Вирощування інжиру в домашніх умовах

Інжир — невимоглива до грунту і умов вирощування культура. Його плоди містять багатий вітамінно-мінеральний комплекс. Вирощування дерева починається з грамотного підбору насіння і саджанців. Своєчасне підживлення, регулярний полив, правильна обрізка гілок допоможуть виростити щедрий урожай.

Особливості домашнього вирощування інжиру

Якщо будуть дотримані всі правила посадки інжиру в домашніх умовах, в поєднанні з хорошою підгодівлею це забезпечить плодоношення дерева 2 рази в рік.

Щоб догляд за інжиром не був обтяжливим, слід вибирати низькорослі сорти з компактною кроною.

Завчасно потрібно обзавестися посудом, в яку будуть висаджуватися насіння або саджанці. Знадобиться придбати або зробити самостійно відповідний субстрат. Утеплюючі матеріали захистять рослину від ушкодження в сильні морози.

Вирощування з саджанців

Виростити інжир в домашніх умовах можна з готових саджанців. Їх рекомендується придбати в спеціалізованих магазинах товарів для саду та городу. Там же дадуть рекомендації, як посадити інжир. Можна придбати посадковий матеріал у знайомих садівників, які зарекомендували себе грамотними фахівцями.

Щоб деревце швидше прижилося і вчасно почали плодоносити, вибирають дворічні рослини. Вони повинні мати кілька бічних пагонів і досить потужний кореневої стрижень.

Саджанці інжиру саджають навесні, але посадка восени дозволить рослині краще прижитися. Спочатку посадковий матеріал укорінюють для того щоб він підріс, потім його пересаджують на постійне місце. Для посадки вибирають такі сорти:

• Брунсвік;
• Сан-Педро;
• Фіолетовий або Червоний Бордо;
• Нікітський;
• Тигровий;
• Долматика;
• Чорна перлина;
• Муасон.

Сорти відрізняються смаком плодів і термінами їх дозрівання. Для всіх рослин характерна морозостійкість, що дає можливість виростити дерево в холодних кліматичних умовах.

З підрослого деревця можна заготовити черешки, які необхідні для отримання саджанців. Якщо посадка восени не запланована, в кінці літа зрізають здерев’янілі живці і зберігають в умовах підвалу до весни. Для більшої схоронності посадковий матеріал прикопують в ящику з грунтом і покривають поліетиленовою плівкою. Це захищає живці від пересихання і зайвої вологи.

Зелені живці зрізають з дерева незадовго до посадки. Для вкорінення знадобиться 2-3 тижні (посадковий сезон інжиру — в кінці березня-початку квітня). На батьківському дереві вибирають здорові гілки, краще, якщо це будуть верхні пагони. Треба вибирати гілки з кількома відростками, на яких є 4-5 бруньок.

У підстави втечі роблять косий зріз. Довжині черешка слід бути не менше 20 см. Бічні відростки теж треба скоротити, а листя видалити. Такі заходи підвищать здатність рослини до виживання. Для кращого вкорінення кору на черешку надрізають у кількох місцях. Можна злегка поскоблить верхній шар кори, деревину не можна поранити. Підготовлені пагони поміщають на кілька годин в стимулятор коренеутворення.

Для субстрату, в який висаджують інжир, вирощуючи в домашніх умовах, підходить пісок з домішкою перліту, звичний квітковий грунт. Якщо грунт взята з присадибної ділянки, її слід обробити парою. Ця міра дезінфекції вбереже грунт від розвитку плісняви і патогенних мікроорганізмів, що викликають хвороби інжиру (наприклад, загнивання коренів).

У посуді, куди буде висаджений держак, потрібно зробити дренажні отвори. Нижній зріз втечі опускають у попіл, потім гілку поміщають в грунт, у якому попередньо робиться поглиблення. Грунт слід добре полити до повного просочування. На перших етапах вкорінення поливати треба рясно. Рослина покривають плівкою або пакетом для збереження вологості і сталості температури навколо нього. Захисний матеріал прибирають після того, як нирки починають розкриватися — рослині потрібна хороша вентиляція.

Пересаджувати саджанець на постійне місце (краще всього з південної сторони) можна, переконавшись, що коріння досить проросли. Грунт відкритого ґрунту повинна володіти дренажними властивостями, бути рихлою. Для висадки готують яму глибиною 60 см, дно якої вистилають піском, перемішаним з перегноєм. З боків яму рекомендується обмежити кордоном, який буде перешкоджати розростання кореневої системи в горизонтальному напрямку (таке явище відтягує наступ періоду плодоношення).

Садовий лопаткою з обережністю витягують саджанець з горщика. Перед висаджуванням кореневу систему занурюють у гнойову рідину, переносять рослина в яму, корені щільно засипають грунтом, мульчують поверхню грунту. Догляд у перші дні після посадки передбачає помірний полив і підгодівлю для кращого вкорінення. Для цього використовують мінеральні або органічні добрива. Щоб дерево сформувало буйну крону, молоді пагони прищипують, пошкоджуючи зону росту і викликаючи утворення бічних пагонів. Сухі гілки своєчасно видаляють.

Вирощування з насіння

Цей спосіб відрізняється великою витратою часу і зусиль. Для посіву можна закупити готові насіннєві матеріали. А можна вибрати насіння інжиру з повністю доспілих плодів. Їх промивають під проточною водою і висушують у добре провітрюваному приміщенні, подалі від джерел тепла.

Готують грунтову суміш з піску, торфу або перегною. Глибина загортання насіння інжиру при посадці в горщик — не більше 3 см, бажано висаджувати насіння на відстані 2 див. Грунт зволожують за допомогою обприскувача. Грунт до появи першої порослі накривають поліетиленом. Коли з’являться сходи, його слід на час знімати, забезпечуючи доступ кисню до паросткам.

Через місяць, коли сіянці достатньо зміцніють, їх треба пересадити. Кожній рослині потрібен окремий паперовий стаканчик або горщик об’ємом 0,5 л. До посадки інжиру в грунт знадобиться ще кілька разів пересадити в горщики з новим складом ґрунтових, щоразу збільшуючи об’єм ємності.

У грунт саджанці висаджують теж під плівку, яку періодично відкривають для адаптації рослин до нових умов зростання. До пересадки на постійне місце саджанці годяться через 2 роки. Перше супліддя інжиру утворюється ще через 2-3 роки. Коли з’явився перший урожай, рослина (якщо воно росло в ящику або горщику) більше не пересаджують.

В будинку в горщику на підвіконні

Виростити в будинку це екзотична рослина нескладно. Оскільки інжир рослина світлолюбна, для його постійного перебування потрібно вибрати самий світлий підвіконня в будинку. Треба оберігати рослину від жарких прямих сонячних променів. Світло повинне бути розсіяним, але достатнім для розвитку плодів.

Температура повітря в приміщенні в період плодоношення потрібно підтримувати на позначці +25°С, потрібна хороша вентиляція. Заздалегідь слід подбати про приміщення, у якому рослина буде знаходитися в період спокою, там слід витримати температуру не більше +10°С.

У кімнатних умовах можна для посадки взяти насіння, але краще приготувати держак від дерева, котре дає плоди вже кілька років. Зрізають держак довжиною не більше 10 див. Його потрібно помістити в посудину з водою, в яку додають стимулятор росту.

На поверхні пагона, яка буде занурена в рідину, для швидкого утворення коренів роблять неглибокі надрізи. Посудину з гілочкою інжиру зберігають у добре освітленому теплому місці квартири, стежать за рівнем води доливають по мірі необхідності.

Через кілька днів на черешку утворюються корені. Коли їх довжина досягне 0,5 см, рослина потрібно висадити в горщик. Грунт для посадки добре розпушують або просівають. У посуд послідовно укладають такі шари:

Земляним складом посуд заповнюють доверху, потім роблять у грунті поглиблення за допомогою олівця. Живці інжиру пересаджують гранично акуратно, щоб не пошкодити тендітні коріння. Якщо пересадка пройшла добре, верхня брунька почне розкриватися через 2 тижні. Накривати інжир на підвіконні не рекомендується. Грунт регулярно поливають в помірних кількостях і підгодовують. Можна обприскувати рослину розчином добрив для додаткової стимуляції росту.

У перший рік життя інжир в горщику потребує пересадки двічі, причому кожен раз діаметр посуду треба збільшувати на 2-3 див. Інтенсивний ріст рослини потребує регулярного поливу. У листопаді деревце скидає листя і переходить у стан спокою. На цей час його слід помістити в прохолодне приміщення, де потрібно буде стежити за вологістю грунту. Поливають рослину прохолодною водою, щоб не викликати сокорух і набрякання бруньок.

Якщо кімнатний інжир з настанням осені продовжує перебувати в активному стані, рекомендується штучно викликати фазу спокою. Для цього тимчасово припиняють полив. Така міра допоможе раннього настання плодоношення. В кінці квітня горщик з рослиною знову виставляють на підвіконня і починають регулярний полив. Інжир другого року життя потрібно пересадити в новий грунт 1 раз. З настанням плодоносіння пересадку в ящики або горщики більшого розміру припиняють.

Кімнатна рослина потребує періодичного підживлення і обприскування від шкідників. Проріджують і формують крону щорічно, регулярно видаляють сухі листя. Верхівки бічних пагонів прищипують, викликаючи зростання додаткових гілок. При цьому нижні пагони стають сильнішими і можуть витримати вагу великої кількості плодів. Перший раз плодоношення буває у червні, другий — у вересні-жовтні.

Посадка на дачі навесні

Інжир, посадка і догляд за яким не відрізняються складністю, добре приживається у відкритому грунті. Якщо саджанці інжиру не були висаджені восени, навесні посадочні заходи треба починати в травні. Земля в цей час достатньо прогріта, немає різких перепадів температури вдень і вночі. У відкритий грунт краще всього висаджувати саджанці сортів, відповідних кліматичних умов.

Можна придбати живці або виростити саджанці інжиру з насіння в домашніх умовах самостійно. Для цього насіння, витягнуті з стиглих плодів інжиру, висівають в будинку в горщик або ящик, накривають до появи паростків. Поросль обприскують, підгодовують 1 раз в 3 тижні, регулярно пересаджують. На дачній ділянці можна висаджувати тільки дворічні саджанці. Інжир на дачі розмножують і за допомогою відводок.

До вибору місця посадки підходять ретельно. Рослина найкраще посадити на південній стороні земельної ділянки. Бажано, щоб з північної сторони дерево захищали споруди, це допоможе інжиру вижити при сильних морозах. Не можна садити дерева в низині, де скупчується холодне повітря. Найкраще садити в кінці квітня-початку травня, коли вже не буває нічних заморозків.

Для посадки готують яму чи траншею завглибшки 1 м. Витягнутий родючий шар ґрунту змішують з перегноєм, дерном, піском, можна додати трохи мінеральних добрив. На дно поглиблення укладають:

Товщину дренажного шару роблять не менше 30 см, його потрібно добре утрамбувати. Стінки ями обов’язково оформлюють (роблять опалубку, вкопують листи шиферу або жерсті). У заглиблення засипають половину приготовленої земляної суміші. На неї укладають кореневу систему, розправляючи всі відростки. Корінь засипають частиною удобреного ґрунту, притискають для кращої усадки грунту. Найсильніше утрамбовують землю в приствольной частини.

Потрібно стежити за тим, щоб коренева шийка перебувала над поверхнею грунту. Якщо ця частина рослини опиниться в землі, настане час плодоношення на 2-3 роки пізніше запланованого терміну. Зверху грунт мульчують будь-яким підходящим матеріалом:

Після посадки рослину рясно поливають. Внесення добрив і зволоження повинні бути регулярними, об’єм води на 1 полив повинен бути не менше 10 л. Коли плоди починають дозрівати, кількість води зменшують. Кожен раз після поливу поверхневий шар ґрунту слід розпушувати, щоб попереджати швидке випаровування і ріст бур’янів.

Щорічно перед початком вегетаційного періоду проводять обрізку. З дерева видаляють сухі гілки, бічні пагони прищипують, вкорочують довжину, залишаючи 3-4 бруньки. Щоб урожай був максимальним, регулярно роблять обробку засобами захисту від шкідників.

Після того як дерево скине листя, рослина треба утеплити на зиму. Це зручно робити, якщо інжир посаджений у траншею. Тоді гілки для захисту від переохолодження скріплюють між собою. Для прикриття найкраще підходять натуральні матеріали, наприклад, стебла кукурудзи. Можна використовувати річковий рогіз, солому, хмиз, картон.

Укладаючи захисні засоби, треба подбати про вентиляцію, щоб уникнути розвитку цвілі. Інжир можна вкривати поліетиленом або іншими синтетичними матеріалами, з-за цього на рослині раніше часу можуть розпуститися нирки. Висока вологість мікроклімату під полімерами може сприяти вимерзання.

Вирощування в теплиці

Теплиця для інжиру повинна бути добре освітлена, в літній час — отримувати багато сонячного світла. Її висота має бути задовільною для дерева. При посадці в тепличних умовах потрібно залишити достатньо місця для розвитку крони. Вирощувати інжир в теплиці можна як в грунті, так і в горщиках. Якщо грунт важкий і в’язка, її треба попередньо підготувати, додавши в неї пісок, мул, торф.

Викопують яму завглибшки не менше 1 м. На дно укладають дренажний шар, як при посадці у відкритий грунт. Горизонтальне розростання коріння майбутнього дерева обмежують бетонним покриттям або тротуарною плиткою. Висадку саджанців в теплиці можна починати і взимку, але безпечніше це буде зробити з настанням весни. Якщо потрібно отримати 3 врожаю, можна в теплиці встановити пристрій для додаткового обігріву. Тоді почнеться сокорух раніше і закінчиться пізніше визначених термінів.

Для отримання врожаю 2 рази на рік в приміщенні необхідно підтримувати постійну температуру не нижче +13-+15°С. Коли температура повітря підніметься до позначки +25°С, теплицю провітрюють і зволожують (як ґрунт, так і самі рослини). Зволоження має бути регулярним, інжир і в горщиках, і в траншеях вимагає поливу 2 рази тиждень. Після збору врожаю і скидання листя теплицю тримають відкритою і вдень, і вночі. Коли нічна температура падає до -10°С, двері приміщення більше не відкривають до настання періоду вегетації.

Правила догляду за інжиром

Якщо немає навичок роботи з рослинами, краще звернутися за допомогою до досвідчених дачникам. Вони розкажуть, як доглядати за інжиром.Щоб плоди вийшли соковитими, солодкими, могли довго зберігатися, за рослиною потрібно правильно доглядати. Доброго врожаю сприяють своєчасна пересадка, рясний полив, достатня кількість світла. Для одержання багатого врожаю потрібно правильно підгодовувати рослину і проводити профілактичні заходи, не допускаючи хвороби.

Підгодівля

Фахівці рекомендують підгодовувати інжир не менше 1 разу на тиждень. Це забезпечить нормальний ріст і розвиток рослини, утворення великих плодів. Для поповнення грунту мікро – і макроелементами можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива. Для догляду в домашніх умовах краще вдатися до мінеральних речовин (це допоможе уникнути неприємного запаху, який має органічне підживлення).

При посадці використовують фосфорну добавку, щоб рослина швидко вкоренилося. З’єднання фосфорної кислоти прискорюють ріст, підсилюють стійкість до перепадів температур, покращують стійкість до хвороб.

На початку весни в грунт вносять азотну підгодівлю. Вона потрібна для масової закладки і формування плодів. Коли починається дозрівання плодів інжиру, необхідні калійні добрива. Калийсодержащие сполуки допомагають плодам визріти і досягти великого розміру. Кожні 2 тижні проводять позакореневе підживлення — інжир обприскують розчиненими у воді мінеральними добривами.

Важливо пам’ятати, що кожне внесення мінеральних добрив (особливо комплексних) повинно супроводжуватися точним розрахунком. Це потрібно, щоб не допустити передозування і загибель рослини або отримання неякісних фруктів. Наприклад, щоб не виростити плоди з високим вмістом нітратів, під доросле рослина потрібно внести лише 300 г азотовмісних сполук за сезон.

Якщо потрібно підгодувати рослину у відкритому ґрунті або в теплиці, можна використовувати органічні компоненти. Для цього у воді в рівних частинах розводять пташиний послід або перепрілий коров’ячий гній. Отриманої рідини дають настоятися протягом 2 тижнів, потім 100 г суспензії розводять в 10 л води.

Можна приготувати підживлення з бур’яну. Для цього її дрібно нарізають в ємність об’ємом 10 л, заливають водою. Через 1 тиждень добриво готове, його розводять у співвідношенні 1:2. Вода для підживлення не повинна бути холодною. У зимовий час рослини не потребують додаткових елементах, що вони перебувають у стані спокою. Останнім внесення добрив має відбутися у жовтні, воно необхідне для формування врожаю майбутнього року.

Укорінення зростання інжиру

Його досягають прищипыванием центрального пагона. Основних гілок у рослини не повинно бути більше 4 шт. Коли розмір стовбура досягне 50 см, зріст центральної гілки зупиняють прищипыванием. З-за цього починають посилено рости бічні пагони, і формується густа крона.

Інжир: посадка та догляд (журнал «СонцеСад» 2/2023)

Це дивовижне дерево росте на Землі вже мільйони років, відколи тут ще не було метеликів та бджіл. Його розлогі гілки з великим широким листям важко не впізнати. А плоди інжиру, світло-зеленого, темно-фіолетового, майже чорного, багряного, жовтого, темно-зеленого або пурпурового кольору, ваблять своїм медово-солодким смаком. Здавна смоківниця — символ миру та вічного життя, родючості та кохання, здоров’я та щастя.

«СонцеСад» продовжує серію статей про це чарівне плодове дерево й ставить більше запитань досвідченому садівникові, який вирощує інжир. Досвідчений садівник Володимир Щиголь розповів нам, як вибирати саджанці, зберігати їх, коли та де садити, як обрізати й підживлювати кущі смоківниці. Ви також дізнаєтесь, які хвороби та шкідники можуть здолати винну ягоду і яку неймовірну користь для здоров’я мають плоди інжиру.

⌂ Фото: Автор статті — Володимир Щиголь

Також слухайте цю статтю в аудіоформаті

Як вибрати саджанці інжиру

«Найголовніше — купуйте саджанці в перевірених людей і тільки в тому місці, де є стовідсоткова гарантія якості. Саджанці смокви мають бути з дозрілої лози. На розмір кущика не зважайте. Найважливіше, щоб він прижився та пішов у ріст. Лоза повинна мати три або чотири здорові гарні бруньки», — зазначив експерт із вирощування інжиру.

Погляньте, скільки може важити половинка інжиру!

Готуємо саджанці інжира до зберігання

«Маєте один кущик — найкраще його посадити та накрити, якщо температура повітря нижча за 0. Коли багато кущів — очистіть коріння від землі, занурте в глину й тримайте саджанці у зволоженій суміші піску та тирси», — порадив пан Володимир.

Відео: Інжир: як обрати саджанці та де їх зберігати

Коли та де посадити саджанець інжира

«Якщо ви зробите так, що зима буде не страшна для вашої рослини, то садіть її до морозів. Я вдруге й у січні саджаю інжир. Головне — його прикрити. Узимку рослина спить. Коли помітите, що вона майже прокинулася, перенесіть смоківницю в тепле місце. Там почне вегетацію.

У травні матимете вже сформований кущик, зелений, чудовий, красивий. Коли не буде приморозків, виставте кущ інжиру на вулицю. Облаштуйте йому мінітеплицю. Захищайте від сонця та можливих приморозків. Буває таке, що приморожує і наприкінці травня. Треба чекати похмурого дня, щоб сонце не спалило відразу листочки, і тоді висаджувати інжир.

Краще садити на місці, де завжди сяє сонечко. Головне, щоб із півночі кущі були захищені від вітру, а інша сторона — максимально відкрита. Що більше сонця, то краще», — поділився досвідом садівник.

⌂ Фото: Авторський метод — вирощування інжиру в траншеї

Відео: Вирощуємо інжир у траншеї

Володимир Щиголь ділиться методом вирощування інжиру під кутом 45 ° у траншеях

Обрізка інжиру

«Якщо кущ інжиру дуже загущений, доброго результату не отримаєте. Вийде щось схоже на ліс. Основне завдання восени — зберегти якнайбільше здорових гілочок. А навесні — оглядати їх і вирішувати, які з них стовідсотково варто зрізати.

Зверніть увагу, що коли видаляємо гілочки, то всередині є біле молочко. Воно досить агресивне. Якщо потрапить на шкіру, передусім у сонячну погоду, може добряче попекти руки. Так само й листочки. Тому раджу обов’язково вдягати рукавички.

Якщо я можу пригнути до землі м’який молодий пагін інжиру, його не обрізаю, а залишаю. Наступного року отримаю море плодів.

Кущ інжиру формую так, щоб середина рослини більше провітрювалася і на неї потрапляло багато сонячного проміння. Коли густий кущ вкривається пишним листям, тоді сонце до плодів дістатися не може», — зауважив експерт.

Відео: Секрети щедрого урожаю інжиру

Як підживити кущі інжиру

«Змішати органічне добриво з водою, додати туди кропиви та раз на два тижні давати рослині. І так до середини літа. Далі — ніякого азоту, тільки фосфор і калій, які є у звичайному попелі. Я насипаю його в бочку, настоюю, потім підживлюю рослину. У відкритому ґрунті ще додаю обов’язково таке добриво, як «Біо», яке не дає можливості личинці хруща з’їдати корінці кущів.

⌂ Фото: Щедрий врожай інжиру пана Володимира

На зиму я застосовую вологозарядне поливання смоківниць водою зі ставка, багатою на мікроелементи та інші потрібні рослинам речовини. Вона також має ту саму температуру, що й навколишнє середовище», — розповів про всі нюанси догляду за кущами інжиру пан Володимир.

Як отримувати два врожаї смоківниці на рік — читайте у першій частині циклу, присвяченому вирощуванню інжиру: «Садимо інжир».

⌂ Фото: Так виглядає листок інжиру, коли щось бракує рослині

Хвороби та шкідники інжиру

«Ця рослина закордонна, тому тут, в Україні, вона не має тих захворювань та шкідників, які загрожують їй на батьківщині», — заспокоїв нас досвідчений садівник.

Інжир майже не уражається хворобами. Інколи може на листочках з’явитися іржа, яку викликають несприятливі погодні умови. Щодо шкідників, то плоди здатна проколоти цикадка. Але це трапляється рідко, тому хімічного захисту рослина не потребує.

На відео побачити цикадку, яка зрідка пошкоджує інжир

Профілактика захворювань інжиру полягає у вчасному обрізуванні хворих гілок, листя чи плодів і помірному поливанні.

Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Світлана Гончаренко

Корисні властивості інжиру

• Смоківниця допомагає відновити сили, підвищує стресостійкість, відновлює нервові клітини й поліпшує розумову діяльність.
• Інжир багатий на вітаміни В1, В2, В6, калій, кальцій, каротин, фосфор, магній та залізо. Позитивно впливає на травну систему, очищає організм від токсинів.
• Підвищує рівень гемоглобіну в крові, тому корисний для дітей, підлітків, вагітних.
• Стимулює ріст та відновлення кісток.
• Бореться з тахікардією, поліпшує роботу серця та судин.
• Чай із листя сприяє нормалізації рівня цукру в крові.
• Відвар із гілочок смокви лікує водянку, а із сушеного інжиру – ангіну, кашель, бронхіт, запалення легень.