Чим краще підживити пшеницю навесні?
Це питання виникає у більшості фермерів, коли сходить сніг і тепліше гріє сонце.
Найчастіше, клієнти нам ставлять такі питання у підживленні озимої пшениці:
- що краще для пшениці – селітра чи карбамід?
- скільки потрібно селітри на 1 га озимої пшениці?
- як правильно підгодувати пшеницю навесні?
- чим підживлювати пшеницю по листку?
- чи варто вносити новомодний КАС або як зазвичай селітру?
- чим можна замінити селітру?
На жаль, немає однозначної відповіді на кожне із цих питань, тому що кожне поле має свою історію внесення добрив з осені, стан посівів відрізняється, подальша технологія догляду за посівом у кожного своя.
Тому не можна зі 100% точністю дати універсальну рекомендацію для всіх фермерів – вносите 150 кг селітри або 100л КАС і все буде добре. Але, ми підготували для вас чек-аркуш поля, який допоможе вибрати оптимальний варіант підживлення для вашого посіву.
1. Як краще підживити пшеницю навесні – сухими (селітра, карбамід) або рідкими добривами (КАС, мікродобрива)
Якщо говорити про ідеальний варіант технології – то потрібно поєднувати підживлення селітрою/карбамідом з рідкими добривами. За інтенсивною технологією вирощування пшеницю за весну потрібно підгодувати щонайменше 3 рази, використовуючи для кореневого підживлення селітру/карбамід/КАС, для позакореневих КАС або мікродобрива.
2. Як вибрати сухе мінеральне добриво для весняного ґрунтового підживлення?
Вибір добрива насамперед залежить від того, чи є воно у вас у наявності. Якщо у вас лежить закуплений сульфат амонію або карбамід, то навряд чи ви додатково докупатимете селітру для підживлення пшениці, навіть якщо це ефективніше.
Якщо ви плануєте купувати мінеральне добриво для озимої пшениці, слід знати ці факти:
Для раннього весняного підживлення азотом найбільше добрива це селітра, на другому місці – сульфат амонію, на третьому – карбамід. Вся суть у розчинності цих добрив за низьких температур:
- Розчинність селітри за +10 градусів 150 г/100 мл води
- Розчинність сульфату амонію при +10 градусах 75-77 г/100 мл води
- Розчинність карбоміду при +10 градусах 70-80 г/100 мл води
Ранньовесняне підживлення проводиться при низьких температурах, набір позитивних температур йде слабо, тому останні 2 добрива дадуть вашій рослині менше готового азоту, ніж селітра.
Висновок – найкраще із сухих добрив для весняного підживлення це селітра аміачна
Якщо ви робите вибір між селітрою та КАС – вибирайте рідке добриво.
Будь-яка рослина поглинає поживні речовини з ґрунтового розчину. Селітрі, щоб дати доступний азот для пшениці потрібна волога, температура та час. КАС – готовий розчин, який рослина здатна поглинати та використовувати для росту.
Висновок – рідке добриво вигідніше та ефективніше. Інше питання – якої якості КАС ви вносите, чи є там азот чи лише вода?
3. Яку норму добрива вносити?
Ідеальний варіант – розрахувати загальну потребу пшениці в азоті, розділити її на кількість внесень та перевести у кількість кг/га за формулою добрива. Але так роблять одиниці.
Якщо спростити та прибрати математику, то за відсутності внесених добрив з осені ви просто зобов’язані дати пшениці по 200 кг/га селітри! Але це за умови, що є зимова волога або будуть сильні опади після внесення. У суху землю давати добрива марно.
Висновок – якщо хочете отримати гідний урожай – рахуйте математику внесення азоту. Якщо сієте на авось – давайте бодай 150-200 кг/га селітри після зими
4. Коли спрацює добриво?
Ніколи, якщо ваша пшениця хвора, погано розкусилася чи сильно пошкоджена шкідником. Спочатку, оцініть стани посіву та проведіть потрібні операції – внесіть фунгіцид, допоможіть кущенню, відновіть якісний стан посіву. Просто внести азот і чекати на диво – не варіант. Працюйте комплексно.
Висновок – захищайте та годуйте рослину та отримайте результат.
В умовах високих цін на азотні добрива все більше фермерів відмовляються від селітри, але шукають доступніші варіанти для підживлення пшениці.
Чим можна замінити селітру і як зробити це максимально ефективно, не витративши даремно гроші?
1. Компенсувати дефіцит азоту через відсутність селітри можна рідкими азотними добривами по листку.
2. Замінити ефект від селітри рідкими добривами неможливо. Можна лише компенсувати нестачу азоту у потрібні моменти розвитку.
3. При виборі рідкого азотного добрива не варто купувати варіанти, які дешевші за 100 грн/л. У таких добривах концентрація азоту мінімальна, ви просто купите дуже дорогу воду. Сьогодні дуже багато виробників користуючись ситуацією з дорогими добривами, виробляють дешеві варіанти, щоб підійшло вам за ціною, але не за якістю.
Радимо вам ретельно обирати добрива цього сезону, тому що коли грошей недостатньо необхідно дуже грамотно їх витратити і отримати максимально можливий ефект.
Якщо у вас залишилися питання на кшталт:
– як можна збільшити кущіння?
– чим підгодувати жовту та слабку пшеницю?
– яку схему підживлення краще скласти, якщо є бюджет лише на 1 підгодівлю за сезон
– як заощадити бюджет, але отримати ефект від підкормки
Наші агрономи допоможуть вам вибрати найвигідніший варіант для підживлення пшениці, грамотно використовуючи ваш бюджет.
Напишіть нам на Вайбер , щоб отримати повну консультацію.
Також ви можете самостійно вибрати підживлення зі списку перевірених нами препаратів, наведених нижче.
Для замовлення дзвоніть 096 967 55 31
Чим і коли підживлювати пшеницю озиму навесні
Успішна перезимівля озимини, при створенні сприятливих умов для весняно-літньої вегетації рослин, є запорукою формування високопродуктивного агроценозу. Слід зазначити, що посіви пшениці озимої після виходу з зими витратили частину накопичених протягом осіннього періоду вегетації вуглеводів, є ослабленими і потребують своєчасного огляду та підживлення.
Вже тривалий період часу науковцями Інституту зернових культур НААН виконується широкий спектр досліджень із визначення особливостей формування морозо- та зимостійкості рослин пшениці озимої залежно від сорту, попередників, строків сівби, норм висіву насіння та рівня мінерального живлення.
Умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимини та встановити ступінь пошкодження рослин. Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.
Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м² (табл. 1).
Таблиця 1. Величина очікуваного врожаю, залежно від стану пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації
Нормально розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, можуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення врожаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м².
Для пшениці озимої навесні важливо створити сприятливі умови живлення азотними добривами до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колосових бугорків. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.
Виникає питання: «Чим і коли підживлювати озимину навесні?». Дослідженнями, проведеними в умовах ДП ДГ «Дніпро» ІЗК НААН, встановлено, що більш ефективним азотне підживлення пшениці озимої виявилося у фазі кущіння навесні, а також по мерзлоталому ґрунті.
Урожайність пшениці озимої сорту Литанівка (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)
Ефективнішим виявилось використання КАС та аміачної селітри, менш ефективним — карбаміду. Виникає питання: «За рахунок чого одні азотні добрива більш ефективні за інші?». Відповідь — форма азоту, який міститься у зазначених добривах. Агробіологічні переваги КАС перед іншими азотними добривами обумовлені наявністю в їх складі всіх трьох форм азоту: амідної (NH2), амонійної (NH4) і нітратної (NО3). При цьому слід зазначити, що азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію. І нітратний, і амонійний азот засвоюються листковою та кореневою системою рослин. Азот в амідній формі має найбільш пролонговану дію, він легко проникає у рослину через листкову поверхню (позакоренево). Для того щоб потрапити до рослини через кореневу систему, амідна форма має спочатку перетворитися в амонійну, а потім — у нітратну. Тривалість такого «перетворення» може бути різною і визначається наявністю у ґрунті уробактерій та температурним режимом (табл. 2).
Таблиця 2. Тривалість переходу амідної форми азоту в амонійну та нітратну
Що стосується концентрації робочого розчину, то при внесенні водного розчину карбаміду на початку кущіння рослин вона становить 18–20%, у кінці кущіння рослин — 16–18%, на початку виходу рослин у трубку — 10–12%. З мірою проходження рослинами етапів розвитку концентрація водного розчину карбаміду поступово зменшується і у фазі молочної стиглості становить не більше 4–5%. Обробка рослин пшениці озимої розчином добрив з високою концентрацією може призвести до опіків рослин, що негативно позначиться на рівні їх зернової продуктивності.
Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунті, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержували опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунті! В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину.
Важливе значення при огляді посівів після відновлення рослинами весняної вегетації має визначення фітосанітарного стану, зокрема, це стосується розвитку хвороб, а також наявності пошкоджень рослин хлібним туруном та мишоподібними гризунами.
Олена ПЄЛЬТЕК, комерційний представник компанії Berthoud в Україні
На початку весни посіви озимої пшениці ослаблені, потребують підживлення, і агрономи господарств прагнуть забезпечити їх азотом. Внесення у цей період 34 кг/га діючої речовини азоту забезпечує отримання прибавки в розмірі тонни зерна пшениці. Тому агрономи та фермери стають перед вибором — яким способом вносити азот та за допомогою якого обладнання. На мою думку, найбільш ефективним є використання обприскувачів із внесенням рідких добрив у вигляді КАС.
Назву головні переваги цього способу польових робіт. Добрива КАС не мають ефекту гранул, що лежать на поверхні грунту і не доступні посівам сільгоспкультур, коли відсутня волога. Робочий розчин добрива одразу ж потрапляє у грунт, рівномірно забезпечуючи посіви азотом. Ця перевага актуальна для посушливих регіонів, особливо для Півдня та Сходу України. Бо КАС буде працювати навіть у квітні, коли може не бути вологи, і посіви озимини отримають заплановане живлення.
Для максимально ефективної роботи обприскувача з цим добривом існують наступні вимоги. До насоса машини, що має перекачувати робочу рідину з високою густиною 1,28–1,32 кг/м³. Крім того, таке добриво — дуже агресивне середовище, що виводить із ладу мембрани насоса. Тому аграрії мають надавати перевагу для внесення цих добрив використанню відцентрових насосів, що є більш простими та надійними у роботі.
Ще один важливий момент — обсяг заповнення ємності бака обприскувача повністю на 100% або не до кінця на 30%. Це пов’язане з тим, що робочий розчин КАС за однакової густини з водою має на третину більшу вагу. Відповідно до конструкції обприскувача висуваються вимоги до надійності рами машини на розподіл додаткової ваги. Якщо ця особливість не передбачена виробником, то бак машини заповнюється на 30% менше, а значить продуктивність робіт
буде нижчою.
Крім цього, попри те, що перше внесення КАС ефективне по мерзло-талому грунті, то для якісного виконання польових робіт аграрії мають за добу всього 3–4 години вранці. Далі, коли денна температура підвищується, і поверхня грунту розтає, техніка в полі не зможе працювати. Тому головний момент — вага обприскувача. Оператор працює у полі на грунті, доки не почне провалюватися. Агроному треба думати про оптимальний баланс агрегату — загальна вага трактора та причіпного або самохідного обприскувача має становити невисокі показники. А сама конструкція машини повинна бути полегшена.
Не менш важливим є розуміння режиму тиску робочого розчину, враховуючи його густину. Ідеальний тиск системи повинен сягати 2–2,5 атмосфери, а тому необхідно пам’ятати про вибір спеціальних форсунок для створення потрібної крупної краплі чи правильніше сказати, струмені.
Анатолій ЧЕРЕНКОВ, доктор с.-г. наук
Олексій ЖЕЛЯЗКОВ , канд. с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур НААН України