Аджика вирізняється особливим ароматом і смаком, котрим вона доповнює інші страви – тонкий, гострий та солодко-пряний. Традиційно соус Аджика подають до м'яса, сиру, рису чи квасолі з якої роблять лобіо – відому грузинську страву. Аджику їдять з овочами, стравами з риби та птиці.
Кажуть, що аджику придумали в Абхазії у спільноті вівчарів. Спершу це була пастоподібна солона закуска з гострого червоного перцю, солі, часнику та суміші трав. Їли її зі шматком домашнього хліба в горах, де випасали овець.
Вилити овочеву масу в каструлю, поставити її на вогонь. Варити 1.5 години до густоти, додати сіль, цукор, оцет, рослинне масло і часник. Перемішати, довести до кипіння, а потім варити ще 10 хвилин, в кінці додати часник. Розкласти аджику в стерилізовані банки і закатати кришками.
Аджика суха – це гостра та ароматна приправа, яка виготовляється із суміші перцю, часнику, трав та спецій. Вона має сильний та насичений смак, який додає гостроти та пікантності до страв. Аджика суха має високі смакові та ароматичні властивості, що робить її популярною приправою в кулінарії.
Для аджики найкраще взяти невеликі баночки – 0,2, 0,3, 0,45 і 0,5 л. Відповідно стерилізувати їх зручно в мікрохвильовій печі. Перед тим, як це робити, миємо їх під проточною водою, витираємо, потім наливаємо всередину близько 100 мл холодної води і ставимо їх до мікрохвильовки на найбільшу потужність на 5-10 хвилин.
Аджи́ка (абх. Аџьыка, груз. აჯიკა) — абхазька гостра ароматна приправа у вигляді пастоподібної маси з червоного перцю, часнику, пряних трав (сушених і зелених). В новітні часи була запозичена в грузинську кухню.
Як вибрати і де купити. Абхазьку аджику можна знайти у відділі приправ супермаркетів та продуктових магазинів. Залежно від виробника, список інгредієнтів може відрізнятися, наприклад …