Хавортия: уход в домашних условиях, виды и выращивание

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 15 ноября 2023 Опубликовано: 28 февраля 2019 Первая редакция: 04 сентября 2014 🕒 8 минут 👀 475316 раз 💬 14 комментариев

Растение хавортия представлено целым рядом причудливых и даже фантазийных экземпляров. Некоторые виды напоминают магические фигурки, другие – камешки, третьи похожи на сталактиты и сталагмиты, четвертые будто усыпаны микроскопическим жемчугом, пятые завораживают переливами цвета… Любуясь необычным растениям, мы редко задаемся вопросом: почему оно выглядит именно так? А ведь над внешним обликом хавортий матушке-природе приходилось трудиться в поистине экстремальных условиях. Только представьте себе: африканская пустыня, жара до 70°C, дождь идет очень редко, а если идет, чаще всего его капли даже не касаются раскаленной земли – испаряются на лету!

Выжить в таких условиях могут только особые растения. Хавортия – в их числе. Вот почему она кроха (экономит воду), покрыта бугорками и ресничками (ловит бесценную влагу), а цветной окрас (от голубого до коричневого) защищает хавортию от солнечных ожогов…

Как помочь экзотическому растению адаптироваться к нашим условиям? Разберемся вместе.

Прослушать статью

Посадка и уход за хавортией

• Цветение: декоративно-лиственное растение, суккулент.
• Освещение: яркий солнечный свет (южное, восточное или западное окно), для видов с однотонной окраской листьев в летнюю жару – легкая полутень.
• Температура: обычная для жилых помещений.
• Полив: в течение вегетационного периода – умеренный, после просыхания верхнего слоя субстрата. Зимой, если растение вступило в период покоя – один раз в месяц.
• Влажность воздуха: не имеет значения.
• Подкормки: с апреля по август один раз в месяц комплексным удобрением для кактусов в концентрации в два раза слабее, чем указано в инструкции.
• Период покоя: не выражен.
• Пересадка: молодые растения – ежегодно, взрослые – один раз в три года, весной.
• Размножение: в основном вегетативное – отделением дочерних розеток.
• Вредители: щитовки, мучнистые червецы.
• Болезни: в результате переувлажнения или попадания воды в розетку могут развиваться гнили.

Хавортия (лат. Haworthia) – род карликовых и миниатюрных травянистых суккулентов подсемейства Асфоделовых, в природе произрастающих в Южной Африке. Название свое растение хавортия получила в честь Эдриана Хаворта, английского ботаника, определившего место этого растения в классификации. Обычно мясистые, темно-зеленые листья хавортии образуют розетки на уровне почвы, хотя некоторые виды имеют невысокий стебель. Суккулент хавортия в утолщениях своих листьев, как в резервуарах, накапливает влагу на случай долгой жары. Края листьев иногда гладкие, иногда зубчатые или покрыты длинными остинами. Листья некоторых видов покрыты белыми выпуклыми бугорками. Часто растения этого рода производят множество боковых побегов. Хавортия цветет маленькими, непривлекательными беленькими цветками.

Особенности выращивания

Секрет ухода за хавортией заключается исключительно в соблюдении агротехнических правил для этого рода:

• предоставьте ей возможность расти на подоконнике окон, выходящих на юг, восток или запад, но от прямых солнечных лучей притеняйте;
• в весенне-летний период поливайте умеренно, зимой дайте ей возможность отдохнуть при 10-12 ºC, поливая один раз в месяц;
• осуществляйте ежегодную пересадку в широкий и неглубокий горшок, обеспечив хороший дренаж;
• добавляйте в субстрат, состоящий из дерновой и листовой земли в равных долях, 30 % мелкого гравия или кирпичной крошки.

Уход за хавортией в домашних условиях

Правила ухода

Несмотря на необычную и привлекательную внешность, хавортия совершенно некапризна, и даже начинающий цветовод справится с выращиванием этой красавицы, зная, как нужно ухаживать за хавортией. Итак, вы поставили ее на солнечный подоконник, где ей будет светло и тепло, но в сильный зной убирайте ее в прохладную полутень, а лучше всего – вынесите ее на затененные балкон или террасу, чтобы ее мог освежить ветерок.

Что касается влажности воздуха, то хавортию не очень беспокоит ее уровень – она ведь из суккулентов. А вот проветривание помещения, где находится цветок, летом и даже в зимнее время – обязательно.

Для полива растения вам понадобится мягкая отстоянная вода, которой нужно лишь увлажнить верхний слой почвы в горшке, ведь кактус хавортия нуждается в очень малом количестве воды: летом поливают по мере высыхания почвы, зимой, при условии, что температура в помещении 10-12 ºC – один раз в месяц нехолодной водой, но если в комнате теплее 18-20 ºC, скорее всего, поливать придется в два раза чаще. Старайтесь лить воду под растение, чтобы влага не попадала в центр розетки, потому что от этого хавортия может сгнить.

Если вы не видели, как цветет хавортия, не расстраивайтесь – в ее цветках мало привлекательности. Поэтому цветоносы лучше срезать, чтобы растение не растрачивало силы на цветение.

Подкормка

С апреля по август было бы неплохо подкармливать хавортию раз в месяц удобрениями для кактусов, причем консистенция должна быть в два раза жиже, чем указано на упаковке. Лучше добавлять удобрение в воду для полива. Осенью подкормки прекращают.

Пересадка

Пересаживают растение по мере необходимости, когда горшок становится тесным. Обычно это происходит с молодыми растениями один раз в год, пересадка взрослой хавортии осуществляется раз в 2-3 года. Горшок для хавортии нужен небольшой и скорее широкий, чем глубокий, чтобы не спровоцировать застой воды в корнях. В качестве почвенной смеси можно использовать грунт для кактусов, приобретенный в цветочном магазине, но желательно добавить в него немного глины и мелкого керамзита, который будет впитывать излишки влаги, если вы случайно зальете хавортию. Обеспечьте хороший дренажный слой. Вообще, посадка или пересадка хавортии – дело несложное и хлопот не доставляет.

Размножение хавортии

Размножение черенками

Если боковая розетка уже образовала собственные корешки, ее аккуратно срезают с материнского растения и сразу же высаживают во влажную почву. Если же срезанные черенки с двумя-тремя листочками без корней, нужно припудрить срез золой, затем подсушить черенки в течение нескольких суток, потом прикопать во влажный песок для укоренения, а когда у них появятся корешки, пересадить в грунт. Так же поступают и с листовым черенком: сушат на воздухе несколько дней, потом прикапывают в рыхлый грунт или в песок для укоренения. Поливать почву не нужно до тех пор, пока не появятся корешки, а до этого лишь слегка взбрызгивайте водой поверхность грунта. И не накрывайте емкость ни стеклом, ни пластиком – черенки под парником просто сгниют. Размножать хавортию лучше весной во время пересадки.

Выращивание из семян

Семена сеют на поверхность влажного песка или рыхлого грунта и проращивают под пленкой или стеклом при температуре 20-25 ºC в светлом месте. Однако следует заметить, что у семян хавортии низкая всхожесть, да и процесс выращивания может занять слишком много времени, поэтому если вы знаете, как размножать хавортию вегетативными способами, воспользуйтесь своими знаниями, и у вас все получится.

Виды

Хавортия полосатая

Многолетник без ствола, состоящий из плотных прикорневых розеток с толстыми оригинальными ланцетовидными листьями в белую выпуклую полоску на нижней поверхности, притом, что верхняя часть листьев гладкая, зеленая. Длина листьев до 5 см, ширина – сантиметр-полтора.

Хавортия оттянутая

Похожа на полосатую, но не так привлекательна: вместо белых выпуклых полос у нее на листьях только белые и зеленые выпуклые точки. Сами ланцетовидные листья направлены вверх, длина их – до 7 см, ширина до полутора сантиметров.

Хавортия извилистая

Иногда этот суккулент называют алоэ извилистое: у растения есть невысокий, до 15 см высотой, стволик, темно-зеленые листья длиной 2,5 см, снизу выпуклые, в маленьких бородавках.

Хавортия клейкая

Растение 10-20 см высотой, листья мелкие, овальные, прямостоячие с отогнутыми кончиками, длиной 2,5 см и до 1,5 см шириной, расположены в три ряда.

Хавортия ладьевидная

Мясистые блестящие листья ладьевидной формы с оконцами на поверхности собраны в прикорневую розетку, достигающую в диаметре 10 см, а если у нее есть боковые побеги, то и 15-20 см.

Хавортия жемчужная

Травянистый суккулентный многолетник с почти полным отсутствием стебля, образующий прикорневую розетку из овально-заостренных жестких листьев 7-8 см длиной и 2,5 см шириной. С обеих сторон зеленые листья покрыты перламутрово-белыми круглыми выпуклостями, которые выглядят, как жемчуг, и придают растению высокодекоративный вид.

Хавортия шахматная

Листья толстые, треугольной формы, по краям зубчатые, собраны в мелкие розетки. На верхней стороне листьев светлые штрихи образуют сетку, нижняя сторона покрыта бородавками.

Хавортия Рейнвардта

Это треугольные мясистые листья длиной 3,5 см и шириной 1-1,5 см образуют вытянутую розетку. Нижняя сторона листьев покрыта поперечными и продольными рядами белых выпуклостей, ярко выделяющимися на очень темном фоне листа. У разновидности этого вида «зебрины» бородавки ярче, сами они больше, и растение выглядит очень привлекательно. Прямостоячий у молодого растения стебелек со временем гнется и ложится.

Хавортия ретуза

Или хавортия притупленная – имеет мясистые жесткие трехгранные, отогнутые в верхней части листья длиной до 5 см, покрытые прозрачными окошками и светлыми штрихами. Цвет листьев – от зеленого до красновато-зеленого или коричневато-зеленого. Есть пестролистные и малохлорофильные формы, а сорт «Гигант» отличается большими листьями, верхушки которых рассечены прожилками.

Болезни хавортии возникают почти всегда из-за нарушения агротехники, поэтому соблюдайте правил выращивания растения, и у вас никогда не будет с ним хлопот.

Хавортія: посадка і догляд в домашніх умовах за мінливою рослиною

Хавортії (Haworthia) — невеликі та заслужено популярні сукуленти з південної Африки. Як правило, це низькорослі, толерантні до скромного освітлення, ніж більшість сукулентів, і представлені в багатьох красивих варіаціях. Хоча маленькі білуваті квіти не вражають, вони корисні та ростуть в самих різних умовах. Справжня слава хавортии — в соковитому листі, яке, в залежності від виду, може бути різних кольорів: зеленого, червоного або коричневого (майже до чорного). У одних листя тонке і щетинисте, в інших товсте і м’ясисте. Деякі з них прості, інші відзначені лініями, виступами, смугами або точками. Всі ці фактори вказують на те, чому хавортії є дуже популярними кімнатними рослинами, які можна успішно вирощувати в закритих приміщеннях у всіх регіонах світу і на відкритому повітрі, де заморозки бувають не часто і не тривалими.

Крім простоти вирощування, два інших фактори зробили їх улюбленими як у виробників сукулентів, так і у тих, хто в цілому цікавиться садівництвом і кімнатними рослинами. Головний з цих факторів — їх велика різноманітність за формою і кольором. Хоча майже всі вони мають загальний малюнок розетки (віяло образна H. truncata – виняток), існує нескінченна різноманітність деталей.

Вирощування хавортії

Хавортії легко вирощувати, якщо пам’ятати, що вони сукуленти і вимагають відповідного світла, температури, ґрунту і поливу. Хоча хавортії можна вбити, вони зазвичай прощають випадкові помилки при ідеальному догляді.

Світло

Стереотипне зображення кактусів та інших сукулентів — це жителі пустель, що живуть під палючим яскравим сонцем. У той час як великі рослини можуть вижити в таких суворих умовах, багато дрібних сукулентів насправді знаходяться в тіні скель або чагарників. Хоча деякі види хавортії можна зустріти на повному яскравому сонці, більшість живуть в більш захищених місцях і тому пристосовані до півтіні. Це робить хавортії добре пристосованими до умов більш низької освітленості в будинках.

Ймовірно, їм найкраще знаходиться на вікні, що виходить на схід або захід, де вони отримують кілька годин прямого світла щодня і яскраве непряме світло в решту часу світлового дня. Вікно, що виходить на південь, також буде прийнятним, але може бути занадто яскравим для деяких видів, якщо сонце не фільтрується через прозорі фіранки. Хавортії дуже добре підходять для соляріїв і теплиць, хоча, знову ж таки, багато які з них вважають за краще знаходитися там, де на них не падає постійне пряме сонячне світло, особливо в теплу пору року. Хавортії дуже добре ростуть при штучному освітленні, хоча вони віддають перевагу більш інтенсивному світлу під стандартними люмінесцентними лампами для вирощування. Суміш теплих білих і холодних білих ламп дає хорошу інтенсивність світла і колірний баланс.

Більш темне і інтенсивне забарвлення і дуже компактне зростання, яке багато квітникарів вважають найбільш привабливими, розвиваються в умовах більш яскравого освітлення. При недостатньому освітленні листя подовжується, а рослини втрачають насиченість кольорів.

Хавортії є хорошим акцентом на ганку, патіо або терасі і можуть вирощуватися на відкритому повітрі в безморозний період. Будьте обережні, розміщуючи рослини на відкритому повітрі. Якщо вони провели зиму без великої кількості прямих сонячних променів, не ставте їх відразу на відкрите сонце, інакше вони можуть обгоріти. Поступово переміщайте їх на більш пряме світло протягом декількох тижнів.

Температура

Деякі хавортии можуть пережити кілька градусів невеликого морозу протягом короткого періоду, але краще не ризикувати. Найкраще вони ростуть в діапазоні температур 17-25 С. Але вони можуть витримувати низькі температури до -3 С, особливо якщо у них сухий ґрунт, і високі температури до 35 С, особливо якщо вони трохи затінені та мають гарний рух повітря.

Грунт

Як і більшість сукулентних рослин, хавортії не люблять, щоб їх коріння залишалося вологими протягом тривалого часу, тому ґрунт повинен бути добре дренованим. Звичайний комерційний ґрунт для горщиків слід змішати з рівною кількістю дренажного матеріалу. Існує кілька варіантів, в тому числі перліт (доступний в садових магазинах), акваріумний гравій, крихта для свійської птиці (доступна в магазинах кормів і сільськогосподарських магазинах) або садова пемза (доступна в садових центрах). Не використовуйте пісок, оскільки він занадто малий і забиває пори в ґрунті. Якщо ви використовуєте горшечний ґрунт на основі торфу, пам’ятайте, що торф розкладається за кілька років, в результаті чого ґрунт стає нездоровим. Оскільки деякі хавортии повільно ростуть і можуть залишатися в одному горщику роками, пересадку в свіжий ґрунт слід робити кожні 2-3 роки.

Полив

Якщо грунтова суміш добре дренована, хавортії можна поливати щотижня в літній період, і рідше взимку. Між поливами ґрунт повинен просихати. Тривала вологість ґрунту, особливо коли погода прохолодна, з низькою інтенсивністю світла і / або рослини не активно ростуть, може призвести до кореневої гнилі, поширеної проблеми хавортії. Симптоми слабкої або загнилої кореневої системи включають зупинку зростання, зменшення розміру рослини або листя, або зморщування листя. Однак часто коренева гниль не обов’язково означає, що рослина загине. Якщо рослина виглядає нездоровою, розставте його та огляньте коріння. Видаліть всі слабкі або згнилі корені, навіть до стебла рослини. Дайте рослині полежати без горщика протягом тижня, потім пересадіть у свіжу землю і почніть обережно поливати, поки не стане очевидно, що коріння відновилися і рослина відновила своє здоров’я.

При пересадці рослини намагайтеся використовувати горщик приблизно такого ж об `єму, що і коренева система. Якщо коріння зменшилися або бажаний горщик побільше, просто не забувайте економно поливати, поки рослини не відновляться.

Складно зробити узагальнення про вегетаційний період хавортії. У природі деякі з них походять з районів з зимовим випаданням опадів і ростуть їх взимку, а інші — з районів з літнім випаданням опадів і ростуть влітку. Для багатьох видів вегетаційний період триває з кінця зими до весни (в міру збільшення тривалості світлового дня).

Контейнери для хавортии

Хавортію можна вирощувати практично в будь-яких контейнерах, включаючи пластикові горщики, керамічні або теракотові. Горщики з теракоти дихають і виділяють вологу з ґрунту швидше, ніж керамічні або пластикові. Неглибокі горщики зазвичай краще глибоких, але у деяких видів важке і товсте коріння, яке вимагає більш глибокого горщика. Переконайтеся, що в ваших контейнерах є зливні отвори, і, якщо ви використовуєте блюдця, переконайтеся, що ви відразу зливанн стоячу воду. Також не забудьте використовувати горщик, який відповідає розміру кореневої системи. Багато хавортій вільно зміщуються і в кінцевому підсумку утворюють групи, які набагато перевищують розміри окремої рослини. Краще періодично пересаджувати, за потреби, щоб забезпечити додатковий простір для ширшої рослини, ніж поміщати маленьку рослину у великий горщик, чекаючи, що вона в кінцевому підсумку заповнить контейнер.

Оскільки хавортії залишаються маленькими і мають цікаву форму, вони часто використовуються в садах з соковитими рослинами.

Розмноження хавортії

Вегетативне розмноження, особливо живцями, є найшвидшим і поширеним методом розмноження хавортій. Більшість видів групуються від підстави; нові молоді рослини часто називають відростками або «дитинчатами». У багатьох випадках, як тільки материнська рослина формує нові молоді рослини, вони розвивають коріння. Часто, як тільки нова рослина приживається, первинний контакт з батьківською рослиною переривається; коли кущ не покриває горщик, окремі рослини відпадають одна від одної. У інших видів може зберігатися прив’язаність до батьківської рослини; їх можна легко зламати або розрізати, щоб відокремити рослини. Якщо утворюється підгрунтова рана під час процесу відділення, рослинам слід дати можливість загоїти її на повітрі протягом декількох днів перед пересадкою, щоб уникнути можливості переміщення патогенних організмів з ґрунту у свіжу рану.

Інший метод вегетативного розмноження використовується для тих видів, які ніколи або рідко зміщуються. В таких випадках окреме листя акуратно відокремлюється від стебла разом з невеликою кількістю прикріпленої тканини стебла. Як тільки рана висохне, лист можна помістити в добре дреновану суміш, і з відрізаного листка сформується нова рослина.

Хавортії також можна вирощувати з насіння, хоча насіння зазвичай не доступні, крім як у спеціалізованих торговців насінням сукулентів. Насіння слід висівати в добре дренований ґрунт і підтримувати суміш вологою до проростання. Не дозволяйте ґрунтові сильно пересихати, поки молоді сходи вкорінюються.

Шкідники та хвороби

Haworthii, як правило, не заражаються шкідливими організмами, за винятком борошняних червців і луски. Борошнисті комахи виглядають як крихітні пухнасті ватні кульки. Ви можете видалити їх за допомогою ватної палички, змоченої в медичному спирті. Луска — це коричнева комаха, вкрита восковим нальотом, схожим на опуклу шишку; усунути можно, так само як рекомендовано для борошняних червців, або застосувати системний інсектицид.