Гипсофила: виды, посадка, размножение и уход

Гипсофила (качим, перекати-поле, гипсолюбка) – растение с симпатичными метельчатыми соцветиями, которые густо укрывают весь куст. Данная культура олицетворяет самые чистые чувства, нежность и искренность. Помимо этого гипсофила является крайне неприхотливым и выносливым цветком, который красиво смотрится и в свежих, и в сухих букетах. Так, если вы захотите заказать композицию с гипсофилами, проще всего сделать это онлайн. Все заявки обрабатываются моментально, а доставка цветов в Киеве работает как швейцарские часы. Далее остановимся подробнее на особенностях этого растения.

Особенности гипсофилы

Гипсофилу принято выращивать в насаждениях открытого типа. Это травянистое растение из семейства Гвоздичные представлено кустарниковыми и полукустарниковыми формами, которые вырастают до 30-50 сантиметров в высоту. Gypsophila переводится как «любящая известь», а все потому, что многие разновидности культуры в естественных условиях произрастают на известковых почвах. В дикой природе цветок можно увидеть в Евразии, Северной Африке, Австралии и Новой Зеландии.

Качим относится к засухо- и морозоустойчивым культурам, любит хорошее освещение, умеренный полив и открытые площадки. Прямостоячий стебель довольно тонкий, делится на несколько разветвлений, которые образуют шарообразный пушистый кустик. Листья маленькие, эллипсовидные или слегка заостренные. Бутоны мелкие, но за счет того, что они растут в густых соцветиях, выглядят очень пушисто. В сезон цветения куст гипсофилы выглядит как воздушный снежный ком. У преобладающего большинства сортов перекати-поле цветки белые, но иногда встречаются экземпляры с розоватыми бутонами. Корень прямой, крепкий, короткий. По завершению сезона цветения на гипсофиле вырастают округлые семенные контейнеры. Семена мелкие, с хорошей всхожестью (порядка 2 лет). Если высадить семена весной, уже в июне растение не просто вырастет, но и зацветет. Также качим можно размножить черенками, но это менее эффективный способ из-за плохой приживаемости веточек.

Виды и сорта гипсофилы

Всего в роду гипсофилы насчитывается более 100 видов, причем они могут культивироваться и как однолетники, и как многолетники.

Гипсофила изящная

Это однолетняя культура с разветвленным стеблем, которая вырастает до 50 сантиметров в высоту. Листовые пластины ланцетные, небольшие. Пик цветения вида приходится на июль, но сам период цветения недолгий. Тогда куст густо укрывается пушистыми соцветиями белоснежного, нежно-розового или даже красного оттенка. Самые популярные сорта изящной гипсофилы: Karmin, Rose и Double Star. Последний представлен низкорослым кустарником (до 20 сантиметров в высоту).

Гипсофила Перфекта

Гипсофила Перфекта – это высокорослый (около 1 метра) раскидистый кустарник с узкими и небольшими листовыми пластинами. В противовес листьям бутоны достаточно крупные, с белыми бархатистыми лепестками. Культура не переносит увлажненные грунты, растет на солнечных площадках, но выживает и в тени.

Гипсофила метельчатая

Гипсофила метельчатая — одна из немногих высокорослых гипсофил (вырастает до 1 метра 20 сантиметров). В период цветения ветвистые стебли куста достигают метрового диаметра. Побеги имеют серо-зеленый оттенок, листья небольшие, зеленые. Зацветает культура с приходом июля и цветет до конца августа. Бутоны бывают белыми и розовыми, около 0,6 см в поперечнике.

Гипсофила стенная, или ползучая

Это среднерослый травянистый многолетник с ползучими стеблями, которые разветвляются на множество побегов и формируют приземистый кустарник. Листовые пластины насыщенно-зеленые, мелкие. Соцветия похожи на метелки, розовые или белые. Стенная гипсофила способна цвести два раза в году: в самом начале лета, а затем в сентябре.

Гипсофила пушистый снег

Гипсофила пушистый снег – это ветвистый высокорослый кустарник с густой макушкой. Его побеги тонкие, а листья мелкие. Цветет на протяжении полутора месяцев (в июле и августе). Соцветия состоят из небольших цветков с бархатистыми лепестками белоснежного цвета. Растение отличается непритязательностью и морозоустойчивостью. Активнее развивается и цветет, если в субстрат вносить известь.

Гипсофила ясколковидная

В дикой природе произрастает в горных районах Непала. Это стелющийся вид высотой максимум 10 сантиметров, который с годами превращается в зелено-белый ковер. Темпы роста высокие, но бутонизация наступает только спустя несколько лет. Листовые пластины узкие и мелкие, с ворсистой поверхностью. Бутоны мелкие, белые или пурпурные, с розоватыми прожилками. Гипсофила ясколковидная растет на открытых хорошо освещенных участках, а также на склонах гор. Цветет в мае и июне.

Посадка гипсофилы в открытом грунте

Посадка гипсофилы в открытом грунте точно так же, как и посадка ибериса, осуществляется ранней весной. Для начала семена сажают в рассадные контейнеры, немного заглубляя в грунте, накрывают прозрачной заслонкой и отправляют в хорошо освещенное и теплое помещение. Спустя 10-15 дней появляются первые ростки. Их сразу же необходимо прополоть, оставив дистанцию между всходами примерно в 20 сантиметров. Но также молодые гипсофилы можно рассадить по торфяным стаканчикам. Затем растеньица выращивают, дополнительно досвечивая, так как они нуждаются в 13-14 светлых часах на протяжении суток, а в апреле световой день все еще короток. После того, как на ростках появится пара настоящих листьев, их перемещают на постоянное место. Стоит отметить, что многолетние качимы хорошо растут на одном и том же месте много лет подряд, так что выбирайте грядку тщательно. Оптимальной будет хорошо освещенная площадка с плодородной известковой почвой подальше от водоема и подземных вод.

Размножение гипсофилы

Гипсофилу можно выращивать семенами, а также размножать черенкованием. Оба способа достаточно просты даже для новичков в цветоводстве.

Размножение черенками

Отрезать черенки от куста гипсофилы следует весной, до того, как культура начнет цвести. Подготовьте для веточек персональные стаканчики с влаго- и воздухопроницаемой почвой с мелом и хорошим дренажом. Высаживать черенки нужно не глубоко, всего на 2-3 сантиметра. Чтобы укоренение отрезков увенчалось успехом, за ними необходимо внимательно ухаживать. Обязательно накрывайте емкости крышкой из полиэтилена или стекла, чтобы создать эффект теплицы и оградить саженцы от ветра. Но периодически крышку нужно приоткрывать для проветривания и полива. К увлажнению грунта приступайте как только он просохнет. Переусердствовать не стоит, так как застой влаги навредит корням растения. Также для черенков нужно организовать продолжительный световой день (не менее 11-12 часов). Лучше всего для досвечивания подходят фитолампы, но можно воспользоваться и обычными. Температура воздуха при этом не должна опускаться ниже +20°С. Пересаживать укорененные черенки на грядку нужно еще до холодов (желательно не позднее начала сентября), так как корневая система саженцев еще не достаточно окрепла. А перед наступлением морозов для гипсофил создают укрытие.

Размножение семенами

Сажать семена качима принято или весной или осенью. Во втором случае семена однолетников высевают сразу на участок, а затем по мере роста пересаживают в клумбы. А если процедура происходит весной, то сначала семена нужно вырастить до состояния рассады в отдельных горшочках. Именно рассадный метод лучше подходит для многолетних гипсофил. Подготовьте воздушный грунт с дренажным слоем, полейте его и сделайте на поверхности борозды глубиной 5 миллиметров, засейте зерна и сверху присыпьте землей. Хранить горшки нужно в теплом и светлом месте, накрыв сверху крышкой. Непременно досвечивайте посевы, так они быстрее вырастут. Первые ростки проклюнутся где-то через пару недель. Тогда их прореживают. Затем, после появления двух настоящих листовых пластин, перекати-поле пересаживают на грядку (на 1 квадратный метр должно приходиться 2-3 растения).

Уход за гипсофилой

Уход за гипсофилой во многом похож на уход за аргирантемумом. Ничего сложного в этом процессе нет. Какой-либо особый режим полива соблюдать не нужно, растению вполне хватает дождевой воды. Только при длительной засухе можно увлажнить почву самостоятельно (лить воду необходимо прямо под корень). Также учитывайте, что гипсофила предпочитает яркий свет.

Почва

Оптимальными субстратами для гипсофилы являются рыхлые песчано-глинистые грунты с хорошим дренажом и добавлением извести. Вообще, качим реально вырастить в любой почвосмеси, если внести в нее немного известняка.

Подкормка

Культура будет активно развиваться и пышно цвести, если раз в месяц вы будете давать ей комплексные минеральные удобрения и питательную органику, чередуя эти виды подкормок между собой. Многие садоводы утверждают, что лучшая подкормка для гипсофилы — это коровяк. В таком настое есть все необходимое для растения. Категорически запрещено удобрять качим навозом, так как это чревато гибелью вида.

Вредители и болезни

Гипсофила чаще всего болеет из-за ошибок в уходе. Например, при избытке влаги в субстрате на корневище может завестись серая гниль. Симптомами недуга являются постепенное увядание листьев, засыхание побегов и отмирание соцветий. Чтобы вылечить куст, необходимо осуществить поэтапную обработку фунгицидами, бордосской жидкостью, медным купоросом и оксихомом. В случае заражения ржавчиной также помогут фунгициды. Но, если растение заражено массово, его остается только достать из грунта, сжечь, а грядку несколько раз полить медным купоросом.

Что касается вредителей, то качим чаще всего атакуют галловые и цистообразующие круглые черви. Прогнать нематод поможет фосфамид, который наносится при помощи распылителя. Если не помогло, тогда растение выкапывают, чтобы промыть корневище в горячей воде. Стоит отметить, что любая химия негативно сказывается на растении, из-за чего ее используют только в крайнем случае.

Использование гипсофилы во флористике

Профессиональные флористы очень ценят качим за декоративность и, самое главное, высокую стойкость растения. Букет с гипсофилами автоматически превращается в легкий, воздушный и в то же время выразительный. Эта универсальная культура прекрасно сочетается с другими сортами цветов, хорошо подходит для композиций и в холодных, и в теплых, и в пастельных, и в кричащих красных оттенках. Кроме того, пушистые соцветия перекати-поле добавляют букетам объема. Очень часто из данных цветов делают свадебные композиции, ведь белоснежные гипсофилы такие же чувственные, чарующие и нежные, как невесты. Также растение отлично смотрится в любом свадебном декоре, включая украшения для ресторанов. Нередко из качима формируют и букеты дублеры. Если вы хотите создать невесомую и базовую композицию, непременно выбирайте гипсофилы. А, если вам нужно оттенить цветы с крупными и яркими бутонами, качим прекрасно справится и с этой задачей.

Види і сорти гіпсофіли (качим)

Квітникарі-любителі та професійні флористи давно оцінили переваги гіпсофіли. Ця рослина належить до родини гвоздикових і використовується в якості фону для інших, більш великих за розміром квітів. У народі ця культура більш відома як перекоти поле, її також порівнюють із фатою нареченої та диханням немовляти – настільки вона легка і повітряна. Квітки гіпсофіли дуже дрібні, густі, найчастіше пофарбовані в білий, зелений або рожевий кольори. Вони утворюють пишні волоті, що нагадують хмари – тому використовуються для складання букетів. Існує близько 150 видів цієї рослини, серед яких – багаторічники та однорічники. Розповімо докладніше про найбільш популярні з них.

Гіпсофіла метельчата

Це, мабуть, найбільш широко відомий вид. Він представлений у формі кулястого куща, що досягає у висоту одного метра. Стебла – сильно гіллясті, а на них розташовано безліч сіро-зеленого листя. Квітки досягають у діаметрі шести міліметрів, існують як махрові, так і прості. Забарвлення зустрічається найрізноманітніше, що залежить від сорту, розмір кущів також варіюється.

Виростає метельчата гіпсофіла переважно на піщаних івапняних грунтах. Головна умова полягає в пухкості ілегкості грунту. Для посадки рекомендується вибиратидобре освітлені ділянки без близького залягання грунтових вод. Рослина стійка до морозів, але укриття на зиму все ж таки потребує. Цвітіння починається в червні, а закінчується в серпні.

Сорти метельчатої гіпсофіли

Деякі з них справедливо називають білим або рожевим святом – настільки урочисто виглядають такі рослини. Вони здатні виростати близько десяти років на одному місці і приправильному догляді не потребують пересадки.

• «Сніжинка» отримала свою назву завдяки густим махровим квіткам білого кольору. У висоту рослина досягає 50-ти сантиметрів.

• «Брістоль Фері», як і «Сніжинка», має білі квіти, але висота її кущів перевищує попередній сорт на 25 сантиметрів. Виростати представники сорти здатні і в затінених місцях.

• «Пінкер стар» – рослина з махровими темно-рожевими квітками. Виростає вона до 60 сантиметрів.

• «Фламінго» перегнав у зрості інші сорти гіпсофіли метельчатого виду: його зріст становить більше метра. Квітки у рослини рожеві і махрові.

Гіпсофіла витончена

Чагарник має здатність сильно гілкуватися. Висота його невелика – лише 40-60 сантиметрів у залежності від сорту. Листочки у гіпсофіли витонченої зазвичай сіро-зелені, квітки дрібні, пофарбовані в рожевий і білий. З’являються вони швидко – лише за три місяці після посадки. Декоративність зберігається протягом місяця.

Сорти витонченої гіпсофіли

Цей вид включає в себе не так багато сортів, як інші – але власники присадибних ділянок вибирають їх дуже охоче, тому що рослина надзвичайно гарна.

• «Троянда» не випадково так називається. За своєю формою і відтінком квітки цього сорту багато в чому мають схожість із царицею квітів.

• «Дабл стар» відрізняють квітки насиченого рожевог овідтінку. Висота кущів – всього 20 сантиметрів.

Гіпсофіла повзуча

У природі ця рослина найчастіше зустрічається в Середній Європі. Ширина кущів значно перевищує їх висоту, через що посадки нагадують ажурні покривала. Листя сланких стебел має темно-зелений відтінок. Рожеві квіти з’являються двічі на рік – влітку і восени. Садівники давно звернули увагу на цей вид гіпсофіли, і висаджують його на своїх ділянках ще з 1774 року.

Сорти гіпсофіли повзучої

• «Рожева імла» дивовижна тим, що її досить великі і густі рожеві квітки закривають собою інші частини рослини. При цьому кущі виглядають повітряно і надзвичайно.

• «Філо роуз» – один із найнижчих сортів гіпсофіли. Висота кущиків становить 15 сантиметрів. Рослина утворює кущ від самої основи. Під час цвітіння він суцільно покривається маленькими квітками.

• «Філо уайт» має великі білі квіти, що складаються з п’ятипелюсток кожна.

• «Джипсі» представляє собою 20-сантиметровий кущ, вкритий дрібними квітами. Використовують цей сорт для створення атмосфери романтики в квітниках і букетах. Зростає це рослина швидко, в догляді невибаглива – і, у порівнянні з іншими видами і сортами гіпсофіли, не вимоглива до грунту.

• «Міраж» – цей багаторічник утворює маленькі кущики. Квітки у нього рожеві, повітряні, суцвіття – ажурні. Щоби на рослині з’являлася прикоренева поросль, необхіднови конувати обрізку. «Міраж» має властивість розмножуватися самосівом, а тому квітникарям рекомендується тримати цей процес під контролем. Особливого догляду сорт не вимагає і добре росте навіть на мізерних кам’янистих грунтах. Завдяки цій особливості вирощувати рослину можна на альпійських гірках та інших кам’янистих ділянках.

Гіпсофіла тихоокеанська

Цей вид також називають «Пацифика». Виростає культура на території Китаю і Далекого Сходу, у висоту досягає одного метра, цвіте з серпня по вересень рожевими квітками значного розміру – їхній діаметр становить вісім сантиметрів. Велике листя має сіро-блакитне опушення. Стебла у гіпсофіли тихоокеанської досить міцні, на них з’являється безліч пагонів. Цей вид стійкий до посух і в рівній мірі добре переносить спеку і морози, але дуже любить світло. Для висадки рекомендується підбирати спуски, щоби надмірна волога мала змогу стікати.

Особливо гарно ця гіпсофіла виглядає в поєднанні з низькими декоративними культурами. Можна висаджувати в контейнерах та альпінаріях.

Гіпсофіла постінна

У народі цей вид називають пісколюбочкою. На рожевих квітках проглядаються темні жилки. Усередині кожної квіточки – по десять тичинок. Представники цього виду виростають на піщаних грунтах, а тому часто облюбовують для себе пустелі. Їх також можна побачити на берегах водойм. В умовах дикої природи гіпсофіла постіннанай частіше зустрічається в Сибіру і на Далекому Сході, а також – у Монголії і в деяких країнах Євразії.

Селекціонери працюють над окультуренням цього виду і намагаються вивести сорт із великими квітами. Чималою популярністю останнім часом користується пісколюбочка степова, яка захоплює великими білими квітками.

Сорти гіпсофіли постінної

• «Качим Патрена» відрізняється задерев’янілими пагонами, кривим корінням і наявністю прикореневого листя сизого кольору, яке формується з дернин.

• «Стінна гіпсофіла» представлена у вигляді розлогих кущів висотою до 30-ти сантиметрів. Рослину густо покриваєлистя насиченого зеленого відтінку. Квітникарі підстригають цю рослину для додання їй бажаної форми. До слова, свою назву сорт отримав з огляду на те, що чудово виглядає в кашпо, яке висить на стіні. Вирощувати його можна і у відкритому грунті, де стінна гіпсофіла стане розкішним тлом для інших квітів.

Гіпсофіла арецевидна

Виростає цей вид у горах Ірану, а в наших регіонах приживається рідко, тому що не відрізняється стійкістю до морозів. Квіти у арецевидної гіпсофіли дрібні, білі. Розмножувати рослину можна насінням і вегетативним шляхом, але наші садівники неохоче вирощують у себе цей вид.

Сорти гіпсофіли арецевидної

• «Патрія» – це чагарник, що майже не має листя. Квітки у нього великі і білі із зеленою або фіолетовою смужкою посередині.

• Уральська гіпсофіла цвіте біло-рожевими квітками. У висоту кущі складають всього 12 сантиметрів. Для висадки рекомендується вибирати сонячні ділянки. Цей сорт потребує регулярних поливів.

Гіпсофіла здатна привнести на вашу ділянку особливий колорит. Вона підкреслить красу інших декоративних рослин, послужить для складання букетів та зробить вашу клумбу особливо гарною, пишною і повітряною. При цьому рослина досить невибаглива у догляді.