✅Місяць січень

У давньоруському календарі січень називали «просинец». Небо в цей час відрізнялося примітною синявою.

Вважається, що перший місяць зими грудень, третій (останній) – лютий. А місяць січень – посередині, він ніби розтинає зиму на дві частини. Ось за це і отримав він ще одну назву: «сечень».

До речі, на Русі Новий рік з 1348 року відзначався 1 вересня, так тривало кілька століть.

За указом Петра Першого, улюблене в народі свято Новий Рік наказувалося зустрічати 1 січня (з 15 грудня 1699).

У римський античний календар, спочатку складався з десяти місяців, згодом були додані ще два:

Перший названий Януаріса – на честь дволикого бога Януса (у нього одне обличчя звернене вперед, а інше – назад, щоб одночасно бачити минуле і передбачати майбутнє), другий – фебруаріус. Пізніше січня став першим місяцем, лютий – другим місяцем року.

Серед дванадцяти братів-місяців січень – старший і найлютіший. З його приходом зима остаточно оселяється в наших краях. Настає пора холодів і відносного спокою в природі.
За Фенологічним календарем прогноз бурани хуртовин припадає зазвичай на п’яту і шосту п’ятиденку січня.

Перший розбіг зробила зима в грудні, а зараз вона, як кажуть, в «розквіті». Вже були сильні морози, з виттям і свистом пронеслися хуртовини-метелиці, намели замети сипучого снігу, перемели всі шляхи-дороги і звірині стежки.

Середня місячна температура повітря в Росії, за багаторічними спостереженнями, становить 12-15 градусів морозу. При вторгненнях арктичного повітря з Баренцева і Карського морів температура в окремі роки може знижуватися до 40-50 градусів нижче нуля.

Такі морози відзначалися в 1942, 1956, 1969, 1972 роках, а в січні 1979 року температура опускалася місцями до 52 градусів морозу. Однак у деякі роки при надходженні теплого повітря з басейнів Середземного і Чорного морів трапляються і відлиги.

Максимальна температура може підвищуватися до плюс 2-4 градусів, як було в 1955, 1971, 1976 і 1983 роках. Погода супроводжується снігопадами, хуртовинами і сильними вітрами. Висота сніжного покриву до кінця місяця в полі досягає близько 30-35 см; місячна кількість опадів – 25-30 мм.

У народі кажуть:

• «Січень – новому року початок, зимі – середина»;
• «Січню-батьку – морози»;
• «Січень – до весни поворот»;
• «Січень тріщить – лід на річці блакиттю фарбує».

Довше і світліше стають дні. Спочатку прибавка дня зовсім непомітна, дуже мала, до кінця місяця нараховується близько півтори години. Сонце повернуло на літо, і день від дня все вище підніматиметься воно і довше буде затримуватися в небі. А саме небо стає синє.

Казково-красиво в лісі.

Як алмазний розсип іскриться, переливається на сонці сніг, в найчистішій білизні цілина пороші. Немов у кришталевому оздобленні стоять білостовбурні берези, на зелених лапах ялин нависла сніжна кухта, в білих мереживах вікові сосни та інші дерева.

Роздолля для справжнього лижника, любителя природи. Любо побродити йому по просторим чащам Берендеєва.

У лісі тиша, він немов у півсні. Зрідка:

• чується ділове постукування дятла;
• крик блакитнокрилої сойки;
• мелодійний посвист червоногрудих снігурів, та писк синиць, спритних блакитно-сірих повзиків, жовтоголових корольків.

І знову тиша. Та хіба десь снігова куля неочікувано звалиться з якого-небудь дерева і обсипе сніжним пилом.

Такі тварини, як бурий, ведмідь, борсук, єнотоподібна собака, бурундук, ховрах, бабак, хом’як, їжак, знаходяться в зимовій сплячці; живуть вони за рахунок накопиченого восени жиру.

А ось зайці, куниці, лисиці, лосі, вовки всю зиму, як кажуть, «на ногах». Заєць-біляк тримається звичайно в осичняках, часто виходить на лісові дороги поживитися, підбирає розсипану сінну труху. Заєць-русак дотримується озимих посівів, узлісь лісу, заходить на току, в сади. Вовки вдень відпочивають в укритих місцях, а вночі виробляють розбійницькі набіги.

На узліссі березняка чорними кулями видніються тетерева. Сидять врозтіч синяво-чорні косачі з яскраво-червоними надбрів’ями морозним ранком і годуються, скльовуючи бруньки-сережки. Погодуються так і почнуть один за іншим, склавши крила і зіщулившись, каменем падати з беріз вниз, прямо в замет і залишаються в ямках-лунках на весь залишок короткого зимового дня.

До вечора вилітають на годівлю, а потім знову пірнають у снігову перину вже на ночівлю. У снігу їм куди спокійніше, тепліше, вітер не пробирає і від хижаків приховані. Ночують у снігу також:

• рябчики;
• глухарі;
• сірі та білі куріпки.

Глухарі-відлюдники харчуються сосновою хвоєю. Годуються березовими бруньками і чубаті рябчики.

У зимових гаях ви можете зустріти «лісових санітарів»-синиць, повзиків, пищух і самих маленьких пташок нашої фауни – жовтоголових корольків (вага їх близько 7 грамів), всі вони вичищають дерева від лісових шкідників. Вони відшукують лялечок, гусениць і яйця комах, захованих в затишні місця на зимівлю.

Невтомно працює і строкатий дятел, також знищуючи безлічі шкідників лісу. Ця гучна крилата охорона надає величезну допомогу нашому зеленому другу.

Довгу зимову ніч ворони та галки проводять на деревах у парках і садах. Довго чується на ночівлі жвава перекличка птахів.

Великі синиці, будинкові і польові горобці, вівсянки ховаються вночі під дахами, на горищах у опалювальних трубах. Шпаківень вони не використовують: в них зимою холодно.

У рибалок-підлідників – найважчий час в це царство зими, риба не клює. Часом глухою зимою називають вони цей період. Бідніюча киснем вода, млявою стає риба. Яка б не була погода, яким би не був кльов, а завзяті рибалки все одно їдуть на рибалку в свої улюблені місця.

Нехай улов буде мізерний, одні ершішкі, а хіба в ньому, в улові, весь сенс риболовлі? Звичайно, ні. Тільки у спілкуванні з природою, відпочинок на свіжому морозному повітрі, в самому процесі лову велике щастя справжнього любителя-рибалки. Не відкладайте риболовлю і в ці «глухі» дні – їдьте! Все залежить від досвіду, знання водойми і вправності.

Більшість риб залягло зараз в зимувальні ями і веде малорухливий спосіб життя, а карасі і лини «зимують» в придонному мулі. Тільки от усач-миню зима не страшна: чим холодніше, тим краще.

Він пожвавився, піднявся з глибини своїх «літовок» і пішов на мілину метати ікру. До мільйона ікринок метає великий минь, але більша частина їх, зазвичай, гине.

На дні водойм зимують водяні рослини:

• жуки-плавунці;
• вертячки;
• личинки бабок і багато інших.

Наприкінці місяця на деяких озерах через нестачу кисню може початися замор риби. Щоб йому запобігти, треба влаштовувати ополонки і не давати їм потім замерзати.

На крижаних просторах Великої Волги неодноразово зустрічалися зграйки птахів величиною зі шпака.

Це біло-чорні птахи – пуночки, досить рідкісні гості Крайньої Півночі.

Вони літали по дорогах, сідали до лунок рибалок у пошуках корму; тут на льоду завжди можна було знайти крихти хліба, залишки викинутої ким-небудь насадки.

З наближенням полярної зими, коли завиють, заголосять страшні, з ніг валящі снігові бурі, пуночки залишають рідні місця, та полетять далеко на південь. Ранньою весною вони повертаються до себе на батьківщину.

У незамерзущих швидких річках, струмках, у ополонок водойм взимку можна зустріти цікаву птицю – оляпку, по-іншому звану водяним горобцем. Вона розміром зі шпака, темно-бурого забарвлення, з білою манишкою на шиї. Їжею їй служать водні комахи, за якими вона пірнає. Бігаючи під водою по дну річки, струмка або водойми, вона полює за ними.

Таблиця з поясненнями на тему “Січень: Початок календарного року і його особливості”

Висновок

Січень – це місяць, що відзначається численними особливостями та традиціями. Його назва походить від римського бога Януса, символізуючи перехід, зміни та початок нового етапу. Січень є важливим місяцем в багатьох культурах, оскільки він розпочинає новий календарний рік і супроводжується різними святкуваннями та обрядами.

Погодні умови цього місяця демонструють контраст між північною та південною півкулями, пропонуючи характерний зимовий ландшафт для одних та літній відпочинок для інших.

Січень також відомий своїми астрономічними подіями, такими як метеорні потоки, та народними прикметами, що відображають зв’язок людини з природою і космосом. Цей місяць є символічним часом для встановлення нових цілей та початком нових починань, що робить його особливо важливим у багатьох культурах та традиціях по всьому світу.

Назва 12 місяців на українській мові. Правопис, переклад місяців року – українська мова.

Вчимо місяці року – українська мова. Українські місяці.

Українською мовою є дванадцять місяців на рік, кожен із яких має свою унікальну назву. Знання цих назв допоможе вам у повсякденному спілкуванні та освоєнні мови. Нижче ви знайдете повний список місяців українською мовою разом з вимовою та коротким поясненням.

Місяці року на українській мові

Місяць — це часовий відрізок на протязі якого навколо нашої Землі обертається його супутник Місяць. Споконвіку цей відлік був дуже важливим для наших предків, та завдяки кропітким зусиллям став основою для становлення сучасного календаря.

Оскільки на наших українських землях, посеред слов’ян, панувало язичництво — то багато назв для місяців року були запозичені від різних явищ природи а також, пов’язані з господарською діяльністю, що була поширена у ті давні часи.

Січень — перший місяць розу (другий місяць зими), назва якого походить від промислу «січа» — коли наші предки розчищали свою землю, щоб потім навесні її засіяти та отримати добрий врожай

Лютий — другий місяць року (третій місяць зими), назва якого пішла з минулого століття, та походить від природних явищ, лютих морозів та сніговіїв які переважають у цей час.

Березень — третій місяць року (перший місяць весни), його назва пішла від промислу заготовки березового попелу (березол), який використовували для виготовлення скла.

Квітень — четвертий місяць року (другий місяць весни), його назва пішла з глибокої давнини та відома ще з XVI століття. В цей час починають цвісти рослини та квіти завдяки цьому явищу місяць і отримав свою назву.

Травень — п’ятий місяць року (третій місяць весни, останній) — назва якого пішла від давньоримської богині Майї яка була покровителькою плодовитої землею та природи.

Червень — шостий місяць року (перший місяць літа), його назва походить від комахи «червець», яка була дуже цінна на той час і використовувалася для виготовлення барвника для тканин червоного кольору.

Липень — сьомий місяць року (другий місяць літа), назва цього місяця знову ж таки походить від промислу, саме у цей час починає цвісти липа, та починають збори дуже корисного і цілющого липового меду (липець — саме так його називали у давнину).

Серпень — восьмий місяць року (третій місяць літа, останній) — його назва походить від знаряддя праці у цей період — серпа, завдяки якому раніше жали всі зернові культури

Вересень — дев’ятий місяць року (перший місяць осені), назва якого пішла із Полісся, та пов’язана з рослиною верес яка цвітне саме в цей період, цього місяця також збирали виноград та вересовий мед.

Жовтень — десятий місяць року (другий місяць осені), назва місяця пішла від природного явища, у цей час листя на деревах жовтіє.

Листопад — одинадцятий місяць року (третій місяць осені, останній), також пов’язаний з природним явищем коли з дерев починають опадати листя.

Грудень — дванадцятий місяць року (перший місяць зими), назва його походить від давнього слова груддя, оскільки після останніх осінніх дощів грунт на дорозі стає горбистим

Тепер ви знаєте не тільки назви, а й походження місяців українською мовою, що тісно пов’язані з традиціями та побутом українського народу.

Щоб легше запам’ятати назви місяців українською, можна скористатися різними методами навчання. Наприклад, створити картки з назвами місяців і вимовою, додавати їх до повсякденних фраз або використовувати ігри для запам’ятовування. Найкращий спосіб навчання – практика. Використовуйте ці назви в розмовах з носіями мови та вдома, щоб зміцнити їх у пам’яті.

Дванадцять місяців року

Січень – перший місяць календарного року. Назва його походить від слова «сікти»: мороз у цей період січе, і люди сікли ліс, готуючи ділянки під нові поля.

Одна з його давніх назв – «тріскун», бо тріщало все від січневих морозів…
Для християн православного віросповідування – це місяць Різдва Христового і Хрещення Господнього.

Європейська назва місяця – «януарій», російська –«январь»— походять від імені античного божества Януса, котрий піклувався початком і кінцем усякої справи, завершував старе і розпочинав нове. А січень-январь розпочинає рік…

А ще – «Сніжень», «Сніговик». І вважали наші предки, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», або – «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно». Щоби це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра господарює на землі в січневу пору, – а їй до вподоби Різдвяні колядки та Новорічні щедрівки. Від таких святкових співів її холодне серце тепліє і вона пом’якшує свій крижаний тиск на людські домівки, на озимину, на ліси і води, -січневі морози стають не такими жорстокими і Старий рік передає владу Новому без войовничого протистояння.

Лютий – таку назву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води. І лютують у цей час голодні дикі звірі… Називали ще його «крутнем», бо крутила віхола над селами і полями. І «громником» та «зимо бором», бо могли прийти перші громи, адже на 15 лютого припадає Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а холод зазнає перших ударів тепла, від чого і трапляється громовиця.

… Європейська або російська його назва – «фехраль»- походить від латинського слова «фебруаріус», що означає «очищення», бо саме в цьому місяці древні римляни здійснювали обряд очищення, який був необхідним з огляду на те, що завершувався календарний рік-це був останній місяць року за старим календарем. А в Новий рік треба було вступати «очищеним», без старих «нашарувань».

Це місяць особливий: в лютневі дні Баба-Зима зустрічається з Весною і свариться-скаженіє, бо аж надто не хочеться їй втрачати своєї морозно-льодової влади над землею і водами. Вона то сніжить, то хурделить, то тріщить морозами, щоб показати, що є ще в неї сили; одночасно, котрогось дня може допустити потепління і відлигу, щоб приспати пильність Весни і зненацька знову вдарити морозами. Однак, незважаючи на всі її потуги, Бабі-Зимі після Стрітення вже не воскреснути, бо Сонце йде до Святого Воскресіння.

Березень-у давнину його називали березілем, соковиком, капельником, бо вже капає зі стріх і береза починає давати свій цілющий сік. Саме з оживлення берези після зимових холодів і пов’язана назва місяця, що означає наступ весни.

На березень припадає весняне рівнодення – 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для християн – це місяць Великого Посту. Завершується березень днем «теплого» Олексія – «чоловіка Божого»….В Європі й Росії березень іменують «марсом» або «мартом» на честь давньоримського бога війни Марса. Бо йде повномасштабна війна весни із зимою.

Матінка-Весна доручила своєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому дуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого: Баба-Зима то снігами-хурделицею промчиться над полями, то морозами вдарить по лісах-водах. І через це Березень сердиться, а тут вже й Квітень наступає, вимагаючи свою долю влади. Та Березень зиму зламує і пробуджує природу до оновлення життя.

Квітень – бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.

Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто – Поминальний тиждень, Проводи.

…Європейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси – Афродіти (за римським варіантом – Венери).

Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого – Землю-Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього -радість на душі.

Травень-назву йому дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Ще його називали пісенником і громовиком. Піснями висловлювали люди свою радість із приводу розквіту зеленої природи і вшановували весняні громи, що були особливо жаданими в цьому місяці, бо з ними приходили дощі й тепло.

Був він місяцем давньоруського бога Ярила- бога весняного Сонця і весняної сили та любовної жаги. Ще мав він назву «май», що означає буяння зеленої рослинності. Навіть була в давнину у багатьох народів богиня Майя – покровителька природи…

Припадають на цей місяць видатні християнські свята -Вознесіння, Мироносна неділя, день Святого Юрія.

…Назва місяця — «май» — від імені прадавньої богині природи і Землі Майї збереглась в Європі й Росії до цього часу.

Він – наймолодший і найвродливіший син Матері-Весни. В нього закохана і ним постійно милується чарівна богиня Майя – це заради нього вона всю землю квітами-травами, а дерева цвітом вкриває, ліси соловейками затьохкує. Тому цей місяць ще називали і «Пісенником», адже окрім солов’я й інші птахи співом заливаються, а зозуля ще й «кує» людям літа. І Ярило, господар весняного Сонця, у травні найактивніше діє і турбується не лише першими посівами, а й кличе людей жити коханням, вміти любити і бути добрими батьками-матерями.

Червень-перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця.

На червень припадає день літнього сонцестояння – 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.

В давнину його також називали кресником, бо кресали вогонь для запалювання купальських вогнищ. Бо в червні – день Івана Купала (за старим стилем). А також припадає велике християнське свято – Трійця або П’ятидесятниця, по-давньому, Зелені Свята, що відбувається на п’ятдесятий день після Пасхи.

…В Європі й Росії має назву «июнь», названий на честь давньоримської богині Юнони, котра була дружиною Юпітера і піклувалася шлюбом та сім’єю.

Він – зрілий чоловік, старший серед своїх літніх братів, а весняні брати – взагалі, юнаки супроти нього. Червень приходить до людей разом з Купайлом і єднає все суще на землі в Купальську ніч святим шлюбом Води і Вогню, а також закликає людей очиститись душею і тілом через молитву до Господа-Сонця, через поклоніння зоряному Небу і красному Літу.

Липень – цвіте липа – одне з найкорисніших і найчистіших дерев. Липовий мед, який беруть у цей час бджоли, не тільки цінний, а й цілющий; липовий цвіт – універсальний лікувальний засіб. Того, що липень дасть для здоров’я людини, вистачить на цілий рік.

Ще його називали косенем і грозовиком, бо йшла активна косовиця, а в небі так само активно гриміли громи і проходили літні грози… Для християн липень – апостольський місяць: 12 липня -день апостолів Петра і Павла, 13 липня Собор Дванадцяти апостолів, 24 липня – день рівноапостольної княгині Ольги, а 28 -рівноапостольного князя Володимира.

…Європейська та російська назва «июль» – на честь Юлія Цезаря, римського полководця, диктатора і реформатора календаря.

Середульший син богині Літа. Він – маківка літа, бо в липні-і запахи різнотрав’я, і пташині мелодії, серед яких востаннє цього року звучить пісня солов’я і кування зозулі. Крім цього, липень – найгромовитіший місяць літа, бо саме в липневі дні бог Перун найчастіше крає небо блискавицями, очищаючи світ від всього лихого, а людей надихаючи на животворчу працю і життєлюбність.

Серпень – його назва говорить сама за себе: основним знаряддям людей стає серп – приходять жнива. Тому колись називався «живцем». А ще іменували «спасівцем», бо припадає на цей місяць Спасівка-двотижневий піст перед Першою Пречистою – із 14 до 27 числа. В серпні – Перший і Другий Спас: Перший Спас, Медовий – 14 серпня, а Другий, Яблучний – 19 серпня. А також таке видатне свято, як Перша Пречиста (Успіння Матері Божої) – 28 серпня. Другий день серпня – день пророка Іллі.

…В Європі й Росії має назву «август» – за іменем давньоримського імператора Августа, котрий правив на рубежі старої й нової ер.

Наймолодший син Матері-Літа, а також найщедріший зі своїх братів- приносить людям найбагатші дари Землі-неньки. Серпневе Сонце ще вміє бути лагідним, але з кожним днем суворішає: осінній холод підкрадається серпневими ночами та інколи затримується до серпневих ранків, і чим ближче до осені – тим частіше… Від такого наступу осінньої прохолоди, очевидно, яскравіше спалахують високі серпневі зорі. Люди завжди були вдячними останньому місяцю літа за комори та засіки, наповнені багатими запасами, яких має вистачити до наступного врожаю.

Вересень – це «вересовий» місяць, на який припадає цвітіння й збирання вересу та винограду.

В цьому місяці-осіннє рівнодення: 22 числа ніч наздоганяє осінній день і розпочинає відбирати в нього сонячні секунди та хвилини… 21 вересня – Різдво Матері Божої або Друга Пречиста. А 30 вересня – свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

… В Європі й Росії – «септембр» або «сентябрь» -, що латинською мовою означає «сім», бо він був сьомим місяцем старого календарного року, який починався із березня.

Старший син Матері-Осені. Він уособлюється зрілим чоловіком з посохом, від дотиків якого всихає трава. Однак, вересневе сонце ще м’яке і лагідне, але його все частіше закривають холодні хмари та сирі тумани. Символи Вересня – павутиння Бабиного літа, журавлині ключі у високому небі при відльоті у вирій, стиглі яблука в садах і перший золотий лист на дереві.

Жовтень — місяць жовтого листя. Місяць справжньої золотої осені. Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. 14 жовтня – Свята Покрова, а 9-го – день апостола-євангеліста Іоана Богослова.

…Європа і Росія називають його «октобрем» чи «октябрем», що походить від слова «окто». яке означає «вісім», бо він був восьмим місяцем давнього, дореформеного календаря.

Завершує господарський рік: один з останніх дарів Матінки-Землі – капуста – поповнює запаси на зиму. Дозволяючи помилуватись останніми квітами року, жовтень покриває землю то листом, то сніжком. А сестра Жовтня – Покрова покриває дівчат шлюбним вінцем, обручку ж дарує їм сама богиня Лада і благословляє на любов, щастя і вірність.

Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

8 листопада – день Святого Дмитра, а перед цим -Поминальна «Дмитрова» субота. 10-го – давнє свято Параскеви-П’ятниці; 21-го-Собор архангела Михайла та інших архангелів. І Михаїл може «приїхати на білому коні». 27 листопада-день апостола Пилипа і початок Різдвяного посту.

… Його європейська або російська назва – «новембр» чи «ноябрь», що походить від латинського слова «дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року.

Наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного -Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні.

Грудень – замерзає грудками земля, йдуть морози полями і лісами, та шерхнуть льодами річки і озера.

22 грудня приходить зимове сонцестояння – коли найдовша зимова ніч протистоїть найкоротшому в рокові дню. Але з цього дня Сонце повертає на літо, хоча попереду ще так багато зими…

В грудні – багато християнських свят: 4 грудня – Введення в храм Божий Діви Марії або Третя Пречиста, 13 грудня – день апостола Андрія, 22-го – святої Анни, матері Пречистої Богородиці. А 19 грудня – свято Миколая, чудес якого чекають у кожній родині, особливо діти.

… Європейська назва місяця – «декамбр», російська –«декабрь». Походять вони від латинського «дека», що означає «десять»; був колись цей місяць десятим у старому календарі, за яким Новий рік розпочинався 1 березня.

Його найбільше шанує сувора Баба-Зима: не лише доручила найвище місце на зимовому троні, а й вручила посох, ударами якого грудень може заморозити все, що йому заманеться. В день зимового Сонцестояння приходить Різдво молодого Божича-Сонця, і на це свято заявляються Баба-Зима, Дід Мороз, там же вони зустрічаються з Колядою. А в грудневу Новорічну ніч люди мають змогу подякувати Небу за блага минулого року та попросити щастя і нових благу році наступному.

Карта України для дітей

Народна мудрість

Якщо навесні, вперше почувши зозулю, матимеш гроші при собі — з грошима будеш цілий рік

Закони вихованя для дітей

Категорії

• Архітектура
  • Архітектура Київської Русі кінця X-1-ї половини XIII ст.
  • Сільські поселення та селянський двір
  • Храми України
  • Історія Козацтва
  • Українські Січові Стрільці
  • 20 рецептів приготування пасок
  • Борщі
  • Вареники
  • Вироби з бісквітного тіста
  • Вироби з дріжджового тіста
  • Вироби з заварного тіста
  • Вироби із здобного і пісочного тіста
  • Галушки
  • Горячі рибні страви
  • Домашні заготівлі. Консервування овочів і фруктів
  • Домашні заготівлі. Приготування повидла і варення
  • Закуски і страви з овочів
  • Закуски і холодні страви з мяса
  • Закуски і холодні страви з риби
  • Капусняки
  • Ковбаси
  • Мед, пиво, квас
  • Млинці і млинчики
  • Молочні та борошняні закуски
  • Настойки і наливки
  • Підливи до других страв
  • Солодкі страви
  • Страви з баклажанів
  • Страви з баранини
  • Страви з бобових
  • Страви з бобових зелених овочів
  • Страви з борошна
  • Страви з гарбузів
  • Страви з грибів
  • Страви з кабачків
  • Страви з капусти
  • Страви з картоплі
  • Страви з консервованих овочів
  • Страви з кролятини
  • Страви з крупів
  • Страви з моркви
  • Страви з перцю
  • Страви з помідорів
  • Страви з птиці
  • Страви з свинини
  • Страви з сиру і яєць
  • Страви з телятини
  • Страви з шпинату
  • Страви з яєць
  • Страви з яловичини
  • Страви із спаржі
  • Юшки
  • Українське весільне вбрання
  • Весна
  • Бджільництво
  • Допоміжні заняття і промисли
  • Тваринництво
  • Традиційне хліборобство
  • Міфологія
  • Народні знання
  • Релігія
  • Весняні свята
  • Зимові свята
  • Літні свята
  • Осінні свята
  • Дерева-символи
  • Квіти символи
  • Повір’я про явища природи
  • Птахи-символи
  • Символи життя
  • Символи часу
  • Символіка дорогоцінних каменів
  • Тварини-символи
  • Зародження театру
  • Іконопис
  • Народні ремесла
  • Українські народні пісні
    • Веснянки
    • Дитячі колядки, щедрівки, засівалки (посипалки)
    • Жартівливі пісні
    • Козацькі пісні
    • Колискові пісні
    • Колядки та щедрівки
    • Купальські пісні
    • Пісні про кохання
    • Пісні про родинне життя
    • Романси