Неврози відносяться до оборотних функціональних розладів. Тобто, дана патологія піддається лікуванню або має схильність самостійно зникати через певний час.
Транквілізатори зменшують прояви тривоги, емоційну напруженість, страхи. Для терапії неврозу призначають переважно «денні» препарати: тофізопам (Грандаксин), медазепам (Рудотель). За необхідності можуть застосовуватися сильніші засоби: мебікар (Адаптол), афобазол, етифоксин (Стрезам).
Лікувати невроз життєво необхідно, тому що на його фоні погіршується загальний стан організму, розвивається астенічний синдром, знижується фізична та розумова активність, виникає неврастенія. Захворювання суттєво погіршує стан життя, знижує працездатність, впливає на відносини з близькими та знайомими.
Основними напрямками лікування неврозів є психотерапія та медикаментозна терапія. Серед медикаментозних препаратів використовують: седативні, анксіолітики (протитривожні), транквілізатори, антидепресанти. Прийом даних медикаментів призначають, коли необхідно полегшити психічний та соматичний стан пацієнта.
дуже часто неврози супроводжуються вегетативними порушеннями: стрибки тиску, посилене серцебиття, підвищена пітливість, неясні болі в грудях та животі, так звана нервова нудота та блювання, пронос; також часто відзначається зниження статевого потягу.
Звідки береться невроз? Невроз виникає внаслідок тривалих стресів, психотравм, виснаження нервової системи, а також через спадкову схильність та особливості характеру людини.
Давайте розглянемо різні точки зору та з’ясуємо, чи справді треба лікувати невроз. Аргумент 1: Невроз – тимчасовий стресовий стан