therealdesign

Збудник хвороби — бактерія, що уражує абрикос, черешню, персик, вишню, сливу, мигдаль, рідше яблуню, грушу, грецький горіх, бузок та інші рослини. Найчастіше хворіють абрикос, персик і черешня. Уражуються бруньки, квітки, плоди, пагони, гілки і штамби. Бруньки чорніють, вкриваються тонкою плівкою камеді і не розпускаються. З них бактерія поширюється в кору гілок, після чого на останніх утворюються вдавлені довгасті виразки. Уражена кора спочатку буріє, потім просочується водою або камеддю, чорніє й відмирає. Якщо кора уражена навкруги гілки або штамба, то листки і плоди раптово в’януть, буріють і засихають, але довго висять на дереві.

Відмирання гілок з плодами спостерігається протягом усього періоду вегетації, посилюючись у другій половині літа. Хвороба особливо небезпечна для молодих дерев, які гинуть за 1. 2 роки. На уражених пагонах, гілках, штамбі і навіть на центральних жилках і черешках листків виділяється камедь, у якій міститься дуже багато бактерій. При наявності вологи бактерії заражають дерева протягом усього року. Поширюються вони дощем, вітром, короїдами, під час обрізування дерев і щеплення. Заражаються дерева також через різні механічні пошкодження і рани, що утворюються від сонячних опіків. Листки можуть заражатися через продихи. Після того як бактерії потрапляють у ранку, вони руйнують оболонки клітин і з рослинними соками розносяться по всьому дереву.

Заходи боротьби. Щоб запобігти сонячним опікам дерев, восени білять штамби і скелетні гілки 20%-ним вапняним молоком. Видаляють з саду і спалюють сильно уражені дерева, а місця, де вони росли, засипають хлорним вапном з розрахунку 100 г на 1 м2. Окремі уражені гілки вирізають нижче місця ураження на 10 см і спалюють. Рани на корі штамба зачищають і замазують сумішшю глини і свіжого коров’яку (1:1). Перед обрізуванням кожного дерева знезаражують садові пилочки і ножі 5%-ним розчином формаліну.

Захист персика від бактеріального рака кісточкових

Для захисту персика від бактеріального рака кісточкових рекомендуємо використовувати:

Хвороба дуже поширена в Україні. Спостерігається на абрикосі, персику та сливі. Уражуються всі надземні органи рослин. На стовбурах і гілках хвороба проявляється у вигляді багаторічних ракових виразок та відмирання кори, що спричинює засихання окремих гілок і загибель всієї рослини. Як правило, початкове ураження виявляють у місцях пошкоджень. Під корою у лубі утворюється спочатку невелике побуріння, яке посилює виділення камеді, що супроводжується здуттям кори. Згодом під напором камеді кора тріскається й утворюється виразка, що розширюється уздовж довгої осі. Виділення камеді з виразок посилюється. У місцях утворення виразок луб’яні тканини руйнуються до деревини, внаслідок чого виникають пустоти. Виразки збільшуються в осінньо-зимовий і весняний періоди. Влітку завдяки камбію сусідніх, не уражених збудником хвороби частин лубу, навколо рани формуються валикоподібні новоутворення і краї рани рубцюються. У цих новоутвореннях створюється провідний рукав, за допомогою якого рослина підтримує своє існування. Під впливом збудника хвороби новоутворення руйнуються, а кора в цих місцях окільцьовується. Гинуть гілки і навіть все дерево. Інколи рани утворюються з одного боку гілок, тоді крона розвивається однобічно. Деколи бактеріальний рак зумовлює швидше відмирання кори без утворення виразок. Кора просочується камеддю або водою, буріє і тхне як прокислий гіркий мигдаль. Потім чорніє й відмирає. Це пояснюється токсичною дією збудників хвороби на кору. На бактеріальний рак можуть хворіти й основні корені. Хвороба проявляється, як і на гілках. На уражених деревах листя втрачає тургор, засихає і довго лишається висіти на гілках. Влітку після рясних дощів бактеріальний рак може проявлятися на листках у вигляді опіку. Краї листкових пластинок буріють і скручуються вздовж головної жилки доверху. Іноді спостерігається дрібнолистість, а також хлоротичність або плямистість листків — утворюються малиново-червоні спочатку маслянисті, що просвічуються, а згодом буріючі, округлі або що розтріскуються по жилках плями. Бактеріальний рак часто спричинює відмирання бруньок, які навесні чорніють і вкриваються блискучою кіркою ексудату. Інколи на уражених бруньках утворюється вдавлена виразка і виділяється камедь. На відміну від приморозкових пошкоджень, бруньки, уражені збудником бактеріального раку, швидко не обсипаються, а тримаються протягом літа. Плоди, як правило, не уражуються. Проте інколи на них утворюються водянисті плями, найчастіше біля плодоніжки. Згодом вони буріють чи чорніють, вдавлюються.

Бактекрії – Pseudomonas syringae pv. syringae, Pseudomonas cerasus Griff.

Бактерії розносяться краплями дощу, вітром, комахами, інструментами, якими проводять обрізання дерев. Вони потрапляють в устячка на листі, в ранки на корі, в тріщини на зрізи гілок здорових дерев і в такий спосіб уражують їх. Зараження відбувається впродовж усього року, та найінтенсивніше — восени й навесні за помірно теплої й вологої погоди.

Хвороба може поширюватись із саджанцями та насінням.

При появі перших ознак хвороби на молодих деревах обрізують уражені частини рослин, захоплюючи здорові частини на 8-10 см нижче ураженого місця. При ураженні штамба або кореневої шийки рослини знищують. У місцях викорчовування дерев у грунт вносять хлорне вапно з розрахунку 10 г/м 2 й швидко перекопують. Викорчовування сухих дерев, видалення сухих гілок та інші відповідні заходи. Під час видалення уражень садовий інструмент обов’язково дезинфікують 5%-м розчином формаліну. Систематичне знищення короїдів.

Хвороба дуже поширена в Україні. Спостерігається на абрикосі, персику та сливі. Уражуються всі надземні органи рослин. На стовбурах і гілках хвороба проявляється у вигляді багаторічних ракових виразок та відмирання кори, що спричинює засихання окремих гілок і загибель всієї рослини. Як правило, початкове ураження виявляють у місцях пошкоджень. Під корою у лубі утворюється спочатку невелике побуріння, яке посилює виділення камеді, що супроводжується здуттям кори. Згодом під напором камеді кора тріскається й утворюється виразка, що розширюється уздовж довгої осі. Виділення камеді з виразок посилюється. У місцях утворення виразок луб’яні тканини руйнуються до деревини, внаслідок чого виникають пустоти. Виразки збільшуються в осінньо-зимовий і весняний періоди. Влітку завдяки камбію сусідніх, не уражених збудником хвороби частин лубу, навколо рани формуються валикоподібні новоутворення і краї рани рубцюються. У цих новоутвореннях створюється провідний рукав, за допомогою якого рослина підтримує своє існування. Під впливом збудника хвороби новоутворення руйнуються, а кора в цих місцях окільцьовується. Гинуть гілки і навіть все дерево. Інколи рани утворюються з одного боку гілок, тоді крона розвивається однобічно. Деколи бактеріальний рак зумовлює швидше відмирання кори без утворення виразок. Кора просочується камеддю або водою, буріє і тхне як прокислий гіркий мигдаль. Потім чорніє й відмирає. Це пояснюється токсичною дією збудників хвороби на кору. На бактеріальний рак можуть хворіти й основні корені. Хвороба проявляється, як і на гілках. На уражених деревах листя втрачає тургор, засихає і довго лишається висіти на гілках. Влітку після рясних дощів бактеріальний рак може проявлятися на листках у вигляді опіку. Краї листкових пластинок буріють і скручуються вздовж головної жилки доверху. Іноді спостерігається дрібнолистість, а також хлоротичність або плямистість листків — утворюються малиново-червоні спочатку маслянисті, що просвічуються, а згодом буріючі, округлі або що розтріскуються по жилках плями. Бактеріальний рак часто спричинює відмирання бруньок, які навесні чорніють і вкриваються блискучою кіркою ексудату. Інколи на уражених бруньках утворюється вдавлена виразка і виділяється камедь. На відміну від приморозкових пошкоджень, бруньки, уражені збудником бактеріального раку, швидко не обсипаються, а тримаються протягом літа. Плоди, як правило, не уражуються. Проте інколи на них утворюються водянисті плями, найчастіше біля плодоніжки. Згодом вони буріють чи чорніють, вдавлюються.

Бактекрії – Pseudomonas syringae pv. syringae, Pseudomonas cerasus Griff.

Бактерії розносяться краплями дощу, вітром, комахами, інструментами, якими проводять обрізання дерев. Вони потрапляють в устячка на листі, в ранки на корі, в тріщини на зрізи гілок здорових дерев і в такий спосіб уражують їх. Зараження відбувається впродовж усього року, та найінтенсивніше — восени й навесні за помірно теплої й вологої погоди.

Хвороба може поширюватись із саджанцями та насінням.

При появі перших ознак хвороби на молодих деревах обрізують уражені частини рослин, захоплюючи здорові частини на 8-10 см нижче ураженого місця. При ураженні штамба або кореневої шийки рослини знищують. У місцях викорчовування дерев у грунт вносять хлорне вапно з розрахунку 10 г/м 2 й швидко перекопують. Викорчовування сухих дерев, видалення сухих гілок та інші відповідні заходи. Під час видалення уражень садовий інструмент обов’язково дезинфікують 5%-м розчином формаліну. Систематичне знищення короїдів.

NZim Agro. 2023. Всі права захищено