экспедицию в поисках снежного человека, а Трус, Балбес и Бывалый изображают его присутствие. Концовка по поводу отношений Шурика и Нины должна была оставаться открытой.

Участие Александра Демьяненко в фильме было прописано изначально, актер дал свое согласие, а вот исполнительницу главной женской роли долго не могли найти.

Кастинг проходили десятки красавиц, но Гайдай с мрачным видом никого не утверждал. В итоге режиссер остановил свой выбор на Наталье Варлей, хотя у нее не было актерского опыта.

Собственно, проблем с отсутствием опыта у Варлей не наблюдалось. Правда, один раз она никак не могла рассмеяться в сцене, где Шурик пытался упаковаться в спальный мешок.

Тогда Леонид Гайдай попросил Моргунова подойти к оператору, задрать футболку и почесать живот. Выглядело это настолько смешно, что актриса продолжала смеяться и после того, как камеру выключили.

Кстати, режиссер не разрешил говорить актрисе своим голосом, ее героиню озвучила надежда Румянцева – актриса с большим опытом дубляжа.

Цензура внесла свои правки в фильм, правда, на этот раз она была уместной и на сюжет влияния не оказала. Худсовет зарубил шутку, которую придумал Никулин.

По его задумке Балбес в начале фильма на заставке подходит к забору и пишет букву «Х», следом подбегает Бывалый и пишет «У», а потом подходит трус и следом за ним милиционеры. И Трус дописывает … Получается «Художественный фильм».

Также цензоры подкорректировали песню про медведей. Сначала медведи не терлись, а чесались о земную ось. Комиссия решила, что у животных блохи, а это не эстетично, в итоге текст подкорректировали.

Но главная печаль в том, что Леонид Гайдай действительно больше не снимал троицу в лице Труса, Балбеса и Бывалого. По одной из версий, причиной этого стала ссора режиссера с Евгением Моргуновым, которая действительно имела место быть.

Но, на самом деле, просто режиссер просто понял, что эксплуатировать привычные образы неэтично, и поэтому пошел в другом направлении.

Претензии после сдачи фильма «Кавказская пленница» у худсовета были – и к содержанию, и к оформлению. Но ленту до выхода посмотрел Леонид Брежнев, после его похвалы мнение цензоров ожидаемо изменилось.

Зірка фільмів “Кавказька бранка” та “Вій” похвалила Лукашенка та назвала українців та росіян братами

Російська актриса Наталія Варлей, яка зіграла головну роль у фільмі “Кавказька бранка”, від початку повномасштабного вторгнення обрала мовчазну позицію. І лише недавно вона завуальовано заявила, що хоче, щоб “добро перемогло”. А днями відома актриса видала ще одну порцію маразму.

Підпишись на Hyser.com.ua в Google News! Тільки найяскравіші новини!

Так, в одному з останніх інтерв’ю російському YouTube-каналу, актрису запитали, чи можливо, на її думку, відтворити Радянський Союз. Знаменитість відповіла, що має пройти щонайменше 100 років.

Варлей вважає, що іншої форми СРСР не може бути і ніхто з “місцевих царків” в азіатських країнах або колишній республіках на таке не піде.

При цьому, за її словами, росіяни, білоруси та українці – це нібито один народ, лише Україну вилучили, а в Білорусі панує дисципліна.

Варлей стверджує, що у Білорусі чимало противників президента Олександра Лукашенка, оскільки “в районах, що межують із Польщею, відчувається вплив поляків”.

За її словами, у Білорусі теж була своя спроба Майдану, тільки дисципліна нібито допомогла все придушити. “І хто його знає, з’явись там якась Тихановська і вискочать вони знову зі своїми букетиками. Розумієте, це теж жорстка дисципліна, яка поставила все на свої місця. Утримався Бацька”, – додала вона.

Нагадаємо, що ще з 2014 року актриса Наталія Варлей яро підтримує політику кремлівського диктатора Путіна. Артистка неодноразово виступала за анексію Росією українського півострова Крим. З цієї причини у 2015 році Наталії Варлей заборонили в’їзд на територію України.

Читайте також:

Підпишись на Hyser.com.ua в Google News! Тільки найяскравіші новини!