Дощові черв’яки – архітектори родючих ґрунтів

Від одного до трьох мільйонів дощових черв’яків живе в здоровому ґрунті з одного гектара пасовищ.
Що більше їх, то родючіший ґрунт.
Дощові черв’яки можуть повністю зникнути на ґрунтах, які занадто інтенсивно та неправильно обробляються.
Крім того, розрізаний навпіл черв’як не дає двох, як ми іноді чуємо, але в кращому випадку передня частина може вижити.

Спосіб життя
Зображ. 1 : Дощовий черв’як виходить з кокона
Зображ. 2 : Доросла особина : добре видиме намисто або клітковина.
Зображ. 3 : Скрутившись навколо себе, черв’яки переживають період засухи.

За винятком таких, що мешкають в підстилці на поверхні ґрунту (особливо компостні черв’яки), черв’яки розвиваються повільно. Вони народжують лише одне покоління на рік та максимум 8 коконів. Їх тривалість життя досягає від двох до восьми років залежно від виду. Дощові черв’яки, які досягли статевої зрілості ідентифікуються наявністю намистини,тобто потовщенням розташованим в передній третині тіла, що називається клітковиною. Саме в березні-квітні та вересні-жовтні спостерігається найбільш інтенсивна фізична та репродуктивна активність дощових черв’яків. Якщо дуже сухо і жарко, дощові черв’яки впадають в літню сплячку. настільки глибоку, що її можна порівняти із зимовою сплячкою їжаків. Прокидаються черв’яки восени, коли спека спадає та в грунті з’являється більше вологи. З першими морозами, вони опускаютья в незамерзлу частину своїх галерей та переходять в так званий «режим очікування». Активність знову повертається за кілька днів без мінусових температур. Дощові черв’яки здатні мігрувати на оброблювані поля з незайманих навколишніх районів (наприклад з природних луків). Таким чином, вони (Lumbricus terrestris) можуть перетинати двадцять метрів на рік.

Для прикладу у Швейцарії налічується близько 40 видів дощових черв’яків, з них від 4-х до 8-ми зустрічаються на розораних ґрунтах. Дощові черв’яки віддають перевагу середньосуглинистим, аніж супіщаним ґрунтам. Вони також не люблять ні важких глинистих , ні сухих піщаних ґрунтів, а на кислих торф’янистих живуть лише кілька «спеціалістів», які пристосувалися до цих специфічних негостинних умов. Різні види дощових черв’яків можна приблизно класифікувати за трьома екологічними групами (див. Графік і Таблицю 1):

Норники, утворюють глибокі вертикальні та галереї, важливі на сільськогосподарських ґрунтах. Їх червонувате забарвлення захищає від УФ-променів (Зображ. 2). Вони утворюють стабільні вертикальні галереї діаметром від 8 до 11 мм там, де вони зазвичай перебувають протягом усього життя.
Ендогенні види, копають поверхневі галереї, на вигляд бліді і прозорі. Ці види утворюють переважно горизонтальні та нестабільні галереї, майже ніколи не виходять на поверхню землі. Молоді особини зазвичай знаходяться високо в районі коренів рослин.
Епігейні види, живуть у шарі поверхневих решток, є досить рідкісними на орних землях, оскільки шар підстилки з решток не може сформуватись.

Графік 1 : Зони проживання трьох основних груп дощових черв’яків.

Живлення :

Для розвитку дощових черв’яків їжа є визначальним фактором, харчуючись переважно відмерлою рослинною сировиною. Вночі вони випасають “газони водоростей” що розростаються протягом дня, та затягують відмерлі рослинні рештки в свої галереї, де мікроорганізми попередньо перетравлюють їх протягом двох-чотирьох тижнів. У черв’яків немає зубів, тому вони не можуть пережовувати коріння рослин. Затягують рослинні рештки, які залишені на поверхні ґрунту або частково перемішані.

Дощові черв’яки роблять ґрунт родючим

Зображ. 4 : Галереї дощових черв’яків, вкриті їх виділеннями можуть містити білі грудочки – кристалізовані поживні елементи.

Дощові черв’яки – є архітекторами родючих ґрунтів. Їх вплив доволі мінливий. Відкладаючи велику кількість посліду, порядком від 40 до 100 тонн на гектар на рік, з яких приблизно 40% в землю та 60% на поверхні.

Дощові черв’яки аерують ґрунт

Утворені черв’яками галереї забезпечують хорошу аерацію ґрунту та збільшують частку макропор.

Дощові черв’яки підвищують здатність ґрунту поглинати воду

Стабільні вертикальні галереї норників відчутно покращують поглинання, накопичення, інфільтрацію та дренаж води в ґрунт, що значно запобігає горизонтальному стіканню та ерозії. В ґрунтах які не орють, можна знайти до 150 отворів на м2, що становить 900 метрів галерей на 1 м3 ґрунту. Стабілізовані слизом, що виділяються дощовими черв’яками, вертикальні галереї можуть досягати 3 метрів у глибину на глибоких лесових ґрунтах та біля 6 метрів на чорноземах.

Дощові черв’яки сприяють розкладанню відмерлих рослинних решток

На полях дощові черв’яки включають у ґрунт до 6 тонн відмерлих органіки протягом року на 1 га, а в лісах вони включають до дев’яти тонн опалого листя за рік/на 1 га.

також вони утворюють концентрати поживних речовин, яких безпосередньо потребують рослини

Зображ. 5 : Дощові черв’яки лишають на поверхні велику кількість виділень – що називають турикули: за рахунок їх активності ґрунт пратично не піддається запливанню (зораний ґрунт, органічне виробництво протягом 20 років у рамках випробування ДОТ Тервіль* (DOC Therwil)

Зображ. 6 : На поверхні практично немає турикул. Ґрунт має тенденцію до запливання (зораний ґрунт, комплексний передпосівний обробіток протягом 20 років в рамках випробування ДОТ Тервіль* (DOC Therwil)

*ДОТ Тервіль (порівняння систем виробництва біо-Динамічна, біо-Органічна, Традиційна)

Виділення дощового черв’яка – це суміш рослинних і мінеральних частинок, де поживні речовини присутні у великій концентрації та у легкозасвоюваній формі рослинами. Виробляється в середньому від 40 до 100 тонн посліду за рік/га.
Цей високоякісний гумус лишається у вигляді туррикул, які містять в середньому в 5 разів більше азоту, в 7 разів більше фосфору та в 11 разів більше калію, аніж навколишній ґрунт.

Дощові черви омолоджують грунт

Дощові черв’яки відбирають мінеральні речовини з глибоких шарів та транспортують її в верхній горизонт, таким чином постійно “омолоджуючи” його

Дощові черв’яки “гігієнізують” грунт

Дощові черв’яки сприяють заселенню і розмноженню бактерій та едафічних організмів, корисних у в самих галереях та туррикулах. Як тільки вони затягнули рештки рослин в ґрунт, ті піддаються біологічному розкладанню (шкідливі організми, такі як збудник парші яблуні чи мозаїки , або листова вогнівка). Однак резистентні форми все ж виживають після травлення і потім знаходяться в туррикулах.

Дощові черв’яки сприяють росту коренів

Більше дев’яноста відсотків галерей колонізовано корінням рослин, оскільки вони дозволяють їм проникати без перешкод в глибокі шари ґрунту маючи ідеальні умови росту (виділення багаті поживними речовинами, доступна волога)

Дощові черв’яки сприяють утворенню ґрунтових агрегатів та покращенню їх стабільності

Виділяючи слиз та інтенсивно змішуючи органічні речовини з мінеральними та мікроорганізмами, дощові черв’яки не лише утворюють стабільну грудочкувату структуру, яка сприяє зменшенню запливання ґрунту та полегшення розпушування, але й поживні речовини та вода краще утримуються. Виробляючи велику кількість виділень, дощові черв’яки розпушують важкі ґрунти та покращують текстуру піщаних ґрунтів.

Анексичні дощові черв’яки здатні проходити через легкоущільнені горизонти ґрунту та покращувати вертикальне проходження води.

Яким чином сприяти збільшенні кількості черв’яків?

Зображ. 7 : Безполицева оранка допомагає понизити рівень ущільнення в зоні підошви плуга.

Зображ. 8: Не використовуйте занадто важку техніку, для збереження біоти.

Обробіток ґрунту методом мілкої оранки

• Лише у випадку крайньої необхідності варто використовувати плуги та ротаційні борони. Оскільки після їх використання, масово гинуть дощові черв’яки. Рівень смертності сягає близько 25 % після оранки та 70 % після проходу ротаційної борони.
• Уникайте інтенсивного обробітку ґрунту в періоди найбільшої активності дощових черв’яків (березень-квітень та вересень-жовтень).
• Обробіток сухих або підмерзлих ґрунтів завдає набагато меншої шкоди дощовим черв’якам, оскільки більшість з них опускається в глибші шари ґрунту.
• Якомога менше перевертайте ґрунт. Якщо все ж таки необхідно виорати, варто обмежитись поверхневою оранкою, що дозволяє дещо уникнути утворення плужної підошви в нижньому шарі ґрунту.
• Обирайте заощадну та мінімальну технологію обробітку ґрунту, а також комбінації техніки.
• Обробляти грунт лише тоді коли він добре просох та здатен витримати навантаження техніки

Мінімізуйте тиск на землю та ущільнення

• Адаптуйте техніку так, щоб максимально зменшити тиск на землю.
  Чим важчі машини, тим серйозніше ущільнення ґрунту та безпосередній негативний вплив на кількість черв’яків та інших живих істот.

Урізноманітнена сівозміна покращує живлення дощових черв’яків

• Збалансоване постачання різноманітної маси у вигляді рослинних решток є основою багатства життя ґрунту. Важливим фактором є різноманіття решток сільськогосподарських культур, а також різноманітні сівозміни з покривними культурами багатими на бобові, тривалим вегетаційним період та глибоким корінням. Якщо дощові черв’яки мають достатньо живлення, їх присутність буде підтримуватись і навіть зростати.
• Ґрунт повинен завжди бути покритим.
• Покривні культури, зокрема і зимуючі, надзвичайно сильно сприяють розвитку черв’яків та всієї едафічної фауни.

Багаторічні злаково-бобові луки відновлюють популяції грунтової біоти і є кориснішими ніж однорічні.

Планування раціонального внесення добрив

Зображ. 9 : Розведений та підготовлений рідкий гній в помірних кількостях і вправильний період, також має позитивний ефект на дощових черв’яків.

Тип та кількість органічних добрив мають свій вплив на дощових черв’яків :

• Добре збалансований грунт – добрий як для рослин такі для дощових черв’яків.
  Свіжий компост з гною є кращим, ніж стиглий компост, оскільки містить більше їжі для дощових черв’яків.
  Органічні добрива варто мілко заробляти. Розведений та підготовлений рідкий гній має позитивний ефект на дощових черв’яків. Проте Аміак, що міститься в непідготовленому гною, може серйозно нашкодити дощовим черв’якам, які знаходяться на поверхні ґрунту, особливо коли грунт перенасичений вологою.
  Гноївку бажано вносити лише на ґрунтах, здатних її поглинути.
  Внесення помірних кількостей (до 25 м3/га) буде корисним для біоти.
  Варто проводити регулярне вапнування на основі вимірів pH.

Те що безпосередньо шкодить дощовим черв’якам :

• Рослинні рештки, загорнуті глибоко в ґрунт.
• Грунти з поганою аерацією, ущільнені та підтоплені.
• Кислі ґрунти з рН нижче 5,5.

Скільки дощових черв’яків є в моїх ґрунтах?

Від 120 до 140 особин/м2 представляє хорошу густоту для розораних ґрунтів Швейцарського плато.
Можна приблизно оцінити кількість дощових черв’яків на своїх ґрунтах:

Тест з лопаткою :

профіль розміром 10х10х25 см, середньоважкого суглинкового грунту, повинен містити одного або двох дощових черв’яків (що дорівнюватиме 100 – 200 особин/м2).

Кількість турикул :

Турикули підраховуються на поверхні розміром 50х50 см в основні періоди активності дощових черв’яків (березень-квітень та вересень-жовтень):

• до 5 турикул : Слабка активність, дуже мала кількість черв’яків
• 10 турикул : Середня активність
• 20 турикул та більше : Висока активність, ґрунт містить велику кількість черв’яків

Категорії статей

Дощові черв’яки та їх вплив на ґрунт

У землі живе багато істот, що грають у житті саду дуже важливу роль. Різноманітні черв’яки, сороконіжки, багатоніжки, жуки – вони є скрізь, де є грунт. Багата садова земля та всілякими повзучими особинами, які приносять користь рослинам, і по праву вважаються основними помічниками садівників. Йтиметься про дощові хробаки, що мешкають у ґрунті на садових ділянках.

Що таке дощові черв’яки?

Черв’як – це трубчаста система травлення, укладена в тонку оболонку. Захопивши їжу передньою частиною тіла, черв’як проштовхує її через себе, перетравлює і зі зворотного боку тіла випускає органічну речовину, яка стає джерелом поживних речовин для рослин – біо-гумус. Їжею для дощових черв’яків є пов’ялі листочки, волокна які досить розм’якшені, тому місцем проживання вибрані гною, що складаються з підлоги перепрілого перегною, торішнього листя, скошеної трави, висохлих бур’янів, що довго пролежали на землі. Хробаки просуваються у товщу землі, постійно поїдаючи їжу. Вони харчуються частинами рослин і навіть залишками тварин. Черв’яки рідко виходять на поверхню, вони працюють під землею.

Черв’яки, пересуваючись по всій території саду, на відміну від інших комах роблять це без лапок і крил. У них м’язисте тіло, вкрите щетинкою, що забезпечує рух тіла у ґрунті. Тіло черв’яка розділене на гнучкі сегменти. Він сильно витягується, чіпляючись за землю, і підтягує все тіло до нової точки опори. Рух черв’яка – це почергове подовження і скорочення тіла. Черв’яки – це досить довгі особини, що досягають до 30 сантиметрів завдовжки. Тіло хробака коричневого або червоного кольору, добре помітне в землі під час перекопування. На поверхню ґрунту черв’яки виходять тільки в дощову погоду, щоб знайти собі партнера і поєднатися. Таким чином відбувається розмноження цих повзучих особин. Необхідно відзначити, що під час випадання рясних опадів і сильного перезволоження ґрунту, земля досить ущільнюється, що утруднює дихання хробака, і він просто змушений переміститися у верхній шар ґрунту, або навіть вийти назовні для отримання чергової порції кисню.

Хробаки живуть у вологих місцях через особливий спосіб дихання. У дощових черв’яків немає ні легень, ні зябер, вони поглинають повітря через шкіру, тому їхня шкіра дуже тонка і завжди волога. Хробаки не можуть довго перебувати на поверхні, де сухо і спекотно, тому що їхня шкіра швидко висихає і повзуча істота, така корисна для садових насаджень і ґрунту, гине.

Корисні властивості дощових хробаків

• Рослини в процесі росту дихають не тільки листям, а й корінням. Слабкій рослині складно рости на щільній землі. У такому ґрунті мало місця для повітря, коріння не може брати участі в газообміні, яке необхідне для клітинного дихання та отримання енергії. Хробаки переорюють ґрунт, роблять його пишним і повітряним, створюючи рослинам комфортне середовище проживання.
• Дощові черв’яки є гарною їжею для комах, що живуть у саду і практично непомітних для людини. Йдеться про миші, жаби, скунси, кроти, всілякі жуки. Дощовий черв’як – це дуже галаслива комаха. Для руху під землею, черв’як скорочує м’язи і щетинки, видаючи досить сильний звук, що шарудить, який добре чути вночі, особливо якщо прикласти вухо до землі. Цією особливістю і користуються нічні жителі саду, які по шорсткому звуку шукають на поверхні землі собі їжу.
• Дощовий черв’як, це безперервно працююча міні-фабрика з виробництва біо-гумусу, органічної речовини, такої корисної для ґрунту. За один рік черв’яки можуть переробити дуже багато кілограмів опалого листя та інших частин рослин. Біо-гумус вважають натуральним органічним добривом, що живить рослину і захищає її від хвороби. Цей препарат, придбаний у спеціалізованих магазинах, використовують для підживлення рослин у період росту, цвітіння та зав’язі плодів. Вносять біо-гумус у землю і перед висівом насіння.

ТОП-7 напрямків користі від дощового хробака на садовій ділянці?

1. Дощові черв’яки нормалізують природний баланс грунту, рихлять і переорюють, значно покращуючи родючість і структуру, підвищують кількість магнію, фосфору та кальцію.
2. При переміщенні під землею створюють тунелі, через які проходить повітря та волога до коріння рослин.
3. Насичують землю киснем, якісно оновлюють хімічний склад.
4. Створюють натуральне органічне добриво – біогумус. Речовина, що благотворно впливає на розвиток рослини в будь-який період життя, вважається натуральним харчуванням та захистом рослини від грибкових захворювань та комах-шкідників.
5. Знищують і переробляють останки тварин і рослин, що перешкоджають розмноженню спор грибкових захворювань.
6. Є їжею для нічних мешканців садових ділянок.
7. Дощові черв’яки – це хороша приманка для плаваючої риби. Людина використовує хробаків, нанизаних на гачок вудки для лову риби у водоймах.

Вивчивши особливості життя дощового черв’яка, потрібно створити йому належні умови для існування та розмноження. Дощові черв’яки абсолютно нешкідливі для рослин і людини, які приносять тільки користь вашій садовій ділянці, і при виявленні таких у саду, необхідно створити всі умови для життя і розмноження цих особин – спорудити компостні ями і часто зволожувати їх теплою водою.