Як пити пробіотики – до чи після антибіотиків? Поради для експерта пробіотичної терапії

Лікарі майже всіх спеціальностей регулярно призначають пробіотики під час лікування антибіотиками. Доведено, що це значно знижує ризик розвитку дисбіотичних розладів в організмі людини, функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, печінки, імунної системи. Але для багатьох людей, питання “Чи дійсно пробіотики так необхідні при прийомі антибіотиків?”, залишається відкритим. Ми поспілкувалися з експертом з пробіотичної терапії, дослідником української фармацевтичної компанії “O.Д. Пролісок” Наталією Воробйовою, і попросили її відповісти на популярні питання щодо ефективності пробіотиків, та які пробіотики при антибиотиках найбільш ефективні.

Добрий день, Наталія, підкажіть, в яких випадках необхідно застосовувати пробіотики при антибіотиках?

Доброго дня. Антибіотики є основним фактором розвитку дисбіозу, або, як його ще називають, дисбактеріозу. У медичній сфері існує навіть поняття антибіотико-асоційованої діареї, хоча дисбактеріоз впливає не тільки на кишківник, але і на весь організм. Проведені клінічні дослідження показують, що використання пробіотиків під час антибіотикотерапії є раціональним майже у 100% випадків, незалежно від типу препарату та тривалості курсу лікування.

Чи можна обійтися без пробіотика?

Сьогодні багато хто ігнорує пробіотики при антибіотиках, і дуже даремно. Навіть якщо дисбіоз не проявляється активними симптомами, наприклад, діареєю, нудотою та блювотою, зневодненням, то в організмі все одно відбуваються серйозні порушення метаболізму, зокрема, дефектне розщеплення рослинної їжі, зменшення поглинання заліза, вітамінів, гальмування імунної системи.

Як краще пити пробіотики при антибіотиках, до чи після терапії?

Ми рекомендуємо використовувати пробіотики з першого дня антибіотикотерапії, а курс лікування повинен тривати не менш ніж 21 добу (або довше, при необхідності).

Чи потрібно давати пробіотики при антибіотиках дитині?

Діти ще більш схильні до негативного впливу антибіотиків на мікрофлору. Дитині обов’язково потрібні пробіотики при антибіотиках, але треба обов’язково враховувати вік дитини при підборі складу препарата.

Який пробіотик при антибіотиках є найбільш ефективним?

Живі мультипробіотики у рідкій формі є найбільш оптимальним варіантом для профілактики та лікування дисбактеріозу під час антибіотикотерапії. Мультипробіотики Симбітер ® та Апібакт®, вироблені нашою компанією, вже більше 20 років показують свою ефективність у дітей від 0 до 18 років, а також у дорослих.

Чи є якісь додаткові нюанси пробіотичної терапії, про які варто знати?

Так, при застосуванні пробіотиків при антибіотиках, варто не забути про важливість дієти, а саме, використання пребіотиків – харчових субстратів для живої флори. Також дуже важливо дотримуватися умов зберігання та транспортування мультипробіотиків, дозування та дотримання регулярності прийому.

Ви можете отримати детальну консультацію з пробіотичної терапії у фахівця “O.Д. Пролісок” на офіційному сайті або за телефоном + 38-044-331-98-68.

Секрети правильного прийому ліків

Ефективність лікарського засобу залежить від багатьох факторів дбайливо перевіряється, перш ніж препарат потрапить до аптеки. Натомість інколи простим неправильним вживанням препарату пацієнт зводить нанівець всі зусилля фармакологів.

Сьогодні про один з найважливіших нюансів застосування лікарських засобів, про який часто запитують фармацевтів, а зокрема, чим запивати ліки, якою кількістю рідини і яке значення має час прийому препаратів розповідає доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола Хайтович.

Чому більшість препаратів слід запивати чистою водою і які винятки існують?

– Саме чистою питною водою, адже мінеральна та газована вода, а також кава можуть змінювати кислотність травного тракту.

Більшість лікарських засобів є за природою слабкими кислотами чи слабкими основами. Зміни рН шлункового соку впливають на процес всмоктування лікарських засобів, а отже їх біодоступність. В результаті зміни концентрації лікарського засобу у плазмі крові може зростати ризик побічних дозозалежних реакцій або навпаки – внаслідок зменшення біодоступності ліків – знижуватися їх ефективність.

Щодо кількості рідини, зазвичай достатньо пів склянки води, але інколи інструкція до лікарського засобу може містити рекомендацію запивати великою кількістю рідини, щоб уникнути кристалурії.

Чаєм не доцільно запивати лікарські засоби, оскільки чай містить танін і тому може відбуватись зв’язування та погіршення всмоктування лікарського засобу.

Щодо соку та молока. Наприклад, препарати заліза краще всмоктуються у кислому середовищі, тож запивати їх можна кислим напоєм (журавлиний морс або несолодкий сік).

Молоком ліки краще не запивати: для деяких лікарських засобів це критично (наприклад, для тетрациклінів та фторхінолонів). Тетрацикліни мають високу афінність до кальцію і тому утворюють комплекси з ним і погано всмоктуються. Фторхінолони утворюють із кальцієм халатні комплекси. Це порушує біодоступність антибіотиків.

Які ще особливості прийому лікарських засобів слід знати?

– Якщо немає вказівки в інструкції до лікарського засобу, то це означає, що ЛЗ належать до основної маси ліків і його слід приймати натще або за 30 хвилин до їди. Це необхідно для того, щоб лікарський засіб, при надходженні в шлунок не зазнавав дії шлункового соку, а значить– не втрачав свої властивості.

Крім того, натщесерце ліки діють швидше: за коротший час досягається максимальна концентрація активної речовини в крові.

Так, омепразол краще вживати за півгодини до прийому їжі.

Натще і до прийому (за 20-30 хвилин) їди приймають лікарські засоби, що містять кальцій, оскільки вони можуть утворювати з кислотами їжі нерозчинні опади; обволікаючі засоби, які призначають при гастритах, жовчогінні засоби для того, щоб забезпечити своєчасний викид жовчі.

Під час їжі вживають лікарські засоби, які покращують травний процес, наприклад, препарати ферментів. Також під час їжі приймають проносні і деякі сечогінні препарати.

Препарати, які необхідно приймати після їжі (через 30-40 хвилин), зазвичай подразнюють слизову шлунка або це препарати, що містять жовч (аллахол), а також жиророзчинні вітаміни.

Під час лікування бажано не вживати алкоголь та грейпфрутовий сік, оскільки вони суттєво впливають на метаболізм лікарських засобів.

Чому деякі препарати потрібно приймати в певний час доби і що таке хронофармакологія і хронотерапія?

– Хронофармакологія і хронотерапія сформувалися на основі знань про регуляцію біологічних ритмів людини. Вплив циркадіанних ритмів на фармакокінетику, в першу чергу опосередковано через гормональні системи організму, призводить до змін всмоктування, розподілу, метаболізму і виведення лікарських засобів.

Це обумовлено тим, що протягом доби змінюються:

• pH шлункового соку (через природні добові коливання секреції, а також ритм прийому їжі);
• інтенсивність всмоктування лікарських засобів в тонкому кишечнику;
• зв’язуюча здатність білків плазми крові, що дуже важливо при вживанні варфарину, похідних сульфонілсечовини;
• активність ферментів, які метаболізують лікарські речовини;
• інтенсивність ниркового і печінкового кровотоку.

Використовують декілька методів хронотерапії у клінічній практиці.

• відмова від прийому нітратів вночі, коли ризик нападів стенокардії мінімальний, для зменшення ймовірності розвитку толерантності;
• прийом ацетилсаліцилової кислоти вранці, коли вʼязкість крові підвищена, для посилення антитромбоцитарної дії;
• застосовують близько 22.00 нові лікарські форми верапамілу, створені для контролю артеріального тиску і ЧСС;
• вживають у вечірні години пролонговані таблетовані форми теофіліну для попередження нічних нападів бронхіальної астми;
• прийом статинів в ранкові години, коли синтез холестерину печінкою найбільш інтенсивний;
• однократний прийом блокаторів H2-рецепторів гістаміну у вечірні години;
• прийом інгібіторів протонної помпи в ранкові години;
• застосування лікарських форм токолітиків з програмованим в часі вивільненням для запобігання передчасних пологів.

Імітаційний метод ґрунтується на вже встановлених закономірностях зміни концентрації певних речовин в крові і тканинах відповідно до біоритмів здорової людини. Він використовується при замісній гормональній терапії, – застосування в ранкові години метилпреднізолону, тестостерону.

Третій метод хронотерапії лежить в основі пульс-терапії (введення через певні інтервали часу високих доз глюкокортикоїдів, цитостатиків), при цьому організму пацієнта навʼязують певні ритми, що наближаються до нормальних ритмів здорових людей.

І, зрештою, перед сном (за 30 хвилин до сну) слід вживати снодійні засоби.